| Сторінки (1/48): | « | 1 | » |
Побудь зі мною цим морозним Січнем
Знайди мене між віхол й хурновин.
Ні не клянись мені в коханні вічнім.
Ти й так як місяць цей номер 1.
.
Надворі ожеледь стандартний Лютий
Зігріє нас какао з маршмелоу
І світ мов кригою зарогнений, закутий..
Але з тобою тепло стане знову.
.
Хоч березень весна - всі в рукавичках.
Йде третій місяць нашої розлуки,
Я все ж не зраджую своїм привичкам.
І мрію щоб зігрів ти мої руки.
.
Весна набрала обертів у Квітні
Ти будеш тости з сиром на сніданок?
По радіо токсично скиглить Уітні.
Ех знов сумний без тебе буде ранок..
.
Травень озветься гуркотами грому.
Ці грози щось пробуджують в душі
Я так боюсь сама лишатись вдома.
Тож тихо прошу. Повертайся, поспіши..
.
Для тебе червень місяць особливий.
Я хочу першою відправити вітання.
Бажаю, щоб ти був по справжньому щасливий.
Щоб здійснювались всі твої бажання.
.
У липні - Греція, або Арабські емірати.
Час відкривати знов кусочок світу.
В якому турагенстві бронювати?
А хочеш десь удвох поп‘єм мохіто?
.
Підкрався тихо Серпень. Я сумна
Бо так чекала хоч скупого меседжу «Вітаю»
Тож віскі з колою перехилю до
дна.
Таких моментів вже не вибачаю.
.
Ось вересень дев‘ятий місяць року.
Пора звикати прокидатись зрання..
Ми все ще робимо смішні на зустріч кроки.
Та відчувається, що це уже востаннє.
.
Із шафи дістаю пальто осіннє
У жовтні холод знов нагадує про себе.
Ні гороскопи ні зірки не винні.
Десятий місяць я живу без тебе.
.
Короткі дні й безмежно довгі ночі.
Листопад віє холод в душу всім.
До дна вже виплакала свої карі очі.
А ти мене не й згадував зовсІм.
.
Зима. Очікується ожеледь і студінь.
підсіла знову на корицю з медом в чаї
Настав останній місяць року - Грудень.
Не так болить вже. Йди. Я відпускаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Ні не буду більше чекати
Бо набридли всі ці невідомості..
Ти заручений, або й жонатий (вже)
Я ще граю з своєю совістю..
І шукаю хоч краплю сміливості
Щоби стерти твої повідомлення
Бо вже втрачені всі можливості
Я розбита і дуже втомлена.
У роки свої юності ніжної
Я жадала хоч трішки взаємності
Я була і святою і грішною
Захлиналась у муках ревності.
Не судилось нам разом бути,
У любові сім‘ю будувати
Все що прагну - тебе…забути…
Ти ж заручений, або й жонатий (вже)..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2021
спустошена розірвана пом‘ята..
в душі панує знов розгардіяж.
і не дарує спокій чай із м‘яти.
не радує вечірній макіяж.
в житі мов в фільмі помінялись ролі
реаліті переросло у драму.
а так хотілось вірити у долю
і на майбутнє будувати плани.
дівоче прізвище не вийшло поміняти
сімейний стан - усе ще незаміжня.
із соц мереж пора б повидаляти
бо вже не подруга не дівчина - колишня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
я бачу те, що ти висвітлюєш на фото,
і не збагну - для чого показуха?
усе прощають тільки ідіоти,
лиш слабоумні пропускають все повз вуха.
усюди заздрість з цим пора змиритись,
порад не хочеш? що ж це твоє право
«розбите серце»..? ( тут не можу роздуплитись)
це ти їх склеюєш??(аплодисменти, браво!).
.
я не суддя й не вчилась на юрфаці.
судити теж нікого не збиралась.
для вдосконалення себе багато вклала праці.
з чужим життям у боротьбу я не ставала!
культура й тренд це різнобічні два поняття,
а ти рівняєш паранжу й відверті фото.
про свою правду так товкмачиш із завзяттям
хоча чужу ногами мнеш, немов болото.
розумний вчиться на чужих невдачах,
всі інші набивають сотні гуль
повчати дурака - складна задача.
і користі від неї рівно нуль.
помилок повну кожен тягне ношу,
і совість докори плює німі,
лиш в обраних я вибачень попрошу
а непотрібні утечуть самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
я довго була сильна.
я довго його чекала -
7 цифр - номер мобільний,
мов мантру щодня вивчала.
він також довго був сильний.
у нього свої таланти,
і номер мого мобільного
він просто заніс у контакти.
я довго була приречена
я довго за ним сумувала -
складала слова у речення
в чернетках усе залишала.
він теж довго був приречений
у нього свої свої сподівання
йому не потрібні зречення...
щотижня нове кохання.
я довго була наївною
я довго у щастя вірила
тепер вчусь я бути вільною
не тому любов довірила.
він теж довго був наївний
у нього свої проблеми.
тепер його світ безвірний
немає там місця для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019
довкола тільки чую: чоловік -
це все, що треба прагнути в житті,
щоб було з ким прожити довгий вік,
зустріти старість, там у майбуті.
коли тобі минуло 22
і ти закінчуєш університет,
то всі товкмачать лиш одні слова
шукати хлопа - основний пріоритет.
коли годинник йде до 25
«потрачено» - вже думають всі люди,
і очі їхні про одне мовчать-
біднесенька, сама, напевно, буде.
і гарна і розумні і батьки
таке достойне дали виховання... -
такі печальні ширяться плітки.
тривожніші за спиною зітхання.
«там ще Івасик також не женився -
сусідки цьоці Лесі син»
він вже багато у житті добився
і у батьків лише один.»
«Тарас - твій однокласник, теж без пари
щось не везе йому з дівками.»
здається ніби ти вже річ і на базарі
твоєю долею торгують чужі дами.
о люди схаменіться прошу вас
й переживайте кожен лиш за себе.
не тратьте свій дорогоцінний час,
на те у що вам пхатися не треба.
ви не боги і не читаєте думок,
не вказуйте кому і що робити!
бо застарілий вже давно зразок
кому у скільки заміж виходити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019
це просто осінь в душу забрела
всього лиш на всього холодна осінь
а їй ще так хотілося тепла
усе її єство ще літа просить.
а осінь сіє холод день за днем
густі тумани провокують до сонливості.
Частіше зустрічається з дощем.
І сіре все довкола без мінливості.
через надмірну вологість і туш потекла.
Хоча така розрекламована та й нОва.
Все ж їй ще так хотілося тепла
вона до осені ще зовсім не готова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
міцно обійми
не чекай
від усіх тривох
захищай.
ти моє життя
ти мій рай
хочеш моє серце
забирай
в сни мої на мить
завітай
потайні думки
прочитай.
пломеніє барвами
небокрай
ти моєму голосу
довіряй.
я тебе любитиму
просто знай
міцно обійми
не чекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018
ти просто більше не пиши мені
і не шукай мене у соцмережі
зів‘яли почуття мов квіти весняні
бо все на світі має певні межі.
ти просто більше не чекай мене.
пішла в той час, як червоніли вишні.
здавалося ця біль вже не мине.
однак минуло, ти лише колишній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2018
Мама завжди щось розумне порадить
Простить помилки наші знов і знов
Вона не обмане й ніколи не зрадить
Не знає границь материнська любов.
Мама завжди щось смачне приготує
Візьме нас в тяжкий час під своє крило.
Вона душевні травми полікує
Таке помічне материнське тепло.
Мама завжди зробить все для дитини
В складних ситуаціях нас зрозуміє.
Коли від безсилля впадеш на коліна.
Підніме лише материнська надія.
Матуся це скарб у житті найцінніший
І важливішої в цілому світі не має
О мамо, ти для мене найрідніша
Прости, що я голос часто піднімаю
Що не виконую всі настанови...
Пишу ці рядки, і не стримую плач
У крик переводжу всі наші розмови..
Я потім жалію..тож прошу..пробач..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803022
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2018
ідеальних хлопців не існує -
так завжди мене навчала мама.
тільки той хто все говорить прямо
в тишині і метушні тебе почує.
ідеальних хлопців не буває -
скрізь психологи оце товкмачать
тільки той хто в темряві побачить
він тебе душею відчуває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2018
в активних пошуках минали дні:
безжально змінювались сірі тижні
шептали щось каракулі на полотні,
а спроби всі лишались неподвижні.
знайти її - хоч йти по лезу бритви.
знайти її адже є сенс шукати
знайти її немов рядки молитви.
знайти її і вже не відпускати.
не знав він аромат її парфум
яка вона коли раділа або злилась
Реальність провокує гіркий сум
Фізична близькість їм лише наснилась.
чому вона? можливо сни пророчі
чому вона? жінок довкола вдосталь
чому вона? безсонні п‘яні ночі
чому вона? хоч з нею так не просто.
а як із нею, та хіба він знає?
чи він колись тримав її за руку?
можливо звечора поїв гарячим чаєм?
як пережити цю смертельну муку?
знайти її...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018
Ми вдячні тобі за дитячі роки,
За те, що ти поруч був з нами
На святах шкільних наших в перших рядах,
Ти завжди сидів біля мами.
Ми вдячні тобі за батьківські тривоги
Що в дощову чи морозяну днину
Щоб по дорозі не намокли ноги
Ти в школу завжди нас возив на машині.
Ми завжди з сестрою мали що одіти
Для нас ти не жалів ні грошинки
Ми вдячні, за те, що хоча вже не діти
А досі Маруся й Христинка.
За те, що цікавишся нашим життям,
За ідеал чоловіка в родині
За те, що татусю ти дав нам життя
Тобі поклоняємось нині❤❤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018
в усьому світі він такий один..
хто не засуджує моєї поведінки,
спримає правильно усі безглузді вчинки,
найкращий(після тата) із мужчин..
можливо він не принц і не король
не програміст і не складає бізнес плани
не футболіст, за ним не гинуть фани,
але в житті моєму головну отримав роль..
він точно не співак й не музикант
діапазон його не має три октави
не повар, що готує екзотичні страви,
хоча у цьому трохи є талант.
він не професор навіть не доцент,
не пише вірші і не драматург
не стоматолог лор і не хірург
йому не вдячний кожен пацієнт.
але в його очах я тону мов у морі
від погляду йде кругом голова
і нереально віднайти слова
бо всі думки далекі і прозорі.
за ним я почуваюсь мов за муром
і справа тут далеко не у зрості
не відчуваю негативу й злості
можлово він і є моїм амуром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2018
5 років тому був простенький старт,
це крик душі, а не банальні звіти.
зіграла доля так зі мною жарт,
я вирішила - хочу дві овіти.
весною вдруге написала зно
для серіалу майже є сюжет
думок багато рішення одно,
подала документи у ЛІЕТ
три тижні сесії минули наче мить
Нові знайомі і нові предмети.
у русі дуже швидко час летить.
викладачі..конспекти..кабінети..
все ж інших не знаходжу я ідей
можливо просто так тоді співпало
хоч не хвалюся пам‘яттю на імена людей
твоє чомусь таки запам‘ятала.
зимова сесія і ти не появився.
екзамени та заліки здавали
тоді на тобі світ не зупинився
але когось усе ж не вистачало.
життя усіх шалено завертіло
позаду ці дитячі сподівання
я через рік також ЛІЕТ лишила
здавалося знайшла своє кохання
і не сиділось вечорами там на парах
на перший план новий пріоритет
від щастя я літала мов у хмарах
кому потрібен був отой ЛІЕТ.
хвилини емоційно радісні й важкі
на кожного своє чекало майбуття
і паралельно йшли тоді стежки
ми з іншими складали плани на життя.
пройшли роки все кардинально помінялось
хоча були далекі і чужі
ім‘я твоє у пам‘яті зосталось
і я знайшла тебе в соцмережі.
ти пригадав, добавив, подзвонив
пригадуєш ми не могли наговоритись
той твій дзвінок щось у мені змінив
почала я відрадості світитись.
хто я для тебе подруга? знайома?
в той час це було зовсім неважливо.
ти так далеко в Києві, невдома.
та я повірила чогось у неможливе.
за кілька днів ти став таким близьким
що я боялася своїх думок
та розчинилися твої слова мов білий дим
ти сам назавжди перервав зв‘язок.
єдине що я хочу донести
заради чого стала це писати.
слова несказані мені прости.
не вмію почуттів я виражати.
я ті розмови досі пам’ятаю
не підсилаю знов своїх подружок
але чомусь ще трішечки скучаю
кого обманюю не трішечки а дуже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
у чорному списку 47 людей
це не просто акаунти - Юля Іра, Вікторія,
чи якийсь взагалі незнайомий Андрей,
але з більшістю зв‘язана певна життєва історія.
хтось кидає в чс колишніх коханих
хтось подруг, що вткнули ніж у спину
магазини, які надсилають щоденні реклами
або тих осіб, кому не простили провину.
у свій блекліст поступово занесла 47 душ
більшість з них особи жіночої статі
не тому, що вони продають помаду чи туш
всі вони колись були його дівчата.
я не хотіла, щоб вони мені писали
щоб заходили на мою сторінку
чи фотографії мої переглядали
або засуджували мою поведінку.
P.S. я вже давно цього не відчуваю
життя само підвело жирну риску
весь негатив назавжди відпускаю
і 0 людей тепер в мене в чорному списку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
Я знала, це єдина зустріч наша.
Ти був, мов найприємніший у світі сон,
Думок не було: в голові лиш каша,
Словами пісні "Ну візьми мене в полон".
Я знала, ти єдиний на планеті,
Чий запах назавжди запам*ятаю.
Ти вартий найпрекрасніших сонетів,
Тут мало слів "я так тебе кохаю"
Я знала, що для тебе лиш пустишка,
Це все так просто і не новина,
Що тягнеш ти усіх до свого ліжка,
Під дією шампанського й вина.
Я знала, зупинитись все ж зумію,
Хоча нікого, ще так сильно не хотіла,
І досі від одного спогаду лиш млію,
Коли пригадую прекрасні риси твого тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
Так тихо-тихо плаче моя совість,
І чорні списки вже готуються до друку.
Нехай це не роман, а просто повість.
В якій мене описують як суку.
Так акуратно пишуться рядки цього вірша,
Все ж не звертаючи увагу на цензуру,
Ніхто не поцікавиться чи є душа.
І не зважатиме на внутрішню натуру.
Так мовчки сльози знову на папір,
Це свого роду сповідь, та для кого.
Для всіх жорстока я неначе звір.
Всім байдуже до горя до чужого.
Так пусто і самотньо у кімнаті,
Невчасно знову плеєр розрядився,
Когось я просто хочу обійняти,
Лиш кіт все зрозумів й до мене притулився.
Нехай ще не готова моя повість,
І знову убиває мовчки тиша.
Все ж я правдива, бо у мене совість..
Так тихо іноді шкребе як миша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Фальшива посмішка і кілограми туші,
І погляду не можеш відвести.
Я сотням інших нагло плюю в душі...
А мою душу полонив лиш ти.
Сережки срібні й зачіска в стиліста,
Глибоке декольте й нещира маска,
Фанатів в "Твітері" вже близько двісті...
Та іншого героя хоче казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Давайте видалимо все що було сіре,
Забудем гіркі сльози і образи,
І посміхатись будемо всім щиро,
Лише приємні говоритимемо фрази.
Візьмемо в руки барви веселкові,
В житті своєму кожен сам художник,
Тож дні, ми намалюєм тільки кольорові.
Бо про погане думати не можна.
І все повірте буде в нас прекрасно,
Життя вдихнемо ми на повні груди.
Усе похмуре, поміняємо на ясне,
Повірте, лиш тоді щасливі будем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012
Хоча ще пам'ятаю запах твого чаю,
Холодні руки й темно-карі очі.
Ти знаєш, може, все-таки скучаю,
Коли прокинуся сама посеред ночі.
Коли так холодно в прямому розумінні,
Ніхто уже не береже твій сон.
Були настільки ми з тобою божевільні,
Що й дихали, здається, в унісон.
Згадай лише на холодильнику записки,
Ми навіть видумали свої знаки:
Якісь там дужки, крапки, зірки, риски.
І вирізали фантики з "червоних маків".
А вечори з журналом "анекдоти",
І півлітрові кружки твого чаю.
Коли переглядаю спільні фото,
Ти знаєш, навіть дуже я скучаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012
Якось так сумно, що просто хочеться написати декілька слів... Сьогодні пробило мене на депресію. Чесно кажучи, просто нічого не вдається, все надоїло.
Сама, вкотре і знову,постійно чи періодично, але з кожною хвилиною ще гостріше та самотність в'їдається в думки. Приречена... хах ні на жаль не "стати зіркою", а бути самотньою.
Згадала... чому сьогодні, навіть не знаю. Можливо, тому, що рівно три місяці тому бачила його востаннє, тонула в обіймах. Ці подаровані долею хвилини ніколи не забуду.
Безмежно скучаю... вже давно видалила номер його мобільного, щоб не піддатися спокусі і не подзвонити в хвилини депресії чи на п'яну голову.
Де він зараз? З ким? Але справді цікаво... напевно в якомусь крутому нічному клубі, покоряє якусь наступну дурочку, вішає їй на вуха лапшу, говорячи, що це дорогі сережки і отримує від цього масу задоволення.
Ще за деякий час вони удвох покинуть тусовку, а на ранок він проснеться в чужому ліжку і зможе занести в so-long-list ім'я красуня, яка віддала йому себе сьогодні вночі.
Цікаво чи хоч інколи згадує мене..ну..напевно що ні... Можливість стати галочкою в його списку я втратила...каюсь, але що поробиш...Ні я не хочу повертати час назад, я все одно нічого б не змінила...Так повинно було бути і крапка.
Так набридло всіх обмінювати і малювати примарне щастя лише на словах.
Все міг би змінити один телефонний дзвінок...такий рідний голос по ту сторону і два слова, ну хіба я так багато прошу?!
Я не хочу серенад під вікнами, діамантів, принців на яхтах і брудних мільйонів. Я хочу його. Такого противного і водночас найкращого, такого рідного і водночас чужого.
Воно ніколи не здійсниться...він і далі шукатиме подругу на одну ніч, а я переконуватиму себе в тому,що він для всіх та тільки не для мене.
Я далеко не ідеальна, з великою кількість негативних сторін дівчинка. Ще така маленька і несмілива, мрійлива, але трошки брутальна, весела, але самостійна, і для всіх холодна.
Не вистачає його до такої міри, що від безвиході хочеться кричати , але той крик є крик душі, він німий і ніхто його не почує.
Посмішка на обліччі і ще один день в стилі "Life is good". Я не чекаю жодних змін, боюся погіршення і так ультраскладної ситуації.
Вслухаюся в тишу уже без надії на будь-яке продовдення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376709
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Твій погляд роздягав до наготи,
Твої думки в'язали сітку страсті.
Усі думки заполонив лиш ти,
Однак я дама не твоєї масті.
Твій дотик був неначе божевілля,
Твої слова пустої мрії вспишка,
Усі пророчили нам через рік весілля,
Однак я кукла не для твого ліжка.
Твій запах полонив мене до смерті,
Твої фантазії сягали неба.
І хай готовий ти на різні жертви.
Однак я щастя просто не для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Не сняться їй рожеві більше сни,
Вона уже змінила стиль давно.
І навіть не чекає, як колись весни,
Бо їй тепер напевно все одно.
Не нарікає на весь світ постійно,
Шукає завжди радість у житті,
Їй 19 і вона вже самостійна.
І мрії й плани в неї вже не ті.
Іде вперед і не боїться впасти,
Бо знає,що підніметься з колін.
І не зумієш щастя в неї вкрасти,
Вона нового прагне, хоче змін.
Не знає про властивості нейтрона,
Тікає часто від пустих розмов.
Не вірить у Венеру й Купідона,
І взагалі не вірить у любов.
Немає на очах ані сльозинки,
Самотня, завжди впевнена в собі.
Не тратить надаремно ні хвилинки,
І не належатиме вже вона тобі.
Тепер не слухає сумні пісні,
І не чекає від природи див!
Ти не розбив їй серце, чуєш, ні!
Ти просто назавжди її змінив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
А я старалася тебе забути,
Форматувала пам'ять і думки,
Все так хотіла щось зробити навпаки,
І слів фальшивих не бажала чути.
Повір, я так старалася тебе забути.
До щастя я ішла уже без тебе,
Всі спогади, лишаючи позаду,
У своїх діях не вбачала зраду,
Проте лиш ти мені відкрити зможеш небо,
А я так прагнула до щастя йти без тебе.
Я до останнього не вірила в кохання,
І почуттям пояснення шукала,
Та інформації було замало,
Лише подушка бачила мої ридання,
Але я все ж не вірила, що це кохання.
А я молилася тобі, як Богу,
І відчай став мені таким близьким,
Шлях, що обрала виявивсь слизьким,
Та не змінила я свою дорогу,
Й щодня молилася тобі, як Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2012
Летять роки на крилах журавлиних,
І дзвонять дзвони, але вже сумні.
Матусю, я в думках до тебе лину,
В цю ніч дитинство знов приснилося мені.
Я бігла боса, бігла по стежині.
Буяло літо, бджоли мед збирали.
Цвіли волошки в полі сині-сині,
Маленькі діти бігли і зривали.
Біжу по стежці, ось уже і хата,
Підходжу по-маленьку я до брами
Цвітуть троянди, пахне рута-м*ята,
Багато різних квітів як завжди у мами.
Прокинулась, і сльози навернулись,
Взяла альбом, згадала всю родину.
Я б так хотіла, щоб роки назад вернулись,
Бо кожну вільну мить додому лину.
Велике місто, бари, ресторани,
Квартира в центрі й вигідна робота,
Але чомусь усе не так як в мами,
Додому знов з'явилася охота.
Багато грошей, чоловік і діти,
та хата рідна звідси так далеко,
Не можу я по справжньому радіти,
Додому хочу я немов лелека.
Побачити я хочу тата й маму,
І рідні голоси такі почути,
Прийти додому, відчинити браму,
І все на світі хоч на мить забути.
Летять роки на крилах журавлиних,
Висить портрет, на ньому мама й тато,
Я кожну вільну мить додому лину,
І вкотре знову сниться рідна хата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2012
Вона з тобою вже 4 роки,
Погодься це є досить довгий час,
Вона щаслива, коли чує твої кроки.
Ти зрозумій, не може бути нас!
Вона тобі 4 роки віддала,
Не знаю чи зробив так само ти.
Увесь цей час тобою лиш вона жила...
Ти хочеш зараз просто відійти?
Зробити боляче так сильно їй,
4 роки втрачені даремно,
Саму лишити в тишині німій,
Ти думаєш це просто неприємно???
А ти щасливим після цього зможеш бути?
Невже тобі не буде жаль її?
4 роки просто так забути,
Через якісь там принципи твої?!
Забудь мене і просто йди до неї,
Нам стане легше, коли пройде час.
Ти не побачиш вже сльози моєї,
Є "я" і "ти", не може бути "нас"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2012
Страшний мандраж, крок уперед і ні...
Розбилось серце на мільйон кусочків,
У той момент зробилося так боляче мені,
Зібралась біль з усіх німих рядочків.
Загас вогонь в душі моїй в ту мить,
І дим гіркий окутував свідомість.
Від несподіванки все тіло ще тремтить,
Ну а думки тікають в невідомість.
Це крик душі, моя розбита мрія,
Яку від самого початку чекав крах,
Але у серці ще жила надія...
А ти продовжував навідувати мене в снах.
Та цьому сну не суджено здійснитись,
Бо наша пісня-соло, не дует!
Я так боялась сильно помилитись,
Однак життя це проза не сонет.
І я не Лаура, і мені віршів не треба,
Та байдуже, що хочу зараз я.
Нема квитка, щоб полетіти в небо,
І всоте шепчу те саме ім*я!
Клянуся іменем твоїм я зрозуміла,
Одна лиш квітка я, ми не букет.
І як мене душа би не боліла...
Все ж наша пісня соло, не дует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2012
Щодня холодний душ ввійшов у звичку.
І слово паразит твоє "невже"
Ти кажеш не полюбиш істеричку,
Пробач, та я не змінюся уже!
Щодня чекаєш на якусь хорошу звістку,
І досить швидким кроком йдеш до школи.
Ти кажеш не полюбиш егоїстку,
Пробач, та я не змінюся ніколи!
Щодня ти мрієш з кимось йти за ручку.
Багато хто б ішов отак з тобою.
Клянешся ти, що не полюбиш сучку,
Пробач, та я залишуся собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Тиша- пусто знову у кімнаті,
Тиша- біль шкребеться в мою душу
Тиша- сотня виразів крилатих,
Тиша- а я знайти 101ий мушу!
Сльози- дрібні каплі роси із очей.
Сльози- перша ознака мої слабинки,
Сльози- у подушку вже безліч ночей,
Сльози- просто в око попала пилинка.
Вечір- час доби, коли вже сутеніє.
Вечір- бо на небі з'являються зорі.
Вечір- догорає остання надія,
Вечір- і повсюди лише чорний колір.
Зрада- це убивство, але ще живої,
Зрада- ніж у спину, а як ще сказати?
Зрада- ніби згадка про принципи свої.
Зрада- впасти вниз, коли прагнеш літати.
Совість- тихий голос десь там в середині,
Совість- компроміси між злом і добром.
Совість- та куди ж ти поділася нині?
Совість- ну давай же помислим разом!
Щастя- мить найбільшого в світі блаженства,
Щастя- та хіба воно справді існує?
Щастя- зумисна вигадка духовенства,
Щастя- може просто його не вартую...
Смуток- він посвюди оточує нас,
Смуток- брат сльози і синочок розлуки.
Смуток- найкращий друг у нього час.
Смуток- я все одно не опускаю руки.
Вова- найгарніше у світі ім'я,
Вова- пахне солодко мов шоколад.
Вова- до нестями закохана я.
Вова- блаженний рай і повсякденний ад.
Тиша- назавжди залишаюсь сама,
Сльози- появляються знову і знову.
Вечір- і світла Божого нема.
Зрада- чекаю на пояснення...розмову...
Совість- ще спить...та вже пора прокинутися їй,
Щастя- якщо я не заплутаюсь в журбі,
Смуток- убивця радості і всіх мої надій,
Вова- своє життя посвячую тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2012
Вона щоночі дивиться кольорові сни...не вірить в любов і старається не забивати свою голову всякою фігньою...вона вчить англійську і мріє про візит до Англії, про екскурсії по Лондону...вона завжди слухає свого таточка і вважає себе його донечкою....вона одягається в чорне бо такий її стиль...вона слухає Емінема і СД, а вечорами читає Карпу...вона не любить посміхатись, бо вважає свою посмішку ідіотською, вона не любить плакати, бо вважає себе дуже сильною...вона любить проводити час з друзями, а інколи дивиться футбол і все ще вболіває за "Манчестер Юнайтед"...вона мріє вийти заміж за брюнета, хоча зараз обєктом її симпатії є блондин...вона дуже любить свою молодшу сестричку...дуже конфліктна і вперта, але основне справжня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330812
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.04.2012
Тримаю в руках чашку чорного чаю з корицею,
І фото твоє омиваю гіркими слізьми.
Не треба, щоб біль мій вертався тобі сторицею,
Лиш спогади нашого літа з собою візьми.
Тримаю в руках чашку чаю гарячого з м*ятою,
Про тебе усе нагадує....мелодія ночі...
А сніг вкриває землю білою ватою,
Якби ти знав, що я до тебе хочу!
Тримаю в руках чашку чаю уже з малиною,
І дивлюся крізь простір, не рахую час.
Відколи ти пішов зробивши мене винною,
Сказав, що вже ніщо не поєднає нас!
Тримаю в руках чашку чаю тепер зеленого,
І все ще надіюсь на диво чому не знаю,
Ех скільки в світі багато всього нездійсненного.
Чому не можу забути, чому досі кохаю.
І не вистачає того запаху кориці,
Погасла назавжди надія на спільне "ми",
Стараюсь не зважати на різні дрібниці.
Лиш спогади нашого літа з собою візьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2012
Думки від мене знов кудись тікають в небуття,
Легким морозом й інієм покриті,
Ти щастя то, що я шукала все життя,
Лише заради однієї миті.
І в час коли це щастя вже буде в зеніті,
Я все покину, бо навщо ці матеріальні блага.
Напевно тільки раз так прагну я очей твоїх блакиті,
Бо ти єдина у моїм житті розвага.
Зупиню я потік якихось слів банальних,
І насолоджуся твоїм мовчанням,
Не треба зараз сцен ти театральних,
Із другорядними акторами і фальшю у звучанні.
Лиш твої руки, ті тонкі холодні руки,
Здається я вже з розуму зійшла,
Солодкої такої не пізнавши муки,
Не знаю, як же досі я жила.
Найбільше в цю секунду я боюся втрати,
Загадуючи лиш одне бажання підчас зорепеду,
І не страшні мені тюремні грати,
З тобою я готова йти до аду.
Ти- героїн, ти- кокс, наркотик мій,
Вершина слави, все до чого прагну я,
Можливо досить цих рожевих мрій,
Мільйон вартує посмішка твоя.
А дотик твоїх губ ціни не має.
Емоції тримати у собі не сила.
Ти 100% правий, я тебе кохаю,
Не знаю, чим це щастя заслужила.
Між нами інша мережа, яка не потребує покриття,
І зносять дах думки несамовиті,
Ти щастя то, що я шукала все життя,
Лише заради однієї миті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2012
Усе проходить, знаєш, все минає,
зникають почуття і крок лиш до межі.
Ще вчора ти шептав мені "кохаю"
Сьогодні ми далекі і чужі.
І тане біль немов слова на вітрі,
Якісь тепер пусті усі вони,
Кохання розчинилося в повітрі,
а ти не прийдеш більше в мої сни.
Бо засвітило вже весняне сонце,
В душі моїй нарешті вщухла злива,
Промінчик впав і на моє віконце,
Без тебе але все ж буду щаслива.
Вже не ревную, зовсім не ревную.
Хоча я знаю, що у тебе інша,
Та навіть за минулим не сумую,
Усе пройшло, нема любові більше.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2012
До краю змучена була цими думками
І відпустити їх я намагалась
Вже надоїло вічно плакати ночами
Та все одно без нього я боялась
Боялась пустоти, яка немов туман
Усе навколо себе покривала
Бо провалився мій блискучий план
І в неба допомоги я благала:
О, небо, поверни його мені
Без нього я вже зомбі не людина
І все навкруг сумне і в тишині
його я потребую, як дощу рослина.
Він, мов, той подих, що дає життя
Малий ковточок мого сподівання
Він ключ що відкриває вороття
До щастя, до надії, до кохання.
Вона його у мене забирає
А він боїться їй сказати -ні
навіщо світ коли його немає
О, небо, поверни його мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
ХОдОдний пОгляд на лиці застиг,
А гОлОс пОкОтився у Обрив.
"ЛюблЮ", "лЮблЮ" сказати ти не встиг,
МОжливО це тОму, щО не лЮбив.
І я пішла неОглядаЮчись назад,
Пішла від тебе в ОдинОкі нОчі.
З сльОзами згадувала я тОй зОрепад,
Й такі кОхані твОї карі Очі.
ХОтіла пОвернутись я дО тебе,
І крикнути "давай пОчнемО все з нуля!"
ХОч серце мОє рвалОся у небО
ЙОгО не відпускала ще Земля.
А ти стОяв самОтньО й непОрушнО.
Дивився мОвчки ти мені у слід,
Мені булО так гаряче, аж душнО
Від тОгО щО в Очах ивОїх лиш лід.
І я пішла і зникла назавжди.
А ти стОяв і ще не рОзумів,
щО вже не змОжеш крикнути "Зажди"
ЩО втратив те, щО сильнО так лЮбив.
І тут ти зрОзумів важливу річ
Все шО тОбі пОтрібним є- це я!
І ти пОбіг за мнОЮ уперед у ніч,
Кричав у слід мОє, мОє ім*я.
Спинилася серед жОрстОкОї я нОчі.
Крик імені свОгО пОчула в тишині,
У темнОті гОріли твОї карі Очі,
"ЛюблЮ", "лЮблЮ"- ти гОвОрив мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Тверезості шукаю у думках,
Жаль не вдається там її знайти.
Я витираю сльози на очах
І розумію, що вже нікуди іти.
Напевно я тебе ніколи не любила,
Та думала все поміняє час.
Пробач, що обламала твої крила,
Пробач, що я не вірила у нас.
Надіюсь це буде для нас обох наука,
Повір, ти ще знайдеш свою єдину.
Не буде так як я егоїстична сука,
А більше буде схожа на людину.
І знову smsку пишеш ти,
Комок у мене в горлі застрягає,
Це суміш радості і гіркоти
Три звичних слова "я тебе кохаю".
Так вірю, знаю, але зрозумій,
Відповідаю коротко я знов,
Я не твоя, а ти уже не мій
І досить з мене цих пустих розмов.
Та ти німий...Довкола лиш мовчання,
І котиться сльоза по моїм личку,
Пробач та я не вірю у кохання,
Для мене це лише пуста привичка!
І від цих слів десь у душі зима,
Вже байдуже хто з нас спалив мости,
Та шансу третьго нема,
Тому, благаю , просто відпусти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Ранок, чашка кави, шоколад,
Помада, туш, новий тональний крем,
Розбиті мрії і вчорашній зорепад-
Вінок із неіснуючих проблем.
День, чашка чаю,
сендвіч у руці,
І навіть трошки
пошлий макіяж,
Невидима
сльозинка на щоці,
Усе навколо
просто епатаж!
Обід, дзвінок і
пудра дорога,
Чіпси, кола,
жуйка з смаком м’яти,
І сміх людей
довкола «Га…га…га»
Постійно ті самі
координати.
Вечір, смуток і
вишневий сік,
Тапочки домашні і
халат,
Книжки,
конспекти, плеєр і словник
Інтернет і
серіали для дівчат.
Ніч, подушка,
ковдра і думки,
Спогади і сни
такі веселі,
Завтра знову так…чи
навпаки-
Ось такий день в
нашої МОДЕЛІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Про що ти думаєш, коли втрачаєш друга?
І взагалі чи думаєш в ту мить?
Не пам*ятаєш ти яка година перша чи пів друга,
Й ховаєш десь глибоко те що так болить!
І своє «Я»підносиш ти все вище догори,
Від всіх проблем реальності тікаєш,
Ти маєш все що хочеш, треба то бери—
Але в душі чогось ти іншого шукаєш!
Ти втратиш друга і здається ну і що?
В житті так є втрачаєш і знаходиш,
Ти не підійдеш перша ні за що!!
Й здається правильним є те що робиш.
А час рікою швидко так біжить,
Ти вже доросла, гарна зовсім інша,
І з кожним кроком у наступну мить,
У тебе буде друзів більше й більше!
Нові, цікаві,просто по роботі,
І не шкодуєш за минулим, а дарма,
Колись ти сядеш ввечір при суботі,
Згадаєш друга, а його уже нема!
Замислюючись не рахуєш час,
А на годиннику уже пів друга,
Давай згадаєм все що зв’язувало нас
Чи варто просто так втрачати друга?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
ТОвпа лЮдей, які кудись спішать,
І тисячі Обличь, думОк мільйОни,
Беззвучні гОлОси нам щОсь кричать:
Німі зірки збираЮть стадіОни.
Без грОшей ти ніхтО, щО не кажи,
Який там інтелект, чОгО він вартий?
На Очі чОрну стрічку зав*яжи,
бО нащО їм твОї кОзирні карти?
мОже й живе у тОбі патріОт,
І рОзумніший у 100 раз за президента,
Усе ОднО ти пОвний ідіОт,
хОча й гОвОриш без рОсійськОгО акценту!
ПрихОдиться із цим усім миритись,
Спинити крик десь там глибОкО у душі,
На їх Обличчя з штукатуркОю дивитись,
Якби ти міг, тО б зараз задушив.
Всі вірять, щО прийде щасливий час,
І лЮди не пОїдуть закОрдОни,
Але багатО навіть з-пОміж нас,
Спішать дО тих німих, які збираЮть стадіОни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2012
Пусті слова, які ж вони пусті,
Що з твоїх уст злітають кожен раз.
Ми назавжди змінились, ми уже не ті
Без крику, болю і важких образ!
Забуті плани, назавжди забуті
Що ми удвох з тобою будували.
Усе пройшло, та я не зрозуміла суті,
Навіщо ж сильно так тоді кохали?
Чужі думки, вони уже чужі,
Що хтось від мене просто їх краде.
Довкола пусто, ми вже на межі,
Та хочеться писати ще "Ти де?"
Холодні очі, в дійсності холодні,
Що дивляться повз мене десь у даль.
Це трапилося наяву, сьогодні
І десь в душі закралася печаль.
Розбиті мрії, просто так розбиті,
Що на кусочки розлетілись вмить.
Лишилась при розбитому кориті,
А серце дико ниє і болить.
Сташні кошмари, дуже вже страшні,
Що замість слів з*являються щоночі.
Залиш хоч часточку себе мені!!!
Але на фото ті самі холодні очі.
Дурна любов, настільки вже дурна,
Що просто речень нам не вистачає.
З тобою поруч там стоїть вона,
А я ще все-одно тебе кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Твої думки вже не летіли в вись,
Неначе хтось їх взяв і опустив
"Пробач, може щОсь зміниться колись",--
Вже вкотре фразу цю він говорив.
А ти мовчала, бо не було що сказати,
І слухала своє серцебиття.
Душа твоя так прагнула кричати:
Що він один, що він-- твоє життя!
Ти знала це, ти дуже добре знала,
І вірила що з*єднує щось вас
До втрати пульсу ти його кохала,
А він сказав:"Хай ставить крапку час"
І час летів, він не писа 3 дні,
Хоч всі думки належали йому,
Ти депресивні слухала пісні
Й запитувала лиш одне--"Чому?"
Він вирішив побути трошки сам-на-сам
Але яку це рішення тобі принесло муку,
Бо все ще вірила його словам
І гладила у снах його холодну руку.
Він кучу гадості тобі писав,
А ти з сльозами на очах читала,
Проходив час, він клявся що лише тебе кохав
І ти на радощах усе йому прощала.
Яка ж мораль? Моралі тут нема,
Тому що все повторюється знову.
Сидиш ти у контактах і дарма
Чекаєш на серйозну з ним розмову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2012
Як часто люди думають, що життя-казка,
Й навколо нас існує світ чудес,
І кожен день у тебе інша маска-
Ти граєш то жебрачок, то принцес.
Смієшся, коли хочеться ридати,
Радієш, коли настрою нема,
Мовчиш, коли так хочеться кричати,
Й горлаєш, коли повністю німа.
Щодня рожеві надягаєш окуляри,
А личко посмішкою часто прикрашаєш.
Тобі здається, що летиш аж понад хмари,
Насправді просто від реальності тікаєш.
Так набагато легше:без проблем,
Без страху, смутку, болю, втрат і втоми.
Не треба доводити безліч теорем,
Лиш просто встановити аксіоми!
За правилами ти живеш, дотримуєшся плану,
Але відсутні кульмінація й розв*язка
Чекаєш на Господню з неба манну,
І всеще віриш, що життя це казка.
Вас так багато Кать, Насть, Ір і Оль
Ти пропадаєш у товпі між ними.
В житті своєму граєш другорядну роль,
А іншим дозволяєш бути головними.
Із личка свого маску ту зніми!
Веди свій зошит і забудь про кальку,
Адже живеш у світі і з людьми,
Тож не малюй із себе барбі-ляльку!
Поки є час почни усе з початку,
З вовками ти тоді навчишся жити,
Забудь про квіти, іграшки і шоколадку.
Життя- це шанс, зумій його зловити!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329000
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2012
Він прокидається о сьомій сорок п’ять
І ставить чайник, щоб зробити каву.
Не любить зранку він гарячу страву,
Тому що всі його думки ще сплять.
Вона в той час уже виходить з дому.
І на останок сонну поцілує маму.
Тихенько, щоб не побудити всіх, закриє браму
І на годиннику побачить рівно сьому.
З навушниками на вухах він на роботу поспішає,
Не застібаючи два перші ґудзики сорочки,
Вже на ходу коханій пише три рядочки,
Його принцеса так цього чекає.
Відкривши двері рідного ін.*язу,
Де дуже пусто ще в такій годині,
Вона у голові спланує все на нині,
І в зал читальний попрямує зразу.
Він до роботи ставиться відповідально,
Обідає завжди в кафе на розі,
І кожен день додому по дорозі
Рекламки всі він перечитує банально.
Вона подружкам помахає на прощання.
Хоча ще кожній з них увечері подзвонить.
Якісь новини хтось їй повідомить,
А хтось розкаже про своє кохання.
Гарячий душ увечері для нього давня звичка,
Потім шукаючи якусь стару газету,
Він мовчки поповзе до інтернету.
Й немов сама контакти включить мишка.
Години дві вона повчить домашку,
А потім знов дивитиметься серіали,
Переключаючи по черзі всі канали,
Тоді піде варити хом’якові кашку.
Він змучений, але відписує усім.
А своїй дівчині люблю малює на стіні.
Друзям нові покидає пісні,
І думає: «Піду ще щось поїм».
Вона також у мережу зайшла.
Нові лише закинути хотіла фото,
І, начитавшись безліч анекдотів,
Якогось хлопця випадково в друзі додала.
Отак зустрілися вони у мережі,
Він і вона настільки різні два світи,
Які старались від когось втекти,
Такі водночас рідні і такі чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2012
В напівпорожному столичному кафе
Години дві уже її чекаєш,
Це третя чашка "Golden Nescafe"
Й пирожено четверте доїдаєш.
В куточку парочка закохана сидить,
І хлопець дівчину так пристрасно цілує,
А телефон в кишені знов мовчит.
Мабуть твоїх дзвінків вона не чує!
Не розумієш ти банальу річ,
І в жилах з болем змішується кров.
Виходиш із кафе, довкола ніч
І пишеш їй "будь проклята любов"
Всі кажуть, що любов врятує світ.
Вона твоя найбажаніша мрія,
Забувши все поринеш знов в політ,
Адже вона твій гріх, твоя Софія.
Вона назавжди у твоїм житті,
І розглядаючи її світлину,
Ти бачиш там, у дальньому куті,
Вона сідає в дорогу машину.
Біжиш, кричиш і пофіг все довкола,
Той власник джипу зруйнував усі бажання.
Вона твоєю не була ніколи.
Це все дитяче і придумане кохання.
"Забудь її! Із пам*яті зітри ",-
Так кажуть друзі, але та усмішка.
Тобі-17 їй вже 23
І засинаєш сам в пустому ліжку.
Вже третю ніченьку зовсім не спиш,
Тебе рятуЄ чорна, міцна кава,
І в телефоні запис свій "Малиш"
Ти змінЮєш вже вкотре на "Шалава"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2012
Вона була ще юна і красива,
У тата й мами донечка одна
Завжди усміхнена весела і щаслива,
Ніколи не печальна чи сумна.
З подружками секретами ділилась,
Займалась танцями і грала волейбол,
Найкраще у своЄму класі вчилась,
Але забила доля у її ворота гол.
Він хуліган якому 22
Високий і чорнявий принц із мій
У голові у нього швидкість і трава
Сказати повна протилежність їй.
Та протилежності, як кажуть, притягнулись
Після п*янкого й ароматного вина
В якомусб гаражі вони проснулись
Не думала про наслідки вона.
Не знала як їй дальше поступати
На землю хвилі опустили вітрові
Як це все пережити й подолати
Коли на тесті є полоски дві.
Коханий....слід уже за ним застиг
Сльозами личка юне умивала
"Аборт не тільки шкода, але й гріх",--
Вже вкотре медсестра їй повторяла.
Хоч добре знала це усе вона,
Та був єдиний вихід--в прірву крок,
З лікарні вийшла біла мов стіна,
Засвоївши кровавий той урок.
У 22 кінчала інститут,
Здається все наладилось в житті,
Вона жила сьогодні, зараз, тут,
А це все залишилось в забутті.
Але відтоді в снах її щоночі,
Через отой жахливий мрак і тьму,
На неї дивляться дитячі очі,
Й запитують лише одне "Чому?"
Вона засвоїла отой урок
Закарбувала в пам*яті залізно.
Дівчата не робіть жахливий крок!
Подумайте прошу поки не пізно!!!
Дитина для батьків-це справжнє щастя!
Адже для чого ще потрібно жити,
Ігорчик, Міша, Вероніка, Настя
Як піднімається рука вам їх убити???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Не допоможуть нам вже стріли купідонів,
І не про нас в журналі ця стаття
Моя любов жива, вона не зна кордонів,
Але напевно я не та, кого шукаєш ти усе життя...
Я не кричу про почуття чи їх відсутність,
І не благаю милування з неба.
Нам не вдається зрозуміти чужу сутність..
А знаєш, може нам цього й не треба.
Твої слова не ранять більш ніж вчинки,
Або приємний запах дорогих парфум.
Ти сам не усвідомлюєш своєї поведінки,
Ось це і наганяє той гнітючий сум.
Між нами прірва, яка дна не має.
Не залатати у моєму серці дирок.
Хоча понад життя тебе кохаю,
Все ж не твоя, і це звучить як вирок.
Фінал для нас обох - розбите щастя,
Бо те що планували не збулося,
В твоїх обіймах тане білокура Настя,
Олег мене цілує у волосся.
Сухе "привіт" на вулиці мені ти подаруєш,
І біль тектиме в жилах замість крові.
Напевно відповідь мою вже не почуєш:
До скону я нестиму гріх любові.
В обіймах іншого мене лікує час,
У майбуття ітимеш не зі мною.
Забудь! Ніколи вже не буде нас!
Сама себе сльозами заспокою.
Чому тоді тебе я відпустила?
Не стримала, не крикнула "Зажди!"
Коханню свому відірвала крила.
Твій запах щез, напевно назавжди.
Я прокидатимуся поруч не з коханим.
Повір така жорстока я людина.
І не звертаючи увагу на душевні рани,
Йому, а не тобі я подарую сина.
Не допоможуть нам вже купідонів стріли,
Та все ж тобі молитву я складаю.
Навіщо одне одного тоді ми відпустили???
В обіймах іншого, та лиш тебе кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2012
Лиш принципів одних в цій ситуації замало,
Й серед польоту зупинитись мушу.
Усім єством я так тебе кохала,
А ти безжально плюнув мені в душу.
Та помста зазвичай холодна страва,
Її із насолодою скуштую я,
Ти в відчаю кричатимеш "шалава"
Нехай. Але тепер вже не твоя.
Ех, казанова мій, у куртці від "Armani"
Клянусь ти пожалієш разів сто,
Хоч поруч тебе будуть світські пані,
Та не замінить вже мене ніхто.
І не напише нам ультрасучасна книжка,
Про кого твої еротичні сни.
Та скільки їх було в твоєму ліжку
Плювати! Сіра маса всі вони.
Хоч буду в тебе все і гроші й слава,
І черга різних краль до твого тіла...
Тобі потрібна буду я- шалава
Та що по-справжньому тебе любила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2012