| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Так легко відмовитися від мрії. І все через слова.
Вони значать дуже багато. Моментально змінюють думку.
Це нестерпно. Краще б люди взагалі мовчали.
Ми б тоді точно знали чого ми хочемо.
Не було би ніякої безвихідності. Була б просто ціль.
Ми б не мучили себе питаннями і не шукали на них відповідей.
Але тоді усе було б нудно, сіро, монотонно.
Ми б не мали для чого існувати.
Тому краще, коли люди говорять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452048
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Забагато емоцій. Усе це дрібниці.
У душі пустота.
Наче напхана голками глиці.
Ти зціпи свої теплі вуста.
Не кричиш ти і не говориш.
Десь ховається крик.
Подивись, можливо ти спиш.
Солодкий рик твій у душі твоїй стих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Правду кажуть, що найкраще вчитися на свої помилках. Отож, почну:
Буває, що ти не спроможний стримати образу. Вона виїдає, вичерпує, наповнює пустотою. І більше не хочеться думати, бо думки мають здатність втомлювати та виснажувати. Подекуди здається, що немає на кого надіятися. Та потім смієшся з себе, бо був абсолютно сліпим, бо поруч з тобою, ті найдорожчі та найближчі, які допоможуть, заспокоють, угамують біль.
Хтось з них може просто сказати: "Все буде окей", хтось нічого не скаже, але щиро буде за тебе переживати, хтось підтримає усмішкою, навіть не знаючи, що сталося, а хтось пройде, не звернувши увагу.
Кожний момент нашого життя палахкотить різним: успіхом чи провалом, щастям чи озлобленістю, мріями чи важкими переживаннями. Все ж буває всяке: щось з того забувається, щось залишається на все життя, а щось вчить і дає велику пораду на майбутнє.
Або ж, дам іншу класифікацію: від чогось можна довго плакати і не пробачити, від чогось - мило посміхнутися, а про щось згадка не дає заснути, бо приносить розпач і, подекуди, гнів.
На днях дали одну хорошу пораду, яку я ніколи, повірте, ніколи в житті не забуду: " Не варто мстити, це найгірше, що може бути".
Досвід і надбання, які дають нам помилки неоціненні. Але те, які ці помилки - заставляє нас задуматися, адже мовчати від образи страшніше, ніж горланити на повну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444887
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.08.2013
Усе прощається із часом,
Прощаються всі сказані слова.
Перебороти страх вдається разом,
Та деколи він хмара грозова.
Все буде добре у нас згодом,
Згадаються всі сказані слова,
Зашепотять вітри карпатські хором,
Почнеться квітів казка лісова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2013
Розцвіло слово під пером,
Полились мрії, як вода, прозорі.
Усе найкраще вже пройшло.
Підкажуть вірші для поета зорі.
У кожного митця свої вагання,
Які приходять, коли він ще спить
І стомлені, забуті сподівання,
Котрі чекають сонця мить.
Пірнають в озеро надії.
В поета ще горить свіча
Той вогник грою пломеніє,
Ховаючи несказані слова.
Дарує небо загадкові рими,
Натхненний вітер коми залиша.
В поета меж немає й горя.
Лише слова, слова, слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Зима вернула нас у свою казку,
Пустивши сніжні мрії на людей
І дарувала місту Лева ласку,
Почувши стукіт серця із грудей.
Бруківка Львова, наче пульсувала
І гомін дзвонів місту промовляв:
"Пора бажань й надій настала,
Лапатий сніг мелодію заграв".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Над озером літає попіл
Від спалених моїх бажань.
А потім закружляє спокій
В проміннях стомлених вагань.
Пірнає в озеро надія.
Для кожного своя весна.
Вода блакитна пломеніє,
Ховаючи несказані слова.
На березі блукає вітер
І залишає за собою сни.
Так холодно самотнім квітам,
Що мрії бережуть весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397261
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2013
Похмуре небо і зелене поле.
Емаль ромашок у густій траві
Й ріка поміж осінньої діброви…
Зображення яскравої природи!
Але дерева й квіти, мов живі,
Журливо голови схилили до води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396511
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 29.01.2013
Над головою - небо, вквітчане зірками,
А під ногами - стоптані стежки.
Посеред поля прірва поміж нами,
Така глибока: "Тільки не впади".
Позаду - місто з штучними вогнями,
А попереду - простір й далечінь.
Сріблясті мрії вже летять птахами.
За ними залишається лиш тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
М`які тапочки у вигляді собачок, старий та приємний на дотик плед, гарячий чай – зігрівають душу після тяжкого дня, коли так хочеться розслабитися, відкинути усі неприємності у далеку темну шухляду, забути усі образи та сварки і насолодитися бажаною тишею. Яка вона прекрасна… тиша, коли ніхто не набридає зі своїми питаннями. Тиша наповнює силою, принаймні, мене. І на мить посміхнутися… Посмішка необхідна… Потрібна мені… Разом з нею згадуєш все приємне за день. Навіть сказане однокласником слово «Дякую» додає ще більше позитиву до твоєї смачної каші радості. Адже щоденно стається стільки приємних моментів, які розчиняють весь смуток. Тож проста і зрозуміла порада: «Посміхайтеся частіше!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396247
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Старий, кремезний дуб. Це все, що я помітила на великій лісовій галявині. На ній неначе панувало царство порожнечі і тиші. І тільки шелестіння листочків на дубі давало знати, що я тут не сама. Крім мене на галявині гуляв стриманий вітерець. Знаючи, що я броджу у полі, він підлітав до мене і розвіював моє волосся, ніби говорив зі мною. Розмова з вітром була навіть дуже цікава, хоча й безслівна. Ми розмовляли порухами квітів, наче даючи один одному знаки. Важливі знаки, важливі речі, над якими треба було подумати, поміркувати над своїм життям, над тим, що було і що буде. Замислитися, чому ми тут, а не там, скільки б могли зробити, якби робили все правильно, без отих помилок і беззмістовних фраз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396245
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Думок немає, мрій також
Й надія глибоко сховалася.
Так хочеться сказати "Зможеш"
Коли у собі вже розчарувалась.
Уже готова до всього
До бурі у душі і в лісі.
Можливості життя мого
Промінчиком всміхнуться на узліссі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2012
Уже не повернути час,
Усе минуло, втрачена надія.
Життя танцює елегантний вальс.
Й на кінчику тримається ще мрія.
На кінчику пера...Вона ось-ось й впаде
І мрія розіллється у сотні тисяч фраз
І дна у ній ти не знайдеш,
Тепер вона з життям уже танцює джаз.
Все швидше, швидше... та й не встигну
Я закружляти в вихорі бажань.
Вони кудись спішать, і ніби
Із них лунають тисячі зітхань
Й слова із присмаком забутої любові.
Солодкої такої, як медовий цвіт.
Знайоме, рідне все мені до болю
Розхлюпається як вода у світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012
Минув той час, коли ми були вільні.
Та свіжість гір і мрія полонин.
Вони здались нам чисті і невинні.
Ліси здались в полон гірських вітрів.
Вдихнути запах середини літа
І спів птахів, і аромат лісів.
Як би ж згадати запах мого літа,
Як би ж згадати велеч тих ланів.
Відчути мрію, радість й нашу силу
Й могутні краплі нашого дощу.
Як би ж згадати пісню солов*їну,
Як би ж згадати ту яскраву гру.
Сховати страх, твій біль і почуття
Десь високо у горах чи в кулак.
Як би ж згадати, де сховав життя,
Як би ж згадати, як літає птах.
Спіймати ритм, надію і знання,
Ту мить і шлях, і світло ночі й зір.
Як би ж згадати кроки нашого життя,
І завжди пам*ятати крилату мрію гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367510
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2012