| Сторінки (1/63): | « | 1 | » |
Прийшло на думку, що саме цей момент - найкращий в цілому житті.
Мить яку переживаєш у ці секунди - єдиний момент твого життя який ти можеш споглядати. Більше цей момент не повториться. І що би ти не робив і де б не був, саме теперішній час твого існування - найкращий в житті, бо ти спостерігаєш події, спостерігаєш життя і себе в ньому, ти дихаєш, дивишся на світ, а ще раз пережити ту чи іншу ситуацію в тебе не буде змоги.
Найбільше щастя - просто бути тут, усвідомити, що ти є, побачити себе і своє життя, як воно проходить, як розвиваються події, а ти Є в цих подіях.
Та люди настільки заняті побутовими проблемами, що проживають це життя як у ві сні, вони не бачать його з сторони, вони з головою занурені у свої проблеми і не можуть навіть найти час для того, щоб спитати себе: "А для чого я живу?", вони навіть не задають собі це питання, про те щоби шукати смисл життя мова взагалі не йде.
Тому треба почастіше "просинатись" і споглядати за своїм життям, інакше воно пройде повз тебе.
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513113
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.07.2014
За чудовий край
Точиться війна,
Він чужому Рай,
А своїм – біда…
Люди хоч живуть на своїй землі,
Низької ціни ця земля для них...
Позабули те,
Що це їхній край,
Серед всіх проблем,
Загубили Рай.
Серед всіх дерев
Квітів та птахів,
Ми забули те,
Що Земля наш Дім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Я так нічого не хочу,
Тут тільки сонце і пісок…
Холодом тихої ночі
Я похилився на сон…
Я залишився в пустелі,
Тихо присів я на мить,
В хвилі сумні, невеселі,
Серце моє гомонить:
Каже, що чує десь Вітер,
Який понесе в небокрай,
А же лиш хочу сидіти,
Скажу йому: «Не співай!»
Скажу йому: «Ще хвилинку,..
Йди же без мене десь вдаль,
Трохи я в сумі спочину.
Сіла зі мною печаль…
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Я только волны на воде,
Которые гоняет Ветер,
Поэтому и нет нигде,
Меня тут нет! На этом Свете…
Меня тут нет,
Когда проходит время,..
Когда здесь настает рассвет,
А я уже блуждаю в дебрях.
А я с мыслями улетел..
Не вижу Землю и себя теряю,
Неужто мысли мой предел?
Что им я больше жизни доверяю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475525
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2014
Намічається будова -
Повалять гілки в лісах,
Повалять усе додолу,
Аби "прибыльный" був дах.
Щоб отут робити гроші -
На живій іще Землі,-
Вни такі усі "хороші",
Але мертві при житті.
Але вмерли «бідні» люди!-
І ніхто вже не живе,-
Лиш за грошами всі блудять,-
Хоч для Світу кожен вмер...
Залишилися в безодні,-
Люди-трупи без душі,
Хоч би тут і я сьогодні,-
Не писав сумні вірші!
Хоч би знав я щось Веселе
і для Світу це приніс,-
Та лиш сум тепер для мене,-
І в печаль я десь заліз...
Та ніби трохи "попустило",-
Й печаль кудись пройшла!?!
Чи я її в віршах покинув?
Чи радість десь Душа знайшла.
Стало сумно, коли пригадав розпочату будову в горах, зараз там пні від дерев і сліди від лісовозів……..а рік тому тут був такий мальовничий лісок...
Дякую:-) 11.08.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
[i]Пролог[/i]
Залишилися примари –
В цьому світі без людей,
Вже ніхто себе не має,-
Тільки его їх веде.
Тільки его управляє
Всю роботу робить сам,
Вже нікого тут немає,-
Тільки тіні, - Світ Примар.
Полетіли в даль листочки,*
Й поряд Дерева нема,
Повсихали на пісочку –
Так і вийшов Світ Примар…
Кожен з нас лише примара,
Тільки копія лиця,
Більш нічого не зоставив,
Его все собі узяв.
Дякую :-)
Его взяв собі свободу,
А Хазяїн – тюрмі,
Вже не вийде на природу,
Залишиться у пітьмі…
Тільки-тільки з пітьми вийде,
Як про себе явить біль,
Решту часу всі закриті,
Вже без них проходить Світ.
Вже без них усе стається
В цьому Світі без людей,
Сонце річечці сміється,
Ніч проходить – знову день.
Ну хіба Душа проявить –
І покаже свою суть
Лиш тоді собою станеш,
І побачиш власну путь.
За собов ти понесешся –
Й світ за радістю піде,
Лиш іди шляхом від серця,
Так віднайдеш ти себе.
Не себе, лише частинку,
Тільки прояви Душі.
Тільки те, що на хвилинку
Робить радісним цей Світ.
Щоб знайти себе Цілого –
Там де Ти і тільки Бог,
Треба вийти на дорогу,
На яку ще не ставав ніхто…
Бо вона лише для тебе,
Тільки ти її пройдеш.
І повернешся до себе,
В Світ, що вже не має меж…
В Світ, який для тебе ллється,
Поміж зір, других Світів,
Треба йти шляхом від Серця,
Щоб Себе ти тут зустрів.
Дякую:-) 7.08.2011р.
* - алегоричне поячнення того, що кожен з нас ніби "листок", який відірвався від дерева і підхоплений вітром опинився в пустелі цього Світу, не знаючи хто він і для чого тут знаходиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Дякуй Богу за те, що маєш щастя спостерігати ситуації і зміни у цьому світі. Чи то «погані» обставини, чи миті щастя.
Дякуй за все!
Бо це життя, і воно багатогранне, радуйся що бачиш усі його контрасти і прояви.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473934
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Ти ще під алкоголем,
Тому тебе ще не чіпають мінуса’
Тому ще не спиняють твою волю,
І ти ще бачиш всі ці чудеса…
Тому тебе так розпирає,
Що блоки поки що знялись,
Енергія в тобі буяє
І вільно протікає вверх і вниз.
Але і Алкоголь своє не втратить!
Свої відсотки завше забере,
Тому це завжди тут пригадуй!
Що кожен кредитор тут свій процент бере.
Тому шукай цей настрій самостійно,
Хоч шлях до нього не простий
(в тобі він завше є й постійно)
Тому в собі цю стежечку знайди!
Не позичай енергію у алкоголю!
Чи в інших лихварів нічого не бери!!!
Бо вни закрадуть твою волю.
І в них твій шлях до прірви може привести!
Тому шукай ти у собі блаженство!
Гуляй і тішся, веселись,
Тоді побачиш, як чудесно
У тобі радість проростає – рветься ввись.
Дякую:-) 29.12.2012р.
Віршик написаний, коли я був добряче п 'яний))))
Зараз перечитав його і здивувався, що я в тому стані зміг зібратись і написати вірш. Мені він сподобався, тому вирішив його опублікувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Так устроен Мир,
Никуда не деться,
Среди паутин,
Здесь тебе вертеться…
Среди всех структур –
Выбирать придется,
Все они зовут,
Отвлекая Солнце…
Отвлекая свет,
Что идет с сознанья,
Чтобы ты хотел,
То что им лишь надо:
- Чтобы ты служил
В армии и школе,
- Ради денег жил,
- Покупал, что в моде.
- Жил не для себя,
А в чужой структуре,
Ей предоставлял
Негатив раздумий…
Но и среди них,
Есть твои «качели»,
Среди паутин
Можно выбрать двери.
Можно отыскать,
Те, что пригодятся, -
К тем структурам встать,
Что в пути сгодятся…
Чтобы Путь пройти –
Выбирать придется,
Только не засни!!!
А смотри на Солнце!
Спасибо:-)
Стих о том, что нужно искать свои увлечения, а не ограничивать себя только тем, что предлагает система (учеба-работа-телек). В общем нужно искать то, что тебе нравится делать и двигаться в этом направлении.
З.Ы. немного увлекся и вплел в стишок чуть эзотерики, о том, что структура не только упорядочивает и указывает, что нам нравится, но и употребляет при этом нашу энергетику.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473467
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2014
Враз відпали всі проблеми,
Стало тихо на душі
Все іде отут як треба!
Я пишу собі вірші :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Чого не учать в школі
Оце життя любить?
Не вчать як жить на волі,
І стежкою своєю йти.
Не вчать, як дівчину привабить,
І як із нею далі буть…,
І як собі на радість?
Пройти життєву путь.
Чому не вчать як жити?
Як розважатись можна тут:
У гори й в ліс ходити,
І подорожей прокладать маршрут.
Що купа в світі задоволень,
Що радість є у миті цій!
Що твоє серце правду мовить,
Що з ним ти знайдеш Свою Ціль.
Чому не вчать життя любити?
І берегти навколо цей прекрасний Світ….
Лише тренують, щоб робити
На фабриках й заводах кожен зміг…
Щоб залишилися рабами,
Незрячими «дорослими дітьми»
І повзали за «своїми» богами,
Цього лиш «наша школа» вчить….
Усе життя ти будеш працювати,
Тебе для цього добре вчать,
Але прийдеться тут страждати,
Бо зараз й тут тебе нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Боляче ламати клітку,
До якої ти так звик,
Боляче, сутужно, гірко,
Розривать старі замки.
Дуже тяжко битись в грати
З своїх страхів і чужих,
Але треба вириватись,
Щоб у клітці ти не зник.
Щоби ти там не лишився
І за ґратами не вмер,
Треба вирватись,
Щоб бився
В серці вогник тут й тепер.
Дякую :-)
Всі ми в тій чи іншій мірі знаходимось в клітці своїх страхів, комплексів і суджень про світ і самого себе. Ми раби того світогляду, який самі ж і створили. Та саме страшне тут не те, що у всіх є свої комлекси і табу, саме страшне, те що людям подобається так жити, їм подобається страждати і бути водночас і катом, і полоненим своїх думок. А коли ти починаєш спостерігати за собою і бачити, що дуже боляче вириватись з "клітки" старого світогляду, бо цей світогляд став твоєю звичкою, або ще гірше частиною тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Я бачив сон,
в якому диво і світло радості було,
В якому я гуляв щасливо,
І це життя моє цвіло...
Я бачив сон,
в якому радість,... в якому я щасливим став,
В якому вся моя реальність
Набула ясності і барв...
Я бачив як пишу я віршик,
І як щасливий я стою,
А потім я сиджу у тиші,
І свою хату впізнаю...
І друзі були там у мене,
І дівчина, яку любив,...
І все життя таке веселе....
Та я проснувся!!!!
ТО ЛИШ СНИ!!!
Усе у сні тім залишилось...
А я вернувся наяву,
Згадав, що це мені наснилось,
Але для цього я живу.
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
Останнім часом часто думаю про дизкомфортність цього світу. Адже якщо задуматись, то на нашій планеті, попри усю її красу, природні багатства і багатогранність можливостей, досить складно жити. Бо щоб отримати елементарні засоби пересування та житло - потрібно віддавати дорогоцінний час свого недовгого перебування тут. Маю на увазі, що не продумані такі питання як забеспечення людини житлом та засобами для життя. Тобто, для того щоб купити дім потрібно пропрацювати ледь не пів життя. Вражає нецивілізованість цієї системи. Адже тут людина мусть кращі роки свого життя (дитинство, юність) провести в навчальних закладах, котрі вчать, а швидше муштрують людину для виживання в системі. В розвинутих країнах хоча би знання систематизуються, і це дає змогу швидше реалізувати себе в матеріальному плані, а в менш розвинутих, отримані знання в школі і ВУЗі взагалі не пригоджуються і приходиться буквально шукати засоби для виживання.... стає страшно коли усвідомлюєш, що ти потратив купу часу на навчання, яке тобі не пригодиться.... Але повертаючись до теми цього посту, хочу сказати, що розумію чому в на Землі таке становище. Невеликій групі "людей" дуже хочеться керувати всіма іншими людьми. А іншого способу як управління через гроші вни не придумали. Хоча чому не придумали? Є ж релігії, політичні ідеології, та й взагалі національні і патріотичні цінності, які прививаються нам з дитинства.... Я веду до того, що в людей немає свободи і вони змушені жити в світі котрий повен труднощей, проблем і дискомфорту.... Можливо, це така собі школа життя, щоб як то кажуть "життя медом не казалось" :)
Та мені все ж хотілось, аби в світі все було добре. Надіюсь, що колись свідомість нашої Цивілізації виросте, і матеріальні блага стануть доступними, і головним буде не заробляння грошей, а ріст особистості. Бо якщо б існувала система, яка за замовчуванням забеспечує тебе житлом, їжею і необхідними для існування речима, то ми б не тратили це життя в погоні за матеріальними цінностями, а шукали духовні.
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459564
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Це життя пролетить
Як не знаю що...
Як отой лелека,
Поїзд, що пішов...
Як осіннє листя,
Як весняний сніг,
Мрії не збулися,
Й ти ще щось не зміг...
Щось іще не встигнув,
А часу нема.
Стрілка час пробила,
Тай усе дарма...
Та й усе не варте
Ані суму й сліз,
Треба покидати,
Цей Прекрасний Світ...
І щоб не жаліти
За оцим життям,
В щасті треба жити,
Зараз й тут щодня.
Вірш написаний для того щоб мотивувати себе до дії. Щоб постійно нагадувати собі, що все закінчиться. Рано чи пізно наше життя добіжить до кінця і всі наші плани, задумки, бажання, можуть так і лишитись нездійсненними... Тому треба втілювати задумане поки це можливо.
І головне:
[b]Треба насолоджуватись життям в цю мить![/b]
Тут і зараз треба споглядати за тим, що ти робиш, як ти робиш, для чого? де ти знаходишся? що тебе оточує? треба "вилізати" з потоку думок в реальний світ. Бо ми живем тільки тут і зараз, а не в думках про майбутнє чи минуле.
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
Я твій страх...
Я живу у тобі,
Я в твоїх думках
І в твоїй будові.
Я живу в тобі
Днями і ночами,
Вічно ти в журбі
Моїми слідами.
Моїми ідеш
Ти завжди стежками,
Я оплоти меж,
Я стіна з замками.
СЛУХАЙСЯ МЕНЕ!
БІЙСЯ! ПОВИНУЙСЯ!
Хай тебе веде
Моя стежка вузька.
Хай до тебе сон
Тут в житті прилине,
Щоб і не було,
Тут тебе й хвилини.
Щоб забувся десь
Між моїх кошмарів,
Стратився увесь
І не взнав, що далі...
І не взнав Життя,
І його пригоди,
І що є лиш я,
Там де розум бродить.
Там де він блука...
Темними стежками,
Там моя рука
Розум твій лякає...
Там я лиш живу,
В темнім коридорі,
Я не наяву!
Я думок лиш злодій.
Я їх украду,
Й поведу де темно,
Скажу їм біду,
Це для мене легко :-)
Я лише твій страх,
Я живу лиш в тобі,
Тут мене нема!!!
Я в думках, я злодій!
Я завжди краду
Час твій у ці миті,
Бо заснув твій Дух,
Й "форточки" відкриті.
Я в них прокрадусь,
Й Мозок налякаю,
В вир думок вселюсь,
Хай вони літають.
Хай вони бринять,
Як шалені бджоли,
В цей же час тут я
Заберу все твоє:
Заберу цю Мить,
Насолоду Світом,
Заберу рядки,
Заберу всі Квіти,
Заберу Святе,
Те як сходить Сонце,
Як сніжок іде,
І як дощ в віконце,
Як шумить трава,
Як літає вітер...
Ну а ти в думках...
Тай за мною підеш...
епілог
Й не побачиш ти
В Світі тут нічого,
Будеш з страхом йти, -
То загубиш Бога!
Дякую :-) 11.10.2013р.
У вірші хотів описати як діє наш страх. Замітив, що в голові постійно рояться думки, постійно увага відвертається від моменту тут і зараз. Ми завжди чимось журимось, щось плануємо, обдумуємо, і 99% цих думок іде в негативному ключі, бо їх провокують наші страхи, ми постійно боїмось, що щось не вийде, щось піде не так, що ми недостатньо гарні, здібні для чогось... когось... А насправді - це все непомітні ігри нашого страху.
Тому вирішив (точніше не вирішив, так рядки лягли)) віршик скласти як монолог Страху, який хвалиться своїми діяннями, і розказує як він нас контролює. Люди як правило завжди мотивовані страхом....В результаті ми настільки звикли до бігатні думок в голові, що навіть їх не помічаємо.
Потрібно старатись знаходитись тут і зараз, і контролювати ту бурю думок яка виникає з подачі страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
І мене нема..
Я - робота мозку,
Затонув в думках,
Там де темно й млосно...
Там де тільки шум
Фабрик-механізмів,
Де роботи гул,
Логік цих залізних...
Де іде процес
Рішення проблеми...
Він завжди іде,
Навіть попри тебе...
Навіть і якщо думати не хочеш,
Мозок все одно, своє тут торочить...
Своє він мете,
У своїх проблемах
В нього вічно все, -
Все не так як треба.
Все у нього там, все "догори дриґом"
Там де пустота, він знайде обриви...
Він знайде краї,
Над якими страшно,
Аби спокій твій
Не знайшов, не бачив...
Він боїться взнать,
Як в душі є тихо,
Як спокійно там,
І не чуть про лихо.
Та якби я взнав,
Як прийти в ту тишу,
Я б не був в думках -
Все би тут залишив.
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
Суєта доріг...
Тисячі людей,..
В місті завше біг...
Шум чужих ідей...
В місті метушня,
Гамір кожен день,
Всі кудись летять,
Закликом грошей...
Всі кудись ідуть,-
Хоч спинився б хтось,
В місті не живуть!
В місті "роблять щось"...
Кожен десь іде
В гаморі проблем,
Страх усіх веде,
День отам за днем...
Хоч прокинься ти!!!
Серед цих людей,
Залишай там сни,
Щоб не спати в день!
Щоб собі знайти,-
Рідний Власний Шлях,
Дай Душі весни, -
Твоє тут життя.
Дай їй полетіть,-
До своїх надій,
Хай вона в цю мить, -
Вчує голос твій.
В голосі слова:
"Я з тобов іду!
Ти лиш заспівай!
Я тебе знайду!"
Вірш написанний під впливом думок про те, яким метушливим, сірим і одноманітним може бути життя в місті. Особливо якщо людина живе лише заради того щоб назбирати собі грошей на проживання.... Ба навіть якщо людина гребе гроші лопатою, то вона теж не є щасливою, бо її життя зведене лише до погоні за грошима, а не за справжніми цінностями і потребами душі.
Дякую:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Усвідомив, що люди зовсім не цінять просте перебування тут. Вони прийняли існування, життя, втілення в матеріальному тілі як данність. І зовсім не цінують унікального шансу данного їм Всесвітом.
Люди поринули в рутину надуманих проблем і не бачать краси, багатства, "изобилия" )) і достатку оточуючого їх буття.
Бути тут - це вже радість,
дихати, - це вже здобуток,
мати можливість змінювати і покращувати свій Світ - це вже велика розкіш.
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414515
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.03.2013
Паралельний Світ,
Інші варіанти,
От би я хоч зміг, -
Туди б завітати...
Там у мене є
Й мотоцикл, й машина,
Я роблю своє,
Те до чого лину...
Там моя душа,
На своєму полі,
Робить що бажа,
І нема неволі...
І нема проблем,
Й недостатку грошей,
Все "по маслу" йде,
Як той намір Божий...
Все отам гаразд,
Всьому є можливість,
От би я хоч раз,
Зміг там опинитись...
От би я здійснив,
Те, що я задумав,
Ріку переплив,
І покинув тугу...
От би я здійснив,
Те, що є у планах,
Перейшов шляхи,
Які мрієв стануть...
Але зараз тут
Є лише можливість,
Швидше я б збагнув,
Й користь з всього виніс!
Швидше я б пройшов
Тут життя уроки,
Щоб собі знайшов,
Те, що бачу збоку....
Те що тільки є
В Паралельнім світі,
Ти візьми своє,
Поки Сонце світить!
Поки дні твої,
На Землі ще сяють,
Ти від серця дій!
Цілі щоб здійснялись.
Дякую :-)
Якщо вірити в теорію про те, що паралельно з нашим світом існують варіанти подій які могли з нами трапитись, то дуже б хотілось перейти на ці потенційні варіанти подій, де в мене тебе вже є те, чого ти хочеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
А на душі завжди неспокій,
Завжди мете хула проблем,
Завжди твій мозок у пригоді,
Яку він сам собі зове.
Яку він сам тут закликає,
Аби вірішувать її,
У нього ж інших справ немає,
Навчили розум лиш гудіть...
Навчили в "труднощах" гуляти,
Аби він спокою не мав,
Аби він не прийшов до хати,
Лише з проблемами гасав...
Лише знаходив би проблеми...
І їх на собі тут гойдав,
Аби ти не прийшов до себе.
Й себе в житті ти не пізнав....
І не залишився на хвильку,
Хоча б на мить тотально тут...
Постійно розум буде нити...
Думки постійно з нього йдуть...
Хотів закінчити щасливо,
Рядками радості й бажань,
Що ніби потім буде диво,
І розум знайде власний Рай...
Але його я тут не знаю,
Не бачу раю між життя,
Лише з думками я блукаю,
Й не бачу в них я своє Я.
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2012
Не буває поганих днів,
І все котиться як треба,
Прийде все, чого ти хтів,
І що мрієш буде в тебе.
І що мрієш – те прийде,
Аби лиш дозволив мати,
Все завжди нормально йде,
Менше треба нарікати!
Менше треба мовчки нить,
Що усе якось не склалось,
Що не так якось в цю мить,
«Ліпше все б інакше склалось…»
Але треба у цю мить,
Так приймати цю реальність,
Щоби добре потім жить, -
Зараз треба транслювати радість.
Зараз треба відпускать, -
Краще ставлення до Світу,
Щоби міг тобі він дать,
Твою мрію заповітну.
Тож радій – тому, що є,
І обдумуй те, що хочеш мати,
Світ легенько все дає,
Тільки тим, хто носить Свято.
Хто тримає вогник у душі, -
Тому завше прийде вдача,
Світ йому все залишить,
І добром віддячить.
Дякую :-)
Потрібно контролювати своє ставлення до світу! Адже всі наші думки рано чи пізно реалізуються. А так як наше ставлення "по замовчуванню" негативне, то потрібно просто спостерігати за своїми думками і направляти їх у потрібне русло.
Дякую =)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2012
Послідній день на Землі!
Все минуло швидко-швидко
Пролетіли наші дні,
І нічого вже не видно...
Пролетіло все кудись.
Десь лишились наші цілі,
В Вічність ми всі подались,
Хоч завжди кудись ми бігли...
Гнали нас чужі думки,
До грошей, а чи від страху,
А тепер пропали ми,
Не знайшовши свого Шляху...
епілог:
Серед тисяч всіх думок,
Відшукай для себе спокій,
Хай свідомість як твій Бог,
Відшукає стан глибокий.
Щоб побачив метушню,
І що час твій є скінченний,
Вибирай з стежок Свою,
Бо для неї є все в тебе!
Проживи Єдиний день!
Тільки зараз! Лиш сьогодні!
Може і тобі прийде,-
Стан Високий, стан свідомий.
Потрібно тотально проживати життя тут і зараз, старатися проживати цей день так, як би він був останнім у твоєму житті - поменше паритись всякими дрібницями і насолоджуватись життям на всі 100%.
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366401
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2012
Все тут бізнес,
Все лиш гроші,
В цій державі дійсність,-
Всі отут «хороші».
Всі отут гарненькі,
Перед твоїм словом,
Галку в бюлетені,
Їм дістати б згодом.
Їм би лиш забрати,
Твої й мої гроші,
Вклались вни в плакати,
Й «відбивати» хочуть.
Все отут лиш бізнес,
Інвестицій купа, -
Добре, що на Світі,
Мож щось інше слухать…
Подих вітру вічний.
Й Сонце буде сходить,
Серце хай покличе
На нові пригоди.
Хай тебе не манять,
Тут чужі закони,
Гроші хай не ваблять,
Хай Душа говорить.
Дякую:-)
Помітив, що всі обіцянки і так звані добросовісні пориви людей котрі рвуться до влади – це всього лиш піар кампанія. Так, це тільки бізнес. Проводиться реклама, кожен кандидат намагається розказати «споживачу» про свої унікальні «техніко-технічні можливості», заради того, щоб покупець із купи товарів вибрав саме його. Так що вся агітація – це всього на всього реалізація бізнес ідеї: вкласти гроші в рекламу – прийти до влади – «відбити» вкладені гроші.
P.S. я взагалі не дивлюсь телевізор, тому можливо я це й помітив, коли випадково довелось побачити політичне шоу.
Потрібно йти до того куди веде тебе Душа, а не заклики чужих людей.
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Я поринув у роботу
Зараз й тут мене нема,
Гроші - лиш моя турбота,
І тому я пробуваю в снах.
І тому я залишився,
Між чужих думок-ідей,
Десь від світу відділився,
І зі сном я пробуваю день.
Десь залишився мій вогник,
За яким в тумані йду,
От я звільнюсь від роботи!
І до мрій своїх прийду...
Дякую:-)
З головою поринаючи у роботу людина не бачить краси навколишнього світу, але так вже він влаштований, що треба заробляти гроші собі на проживання.
Виходом з цієї ситуації може бути мрія, чи власна ціль яка покаже тобі до неї шлях, котрий теоретично мав би приносити і гроші, і задоволення від життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Чось нічо не хочеться робити...
Серед цих старих картин,
Треба якось далі жити,
Поки йде твій часу плин...
Поки ти тут ще присутній,
Мусиш своє відробить,
Щоби крок твій тут майбутній,
Повела новенька нить.
Щоб піднявся ти ще вище,
Від старих своїх проблем,
Треба буть до себе ближче,
Й працювать над своїм днем.
Дякую :)
Треба пропрацьовувати поставлені життям перед Вами задачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Усвідомив і на собі, і спостерігаючи за людьми, що вони не віддаються будь якій справі тотально на всі 100%.
Кожен робить як небуть,
аби світла не дістати.
І не глянути на путь,
і себе в нім не впіймати.
І не бачить власний шлях,
і свою дорогу,
Кожен йде аби лиш як,
поспішаючи в тривогу....
Поспішає він кудись,
десь далеко манять справи,
Тут він буде лиш колись,
а не зараз, не тотально...
Не залишишся отут,
і не будеш ти на світі,
Роки твої промайнуть,
як струмки несамовиті.
Роки твої пролетять,
і не був ти тут тотально,
не відчув життя ти смак...
все минуло нереально...
Тож іди, не поспішай!
Йдеш завжди ти тільки зараз.
Кроки Світу віддавай,
Щоби мить твоя лишалась.
Дякую:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Не слушать приказов -
Остаться Одним,-
Чтоб не был твой разум
Послушным таким.
Чтоб не попирали,-
Ни люди, ни страх -
Отстанут печали,
Которые в снах.
Свободным останься,-
Ты лишь для себя,-
Иди не стесняйся,-
Дорога твоя!
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353592
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.07.2012
Все й одразу не буває.
Тільки з часом все прийде,
Тільки той, хто пам'ятає,-
З часом Ціль свою знайде.
З часом кожен відшукає,
Те, чого він так хотів,
Те, чого він так бажає,
Шлях покаже з "поля снів".
Вийде кожен на стежину,
В час завітній, рідний свій,
Щоб з Душею в Край полинуть,
В Край для Серця своїх мрій.
Рано чи пізно кожен з нас прийде до своєї цілі і здійснить те, для чого він з'явився у цьому світі. А все що стоїть перед нами на шляху до цілі - являється тим уроком, який потрібно пройти.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2012
Ніхто не заважає тут тобі,
Ніхто, ніхто, окрім лиш тебе!
Ніхто не закриває тобі Світ,-
І не затискує у дебрях…
Ніхто не закриває шлях,-
Лише окрім тебе самого,-
Ніхто не скривлює життя,-
Яке так просить впливу твого…
Яке показує тобі,-
Як гарно землю обіймає вітер,-
Як Сонце світить не цей світ,-
І як йому співають квіти…
А ти залишився в думках,-
У їх безмежностях, у їх проблемах,
І в твоїх зложених руках,-
Тобі нічого тут не треба…
А треба вирватись з проблем,-
Бо так життя швиденько зійде,-
Пройде я свічечка з вогнем,-
А вся краса тебе обійде…
Отож, бери собі життя!
Не завтра, потім і пізніше,-
Сьогодні й зараз починай,-
Можливо знайдеш тут щось більше…
P.S.
Можливо щастя подарить –
Тобі у щедрості Планета,-
Потрібно просто зараз жить,-
В щасливих радісних моментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Я так хотів побуть один,-
На самоті би залишився,
Хоча б на декілька годин –
Я б десь у тиші загубився…
Я залишився би десь сам –
Без гамору і без потреби,-
Хоч хвильку би одну дістать,-
В якій нічого і не треба…
Не треба гамору речей,-
Не треба грошей, ані слави,-
Один-єдиний взятий день,-
У місці де мене не стане…
У місці де розчинюсь Я,-
Там десь далеко, - між Горȧми!
Там щастя світла течія,-
О! Як же я б туди заглянув!
О, як би полетів,
І кинув все!
Аби лиш в Гори,-
Отам би Сонечко зустрів!
І слухав Вітер як говорить.
Як пролітає поміж хмар,-
І дарить тиху прохолоду –
Один би день собі забрав,-
І повернувся на свободу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Спустилось сонечко за обрій,
І стала в Світі темна ніч,
І стали стіни тут холодні,
І люд не відав у чім річ?
І що зостало із цим світом?
Куди поділося тепло?
Ніхто нам це і не повідав,-
І люди стали діять зло..
І залишилися вни злосні,
У пітьмі ненависті й зла,
Зосталися одні на мості,-
А берег інший відняла ріка…
Не бачать люди тут нічого,
Окрім надуманих ідей,
А Сонце знов зійшло на обрій,
І дарувало новий день.
Дуже дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322852
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2012
Мозок завжди думає,
Він завжди не тут,-
Хтось його заплутає,-
Й поведе у тьму.
Хтось за ним погониться –
В Світі із примар,-
Він не відсторониться,-
Й забіжить в кошмар.
Розум завше думає! –
Ти за ним сліди,-
Хай себе обдурює,-
Тільки це не ти.
Ти ж лишись стороненьким –
Від усіх примар –
Стане розум тоненьким –
Як листок між хмар.
Стане він тут ясненьким –
Як одна вода,
Тільки би не згаснув ти
У його думках.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322554
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2012
Система:
"Ты совсем ослаб!
Ничего не сможешь!
Я твоя стена –
И меня не склонишь.
Не преодолеть –
Тут мои законы –
Будешь ты терпеть –
И идти в колонне…
И идти в рядах –
Словно микро-робот –
Я твоя Стена –
Я твои оковы!
Я твои замки –
Для мечты и сердца –
Только мой тут мир –
Некуда здесь деться.
Я тут пронеслась –
Всюду и на мили, -
Здесь я и в сердцах,
И никуда не выйду.
И не дам дышать –
Задушу свободу –
Я твоя печать –
На судьбы - Законе…"
Системе нужны слабые и послушные особи, которые не имеют своего мировоззрения, своих целей и устремлений. Она каждый день будет указывать тебе о том, как ты слаб, беспомощен и ничего не можешь изменить. Но все же необходимо идти к своей цели, не смотря на то, что обстоятельства указывают на твое бессилие.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322540
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.03.2012
Дякую, що пишу вірші,
Дякую, що в мене йде,
Що мене оце все тішить,-
Що це радує мене!
Що лишаюся в рядочках,
Поміж рим моїх простих,..
Наче діточки в садочках,-
Рвуть собі свої квітки!
Наче я десь повернувся,-
На свої отут шляхи,-
Від чужого відвернувся,-
І проклав свої рядки :-)
І поклав собі для себе,-
Свій чарівний водограй,-
Дякую, що Ти є в мене,-
По частіше тут Співай!!!
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
Накрыли небо просто тучи,
И больше света не видать,
И больше ничего не мучит,
Вот только грусть наводят облака…
Вот только грусть они наводят,
Что солнца свет уж не пройдет,
Не пронесется между туч, и не укроет,
Землю теплом, а светом небосвод…
Спустились тучи очень низко,
И больше незачем здесь ждать,
Осталось только продолжать тот список,
Который начинал ты писать…
В котором все твои невзгоды,
И как сей мир тебя достал,
Когда все закрывают тучи в небосводе,
Тогда бы хорошо все вспоминать…
Поддаться просто негативу,
Порой бывает так легко,
Ведь это кажется так справедливо,
Что ты грустишь, когда так тяжело…
Но вот развеялись здесь тучи,
И стал так ясен небосвод,
Не вечно то, что тебя мучит,
И это тоже все пройдет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321535
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.03.2012
Світ завжди йде правильно!
На усі шляхи,-
Тільки ми не знаємо,-
Де для нас вони,..
Бо живем проблемами,-
І в своїх думках,-
Світом тут ідемо ми.
Як у своїх снах.
Світ іде тут правильно!
Завше лиш для нас,-
Тільки ми не знаємо
Свій щасливий час!
Виражаєм ставлення,-
Що «усе не те»
Щастячко прогавимо,
Поки воно йде!
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321143
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2012
Чим більше музики довкола -
Тим кращий мій для мене Світ,-
Чим більше я в віршах говорю -
Тим більше в них я бачу слів.
Тим більше в них я помічаю,
І може я в віршах живу?..
І може ними йду до Раю,
Отут, не в сні, а наяву.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2012
Остаться просто в стороне -
От всех проблем, от всех печалий,
Свободным бы остаться мне,-
Об этом лишь сейчас мечтаю...
Остаться бы одним в стихах,-
Средь рифм бы где-то затеряться,-
Но я погруз в чужих делах,-
И нелегко так просыпаться...
И нелегко так вырывать, -
Из всей рутины проблески сознанья,
Но нужно делать этот шаг,-
А то я роботом тут стану...
А то зароюсь я во тьму,-
И стану только механизмом,
А надо брать свою судьбу,-
И делать это, делать быстро.
А то вся жизнь тут пролетит,
А ты ее и не заметишь,-
Для этого на жизнь смотри,-
Как пролетавший мимо Ветер...
Смотри на жизнь со стороны,-
Пускай тебя не путают печали,
Пусть не заводят тебя в сны,-
Ведь ты для жизни сам Хозяин.
Дякую:-) 16.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319421
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.03.2012
Ну чого я нещасливий?!
Ну чого я так живу –
Чом мене шатають хвилі?
Не у сні, а наяву!
Чом лишився я отут?
Серед снів, в проблемах…
Я не можу відімкнуть –
Двері ті, що мені треба…
Я не можу наступить, -
На свої тут страхи,-
Не зайду я у цю мить,-
До своєї хати…
Не прийду я у свій Дім,
Де щасливе серце,-
Бо в тумани я забрів,-
А вийти нелегко…
Трудно якось роздобуть,-
Бід проблем всіх ключик,-
Лиш собов тут треба буть, -
А не серце мучить.
Не потрібно горювать -
На щасливім полі –
Вийшов сум у цих рядках…
Тай піду поволі…
P.S.
Десь давно я зрозумів –
Що природня радість,
Що як ти відчуєш біль –
То десь ти не правий -
Не туди ти повернув,-
Із прямого шляху,-
Щоб закінчити свій сум,-
Треба радості дістати.
Треба радості шукать
Десь у Світі, чи у собі,
Щоб вернутися на шлях,-
Треба завше буть свідомим.
15.07.2011р. Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319315
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2012
Не шкода тих грошей,-
Що я заробляв,-
А що я не взмозі,-
Повернуть життя...
А що я не можу,-
Відіграть ту мить,
Грошей що дороже? -
Треба берегти....
Треба залишатись,-
І у митях буть,-
Щоб не озиратись,
Й в планах не тонуть...
Щоб як подивився,-
Ти колись назад,-
В гордості лишився,-
За своє життя.
Дякую.
Деколи буває сумно, що миті життя, які лишились в минулому, можна було прожити по іншому....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318554
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2012
Діють твої механізми,
Поки їх ти не збагнеш!
Страх тебе все буде їсти,
Поки корінь не знайдеш!
Поки в собі не побачиш,-
Цю єдиную журбу-
Будеш завжди наче м'ячик,
Відлітати "по пінку".
Будеш завше діставати!-
Від емоцій,- Від своїх!
Поки не досягнеш хати,-
Від якої їх приніс!
Поки не заглянеш в пітьму-
В край до жахів і страхів,-
Доти будуть тебе їсти,-
Якщо це не зрозумів.
Вірш про те, що кожна людина є заручником дії своїх страхів, комплексів переживань. Механізми цих процесів проходять повз людську увагу і тому не усвідомлюються людиною. Якби люди спостерігали за виникненням занепокоєння, страху, журби, якби вони бачили як в розумі виникає ця буря, то вони би були їй не підвласні.
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318223
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2012
Лиш дерева тут щасливі,
Лиш про щастя гомонять,
Тільки люди все журливі, -
Не побачать щастя шлях...
Не побачать цього світу,-
Що радіє в тишині,
Що веселками й у квітах,
Всім співає тут пісні.
Що чарівно Світ радіє,
Хоч вони і так шумлять,
Хоч його вони вміють,
Так як треба цінувать...
Не уміють тут почути,-
Як у лісі щастя йде,
Як дерева вміють бути,
В тиші радісній щодень...
Як вони про Світ співають,
Тихо, лагідно без слів,
Як гарненько в цьому Раї,
Пару митей я б провів...
Я за лишився б напевно,
В тиші цій би назавжди,
Все б покинув,- що буденно,
Десь подів б свої думки.
Я залишився у лісі,-
В території без снів,
Щоб наслухатися пісень,
Тих, що радують без слів...
От побачили би знову люди,
Як же гарно навкруги!
Як природа тут дивує,
Як прикрашує цю мить!
Може вни б тоді збагнули,-
Де насправді дійсний Рай,
Де потрібно просто бути,
Де є Щастя ареал.
Хоч й залишився близенько,
Від задушливих тут міст,
Стало серденьку легенько,
Як відвідав я цей Ліс.
Щиро вдячний за ті короткі миті що я провів у одному прекрасному лісі :-)
P.S. віршик написаний влітку, після того, як я побував в лісі. Усвідомив наскільки метушливе життя в містах, і наскільки тихо, приємно і затишно знаходитись на лоні природи.
Дякую=)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318017
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.02.2012
Я так замучився ходити,..
Що я без себе тут живу...
Що мнов ведуть незнаті ниті,
А я за ними в рабстві йду...
І я залишився на світі...
Але мене отут нема,
Нема мене посеред квітів,-
Бо я залищився в думках....
Залишився отам в безодні,
І для реальності помер...
Нема мене отут в сьогодні,
Тепер за мене Інший йде.
Іде за мене мій Хазяїн,
А я для нього тута сплю,
Мене робити він заставив,
Творити сон тут наяву...
І я залишився на світі,
Один-один посеред снів,
Не залишився серед квітів,
А з своїм Его я побрів...
Дякую:-)
Вірш про те, що люди часто буквально не живуть цим життям, за них його проживає їх забитий думками розум, або его, яке вирішує як діяти і що робити в конкретній ситуації. Людина ніби проживає життя "на автоматі" не усвідомлюючи себе і мотивації своїх вчинків.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2012
Ой, коли проснуся..?
та почую спів,
з пітьми повернуся,-
до своїх умінь,
Коли ж я відрию -
свій отут талант,
щоб я жив щасливо,
а не в рабстві так...
Щоб я міг робити -
те що хочу тут...
в тиші посидіти,
а не гроші гнуть,
Щоб не заробляти,
а в багатстві жить,
із своєї хати -
прямо в гори вид,
Щоб я міг співати
щиро у душі,
я б хотів впіймати,
те шо залишив...
Я залишив долі
десь свою "стєзю"
і тепер по полі,
я за нею йду...
Я біжу впіймати -
Свій Щасливий Шлях,
щоб не пращювати
на чужих полях...
Щоби не трудитись
на чужий проект,
я б хотів звільнитись,
та не знаю де...
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2012
Все іде за хмарами...
Пролітає в даль...
Те що ми тут маримо,-
Ти не забувай.
Не забуть проснутися -
Ти у цьому сні,-
Щоб рутини збутися -
Й ціль здобуть собі.
Бо нічо не лишиться -
Як пісок в руках,-
Хай душа потішиться,-
Тут у своїх снах...
Хай вона віднайдеться -
Тут у свому сні,-
В щасті хай зостанеться,
Як знайдеш тут Ціль.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2012
От би я найшов,-
Те, що я так хочу...
Я б за ним пішов,-
Може й серед ночі...
Я б за ним побрів,
Лиш би хтіло серце,
Серед тисяч днів,-
За своїм б поперся.
Я б пішов за тим,
Чим радіє серце,-
Кинув би ці сни,
Хай Душа несеться...
Хай вна полетить -
Забере всі мрії,
А я у цю мить -
Просто порадію.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Здесь играют персонажи,
Каждый вьет свою игру,
Не задумываясь даже,
Что игру затеял ум.
Что он шахматы расставил,
Сам же начал первый ход,
В мире собственных здесь правил,
Он работает, живет.
Он поставит себе трудную задачу,
Сам над нею и сидит,
Сам над нею рвется, плачет.
И с собою говорит.
Сам оставит себе роли
И появится здесь в них,
Заживет своим Героем,
Между всех врагов своих…
Так живет тут в мире разум,
Между созданных проблем,
Сам собою он наказан,
И не справится ни с чем.
Нужно дать ему сознанье,
В чаще из его проблем,
Вывести из мук страданья,
Приучить для добрых дел.
Пусть же он рождает мысли,
А не в страхе тут живет,
Ради ясной, светлой жизни.
Пусть не рушит – создает.
Спасибо =)
Заметил, что разум постоянно занят решением проблем. Это его основная работа по умалчиванию. То есть человеческий ум выработал привычку обдумывать проблемы и переживать по этому поводу.
Нужно заметить эту злобную привычку и поменять ее на более полезную.
Необходимо мыслить о том что тебе нравится и чего ты хочешь добиться.
Каждый раз когда Ваш разум начинает над чем то "париться" замечайте эту его деятельность и сознательно переводите мысли в положительное русло.
Спасибо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316875
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.02.2012
Не має куди поспішати,
не треба до чогось спішить.
Це варто давно уже знати –
Що унікальна й прекрасна.
Ця Мить…
Не треба бездумно спішити,
Хай без тебе погудить реактив,
Бо йому необхідно робити,
Щоб ти рвався кудись і спішив.
Бо ця мить дивовижна й єдина …
І цю мить проживаєш лиш раз…
Ця мить одна й неповторима,
Бо не повернеш час назад.
Зупинись! Прокинься!
Навколо щастя мить!
“Хто поняв смисл жизні, -
той нікуди не спішить!”
Я зупинив думки на хвильку –
Й відчув, що я тепер живу,
Побачив щастя миті…
І мить Єдину,
Мить Одну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Пропало щастя - загубилось,-
Пішло кудись собі з Землі...
А тільки люди залишились,
Які не знали Щастя Мить.
А тільки люди залишились,
Які отут погрузли в сон,
У світі шуму зупинились,
А в них щей щастя не було...
Шукають щастя тут у грошах,
У них, в єдиних, бачать шанс,
Та є невірним їхній пошук,-
Бо не грошами тішиться Душа....
Душа літає в ароматах-
У заспівах пташок-весни,
Її потрібно упіймати,
Й за нею тільки вдаль іти....
Полине вна за небокраї -
У пошуках стежок-Мети,
Ати відправ за нею намір,
І просто за душею йди.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Сум поглибше моря -
Радість ширше світа -
В радості і горі -
Виростають квіти.
Розквітають ніжно,
Та красують Небо,
Доки білосніжна,
Їх зима не встелить...
Поки не закриє,
Їх чарівний цвіт,
Хай вони радіють,
Поки бачать Світ.
Хай вони залишать,
Тут свій аромат,
Щоби хтось пізніше,
І про них згадав...
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Я загрузнув у Системі,
я для неї тільки раб,
роблю все лише для неї,
і мене в цьому нема.
І немає серед світу,
Ні у полі, ні в квітках,
десь мене кудась подіто,
але тут мене нема....
Я роблю чужу роботу,
для чужих мені речей,
тільки муляє неспокій -
що я роблю щось не те...
Десь не там я загубився,
не туди кудись попер...
що Системі пригодився,
а для себе десь завмер.
Та для себе є надія,
Що я шлях свій віднайду,
Що і СОНЕЧКО ПРИГРІЄ,
І прокинусь наяву!
І піду собі стежинов,-
В край "до рідного отця",
тільки Пісня там пролине,
тільки там лишуся я.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
По сходинках ген до неба,
Я колись кудись піду....
Віднайду тут те, що мені треба,
І себе, можливо, тут знайду.
Можливо, я віднайду стежку,
Яка мене додому приведе,
Можливо далі йти вже лекше,
І там за ніччю прийде день...
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Десь-десь проблискує в думках,
Що Ти далеко так від мене,-
Що я затутався в Світах,-
І так далеко я від тебе,-
І так далеко залишивсь,-
Що ледь не втратив я надію,-
В Світах без тебе загубивсь,-
А сам залишив, - власну мрію.
Без тебе я пішов у світ,
Але далеко я не зайду,-
Тому лапаю вірші́́в цвіт,-
Можливо в них - тебе я знайду...
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012
Коли вже я себе проявлю?..
Коли поставлю за мету...
Коли душі своєї мальви...
Я посаджу собі отут...?
Коли побачу я для себе,-
Душі своєї дивний цвіт,-
Аби мене в піснях шалених...
Признав отут прекрасний Світ...
А може і не визнав зовсім,
Аби лиш стежку показав, -
Аби загадане збудося,
Аби я знов щасливим став...
епілог
І поплелися знов рядочки
І я на мить лишився тут, -
На мить у своему садочку,
Котрий я знову тут відчув.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012
Як же я далеко -
І від своїх Мрій!
Де проляже легко? -
Шлях рідненький мій...
Де мой стежина?
Серед тисяч снів
Що мене вестиме?
Шляхом лиш моїм?...
Що мені покаже?
На мою мету,-
Серце хай розкаже,-
І куди я йду...
Ось би відшукати!
Натяк хоч на Шлях,
Щоб я міг ступати,-
До своїх бажань...
Я би хоч тихонько,-
Та лиш за соїм,-
Весело й легонько
Шляхом би побрів...
Дякую :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Маленький Світ,-
Так і котиться довкола,-
Тільки він тобі,-
Не додасть нічого...
Тільки забере,-
Твої цінні роки,-
В порошок зітре,-
Те, що так глибоко...
Тільки розіб'є,-
В інститутах-школах,-
Все, що є твоє,-
Зітне до нічого,..
Змусить зароблять,-
На життя копійку,-
Поки усі сплять,
Забере все світло...
Так у роботáх,-
У чужих проблемах,-
Пролетять літа,-
Без того, що треба.
Без твоїх надій,-
Щастя мрій шалених,-
Є маленький Світ,-
Зветься він Система.
Та, яка усім,-
"Розписала" цілі,-
В цей маленький Світ,-
Змусила повірить.
Змусила піти,-
Дріб'язковим шляхом,-
Щоб ти міг "знайти",-
Те, що їй до смаку.
Щоби ти боровсь,-
Тут за гроші ревно,-
"Мріяв" щоб збулось,-
Те, що світу треба:
"Щоби ти пішов,-
В інститут і в школу,
Дім, сім'ю знайшов,-
І повірив в бога.
Щоби ти просив,-
Милості за вчинки,
В страху щоб прожив,-
Всі свої хвилинки..."
Може б я і жив,
У такому світі,-
Але він тісним,
Став мені в ці миті,-
Став Світ замалим,-
Повним тут абсурдом,-
І у ці рядки,-
Я уклав, що думав.
І у ці рядки,-
Я вписав, що бачу,-
Може й після них,-
В світі стане краще...
Може полетить,-
Десь-кудись Система,-
І в щасливу мить,-
Ми себе знайдемо...
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2012
Сумно мені...
навіть не засну,
не затону в сні,-
навіть наяву....
Не зайду в проблеми,
щоб не бачить сум,
щоб не коло себе,
а десь далі був...
Щоб я зилишився,
десь на мить отам...
з чимось закрутився,
щоб не було так...
Щоби не тянуло,
щось в моїй душі,
я б розстався з сумом,
все би залишив...
Та мені чось сумно,
навіть у рядках...
Ли́шуся із сумом,
аби не в думках...
Дякую:_(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Бідні люди...
Що залишилось від них?
Що із ними буде?
Коли кожен зник...
Коли пропав у своїх дебрях...
Кудись-колись тут кожен з нас,
Побіг за грошами по нетрях,
І все що цінне повтрачав...
Залишив кожен власний вогник,
І десь у темряві пропав,
Пропав, за труд в чужій роботі,
А свою рідну не пізнав...
Не залишив собі для себе,
Одну-єдину власну мить,
Бо тільки грошей вічно треба,
А серце - потім.. най болить...
Нехай воно ще почекає,
А я залишусь при грошах,
А я його не помічаю,
Бо навіть тут мене нема....
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Отут би просто залишитись...
В оцих хвилинах - у рядках,-
Своїм талантом поділитись...
А не кружляти у думках,..
А не крутитись у проблемах,-
У сірості посеред снів,-
Прийти би зараз тут до себе,-
Цього найбільше б я хотів...
Хотів залишитись у пісні,-
Або у квітах між картин,-
Але чомусь стою на місці...
Один зі світом, я один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Я не контролюю цей прекрасний світ,-
Осінь розмалює і прикрасить цвіт...
Осінь позбирає
Листячко з гіллі,-
Все пообпадає,-
Тут на Світі цім.
Все отут проходить,
Й пролітає вдаль,-
Жаль, що кожен бродить,-
Носячи печаль...
Жаль, що залишають,-
По собі лиш крам,
Листям опадають,-
Між сухим гіллям.
P.S.
Треба залишити:
Світло по собі.-
В радості прожити,-
Поки маєш цвіт!
Поки ти ще бачиш,-
Як летить життя,-
Починай шукати,-
Свій щасливий Шлях.
Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Коротке життя,-
Мов душа спинилась на хвилинку,-
Щоб дізнатись, хто тут я,-
І у даль піти на "знимку"...
Щоби "сфоткатись" лиш тут,
Найяскравіші узять моменти,-
Тільки Розум позабув,-
"Як тут жити,- як легенько..."
Тільки Розум заблудив,-
В свому лісі - у проблемах,
І Душі загородив,-
Те, що їй одній лиш треба...
Треба їй тут віднайти,-
Те, що манить, світить очі,-
Аби знову в Даль піти -
Треба брати те, що хоче...
Треба їй подарувать -
Незабутні в щасті миті,-
Щоб ти міг собі сказать:
"Класно вийшло! Все. Спасибі!!!"
14.06.2011р. Дякую:-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312387
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2012
Я не знаю чим зайнятись..?
Я не знаю, що робить,-
За думками лінь ганятись,
Пропускаючи цю мить...
Я не знаю де подітись,-
І де в світі справжній Я?
Я зумів тут загубитись,
Серед "своєго" життя...
Я зумів тут заблукати,-
Й позабути де я йду,-
А потрібно йти до хати,-
І знайти свою Весну.
І знайти тут власний Вітер,-
Щоби хмари розігнав,
Щоб я зміг побачить квіти, -
Ті, які шепочуть в снах...
Щоб я зміг тут пробудитись,-
І до себе знов прийти,-
У рядках би залишитись,-
І дістатись до Мети.
Дякую. 29.01.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312376
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2012