| Сторінки (1/70): | « | 1 | » |
Інтерпритація вірша київської поетеси Насті Дмитрук
рідною українською мовою:
(написано росіянам, прибічникам політики Путіна)
Вже ніколи братами не станемо ми,
Ви ж самі розпалили вогонь війни,
А свобода вам навіть й не снилася,
"Псом" керовані з усіма билися.
Ви чомусь вважалися старшими,
Але Київська Русь мати наша є.
В вас немає коріння, історії,
Хоть один князь був із Московії??
Ви себе вище всіх вважаєте,
Та не мову - "язик" лише маєте.
І здається, що й він не потрібен вам,
Слова "воля", "свобода" чужі рабам.
Для вас гасло: «Мовчання – золото»,
Ви всі знов під «серпом і молотом».
Ну а ми прагнем стати вільними,
То ж скажіть, що ж між нами спільного??
Ми за волю у бій відкрито йдем,
Не лякає, що може там смерть знайдем.
Дух свободи в нас не зламати,
А ця зброя сильніша за "гради".
На колінах ніколи не будемо ми,
Краще всім у бою полягти кістьми.
Та не знищити вам український народ,
Із колиски в нас кожен уже патріот.
Ви ганебним наказам «царька» вклоняєтесь,
І рабами німими й надалі лишаєтесь.
Ми ж повстали в бою, ми виходим з пітьми,
Вже ніколи братами не будемо ми!
Доки вірили – були сестрами,
Поки вірили – були братами,
Та «ясир» вам не будемо нести ми,
Й неможливо брататись з катами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.08.2014
Спокійним будь, коли всі шаленіють
І за байдужість ще й тебе клянуть,
Коли ніхто тебе не розуміє –
Ти не зважай, спокійним просто будь.
Чогось чекаєш – сильним будь у вірі,
Ошуканий – не мстись нікому ти,
Отримає ж бо кожен в помній мірі,
Тобі ж важливо гідність зберегти.
Свої думки завжди відстоюй вперто,
Та у безодню марних мрій не поринай
І з кожним ти поводься сам відверто,
Відчутно зразу фальш - ти добре знай.
Не падай духом, як твої слова злочинно
Враз перекрутять легко у брехню,
Спокійним будь, поводь себе гостинно,
Розумний не повірить в маячню.
Будь здатен все найкраще, що ти маєш
Віддати часом задля вищої мети,
І не шкодуй коли ти щось й втрачаєш –
Докупи сили й розум ти збери
Зумій примусити і силу волі й розум,
Позбавлені снаги, тобі служити,
І як душа вмить зябне від морозу,
І тільки воля каже: «Треба жити!»
Ти між людей собою залишайся,
А з королями гідність зберігай,
Ніколи ворогам не піддавайся,
Й надмірної поваги не шукай.
Нехай секунда кожна у хвилині
Веде тебе щасливо до мети
І хай весь світ до ніг твоїх полине –
Ти не спиняйся ні на крок – вперед іди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
(А)лея наших ніжних почуттів
(Б)арвистим килимом встелилася із квітів:
(В)олошки, лілії.., там навіть мак розцвів,
(Г)воздики і троянди в оксамиті…
(Д)ухмяні трави так хвилюють і п’янять,
(Е)кстазом розливаються по тілу…
(Є) там найтонший, найніжніший аромат -
(Ж)асмин пахучий випромінює несміло
(З)бираємо по краплі цей нектар,
(И,І) ніжимось в його солодких чарах,
(І)скриться щастя, як безцінний дар,
(Ї)ство коханням сповнюється в хмарах…
(Й) любов пронизує все тіло й душу теж,
(К)віткові пахощі окутують казково,
(Л)еліють радістю, якій немає меж,
(М)иттєво зачаровують, бузково…
(Н)авколо чутно звуки чарівні -
(О)рфей немов спустився - нас чарує.
(П)ірнаємо, як в море в ці пісні,
(Р)омантика …!А пристрасть аж вирує!
(С)трумок дзвінкий на флейті виграє,
(Т)ріпоче крапелька-росинка на стеблині,
(У) небі сонечко з хмаринок воду п’є,
(Ф)іалково всміхнувшись гарній днині.
(Х)вилюють погляд барви не земні,
(Ц)вітінь квіткової палітри візерунки,
(Ч)имраз виблискуючи в ранішній росі,
(Ш)овкову ніжність нам дарують поцілунки.
(Щ)ораз під вечір зорі, мов кришаль,
(Ю)пітер щедрим жестом розсипає…
(Я)сніє місяць, наче срібна пектораль…,
(Ь,Й) на щастя і любов благословляє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Зима не відступає,
все заметіль мете,
Мороз за ніс хапає,
а сніг іде..., іде...
Невже весни не буде,
п'ять місяців зима.
Все біле, сніг усюди,
коли ж прийде весна?
От Львів знов засніжило,
а сонечка й нема,
Пташкам уже й не сила,
терпіти холода...
Снігур знов примостився
на дереві в садку,
Надовго оселився,
й тут має всю сім'ю.
Красунчики пузаті,
яскраві, чепурні,
Узимку все завзяті,
милуюся в вікні...
Зима не відпускає,
знов снігу намело...
Чого ж вона чекає?
Коли ж прийде тепло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Я до тебе в думках часто лину,
Ось і знову весна за вікном…
Може літо з тобою зустріну,
Все ж надіюсь не буде це сном.
Нас сп’янить аромат матіоли,
Липи, м’яти, квіток чебрецю,
Й не забудем це літо ніколи,
Бо почуємо щире: «Люблю!»
Поміж нас вже не буде розлуки,
Ніжне сонце, пахуча трава..
І ми вдвох…, і чарівні ці звуки,
Що кохання для нас виграва!
І це сонячне літо прекрасне,
Подарує нам щастя й любов,
Лиш над нами воно буде власне,
В нього будем вертатись ми знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Край дороги похилилась в зажурі калина,
Закохалася в поета молода дівчина.
Закохалась в щирі вірші і слова красиві,
Дзвінкий голос, гарну мову, очі незрадливі.
Кожен ранок, кожен вечір про поета мріє...
Від шаленого кохання серденько аж мліє.
Заспіває соловейко весело в садочку,
Одіває дівчинонька вишиту сорочку,
І біжить вже по стежині в зелену діброву,
Де почує любі вірші, гарну рідну мову.
Вона лине мов пташина до весни, до сонця,
Повертається – лиш вечір загляне в віконце.
Йде, в думках Його цілує, пригорта до серця,
А в очах бринять сльозинки наче два озерцях.
Мило-любо так на серці…, а в душі тривога...
Чи її оця стежина, до щастя дорога…?
Чи для неї пише вірші і пісні співає?
А чи іншу десь красуню серцем вже кохає?
Сонце сходить ген за обрій, небо багряніє,
А над лісом густа хмара на очах чорніє...
А над ранок грім ударив, небо розступилось,
І водою мов сльозами на землю полилось.
Нашептали, що поет вже сватів засилає
До дівчини, що за лугом сама проживає.
Ця дівчина не красуня, проте чарівниця,
І від чар її врятує лиш свята водиця.
А ще щире незрадливе і любляче серце.
Той, хто воду відшукає в чарівнім озерці.
Зажурилася красуня і давай збиратись,
Бо кохала вона щиро , їй і рятувати…
Тільки вийшла на дорогу – їй поет стрічає
Зазирає в сині очі, й стиха промовляє:
«Як тоді тебе я вперше у гаю побачив -
Зрозумів, що мою долю Бог вже передбачив.
Не дарма з тобою стрілись, серцю не накажеш,
І з нелюбою надовго доленьку не зв’яжеш…
Лиш для тебе свої вірші і пісні складаю,
Лиш з тобою хочу бути, серденьком палаю!
Ти пробач, моя кохана, за усі ці муки,
Вже ніколи поміж нами не буде розлуки»
На подвір’ї, коло хати цвіт вже на калині,
Дарував безмежне щастя молодій дівчині.
Дарував любов і ласку поет наймиліший,
Чоловіком став для неї - в світі найріднішим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2013
Тьмяніють ясні зорі на світану,
Ховаючись у світлу неба синь,
Чарівні мрії…, мов бурульки, зранку,
Розтануть всі від сонячних промінь.
Невже твій образ я намалювала,
З теплом омріяла у серці і в душі
З тобою я прекрасну мрію мала,
Та враз прокинулась від сну…,а ми чужі.
Помалу тане вранішній серпанок,
Повітря ніжне вже прозорішим стає,
Одна я…, і пахуча кава на сніданок…
Тебе нема, і тільки спомин ще живе…
Яскраві спогади нам доля дарувала,
Їх не забути, хоч розлука вже нажаль
Прийшла неждано, і між нами стала,
І простягнула в пригоршнях печаль…
Ти скажеш: «Не сумуй, все повернеться»,
Та двічі, любий, в одну річку не зайти
Але я знаю: сонце як всміхнеться,
Воно зуміє ту струну дзвінку знайти,
Що вперше ще кохання наше грало,
На ній мелодію нам пристрасті, весни,
Як від любові тіло, серце знемагало…,
Й колись згадаємо, а зараз… відпусти…
Сказав хтось, що вірші душевні рани
Лікують з часом…, та не дуже вірю я
Після шаленства, що було між нами,
Чи зможе легко заспокоїтись душа?
Мелодія звучить, іще звучить любові,
Хоч десь далеко…., та відлуння долітає
І ці акорди ще п’янкі…, і мов казкові
А серце так щемить, і ще страждає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
«А ти до мене приходи…
У сни, у мрії, назавжди.»
Відчую поклик – і прийду у мить,
Бо від кохання серце так щемить...
До тебе лину в снах і на яву,
Свою любов до краплі віддаю.
Лиш сонечко всміхнеться на світанку –
це я уже в думками з тобою зранку.
А вітерець тихенько зашумить,
Роси краплинка на листочку забринить,
І соловейко заспіває у гаю –
Це я шепочу стиха, що ЛЮБЛЮ…!
Моє ти сонце вранішне ласкаве,
Моя любов, що заблукала в травах,
Де запах ніжний м"яти й чебрецю,
І це відлуння - " Я також ЛЮБЛЮ!..."
І почуття вже підіймаються у вись,
Про щастя це й не мріяла колись.
Воно прийшло в життя моє де Ти,
Там вже немає сліз і самоти.
Мов вогник в моїм серці засвітив,
Яскраві зорі в небі воскресив.
Мости любові пролягли між нас,
Їх не зруйнує ні стихія, а ні час.
Я босоніж до тебе йду у снах,
Твій поцілунок відчуваю на устах,
І дотик трепетний, солодкий водночас,
Тепло приємне зігріває ніжно нас.
Любов іскрить, мов чарівне проміння,
Бажання наше - наче божевілля.
І будить в серці молоду, дзвінку весну.
До тебе, милий, крізь дрімоту йду,
Бо так відчути поряд хочу знов,
Моя ти мрія, ніжність і любов!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
(Озвучення дуже хорошого поета цього сайту ABIV,
за що я йому щиро-щиро вдячна!!! )
Краса...,
Мов промінь сонця увірвалась в душу,
Ні, свою обітницю я обіцяю не порушу,
Хоч, так важко втримати при собі почуття,
О, Есмеральда, ти мій гріх, шлях в забуття,
Мій вічний хрест важка потворність на лиці,
Заради тебе муки я стерплю усі...
Та, як в своє серце горбуна ти не приймеш,
Моїм стражданням на Землі не буде меж,
Й можливо в смерті спокій я лише знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
Рай, лиш рай дарує цю блаженну мрію,
Про таку шалену пристрасть і надію
Та, ці грішні помисли і ця сліпа жага,
До божевілля вже ведуть твого раба.
Краса циганки полонила так мене,
Хоть д'яволиця в тілі в неї і живе...
Цей, жагучий танець не забути вже мені,
І тіло й серце моє мов горить в вогні,
Й можливо в смерті спокій я лише знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
Сон, чудесний сон, любове Есмеральда.
Рук, твій дотик рук блаженство моє Есмеральда,
І враз зірвався тихий стогін з губ моїх
Ця жалість твоя, й ми одразу мов чужі
Свята Мадонна поможи мені, прошу,
Цю маску скинути потворну, що ношу,
Мій, цей новий образ так полюбить і вона,
Адже творити чудо вміє лиш краса, та…
Можливо в смерті спокій я лише знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
В ночі і вдень прошу я Бога про одне,
Допомогти змінити тіло і лице
Мій, цей новий образ так полюбить і вона,
Творити чудо, знаю, вміє лиш краса
Й можливо в смерті спокій я усе ж знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
«Дарую крапельки тобі свого тепла,
Хоча далеко часом ти - з тобою поряд я!»-
О, скільки ніжності у цих твоїх словах,
Палким цілунком в мене на устах
Від тебе линуть..., і дарують це добро,
Яке мов квітка в твоїм серці розцвіло.
Твоя душа, як найпрозоріший кришталь,
Пророчить щастя, відганяє всю печать.
Так легко, гарно, і приємно серцю враз,
Ці почуття давно придумали…, до нас.
Та вдячна я за них і Богу й небесам,
За цю любов твою я все, усе віддам.
Її зустрінеш може раз, єдиний раз в житті,
Коли тепло, тепло душі ти віддаєш мені…
Ці почуття приємно так все відчувати знов,
Щаслива я, адже мені ти дарував любов!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Тихо падає сніг за вікном,
А на склі візерунки казкові,
Вся сім’я за різдвяним столом
Відмічає цей тиждень любові.
Гарно в домі і затишно всім,
Мерехтять на ялинці вогні,
А Ісусик теплом нам своїм,
Шле надію на радісні дні.
Він єднає в любові серця,
Божу ласку дарує , добро,
Вірі вчить у щедроти Отця,
І вінчує всім щастя в Різдво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2013
Білий Ангел любові спустився до нас із небес,
Ніжність, віру, кохання і мир нам усім посилає,
Почуття неземні тихо сипле з торбинки чудес,
Божу ласку дарує - добром все навколо вкриває.
І в ці радісні, світлі, любов'ю наповнені дні,
Об'єднаються душі й серця у святкові години,
І Різдво завітає в оселю на білім коні,
Щоб з піднесенням, весело стріти Христа уродини.
«Христос народився!!!» - навкруг залунає врочисто,
І в кожну хатину святково ввійде коляда,
Кутя з пампушками, дідух і ялинка барвиста,
Щира радість прийде - це щасливі Різдвяні свята!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
Хай рік Новий, Різдво Христове
Всім подарують дні казкові,
Й здійсняться новорічні мрії,
А в душах хай живе НАДІЯ.
ЛЮБОВ у домі все панує,
І РАДІСТЬ Рік Новий дарує,
ТЕПЛО у почуттях всіх гріє,
А від КОХАННЯ серце мліє,
ВЗАЄМНІСТЬ у серцях живе,
Життя мов в казці хай пливе.
Хай ЗЛАГОДА на троні осідає,
А БОЖА ЛАСКА ВСІХ оберігає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
Я Вас ЛЮБЛЮ…, й кохання це -
Немов промінчик сонця у негоду,
Як бачу Ваше я усміхнене лице,
І чоловічу неповторну Вашу вроду.
Кохання щире нас підносить в небеса,
Дає відчути щастя дивовижне,
Побачити, яка ж кругом краса!!!..
Це почуття між нами таке ніжне…
Воно немов частинка кришталю,
Іскриться чудно в сонячному сяйві,
І вкотре я повторюю: «Люблю…»,
А інші всі слова між нами зайві…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2012
Без тебе гасне сонця промінець,
Крижинкою стає душа моя,
Я зрозуміла, милий, на кінець,
Чому сумую так без тебе Я.
Чому не бачу світла від зірок,
Похмурим робиться весняний день,
Без тебе навіть не дзвенить струмок,
Й птахів не чути…, чарівних пісень.
Твій погляд розганяє хмари туги,
А ніжий дотик зігріває і в мороз,
Ти легко так лікуєш всі недуги,
Немов найкращий знахар-віртуоз.
Лише почую голос твій , коханий,
І враз у серці вже співають солов»ї,
І розцвітають найпрекрасніші тюльпани,
Коли шепочеш, що КОХАЄШ…,ти мені.
Береш ти ніжністю так легко у полон,
Й це відчуття…, неначе ми в Раю...,
Мов бачимо разом казковий сон…
Я так тебе ,КОХАНИЙ мій, ЛЮБЛЮ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2012
Святковий Львів і кава запашна…,
Вже близько Новий Рік, Різдвяні свята,
Веселощі, і радість – це Зима,
А це ж пора, що на дива багата.
Зима, мороз надворі, вечір за вікном…,
Вдяглося місто в білосніжну шубку,
Дерева сплять спокійним тихим сном,
Воркоче голуб, обіймає десь голубку.
На вітах голих примостилися сніжинки,
Виблискують кришталем на морозі,
Зима вкриває білим килимом стежинки,
Та заморозити кохання все ж невзмозі.
Зимовий Львів…, який же він прекрасний!!!
Гірлянди чудно хтось розвісив на деревах.
Цей сніг у грудні - надзвичайно своєчасний,
Іскриться всюди, біла ковдра вже й на *Левах*.
Високий Замок одягнув вбрання святкове,
Малі вогні горять навколо серпантином,
Таке чудове все, чарівне і казкове,
Мов зупинився час…, не йде він зараз плином
Свята вже скоро, Львів гостинно всіх чекає,
Цікаві ігри будуть, подарунки і забави,
А Я - ЙОГО лиш жду…, надію серце має,
Що все ж поп’ємо запашної разом кави…
Львівські *Леви* - у Львові протягом 5 років рахували всіх місцевих левів. Результати підрахунків приголомшують - 4,5 тисячі лев'ячих зображень роблять з міста світового рекордсмена. Зображення цієї тварини почали використовувати в геральдиці міста з 14-го століття. І відтоді безліч левів окупували старі львівські будинки, вулиці.
Автор дослідження "Леви Львова" Юрій Гайда рахував істот із каменю, гіпсу, бронзи, на вітражах та у смальті разом з дружиною та групою однодумців. Тепер вони стверджують, що за кількістю левових зображень місто гідне книги рекордів Гіннеса. Варто зазначити, що леви у місті є дуже різноманітні. Вони бувають мудрецями, спостерігачами і мрійниками, грізними і лагідними. Є навіть такі леви, що жують виноград, і такі, що літають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012
Нас розділяє тільки дощ похмурий,
Що стиха барабанить у вікно,
Сумне осіннє місто… , у зажурі,
У небі хмари, сіро-білі, мов рядно…
По склу стікають крапельки прозорі,
А я все згадую… і думаю про нас…
Як же красиво і яскраво світять зорі,
Коли Ви поруч, горнуся до Вас…
Як місяць виглядає з-за хмаринки,
Із зір на небі розстеливши полотно,
Свої запалює ліхтарики-іскринки,
Всміхається, немов би знає нас давно.
Про наші щирі ці слова кохання,
Про Ваше добре серце і любов,
Про милі зустрічі, таємні, до світання,
Палкі обійми, від яких буяє кров.
Нас не злякати примхами природи,
Бо почуттям негода не страшна,
Серця єднаються при будь-якій погоді.
В закоханих в душі завжди весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
відповідь-продовження вірша Одександра Деркача
"Ще скрапує осінь дощами"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376117
Якщо почуття наші щирі -
Зігріє їх й осінь теплом,
І хоч подались птахи в вирій,
Й не чути пісень за вікном,
Нам грає мелодію сонця
Скрипаль в наших душах й серцях,
Й напиток кохання по вінця
Налито в фужери життя...
Легенько торкнувши вустами,
Ми п'єм ароматний напій,
Хай скрапує осінь дощами
В коханні купаємось... й в ній.
Вже добре відомо - між нами
Кохання вогонь не згасити.
Не треба розмови словами,
Ця наша любов буде жити!!!
**********************
"Ще скрапує осінь дощами"
(автор - Олександр Деркач)
Ще скрапує осінь дощами.
Падолист вирує щомить.
Чи хто знає,
буде що з нами
Коли листя останнє злетить...
Збери пелюстки хризантеми,
Молодого вина я наллю,
Залишимо клопіт щоденний
І присядемо біля вогню.
Розмови не буде словами -
Це питання в очах вже бринить:
- Чи ти знаєш,
що буде з нами
У той день, як вогонь догорить?
Олександр Деркач
*********************************
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
Л лються сльози дощем, знає осінь – прощатись пора,
И(І) останні барвисті листочки калина скидає,
С коро встелиться килимом білим навколо зима,
Т ільки ще листопад золотистим все листям вкриває.
О сінь з вітром пустилась в забавний веселий танок,
П адолист найкрасивішу сукню їй зшив в подарунок,
А роса вплела стрічку в волосся із срібних ниток ,
Д арував листопад їй свій ніжний, палкий поцілунок.
О дцвітають уже хризантеми пухнасті в осіннім саду,
В небі хмари частіше від нас вже і сонце ховають,
А художниця-осінь темнішою робить небес синіву
О статочно, по-літньому теплі, десь фарби зникають.
С онце пізно встає, і не радує вже так теплом,
І ховається швидко за обрій неначе тікає від кого,
Н е забути лишень – завжди осінь стрічає добром
Ь…
ЛИСТОПАДОВА ОСІНЬ -це найкраща пора після літа жаркого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012
М-ерехтять краплинки в світлі ліхтарів,
Е-х..., ця пізня осінь в гості завітала.
Л-иш на серці тепло й затишно мені,
О-сь до твого тільки я плеча припала.
Д-ощ іде..., мелодія звучить...
І- так гарно й легко на душі,
Я- враз згадую щасливу мить...,
Д-якую..., тебе зустріла я тоді...
О-повите все кругом дощем...,
Щ-е не вечір, хоч уже смеркає.
У- криваєш ти мене плащем...
.і враз добре так,немов й дощу немає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
переспів пісні "Заходи ко мне во сне..."
http://www.youtube.com/watch?v=CB8iL4s_fgc
Ти так далеко вже. – Ну так…
Ну а між нами що? – Міста.
Пробач мене за все! – Забудь.
Ночами плачеш ти? – Чуть-чуть.
А хочеш я прийду? – Хочу.
Я зараз, почекай, лечу…
Ти поки запали свічу…
***********************
Приходи до мене в сни, прийдеш?
Будемо з тобою вдвох, - Авжеж!
Ми запалим наш вогонь, - Як знак..
І візьмем серця в полон, - Ну так!
Все згадаєм як було, --Колись…
Тільки я прошу…, не запізнись…
Адже лиш розтане ніч – підеш...
І повір , мене в день не знайдеш.
Приходи до мене в сни, прошу!
Розкажу як я тебе люблю...
Там відчуєш дотик ніжний мій,
Я почую голос рідний твій
Розкажу без тебе як живу
Вдень сумна, вночі тебе лиш жду
Я прошу тебе лишень не плач
Знаєш, що прийду в ночі…- Пробач…
Знаєш, в день між нами є стіна
Я не сам і ти теж не одна
Ну не плач, прошу і зрозумій
Я не можу вже лиш бути твій
А от наші сни ніхто не забере
В них кохаю я лише тебе
Так…! Побудеш трошки ще, скажи…
Ну, звичайно, я ж люблю! А ти?
Ти прийдеш до мене в сон також?
Так, коханий, я прийду, атож!
Дуже я люблю тебе, ти знай!
Двері лиш відкрий, мене чекай
Хоч між нами сотні миль, доріг
Знаєш, я ці почуття зберіг
Буду поряд я, повір, завжди
Як заснеш лиш двері відчини…
***************************
Були ми у сні лиш вдвох
І вже судья нам був там Бог
А як скінчився сон - пішла
Та я щаслива там була
А ти лишився все ж, у сні
Й всього лиш снився ти мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012
Свою любов чекати треба вміти,
І не важливо - осінь чи зима,
Вона зуміє душу відігріти,
І в серці розцвіте у вас весна.
Чекайте…, місяць, рік або й роки,
Вона прийде із близька чи здаля,
Й яскраво враз засяють вам зірки,
І в серці музика заграє скрипаля.
В небесну вись підіймуться слова,
Які коханням душу наповняють.
Й від щастя піде кругом голова,
І барви радості веселкою загряють.
І хмари самоти розтануть в небі,
Та серце відігріє вам любов,
Лиш вірити у щастя всього треба
Зневірою не каламутить в тілі кров.
Чекати треба, довіряти своїй вірі,
Можливо рік мине, а може й два,
І час прийде , й постукає у двері,
Вам найрідніша, і близька душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012
Прийшло враз кохання й нестримне бажання
Вогнем спалахнуло у наших серцях.
І вже не забути, проте й не вернути,
Лиш пам’ять залишить цей спомин в роках.
Багато між нами, вже й осінь з дощами,
А ще сотні миль і доріг…
Весна нас з’єднала, якби ж вона знала…,
Що Ви найсолодший мій гріх.
Хоча ще кохаю, проте добре знаю…
Не вічні такі почуття.
Їх відстань вбиває, а серце страждає…
Такі вже закони життя…
Міста є між нами, та марю я Вами,
Вас важко уже відпустити…
Тепло Ваше гріє, що серце аж мліє,
І хочеться жити й любити…
І так це приємно, що навіть таємно,
До мене приходите знову і знов.
Ця пристрасть шалена, у Вас і у мене
В серцях розпалила жагучу любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
(або ЩИРО ДЯКУЮ ВАМ ЗА ЛЮБОВ, І...)
Щ е тепло, та на дворі вже тумани,
И(І) мла сідає холодом на віти,
Р адіють сонечку осінньому поляни,
О пало листя і зів’яли пізні квіти…
Д арує осінь щедра золоту пору,
Я к завжди вслід зима іде за нею.
К алина відчуває враз журбу,
У кривши землю сукнею своєю.
Ю рбою в небі вже гуртуються птахи,
В исоко сонце , та не світить так яскраво,
А вечорами раптом перші холоди,
М алюють сірим світ цей для забави.
З гадаються нам теплі літні дні,
А з ними і кохання те барвисте,
Л юбов ,що щиро дарували Ви мені,
Ю начий блиск в очах…, кохання чисте.
Б ажання сповнені і пристрасті й жаги,
О бійми ніжні ці, і пестощі шалені,
В огонь у серці розпалили легко Ви…,
…І , граючись, як розчинились в мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
(написаний за ідеєю мого друга поета
Мирона Гусака, і спільними зусиллями)
Густі тумани...
Лиш вітер виє у дротах.
Будівельні крани...
Аж чути гул їх у містах.
Телеекрани...
Зайняли місця у серцях.
Наркомани...
Шукають притулку в дворах.
Всі босі...
Та правда зовсім не в ногах.
Живі й досі...
Хоча керує ними страх.
І в текстах все,
Що у думках і на устах.
Не чути те,
Хоча це все у них в серцях.
Мета проста:
Донести правду до людей
Вона така -
Одна із тисячі ідей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366675
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2012
переклад вірша Лии*** "Благодарю Вас, Сударь…"
Я щиро вдячна, Пане, Вам за мрію…
І як там в творах класика… – що не кохали…
І за освідчення, за ніжність…, я ж зумію…
Пробачити.., як Ви мене прощали…
Я щиро дякую Вам, Пане, …за вірші…
За ті вірші.., що Вам я присвятила…
За ті гріхи… не здійснені мої…
Адже, — Ви гріх мій.., я ж Вас так любила…
Вам щиро вдячна, Пане, й за печаль…
За іскри у очах і погляд мій, …в дурмані..,
Не Вам пірнати в синяву очей, а жаль..,
Ви наче близько.., та далеко, мов в тумані…
І ще я дякую Вам, Пане, за любов..,
Яку придумала собі, жила, кохала..,
І в неба сили я просила знов і знов…
І як я ніжних слів від Вас чекала…
Спасибі, Пане, Вам за те, що долю не мою вершили…
І не кохаючи..., коханням у мені пристрасть розпалили…
****************************************
автор Лия***
Благодарю Вас, Сударь…
Благодарю Вас, Сударь, за мечту...
И как у классика... за то, что не любили...
За все признания... за нежность... за слезу...
Великодушно... Вы меня простили...
Благодарю Вас, Сударь... за стихи...
За те стихи... что Вам я посвящала...
Несовершённые мои грехи...
Ведь... Вы - мой грех... о Вас я так мечтала...
Благодарю Вас, Сударь... за печаль...
За блеск в глазах... и взгляды с поволокой...
Не Вам тонуть в их глубине... а жаль...
Вы были так близки... и так далёки...
Благодарю Вас, Сударь... за любовь...
Что я придумала... и ей одной жила...
У неба сил просила... не злословь...
Порою слов... как наказания ждала...
Спасибо, Сударь... Вам за то... что не мою судьбу вершили...
И не любя... своей любовью... во мне... Вы женщину открыли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
Коли довкола золотиста осінь,
Тепло останнє віддає коротким днем,
Й баристе листя відлітає в просинь,
Несе нам свято теплим вітерцем.
Це День народження у мене і в сестри,
Сьогодні нас вітає вся родина,
Бажають щастя, і щоб в злагоді жили,
І радісною була кожна днина.
Хоч ми народженні із нею в один день,
І схожі дуже- дуже між собою,
Та все ж ми різних слухаєм пісень,
І різні інтереси в нас з сестрою.
Та все ж для мене найрідніша є вона,
І зараз хочу привітати її щиро,
Нехай для неї буде щедрою земля,
І сонечко всміхається все мило.
Достаток завжди буде у сім’ї,
Коханий подарує Казку-Мрію,
І квіти щастя розцвітуть в душі,
А доброта її усіх довкола гріє.
Стрічаються хороші друзі завше їй,
Збуваються найпотаємніші бажання,
Життя дарує здійснення всіх мрій,
Панують в домі Злагода й Кохання.
Небесний Ангел завжди береже,
В житті ніколи не дозволить сумувати,
Розумні все поради лиш дає,
Навчить усьому, що в житті повинна знати.
Вночі нашіптує їй ніжну колискову,
Вдень береже від лиха і напасті,
Всевишній подарує гарну долю,
І все найкраще, що лиш в його власті !!!
І я щаслива, що близнятко в мене є,
Це відчуття не порівнять ні з чим на світі,
Хай Бог стосунки наші береже,
Щоб завжди ласкою його були зігріті!!!
Ми щиро вдячні Долі за усе,
І дякуємо Богу знову й знов,
Що в домі злагода у нас, й живе
Надія, Віра, Мрія і Любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012
- Якого кольору щастя?
Можливо побачити вдасться?
- Це ж колір веселого літа,
І ніжно-духмяного жита,
Яскравого неба в блакиті,
І квітів, росою, що вмиті.
І посмішок щирих дитячих,
Коханих очей ще юначих.
Це колір зими і сніжинки,
І Нового Року, ялинки.
А ще колір сонця, що сходить,
І пісні, що жайвір заводить.
Духмяного хліба скоринки,
Води із джерельця краплинки.
Це колір хвилі морської,
Весни, і краси неземної.
Пісень, що пташки нам співали,
Мелодій, що нам дарували.
Це ж колір заходу сонця,
І пахощів квітів з віконця,
Що літо нам щедре малює.
Калини, що погляд чарує,
І яблук солодких рум’яних,
І квітів у полі духм’яних.
Це колір пахучої м’яти,
Стрімкої ріки у Карпатах.
І руки це лагідні мами…
- А щастя…, яке воно саме?
Скажи, де заховане є?
І чи віднайде ще мене?
- Воно ж у погляді очей коханих,
В ласках рук таких жаданих.
В ніжно-пристрасних цілунках,
Щедрих долі подарунках.
І в словах: « Привіт, кохана!»,
В пестощах солодких зрання.
В казці, де лише ми двоє,
Й в відчутті тепла й любові…,
В світі, де живе кохання…,
Знає ж кожен, без вагання…
- А щастя як…, воно вернеться?
- Звісно..., сонце лиш всміхнеться!!!
Світ нам радість подарує,
І коханням зачарує
Й щастя буде через край,
Постарайся і… спіймай!
********************
Жизнь, счастье, мир, улыбки, двое
(автор - Лана Майская)
А счастье какого цвета?
- Цвета звенящего лета,
Яркого синего неба,
Цвета хрустящего хлеба,
Детской улыбки-смешинки,
Первой летящей снежинки,
Цвета заката, восхода,
Ёлки и Нового года,
Цвета весенней капели,
Песен, что птицы нам пели,
Цвета морского прибоя...
- А счастье... оно какое?
Где оно скрылось? Ответь мне.
В светлых слезинках-дождинках,
В нежности рук сильно-властных,
В голосе: «Солнышко, здравствуй»,
В сказке, где нас только двое,
В мире, где дышит любовью
Каждая клетка земная –
Там оно прячется, знаю.
- А счастье... оно вернётся?
- А видишь – на небе Солнце?..
Автор Лана Майская / Опубликовала ✿ЯГОДА МАЛИНА✿… / 08 апреля 2012
http://m.inpearls.ru/author/8152
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012
Давай від всіх втечемо вдвох туди,
Де хатка в лісі, а навколо повна тиша,
Де ні душі нема , нікого, тільки ми,
Лиш вітер стиха гілками колише.
Вода в джерельці чиста мов сльоза,
Верба схилилася ,милується собою,
Заводить пісеньку веселу стрикоза,
І ніжне сонечко вітається з тобою
Де тепла річка витікає із струмка,
На схилах повно оселилося ожини,
Довкола – просто неземна краса,
Й на світ очима дивишся дитини.
Краплинами смарагдів небо плаче,
Даруючи приємну прохолоду,
І зразу барвами всіма веселка наче
Всміхаючись, чарує свою вроду.
Цвіркун веселу пісню виграє,
А бджоли запашний нектар збирають.
Там промінь сонця з річки воду п’є,
В дупло горішки білочки складають.
Давай втечемо, будемо лиш вдвох,
Повітря там прозоре й чисте, чисте,
А під ногами – золотисте листя й мох,
В усіх дерев вбрання таке барвисте.
Вночі на небі зорі - мов алмази,
Казково сяють в місячному світлі,
А у траві блакитні вогники одразу
Включають світлячки свої примітні.
Велике царство там грибне живе,
А квітів - безліч, аж п’янить їх аромат,
Чарівна ніч там подарунки роздає,
З цієї казки не повернемось назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
(це подарунок моєму другу Мирону Гусаку
знагоди Дня Народження, яке у нього сьогодні!!!
Вітаю ТЕБЕ щиро!!!)
Не сумуйте за літом, бо хоч і відходить воно,
І останнє тепло посилає нам сонце ласкаве,
Наше серце для нас збереже усе те, що було,
Не дозволить забути уже, що пізнали цікаве.
І ці гори високі Карпатські , дзвінкий шум струмка,
Водоспад, що так легко чарує своєю красою,
Цю мелодію краю гірського, що грає ріка,
Й заворожує всіх мов кришталь чарівною водою.
І гарячий пісок, що на березі Чорного моря,
Аж виблискує в променях сонця,ну просто чудово!
І з цією красою змагатися можуть лиш гори,
Що і взимку, і літом так ваблять до себе казково.
І блакить цих озер, що у нас в Україні найкращі,
Завжди кличуть до себе спекотної літньої днини,
Чи зелені ліси, що ховають від спеки нас в хащі,
Ще й дають скуштувати смачної малини й ожини.
Не сумуйте за літом - за рік неодмінно вернеться,
Пройде осінь, зима ,а за ними й весна теж розквітне
І вже літо щасливо і радісно всім усміхнеться,
Й подарує ласкаве тепло знову СОНЦЕ привітне!
P.S. (для Мирона Гусака)
до його вірша «Італія» http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354951
Ну, а хтось і Італію може і ще пригадати,
Ці канали, мости, барельєфи, чи вигини тіла,
А ще - як там і зранку хотілося просто поспати,
Та кохана капризна була і весь час щось хотіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
М агічно-красива ця квітка, лиш раз розцвітає,
А душа так і рветься піднятись в небесну блакить,
Г рає музика в серці, кохання іскристо палає,
І від щастя в очах вже маленька сльозинка бринить .
Я скравими барвами райдуга всміхається щиро,
К ольорами всіма так красиво виблискує враз,
О гортає хмаринка пухкенька, приємно і мило,
Х итро вітер підморгує, наче все знає про нас.
А у серці щасливо вже грає на струнах весна
Н ас мелодія сонця так ніжно бере у полон
Н аче біла троянда ця квітка, така запашна!
Я щаслива з тобою, так добре , що це все не сон!
а М А Г І Я К О Х А Н Н Я !!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
переклад вірша Лии*** "Она счастья просто хотела..."
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357703)
А вона просто щастя хотіла...
Дівочого, чистого, як крапля роси.
На вогник неначе метелик летіла,
І мрії її дуже щирі були…
У віршах Його вона щастя шукала,
Не їй вони були, та хоч би на мить…
Старалась повірити…,та добре знала,
Що серце пізніше ще більше болить…
Лия*** ''Она счастья просто хотела…''
Она счастья просто хотела...
Да по-бабьи... что б на плечо...
На огонь его страстно летела...
Жгло сердечко... так горячо...
И в стихах его... счастье искала..
В тех стихах... что, конечно... не ей...
Понимала... но тихо сгорала...
И врала себе... сердцу... больней...
Ще є також переклад цього вірша на англійській
мові, автор Мирон Гусак:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358027
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012
Поклич мене і я прийду,
Прийду…, як зірка перша ночі,
По ній до тебе шлях знайду
Цей шлях, що сон мені пророчив.
Своїм теплом тебе зігрію,
Бо так цього хотіла я,
Терпляча буду, ніжна…, я зумію
Тобі віддам усе… всі почуття,
Які лише до тебе відчуваю,
Добро і щирість..., кохання неземне…
Усе віддам…, ніщо не приховаю,
Лише поклич до себе ти мене
Повір, я все тобі віддам,
Ні крапельки не пошкодую,
Для тебе я величний храм
З кохання й пристрасті збудую
Ти в ньому будеш як в Раю
Тебе там щастя віднайде
А Я всього одне прошу:
«Поклич до себе ти мене…»!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Мій віртуальний друг, я дякую тобі!
Спасибі, що завжди ти є у мережі,
Як поряд ти – моя душа співає,
Твоє тепло тривогу відганяє.
Радію щиро й дякую за те,
Що краще інших розумієш ти мене.
Відчути можеш, як душа моя сумує,
Й на відстані твоє тепло рятує.
Ти відшукаєш ту обірвану струну,
І легко скріпиш, зробиш , як нову.
Та віртуозно так, що й вузлика нема,
Ніколи б я з таким не справилась сама.
Цю дружбу нашу я ціную над усе
І щиро вдячна я тобі за все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012
ВІН: ВОНА:
Не вбивай почуття Ні, не хочу вже я
Цю основу життя Бути й далі твоя
Для закоханих в цілому світі Почуття ці пора нам забути
Лиш прошу: "Зачекай", Адже в тебе сім"я,
Не кажи: "Прощавай" Знаєш, й я не одна
Адже ми цим коханням зігріті. І минуле уже не вернути
Хоч таємне воно, А ця пристрасть шалена,
Все ж як добре вино, Що у тебе й у мене,
Перевірене часом й роками. Це всього лиш тілесні бажання
Невже хочеш усе Ну а справжня любов
Зруйнувати уже, Не прийде до нас знов
І забути, що було між нами. І не треба вдавати кохання
Це шаленство ночей, Бо зруйнуєм, що є,
Погляд милих очей, Просто згадуй мене,
І цілунки жагучо-казкові. Коли будеш дивитись на небо
Ще від мене не йди, Там десь наша зоря
Не кажи: "Відпусти", Світить ще із даля
Бо так добре купатись в любові. Та вона нам обом вже не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012
переклад вірша Невгамовного "Ожидание на расстоянии"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336419
Ах ці сотні миль, що є між нами,
Розділяють наші душі і тіла,
Їх не компенсуємо словами,
Що так щиро й ніжно з уст луна.
Ми далеко так, ми різні ще планети,
Та життя дає можливість нам з тобою,
В воєдино об"єднати два сюжети,
Й в вир кохання нам пірнути з головою.
У полоні почуттів про все забуду,
Лиш зумію я тебе впізнати,
Про кохання говорити я не буду,
Адже важко потім, знаю, відпускати.
Вже рік минув неначе мить одна,
Кохання-відстань знову з нами грає,
Й не знаєм ми у чому тут вина,
Та той, хто любить – хай чекає...
*****************************
Ожидание на расстоянии
Ах эти конченые сотни километров,
Что отдаляют наши души и тела,
И мысль летит вперед подобно ветру,
Стирая в памяти что было - до бела.
Мы далеки еще, мы разные планеты,
Но жизнь дает возможность нам с тобой
Узнать друг друга и сломать запреты,
Поверить сердцу, в мир войти другой.
В плену желаний, свято веря в чудо,
Готовым буду я тебя узнать,
Лишь слов любви я говорить не буду,
Ведь от себя потом не убежать.
Любовь опять играет в расстояния
И дни сбиваются в один тяжелый год,
Я не хочу наград за ожидание,
Пусть только тот, кто любит - тоже ждет...
автор - Невгамовний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
переклад вірша Лии*** "Танец с мечтой"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356522
Очі горять, а музика лунає
Сьогодні ми танцюємо удвох
Рука на талії і серце завмирає...
Палкі обійми обпікають, о мій Бог…!
Так хороше…, вже кругом голова…
Від Ваших слів так гаряче стає...
Я в Вашій волі …, і п"янію без вина
Підкорююсь…,й уже я Ваша є!
кому цікаво - може глянути на англійський переклад
цього вірша, автор Мирон Гусак
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357627
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
Взаємність важливіша за любов,
Коли пульсує в наших жилах кров,
І хочеться в коханні розчинятись.
Зникають всі кордони навкруги,
Й не владний час тоді, а ні роки,
Лиш в морі пристрасті так хочеться купатись.
Піти далеко, ген за небокрай,
І вдвох знайти солодку казку-Рай,
Й побачити, що щастя все ж існує.
Взаємність - це найкраще почуття,
Воно дарує радість майбуття.
А це - багато у житті вартує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354854
( тема - з вірша Невгамовного)
Красиві мрії…, полотно бажань...
Я в тишині нічній коханням розмалюю,
Чекати в мареві думок палких зізнань
І знати – сум мине, тебе лиш поцілую.
І в лабіринтах снів твої сліди знайти,
Й поринути у світ казок дитячих щирих
І дотиком сліпим відчути – поряд ти,
Й зануритись в блакить очей цих милих.
Нехай летять роки нестримними вітрами
Проте не все здійсниться те,що ми бажали…
Красиві мрії… , і вони десь поряд з нами -
Й слова красиві…, що їх так і не сказали…
***************************************
Dum spiro spero… (Соавтор - Ветра)
Красивые мечты...Желаний полотно
Я в тишине ночной любовью разрисую...
Под кружевом ресниц мечтать лишь об одном -
Не чувствовать печаль, вдыхая поцелуи...
И в лабиринтах снов искать твои следы,
Вновь погружаясь в мир цветных и добрых сказок...
Слепым касаньем слов как капелькой воды
Чертить на стеклах нить как маленькую разность...
И пусть летят года ветрами озорными,
Пусть остывает кровь, меняют цвет глаза...
Красивые мечты...А где-то рядом с ними -
Красивые слова, что так и не сказал...
автор - Невгамовний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
Так важко, милий мій, коли не поруч Ви,
Як нагорода є для мене лише солодкі сни,
В яких так близько Ви, й такий жаданий,
В яких тепло таке приємне Ваше є, коханий.
У снах ми з Вами наче в Райському саду,
І сонце сходить..., незбагнути всю красу!
Вогонь кохання так яскраво наш горить,
Як добре, поруч Ви, та серце все ж щемить,
Воно єдине відчуває, що це всього лиш сон,
Що захопив мій розум й тіло в солодкий свій полон.
Та все ж бажання наші сильніші є від нас,
Як же Я хочу ранком ніжним відчути поруч ВАС!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
( переклад вірша Лия*** "А ты прости...")
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347990 )
А ти пробач...за те, що покохала...
І відпустила..., більше не тримаю...
І ще пробач...,твоєю я не стала...
Хоча "люблю" тобі казала.., знаю...
А ти пробач...без зайвої образи...
І наче квітку...завжди пам"ятай...
Ту ніжність...що була у нас одразу...
Лише прошу...із серця не стирай!!!
***********************************
А ты прости…
А ты прости... за то, что полюбила...
Я отпустила... больше не держу...
Ещё прости, что ласкою вскружила...
Не потревожу впредь своим "люблю"...
А ты прости... без зла... и без упрёков...
Меня цветком запомни навсегда...
А нежность... что у наших... у истоков...
Пусть сердце вспоминает иногда...
автор - Лия***
є і англомовний переклад цього вірша,
автор Мирон Гусак,
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348505)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Приїзджайте у Яремче, там місця чудові,
Краєвиди надзвичайні і гори казкові.
У долині шумить річка, дивлячись на скали,
Що високою стіною до неба дістали.
Водоспад до себе кличе, камінь вода точе,
Там потік такий бурхливий, зносить все,що хоче
Скелі Довбуша у горах ваблять нас камінням,
Що всміхається місцями сонячним промінням.
Тут вода лише джерельна тече з гір високих,
Аж до самого підніжжя сходяться потоки.
Вода чиста мов сльозинка і смак особливий,
І холодна навіть в спеку, бо потік бурхливий.
Звук струмочків зачарує, холодом повіє,
Та карпатське ніжне сонце зразу ж і зігріє.
В'ється наче стрічка стежичка у гори
І все вище кличе, глянуть на простори
З Гори Маковиці наче на долоні
Видно все Яремче й ви уже в полоні.
Всю красу словами і не передати,
Милує так око, хочеться співати!
Ця краса чудова полонила серце
Закохалась в гори і в місто Яремче!!!
(експронт , написано в день приїзду до Львова)
(фото зроблене в Яремче 01.07.2012р.)
(натискайте на збільшення)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Мене ранкове сонце розбудило,
Так лагідно торкаючись щоки,
І добре враз мені так стало й мило,
Неначе не промінчик це, а ТИ.
Що це ТВОЇ ласкаві й ніжні руки,
До себе пригортають так приємно,
І шепіт ТВІЙ немов дзвіночків звуки,
Розказують мені про щось таємно
І знаю я – промінчик цей веселий
Від сонечка - це ТИ мені прислав,
І вже так гарно стало у оселі
Мені хороший настрій дарував!!!
ТИ добрий завжди і такий ласкавий,
Моє ж ТИ СОНЦЕ, рідне й дороге,
ТИ завжди щось придумаєш цікаве,
Так добре, що ТИ в цьому світі Є!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
Мене завжди п"янять твої слова,
Тріпоче тіло, так відчути хоче ласку,
Аж крутиться від цього голова,
З тобою я попасти хочу в казку.
Де ніжний звук холодного струмка,
Де тепле сонце нас обох ласкає,
Де будем лише вдвох ми - ти і я,
Де все навкруг назвати зможем Раєм.
Мене ти ніжно, ніжно обніми,
Тебе я зацілую до нестями,
Притулюся до тебе я грудьми,
Відчуєм жар своїми ми тілами.
Який гарячий ти..., і я палаю,
Шалена пристрасть охопила враз,
З тобою я екстаз вже відчуваю,
Бурхлива хвиля накриває нас.
Легенько серце моє так щемить,
Тебе цілую ніжно і зухвало,
Не хочем зупиняти ми цю мить,
Бо відчуваєм - нам ще цього мало!
"Хіба не так коханий? Ти скажи,
Чи зараз хочеш мене відпустити?"
«Ні, ні, кохана", - просиш -"ще не йди…»
І я ж тебе так хочу ще любити!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2012
Ми у літо з тобою підемо,
Де волошки в житах мов казкові,
І там квітку кохання знайдемо,
Та пізнаєм принади любові.
І всміхатися будуть хмаринки
Так цікаво до нас й загадково,
А роса нам свої намистинки
Подарує , вони пречудові!
Заспіває десь пташка красиво,
І струмочок на флейті зіграє,
Усміхнеться нам сонце щасливо
Й вітерець літній нас привітає.
Блиск води озерця зачарує,
І покличе грайливо до себе,
А хмаринка від спеки врятує,
І я ніжно пригорнусь до тебе.
Ти знайдеш найчарівніші квіти
І вплетеш їх мені у волоссі,
І радіти ми будем, як діти
Нам співатиме жито в колоссі.
Нас сп`янить аромат матіоли,
Й залоскочуть враз трави шовкові,
Вже цю мить не забудем ніколи,
Всі ці барви кохання ранкові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Чому в житті буває часто так:
Не чуємо нікого і природу,
Коли вона подати хоче знак,
Міняючи на дворі враз погоду.
Нам посилає бурі і вітри,
Чи повінь все затоплює навколо
У мороці сучасної пори,
І не розірвеш ти це грішне коло.
Байдужість, ніби твоя хата скраю,
До прірви ближче нас усе штовхає.
У кожного є відповідь: "Не знаю!"
І все одно, що далі світ чекає
Але розплата за людські діяння,
Не довго вже примусить нас чекати,
Не подарує світ уже прощення,
Бо маємо сповна борги віддати!!!
Примітка: Вірш написаний при підтримці
і допомозі дуже хорошого мого друга Clamor,
за що йому щиро вдячна!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344125
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2012
Збивається подих, як голос твій чую,
Й картини звабливі в уяві малюю.
І образ для серця такий милий твій,
Не віриться навіть ,що ти зараз мій.
І очі від щастя уже закриваю,
Ти поряд, так близько тебе відчуваю.
Ці руки, що ласку дарують безмежну,
Цілунки жагучі такі й обережні.
І шепіт, немов десь далеко у сні:
«О, як ти кохана жадана мені!»
І розум уже відключається враз,
Лише відчуття ейфорії у нас.
У море бажань і кохання пірнаєм,
Й усе навкруги нам здається вже Раєм.
Серця наші б»ються уже в унісон,
Кохання нас двох захопило в полон.
І вже ми не знаєм - це сон чи реальність?
Це дійсність така, чи лише віртуальність?
Ці пестощі ніжні й палкі поцілунки…,
Чи це лиш уяви солодкі дарунки?
Та ні, це не сон, і не наша уява,
Це пристрасті вир і жагуча забава.
У танці кохання кружляють тіла
І зайві між нами вже зараз слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343571
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.06.2012
(це присвята чоловікам, яких щиро кохають)
"Ти є найкращий" - так співають солов'ї,
І це найвища є у світі правда.
Ти радість й щастя всім приносиш на Землі,
Моє кохання ти й моя відрада.
Знайомство наше – подарунок долі,
Тебе немов всі ангели небесні
Придумали десь там, в своєму колі,
Й сюди спустили – ти як мрії їх воскреслі.
Ти ніжний, добрий і такий ласкавий,
І розум в тебе гострий мов стріла.
Забавний, мудрий, в видумках цікавий,
З тобою завжди я щасливою була.
Мене ти розумієш з напівслова,
А очі світлі мов небесная блакить,
Приємна, добра, ніжна твоя мова,
Говориш - як струмочок десь біжить.
Мене до себе ти бува пригорнеш -
Співає зразу серце і душа,
Немов в м’якеньку хмарку так загорнеш,
Обнімеш – й вже горять наші тіла!!
Ти є найкращий, і це добре знаєш,
Та скромність в тебе мабуть у крові.
Усім навколо завжди помагаєш,
Проте віддяки не чекаєш ти собі.
Нізащо не признаєшся й нікому,
Якщо тобі буває навіть зле,
Не сильно переймаєшся ти цьому,
Бо знаєш – з часом це якось мине.
Ти є найкращий, ти найкращий на Землі,
І це уже звучить як аксіома.
Ти є найкращий, й так потрібен ти мені,
Хоча тобі я мало ще знайома.
Про тебе завжди думаю й чекаю,
Прийдеш…,як в спеку вітерець.., приємно,
Й так добре враз…, я так тебе кохаю
І я щаслива, знаю ж - це взаємно!
Ти дуже добрий, дуже ніжний і жаданий,
Тебе я втратити не хочу, зрозумій.
"Я так радію, що ти Є, КОХАНИЙ!!!
Бо ти найкращий, просто кращий..,і ТИ МІЙ !"
****************************************
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2012
Весна прийшла.., і буйним цвітом усе навколо розцвіло
І ми радіємо, як діти,
Що нам вона дарує квіти
І перше лагідне тепло..
Весна, весна! В цей світлий час усе навколо оживає,
Коханням сповнюється світ.
Так з року в рік, вже сотні літ,
Радієм , любим і кохаєм.
Вже травень місяць..,і сади вкривають землю білим цвітом
Суниця скине пелюстки,
Зав"яже перші ягідки
Що червоніють в червні - літом.
Початок літа, й медовим цвітом пишно липи так буяють
В акаціях вже бджоли загули
Раненько в поле косарі пішли
І жайворонки весело співають
Ах, липень,липень...,пригнули гілля вишень повні грона
І яблука жовтіють у садах
Чорниці достигають у лісах
Й малина соковита і червона…
От серпень, і пшеницю в полі сплітають у тугії коси
І ягоди й гриби уже збирають
І виноградні лози достигають
І укладають жито у покоси…
Ах.., літо.., літо!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012
Побачила ТЕБЕ я вперше…,у кафе,
Із друзями тоді щось святкував,
Зустрілись поглядами… і твоє лице
засяяло, немов мене впізнав…
Легенька іскорка торкнулась мого тіла,
І очі зразу наче застелив туман.
Ти підійшов і.., як я захотіла…,
Щоб пригорнув…, і охопив дурман.
Приємна музика повільна зазвучала,
Твій дотик.., й ніби струм мене пройняв,
Що робиться зі мною…я й не знала…
А Ти мене... вже обережно цілував..
На вушко щось відверте шепотів…,
А я немов у сні уже літала…,
Так пристрасно тоді мене хотів… ,
А я такого ще, як ти й не знала…
Так близько були вже наші тіла,
Неначе в сні з тобою танцювала
І лише думка: «Не твоя я...,не твоя…»
Для чого ж щастя я з тобою малювала?
Мене додому інший проведе,
Чому ж так крутиться від ТЕБЕ голова?
Коли ж дурман нарешті цей пройде?
Неначе випила хмільного я вина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336002
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2012
Плаче небо дощем за вікном на дворі,
Темні хмари найшли й наче ніч наступила,
Плаче серце слізьми у дівочій душі,
Так вже сталось між нами - тебе відпустила.
Відпустила твій погляд чарівних очей,
Ласки рук такі ніжні, чуттєві, жагучі,
Радість днів і шаленство тих милих ночей,
І цілунки ці пристрасні й приємно-пекучі.
І цей щирий такий простодушний твій сміх,
І сердечко твоє, що так вміє прощати й кохати,
Що уміє тепло віддавати й любити усіх,
У найважчу хвилину по-справжньому так співчувати.
Ти вже іншій даруєш ці ночі й світанки барвисті,
Захід сонця і радісний спів солов»їв у зеленім гаю,
І плодами увінчане літо, неначе в намисті,
І на вушко шепочеш так ніжно: "тебе я люблю!"
Та я відчуваю між нами ще іскра не згасла,
І тепло я від спалаху цього в душі бережу,
Кохання до тебе у серці крізь час я пронесла,
Надіюся й вірю - ще скажеш: " ТЕБЕ я ЛЮБЛЮ!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2012
Забуваю тебе, забуваю..
Ніжний погляд блакитних очей,
Не зустрінемось більше, я знаю
Не вернемо жагучих ночей
Ми розстались з тобою, розстались...
Вже не буде тих радісних днів
Й поцілунків.., лиш сльози зостались
І солодкий дурман моїх снів
Та кав»ярня, де часто бували,
Де в полон захопила любов
Буде згадувать, як ми кохали
Як приходили знову і знов
Які квіти красиві, красиві...
Дарував ти мені кожен раз
Ми закохані були і щасливі
Як всі заздрили, бачачи нас
Не пробачу я вже, не пробачу...
Твою зраду в кав»ярні тоді
Ти й не думав, що я це побачу
Що побачу ТЕБЕ і... ЇЇ
Ні, не буду я плакать, не буду...
Це така видно доля у нас
Я забуду тебе, я забуду
Лиш закличу в союзники час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Шуміло море, захлиналось
від злості власною піною,
великі хвилі підіймало
й одну котило за одною
І темно-сиві буруни, б»ючись
у скелі, піднімались ввись...
і з шумом падали і розчинялись
у нетрях моря, поглинались…
Ревіло море наче той хижак,
що з пастки вирватись не може вже ніяк.
Лише в глибинах вод морських
цей шторм не чутно , наче й стих...
Лиш скелі чують все і бачать,
та не бояться , все пробачать
Вони привикли до стихії,
вона дарує їм надії
Для них це наче колискова,
приємна, мила і казкова…
Тут Кримські гори вік стояли
і завжди моря гнів приймали,
мирились, солоно плювались,
дивились в даль... і посміхались,
що море злиться так, шумить,
та скель не може підкорить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331736
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2012
Я так чекаю тебе, як пташка ранню весну
Я так чекаю тебе, як нива спрагла дощу
Я так чекаю тебе, як в гаю спів солов»я
Я так чекаю тебе, як сонця мокра земля
Я так чекаю тебе, як місяць свою зорю
Я чекаю на тебе , бо так тебе я люблю
Я чекаю…, і хоч не знаю де ти,
І відчуваю – між нами зараз мости,
Та знаю – до мене стежку знайдеш
І своє любляче серце мені принесеш
Я так чекаю тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Вже вечір помаленько наступає,
За горизонт сідає сонце, спать лягає.
І знову я в думках уже з тобою,
Палає серце, не дає мені спокою.
Твоє тепло і ніжність відчуваю,
І хоч далеко ти..., та як же я кохаю...!
Та не судилось, знаю, разом бути
І радість щастя нам сповна відчути.
Життя у тебе склалось, ти не сам,
Сім\"я, кохана, все..- з тобою там...
Та й в мене також.., нарікати було б гріх
Стосунки гарні, добрий чоловік.
Та серце рветься так до тебе, хоть на мить..
Чого ж душа так плаче і болить?
Відчути хочу ніжність сильних рук,
Приємний погляд, серця твого стук
І тихий шепіт наче десь у сні:
\"Кохана, рідна, не байдужа й ти мені!\"
Це доля випробовує так нас,
Чи відстань подолаєм, та і час
Чи збережем тепло в своїх серцях
Кохання в душах, іскорки в очах
І таємницю нашу, щоб ніхто не знав,
Не хочем, щоб від цього хтось страждав.
Таємне це кохання.., лиш для двох,
На небі потім нас розсудить Бог
Тепло і ніжність ми даруєм вдвох собі
І тим щасливі самі на Землі!!!
І от вже справжня ніч прийшла,
Я заспокоїлась й тихенько спать лягла
Та знаю - ти приснишся мені знов
Нічого тут не вдієш - це ЛЮБОВ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Життя таке прекрасне навкруги
І річки і ліси, поля й луги...
Лише тобі не треба сумувати
Печаль від себе спробуй відганяти
На світ цей радісно дивись
І почуття піднімуть ввись
Прийде кохання звідки й не чекав
І навіть у думках не уявляв
Розквітне в серці квітка чарівна
Красива, ніжна, чиста як роса
І щастя вже не буде мати меж
Всю повноту його ти не збагнеш
Світитись будуть іскорки в очах
Любов розквітне в душах і серцях
Ти тихо скажеш: "Як же я люблю,
Тебе одну, лише тебе одну".
У відповідь почуєш: "Я це знаю,
Тебе я теж, хороший мій, КОХАЮ!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Пора найкраща - це звичайно навесні
Коли природа всюди оживає
Пташки співають вже свої пісні
І перша квітка в лісі розцвітає
І чути ніжні дзвоники струмків
Тепло нам перше сонце посилає
І тихий шепіт всіх полів й лісів..
Це так природа весну вже вітає
І День Народження у цей чудовий час
Матуся наша рідна зустрічає
В родині це велике свято в нас
Тут кожен щиро їй вітання посилає
Нехай щасливим буде Ваш життєвий шлях
Невдачі завжди дім Ваш обминають
Хай радість світиться у серці і в очах
А сльози лиш від щастя виступають
Тривоги всі в минуле відійдуть
Хай квітами Вам стелиться дорога
І ніжні проліски завжди в душі цвітуть
Вам мудрості життєвої від Бога
Хай Ваша доброта всіх зігріває
Щасливі будуть поряд внуки й діти
Достаток Вашу хату не минає
Для Вас сьогодні всі найкращі квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319604
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2012
Коли вже наступить весна
І прийде пора ця казкова
Та поки в дорозі вона
Ще небо нахмурює брови
Ще сипле нам зверху сніжок
Останній мабудь вже, останній
З під снігу уже моріжок
Виглядує, він такий ранній
І в серце приходить любов
Як милий тебе я чекаю
Співає душа знов і знов
Коли я тебе виглядаю
Я знаю - до мене прийдеш
І ніжно подивишся в очі
Такого як ти не знайдеш
Вже серце палає дівоче
Ти міцно обнімеш мене
І очі, й вуста зацілуєш
О! як я кохаю уже!!!
Стук серця мого ти відчуєш
Горить моє серце й душа
Я чую вже жар всього тіла
Ти кажеш: "Кохана моя,
О! як я люблю тебе мила!"
І щастя уже через край
В коханні купаюсь з тобою
Невже ми потрапили в Рай!?
Як добре, ми тут лише двоє!
І небо вгорі вже таке голубе
Десь пташка красиво співає
О! як я кохаю тебе,лиш ТЕБЕ
Й щасливіших знаю від нас вже немає!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Кохання - це прекрасне почуття,
Та деколи просте нерозуміння
Коханим може зіпсувать усе життя,
Якщо в них вчасно не появиться терпіння.
Вона:
Чому буває, що близька людина,
Зовсім тебе не хоче зрозуміти.
Веде себе він як мала дитина,
Коли стараєшся йому все пояснити.
Хоч можна не звертать на це увагу,
Коли б байдужий був тобі як всі,
Не викликав в душі нічого, крім поваги,
І не любила б ти його зовсім.
Він зараз як ніхто мені потрібен,
Хоча "дурнесенький" цього не розуміє.
Для мене зараз він самий надійний,
А він не вірить, і чомусь дуріє.
Нехай вже зараз думає, що хоче,
Нема в мене бажання вибачатись.
Зі мною може б розпрощався він охоче,
Та я люблю, й не хочу розставатись.
Він:
Пробач, коли буваю не такий,
Коли задарма придираюсь
До слів твоїх, до простодушних дій,
Повір,...я потім довго каюсь.
Ніколи скривдити тебе я не хотів,
Хоч часом без причини "допікаю",
Не добираю добрих, теплих слів,
- Я змінюся.., повір! - Ти віриш, знаю!
Люблю я твій простий "дитячий" сміх,
І часом безпорадні оченята,
Коли не знаєш, як мені сказати,
Що дарма я чіпляюся до них.
Ще раз пробач, і хочу ще сказати,
Що вірю я, і буду довіряти.
Часом стерпи, часом позлись,
Але ніколи "не казись".
Бо часом "дурнем" я буваю.
Повір, про це я також знаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Вітаю в цю мить,
в новорічні хвилинки,
Хай щастя кружляє
на віттях ялинки.
Добра Вам вітер зимовий
навіє,
А берег Любові
Вас ніжно зігріє.
Нехай цей Рік простелить шлях
Безмежним щастям і добром
У Ваших душах і серцях
Зоріє радістю й теплом!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312476
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2012
Кохання й пристрасть - сильні почуття!
З тобою їх пізнати хочу я.
Над прірвою ми разом стоїмо,
Сплелись тілами - й просто горимо!
А полум"я сильнішим все стає,
Міцніше, прошу, обійми мене.
Обіймів лише ти не розтискай
І попадемо ми з тобою в Рай!
Нам навіть пекло зараз не страшне,
О!..як приємне полум"я нам це!
Палає серце й тіло в нас горить.
О!..як я хочу зупинить цю мить!
Лиш в прірву падати не хочем ми,
Тому прошу - сильніше обійми!
Твоє кохання відчуваю я,
І от з тобою в нас вже два крила.
Вони піднімуть нас в небесну вись,
Прошу тебе:"Лиш вниз ти не дивись!"
Нас віднесе в країну почуття
Кохання, пристрасті і райського життя!
Не хочем бачити нікого зараз ми,
Сплелись тілами й обнялись крильми.
О!..як палає тіло і душа!
Люби мене, я зараз лиш твоя!
Попасти хочу я з тобою в Рай,
І лиш прошу: "КОХАЙ МЕНЕ, КОХАЙ!!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Любовь - прекрасна, страсть - сильна
А вместе - нашых два крыла
Вдвоем над пропастью стоим
И от любви своей горим!!
О!..как приятна эта боль,
Ее название – Любовь!!!
Не отпускай меня, прошу!
И я тебя не отпущу.
О!..как тела наши горят,
Не страшен нам теперь и Ад!!
Познать хочу Любовь и Страсть,
Вот только нам бы не упасть.
Мы в пропасть падать не хотим,
О!..как чудесно мы горим!
Пылает тело и душа,
Сейчас ты мой, а я твоя!
Объятий ты не разжымай
И попадем с тобой мы в Рай!
Нам пропасть будет не страшна,
У нас с тобою два крыла.
Парить мы сможем над землей,
И в высь поднимемся с тобой.
О!..как прекрасен наш полет,
В страну Любви нас унесет.
Познаем мы и Ад и Рай!
Люби меня, не одпускай!
Как я хочу твоей любви!!
Аж сердце рвется из груди!
Пылает тело и душа,
ЛЮБИ, ЛЮБИ, ЛЮБИ..МЕНЯ !!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312193
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2012
А пам"ятаєш з нами вечір?
У тебе вдома ми, лиш ти і я,
Ти ніжно обійняв мене за плечі
І думав, що навік уже твоя.
Ой, як ти в цьому помилився,
Надіявся, що я тебе люблю?
Що поглядом, фальшивими словами,
Розтопиш мою душу крижану?
Вона вже раз повірила словам
І проти них встояти не змогла.
Відкрилась, й дала волю почуттям,
Та обманулась...і стала кам"яна.
Проте пограюсь я з тобою в кішки-мишки,
Побільше взнати хочу я про все.
Пробач, але прикинуся я трішки
Й гляну іншими очима я на це.
Цікаво мені взнати і почути,
Які бувають лагідні слова,
Які приємні ласки можуть бути,
Чи крутиться від цього голова.
Хоч більше я на це не поведуся,
Слова красиві, та це все обман.
Тепер я краще перша відступлюся,
Не допущу, щоб захопив мене дурман.
Не хочу я від цього знов страждати,
Кохання - небезпечне почуття,
Воно людину може й розтоптати
І в муку обернуть її життя.
І тому нам розстатись вже пора.
Спасибі за шампанське і за квіти,
За гарний вечір й лагідні слова,
Не хочу зараз я когось любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2012
Життя прожити - це не мить,
Що зблисне ясною зорею,
Коли знайомишся ти з Нею,
Тоді ще серце не щемить.
Тоді ти сповнений надії,
Що мерехтить на небокраї,
Готовий все назвати Раєм,
Рожеві, милі серцю мрії.
Якщо не мріяти - не жити,
Як не шукати - не знайти,
Не втратити - не зберегти...
Але не можна не любити.
Любов - не просто почуття,
Яке знаходиш чи втрачаєш,
Смішся, чи в душі ридаєш.
Моя любов - моє життя.
"Ой не давайте серцю волю,
Бо заведе воно в неволю!"
Але, якщо його скувати,
Чи буде серце це співати?
То ж краще хай воно співає,
Хай часом болісно щемить,
Бо той, хто болю не пізнає,
Не зможе щастя оцінить!!
Якщо стає на серці важче,
Ти не заковуй почуття,
Ти пригадай усе найкраще,
Зло не витягуй з небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Яке непередбачене життя,
Незнаєш, що з тобою завтра буде,
І будеш з кимось ти. чи знов одна,
Всміхнеться тобі доля, чи забуде...
З одною швидкість спливає для нас час
А деколи, здається, так помало,
Коли хтось йде і покидає вас -
У кожного в житті таке бувало.
А іноді так хочеться спинити
І повернуть назад щасливу мить,
Та не дано людині щось змінити,
Невпинний час завжди вперед летить.
А кожному так хочеться відчути
Себе щасливими хоч раз в житті,
Та щастя може досить різним бути,
На вигляд кожен уявляє так собі:
Одному щастя – це когось любити
І ніжність дарувати, і тепло,
Лише задля кохання свого жити
І не важливо чи взаємним є воно.
Для іншого – всіма коханим бути,
Щоб всі кругом захоплювались ним,
Лише в свій адрес компліменти чути,
Проте за це він не віддячить вам нічим.
Для когось щастя – щоб його любили,
Проводили всі ночі з ним і дні,
Покірно щоб за ним кругом ходили
І довіряли таємниці всі свої.
А хтось не знає, що таке кохати,
Не здатен він на сильні почуття,
За це він тих примушує страждати,
Які б хотіли присвятить йому життя.
Проте для більшості - це не лише кохати
І турбуватись про чиєсь життя,
А також і взаємність відчувати
І знати – ці надовго почуття!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Прийміть найкращі побажання
у цю щасливу світлу мить
цей день великого кохання
нехай дзвіночком ВАМ дзвенить,
дзвіночком радості і щастя
всіх ВАШИХ заповітних мрій,
які у день цей хай здійсняться
у день Любові і Надій.
Нехай усе у ВАШОМу житті
наповнюється радістю й коханням
і те, що зорі поєднали у горі,
щоб на землі не роз"єднали злим бажанням.
Нехай достатком світиться ВАШ дім,
благополуччя ВАС не покидає
і сміх дитячий чується у нім
і Злагода на троні осідає.
Нехай красиві будуть у ВАС діти,
щасливі будуть всі години в днях,
щоб ВИ могли за них лише радіти
і сльози радості іскрилися в очах.
Хай квітами ВАМ стелиться дорога
і зорі падають до ВАШИХ ніг,
весела музика лунає ще з порога,
смачним весільний буде ВАШ пиріг.
В цей день бажаємо хорошого застілля,
і щоб здійснились побажання всі,
ну а гостям веселого весілля!
бажаємо ВАМ щиро й від душі!!!
(знагоди весілля моєї найкращої подружки Олі)́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2012
Спекотний літній день минає
І розпашілий сонця диск,
Помалу в море хмар сідає,
Проміння пригасивши блиск.
Далеко, ген за небокраєм,
Куди лиш поглядом сягнеш,
Зоря вечірня догорає,
Краса, якої не збагнеш.
І таємниче чудо-море
Кудлатих, різнобарвних хмар,
То перетворюється в гори,
То в образи страшних примар.
Усе навколо засинає
І шелест листя й спів птахів,
Глибоко темний ліс зітхає...
Та не стихає дзвін струмків.
Погас останній сонця зблиск,
Ніч літня владно наступає
І місяць, ніби море бризк
По небу зорі розсипає.
Все спить і я лягаю спати,
Вже стука сон в моє віконце,
Щоб завтра рано рано встати,
І привітатись: "Здраствуй, СОНЦЕ!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2012
На дворі осінь прохолодою вже віє,
Холодні крапельки дощу лягли на скло,
Кругом усе вже скоро оніміє,
Та серце відчуває ще тепло.
Уже стемніло і ти знов приходиш,
Красиві квіти у твоїх руках
І весело про щось мені говориш
Не помічаєш сліз в моїх очах.
І ніжний ти і лагідний зі мною,
Твій погляд випромінює тепло,
А я тебе немов не помічаю,
Неначе тут тебе і не було.
Ну як мені тобі все пояснити?
Невчасно ми зустрілися з тобою,
Не можу зараз я ТЕБЕ любити,
Забудь прошу і не ходи за мною.
Спливає час, усе міняється ти бачиш,
Ніщо уже немає вороття.
Змінити можна все , якщо захочеш,
Та непідвладні часу сильні почуття
Не можу я лише одним бажанням
Відкрити серце іншому своє,
Моя душа іще живе стражданням,
Бо іншого люблю я , не ТЕБЕ!!!
Я тільки з ним щаслива можу бути,
Заради нього зараз я живу,
Невже не можеш цього зрозуміти?
Залиш мене, забудь мене, прошу!!
Можливо хтось тебе так само любить,
Оглянься, й не дай ти їй страждати,
Вона тебе зігріє й приголубить,
Не треба час на мене витрачати.
Ти кажеш, що тобі зі мною добре,
Що відчуваєш ти зі мною спокій.
Та з часом це усе у тебе пройде,
Забудеш з часом навіть мої кроки.
Можливо ти собі лише придумав,
В думках!! не можеш ти без мене бути.
Я впевнена – це стане все минулим
І з часом зможеш ти мене забути.
Пробач, не хочу я з обману починати,
Лиш дружба може бути поміж нами,
Навіщо буду я надію подавати ,
Не можеш бути ти моїм коханим.
Повір, так краще буде і для тебе,
Пізніше можеш важче ще страждати.
Ти поверни ці почуття до себе,
Нам зараз краще з дружби починати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Забуть мене, забуть,забуть..
Назад ніщо вже не вернуть
Порвалася минулого струна
Тепер і я один і ти одна...
*********************
Ну як мені тебе забути..
Твої обійми запальні,
Хоч знаю – нам не повернути
Не те що ночі, навіть дні.
І хоч давно ми вже розстались
Не можу іще забути,
Як ми з тобою зустрічались
Хоча ніщо вже не вернути…
Переді мною твої очі
Такі ласкаві, чарівні
Стрічаюсь з ними я щоночі
Сумую я без них всі дні.
Збігає час і все минає,
Та почуття мої живі,
Не можу я тепло забути,
Яке ти дарував мені,
Тепло усього твого тіла
І ніжність твоїх сильних рук
Не можу.., як би не хотіла
Забути.., як і серця стук
Цілунки твої ніжні і гарячі
І тихий шепіт…наче увісні…
Невже тебе я більше не побачу?!
Та видно так судилося мені.
Усе минає, все проходить,
Ніщо не має вороття,
Чому ж кохання не відходить,
Ще й досі у полоні я.
Ти мені ще й досі снишся,
Тебе я бачу наче наяву,
Хоч знаю – ти не повернешся,
Не знаю тільки – як я ще живу..?!
Так ніби вдвох з тобою були,
Кругом не було ні душі…
Про нас чомусь усі забули,
Лишили вдвох нас на Землі.
І тут мене ти покидаєш,
Тебе не хочу я винити,
Розбитий келих не з’єднаєш,
Ніщо не можна вже змінити.
Прощай! Спасибі, що ти був
Та не проси тебе забути,
Хоча мене ти вже забув
Та я не можу все спалити!!!!!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Буває всяке у житті:
Знайомства, друзі і розваги,
буває, що сидиш на самоті
і хочеться лише уваги.
Буває щастя переповнює тебе,
а деколи не хочеш навіть жити,
коли лишає хтось тебе і йде,
І навіть забуває подзвонити...
Так важко відчувати пустоту,
коли тобі нема кого любити,
з надією вдивлятись в темноту
і сподіватись янгола зустріти...
Та доля в кожного своя,
і важко намагатись щось змінити.
То темна йде..,то світла полоса
і треба з цим якось миритись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2012