| Сторінки (1/81): | « | 1 | » |
Богом дана Україна нашому народу,
Споконвічно ми єдині в герці за свободу.
Наша гідність допоможе шлях крутий здолати,
Сила правди переможе – з нами Божа Мати.
Тож згадаймо, любі браття, пращурів великих,
Їхні справи і завзяття, і святії лики.
Пролітали буревії і роки летіли,
Але ми усе, братове, подолать зуміли,
Бо іще з часів князівських у світи далекі
Ми несли знання й культуру, мов дітей лелеки.
Тож згадаймо, любі браття, пращурів великих,
Їхні справи і завзяття, і святії лики.
Та вертаються пташини у свої оселі
У лихі часи, в негоду і в часи веселі.
Пам’ятаймо, українці, про своє коріння,
Щоб державу прославляло кожне покоління.
Тож згадаймо, любі браття, пращурів великих,
Їхні справи і завзяття, і святії лики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594341
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.07.2015
Богом дана Україна нашому народу,
Споконвічно ми єдині в герці за свободу.
Наша гідність допоможе шлях крутий здолати,
Сила правди переможе – з нами Божа Мати.
Тож згадаймо, любі браття, пращурів великих,
Їхні справи і завзяття, і святії лики.
Пролітали буревії і роки летіли,
Але ми усе, братове, подолать зуміли,
Бо іще з часів князівських у світи далекі
Ми несли знання й культуру, мов дітей лелеки.
Тож згадаймо, любі браття, пращурів великих,
Їхні справи і завзяття, і святії лики.
Та вертаються пташини у свої оселі
У лихі часи, в негоду і в часи веселі.
Пам’ятаймо, українці, про своє коріння,
Щоб державу прославляло кожне покоління.
Тож згадаймо, любі браття, пращурів великих,
Їхні справи і завзяття, і святії лики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594340
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.07.2015
Навколо рясно впав червлений щем,
Бриніло так благально: „Тиша, спокій...“
Землі оце упитися б дощем,
Немов коханням жінці одинокій.
Пірнути потім у пухкий туман,
І паморозь вже не застудить коси…
…Та, Господи де взяти той дурман,
Щоб змити з пам’яті криваві роси?..
А як на світі Божому нам жить,
Коли той Каїн каяття не знає?
Чи скоро прийде та жадана мить,
Як тиша й спокій запанує в краї?
Віками з Господом народ іде,
Жагу до волі взявши за знамено.
Яке майбутнє Україну жде?
Чи Авелів хто знає поіменно?..
Навколо рясно впав червлений щем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
***
І знову плаче небо України,
Та вже не тихі – люті сльози ллє.
Жалі сховали сонячні години –
Пролита кров у наші душі б’є.
До зброї взявся “братній” та затятий
Одвічний кат прадавньої землі.
Мо’ знову манить край оцей багатий.
Вони ж великі, інші всі – малі?!!
А, може, кров і в тебе на сумлінні?
Згадай, за кого голос ти віддав?
Чи пам’ятав про цінності нетлінні,
Про честь і гідність, та про ідеал?..
…Летить у вирій вже Небесна сотня,
Лишивши пустку в тебе у душі.
Без них Вкраїна як вдова самотня.
Її не зрадь, її не залиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Я знаю, ще стрінуться хмари
І дощ, і струмки, і калюжі.
Та розпачу зникнуть примари,
Як сонцем очистяться душі.
Залишу і болі, і втому
Осіннім кудлатим туманам.
Тепло я нестиму додому,
Бо мариться зустріч з коханим.
Не знаю, чи справді зумію
Почути симфонію серця,
Та вірю: в п’янку веремію
Пірнемо і щастя озветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Невиоране журне поле,
Стерню притрушують сніги.
Лежить полишене і голе
Невиоране журне поле.
Чи горем сіялось, чи болем,
Чи вже рілля не до снаги?
Невиоране журне поле,
Стерню притрушують сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Ще не забулась пісня перемоги,
Жага життя нуртує у тобі,
І на всі боки стеляться дороги,
Бо хто це має скниліти в журбі?
Гортає пам’ять київські світлини…
Чи то життя було, чи тільки сон?
Кудись гайнули ті дзвінкі хвилини,
Лишивши ностальгійний телефон.
А в цім краю у небесах кружляли
Осінні похололі журавлі,
Синички порозкидали хорали
По мерзлім ясминовому гіллі.
Та пригадай, як у квітневім шалі
До тебе ніжно лащиться весна,
Як манять влітку ягідні коралі
І стиглість лісу сонячна, ясна.
Як молодо кохання розквітає
В цілунках літа теплих, дощових.
І давній подих душу не проймає
У прихистку палких бажань твоїх.
Ще не забулась пісня перемоги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Танцюють вальс, повільний вальс
Верхівки сосон.
Неначе кличуть разом нас
Шукати просинь.
Хай небо сердиться чомусь
На світ наш білий.
А я до тебе посміхнусь,
До тебе, милий.
Нам сонце скине промінець
І буде свято,
Бо ритм залюблених сердець
Не перервати.
Ще танцюватимуть нам вальс
Верхівки сосон.
У височінь покличе нас
Небесна просинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Зимовий сад ховався під снігами,
В повітрі мерзли весняні думки.
Прийдешнє десь блукало між гілками,
Лиш волі прагли приспані віки.
Чи ладен сніг мою сховати душу?
Чи знову маю зватись „малорос”,
Бо чи плебеїв духу я примушу
Піднести „укр” і полишити „рос”?
Хурделиця нуртує, не стихає,
Грозиться замести мій давній рід,
Коріння, викохане в цьому краї,
Насіння, що несло любов у світ.
Зимовий сад ховався під снігами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
Мов поклик неба, мов незнана злива,
В якій і мертва, і жива вода,
Лунає незбагненна і тремтлива
Та скрипка, що довіку молода.
За струни правлять їй пташині співи,
Самотність березневого дощу
І слово позабуте та журливе,
Яке від себе все не відпущу.
Мелодія злітає від кохання,
Мелодія стихає від жалю,
Бринить, немов уперше чи востаннє,
Зізнанням щирим: світе, я люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
Релаксація після рефлексій,
Після сплеску і шалу життя.
Я подамся у простір небесний,
Хай притишує серце биття.
А думки поспішають до тебе,
Швидше вітру проворні летять.
Промінь сонця так падає з неба,
Щоб у травах знайти благодать.
Релаксую в маленькій хатинці,
Де за шибкою квіти та ліс,
Де з коханим лишусь наодинці
Пити каву, що милий приніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
Червнева ніч – цариця снів втрачала владу.
Вже оду світлу заспівали солов’ї.
Збудив той щебет небеса і душу саду,
І розпустило сонце промені свої!
П’янка акація зарожевіла цвітом,
І спалахнув бурштин на стовбурі сосни.
Зозуля радо рахувала многі літа,
Мов обіцяла: доживемо до весни!
Анішелесь... Де дівся вітер? Спить і досі
У лісі чи на схилах Остриці стрімких?
Чи з пишних трав боїться збити чисті роси?
Чи, як і я, в німому захваті притих?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
Ліс у тривожнім гомоні воскрес,
Північний вітер пролетів над краєм.
Блукає сонце посеред небес,
Ще й спів пташини тихо серце крає.
Не йдуть із пам’яті безхмарні дні,
Росою вмиті сонячні троянди,
Ми у безмежжі простору одні,
Убрані в шати пахощів лаванди.
Попід вікном – тюльпани вогняні
І первоцвіт ось ручки піднімає.
У травні червень мариться мені
І п’янкість липня я вже відчуваю.
Травень 2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
Щастя – найчудовіша річ на світі, і для тих, хто вміє бути щасливим, воно може бути таким же глибоким, як печаль.
Ернест Гемінґвей
Від згубних дотиків очей чужих,
Від снів про невимовне й неможливе
Я кинуся у вир бажань твоїх,
Як в жар вогню чи в життєдайну зливу.
До тебе прагла в самоті ночей,
Небесну Діву про любов молила.
Постав ти в шатах пристрасних речей,
Щоб відродилась у знемозі сила.
Хай сум не б’ється у твоїх очах,
Бо ще чекають незборимі злети,
Ще буде наше свято при свічах –
Любов для нас виписує сюжети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Чомусь так вразила могила,
Іще сира, вся у вінках.
Що за людина шлях скінчила,
Розтанувши в імлі, віках?
За нею тужить хтось невтішно.
Вона до когось прийде в сни.
Без неї будуть квітнуть вишні,
Її не пройме шал весни.
Лише душа осиротіла
У зойку тихому замре,
Коли примариться їй мила,
Що в пам`яті, і з нею вмре…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Є світ, немає розуміння,
Є біль, але розрада де?
Омана є, і є прозріння.
Любові ера чи прийде?
Успішним бути – вибір, мода?
Куди заманить долі нить?
Що є найвища насолода,
Чи птаха щастя вже летить?
Промінчик сонця на хмаринці
Нас здатен позбавляти сну.
У Всесвіті ми не чужинці,
Тож вірмо у зорю ясну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Ти пізнаєш гіркі й солодкі миті,
Чи ти живеш, чи граєшся в життя.
Від долі не збудуєш укриття
І не сховаєшся в безмежнім світі.
Забувши змити звичний грим єлею,
Зі сцени лицедії хутко йдуть,
Вони свою відкрили справжню суть.
Дорога – залишається твоєю.
З тобою поряд найвірніші друзі –
Ті спогади, що не підвладні тузі,
Які до тебе линуть уночі.
Стремління вже твою нуртує душу,
Загострює думок дзвінкі мечі.
Лиш миті зупинитися не змушуй.
30.01.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Шукала марно спокій я
В міських кварталах.
Доріжка кручена моя
Не відпускала.
Назустріч диво тихо йшло –
Майбутня мати,
Мов справжнє щастя, що його
Мені не знати.
Жбурлявся жменями образ
Осінній вітер.
Та я згадаю ще не раз
Непережите...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Кудись подівся теплий відблиск свята,
Мо’ хтось розвіяв долі тихий плин.
Лиш кошеня маленьке та пухнате
Щось муркотіло щастю навздогін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Посеред лісу весняним буянням
Життя святкують красені дуби.
Але ось велетень, який зарання
Стоїть поснулий в царині журби.
Зимовий подих доторкнувся серця,
І забриніло це гірке „чому?”
Гілля до сонця ще нестримно рветься,
Та листом не укритися йому.
А ліс чарує ніжним первоцвітом
І п’янкощами глодових суцвіть.
Та не збагнути, та не зрозуміти:
Чому по дубі тім душа болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Світлій пам’яті
Бориса Васютинського
В травневі дні стару хатину пригадаю,
Портрет хлоп’яти на побіленій стіні:
Журливий янгол, що немов злетів із раю,
Щоб тихим подзвоном озватися в мені.
Русявий красень із блакитними очима –
Мій дядько, що згубився у димах війни.
Чи ще жива його коханая дівчина,
Чи він хоч раз прийшов до неї в мрії-сни?...
…Не народили ні сестри мені, ні брата,
Бо не рушник весільний – хлопця бій чекав.
У сорок третьому простилася з ним мати,
Як новобранець вісімнадцять років мав.
Ой, не одвів тоді Господь ворожі кулі:
Беззбройним кров пролив у київських боях.
Шпиталь у Дарниці, та завдяки цензурі
Рідня не знала про пораненого шлях.
Їм не судилося вже більше хлопця бачить –
Скінчився шлях земний поміж чужих доріг.
Затихло серце молоде його, гаряче,
Не повернувся більш на батьківський поріг…
…Моя матуся пригадала „похоронку”,
Під образи крик із прокльонами злетів.
Хай Бог простить бабусі тугу невгамовну,
Що з християнкою той відчай наробив!
Ніхто не скаже, де лишилася могила,
Яка земля в свої обійми прийняла…
…Дев’яте травня знов гірка сльоза зросила
По тому дядьку, що його не знала я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Світлій пам’яті
ненароджених дітей,
яких з материнського лона
забрала зірка Полин
Від дотику гіркого полину
Завмерла брунечка на гілці,
Навік поринула в тенета сну
Від дотику гіркого полину.
Не стріне вже свою п’янку весну
І серце не віддасть сопілці.
Від дотику гіркого полину
Завмерла брунечка на гілці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Синочку, ненароджена моя дитино!
З меча Чорнобиля упав ти на росу.
Апокаліпсисова жертва безневинна.
Цей біль у серці все життя я пронесу.
Душа моя роками за тобою тужить…
Гірким дощем її проллю в квітневі дні.
Можливо, й справді мирний атом бути мусить,
Але хіба замінить сина він мені?
Чи хоч колись Чорнобиль жертви порахує?
Чи людям стане сліз оплакати усіх?
Хто звідав опік зірки – хай мене почує,
Можливо, разом ми відмолимо цей гріх.
Синочку мій, моя зів’яла ніжна квітко!
Прости за все ти бідну матінку свою.
Моя душа одна без тебе, мов сирітка.
В дитині кожній бачу я тебе й люблю.
Про тебе в пам`ять маю я очистить душу
Від безнадії, горя й дум усіх тяжких.
Нести по світу я добро й кохання мушу.
Господь, молю, нам одпусти полинний гріх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Своїм шаленством нас проймає місто,
А душу тішить вулиць передзвін.
Із перлів ніч нанизує намисто
Під плюскіт хвиль і тихий часу плин.
Тут нам усім привітно сонце світить,
Нас кличуть весни й сніжний шепіт зим.
Ми тут зросли, ми – міста рідні діти,
Тут – перший крок, цілунок, тут наш дім.
Святі місця оберігають кручі,
Стрімких церков підносяться хрести.
І, слово Господа до нас несучи,
Святий Андрій здолав усі світи.
А містом віяли вітри любові
І воєн жах, і тиха мирна смерть.
Та час омив і плити мармурові,
Й думок гірких одвічну круговерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Жонглює час годинами та днями,
Ще й ілюзорність вибору дає.
Мо’ ти збагнеш: що це було із нами?
Життя триває – час у тебе є.
А ніч, немов ріка повільна й тиха.
Хто знає, чи до ранку доплисти.
Та цур тобі! Давно позбулась лиха,
На небосхилі мій єдиний – ти.
Це просто час жбурнув чужу годину,
Щось переплутав всемогутній час.
Ще ранок принесе чарівну днину,
І наша доля знов полюбить нас!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
За своїми природними задатками люди
одне одному близькі, а за своїми
звичками одне від одного далекі.
Конфуцій
Чом душу знову пестить самота,
Така незнана і така знайома?
Це безпомильно, бо я саме та,
Кому ця подруга давно відома.
Супутнице моїх далеких літ,
Невже ти знову мусиш рятувати?
Ти ж бачиш: не самотній мій політ,
Та й хто мені ти – посестра чи мати?
Поміж гостей сідаєш за столи,
І заглядаєш в очі майже щиро.
Тобі одній життя моє болить,
Та розійтися як з тобою миром?
Чом душу знову пестить самота?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012
То що ж таке слова,
Чим покорили простір?
Це – сила, що вбива
Чи лиш незримі гості?
Зібралися слова
Й застигли у чеканні:
Я вбита, чи жива,
Чи то вони останні?
Летіть собі в світи
Прудкі посланці долі,
Бо правду не знайти,
Не спробувавши волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012
О, друзі мої! Немає на світі друзів.
Аристотель
Де ви, друзі мої,
Що в житті я зустріла чимало?
Мов гірські ручаї,
Ваше слово нестримно злітало.
Мо’ життя занесло
Вас кудись, за моря-океани?
Та чуже джерело
Вам за рідне ніколи не стане.
Чи згадаєте ви
Пісні юної чисте причастя?
А чи дзвін тятиви
Перервав вашу мрію про щастя?
Друзів, може, й нема,
Та любов хай панує у світі,
Щоб холодна пітьма
Не поглинула жодної миті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Світлій пам’яті українців,
закатованих, але не скорених
у норильських таборах
у 1953-1954 рр.
Півстоліття сплило,
Як повстав у Норильську Майдан.
Скільки літ відцвіло...
Чи звільнилися душі від ран?
Мури страху круті
Зруйнували ви серцем своїм.
Мов новітні святі,
Уціліли у пеклі земнім.
Це Вкраїна дала
Незборимість і лагідність вам.
В’язнів жменька мала –
Гідний виклик всім ницим катам.
Й досі в ваших очах
Розквітає тепло доброти.
Ще вогонь не зачах,
Тож не кваптесь за обрій іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Мутовані слова,
Мутовані думки.
Та ще Земля жива,
Ще світяться зірки.
Ще хочеться мені
Відчути літній день,
І далі осяйні,
І світло від пісень.
Як солодко іти
По вулицях старих.
Згадалися світи,
Де дощ в траві притих.
Очищу я думки
І вчинки, і слова,
Бо світяться зірки,
Бо ще Земля жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Я вдячна, що в моє життя прийшли
Співучі сосни та медові трави,
Що позабула всі марнотні справи,
Що в Копачів дороги привели.
Барвистий острів посеред імли,
Де навесні пливли пташок октави,
Манили влітку свіжістю отави,
Узимку феї-віхоли мели.
Жили тут дивовижні мрії-сни,
І лився сум, мов дощик, восени,
Та не гніздилися скорботні миті.
А пісня для душі, мов камертон,
Щоб ожила гармонія у світі
І правила за вищий наш закон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Як боляче у шибку б’ється дощ,
Летять краплинки стрімко й безпорадно.
Так спогади долають часу товщ,
І нині все земне лиш їм підвладно.
Я пригадала квіти весняні.
Як аромат п’янкий бентежив душу!
Було це, може, вчора чи вві сні,
Але хіба тим днем я жити мушу?
Ще не забута юна ненасить,
І кожен подих я ще відчуваю.
Лиш спогадом тим серце не болить
В міцних обіймах пишного розмаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Стоїть серед села самотня хата
І очі-вікна дивляться в світи.
Жила тут жінка на добро багата,
Та час прийшов і мусила піти.
Лишилася хатина сиротою,
Одним-одна, сарай – і той згорів.
Стікала крейда разом зі сльозою.
Єдина радість – зграйка яворів.
А ще так тішив хату спів пташиний,
У ньому чулось давнє, молоде,
Коли сюди збігалися стежини
І хлібом пахло літо золоте.
Ти зажурилась, бідолаго-хато?
Нехай до тебе прийде хоч у сни
Таке жадане і тепло, і свято,
Де за столами дочки і сини…
…Стоїть серед села самотня хата…
Грудень 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Знов пензликом надії
Весна бузкові мрії
Смарагду додає в безжурний день.
Але, як прийде літо,
То так несамовито
На зелень барви свята покладе.
А осінь золотава
По не поснулих травах
Розкида листя вогняний букет.
Зима зі сліз і сміху
Та з кучугури снігу
Складе неперевершений сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Як ковтнуть самоти
Серед вулиць і площ?
Даруватиме дощ
Відчуття чистоти.
Тишу як віднайти
Під краплинок дебош?
Тільки не потривож
Цей політ з висоти.
Небо прагне спочить,
Заховало блакить,
Хмара сон розсіває.
Щемко майже до сліз,
Так сумую за краєм,
Де лишився мій ліс!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Із соснових лісів
Лине щебет птахів.
Може, там і є Fata Morgana?
Серед битих шляхів
Ліг старий Копачів –
Світ казковий, країна жадана.
З висоти чорний крук
Озирнув виднокруг
І гайнув сосни в лісі лічити.
Кам’яний столу круг –
Нам товариш і друг.
Будьмо! Гей! Як же любо нам жити!
Стугни плин віковий
Повен мрій і надій.
Сонце Острицю давню купає.
Домовик лісовий
Береже дім земний,
А про душу хай кожен подбає.
У долині ріки
Парубки і дівки
Калганове шукають коріння.
Хай минають роки –
Із віків у віки
Дух козацький єдна покоління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012
Давно я мрію про звичайну казку,
Де синім небом тихо сонечко блука,
Акація п’янку дарує ласку,
Про щось наспівує берізонька струнка.
Приспів: До мене казка прилетить
Із несміливих мрій дівочих,
І буде в ній жадана мить,
Коли твої побачу очі.
У казці тій нас має бути двоє,
Щоб підняло на крила дійство чарівне.
Лише скажи, що скучив ти за мною
І владар-час кудись пташинкою гайне.
Приспів.
Твої слова сріблястою луною
Торкнуться папороті, сосон бурштину.
А ти зі мною, милий, ти зі мною
Злетиш над хмари у небесну вишину.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Так серце прагне затишку в дощі,
Як сум із неба розсівають хмари.
Самотність неприйнятна для душі:
У дні осінні так жадаєш пари.
Так серце прагне затишку в дощі
Під спів вогню веселого у грубці.
Гаряча кава вранці на печі,
А потім спогад хай вирує в думці.
Так серце прагне затишку в дощі,
Як стукають маленькі краплі дзвінко.
Немов про щось розмову ведучи,
Пустунки ці злітають з неба стрімко.
Так серце прагне затишку в дощі,
Його кохання ніжністю огорне.
І ми свічки запалимо вночі
Й поринемо з тобою в неповторне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012
Полетіти б мені,
Полетіти б мені понад світом,
Щоб аж вітер дзвенів,
Ніжно-ніжно дзвенів срібний вітер.
Приспів: Як же манить блакить,
У висоти свої кличе небо.
Знову мрія п`янить,
А без неї і жити не треба.
Стала б пташкою я,
Так, щоб пісню свою заспівати:
Може рання зоря
Про кохання моє хоче знати.
Приспів.
Полетіти б мені,
Полетіти над степом і морем,
Щоб аж вітер дзвенів,
І щоб я розлучилася з горем.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012
Мій чорний лебедю у білому снігу,
О, як болить тобі поранене крило.
Та ти беріг свою божественну снагу,
Аж поки літо, красне літо не прийшло.
Неначе Фенікс легендарний ти воскрес.
Жадання волі душу лебедя п’янить.
До серця прагнеш пригорнути синь небес,
Безмежний степ і посивілі полини.
Тобі даровано таку палку любов,
Що найсіріший день запалює вогні.
Я бачу, як тебе підносять крила знов,
Твій переможний клекіт чується мені.
Мій чорний лебедю у білому снігу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Як тішать душу затишок і кава.
Та раптом давній спогад завіта
Про край, де осінь звабна та ласкава,
І блюз танцює жінка-самота.
Приспів: Вона була коханою,
Вродливою, жаданою,
Їй дарували весь безмежний світ.
Та занесло фортуною
В кафе понад лагуною,
Де музика гойда сплетіння віт.
Там вранці сонце і безкрайнє море,
Нуртують несповідані літа.
А гарно так, що горе – вже не горе,
І так далеко жінка-самота.
Приспів.
У безвість відійшли грайливі хвилі.
Зі мною день осінній, золотий.
Та викреслити з пам’яті не в силі
Той блюз і танок жінки-самоти.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Земля парує спрагло і святково
І променіє плідністю ріллі.
Вібрують у повітрі загадково
Бузкові барви й тануть у імлі.
Ось перші сходи... Переможна сила
Нуртує у тендітному стеблі.
Весна смарагдом рясно так зросила
Жадані паростки оці малі.
Немов святиню, принесла хмарина
Дзвінкі краплини теплого дощу.
Людьми і травнем писана картина,
Що з пам’яті ніяк не відпущу.
Київ-Харків, травень 2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Кружляють зізнання палких солов’їв
І тануть у пахощах ночі.
Цей день зачинався в феєріях снів
Пресвітлих, як мрії дівочі.
Дзвінкий соловейку, пташино мала!
Мене забери в день прийдешній.
Не хочу я чути, як сірість могла
Грозитися сині небесній.
Навчи мене, пташко, із вірою жить,
Що все переможе світання,
Що подих зневіри розвіється вмить,
Бо в серці вирують бажання…
Травень 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Мене так вабить дикий лісу подих,
Безжурність хмар, слід вітру на воді.
Мій Копачеве, царино природи,
Ми у твоїх обіймах – молоді!
І щастя наше тут ніщо не зрушить,
Лиш сіє місяць срібло у вікні,
Лиш ділимо на двох свої цілушки,
А разом з ними – миті чарівні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Весни початок – хаотичний лад,
Засніжений стоїть мій диво-сад.
Деревам знову сняться білі сни:
В обіймах снігу ніжний квіт весни.
Та ми відкрили раптом новину:
Дніпро не пробудився ще зі сну.
Блакить серед хмаринок розцвіла.
Так хочеться – але нема тепла.
А сонечка грайливі промінці
Стрибають, мов на хвилях камінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Не набридає танцювать,
У вальсі з вітром покружлять
Малим сніжинкам.
Небесний танок не зника,
Неначе море чи ріка
Несеться стрімко.
Панують білі кольори
О березневій цій порі,
Та вже не сумно.
Ласкаве сонце, прийде час,
Ще обіллє бажанням нас,
Та чи бездумно?
Уже уява ожива
І скрізь ввижаються дива,
Що прийдуть скоро.
Кохання руку подає,
Мені гукає: „Де ти є?”
І так бадьоро!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Дощі ідуть? Та ні – летять дощі,
Летять з небес, мов вигнанці із раю.
Що вниз їх кличе все мерщій, мерщій,
Що разом з ними шлях стрімкий долає?
Земне тяжіння чи земна жага
Зірвали дощ у цей політ останній?
І понеслася любощів хуга,
Летять палкі зізнання у коханні.
А хмара зраджена услід дощу
Жбурляє гострі стріли-блискавиці,
У бубон б’є, грозиться: „не пущу”,
Жаліється хмариноньці-сестриці.
Дощі ідуть? Та ні – летять дощі!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Проймися ніжністю світання –
Хай сон забудеться тривожний,
А ранок цей всепереможний
Прославить співом пташка рання.
Нестиме вітер привітання
І посміхнеться перехожий.
Та що віщує день цей гожий
Тобі: падіння чи визнання?
Не переймайся лиш бажанням
Чи то примарним віщуванням,
А пий поволі мить терпку.
Все з ласки Божої здолаєш
І радість матимеш п’янку.
Та сенс життя хіба пізнаєш?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Ледь гріє сонце, видовжена тінь,
І я в обіймах осені дрімаю.
Вже й спогад не летить у голубінь
Втопитися у п’янкості розмаю.
Легенька тінь все проситься піти,
Та день тримає міцно у лабетах.
Гойдає сон невидимі світи
У всеосяжних місячних тенетах.
Мов справжнє свято, ранок настає,
На дотик снігу я чекаю знову.
Прошу: люби мене, життя моє,
Зіграй ще марш, облишмо колискову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Життя – моє й мені його прожить,
Усе, що мушу, все я подолаю.
Та нині відчуваю ненасить
Свободи та душевного розмаю.
Пірну у хащу справжню, лісову,
Щоб розірвати коло повсякдення,
Відчути, що я Є і що ЖИВУ,
Згадати той високий смак натхнення.
Стежина знову кличе в далечінь
Побачити, як сонце молодіє,
Як міниться зимова височінь,
Відчути звабні порухи надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Кружляє сокіл над осіннім полем,
В промінні сонця крила мерехтять.
Політ у серці відгукнувся болем,
Мабуть, так душі козаків летять.
Летять поглянуть на стару могилу,
Що під хрестом кремезним, кам’яним.
Барвінків яр. Тут за Вкраїну милу
Поліг козак на мості Шкірянім.
Його Марія ждала чорноброва.
Як люб їй був отой козак Іван.
Не вберегли ні ліс, ані діброва:
В бою нерівному помер від ран.
Кружляє сокіл, наче нас питає,
Чи хто згадає русичів усіх,
Що полягли у копачівськім краї,
На схилах Остриці оцих стрімких.
Стогнать втомилась Стугна обміліла,
Не стало їй ні голосу, ні сліз.
Віки стоїть той хрест і та могила,
І світить сонце, й плаче верболіз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Так боляче, як раптом і на злеті,
Так боляче, коли навік нема.
Вже вічний холод прагне й згадку стерти,
Тепло минуле лиш душа трима.
Так мріялось, що ще і дні, і роки,
Так вірилось, що тихо плине час.
Та марно: назавжди затихли кроки,
Вже не почує їх ніхто із нас.
Ось і нема… Лишились біль і пам’ять,
Лишились сльози і думки гіркі.
А в спогадах своїх хай люди славлять,
Слова хай будуть світлі і палкі.
…Так боляче, як раптом і на злеті,
Так боляче, коли навік нема.
Вже вічний холод прагне й згадку стерти,
Тепло минуле лиш душа трима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Прощу собі нестерпний, дикий плач дощу.
А регіт вітру, блискавки та грім,
Гілля волання – хай простяться всім.
Катарсисом* природу захищу, собі прощу.
Прощу собі, що десь є сонце і трава.
Утішуся бажанням осяйним,
Зцілюся пташки співом весняним.
Моя палка надія на дива знов ожива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Як зуміти про світ розповісти,
Щоб з пелюстки не збити роси,
Не завадити квітці розцвісти,
А маленькій травинці – рости?
Є слова про небесні хорали
І про юне шаленство весни,
Як пустунки-краплинки літали
І як щастя приходило в сни.
Є слова про пташинку маленьку,
Що на голому вітті співа,
Про берізку й комашку дрібненьку
І про інші звичайні дива.
Є слова і про той позапростір,
Де спиняється думка і час...
...Розповісти, що в світі ми – гості?
Світ існує для нас і ... без нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
В обіймах ночі в вишині
До нас озвалися вогні
Свято-Успенської Почаївської лаври.
Поволі в душах ожило
Любові вічної тепло…
Мов свідки чуда, променіли фресок барви.
Святиня нашої землі
У передсвітанковій млі,
Як справжня мати, всіх дітей до себе звала.
В очах прочанок благодать
Так спрагло стала розквітать
І до небес молитва щира долітала.
Попід горою все ще спить,
Та настає світання мить
І смуга обрію яскраво запалала.
Проміння вогняний зигзаг
Зродив тривогу у серцях:
Що ця картина Україні віщувала?
Чужинці спритні у церквах –
Чужої мови островах –
Завіти Господа апостолам забули.
Очільників чужих держав
Сонм молитов тут віншував.
Про Україну в цих церквах, мабуть, не чули.
Тебе молю я, Отче наш,
Ти на благання наші зваж
І об’єднай церкви в Єдину і Помісну.
Святі місця Господь нам дав
І щирість серцю дарував,
Та наказав любити лиш свою Вітчизну!
Жовтень 2008 р. – січень 2009 р.
Копачів – Почаїв – Копачів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Так під дощем іскриться сніг,
Що тихо й болісно вмирає.
І недоречний зараз сміх:
Природа спокою бажає.
Вже дощ із вітром відлетів,
Дарма чекаємо морозу.
Ще буде низка сірих днів,
Якщо повірити прогнозу.
Та знаю я - скінчиться рік,
І знову рік новий настане.
Він принесе і сльози, й сміх,
Цвістимуть київські каштани.
Колись в бузкових вечорах
Сп’янію знову від кохання.
А нині тихо рік вмира,
Приходить мить його остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Завдання життя не в тому,
щоб бути на боці більшості,
а в тому, щоб жити згідно з
внутрішнім законом, який ти
усвідомлюєш.
Марк Аврелій
Спливає час, тож попросила в Бога
Благословення залишити свій майдан
Чи то галеру, що пливе в густий туман.
Під ясні зорі хай веде дорога!
Себе відчую часткою природи.
Хоч день новий життя сплітає із турбот,
Та кожен ранок – щонайвища з нагород,
Карбованих із світла й насолоди.
Посеред лісу у малій хатинці
Любові свято хай вирує повсякчас,
Палка мелодія ще закружляє нас
У сяйві сонця з милим наодинці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012
Хоча б краплину волі зачерпну
У світі, що сповідує облуду,
Позбавлюся сумних обіймів сну
Й чужим думкам коритися не буду.
Хай вгомоняться голоси з газет,
Екрани, що так звабно променіють,
Бо десь звучить мій срібний тріолет,
Посеред неба звуки пісні зріють.
І вже не тисне глибочінь метро,
Не заважають натовпу лабети.
Я бачу: з вітром бавиться Дніпро,
Я чую вулиць київських сонети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012
В моєму серці ти озвешся, Україно,
Згадай державу антів, Скіфію, чи Русь.
Благая вість лунає світом златодзвінно
Про рідний край, чий вік вгадати не берусь.
Твій Київ – древній, та довіку Київ – юний,
Мов добрий дух святої нашої землі.
Дніпрові хвилі виграють, як кобзи струни,
Як пісні давньої надії та жалі.
Лиш в ріднім слові возвеличиться держава –
Благословення знезійде на весь народ,
Величних предків наших возсіяє слава,
Бо бережеться в мові генетичний код.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
Січневе небо прагнуло тепла,
Раділо сонця звабному промінню.
Та обрій міцно сірість обняла,
Зима ще довго вчитиме терпінню.
Пригублю ілюзорність самоти,
Колись той смак порятував від скрути.
Тож прагну свіжий вітер віднайти,
Щоб знову крила втрачені відчути.
І байдуже, коли сльоза пече,
Бо то лише печальний янгол бачить.
Ти знову поруч, ось твоє плече.
Летімо разом, любий мій козаче.
Летімо в далеч сонячну, ясну,
Де щастя квітне, мов розмай весняний.
Відкиньмо крижані тенета сну.
Не вічна ніч, я вірю – день настане!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
Зведу я храм зі світла у душі,
Пречистий храм, де слово йде до Бога.
Лише б зухвалий світ мені лишив
Святу любов до сущого усього.
Знайду свій шлях до вікових джерел,
Де світло й тінь сплелися в дивнім танку.
Покличе в небо степовий орел,
Про віщий сон спитаю ніч-циганку.
Складу молитву щиру і просту
Про хліб насущний, щоб і прісно, й нині.
Любов нестиму й нею проросту
Під щедрим сонцем у своїй країні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011
Що таке самота?
Чи це горе моє, а чи воля?
Це лише гіркота?
Напува нею щедро так доля.
Вартий муз і богів
Цей напій і п`янкий, і пекучий.
Серед сірості днів
Манить в небо злетіти – над кручі.
Що таке самота?
Може, подруга вірна й надійна,
Що, немовби свята,
Лише правду говорить постійно.
Я пірну у життя,
Межи люди я кинуся стрімко.
І нема відчуття,
Чи то солодко це, чи то гірко.
Що таке самота?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011
***
Не спокусить мене гомін вулиць
І оманливе сяйво вогнів.
На планеті отій я прибулець,
Що на хвильку лише прилетів.
Бо є край, де п’янить, розквітає
Воля вольна, терпка, мов вино.
Казки царина вічна, безкрая
Зазирає в маленьке вікно.
Тут сосонки із пишним волоссям
В діадемах із крапель дощу.
Цим зеленим багатоголоссям
Від марноти себе захищу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
***
Подаруй мені увесь Твій світ,
Пелюстки зимової троянди
І безжурний плин юнацьких літ,
Хвилі моря, пахощі лаванди.
Поведи мене в свої ліси,
У легкі тумани вечорові,
На озера, сповнені краси,
Де пророцтво чується у слові.
І моя душа із див оцих
Вибере собі святкові шати,
Звільниться від пут гріхів мирських,
Мо’ вві сні знов прийде Божа Мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
Своїм шаленством нас проймає місто,
А душу тішить вулиць передзвін.
Із перлів ніч нанизує намисто
Під плюскіт хвиль і тихий часу плин.
Тут нам усім привітно сонце світить,
Нас кличуть весни й сніжний шепіт зим.
Ми тут зросли, ми – міста рідні діти,
Тут – перший крок, цілунок, тут наш дім.
Святі місця оберігають кручі,
Стрімких церков підносяться хрести.
І, слово Господа до нас несучи,
Святий Андрій здолав усі світи.
А містом віяли вітри любові
І воєн жах, і тиха мирна смерть.
Та час омив і плити мармурові,
Й думок гірких одвічну круговерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Світлій пам’яті А.Г.Погрібного
Згасає світоч і пітьма сповза,
Така знайома і така тягуча.
Лише небесна котиться сльоза,
Щоб геть задуха згинула ядуча.
Чи хто ще має у душі вогонь?
Комусь болить занедбана руїна?
Ти чуєш, брате, в чистоті долонь
Збудується вкраїнська Україна!
Чи зможеш відректися від брехні
Із вірою у сонячне світання?
Чи ти манкуртам скажеш горде „ні”
Без компромісів і лабет вагання?
Затюкані жили серед свобод
Забайдужілої до нас Європи.
Летіли камінці у наш город,
Чи, може, справді ми і є холопи?
Мазепами дражнили нас чомусь,
В церквах попи анафему співали.
Московська, а чи Київська ця Русь?
Де ті достойники, які то знали?
Згасає світоч...
І пітьма сповза?!..
Грудень 2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Татусю, де ти, у яких світах?
Чи там так само сонце світить?
Ти відлетів, немов осінній птах.
Татусю, де ти, у яких світах?
Блукаєш десь у зимах і літах,
Мов дощ рясний чи вільний вітер.
Татусю, де ти, у яких світах?
Чи там так само сонце світить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011
Татові
Малесенька пташка в осіннім саду
На голому вітті співала.
Хотіла відвести зимову біду
Малесенька пташка в осіннім саду.
І кликала спрагло весну молоду,
І дзвінко так пісня лунала!
Малесенька пташка в осіннім саду
На голому вітті співала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011
У мить, як небо відцуралось
Обіймів матінки-землі,
День народився і це сталось
У мить, як небо відцуралось.
Хоч ніби міцно так трималось,
Тулилось ніжно у імлі.
Та мить – і небо відцуралось
Обіймів матінки-землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011
Ой, лебеді: і білі, й сірі!
Вже став замерз, уже замерз.
Не відлетіли чом у вирій
Ці лебеді: і білі, й сірі?
Іскриться сніг на ніжнім пір’ї
І віє смутком від небес.
Ой, лебеді: і білі, й сірі!
Вже став замерз, уже замерз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011
Нас гідність, як мати,
В оранжеві шати
Убрала посеред незгод.
Лиха та година
Із нас породила
Спільноту, що зветься народ.
О, ґречний мій люде,
Багато ще буде
У нашім житті кольорів.
Веселки намисто
Розквітне барвисто
Над золотом наших ланів.
Вкраїни ми діти
І знане у світі
Народжене нами тепло.
В нас воля нуртує,
Та лихо мудрує,
Щоб сонце повік не зійшло.
Мої українці!
Відійдуть ординці,
Тож вас про єдине молю:
Брати мої й сестри,
Зуміймо пронести
Цю жовтогарячу зорю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011
Як радісно випурхує весна
З бруньок достиглих, із найперших квітів.
Весняна гама сонячно ясна,
Світанки спраглі, росами омиті.
В моїй душі так високо бринить
Маленької травинки перемога.
І байдуже, що в цю весняну мить
Вела і довга, і сумна дорога.
Як радісно випурхує весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011
Десь на дотику світла і тіні
Я відкриюся спрагло теплу.
У саду, що воскрес у цвітінні,
Святом виберу квітку малу.
І колись у зірок мерехтінні
Позабуду буденну імлу.
Але навіть в останньому слові
Я згадаю про квітку любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2011
Як стрімко рвуться вгору літаки,
Прощаються як радо із землею.
Назустріч сонцю, в небо, навпрошки –
Як стрімко рвуться вгору літаки.
Тяжіння подолавши залюбки
І прагнучи зустрітись із зорею
Так стрімко рвуться вгору літаки,
Прощаються так радо із землею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
До Г.Володька
Мене Маестро щиро запросив
Послухати, як линуть чисті звуки
У царині гармонії й краси,
Де є любов і де нема розлуки.
Я чула пісню, що чарує світ,
Немов відлуння першого кохання.
В ній віншувався український рід
Весняним шалом, росяним світанням.
Небесний янгол дотиком крила
Злетіти кликав понад сум і щастя.
Душа святкові шати одягла,
Як і колись, до першого причастя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
Чарівник у осінньому лісі,
В тихій казці з дощу і роси,
Де стоїть горобина в намисті,
Закликав в емпіреї краси.
Раптом щастя заглянуло в очі,
Освятило і серце, й вуста.
Віщий сон завітав серед ночі.
То була казка щира й проста.
Осінь золото сіяла тихо.
Кіт Васько муркотів на руках.
І нарешті розвіялось лихо
Й самота десь пішла по світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
“Се мовить Птиця-Мати до нас,
аби ми підняли мечі на захист свій і її.
Се б’є крилами о землю і порох підіймає до небес.
А се бо впала на землю і се б’є о неї, ніби страшиться за нас.”
Велесова книга
Ой, Птиця-Мати із неба впала,
Широкі крила та й поскладала.
Північний вітер гнав сиві хмари,
Що небо й сонце учарували.
Коли від вітру дерева гнулись,
Святії крила землі торкнулись.
Як Птиця-Мати крильми забила
Об землю плідну, що хліб родила!
Пісні затихли в німотній тризні
По небу яснім і по Вітчизні.
Та перша тризна – двадцяті роки,
Північний вітер бив у всі боки.
А друга тризна – та й у тридцяті –
Людьми і Богом повік прокляті.
Ще й третя тризна – у сорокові,
Щоб після січі не знать любові.
Ой, Птиця-Мати з небес злітала,
Синів і дочок ув Ірій звала.
Вітри північні зозуль нагнали,
Щоб мертві гнізда та й позаймали.
А Птиця-Мати об землю билась,
А Птиця-Мати за нас страшилась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Дзвеніла груша листячком дрібним
У надвечір’ї літньому, терпкому.
Під нею – хата з духом крейдяним
Та обіцянкою забути втому.
А чорнобривців теплі промінці
Пірнали в божевілля матіоли.
Ще й вітер підбивав на манівці:
Забути про „нізащо” і „ніколи”.
Блукає в соснах захід вогняний,
Завершуючи тихий плин Ярила.
І вже ріжечок місяця ясний
Несуть у ніч легкі сріблясті крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
О, скрипко! Що зробила ти зі мною?
Заворожив журливий голос твій.
Неначе за марнотою людською
Відкрився дивний край бентежних мрій.
Кружляє все у вихорі дзвінкому,
Напоєне повітрям весняним.
Скрипаль самотній в шалі запальному
Злітає над буденним, над земним.
Здається, я сама стаю струною,
Бо у мені все б’ється і бринить.
Немов це я вже кличу за собою
Поринути в п’янку, дзвінку блакить.
О, скрипко! Що зробила ти зі мною?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
Полину в позапростір, позачас,
Лишуся поміж завтра і сьогодні,
Забуду все на світі водночас
Та й вирвуся з гнітючої безодні.
Це буде саме зараз, не колись,
Бо квітнуть вже троянди малинові!
Метелик спалахнув, ось подивись!
Співають сосни вічний гімн любові!
Палкі цілунки літнього дощу –
Мов пестощі небес, мов спомин раю.
І я журбу вчорашню відпущу,
І я вогнем кохання запалаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Немов по лезу: поміж „так” і „ні”
Блукаю чи то відповідь шукаю,
Де шлях проліг у далі осяйні
До нашого загубленого раю.
Мандрує примітивність по світах,
Яскраві барви мороком покрила,
Сумну вервечку днів моїх ковта.
Де шквал отой, що рватиме вітрила?
Настане час, я відповідь знайду –
Її підкаже сонячне світання,
Спів пташки ув осінньому саду
Чи то струмка замріяне дзюрчання.
Немов по лезу: поміж „так” і „ні”...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011