| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Зустрічати ранок разом з тобою... От справжнє щастя...
Прокидатися поруч і розуміти, що більше нічого не треба, що ти- Той самий! Рідний, потрібний, справжній...
Готувати тобі сніданок, знаючи всі твої вподобання і проблеми зі шлунком...
Намагатися зрозуміти, про що ти думаєш і спробувати відчути твій настрій, коли ти сидиш з насупленими бровами...
Задавати одне й те саме питання декілька разів і вже на сотому "Что?" ти починаєш дратуватись, але відважно терпиш, хоч і не любиш...
А може все ж колись...
Я повернусь...
Але вже буду іншою... Дорослою...
Триматиму на руках своє маленьке щастя, посміхатимусь минулому з надією на щасливе майбутнє. Ти подивишся в мої очі і не побачиш в них смутку. На твої питання матиму за здалегіть підготовлену відповідь: "Справжнє щастя - кохати".
Ми проговоримо всю ніч, згадуючи все, що пережили разом і що трапилось із нами за останні роки... В тебе все по-старому - періодично у твоєму житті хтось з`являться, і так само зникає... Ти не змінився. Тільки брехати навчився... В мене нічого особливого, бо ці роки займалась дитиною та роботою, щоб все забути... Маленький Серафим буде ворочатись у своєму ліжечку, не даючи мені заснути, а ти вперше візьмеш сина на руки...
І вже ніколи не відпустиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354357
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.08.2012
Твої сильні руки і барвистий голос...
Як він колоситься той злотавий колос!
І його лиш чути згодна я роками,
І любов майнула все ж таки між нами.
І щоб хоч відчути,
Як душа співає
Сокіл поміж неба і бринить,
І грає.
Ти-віддав лиш погляд,
Я-його зловила,
Я-любов відчула
Та й не відпустила.
І хай кажуть люди:
"Голову згубила".
Я так ще нікого
Й досі не любила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
Я малюнок на асфальті намалюю,
На ньому буде все: любов і гнів,
Я з любові нашої оте змалюю,
Що знайшли найкращєє у ній.
На ньому буде все: ліси і луки,
І кожен погляд, кожен дотик рук.
Усе, за що ми віддавали душі
І наш маленький,дорогий онук.
На ньому будуть сльози і страждання,
На ньому будуть сміх і каяття,
На ньому - всі не сповнені бажання,
Що зміг пронести через все життя.
На ньому буде все: дві наші душі,
Що разом йдуть дорогою життя,
На ньому будуть наші вірні друзі,
Яких з собою носимо в серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Сьогодні останній день
І ти вже сьогодні підеш.
І чую останнє дзень.
Тебе вже не вернеш.
Хай краще пливуть роки,
Хай краще іде життя,
А ми з тобою,як дві ріки,
Підемо у майбуття.
Сьогодні останній день,
Тебе вже поряд нема
І чую останнє дзень,
Що рідко сьогодні бува…́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Тихо…Де-не-де проїжджають машини,залишаючи за собою трохи шуму і смраду.
Прохолодно, але те, що потрібно для останнього місяця осені. Де-не-де «прокидаються» вікна, вмикається світло.Потроху починає світати…
А Вона все блукає ще по тихих вуличках великого міста. Вже скоро на них буде не спокійно:спішитимуть люди,що запізнюються на роботу,їздитимуть машини з ненормальними водіями. Але це всебуде потім…А зараз можна насолодитися тихим шарудінням листя підногами,легеньким,але прохолодним вітром,що обдуває щоки…
Вона сяде на лавочку і буде насолоджуватися смаком останніх днів осені. А потім,вже взимку,згадуватиме,як це було чудово…
«Просто прийшов… Ніби янгол з небес... Зав’язалась ще одна, але дуже дивна розмова… Слова лилися якось просто й спокійно,говорили про Бога й про життя... З’явилося відчуття, що є щось рідне у кожному Його русі, кожному погляді й слові, а серцю стало тепло, чого давно вже не було…А його очі… Дивляться на мене,наче побачили щось чарівне і неповторне…Але вони такі теплі… Дивилася б у них усе життя…» - згадує вона, збираючи обабіч дороги жовте, червоне, помаранчеве листя, що вистелило під ноги ще трохи дрімаюче місто,наче яскравий килим…
І знову закрутила осінь, даючи зрозуміти,що це кохання…Наші відносини походили на місто,що пробуджується,але ніколи не засинає…Осінь проходила по сплячому місту,як господарка у своєму доміі змушувала нас змінитися і казала,що ніхто не має права написати наше життя,бо ми створюємо його самі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328371
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Я шукаю тебе у листі,
Я шукаю в пожовклій траві
І осінь у красивому місті
Помалює дощем на вікні.
Я шукаю.
А ти не приходиш...
Я кричу,що люблю,
А ти ...
Щастя в обіймах її знаходиш
І боляче робиш мені.
По тихих вулицях
Блукаю вечорами,
Душа похрамує на милицях
І треба щось робити з ранами
І серце нести вже до лікаря.
Я впаду на коліна
І Богу хвалу вознесу,
Що у мене є рідна людина,
Яку я і досі люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2012