| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Україно моя!
Невже Тебе роз’єднали,
Мої поля, ліси, ріки і моря,
Невже це так є,
Україно моя?
Не вірю я, що Ти слабка,
Слабкою Ти ніколи не була,
Ти мужня і єдина,
Одна у нас і сильна.
Ти наша Україна,
І величава і вродлива,
Ти непохитна і стійка,
Ти мудра й вікова.
Тебе неможна роз’єднати,
Бо Ти у нас одна, як мати,
І скільки діточок у Тебе є,
Ми всі Твої дочки й сини.
Я переймаюся Тобою,
Твоєю долею гіркою,
Моя Ти матінко єдина,
Моя Ти рідна Україна.
Прийшла весна до нас,
І сонечко всміхається,
І зацвітеш Ти знову навесні,
Бо Ти живеш і житимуть усі.
А ці яскраві кольори,
Що були символом між нами,
Зростуть у квітах на Землі,
Як єдність нашої Держави!
(Катерина Веремчук)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349359
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.07.2012
Моя мова українська –
Українська мово
Така ніжна і привітна
Немов колискова.
Солов’їна моя мово,
Оспівана народом,
Скільки горя і біди
Пережила згодом.
Не всі зразу признавали,
не усі сприймали,
Десь блукали вони тоді
й правдоньки не знали.
Правда в тім, що ти чудова,
Ти найкраща мова,
Найрідніша, мелодійна
І вся кольорова.
Кольорова наче осінь,
Багряна й багата.
Всі слова твої, як велич
Веселкою взята.
Мово моя, Ти цілюща,
Ти всіх ізцілила,
Хто не знав тебе ще добре,
Ти розуму вчила.
А тепер тебе всі знають,
Голови склоянють,
Всі читають і вивчають,
Й усі величають.
(Катерина Веремчук)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349358
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.07.2012