| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Я расскажу историю любви.
Историю о встрече и разлуке.
О том, что полюбились две души,
Друг друга обрекли на счастье и на муки.
О том, как сердце билось невпопад,
И что душа молилась о спасенье.
Потом, как рай внезапно превратился в ад...
И наступила боль до без самозабвения.
Да пусть разлука причинила боль,
Но сладкими минуты были встречи.
Ведь он единственный был человек,
Что говорил не изроняя ни единой речи.
И ночь тогда казалась днем,
И холод согревал теплом,
Когда легко обнимет он руками плечи.
И нежный-нежный поцелуй сорвется с губ
при отблесках дрожащей свечи.
Весь мир был создан для двоих,
В нем места не было печали.
И ураган обид притих,
И волны слез шуметь устали.
Вокруг была лишь тишина,
Луна сошла на небосклоне.
Сверкала трепетно звезда
И утонула в томленном покое.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352656
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.07.2012
Туманом сивим вечір вкрився.
Гуляти вітер вже втомився,
Принишк,притих і споглядає, -
За обрій сонечко сідає...
Дарує всім тепло і світло,
Хвилина...й попрощається зі світом.
Останній промінь згасне,стане,
І дню на зміну ніч настане.
Та сонцю так не хочеться вмирати
Й неначе просить почекати:
"Заждіть ще трішки, ще лиш мить...",
Та потік часу все біжить.
І в темряви благає волі,
Не кориться печальній долі.
З пітьми проміння простягає
І помочі у всіх благає.
І віття пестить і цілує,
Може, воно його врятує?
І хвилі ставу золотить...
Вода безсила...лиш блистить.
І враз червоним небо заіскрилось...
Це сонце в відчаї розбилось.
У всьому, що любило й берегло
Для себе допомоги не знайшло.
Тоді заплакало росою на траві,
Журливо заспівали солов'ї...
Ніхто не взмозі час спинити.
Потрібно з цим змиритись
й просто далі жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012
Де промені сонця прощаються з світом,
Ласкають і пестять хвилі морські,
Там відблиски щастя,надії і мрії
тонуть у безодні...в непроглядній пітьмі...
Там човен самотній блукає в просторах,
У спокої долю шукає свою.
І чайка з небес печаль всю ту бачить,
але не тривожить криком душу йому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012