| Сторінки (1/33): | « | 1 | » |
там де місяць врізається в небо
з тріском рвучись на волю
зорі світять особливо тепло
і так солодко пахне травою
що от-от і ти упіймаєш
цю мить і цей світ
наче на фото
і назавжди запам*ятаєш
запах цей
його ніжність і дотик.
так не пахне ніщо на світі
ні парфум, ні свіженькі банкноти
так тільки у літі пахне травою
та так, що аж сам забуваєш хто ти
і скільки б часу не минуло
цей запах буде з тобою
та викликатиме іноді
приступи ностальгічного болю
знаєш, тоді здавалось
що ми доторкнулись до вічності
та занадто прозаїчно склалась історія -
їй не хватило трагічності.
Тепер точно знаю:
у кожної пори року запах свій.
снігом - пахне в повітрі зимою,
літом - тобою пахне у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Рветься назовні.
Звір.
Місяць у повні.
Він.
Дивиться в очі.
Мені.
Чи я дивлюсь?
Собі.
Дві людини.
Тіло - одне.
Я не знаю його.
Він - мене.
Він говорить одне.
Повторює лиш одне.
Ім'я. Священне.
Твоє.
Так не можна, не треба!
Досить!
Мурахи по шкірі в розсип.
Я не можу, не буду!
Хочу!
Повторювати ім'я твоє.
Щоночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Коли сонце сяде на сході
І закрутиться навколо землі
В австралії вода потече в інший бік, а
Моря вийдуть із берегів
топлячи сушу материків
Знищать усе від японії до аляски
Знищать навіть цуциків хаскі
З їхніми пустими очима
Кольору льодовиків
Ось тоді я нарешті побачу
Ось тоді я нарешті відчую
Як я у тобі зникаючи
Себе крок за кроком лінчую
Ніби алкоголіка мене непокоїть
Відсутність льоду у віскі
Якщо віскі це життя, звичайно,
А лід це ти, звісно.
Я сам робив цей вибір,
Зважував за і проти
Питав у ясеня, навіть,
І ясен сказав:
Доти, доки ти говориш з деревами, братка,
Ти достатньо безумний і мудрий, щоб
Взяти життя за жабри
Щоб витрясти з нього останні фунти
Ти можеш стати усім
Навіть бомжем з сусідньої вулиці
Навіть дощем за її вікном
Але ти ніколи не зможеш позбутися того,
Що трапилося з тобою чи з нею окремо чи з вами
Разом.
Тому будь готовий завжди до її
Періодичних, ніби преса, появ у твоєму житті
Тренуй свої біфідобактерії вбивати метеликів в животі
І пам'ятай: минуле й теперішнє це два кореші,
Що сидять в барі за одним столом,
а майбутнє - та краля у стійки, з якою кожен з них сцить познайомитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Ранок. Будильник. Щітка і паста.
- Котра година? Восьма? Прекрасно!
Маршрутка. Люди. Каса вокзалу.
- Мені, будь ласка, білет, подалі від цього кошмару.
Очікування. Кава. Очі. Чужі.
- На 9 платформу прибуває поїзд для втікачів.
Поспіх. Валізи. Черга. Посадка.
- Віднині це місто для мене лиш згадка!
Двері. Купе. Верхня полиця.
- Яке ж все-таки чудо ця залізниця!
Розмови. Чай. До хлорки я звик.
- Купляємо постіль, - сказав провідник.
Ніч. Зорі. Тихо усюди.
- Вкривайтеся краще, бійтесь простуди.
Думки. Спогади. Радість.
- Розумієш, випадковий друже, з нею хотілось зустріти старість.
Станція. Перрон. Самотній втікач.
- Віднині в моєму житті не буде невдач!
Погляд знайомий. Руки спітніли.
- Невже мої очі її тут зустріли?
Серце. Стукіт. Болить.
- Може вона мене не помітить?
Відчай. Бруківка. Втікати хутчіш.
- Привіт, якими вітрами? Чому сам стоїш?
Голос. Солодкий. Біль аж до сліз.
- Дізнався ти тут і дещо привіз...
Ком. Підступає. У руці лиш платок.
- Подумав потрібен, - промовив і змовк.
Останній спогад. Больовий рубіж.
- Дякую, - з посмішкою в мене ніж.
Машина. Він. Вони від'їжджають.
- Ось чому спогади не полишають!
Збагнув. Знову каса. Білет. Швидким рейсом назад.
- Ну і де ж ти живеш? У якій із шухляд?
Фото. Разом. В грудях щемить.
- Який дурень сказав, що любов не горить?
Сірник. Запальничка. Попіл і я.
- Тепер починається нове життя...
Ти. Знайомство. Щаслива сім'я.
- Якби не той день ти б не стала моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2013
Хочеться писати.
Про що? Неважливо.
Замість кричати -
Папір і чорнило.
Плями з'являються швидко,
Як синці на моєму тілі.
А знаєш, мені видно
Не забути тієї неділі.
Не витерти з пам'яті,
Ніби ластиком олівець,
Родимки твої, що в сум'ятті,
Розкидані поміж лопаток.
І не забути ніколи
Той старенький експрес,
Що проносив мене
Через ніч. Майже без неполадок.
Назавжди засяде в моїй голові -
Мелодія твого тіла,
Симфонія шалених днів і ночей,
І постать твоя зрідніла.
Проте колись я осилю себе,
Закопаю це глибоко в нетри душі,
І скажу : "Ти змінилась... Я не знаю тебе...
Не про тебе писав я вірші..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2013
Я сам себе не розумію
І диву-дивному даюсь:
Як цілий день ходжу радію,
А потім вмить на щось озлюсь.
Буваю різним, ви повірте,
Веселим можу і сумним,
Та ви так рано не радійте -
Усе це маска, це лиш грим.
А справжній я - незрозумілий,
Меланхолічний ідіот,
Коли болить душа і тіло,
Сміятись можу в повен рот.
Коли в душі коти скребуться
І біль така що тільки : "ах..."
З обличчя усмішка не сходить,
І вогник світиться в очах.
Життя люблю я так безмежно,
Що муки з радістю прийму,
Аби до щастя вела стежка
Через колючую терню.
На долю не озлюсь ніколи,
Не стану їй я докорять.
Болить. Але хіба дрібні уколи
У силах лева подолать?
Я рватися буду до щастя,
Немов шалений, дикий звір.
Долатиму усі нещастя,
Ти тільки в мене трошки вір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
это сильнее боли. мой худший страх -
Увидеть ее ладони
в чужих руках.
Увидеть и вспомнить.
Вспомнить все до последнего:
Руки, пальцы, глаз неимоверное влечение.
Хочется просто умереть.
Ведь никому "быть" я теперь не обязан.
Хочется тебя из памяти стереть
И оставить чистым разум.
Хотя, нет... Не нужно ничего стирать..
Я хочу помнить до конца своих дней:
Магию числа 23 и тебя в футболке моей.
Я прошу об одном: не кури,
Ведь этот выбор делала ты,
Ведь ты ушла от меня.
К чему тогда переживать?
Если это был твой чертов выбор!?
А у меня же чувство, как будто я должен был умереть,
Но пуля прошла навылет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422484
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2013
Коли кохання вмирає,
На небі зникає зірка.
Вона розбивається на тисячі друзків,
Що пронизують серце того, хто досі кохає.
Коли вмирає кохання,
Вмирає щось в середині,
Бо ти не зможеш нічого більше сказати
Колись такій важливій для тебе людині.
Не зможеш її обійняти, відчути аромат її шкіри,
Її парфуми.
Ти не почуєш більше від неї такого рідного: "Коханий мій".
Ти більше не будеш засинати з посмішкою після розмов з нею.
Не будеш з нетерпінням чекати зустрічі і з розпачем відпускати її з обіймів.
Ти не будеш перейматись чи тепло вона одяглась, чи добре попоїла.
Не будеш цілувати її носик, який їй так не подобається.
Ти просто більше не будеш. Тебе більше не буде.
Одне "Не кохаю." і немає людини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419803
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.04.2013
Я навіть вірші пишу не до ладу,
Не кажучи про те вже як живу.
У сні я над собою маю владу,
Але її ж не маю наяву.
Втрачаю тих, хто так мені потрібен,
Не вчусь нічому на своїх же помилках.
Нікому вже не необхідний,
Хоча і був, та потерпів я крах.
Ледь Стримую себе, щоб не напитись,
Пишу "вірші", як завжди у лапках,
І мрію я лишень кудись подітись,
Від сліз пекучих на своїх щоках.
Померти хочу, вирвати із серця
Всі вени до одної, без жалю.
Ти ж знаєш - я все говорю відверто.
Ти ж знаєш - без тебе не існую, не живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013
Ты мне скажешь: "не было времени" -
Но в сутках тысяча четыреста сорок минут.
Я этому никогда не поверил бы,
Что для меня не нашла ты пару секунд.
Пару секунд о главном, коротко.
Не даром ведь краткость сестра таланта.
Расскажи как там у тебя здорово
И как ты любишь вдыхать воздух марта.
Что небо синее тебе улыбается,
И птицы поют о большой любви.
А он почему-то не забывается,
И до сих пор щемит в груди.
Расскажи как на твоей улице
Был праздник весны и новых начал.
Расскажи как ушел он к той курице,
Хотя на весь мир про верность кричал.
Расскажи как невольно вечером
Роняешь тихо слезу,
И просто, от делать нечего,
Терзаешь душу свою.
Только скажи, зачем все это?
У тебя же уже есть другой.
С ним провела ты два лета,
Его зовешь "дорогой".
Чем он хуже того ублюдка,
Что изменил и предал?
Или это какая-то шутка?
Ты просто скажи чтобы я понимал.
Зачем ты в мыслях постоянно,
Твердишь только о том,
Кого еще недавно так рьяно
Пыталась выжечь в сердце своем?
Зачем ты к нему возвращаешься?
Под предлогом дружбы ищешь любовь,
И это все не кончается
пока в венах курсирует кровь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2013
Я би хотів бачити біля себе тільки тебе.
Кожного ранку прокидатися поруч.
І знати напевно - це не мине,
Ніхто із нас не зверне ліворуч.
Ми будемо вічно жити з тобою.
Лиш ти і я проти цілого світу.
Народимо разом сина-героя,
І дочку-красуню, мов Афродіту.
Об'їздимо світ, пізнаємо диво,
Потонемо в вирі життєвих подій.
Та це вже не так і важливо.
Головне, пам'ятай, що навіки я твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Весна. Пора прокидатись.
Пора скидати з душі тягар.
від думок поганих втікати.
Далеко, де не знайде жоден радар.
Летіти. Високо в небо.
Навколо нікого. Лиш Хмари і ти.
Падати. з хрускотом врізатися в землю,
А Потім вставати і далі йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Тиша, страшніша за грім,
Лунала в твоїх очах.
У рухах вишуканих повік
Ясно вбачався страх.
Ти була бездоганна
У бездні своїх нечистот,
Випливла до мене з туману
Найкраща з-поміж істот.
Очима впивалась у мене,
Ніби сліпий у надію,
Що одного дня він прокинеться і, о чудо, прозріє.
Побачить райдугу сонцесяйну,
Відчує на смак життя,
І усю цю мрію банальну
відбивало твоє серцебиття.
Ти поїдала мене думками,
Кусала за шию аж до синців.
Обіймала, тримала руками,
А я не пручався, та й не хотів.
Й хвилини без тебе ставали муками,
А дні з тобою йшли за секунди.
Нас доля дражнила розлуками,
Та ми не мінялись на долари й фунти.
У тиші знаходили одне одного,
Від цілого світу тікали удвох.
І сумніву не залишалося жодного,
Що у нас з тобою вічність на двох.
Ти стала музикою для мене,
Вигуком у тиші.
У небі метеором,
Орбітою моєї душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Це місто гниле,
Як і люди в ньому.
Постійно у масках,
Справжність - нікому.
Всі грають ролі,
Мов Актори в театрі.
Серця на паролі -
І так Акт за актом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Прощай, пробач. Не плач за мною,
Коли сріблястою габою
Мороз напише на шибках.
Моє їм'я в твоїх очах,
Більше не з'явиться ніколи.
Прощай. забудь і не суди.
Просто ми різні: я і ти.
І по одній дорозі йти,
Нам не судилося...
Прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Змія. Швидко підбирається до легень,
Душить не дає мовити слова.
Стою - вилитий вкопаний пень.
Відчуваю: попереду погана розмова.
Стукіт. Глушить усі думки.
У роті - пересохла Сахара,
Подай мені хоч трохи води!
Чи ти також, може, примара?
Стріляєш словами, мов з автомату.
Набої стрімко летять у мене.
Тремтить у тілі кожнісінький атом,
Серце у грудях калатає шалене.
Очі Твої, як моє серце,
Бісики в них: туди-сюди.
Сиплеш на рани чилійським перцем,
Палиш кохання старезні томи.
Я, як пожежник, тушу твою лють,
Намагаюся встояти під градом слів.
Але тобі мене не почуть,
А мені тебе уже й поготів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013
Зірки не засяють без темряви,
А щастя не оціниш без болю.
Тому не похлюплюй носу.
І ніколи не здавайся без бою.
Завжди у житті існують негоди.
Сміливо пройди їх усі!
Бо вони тільки пороги
У несамовитій життя ріці.
Адже, (за Жаданом), існують речі, котрі завжди в ціні.
І не важливо чи то ноги в теплі,
Чи коханої губи смачні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2013
Осіннє небо, чисте мов молоко,
Дивилося зверхньо й з огидою.
А я відчував себе биком,
Загнаним у вугол корридою...
Не знав куди йти чи бігти,
Хапатись за що, що робить.
А для матадорів то лише ігри.
Розвага, від якої їм не болить.
А я ж, проштрикнутий настіж списами,
Ніби не бик, а якийсь дикобраз!
І болить мені кожного разу і аж до нестями,
Біль від твоїх списів-образ...
Ти ними орудуєш мітко,
Влучаєш щоразу в ціль.
Ти матадор мій, о жінко,
Та, з якою життя я провести хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2012
Паскудно на душі і темно надворі,
А ти рівно дихаєш через сотні кілометрів.
Моє серце б'ється кволо, поволі
Здається, щоб розбитись йому не вистачає кілька сантиметрів.
Може на вірш це не схоже, рифма погана, думки не вдалі
Але коли я це пишу, дихати стає легше
Легше стає жити далі.
Легше вірити в твої слова, вишукувати в них небайдужість.
У цих похололих, але рідних очах
Шукати любов, ніби зорі в калюжі.
Й вірити, що я не один із невдах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2012
Ніч, лягає на місто, як
Чорнило на папір.
В голові закрадається думка -
Найлютіший звір.
Та ти їй не вір,
Не йми її словам.
Хоча шепта вона:
" нікому не віддам..."
Слів таких було сказано доволі,
Їх, як порахуєш, більше ніж води у морі.
Та котрі з них правдиві,
А котрі лиш брехня?
Визначає кожен для себе сам.
І я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2012
Осінь. Теплий дощ. Чай.
Настрій в мінорі.
Вкотре: "Музико, виручай!"
І лунає "моє апріорі".
Про море. Кохання і море.
Якщо це взагалі про щось вам говорить.
Кохання і море? Мінливість і хвилі.
Припливи щастя, відпливи думок.
А я? До нитки промок.
щастя своє - на замок.
Ключі в далечінь. Подалі.
Педалі? Крути, що є сил,
Туди де зника небосхил.
Не дивуйся тільки чому,
Я один тут промоклий стою.
Так треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372702
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2012
Я бачив це місто різним.
Бачив під снігом, дощем і сонцем.
Я бачив це місто різним,
Сидячи за своїм віконцем.
Я бачив це місто різним
З його кав'ярнями та скверами.
Я бачив це місто різним,
На чолі з різними мерами.
Я бачив це місто різним
І бачив різних людей,
Пронизуючи їх поглядом наскрізним,
розгадуючи Таємниці їхніх очей.
Я бачив їх злих і добрих
У перепетіях життя.
Я бачив далекий обрій,
До якого так лине душа.
Я бачив це місто всяким,
Я вивчив його без меж,
Я знаю його тривоги
І лінії електромереж.
Та у вечірніх сутінках тихих,
Долаючи втому страшну,
Я Йду по своєму місту
І не знаю куди забреду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370162
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 11.10.2012
Мне до тебя тысячу вдохов,
Триста шагов, двести ступенек
И ветка метро,
Казалось бы не далеко.
Мне до тебя в вагоне плацкартном,
Мне до тебя на маршрутном такси,
Мне все равно сколько ехать/идти ты лишь позвони,
Позови.
Переплыву моря океаны,
Сахару пешком исхожу,
Ты лишь скажи простые слова:
"Любимый, приедь, я тебя жду..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363722
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2012
Дивні речі трапляються з нами вночі, чи не правда?
Активізується якийсь потаємний механізм, що відповідає за всі страхи, надії та бажання. Якось особливо різко заповняє легені кисень, а голову, з неймовірно шаленою швидкістю - думки.
Ти думаєщ про все важливе й неважливе, про всі життєві перепетії, про те що було, є, буде чи могло колись бути.
І тобі це подобається, так подобається! Тобі подобається це примарне відчуття мудрості, відчуття того, що всі твої демони вибрались назовні і полетіли на нічний шабаш, залишивши тебе наодинці з собою, з твоїм справжнім Я. Часто ти з насолодою приймаєш це і щоночі стаєш краще ніж був, не дозволяючи тим чи іншим демонам повернутись в твоє тіло, твою душу.
Але часом, ти нехтуєш цією мождивістю і все нові демони знаходять своє місце в тобі. Вирішувати тобі і нікому іншому, чи бути кліткою для пороків, чи стати краще і бути самим СОБОЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358620
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Моє місто, маленьке й холодне, непривітно дивилось мені у вічі і чогось чекало…
Я знав, воно чекає коли я зламаюсь, йому подобаються страждання людей, подобаються крики, шмарклі та розпач.
Але я тримався, тому воно обурено віяло на мене своїм холодним вітром…
Моє місто, де я народився і ріс , не зупиняло свого розвитку ні на хвилину і, здавалось, росло зі мною…
Дивно як воно змінилось з часів мого дитинства…
Тут стало більше брехні, лицемірства і образ… Чи може я просто ввійшов в його дорослий світ?
Змінилось не тільки місто, змінились і люди, покоління…
Місто не пропустило нікого – комусь приносило щастя і успіх, комусь біль і розпач.
Зараз коли я йду знайомими вулицями, я бачу дітей з цигарками та пляшками алкоголю, це геть не схоже на наше з вами дитинство…. Цей світ напевно зійшов, або повільно сходить з розуму і особливо це видно в таких маленьких містечках як моє…
Тому я закутавшись потепліле вирішив: « Тобі мене не зламати, хоч як би ти не намагалось!»
Я вирішив залишатись собою в будь-якій ситуації, обуренню містечка не було меж, воно не звикло що хтось ось так просто може зневажити його потребу у нещасних душах, я ще раз повторив про себе що не здамся і вітер вщух, місто здалось, зрозуміло що мене не зламати, і я пішов далі, крокуючи тихими алеями, щасливий від того що зміг не зламатись …
7 гру 2011 о 16:21|Видалити|Закріпити|Мені подобається3
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358298
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Уже без тринадцати осень,
И снова темно за окном.
А давай просто все это бросим,
И выйдем гулять под дождем?
Давай забудем невзгоды,
Ссоры оставим все позади,
И впереди у нас годы,
Ведь это судьба, как ни крути.
Мы будем жить с тобой долго:
Ты подаришь мне сына и дочь,
А я буду запаривать тебе Ролтон,
И обнимать каждую ночь.
Вместе до самой вечности,
Выстоим мы с тобой.
Ведь я плюс ты - равно бесконечности.
Ведь я плюс ты - равно любовь...
17.08.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358293
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2012
Реве і стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива!
=====================
Не Дніпр стогне, а уся ненька Україна!
Що ж то за лихо, коли ми стали на коліна?
На коліна перед панами, а ті ще регочуть!
Сидять в Раді й собі раді, роблять, те що схочуть!
Вже країну розібрали - все одно їм мало!
Ще правління у народу останнє не забрало!
Між тим близьке й до цього - останньої опори!
Не повірите: лишають нас рідної мови!
Сотні літ боролись ми за вільну Україну!
Доборолись, свої ж сини зробили з ней руїну!
Хоча, які сини? Москалики прокляті!
Не зрозуміло: як вони досі ще при владі?
Чому народ мовчить, сховавши сумно очі?
Чому не прокидається в поту він серед ночі?
Чому не став на боротьбу з проклятим супостатом?
Всі тільки й можуть, що тихенько крити владу матом!
Де ж ці всі патріоти, сидять в своїх хатах?
Коли Рідненька ненька вмирає на очах!
Підніміться ж браття й сестри, Побратимі вірні!
Хіба не кращого життя ми із вами гідні?
Станьмо разом за Вкраїну, збережімо мову!
Не допустим щоби волю в нас забрали знову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355792
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.08.2012
Друзі?
Кого назвати так я міг
- тих не зберіг.
Вороги?
Мої єдині вороги
- мої ж думки.
В них я звертаюсь до Богів,
хоч сам зректися їх велів.
Й молю за прошення гріхів -
я не хотів.
Живу я вперше - помиляюсь.
Та помилок я не стидаюсь!
На на них, рідненьких, тільки вчусь!
І оступитись не боюсь!
Бо знаю: впаду - підіймусь!
Продовжу шлях - не зупинюсь!
Не здамся долі та невдачам,
Хто ж переможе? Ще побачим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354105
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.07.2012
Кому потрібен клоун?
Коли сумує він.
Кому потрібен клоун?
Коли в вухах лиш дзвін.
Коли лайкою смачною,
Женете його
І дужою рукою,
Цілите в чоло...
Кому потрібен клоун?
Якщо сумує він...
Ні світу не потрібен,
ні рідним ні близьким...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.07.2012
Жить - это же просто, верно?
Вставать где-то в 6 утра,
На роботу спешить, наверно,
Опаздывая как всегда.
Трястись по дороге в маршрутке,
Видеть тучу людей,
Но всю дорогу прокручивать,
Мысли только о ней.
О той, о ком думаешь автоматически
Из-за которой ночами не спишь.
По счету которой, настроен скептически.
Был. А теперь только о ней говоришь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349841
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.07.2012
Дыши.
Медленно.
Жадно.
Глотай воздух словно впервые.
Дозами большими, как героин.
А потом в безумном порыве.
Выдыхай в меня никотин.
Да все это меня убьет,
Может не сразу, но все же.
Возьмет порешит, разобьет.
И надежды со мной мои тоже.
А тебе грустно станет немного -
Оловяный солдатик сломался,
Ведь трудно найти другого,
Да такого чтоб не сомневался.
Чтоб беззаветно любил и верил,
Что любишь взамен и ты его,
А оказалось на самом деле,
Слова твои - одно ничего.
Но ты дыши, слышишь? Дыши!
Пей воздух большими глотками!
А частички моей души,
Будут прилетать к тебе вечерами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349749
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2012
Коли я помру, буде найкрасивіший захід сонця...
І люди вдивлятимуться в нього довго та чемно,
І вулиці не опустіють, доки на них не стане вже зовсім темно.
Перехожі будуть даватись диву, як вони раніше не помічали,
Тієї краси що висіла, все життя над їх головами?
Ревітиме вітер, йтимуть дощі, і хтось сидітиме в глухій тишині.
Сидітиме довго в своїй самоті, й топитиме сум у гіркому вині.
Буде згадувати дні прожиті нами, під одним небом, одними зірками.
І весь час голова буде забита думками, що геть не стосуються шкільної програми.
П*яним маревом, паутиною безглуздих ідей і планів
Щось типу: відкрити агентство з продажу сиру та дельтапланів
Але вранці він протрезвіє, похмілля візьме своє й залишить надію.
Надію на краще, на довге життя, котре так хотів прожити і я.
Мріючи весь час про незвідані далі, постійно під гору крутивши педалі,
Долавши проблеми і жарти долі невдалі, проти течії вперто пливучи собі далі...
Йшов до цілі, боровся за мрію! Не зламався! Й про смерть не жалію!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340388
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2012
Коли ти знаходишся в самому низу, найбільшим твоїм нещастям буде те, що ти раніше пізнав щастя.
***
Коли летиш каменем вниз,
Все не важливо,
Тримайсь за карниз
Врятує – можливо.
Врятує нікчемне твоє буття,
З усіма його «перевагами»
І приведе до каяття
Катів твоїх з їхніми мантрами,
Що їх співають вони щоночі
І тобі не дають заснуть.
Не дають навіть зімкнути очі,
Не дають вловити священну суть.
А може й не треба її нам знати?
Може не наша то справа?
Чи може в думок каземати
Захована ця переправа?
Переправа до суті, до сенсу буття.
Де кожен як кат, і ти, брате, й я
І всі потребуємо лиш забуття
Хто ми й навіщо? Звідки прийшли?
І чому не дають заснути думки?
Навіщо живемо? Чому помремо?
Чи може життя лиш суцільне кіно?
А в кінці лиш титри сумно підуть,
І тебе неживого в могилу вкладуть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335304
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2012