| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Дороговказом стане мрія,
Вестиме істина твоя.
Не зрадить, ні.І не змарніє
Безсмертна, серцю дорога.
Вона зростатиме поволі,
І лиш надія помічник,
Вона актор тієї ролі,
Що долі знатний провідник.
Та мрія різною буває,
Із сотень хибних сподівань,
Одна живе,
одна палає,
В ім'я твоїх переконань!
Вона тверда, непримеренна,
Їй кожен, мабуть, дорікав,
Вона як всесвіт-нескінченна,
Як цвіт, що в плід переростав!
Во істинну вона помітна,
Жевріє в грудях з дня-у-день,
І гордо зветься-заповітна,
Той символ прагнень та знамень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392383
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2013
Життя одне, дороги різні,
І доля в кожного із нас,
Своя, єдина, прийде час,
ТА вибирати буде пізно...
Не знав, не бачив, заблукав,
І крок зробити вже не встигнеш,
Зрадливо в серці голос стихне,
Бо ти й не жив, а проживав!
І в мить відчуєш, вже нема,
НІ почуттів, ні віри в Бога,
Життя одне, твоя дорога,
Чужа, спустошена вона.
І погляд ранить блиск дзеркальний,
І світь крізь призму сподівань,
Далеким стане, від блукань,
Таким суворим та бежзальним.
З останніх сил іще побачиш,
Як та безвихідь п’є до дна.
Яка ж безбожна та страшна,
І як дитина ти заплачеш!
Гарячі сльози льють рікою,
А крах надій - жорстокий смак,
Герой не справжній, а відтак,
Програв безславно ще до бою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386287
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2012
Він бачив сміх, він бачив сльози,
Вогонь в очах, та пустоцвіт надій,
І сонце гасло, і в душі морози,
І тихий відгук не здійсненних мрій.
Він чув серця, їх стукіт мимоволі,
Жаданно вів дорогою життя,
Він йшов уперто, на ногах мозолі,
Назад ні кроку, вже немає вороття!
Він знав напевно, мовчки дивувався,
Як правда б'є камінням по ногам,
За слово чесне, він людиною назвався,
За честь таку подякував батькам.
Плекав надію, він завзято та поволі:
Той хист, той запал не спаде,
Вже й ноги збиті, в'язень у неволі,
Та гордість в серці збереже…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377014
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2012
Ховає погляд сонцесяйний,
Небесний блиск її очей,
Все ожива, все розцвітає,
Рясніє в темряві ночей.
І подих свіжістю дурманить,
Примхлива радість на устах,
Вона так солодко поранить,
Його життя, у тих руках!
Зігрітий ніжними словами,
Порине сліпо в забуття,
Кохає в'язень до нестями,
Їм не потрібне каяття!
В обіймах знайденого щастя,
Зільються трепетні серця,
Без горя,смутку, без нещастя,
Одне на двох, і до кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2012
Забуте щастя
Віднайшли з тобою,
Із поміж тисячі невдач,
І сльози жалісно, росою,
З очей стікали,
Ти пробач....
Ми вірили, напевно,
В досталь,
Блукали в нетрях
Тих думок,
Прошу не йди,
Зостанься просто,
Ти ідеал усіх жінок!
Пробач як зможеш,
Я благаю,
Немає сил, лише сліди,
Я не живу,
Я вже вмираю,
Важкий тягар
Мені нести.
А щастя є, воно чекає,
І поруч буде на завжди,
Тебе зігріє та осяє,
Та мабуть з іншим
Будеш ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2012
Цілюща земле, життєдайна,
Безмежний дух і плоть свята,
І край чарівний, злато сяйний,
В молитві істина твоя!
Ти обєднала їх корінням,
Що проростало у віках,
Свободи, величі насінням
Здіймалась воля у серцях!
Одну любов, одне натхнення,
Плекає батьківський поріг,
І днем минулим, й сьогоденням,
Залишиться єдиним оберіг.
Ховала ти, що сили було,
Від знахабнілих, не людських,
І втій крові брудній тонули
Перевертні зухвалі та сліпі!
Не байдуже, не буде лячно,
Всі перешкоди не страшні,
До гробу, знай, навічно вдячні,
Що разом ми на цій землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375700
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.11.2012
Пройдуть літа,
І молодість зівяне,
Опалим листям,
НА вогкому тлі,
Куди іде?
Куди пристане?
Самотній човен,
НА стрімкій воді.
Пливе один,
У пошуках блукає,
Причал знайти б,
Омріяний куток,
Одна лиш віра
Ще тримає,
Не знає він
Обману і пліток.
Бринить струна,
Натягнута в пів-сили,
І дзвін пянить,
Спокою не дає,
Мелодія звучить
Не мило,
Акорд останній
Осінь принесе.
Зіграє спрагло
Та скорботно,
І як митець,
Із подивом в душі,
Залишить молодість
Румяну, безтурботну,
На полотні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2012