Комаровський Сергій

Сторінки (1/15):  « 1»

ДЕ ТИ?

Ти  світанкове  мерехтіння  у  вікні.
Ти,  як  малесенькі  камінчики  на  дні.
Коли  вдивляєшся  крізь  дзеркало  води  –  
Нечітко  бачиш  їх,  невиразно  –  ДЕ  ТИ?

Оманлива,  як  обрій  в  далині.
Ти,  як  давно  забуті  мамині  пісні.
Ти  музика  осінньої  журби.
Я  чую  звуки,  та  не  відаю  –  ДЕ  ТИ?

Ти  поле  з  житом,  яке  важко  перейти.
Ти,  як  колосся  на  вітру  –  туди-сюди.
Ти  голочка  в  копиці  –  не  знайти.
Шукати  намагаюся  –  ДЕ  ТИ?

Ти,  як  примара  в  нерозбірливому  сні.
Нечутна  тінь,  яка  блукає  в  темноті.
Не  випромінюєш  людської  теплоти.
Не  відбиваєшся  у  дзеркалі  –  ХТО  ТИ?

Безплотний  дух,  мобільного  ефіру.
Полюєш  в  чатах  –  уподоблюючись  звіру.
Ти  в  віртуальній  сітці  плутаєш  сліди.
Та  дуже  хочеться  довідатись  –  ХТО  ТИ???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2012


СТОМАТОЛОГУ

Піврота  болить  і  у  вухо  стріляє,
Я  слину  ковтаю  масну.
У  спосіб  такий  мені  зуб  дошкуляє,
До  ранку  тепер  не  засну.

А  коли  засіріє  в  вікні  білий  день
В  роті  щіткою  я  помахаю.
Два  зуби  нещасні,  і  ще  гнилий  пень,
Мов  покійників  я  обмиваю.

Годину  триває  дорога  моя,
Ось  люди  халати  вдягають.
Де  чашу  навкруг  оповила  змія,
Від  болю  людей  там  спасають.

Привіт  тобі  Жрець,  в  світлім  храмі  Мінздраву
З  тіла  біль  ти  зніми  і  з  душі!
Скоро  в  шприц  набирай  наркотичну  отраву.
І  готуй  терміново  кліщі!

О  зубний  повелитель,  протезний  Творець!
Інструментами  скоро  чаклуй.
Бо  вривається  в  мене  останній  терпець.
Виривай  їх  чимдуж,  не  шкодуй!!!

Щасливий  виходжу,  стираючи  піт.
Блаженства  не  можу  сховати!
І  гордо  являю  на  весь  білий  світ.
Беззубу  усмішку  дитяти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337938
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.05.2012


ВІРОЧЦІ

Я  вас  подумки  в  путь  проводжав.
Скорий  поїзд  тихенько  рушає.
Я  квиточка  собі  не  купляв,
Бо  вокзалів  на  трьох  не  буває.

Ти  поїхала  з  ним  назавжди.
Перший  сніг  вам  дорогу  вкривав.
На  снігу  тільки  ваші  сліди,
Бо  мій  слід  загубися,  пропав.

Білий  сніг,  як  весільний  рушник.
Лиш  для  двох  він  під  ноги  лягає.
Під  мелодію  п*яних  музик.
Там  для  третього  місця  немає.

Той  рушник  я  тобі  вишивав.
Хоч  боліла  самотня  душа.
Замість  голочки  –  ручку  тримав,
А  нитки  –  то  рядочки  вірша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337452
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.05.2012


ПЛАГІАТОРАМ З ІНТЕРНЕТУ

Ну,  как  не  совесно  Вам  дамы,  господа!  
Чужие  мысли,  фразы,  рассужденья.  
Печатать  на  страничках  без  стыда.  
И  попугайничать,  без  совести  зазренья.  

Ну  почему,  Вам  милый,  серый  цвет?  
Быть  серостью  в  тени  чужих  творений.  
Явите  миру  свой,  особый  свет.  
Ведь  индивид,  синоним  слова  -  гений  

Будьте,  пожалуйста,  похожи  на  СЕБЯ!  
И  громогласны,  как  биение  курантов.  
Не  растворитесь  в  сером  цвете  навсегда!  
В  движеньи  лиц,  в  пространстве  вариантов!  

Так  хочется,  мне  что-то  изменить!  
А  новый  путь  всегда,  немного  скользкий.  
Сейчас  решает,  БЫТЬ,  ИЛИ  НЕ  БЫТЬ!  
НЕ  серенький,  Серьога  Комаровский!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337451
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 15.05.2012


Думки навіяні снігом

Який  густий,  лапатий  нині  сніг!
Являє  простір  наче  в  новому  форматі.
Холодним,  білим  докором  приліг.
На  думи  мої  чорні,  кострубаті.

Це  може  шанс,  почати  все  з  нуля.
І  на  цнотливім  полотні  щось  написати.
Хоча  б  про  те,  що  крутиться  Земля.
І  як  це  тяжко  на  ній  впевнено  стояти.

Коли  нарешті  винесуть  мене,
Як  простирадло  перед  п*яною  юрбою.
І  шлюбна  ніченька,  життя  мого  пройде,
Щоб  не  світився  я  безчесно  білизною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336955
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2012


НАРКОМАН

Я  заплачу  з  осіннім  дощем,
Я  з  сіріючим  днем  посірію.
Я  не  стримую  розпач  і  щем,
Бо  без  тебе,  ще  жити  не  вмію.

Я  руку  твою  відпустив
Над  прірвою  в  страсі  хитаюсь.
Все  щезло,  що  я  так  любив  -
Любити  тепер  зарікаюсь!

Я  закінчений  став  наркоман
Я  на  тебе  підсів  і  не  каюсь,
Тільки  жаль,  що  наркотик  обман,
Тому  кинути  враз  намагаюсь!

Я  поставлю  сто  тисяч  замків
І  з  цієї  в*язниці  волаю.
Не  давай  мені  доз  із  дзвінків,
Я  раптово  наркотик  кидаю!!!

Боже  дай  не  згадати  очей!
В  яких  світло  забутого  раю.
В  мене  ломка.  І  холод  ночей!
Божеволію!  Сохну!  Вмираю!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012


У МЕНЕ В ГОЛОВІ

Я  став  судити  ближнього  свого
Мовляв  не  чесні  всі,  і  дуже  якісь  злі
Не  помічаючи  в  невігластві  того,
Що  все  це  тільки  в  мене  в  голові.

На  світ  я  сердився,  що  створений  не  так,
Що  ходимо  усі,  немов  в  пітьмі,
Що  навкруги  панує  безлад  і  бардак
Але  це  знову  тільки  в  мене  в  голові.

Створіння  Боже  захотів  перемінити
Шукаючи  гармонії  в  собі
І  не  знайшовши  відхотілось  раптом  жити,
Бо  треба  все  міняти  в  голові.

Якихось  ліків,  випити  вже  треба,
Щоб  все  пройшло,  як  у  дурному  сні
У  мене  є  нагальна  тут  потреба,
Щоб  хтось  навів  порядок  в  моїй  голові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336314
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2012


Без назви

Чи  є  межа  в  гріховності  людській?
Межа  пожадливості,злості,лицемірства
Не  може  осягнути  розум  мій,
Де  край  ненависті,розбрату  і  блюзнірства?

Ви  псевдо_пастирі  і  псевдо_християни
Я  вас  наслухався  до  болю,до  нудоти
Ви  псевдо_вчителі,що  роздають  поради
В  ваших  устах  звучать  фальшиві  ноти.

Як  можете  огидні  лицеміри?
Давати  істину  зміїними  устами
Коли  в  вас  гордості  закладено  без  міри,
Коли  ви  рідного  із  дому  проганяли.

Запроданці,іудині  створіння,
Що  не  пропустять  користі  момент
Ви  душу  продаєте  за  лахміття
За  милий  ваш  жаданий  Sekond  hend

Вам  зарахуються  усі  ваші  діла
Всі  псевдо_добрі  зарахуються  поступки
Вам  бумерангом  все  повернеться  сповна
Найжалюгідніші  духовні  проститутки!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336313
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.05.2012


Без назви

Яка  ж  ти  насправді,  стараюсь  вгадати.
Вдивляюсь  в  усмішку  твою.
Коли  прийде  час  і  я  буду  вмирати.
Побачу  таку  у  раю.

А  поки  живу  я  безглуздо,  безцільно,
То  трішечки  пофантазую.
Що  я  тебе  люблю,  без  меж,  божевільно,
Що  тільки  для  тебе  існую

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012


Без назви

Я  там  де  вершини  заснули  в  снігах.
Я  казковий  герой  в  твоїх  мріях  і  снах.
Я  в  світі  гармонії  і  красоти.
Я  там  де  усміхнена  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012


Мольфар

Я  є  потомственний  мольфар.  
Я  повний  злих  і  добрих  чар.  
Людські  думки,  бажання,  мрії,  
Читаю,  сповнюю  надії.  

У  мене  посмішка  єхидна  на  лиці.  
Людські  серця,  тримаю  в  кулаці.  
Я  пристрасті  завжди  задовольняю.  
І  на  мітлі  над  горами  літаю.  

А  ще  жінок  я  полюбляю,  
В  полон  одразу  забираю.  
Бажання  їхні  добре  знаю  
І  в  своїм  царстві  замикаю  

Та  згодом  все-таки  звільняю,  
Бо  з  ними  спокою  не  маю  
Стаю  сумирним,  наче  слон  -  
Сам  потрапляю  у  полон.  

Це  був  не  принц,  якийсь  заморський  -  
Писав  Серьога  Комаровський.  
Тут  нашій  казочці  кінець,  
А  хто  слухав  –  МОЛОДЕЦЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333889
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.04.2012


ХІРУРГ

Я  операцію  проводжу  на  душі,
Цю  найскладнішу  із  усіх  маніпуляцій
Анестезію  приготую  з  анаші,  
Щоби  не  трапилось  небажаних  реакцій.

Холодний  розум  я  візьму  у  асистенти
Він  добросовісний,  тверезий  робітник,
Щоби  приборкував  побічні  сантименти  ,
Таких  слюнтяїв  він  приборкувати  звик.  

Найголовніше  підібрати  гострий  скальпель,
Коли  він  по  душі  моїй  пройде,
Щоб  меншу  жалості  пролилось  гірких  крапель  –
Цинізму  скальпель  тут  найкраще  підійде.

Я  спогади  безжально  ампутую
Байдужості  щипцями  вийму  мрії,
Для  видалення  ревність  підготую
Вона  немов  гангрена  в  моїм  тілі.


Бажань  нестриманих  пухлину  вирізаю,
І  злості  нарости  я  рву  немов  у  сні,
Ці  органи  швиденько  посилаю
Для  трансплантації  у  пекло  Сатані

Ох  як  же  ж  складно  все  це  було  видаляти!,
Ще  від  наркозу  є  туман  у  голові
Прийдеться  КРАЩЕ,  щось  собі  імплантувати,
Щоби  жилося  трохи  легше  на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333888
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2012


ДОСВЫТНЯ СОНАТА

Під  ранок  розбудив  мене  цей  дощик  в  ля  мінорі
І  все  найкраще  залишилося  у  сні.
Я  знаю  тепер  холодно  надворі
Та  холодніше  в  мене  зараз  на  душі.

Журби  осінньої  приніс  ти  повен  човен
Про,  що  наспівуєш  в  осінній  темноті.
Напевне  ти  воскреслий  пан  Бетховен,
Що  проливаєш  такі  лагідні  пісні.

Не  розчитаю  твої  ноти  я  ніколи,
Але  я  так  скажу  тобі;
Догадуєшся  ти  про,  що  я  мрію,
Та  не  поможеш  ти  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2012


ХТО Я ???

Себе  питаю:!  «  Що  є  я?»
Навіть,  не  дощ  –  мутна  вода,
І  не  вогонь  палаючий  в  печі.
Я  –  сірий  пил,  розвіяний  вночі.

Ні,  я  не  музика,  що  грає  для  душі,
Я  –  крик  сови,  лунаючий  вночі.
Не  квітка  я,  що  сповнена  краси,
Я  –  лиш  бур’ян,  придатний  для  коси.

Не  вітер,  що  буяє  в  океані,
Я  –  крапля  яду  в  дружньому  стакані
Не  сонце,  що  виходить  із-за  хмар,
Я  –  в  височінь  здіймаючийся  пар.

Не  розум  я  славетних  мудреців,
Лиш  сіє  хаос    плетиво  із  слів.
Не  честь  я,  не  сумління  й  доброта,
Я  –  в  пекло  неминучі  ворота.

Ні,  я  не  створений  для  вічної  краси,
На  лотосі  я  –  крапелька  роси.
Завжди  тремтить,  надіючись  дарма.
Легенький  дотик  –  і  мене  нема!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332713
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2012


АВТОПОРТРЕТ

Не  признаний  ні  Богом,  ні  людьми
Не  маю  друзів,  недругів,  коханих,
Я  –  раб  Всевишнього,  противник  Сатани,  
Я  –  квінтесенція  думок  не  дуже  гарних.

Ненавиджу  щенячий  оптимізм,  
Підстав  нема  для  почуття  такого.
Багато  приводів  я  бачу  лиш  для  сліз,
Для  радості  не  бачу  ні  одного.

Я  –  згаслий  на  льоту  метеорит,
Що  падає  в  безодню  невідому.
Я  –  епітафія  могильних  плит,
Я  мешканець  проклятого  Содому.

Я  –  на  вітру  згасаюча  свіча,
Що  мерехтить,  лякаючись  темряви.
Не  принесе  нікому  світла  і  тепла,
Не  вихопить  з  пітьми  яскраві  барви.

Коли  піду  я  тихо  в  небуття,
То  людство  не  потоне  у  скорботі,
У  протилежний  бік  не  потече  вода,
У  слів  жалю  мені  чекати  годі.

В  тунелі  чорному  короткого  життя
Є  промінь  світла,  зветься  він  Надія.
Я  вірю:  знайдеться  людина  хоч  одна,
Котра  підтримає,  порадить,  зрозуміє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332711
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2012