| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Небесний рай
у піднебесній Дорі
мережив щастям наші почуття.
Поважно й тихо
величаві гори,
мов кораблі,
пливли кудись у небуття.
Прозорий й ніжний,
як найтоньша порцеляна,
прекрасний лик свій
місяць раз у раз ховав
в прегарну шаль,
що виткала йому кохана,
уроча ніч,
з якою він світами мандрував.
Час мерехтів
далеким блиском в зорях
і ніжний янгол
тихо скрипкою співав.
Щось рвалося
й мінялось в наших долях
і крик душі
в прощальній ватрі догорав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2012
Впала завіса.
Скінчилося дійство.
Маски знімають
безликі артисти.
Пристрасті штучні,
слова бутафорні
вже не ховають
Їх душі потворні.
Шепіт суфлера
тепер не поможе.
Прости і помилуй їх,
добрий наш Боже!
На фото: фрагмент картини Ієроніма Босха "Несення Хреста"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333812
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2012
Гуркоче за стіною сміттєпровід.
Ліфт швендяє занудно вверх і вниз.
Отелло по-сусідству прагне крові
й завзято до стіни товче сервіз.
Сусіди ж знизу любляться шалено-
натужно стогне їх старий диван.
Усі навколо заздрять їм зелено:
ото б і їм такий гучний роман.
Закохані коти нявчать романси.
Вода тужливо в трубах підвива.
Сусід із мафії свої фінанси
із скреготом у сейфі закрива.
Комар дзижчить звабливо і бентежно,
облизуючись смачно у мій бік.
Навшпиньках рухаюсь я обережно,
щоб часом не сполохати їх всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333279
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.04.2012
Вітаю всіх, хто має хист літати:
метеликів, птахів, гарячий вітер!...
А я приречена довік блукати
у лісі слів, таємних знаків, літер.
Я радо оду літунам співаю
і трохи заздрю піруетам пташки,
а часом, навіть, уві сні літаю
ефектно й стрімко так, як корок з пляшки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333218
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.04.2012
Моя любов, як вихор відшуміла,
тепер сидить, стуливши сумно крила.
Немов роса на полиновій квітці,
гірчить сльоза душі моєї в клітці.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
До тебе не торкнутися рукою,
не глянути в твої розумні очі.
Міста між нами…
І течуть рікою
понурі дні і безпроглядні ночі.
Та й телефон також не може дати
нам зустрічі ілюзію невинну:
несказане аж хочеться кричати,
а ми говоримо так правильно і чинно.
Між нами, як струна, нервова нитка,
що може обірватися від болю.
Як дві монети із одного злитка,
є вилитими кимось ми з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Випито гірке життя до дна.
Посмішка застигла на обличчі.
Зболена замучена душа
раптом згасла у зловісній тиші.
Зойкнула обірвана струна.
Мерзнуть сльози на холоднім вітрі.
В землю опускається труна.
Почорніли фарби на палітрі.
грудень 1996р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329053
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.04.2012
Йду,
спотикаючись в пітьмі.
Холодний вітер рве волосся.
Злобиво
в спину дивляться сліпі,
глухі щось чують,
а німі голосять.
Із свистом раптом камінь пролетів.
Це цілилися в серце
ДрУги ніжні…
А може,
ще із вас би хтось хотів?
Ви всі вже кинули,
мої безгрішні?
Приємний голос в трубку щось сичить.
Майстерно тче він
пелену облуди…
Моя душа з останніх сил кричить:
“Я вас усіх прощаю,
добрі люди!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Ми не розуміємо одне одного
катастрофічно,
болісно,
безнадійно…
Ми дивимось одне на одного,
а бачимо тільки
самих себе
зі своїми проблемами
і жалями,
радостями і надіями.
Ми слухаємо одне одного,
а не чуємо нікого,
крім самого себе:
найрозумнішого,
найдотепнішу,
найправдивішого.
Ми говоримо одне з одним,
а розуміємо тільки те,
що нам хочеться розуміти,
варимося у власній брехні,
граємось у якісь свої ігри,
які не варті страждань
того,
кого
ти любиш.
Ми запізніло каємось,
але мовчимо,
уступаючи
своїй непомірній гордині.
Ми одягаємо незворушні маски,
боячись показати
своє справжнє лице,
свої справжні очі
і душу.
Ми боїмося зробити
крок
одне до одного,
навіть тоді,
коли цього найбільше хочеться.
Ми боїмося бути
ніжними і беззахисними,
ми боїмося
(жахливо боїмося!)
зради.
І тільки
наші губи і руки
не слухають
нашого немудрого розуму.
Вони є чесніші і щиріші,
чистіші і вищі
від нас.
Вони – наше спасіння,
бо тягнуться і переплітаються
між собою,
як переплітається
в землі коріння
двох
зовні таких абсолютно різних
дерев. ́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Я люблю дивитися в твої очі,
Львове,
в твої тисячі вікон, що спалахують ввечері,
милуватися
в останніх відблисках сонця
божественними силуетами
твоїх храмів,
що стрімко рвуться в небо,
до Бога.
Я люблю слухати твій голос,
Львове,
насолоджуватися в ранковій тиші
вищанням коліс
першого трамваю на скруті,
слухати радісне цвірінькання
горобців весною,
яке дзвінко відлунюється
в старих подвір’ях,
і пронизливу щемливу тишу
твоїх цвинтарів.
Я люблю гіркуватий запах шоколаду,
яким пропахло півЛьвова
і димок паленого листя осінню.
Я люблю ці неповторні,
ні з чим незрівнянні,
львівські запахи,
загадкові, невловимі
незабутні,
як аромат дорогих парфумів.
Я люблю атмосферу твоїх вулиць,
Львове.
І коли мені сумно
і незатишно,
я занурююсь в неї,
як кутаються, коли холодно,
в м’яке тепле хутро дикого звіра.
Я люблю торкати пальцями
твої шорсткі старі стіни,
гладити гриви кам’яних левів,
коли вони плачуть
осіннім дощем.
Я люблю сидіти в кав’ярні,
пити львівську каву
і дивитись крізь фіранку на перехожих,
які завжди кудись поспішають.
Вони не бачать мене
і не помітять
коли
я
піду геть.
Але я їх так люблю, мій Львове!
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328087
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.04.2012
Відлітають до безвісті сни
У сріблястій імлі на світанку.
Разом з ними відходиш і ти,
Ледь гойднувши туману фіранку.
В холоднечі порожнього дня
Я любов’ю своєю раюю.
Твої спраглі гарячі вуста
Я в картинах своїх намалюю.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012