| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Інтимна лірика скінчилась.
Немає більше гарних слів.
І ми такі як ті сусіди,
Не здатні поле поділить.
Немає щось!
Чогось немає!
Все зникло якось швидко.
В мить!
Дивлюсь на неї і не знаю,
Навіщо так старався жить?
Навіщо ми складали плани,
Навіщо мріяли разом?
Та тьфу на все й на тебе мила.
Задрала ти мене, - повір.
Не то що ти така погана.
Просто набридло все. І ти також. Повір.
Річ втім, що так! Все люди можуть.
Прожити разом цілий вік.
Та я не той хто прагне жить з тобою.
Я той хто прагне відчуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600347
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.08.2015
Вона мені казала багато чого приємного і солодкого,
Від слів її я мружив очі і готовий був слухати її вічно.
На те воно й любов.
На те і почуття до неї.
Готовий йти вперед, готовий я на все заради неї.
Стоїш такий чекаєш, мокнеш під дощем,
Немає тобі раю без неї та її проблем,
Що супроводжують її шлейфом загадковості.
Ти вчиш її, бажаєш довгих літ.
А потім одного разу розумієш, що все пройшло.
Тобі немає діла, тобі вже не цікаво
Не вабить запах тіла, не хочеш ти її.
Вона вже пустота, вона лиш оболонка,
Хай буде все як буде, а я піду шляхом,
Шляхом пригод і флірту
Й нехай здається знову, що прийшла любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Хочеться похвастатись перед світом
І сказати, що у мене є ти.
Сподіваюсь, що ти
Також будеш хизуватися мною.
Хвалити мене і казати мені,
Що ти мене також до нестяму любиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015
Похмурий дощовий ранок. Понеділок. Час, десь близько шостої години. Що може бути гіршим? Зате, є однин великий плюс – на вулиці не жарко, але до всіх вищеназваних мінусів є ще один – висока вологість повітря, від якої тяжко дихати.
Тож я прокинувся в таку рань за для того щоб зустрітися з роботодавцем політологом паном Володимиром, який наче обіцяв мені працевлаштування, чи щось на кшталт цього. А сьогоднішня зустріч – щось на зразок співбесіди. І як я підозрював зустріч о сьомій тридцять це як перевірка на лояльність і самопожертву.
- Ну то й добре, на самопожертву я здатний. – подумав я.
- Це ще не саме страшне що траплялося зі мною. Прийду додому і відразу ляжу спати. – продовжував я думати тручи кулаком заспане око.
Доречі, про такого політолога як пан Володимир я раніше десь чув, а можливо й ні. Можливо це із за прізвища, носіями якого є багато різних політиканів і мені здалося що я його знаю. Запити в гуглі результатів не дали, всезнаючий гугл показав мені жінку з тупим обличчям і товстого чоловіка, переважно у вишиванці.
Але то все неважливо. Я зібрався і сонний і втомлений поїхав на одну із станцій метро, де мені була призначена зустріч. Як і домовлялися, вже о 7:30 я був на місці, коли чую в кишені вібрує телефон. О! пан Володимир телефонує. В трубці чую щось нерозбірливе, з цього нерозбірливого я зробив висновок що пан Володимир запізниться. Я почав чекати.
Близько восьмої години з людського потоку виринає він, політолог пан Володимир. Ще з далеку голосно, так що всі чують окликає мене: «Це ти Максім?»
Я ніяково киваю голово і ми йдемо в напрямку виходу.
- Навіщо так кричати. – подумав я.
Окинувши його поглядом, скажу одне – не схожий він на політолога. Я би сказав він змахує на жителя села що приїхав в Київ на базар торгувати редискою. В очі кидався затасканий білий пакет з супермаркету з яким його власник пан Володимир мабуть неодноразово робив свої вояжі по місту, в середині пакета виднілася пачка памперсів для дорослих. Памперсів для дорослих!? На хвилиночку!
- Це ж не йому напевно. – подумав я.
- І навіщо шанованому політологу памперси в целофановому пакеті ? І якого хріна цей знатний політолог їздить в метро? – Думки носилися в голові. А тим часом я продовжував його роздивлятись. Брудні штани, зтоптані черевики, сорочка недбало заправлена. Зхожий на кого завгодно тільки не на політолога.
Ми направлялися в лікарню. Ще вчора розмовляючи по телефону він сказав що нам треба відвідати в лікарні батька. Я погодився тому що батьки – це святе як не крути, але на біса мені провідувати його хворого батька?
Вийшовши з метро ми попрямували до магазину де пану Володимиру треба було скупитися перед лікарнею. По дорозі ми, обмінювалися скупими репліками. Пан Володимир робив вигляд, наче йому все одно.
- Якби я запізнювався то він би мене не чекав – подумав я.
На вулиці йшов дощ, було гидко і неприємно, хотілося спати.
- Зате не жарко - подумав я.
В таких місцях як супермаркет зранку, та ще в понеділок, виявляється зовсім малолюдно. Вірніше кажучи серед покупців, ми були одні, по магазину шастали робітники, розкладали товари на полицях, міняли цінники, одним словом займалися своєю роботою.
Пан Володимир, дуже голосно розмовляв, що в магазинній тиші особливо помітно. Здавалося, що всі все чують. А він щось питав мене і щось розказував сам, про імпотентів, дибілів, про шкільні оцінки, червоні дипломи і золоті медалі, та ще про багато чого. Я не слухав, а тільки робив вигляд що слухаю і давав якісь неконкретні відповіді на конкретні питання - я думав.
- Чому він так голосно розмовляє? – думав я.
- Це напевно така манера спілкування, або неповага і завищена самооцінка. – продовжував я думати.
- Це щоб здаватися зверхнім, он як він бере з полиці пляшечку з йогуртом, дивиться на етикетку і майже жбурляє її знову на полицю, наче він її ненавидить.
- Нахріна брати товар з полиці і жбурляти його назад наче шмат лайна?
Потім я почув запах. Запах знайомий і неповторний, це був перегар.
- Пан Володимир виявляється вчора хильнув непогано. Ну з кожним буває. – подумав я.
- Тепер ясно чому в нього такий вигляд і відношення до світу наче він їжака проковтнув.
Як потім виявилось, пан Володимир десантник і вчора стрибав з парашутом. А можливо просто набрехав, бо всі люди які несуть відповідальність на державній службі – брехуни. Цим я і пояснив собі його поганий настрій і дещо фамільярну поведінку характерну всім військовим людям.
Нарешті ми вийшли з супермаркету. Знову дощ. Далі дорога в лікарню. Пан Володимир навантажив мене пакетом з покупками і вже згадуваним затасканим білим пакетом в якому виднілись памперси.
Блядь! – подумав я. Це слово виникало дуже часто в моїй голові всю останню частину дня.
Нічого не поробиш, довелося нести, якщо хочу працювати. Але я не хотів працювати на пана Володимира вже після декількох хвилин знайомства. Він повів мене через широкий проспект, ми перейшли через газон, потім зістрибнули з високого парапету.
- Я десантник! – нагадав мені Володимир Олександрович стрибаючи на проїзджу частину з півметрового парапету.
- Угу – сказав я.
- Блядь, старий пердун, он перехід поруч!
- Блядь ну швидше рухай ногами!
Ми неквапливо пішли через дорогу, хоча мені хотілося якомога швидше забратися з проїжджої частини, та пан Володимир крокував своїм неквапливим кроком, а я був навантажений хоча й неважкими, та все ж таки об’ємними пакетами. Я подумав, що ми як рицар і його зброєносець.
На території лікарні Володимир Олександрович зкомандував зупинитись під деревом, де був сухий клапоть асфальту, а мені віддав наказ, знайти в пакеті молоко куплене у вищезгаданому магазині. Я довго рився в пакеті, а пан Володимир, добродушно коментував мої незграбні рухи.
- Не поспішай.
- Не нервуйся. – казав він.
- Кабіну завали! – думав я. Нарешті я знайшов і подав йому пляшку.
Він з насолодою, великими ковтками пив молоко і щось розказував, запитував. Я відповідав коротко і намагався бути люб’язним.
- Сушняк – подумав я.
Випивши цілу літру молока ми рушили далі. Пірнаючи в різні повороти між будівлями лікарні ми підійшли до якоїсь споруди і зайшли в середину. Виявилось що це один з корпусів. До їдкого запаху сечі в перемішку із запахом немитих тіл, додавався ще запах давно неприбираних туалетів. Мені стало недобре. Хотілося бути в будь якому іншому місці але не тут. Але я не подавав виду.
Мій супутник привітно вітався з людьми в білих халатах, називав усіх «сонечками» і випромінював дружелюбність. Ми зайшли в палату, де лежить його батько, разом з ним там був ще один дідусь, який лежав і тільки дивився в стелю.
Батько пана Володимира, складав враження колись сильної людини, та зараз він нагадував в’ялий овоч. Я із дивився на те як пан Володимир обходиться з батьком, стримано, але з любов’ю. Я подумав - треба якось допомогти, що стояти і дивитись, це ж тупо. Але з іншого боку що я допоможу? Що мені запропонувати памперс поміняти? Проте як відчуваючи це, пан Володимир заходився командувати мною, що мене спочатку обурило, а потім обурило ще більше.
Навіщо мені сторонній людині чистити мандаринку для хворого діда якого я вперше бачу? Так звісно шкода людину, але навіщо я витрачаю свій час стовбичачи тут у смердючій лікарні.
Я почистив мандаринку і протягнув дідові, я тримав її перед обличчям, але старий овоч її не помічав. Тому я просто поклав її на тумбочку.
Тим часом працівниці лікарні почали ранкові процедури з сусідом по палаті з таким же овочем як і перший. Вона зняла з нього всраний памперс і почала гігієнічні процедури. А пан Володимир, почав брити свого батька. З мене було годі!
Я під приводом. Що мені треба в туалет, вийшов з лікарні і пішов до метри постійно повторюючи про себе слова - сука і блядь, а також безліч інших.
Вже ввечері, вдома, я зрозумів, що не зовнішній вигляд, ні манери, не є показним людяності. Я думав про пана Володимира, про його батька, про те навіщо мені довелося це пережити? Хоча звісно це не саме страшне і неприємне, що може побачити і пережити людина, але все одно. Мені стало ніяково перед самим собою і соромно за себе, за те чому я раніше не пішов і чому не послав на три літери цього дибіла. В нього ж на обличчі написано що він який збочинець або психічно хворий…
- А він точно хворий – подумав я. А потім заснув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599753
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015
Я смотрел и не верил, возможно ли это?
Но пришлось осознать, возможность всю эту.
Возможно ли жить и не скитаться
По миру возможностей и препятствий?
Одолеть что-то, добиться успеха,
Взойти по лестнице над человеками.
Понравится или добиться чего-то
И не парится над идиотами.
Возможно, мне кажется или все просто.
Но хочется, чтоб честно, чтоб без лоска
Взять и сказать о том, что мне хочется
И не смотреть на реакцию общества.
Просто! Наивно, без слез и истерик
Сказать свое мненье и пусть все поверят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599604
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.08.2015
Мы не знали и знать не хотели
Зачем оно нам и что нам с ним делать.
Мы покрутили его, посмотрели,
Взяли на зуб в недоуменье.
Зачем оно нам, зачем строить планы?
Что толку с того во что мы уверены с вами?
Завтра все будет, но то, будет завтра,
А зараз, бери и люби то что жалко.
Радуйся солнцу и прочей фигне
Будь добродушен и счастлив.
Даже если несешь чернь на душе
Не забывай думать про завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599603
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.08.2015
Щось в серці все тремтить
І вже німіють руки
Немає сил в ногах
І погляд мій потухлий.
Та десь в душі луна
Той поклик невмирущий
Кудись тебе веде
І ти робити мусиш.
Встаєш, ідеш, не знаєш,
Що може мить - і все!
Тебе не стане більше
І тіло опаде.
Впаде в брудну бруківку
Й навіки зникнеш ти
Розквітнеш ти героєм
Уже в других світах
Воскресне Україна
У тебе на руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2015
Я зрозумів, що постарів,
Що я відстав від світу,
Що треба щось мінять в собі
Рости морально в світі.
Все, що цінилося колись
Тепер вже варто урни
Переоцінив я все своє
А також власність інших.
Потрібно висновок зробить
Якусь явити користь,
Та щось не хочеться мені
Приймать дорослі пози.
Хоч зрозумів, що постарів
Не хочу мінять звичок
Не хочу бути я таким,
Сумним, гірким і прісним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599318
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2015
Зимой все просто.
Ты оставляешь след,
Он стремится исчезнуть.
Но я, как бы не любитель,
Оставлять следы после…
И мне неудобно за себя.
Даже если ты знаешь,
Что следы исчезнут
Все равно, как-то неловко
И совестно, – честно.
Но как бы там ни было,
Пользуйся случаем.
Из всего извлекай выгоду,
Даже если этой выгоды там нет.
Все равно извлекай ее.
Даже, если ее нет.
Пользуйся случаем.
Сходи, например, на дело.
Продай что-то из дома и сходи на дело.
Зимой хорошо делаются темные делишки,
Так как темнеет рано.
И порою снег быстро заметает раны.
Также снегом легко и приятно
Останавливать кровотечение.
А как интересно смотрится кровь на белом снегу.
Просто загляденье.
Не стоит боятся зимы,
Ее снега и темноты.
Иди и смело оставляй следы
Они куда-то исчезнут,
Так и не дождавшись весны.
Иди и не испытывай неудобств.
Ведь ты не виновен ни в чем
Невиновен и в том,
Что, настала зима.
В том, что снег и холода.
Жизнь вынуждает повсеместно следы оставлять,
Ну так иди и наследи еб твои мать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599107
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 12.08.2015
Нема кому прийти на допомогу,
Хочеш щось, та не знайти дорогу.
Не розібратись у собі –
Заплутатись у мотиваціях.
І далі жити так,
Неначе маєш рацію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599105
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2015
Натовп стояв і натовп стоїть
Ще довго стояти він буде.
Люди хотять і прагнуть вони,
Що краще життя у них буде.
Надію народжують в своїх серцях
Там же її і вбивають.
Навіщо і як? – спитаєте ви.
Ніхто вам нічого не скаже.
Лиш погляд гарячий невідомо куди.
Із вуст гулкий вигук лунає.
Руйнація – ціль!
А потім то що? – ніхто вже цього і не знає.
Не знають там також, а далі то як?
Хто ж буде то все будувати?
Також мовчання, потуплений зір.
З якимось тваринним відтінком гірким
І погляд якого не шкода.
А треба було б пожаліти.
Треба подумати спершу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598902
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2015
День за днем, ти бачиш як твій час пливе.
Робота, дім, сім'я, що стала нормою,
Друзі, вихідні, спиртне по графіку.
Ілюзія дурить і дає пусту надію.
Надію, що ти такий як всі.
Таким як треба бути.
Стара мати буде пишатися тобою,
Сусіди за приклад згадують.
Пливе життя.
Згадай питання і не знайдеш відповідь
Подивись у даль і спробуй примружити очі
Подумай про те як тебе проводжатимуть.
І чи згадають після смерті онуки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598901
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2015
Хотів би я щоб мене торкались
І пестили безперестанно.
Щоб тілом, тіло чуже блукало,
А краще щоб тіла.
Щоб запах змішувався з запахом
Щоб плуталось волосся і думки
І наші наміри взаємно розширялися
І співпадали початки та кінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598694
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.08.2015
Якось інколи буває, що
Хочеться загинути
Та не просто, тупо вмерти.
Хочеться якогось пафосу -
Хочеться вмерти героєм.
Хочеться пам’ятник на площі
І щоб говорили трошки.
Кому стоїть?
За що він тут?
Ніхто б не знав би правди
Та ти сам і пафос твій
Як пам’ятник самому.
Безглузді у своєму бардаку
Бо ти і все твоє безглузде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598689
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2015
Хочеться приємного й теплого,
Хочеться в обійми це взяти й тоді,
Якнайсильніше оте цілувати
Аж допоки твій подих не скаже тобі,
Зробити перерву на хвильку,
Вдихнути краплину повітря
Й надалі вустами мозолить вуста.
Хочеться тіло обнімати
Шукати руками нові місця
І щоразу в нове потрапляти,
Дивуватись, радіти і йти до кінця
Розкуйовдить волосся
Відчути його,
Як тече воно як вода крізь долоні
Набирати у жмені його
Все іще, все іще, все іще.
Хочеться запах божественний тіла вдихнути
І відчувати його щей на смак
Язиком в тих місцях побувати
Де не смію сказати в словах
Ще хотілось багато такого,
Від якого всміхнуться вуста
І примружаться з вогником очі
В них засяє розпустна іскра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423390
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2013
Я тебе не друг,
Ты мне не подруга
Я не хочу тебя,
Я не хочу совсем
И мне нужно уйти,
Подальше, на совсем
Я не хочу бывать
Чьим либо врагом
Но и не хочу быть
Скромным как герой
Я не хочу дружить
Далее с тобой!
Мне не нужны
Добрые слова.
Особо от тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368124
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2012
Хочу разрушить я устои правил мировых
Именем своим поощрять рабов моих
Хочу я царствовать, но это лишь мечта
Которой незбытся никогда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367950
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.10.2012
И снова я один остался.
И снова дни мои стекают
Как капли с крыш домов уставших
И безвестно пропадают, увы.
Фарфор белеет на столе
Отголоском лета в октябре
И как отголосок жизни той
Навек останусь я такой
Не надо не жалей меня
На произвол оставь меня
Хочу одним навек остаться
И безвестно разлагаться, увы.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367686
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2012
Знову повертаюсь до того до чого прийшов
А як подумати, то наче нікуди й не йшов
Стою на місці і роблю вигляд обличчя
Ніби воно задоволене, вигляд щастя відтворюю.
Як немає спражнього то ти його придумай.
Не досяг я бажаного, то нехай ілюзія милить вам очі
Ніби я бажав досягнутого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Не дивись на мене так
Не змушуй погляд відвертати
Я не хотів твоє ім*я
Ногами в землю затоптати
Не треба, не сором мене
Не треба зайвої балаканини
Мені усі твої слова
Біля вух лиш плавно линуть
Той що, все рівно скажу я
Слова твої мене невчеплять
Іди собі і піду я
Щоб наші очі не зустрілись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Я мить схопив і в рамки її взяв
Квадратом тим я світ ділив
Його частини я собі на пам'ять залишав
Озброїв око склом, тепер немов мисливець
Ходжу, ходжу, шукаю я мішень
Яку загнати в рамки зможу і влучити у черговий трофей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012
Мені потрібен допінг
Твого тіла плоть
Відкину потреби духовні
І хай керує тілами Ерот
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306980
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.01.2012
Я себе нокаутую
Виб'ю з себе я свідомість
Порву себе я на шматки
І довго я знущатись буду
Руйнівник живе в мені
Люблю я біль в собі терпіти
І сипати на рану сіль
Солодкі муки пережити
Коли стою і дим вдихаю
Коли мене всі посилають
Коли зелений змій в крові
Коли руки вже брудні
Брудні думки, брудне геть все
І скоро мабуть все скінчиться
Кінчусь і я колись, але тоді
Коли я тут уже награюсь
І кінчиться банально все
Так просто як воно завжди буває
В запалі п'яного бедламу
Удар в обличчя, танці, танці
І я не я, я руйнівник
Я Шива що себе шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306576
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2012
Мені здається, що я зник
У жовтій, димній далі
Мені здається, що я звик
І корчусь з болем до нестями
Я звик до цього і до того звикну
Звикну також я до всього
Бо таке моє життя
Звикати і терпіти болі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306567
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2012
Відключу все що відключиться
Та не вдасться душу примусити
Не хочу бути хлопчиком якого примушують
Не хочу стати пелюстками пов'ялими
Що мені ваш страх перед завтрашнім?
Для мене ж немає майбутнього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2012
Чому я? думав це зі мною не трапиться.
І знову я! гадаю чому це я крайній.
Ліпше ти! В тебе це краще получиться
Давай дій! І не треба сторонніх розмов.
Мабуть я. Обраний кимось
Напевно що я. Бо вже нікому більше...
Ну звісно я! Бо навкруги немає дурнів
Так це я. Прийдеться з цим примиритися…
А може все таки бунт? Ні, це безуспішно
А я все таки спробую. Тепер болять рани…
А може змиритися? Я навіть виграю з цього.
Все ж не погано! Чому я раніше вагався?
От я вже збираю плоди! Діяння мої непогані!
Так я добився висот! І чому я раніше вагався?
Боягуз я, чи що? Ніколи ні на що не осмілюсь…
Ну то ладно тоді. Значить така мені доля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305927
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2012
День пройшов, я постарів на невизначений строк
Ніч і я знову не сплю, я сторінки гортаю
Замовк. Моє горло тиша скувала. Тримає мене.
Відпусти. Дай слово сказати.
Жахи нічні мене переслідують.
Я не боюсь, я звик боятися бо у світі так прийнято
Не хочу відступати від загальноприйнятих норм
Тому і боюся всього того чого інші також бояться.
Не хочу авторитетів ніяких, вночі сам з собою я бунтар
У темній кімнаті революція кожну ніч кров проливає
Тої крові ціла квартира, скоро затопить сусідів
Йдіть геть демони ночі!
Полиште мене і далі старіти і далі чекати за днем ночі
Знову день і знову старість приближується своєю невизначеністю
Все чорно-біле, райдуга за вікном теж.
Це навіть добре, що вона там є, вона дає надію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305822
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2012
Руйную себе. А навіщо я є?
Я делікатно себе поламаю
Помру молодим, здоровим помру
І навіщо мені тая старість
Хочу згоріти як зірка горить
Що пада й згасає у небі
Хочу тіло своє я розтліти
І нехай воно все йде до біса
Але перш ніж ламати треба зростати
Я людиною знатною стану
Досягну я вершин світових,
Досягну я всесвітньої слави
Будуть гроші, вино рікою і дівчата юрбою
Буде все про що можна бажати
Та на піку польоту світового свого
Я візьму і все н..уй полишу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305574
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2012
Ти, я. Хотів би сказати ми.
Та не підніметься рука моя
Язик не може вимовити твоє ім'я
І ми сидимо окремо. Ти, я.
Мрію про тебе.
Про те що не ти, а вже ми.
Ми разом засинаєм і бачимо сни
Та на жаль в різних місцях ми спимо
Та різні сновидіння бачимо ми.
Ти, Я. Ми ? – незбудеться мрія ніколи
Не буду я руку тримати
Не доведеться твого тіла обняти
То ж не ятри душу мені та йди. Під три чорти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2012
Без фото, профіль твій німий
Мені нічого не промовить
Я знаю, за тінню силуету ти
Мовчиш й не думаєш про мене
Крізь кілометри проводів
Я міг би тобі написати
Та я не хочу зайвих слів
Не хочу душу турбувати
Нехай ти є за написом без фотографії
Нехай там та яку не хотів би втратити
Та я дивлюсь на образ твій німий
І не наважусь, ніколи не посмію
На всякі там серйозності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012
Вона одна, вона єдина
Вона коханая людина
Вона та що душу звеселяє
Її одну я лиш бажаю
Не хочу інших я жінок
Не треба іншої забави
Мене не радує вино
І більше друзі не цікавлять
Кінець світу хай приходить
Мене вже ним не залякаєш
Що та смерть? то теж життя
Коли ти й кохана разом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2012
Я ніколи нікого не любив
І я не полюблю ніколи
Навіщо це нам почуття
Навіщо нам кохання
Любов то лиш те відчуття
Що виникає в мозку
Немає користі для нас
Немає в ньому толку
Не хочу я любити, навіщо це мені
Не хочу дорогоцінний час втрачати
То пусте відчуття
На ті пусті страждання позбавлені життя
Переживати серцем за тим хто любий нам
І по ночах не спати, шепочучи ім’я
Не буду я любити ніколи і нічого
Не буду і не хочу кохання я цього
Кохання сильно ранить людське єство
І цілий вік, кровить і ниє рана і залишає слід
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2012
І ніколи і нізащо
Нікому не кажи
Нікому і нічого
Ніколи не роби
Сиди, дивись
І згадуй як
Хороше було
Любити ніжну-ніжну
І лагідну також.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
Особа це людина
Людина це душа
Душа у нас єдина
Ти сам і є душа.
Ти є частинка бога
Що на землі блука
Шукає в житті сенсу
І часом здобава -
Прозріння правду чисту
І сенс всього буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
Стою і думки ковтаю
Не можу спинити їх плин
Стою і тебе проклинаю
За те що ти любиш мене
Не хочу твоєї любові
Не хочу тебе я повік
Лиш хочу я тільки одного
Щоб ту я єдину любив
Ну вибач мене ти так звана кохана
Якою тебе не назву
Прости і пробач наївна дитино
Бо я тебе не люблю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011
Біль у серці. Глухо ниє.
Біль пече і ріже тупим ножем.
Ти йдеш собі у пошуках самого себе
Та не знайдеш ти себе аж цілий вік
Ніхто не загубив щоб ти знайшовся
Ніхто не винен в тім що ти є, а твого я нема
Сум. Печаль. І гарний настрій.
Так, гарний настрій і веселка в твоїй душі в очах твоїх.
Бо ти маєш надію..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011
Я спраглий. Я порепана земля
Я вкритий тріщин павутиною
Із мене сиплеться пил та пісок
Я хочу напитись вологою тіла твого
Ввібрати її фібрами своєї душі
Поборсатись з тобою й напитись тобою
Перетворитись в грязюку і стати брудом життя
Й закинути геть все що є на землі.
Покінчити з тим що є вартим уваги
Мені лиш потрібна частина любові твоя
Я спраглий приходжу до тебе
Ти одна даруєш мені щастя буття
Без тебе я буду руїна.
Для мене ти є джерело насолод
І сенсом мойого буття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011
Він згаяв час даремно.
Він був зовсім весь даремний
Даремно жив, даремно вмер
Задарма він віддав своє життя
Задарма й ваше би не взяв
Даремною була людина
Даремно жадібна була
Даремно їв він спав даремно
Дарма енергію втрачав
Задарма міг що хоч зробити
Та все ж на жаль дарма, дарма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011
Пишу про ту яка не є
Не є вона реальністю
Нема її ніде
Ніде вона не буде знайдена
Люблю я ту що не живе
Яка і не жила ніколи
Та все ж люблю
Лише я ту що я собі придумав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011
Прокинувся. Побачив білий світ.
Знову день. І знову я існую
І знову новий фільм життя.
Анонс на день цей прочитаю,
Нічого цікавого цей день не обіцяє
Нічого страшного, от завтра я напевно
На подвиг буду здатен недаремний.
Можливо я кохання там знайду
Можливо навіть я просто так помру.
Річ в тім, що якби там не було
Завтра буде завтра, а зараз треба жити.
І своє теперішнє творити
На те воно й тепер щоб бути зараз.
Завтра. Сьогодні настало.
Знову анонси і знову ті пазли з анонсів.
Планів занудних, занюханих вдосталь
Які ще колись ти примітив зробити
Вони кажуть мені що завтра нам буде
Не хочу коритися.
Не хочу я планів на завтра й сьогодні
Я хочу лише теперішнім жити
Я хочу своє зараз тепер робити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011
Абсурдність дій моїх вражає.
Мене самого з ніг це хоче збить
Я от стою і слабо доганяю
Чому це я один, чому один за всіх?
Нема кому за мене заступитись
Нема на світі рідного плеча
Я в пошуках його опори,
Але на жаль його ніде нема
Та незважаючи на всі переживання
На те що не таланить мені
Я келих п’ю до дна і розбиваю
Нехай з ним розіб’ється і біда моя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011
Будинки напльовані на землю міста
Визирають і чорніють дахами навмисно.
Навіщо квадратні будинки панельні,
Навіщо ти в них існуєш даремно,
Навіщо живеш і навіщо ти зранку?
Бредеш між ті стіни будинків-поганок.
Що завішані ганчір'ям і балконами.
Навіщо то все, постій, подивися на гору
Там я розсуну білизну і махну і всміхнуся тобі.
Щоб ти мене почекала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2011
Моя любов пройшла,
Минула й розчинилась
У побуті тих днів
Що я Любив тебе
Та ти не відповіла взаємністю мені
Хоча ні, та любов лишилась
Вона лиш спить і хоче пробудитись
Я сам її приспав насильно
Запхав у клітку і полишив
Як боляче було колискову
Ніжно щовечора шептати
Та не хотів я щоб вона спала
Я зґвалтував свою любов до тебе
І ледь не вбив її бідненьку
А зараз нехай спить вона
Її розбудить лише голос твій
І твоя любов до мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302356
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.12.2011
Ти звісно знаєш як я плачу
Ти також знаєш як я хочу
Тебе обняти і сказати
Тобі одній лише сказати
А що казати?
Все казати!
Казати все що на душі!
Казати все що треба знати
Лише тобі, лише тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302355
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.12.2011
Дощ. Під нігтями бруд причаївся.
Сидить.
І ти сиди, дивись на жовту осінь
І плач, тужи залийся ти сльозами
Дивись в туман осінній.
І не побачиш там нічого окрім туману.
Дощ і брудні нігті,
Ти в пальто яке промокло і смердить,
Твої кросівки білі вже давно не білі
І волосся склублене намокло і лягло на лоба,
А вода із неба ллє і ллє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2011
Ти мовчиш.
Великодушно знущаєшся,
Багатолико насолоджуєшся
Моєю хіттю до тебе.
Твоє тіло вабить.
І нема мені гальма.
Нема тепер мені нічого в світі
Лишиться лиш одне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302196
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.12.2011