| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Дорогі, не для нас, листи
Не знайдуть свого адресата
Без розмов то не будеш ти,
Без страждань не моя розплата.
Скриті війнами між сердець
Не чарівні слова-благання
Не для нас пристані ріки,
Не для нас тихий став і свята.
Вже шепочуть: « Свого не жди.
Не прийде він сьогодні зрання.
То були не його гріхи.
Не було почуттям кохання».
Ясне сонце палить зіниці,
Важко бачить не ті слова.
Без надії не буде принців,
Без надії, та ще жива.
І листок осінній зіб’ється,
Він сковзне по твоїй щоці.
Навіть він ще не зовсім ниций
Нам разом до кінця пройти.
12.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2014
У цім світі з простої води
Мені б тиші, тобою залитої.
Мені б просто на відстань руки
І не далі. Не бути б закритою.
Там, де досі між нами слова
Лише тиша, то наш порятунок
Пам’ятаєш ти , коли у рядках
Мріяла бути тобою почутою?
Коли трепетне рук доторкання
Сіє в менІ гарячий туман.
Ти продовжуй моє зізнання,
Я чекатиму в твоїх руках.
Рідних вуст не забути цілунків
Ти, коханий, уже не гадай.
То між нами були порятунки,
Але зовсім не самообман.
08.12.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
І згорає те світло у вікнах..
Вітер пута світле волосся..
Я твоїми руками умита..
Чуєш тільки шум з-під колосся.
Відчуттями – то просто над повінь,
На обличчі – не пройдений сум.
Вже відбулась у твоїм відлунні,
Написала вже безліч тих дум.
Відчуття, наче скрегіт між пальців..
Коли ж стане питання на край?
Загораюся знову рум’янцем
Пролечу, утечу, ти ж - гадай.
Ще раз скаже, та знову в повітря,
Випускаєш сто марних надій..
А вона ж знову змінює сукні
Пролітає між мирних подій..
А від так нам живої води
І три слова поміж переплети..
Десь там міцно ще зв’язані ми..
Ні тобі, ні мені не долати
Щось так дзвінко і млосно звучить,
Наче дощ на долонях ранить.
Щось у серці на дивну мить..
Затремтить, але знову градом.
Залетить, проспіває і знову
Вирвучись полетить у вирій
І залишить обом нам трьох слів
Голос тихий, і ніжно надійний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2014
Скажи мені, чому в поривах ночі
Я досі між думок мовчу?
Чому сказати вітру хочу
Щоби доніс до нього ту свічу?
Нехай не буде вона ще дотлівша ,
Та через час я павутиннями сную.
У своїх спогадах зімлівших ніччю
Тепер назавжди вголос замовчу.
Бо вже для нього зовсім мало буде,
Якихось слів тих посланих в екран.
Я розривала чистий аркуш просто,
Аби не бачив лиш мій критий страх,
Не бачив страху потонути в ньому ,
Не бачив важкості у тих очах
І не хилив до мене крок свій,
Який тоді вже був неначе знак..
І не питав тоді би: « нащо треба?»
Навіщо поруч тихо прозвучав
Зігрітий подихами світла
Вогненний серця битий крах…
У свою долю впишу кілька стрічок
Про нього там словами помолюсь
У каменях поміж столітніх річок
Не раз колінами у кров зіб’юсь.
Побита, та щаслива без кохання
Запам’ятаю: поцілунок – гра.
А на вікні залишу білу свічку
Нехай горить вона тепер дотла.
(13.08.2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2014
Більш нічого не треба, спасибі.
Більш нічого не хочу, пробач.
Більше просто тепер я не в силі,
Чути тонкий задимлений плач.
Ти згасив вже останні надії,
Більш не буду питать: «Що тепер?».
Ти сидиш десь там у квартирі,
Я ж, отут, і вогонь мій помер.
Так, між нами були кілометри,
Але потім лиш кілька хвилин.
Ті хвилини плелись у моменти,
Вже не чувши щасливих годин.
Віриш? Не знаю, що заважало,
Коли брала до рук телефон.
Моя воля, чи просто брехало,
Десь отам, між легенями знов.
Та і ти мені не розкажеш,
Чи й твої почуття не обман,
Бо напевно уже не розв’яжеш
У ту тему холодний портал.
Бо там холодно, вогко, нечутно
Моїх слів уживу лиш тобі.
Відкривай мене тихо, беззвучно
Я покинула, тепер все у сні..
09.07.12́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Нам простими не стати, бо між купами волі
Ланцюги ми шукали, щоб не згинуть в свободі.
Білі стрічки шукали, щоби вплести між віття,
Де росте терен щастя, хоч в душі лихоліття.
Ми шукали бальзаму, нам лиш серце залити,
Пролічити, зігріти, лиш з коханими жити.
Ми все йшли між стежками, босі пальці на камінь,
А від того лиш гаряч, а від того думками..
А від того думками, так далеко тікати,
Не просити чекати, не хотіти благати.
Не відкинуть на далеч руки теплі до болі,
Не злічити снігами, твоїх слів вже доволі.
Відбиватись, боротись, не чекати підмоги,
Просто кинуть на вогні щось цупке, але проти..
Проти сили черкатись, просто щось не зірвати,
Відтягнути, сховатись і тихенько чекати.
Чи тебе зачекати, а чи кинутись в промінь,
Що від неба на землю впав в долоні лілові?
Ним зігрітись, шалено, кинусь знову у море,
Так тихенько зустрітись, не сказати ні слова.
Десь знайти свою гавань, кинуть якір глибоко,
І пристати на берег, де безмежність високо.
(10.02.13)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Знаєш, як сонце заходить за обрій,
Тихо згорнувши полуденний страх.
Знаєш, як просто не стримувать подих
Бачивши серця від твого вуаль.
Знаєш, як часто тебе споглядаю,
Віями вкривши солону сльозу.
Знаєш, для тебе я тихо, не таю,
Стану сторінкою «Скритая суть».
Знаєш, линуть години хвилинами,
Змуситься стати вся біль на вагу.
Знаєш, тане хвороба відлигами,
Я вже без тебе по хвилях піду..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Як же бути тепер із творінням,
Що ось тут, у сердечку живе.
Проросло ще міцнішим корінням
У найглибші куточки мене.
Я сама його днями ростила,
Ти лиш ніжністю його живив
Моїх рук ти торкався чарівно,
Із тих поглядів відповідь пив.
Розумів все, казав мені потім,
А я ж просто знялась до небес,
Утопилась в тобі кароокім
І чекала якихось чудес.
А всі дні ті щасливії сплили.
Ти кохав, та уже не мене.
Чимось просто тебе ще й убили,
Не дививсь, хто для тебе живе.
Як же важко було те почути,
Бо в надіях тоді ще жила,
Бо ще мріяла тихо заснути,
Не згадавши, у серці стріла.
Та я досі тепер і не вірю,
Що тебе вже на світі нема.
І від кожного стрічного млію,
Розумію, не зможу сама.
Бо, ти знаєш, оті твої риси,
В мою пам’ять стрічками вплелись.
Їх шукаю в прохожих очима,
Щоб тобою не жити тепер.
Я прощатися зараз не стану,
Бо ще знаю, згадаю ту мить,
Коли була щаслива з тобою,
Бо душа ще і досі щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2012
Він просверлив у серці дірку
І вставив щось таке колюче,
Що я здригалася від болі,
А хтось шептав: «Усе минуче..».
Так мучив, мучив, користався,
На все закрила свої очі.
Коли ж відкрилась, вся спустілась.
І відірвавшись , рвалась в клочі.
Розбилась кришталем асфальтом,
А хтось збирав ще ті осколки.
І різав пальці, мовчки думав,
Не знав чому така раптова.
Змінилась, стала трохи мільча,
Змутніла від думок незнаних,
Горіла полум’ям сторічним,
Ще довго-довго памʼятала.
А хтось ще стане в мене лікар
І вийме той твій «подарунок»,
Віддасть частинку свого серця,
Бальзам, лікує поцілунок.
А сльози будуть лиш від щастя,
Вся ніжність буде для того,
Що стане щирістю кохання,
Ні з ким не рівнятиму його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2012
Чогось кохання не буває
Легким, мов пелюстки троянд.
До неба часто хоч літає-
Про крила спалені не зна.
Воно бува неначе битва,
Бува неначе вірш в листах.
В осінніх пагубних молитвах,
Воно пройде через туман.
Загине може в спеку літню,
Згорить, як мошкара дотла.
Залишить в серці попіл тлінний
І піде далі по слідах.
Можливо душу перетопче,
А серцю дасть лише печаль.
Та той, хто поруч може й зможе
Загладить рани почуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012