Сергій Невідомий

Сторінки (1/9):  « 1»

****

Понівечене  серце.
Розбиті  почуття
За  ради  чого?  Вмерти.
Не  тішить  більш  життя.

Не  має  сил  терпіти
Обпалюючий  біль.  
Та  щоби  відпустити
Не  віднайду  зусиль.

Не  знаю  чим  тримаєш,
Навіщо  я  держу,
І  що  не  дозволяє
Переступить  межу.

Чи  ті  чарівні  очі?
Чи  посмішка  твоя?
Чи  ті  щаливі  ночі?
Чи  все  таки  сім"я?

Можливо  страх  самотності?
Слова  що  не  сказав?  
А  може  клятва  вірності,
Що  перед  Богом  дав?

Не  можем  бути  разом,  
Не  можемо  окремо.
Життя  таке  коротке  -
Як  вирішить  ділему?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013


Я чекаю

Я  не  можу  з  тобою,  
Я  не  можу  без  тебе.
Розумію  лиш  тільки,
Що  надіслана  Небом.

Я  сказав  вже  багато,
І  почув  вже  достатньо.
Та  любові  не  втратив,
На  усе  я  вже  здатний.

Тільки  б  бачити  очі,
Голос  твій  ніжний  чути...
Негаразди  болючі
Допоможе  забути

Нам  та  іскорка  Божа,
Що  світила  коханню
В  час  коли  ми  блукали
В  темноті  до  світання.

Я  ще  маю  надію,
І  ВОНА  ТОГО  ВАРТА.
Я  чекаю  на  тебе,
Я  чекаю  до  завтра....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2012


Я сам собі митець свого життя

Я  сам  собі  митець  свого  життя
І  написати  власне  майбуття
Мені  ніхто  й  ніщо  не  заважає.

Візьму  промінчик  сонця  золотий
І  намалюю  ніжний  погляд  твій,
Той  що  у  моє  серце  заглядає.

Позичу  в  літа  крихітку  тепла.
І  посмішка  твоя  вже  розцвіла.
Та  посмішка,  що  душу  зігріває.

Я  свіжості  у  вітра  попрошу,
Волосся  шовкове  розворошу,
Нехай  воно  як  водопад  спадає.

Знайду  у  полі  ранішню  росу
І  скопіюю  в  ній  твою  красу,
Що  до  безумних  вчинків  спонукає.

Я  щиро  вірю,  що  тебе  знайду,
І  навіть  якщо  світ  весь  обійду
Тебе  єдину  неодмінно  відшукаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2012


Ти приснилась мені

Ти  приснилась  мені
В  мому  віщому  сні.
Як  же  товго  тебе  я  шукав.
Твої  губи  п"янки,
Очі  ніжні  таки  -
Все  б  на  світі  за  погляд  віддав.
Погляд  твій,  що  манить,
Що  дарує  лиш  мить,
Мить  надії  зловити  його.
Той  що  світить  добром,
Безкінечним  теплом
І  любовю  серця  твого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2012


***

Твої  очі  дарують  надію.
Твої  губи  породжують  мрії.
Твоя  посмішка  топить  морози.
Погляд  твій  зачаровує  розум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2012


***

Спалити  всі  мости  і  розірвати
емоцій  павутиння  й  почуттів.
Не  можу  більше  я  тебе  чекати
я  викреслю  тебе  із  своїх  снів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2012


Ось і все

Ось  і  все,  у  душі  править  бал  порожнеча.
Ось  і  все,  у  очах  лише  відчаю  сльози  стоять.
І  здається  в  цей  час  допоможе  тобі  лише  втеча,
Щоб  не  бачити  як  нездійсненнії  мрії  горять.

Десять  років  життя  -  це  багато  чи  мало?
Десять  років  життя  перекреслити  в  мить.
Десять  років  життя  -  і  кохання  не  стало.
Десять  років  життя  -  тільки  серце  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2012


Я не пам"ятаю своїх снів.

Я  не  пам"ятаю  своїх  снів.
Всі  вони  неначе  у  тумані.
Вир  емоцій,  слів  і  почуттів,
що  бурлять  у  мого  серця  рані.

Розривають  душу  на  шматки,
Заставляють  розум  зупинитись.
Щоб  не  розтягнути  це  в  роки
Змушений  з  тобою  цим  ділитись.

Змушений  віддати  тобі  біль,
Той  що  спричинила  ти  для  мене,
Той  що  зупинити  навіть  хміль
Вже  не  взмозі-знаю  достаменно.

Змушений  сказати  ті  слова,
Що  скопились  за  роки  останні,
Коли  твої  тіло  й  голова
Бавилися  в  зраді  і  обмані.
 
Змушений  вернути  ту  любов,
Штучну,  що  мені  ти  залишала,
Щоби  не  розбурхувати  кров
Більш  ніколи,  як  би  не  прохала.

Змушений  убити  почуття
Ті,  що  зберігав  тобі  єдиній,
Змушений  продовжувать  буття,
Перекресливши  тебе  віднині.

Не  примусиш  більше  волочить
Одного  мене  тягар  провини.
Змушений  його  я  розділить  -
Кожному  нести  свою  частину.

Кожен  вибиратиме  шляхи,
Ті  що  сам  захоче  подолати.
Будем  вільні  наче  ті  птахи
Більш  не  буду  я  тебе  тримати.

Зможеш  розпустити  крила  ти.
Заважати  вже  ніхто  не  буде.
Зможеш  досягнути  висоти,
Щастям  насолоджуватись  всюди.

Та  якщо  зустрінемось  колись,
То  від  мене  ти  лише  почуєш:
Вибач,  люба,  ми  вже  розійшлись,
Ти  для  мене  більше  не  існуєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2012


Питань до тебе більше я не маю.

Питань  до  тебе  більше  я  не  маю.
І  відповіді  всі  уже  отримав.
Та  сам  себе  сьогодні  я  питаю:
Чому  тебе  раніше  не  покинув?

Чому  роки  ці  ще  плекав  надію
кохання  поновити  незабутнє?
Чому  боявся  загубити  мрію
Про  щастя,  і  родину,  і  майбутнє?

Навіщо  дозволяв  я  повернутись
І  відродити  почуття  з  безодні?
Навіщо  мав  бажання  обманутись?
Минуле  не  обернеться  в  сьогодні!

Та  більше  не  чекаю  я  від  неба
тих  проведінь,  і  вірить  не  бажаю.
Ніколи  не  скажу  я  вже  для  тебе
Слова  ці  ніжні  -  "Я  ТЕБЕ  КОХАЮ"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2012