| Сторінки (5/474): | « | 1 2 3 4 5 | » |
[color="#0004ff"] [i]Сніги, сніги на чорних килимах…
…Бриніть і війте, колисайте сни,
Сніги мої, зимовії предтечі… [/i]
А.Малишко[/color]
[color="#0095ff"]У сивім граді – снігопад…
Куделя
білить кленам вії,
Скрипаль-вітрисько
невпопад
Мольфарить.
Вечір все сивіє…
Зчекались пращури куті –
Прийти,
відвідати,
змирити
Праправнуків…
й зовсесвітів –
За стіл
де дідух пахне житом
І мед в макітрі з майських слад,
Воще́на свічка –
блаженіє…
У сивім граді – снігопад, –
Куделя сповиває
мрії.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014
[color="#0009ff"] [i]Праздник осенней луны.
Кругом пруда и опять кругом,
Ночь напролет кругом![/i]
Мацуо Басё[/color]
[color="#d000ff"]за гранью невесомости
расцветают цветы тишины
белыми лотосами снов
в неоновых объятьях звёзд
их росы
падают на тропинки «Завтра»
их мечты
взлетают с колыбели ветров
белыми голубями
сплетают паутинки надежд в радугу
и впослегрозье
когда рапиры молний поломаны
меланхолией безразличия
опускаются на развалины беспомощности
семь цветов благоговения
семь благословений Бога
излучину судьбы озаряют прозрачной негой
прильнувшей из тишины вчерашних снов
флейты эльфов
мелодией
влетают в утро
волфующие ноты
когда цветут цветы тишины
их аромат превращается
в ладан в лучах зари
и млечной дымкой
ложится на тропинки наших желаний
когда цветут цветы тишины
порхают мгновения
из капризности снов
- тише... расцветают цветы тишины...
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542745
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 10.12.2014
[color="#ff00bb"][i]О, проснись, проснись!
Стань товарищем моим,
Спящий мотылек![/i]
Басё
[/color]
[color="#2600ff"]когда стучится грусть
в распахнутую ночь
я по ступенькам тишины
уйду
в грёзы орхидей
забуду на мгновенье
дождей унылый сон
увяданье меланхолий
и прощанье журавлей
когда кружится грусть
в капризности заката
иголками пронзая
застенчивость ветров
я робко
вуаль стальную откидая
по лезвию судьбы
уйду
уйду
уйду
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542144
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.12.2014
[color="#aa00ff"]Белой метелью тихих, нетронутых снов —
Бабочки…
Бабочки…
Бабочки…
Поверх цветов, поверх костров, поверх грехов —
Чаечки…
Чаечки…
Чаечки…
Нежные чаечки — ожерелье зари.
— Позови… позови… позови…
— Подари… подари…подари…
Три звезды в багровеющей ауре вин.
В томном Рая рассвете — посланья «Lave» —
Ласточки…
Ласточки…
Ласточки…
Белые ласточки безустанно поют
Панночке…
Панночке…
Панночке —
Вьюженьке-панночке.
—О, родной Аладдин…
— Позови… позови… позови…
— Подари… подари…подари…
В дымке серебристо-хмельной — сердца рубин.
[/color]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NxBWlEtY17o[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541994
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.12.2014
[color="#000dff"][i]Конфлікт, представлений як Велика Вітчизняна війна, став наріжним націотворчим міфом СРСР, що служив основою формування радянської ідентичності, а в перспективі й радянського народу[/i]
Вікіпедія[color="#000dff"][/color][/color]
Не було…
Не було в нас війни.
Не топталось фашистське чобоття.
Тільки болем здригаються сни,
Тільки зирка з похоронок скорбота.
Не було листопадів чумних –
Не було…
Хрест під дощами відсирів…
Тільки пам’ятью біль перестиг,
Тільки глипа сполохано вирви.
Сорокові – то видум, то міф, –
То трутина вселживих совєтів…
Тільки в май все спішать із доріг
Душі дідів – Перемогу не стерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541461
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2014
я ведь уходила от дождя
по ступенькам
осени
рыжевласый Ветер
дребезжал
камышами грозными
я ведь разозлилась на тебя
не рисуй мне пальмочки
всё
зовёт
зовёт
Октябрь на бал
обозвав: «родной мольфарочкой»
тень
луна
шампань
бокалов дрожь
на распашку даль хрустальная
на упряжках за́ полночь
на звезду полярную
я умчусь.
декабрь.
белым-бело.
сплетены рапсодией
два желания в одно –
вино
c мандрагорою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541317
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.12.2014
[color="#0400ff"] [i] Снег согнул бамбук,
Словно мир вокруг него
Перевернулся.[/i]
Басё[/color]
Пустує совість.
Ніч гаптує тир.
В очах гравців роздвої́лася олжа…
На полюванні
ласо-злий кумир
В долонях
«Завтра»
хижуще зжав…
Чорніє тиша поміж хрестами…
Німує вітер
в безпомічні сивин…
З-попід Раю
реготять васали –
Змітає злато їм чорт
під тин…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2014
Сонце — життя перлина
Мрія — вись соколина
Щастя — мерехтлива зірка
Зо́ря — вередка́ сопілка
Вечір — калино́ва свита
Туга — тринсумна трембіта
Нива — молитви́ благжита
Стежка — щастям перевита
Воля — духу Еверест
Доля — щастзоряний хрест
Сповідь — триспалений гріх
Мати — душі оберіг
10.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2014
[color="#4000ff"]Вращают временем —
не боги,
А мысли —
голуби Вселенной.
И сны цветные —
недотроги —
В летящем пламени мгновений.
Роняют ветры
бриллианты
На зябкость дней
и переливы
Забытых грёз —
возрождаясь квантом,
С грозы в радугу,
игриво.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538688
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.11.2014
вечер — турок
звездный сумрак
степь и стих
пламя на двоих
дымка от костра
сердцеструнная игра
небо — бирюза
глаза
глаза
глаза…
хранящие в дорогах
зовущие к порогу
зной.
ветер.
пыль.
шум шагов. ковыль.
солнце.
небо.
росы.
жребий эхо бросил
в томные туманы
лето…
степь…
осанна…
перекрестки…
взлёты и туннели…
жасмин… метели… менестрели…
море…
парусник…
мольбы…
грозы, грёзы, зов судьбы
радугой с утра —
Жизнь — богов игра!
1992г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538193
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.11.2014
твоя бессовестная тень
колдует в междугрозье
крадет унылый сон
кромсая лунный вихрь
в застенчивых стогах
душ накал сплетая
безумным мотыльком
порхает ошалев
в слепых забвеньях рая
безмолвны ритмы вьюги
играют звезды в прятки
унынье позабыв…
рассвет росу роняет
сверкнув
грустинкою в бокал мгновений
окончена игра
мерцает чья то тень
в сердечном стуке гордость сняв
твоя
твоя
твоя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537671
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.11.2014
[color="#c800ff"]в
аккорды тишины
в матовость рассвета
врывается стрела
как звонкий луч
как сердца крик
ее протяжный свист
шальной посланник света
взбесившейся крови
летит
летит
летит
пронзает синеву
безумностью ветров
вонзаясь в изумруд
листвы покорной
и каплями стекая
сливаясь с серебром
тает
тает
тает
в резвящейся тени
на сброшенном манто
Зари
[/color]
2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537661
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.11.2014
У білім попелі століть
Цвіркоче пам’ять в сивих росах…
– Куди навпомацки біжить
Твоя дорога златокоса???
Впаде безлика тінь
Й кургани вкриє прадідівські,
Громами змолиться – зболить,
І перед супостатом стане по-князівськи –
Не приречена, не зречена – охрещена вогнем,
Золавими тривогами умита…
Ми з Тобою йдем, ми йдем…
О, Вкраїно-леле, – Нене у вінку із жита!
17.09.11
------------------------------------------------------
Чорновик не хочеться редагувати, щоб не втратити ідею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537461
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2014
у горі спасає молитва
у щасті спасає молитва
душа молиться слізьми
душа злітає крильми
душа молиться криком
душа молиться стуком
до незримої сили
в тумани за обрій сиві
душа посилає віру
душа топче зневіру
душа до Бога в дорозі
а Бог на нашім порозі
міряє совість тут
і душу веде на суд
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2014
[color="#ff9900"] [i]Лиса своего хвоста не замарает.[/i]
(пословица)[/color]
Уходит в среду цирк, оставив лишь афиши, –
Трюкач, жонглер, маняня, лицедей –
В руках капризных виртуозов – мелочь-фишки, –
Навьюченных уводят лошадей…
Уходит в горы цирк, оставив соль на ране –
По зимним тропам, в логово дымов…
А май в жасминовом бреду мерцает – пряный,
Припрятав в память отголоски дневников.
Уходит тайно цирк – немы сердец заплаты,
Ветра шлифуют шрамы тенью ржи
И вечер дремлет в тихой роще – конопатый,
И мы в терновнике ночном бежим.
Уходит в небо цирк, оставив боль да пепел
Наездников слепых, карму, вояжи…
Мы радугу на семь ветров нацепим –
На колокол звенящий – жизнь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536854
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2014
Прийшла весна – проснулася війна
І розірвала день багнетом, –
У дзвони голосує журби́на…
Засіває сльози горіч вперта.
Трути́на поливає сіль душі
Лихим вином гадюч-обману.
На три сліпих розхрестя вік згрішив.
Королева лжеправдинь – путана, –
В масонському котлі – Донбас-Хатинь…
Зівсепомст тінь плетуть кургани…
– О, віро, –
мо̓ не розстріляні мости?
Між Києвом й степами –
між нами???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536004
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2014
жбаніє день…
вітри вигецують гопак…
у кошлатім небі журби здригнулись струни.
навспак
жбурляє листя Вечір –
вурдулак.
заплітає Рось хвилювання
в’юнно.
лишітся же іще жовтня
Дон-кіхоти
ще не змріялося ваше грай-вино…
провидице, навпроти:
– о, хто ти?
хто ти?
в жупанчику журнім,
в гримі перемов.
в твоїх очах зблудили тіні гомірні, –
розрижавленим зівсесповстані каприззям.
– о ні!..
в обійми ловлять гноми – кудлані, –
холодища у мінорній ризі.
жбаніє день – розхристаний блідий бурлак…
журбинить день – передзим’я хмурни́й віщак…
упала туга поміж семи самінь…
зів’яла туга…
а Сівер з-позасинь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535494
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2014
[color="#0011ff"] [i]двері народжують сквозняки
базіки народжують біди[/i]
(китайське прислів’я)[/color]
– Дощ іде?
– Ні, то плачу Я
У засмутку розболених журбин…
То туга вітру – скрипаля,
Летить за щемом щирим навздогін.
– Дощ іде?
– Ні, стріскалась душа –
Надія краплинами у трави, –
В забутім світі –
забутий жаль
І розбрату паростя гірчаві.
– Дощ іде?
– Ні, наснилась тінь
У застулах стихли сподівання…
– В’ядук… О, Боже, перекинь
В преддивин роїння забажа́нні.
13.08.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2014
[color="#ff00e1"][i]Чтоб холодный вихрь
Ароматом напоить, опять раскрылись
Поздней осенью цветы.[/i]
Мацуо Басё
[/color]
[color="#ff4400"]Осінь — рижа попелюшка:
то фарбує, то змітає листя
під старезні дуби та гиви…
гливовате сутеніння
закриває скриню, куди зібрало останні відлиски сонця.
пройдисвіт Вітер…
— ви бачили? пройдисвіт Вітер,
який дрімав у за́полоччі бабиного літа
проснувся
і почав пірнати
то в сон калини, то в шепотіння кленового листя,
то в тиху молитву Роставиці…
білолиці – місяця покірни́ці — берези,
руни свої колихаючи,
вмоляють вгомонитися хвацького жовняра
чи
прилягти в багрецевих комишах.
шал.
вітрисько видмухує шал зі свого серця —
вплітає його у мрії Місяця,
у Сон…
— ви бачили, як Сон опускають ельфи
на журні бутони хризантем?
… і вони розпелющуються…
вітер, журавлі
і хризантеми жовті
тінь повнолуння
— з чого розквітає Жовтень?
із сусально-прощальних гомонінь Осені?
із «курли», що смутком впало в сиву тінь туманів?
з помаранчевого тепла круглолицих хризантем?
чи з ворожби повнолуння?
а може із журби, яка сховалася в закуліссі душі і лихвар Вітрисько вивіяв її в нічний неспокій?
— з чого розквітає Жовтень???........
[/color]
15.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532450
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.10.2014
давай нап’ємось тишини
із келиха
кленового,
рижавого мовчання…
напівжурні каштани…
напівсолодкі сни
в безвітрі
вечорово-п’янім.
давай загубимось до раю
у медовато-грішнім
вересовім смутку
ти мені подариш (?)…
…хмари…
я — тобі
сунично-райдужні
три незабудки
давай сплетем дивакувате трин-саміння
в дорогу
над блажним багаттям…
давай ті роси
блідувато сині
розсієм
у роки злодійкуваті.
давай долонями розпалимо світання
над прірвою
розжумлених надій
впізнай мене
в мелодії янтарній
де скрипалить вечір серцеполохкий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
(дітям ВВв)
[color="#2200ff"][i]Той, хто п’є воду, повинен пам’ятати
про тих, хто копав криницю.[/i]
(китайське прислів’я)[/color]
І ось прийшла жаска́ розплата
За біль батьків, що не прийшли з війни,
За рани,
голод…
Супостати
На сім розп’ять души́ну розп’яли,
На сім
роззимлених тужби́нещ,
На сім
непроханих, лихих свавіль…
— О, Доле, — ношу сю осилиш?
Чи сонцем спопелиться хижа цвіль?
Грозо́вищ гаркотять тріади,
Танцює демос —
очманіло,
зло.
Трутин-лють в нас — ми колоради, —
Свободи* мстиве зизиться жало́.
МИ — нив прарусицьких свічадо…
Дитинство вкрала зчумлена війна...
Ги-го-че чадо:
«Колоради…»
… терни́ться
нам
стежина крижана…
-----------------------------------------------------
Свобода* - в контексті - вседозволеність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531718
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2014
Чупріє рижий вечір…
Ми втрьох – розлука, Я і тінь…
Човняр долоні зперчив…
– По чім ціна твоїх журінь???
По чім неспита сповідь??
Вітрисько ворожінь – по чім?
Заходить туга згорда…
Куплю твій сон з жагин-парчі –
– По чім?
Скажи по чім???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
а мир жесток и слеп –
играет ложь на арфе –
кровавых грёз вертеп.
Борис печалится и Глеб
под «градом» диких мафий…
кричат урюм-ветра
сметая пепел с судеб…
игра – оскал-игра –
грозою в жизнь с утра-
мечем чёрн-месса рубит.
17.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530305
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.10.2014
Цей обрій наче чорний креш
Гіркої-гіркоти…
В.Стус
А сон летить у прірву...
Клубить дим…
Ростріскується лють у хижій канонаді…
На вотчім полі диявола сліди —
Відьмує шельма —
сипче «градом».
— Свята Покрово, — де твій омофор?
В печалищі розчорненім встає зоря, —
Скаженим людоловам, Ти, путь зашор
Й тим,
стежину в Нені хто украв.
Слов’янську хату заступи від юдів
На то́ржищах зачумлених,
зажерливих вітрів;
І розбрат
спавутинений
облуддям
Розвій
з мелітарних пазурів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529404
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2014
Закат зарницами резвился в бубен…
Октябрь-цыган вдыхал тепло костра
И струны скрипки нежностью голубил…
Свирелью Ночь мечтала ув ветрах…
Цыганка-Осень — шальная-шувихани —
Плясала… Целомудрия сожгла.
Несла янтарь, рубины на свиданье…
Робели звёзды. Содрогалась мгла.
Луна услады пеленала звенья,
Туман блаженства, счастья карнавал…
Дрожит монисто. Жжёт импульс искушенья,
Кружась бушует сладострастья шквал —
Цыган и жрица, в жгучем вожделеньи:
Немой дыханья танец, губ и рук,
Рассудка отреченье и кипенье
Любви, в сердечных чашах – перестук —
Стихии пыл — услады ураган —
Сакрал-аккорды в ритме страсти;
Венчанье верности — тайны ритуал —
Волшбы сирокко в пучине сласти.
Алако, тень покрыла покрывалом,
Сплетенную из двух блаженств нагих…
…Рассвет…
…шувни все юбки растеряла…
Вино вожденное —
в дожди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528785
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014
(карпатцям Донбасу)
[color="#1500ff"] [i]Мій раю зелений,
Мир-зіллям маєний,
Стелися круг мене
В далекую даль![/i]
І.Франко
[/color]
Повернулись у пекло… Повернулись вмирати…
То прапрадіди звали прощатись — прощайте Карпати,
То мотуззям прозірним тягли роду пасати –
Прощавайте Карпати, – тужби́нище нам омивати…
А сонце гривасте шельмує намисто,
Із заходу «гради» примир’я розтерзують в зблиски,
І крутиться день на хвості у відьмиська…
Карпати далеко – звірячії гульбища близько.
Розклаптене серце свавіллям стократним,
А пекло свідомить зубиська, – а Бога за ґрати,
А горе кудлате злетілось вбивати –
Чумне…
…Журавлі…
…Журавлята…
…П-р-о-щ-а-й-т-е Карпати…
*
Могили батьків – люляють смереки.
Могили дітей – залюблені спеком.
Вітріють вітрища, чубіють заграви –
Осмолена тиша на паперті слави…
02.10.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528780
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2014
[color="#f700ff"]Янголіють тумани.
Висмикує мрії Амур.
У розхристанім жовтні – блідаво-журавнім
Забавляються подихи
двох
розшаманних бандур…
— Намалюй мені шелест
осіннім зітханням,
Намалюй
шепіт серця —
ранньо-струнний ажур...
Намалюй
на краплині
здурманено-збещенних рим,
Ностальгійним огнем —
чаровинням чар-рути,
Матіоловим солодом,
відлунням вихрозірни́м
У кагоровограйнім,
неспитім розкутті...
Залюляй
тремну труночку тінь,
маг-пілігрим.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
не побороти тишу сивиною…
гордує синь…
цвіте журин-полин…
між споришами,
серцем
і війною
ідуть дощі, млинує миро млин.
а я молюся:
«дай Всевишній МИРУ
гнідим степам згорбленим образзям,
переполоханим в огне́нній сквирі*»
«воскреснєтъ Бог і расточаться Єго вразі**»
*
«да воскреснетъ Бог…»
«да Бог еси обаче***
врагов Своих да главы сокрушит
в прегрешениях верх влас переходящих…»
воскресне Бог –
пред безумом поставить щит.
*
перезасіє ниви даниною й житом
і стихнуть
кононади лиха
передурманена
і градом перебита
віра
вплете в зорю карміни
стиха.
----------------------------------
[color="#cfaaaa"]сквира* - негода, сльота
вразі** - вороги
обаче*** - заодно, разом з тим,
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523369
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2014
білим по білому – розписує Бог
чорним по чорному – чо́рнить війна
вічне по синьому – котить Сварог
суд-ь-ба то? чи мста? – у жорнах сповна?
Ликом об камінь – рвуться дороги
Дике в короні – отрута в ножнах
Знак бумерангу – вишньопрестрогий
Прарусичам – вічність –– полчищам – тьма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521360
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2014
Вспахано поле
Ложью
Всеяны зерна
Яда
Белое черным
В вожжи
Солнце в объятьях
Ада
Степь и ковыль -
Плаха
«Градом» закат
Выжжен
Тьмы коктельчик
Пахарь
В утро печалью
Брызжет
Вспахано поле
Болью
Дыбится поросль
Смерти
Белое сбелено
Смолью
Ведьма судьбами
Вертит
Эхо бешеных
Дымищ
Дышат мстивые
Ветры
В Русь-владарицу
- Видишь
Киллер распутный
Метит
_---------------------------------------
p.s. просьба для западных украинцев не путать слова Русь и Россия - истоки Руси – это Киев, Киевщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520849
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 01.09.2014
Моїх русичів сон опалений «градом»
Курганіє печаль на розхрестищі віх, –
Я за Тебе молюсь, Вкраїнонько-Ладо,
За безжурну весну й нестривожений сміх.
Я за Тебе молюсь – надійно, поденно,
За сонце в рахманних Твоїх небесах,
Щоб попелом вражеє терня
Сивіло, жаріло в чужинських очах.
Я Тобою живу в цім облудді розкошлано-гіркім,
Я з Тобою іду по печалі й снігу,
Я з тобою тулюсь в кермачів на задвірках
Під шаманно-звіриннеє ревище й гул.
Моїх русичів сон розтерзаний болем…
Нам послані стріли чужинських богів…
Я за Тебе молюсь, моя Русь, в матіолах,
Щоб птахою вічності Твій спокій злетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519323
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2014
чи страшно – не страшно!
ця ноша прегірка
в розстріляну тишу
влітає голубка –
душа материнська
розтерзана болем
печаль українська
над-полем-над-полем
вишіє спокута
за милість вчорашню*
забута-незбута
з отрутою чаша…
в рабиню оділи
і Долю і Неню
продажні вампіри
за долар – у жменю.
і СУ розтинають
і небо і спокй
і долю і серце
у помсті солодкій
несеться смерч в берцах
чорн-меса несеться
розстріляна тиша
колише завію
голубка в надвишші
воліє надію –
МИРУ воліє
---------------------------------
p.s. 1. горлиця – в українському фольклорному символізмі образ горлиці – душа матері.
2. спокута за милість вчорашню* – теза «миру мир»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518066
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2014
[color="#0400ff"](16.08.14 – [i]14 день блокади + інтенсивний кільцевий обстріл[/i])[/color]
Пече перчінь. Судомить серпень.
Язици* міряють прелюттю мсту
І лихо розкуйовджене, обдерте –
У чорних латах на посту
Чатує день, чатує звід,
Чатує небо над Луганню –
За те, що не продав свій Схід –
Тобі козаче – блокадна гавань…
Юнці під прапором бандери,
Вожді під проводом АТО,
Чужинські кельти, легіонери
Голодомору принесли́ манто.
Тебе, о руський пращуре,
Несе маргінне чадо в дань
Мамоні.
І хижо-чорним ящуром
Повзе печаль,
в обійми степу,
пресолоні….
**
Не буде прощення – не буде,
Хто долі спопелив на смерть
Й мечем слов'янські груди
Помітив у лихарництві пришесть.
---------------------------------------------------
[color="#8c6868"]Язици* - народи[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517619
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2014
[color="#1a00ff"] [i]Санкции! С голода сдохнете![/i]
Леонид Кравчук, круглый стол, 19 мая 2014г.[/color]
Ми можем бути ситі і скажені,
Любити сонце і меди –
А там, в підвалах – незможденні
10-й день без тиші і води…
10-й день – це вічність, а чи мить?
Чи сон, що з пекла виповз межи люди?
10-й день АТО вогнем сичить –
Шабаш у світському облудді…
Відрікся Київ від слов’ян –
Від сивих, немічних, новорожденних,
Од Христа обцькованих мирян
Во благо доларів скажених.
*****
На черзі «Завтра» глипає лукаво,
На черзі всебарильства новий сон…
Летять, летять над краєм русів гави
І мітять новий регіон…
12.08.14
p.s. – народ завжди був заручником політичних ігрищ.
http://korrespondent.net/ukraine/politics/3404753-luhansk-v-blokade-10-y-den-net-sveta-y-vody
Сьогодні влада відреклася від народу Донбасу, а завтра вона з такою ж легкістю відречеться від іншого регіону. Хто руйнує власну економіку і морить власний народ, той не збирається жити в цій країні. Мабуть таке замовлення дуже дорого коштує…
І ще будяччя деградації виросло в суспільстві – це черствість, непримиренність до іншої думки і вада меньшоватості, що ховається за фіранкою нацизму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517232
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2014
[color="#2200ff"][i]Когда нет врагов, то не бывает войны.[/i]
Лао-Цзы
[i]Война превращает в диких зверей людей,
рождённых, чтобы жить братьями.[/i]
Вольтер
[/color]
[img]http://24tv.ua/resources/photos/news/201304/327386_717334.jpg[/img] [img]http://wpapers.ru/wallpapers/Fantasy/8670/PREV_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C-%D1%81-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B9.jpg[/img] [img]http://www.segodnya.ua/img/article/5356/54_main.jpg[/img]
Глотком безумия — беззубая война.
И горький яд — возмездия…
Но
Я люблю…
люблю тебя, моя страна, —
Бесшумных снов — гортензия!
Кричат охрипшие мгновения тревог,
В паутине лжи — судеб бремя...
Шальной играет дьявол на трубе — у ног
Корявого вождя* — беда свечением.
Сойди…
Сойди
славян спасительна звезда —
В печали цепкой время:
Халдеи скорбный путь нам —
пулей в никуда…
А
Феникс «Завтра» мерит…
***********************
[color="#2200ff"]У Коломойского не исключают, что «неприятности» на Донбассе могут продолжаться годами……[/color]
http://rusevik.ru/politika/133159-u-kolomoyskogo-ne-isklyuchayut-chto-nepriyatnosti-na-donbasse-mogut-prodolzhatsya-godami.html
-----------------------------------------------------------
Корявый вождь – бог войны
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511856
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.07.2014
[color="#2f00ff"] Ива склонилась и спит,
И кажется мне, соловей на ветке –
Это её душа.
Мацуо Басё[/color]
[color="#ff00b7"]в липкой паутине будней
за гранью истины
рождается эхо —
эхо рассвета
сплетенное
из нот сновидений и осколков удачи
пронизывающие
грусть и глухоту мрака
сквозь лабрадорно-весеннее безмолвие
опускается в сны акаций и ив
в звонкие сердца птиц
миг
и тишина взрывается
ля-мажорной трелью соловья
темень прячется под зыбким паландином меланхолии
и
шифоновая млечность тумана
растворяется
в нефритовых копьях трав
словно робкие весточки
резвятся первые блики зари
ты приди в долину рассветов
вдохни фимиам нежности
и райские сны
превратятся
в незабудки
в мелодию тайн в истоме зари
ты приди в долину рассветов [/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510631
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.07.2014
[color="#ff0033"]Распяты
мгновенья тишины,
В сонной роще,
где мурлыкали ветра
Гроза,
серогневный флаг войны,
Взметнула
царицей рьяною
с утра.
Летят,
Летят
взъерошено полки
Навстречу солнечным аббатам,
Шаман клокочет
бубном колдовским,
Сверкают саблями пираты.
Клокочет высь —
Огонь!
Огонь!
Мелькают тенью
флибу́стьеры захвата.
— О, сердце! Световида тронь…
… украдкой,
влюбилася Гроза-пиратка…
[/color]
-----------------------------------------------
07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510213
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.07.2014
[color="#002bff"][i]Уже не одно столетие делаются попытки
исправить мир при помощи
взрывчатых веществ. [/i]
Лешек Кумор[/color]
Престомлені миром. Зболені часом.
Зим-серце осліпло злістю в фугасі.
Овиті облуддям. Впокорені світом.
У літті міжлюддя – непрощені діти.
Ідуть в балаклавах. Ідуть в сапожищах.
Поміж тишею й цвітом – «Завтра» у хвищу,
Гачками на плаху – віру й країну,
Ружі у росах, праНеню сумирну…
А може не знати? А може забути???
Свавілля кудлате, розхристане, люте…
Дичіє під сонцем, грачіє над полем –
Зганяє у прірву розмолені долі.
**
А Правда негрішна з вінцем несвятим –
Васали їм змінять на смерть паспорти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
[color="#d000ff"]Малює Вечір тишу, десь край степу,
Розмаченими снами передщасть;
Цвіркунчиків балади, в росах, терпнуть...
Згаса свіча... і явір — ні шелесть...
В левадах, верби шепотять украдно.
Газдує Ніч. Пряде павук сільце.
Міжзірними стежками Аріадна
Веде, у храм Любові, манівцем...
О диво: між сузір’їв — мла пелюстя
Чи мрії кружеляють навстрічань,
Чи маг таємно тінню долі спутав —
Дороги дві в хмарині чарувань. [/color]
04.09.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014
[color="#ff00ee"]миті настояні на руті твоїх мрій
налий мені в келих сьогодення
нехай зоря сперевеслить павутинки доріг
рожевим і затишним
і
опустить їх в смарагдову долину нежурби
тобі – подарує срібні струни рапсоди
мені – жасминове світання
муркотання серця твого
зцілить всі тужбини
ожиння заплете дощі лукаві
а хмари перлини струсять
в смутку сірий степ
і проростуть ромашками й дзвіночками
в цвіркотінні літа
в заполочі ночі
в затишші «Завтра»
в серенаді серця
налий мені в келих сьогодення
миті своїх мрій
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
Господе,
я здіймаю до Тебе
гливий сон
мов тужбину-тужбин,
Незабудки,
стежину у зебру
й
вечоровий сумирний кармін,
Білу тишу тривожних ілюзій,
чадру споришів,
шепіт надій,
Розмінорні мрійливі тумани
в мовчанні
обігріти зумій!
Господе,
я схиляю до Тебе
сиві чаїння
тихих тяжбин,
Золотою зорею
припудрені думи –
Тобі на поклін!
Дай напитися спокою
надвечірній тіні
туманній,
крихкій;
Дай налитися колосу
Вкраїні
розболено-рідній моїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014
[color="#f200ff"]где то там –
на изгибе молчанья –
дождь рисует нежным поцелуи твои
бирюзовым надежды
весенне-теплым – мечты-корабли
ну а сон
играет в прятки
то с улыбкой,
то с сердцем шальным
гном кудрявый украдкой
в гиацинты туман разлил…
с забытья облака проснулись
тайно ветр обласкал зарю
в капризность лазурь вплетая
ну а ты… ну а ты… колдовал
на судьбу –
на плече
поцелуем гадая
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.06.2014
Сичать яду́чих жнив жалкі́ омани,
Самотіють тінню злі болі криг, –
Навмання пише літопис комбриг
У хиж-відлуннях самозванних –
Спонтанно пише смертю на курганах.
Гримить поде́ння – трут печаллю в рани…
Зрадливий вітер сон зістриг…
Мироточить степ… Йде архістратиг –
Врата віткрили душі, дні і храми –
Босоніж йде архістратиг
з мольбами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507923
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2014
[color="#0400ff"][i]Никогда мы не будем братьями
ни по родине, ни по матери.[/i]
Анастасия Дмитрук
[/color]
Рапірою – у тишу
«градом» – у життя
аннали днина пише
жу́рбищем безтям
розтоптані надії
в’януть – не цвітуть
зрадливотрутні змії
гатять чорним путь
кричить сова в міжгрішші
сагою у вись:
– Всесильний і Всевишній
в степ на суд явись…
явись у тину смути
в за́блуддя хижих днів
зумій Ти відітнути
кривду від хлібів
зумій зцілити плем’я
розбрат зборони
і чварне-чварне терня
ладаном у дим
*
напише час на руті
солодом хмільним
притихші й незабуті
рідні-рідні ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507812
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2014
[color="#ff00ea"]Лепестками ночи синими, теплыми
Расцветался август, в дымке, над рекой;
Кастаньетами дребезжали тополи…
— О, туман,
настоем мяты, ты меня умой,
Ты укутай
духом вещих меланхолий,
Что шумят в крови пилигримов-журавлей…
Рассыпаясь робко эхом,
на приволье,
Ты, под лунной паутиной,
святости светлей.
— Ты рассей
на семь ветров молитву, странник,
Белоснежным, нежным, вихрем лилий-дум;
Призабытым счастьем полыхни - прадавним,
Обними своей ты тайной —
обними, ведун.[/color]
07.09.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507652
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.06.2014
спішить не час,
а вік
по життя дотичній хвилі
зовсерік
збира краплини
чи то щастя, чи журби…
з мольби
плете мережку – прозоро-павутинну,
в неї ловить віхолу
примхливу
полохливу
бунтівливу
із осоння мрій
де духмяниться чебрець і деревій
накрива її туманом
марить
в попідранній тиші стрітися
з чаклункою зорею
і трунку
з медвяних кошиків калини
напитися
змолитися
влюбитися
світитися
05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
о, дай напитись мені, Боже, з твоїх долонь медової води
і відведи від розхристаних тривожищ, від ста розлючених вітрищ, – Ти, відведи,
від сотень стріл кудлатих божевільців, що нишком спокій шайтанять,
від ста гіркот гримливих хмарогримців й зажоржинь на завтра-завтра благодать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
[color="#c400ff"]Я
тишу зупиню
напівдороги
Шаленим вітром
стомлених надій,
А ти ланів
мрійлива осторога
Моє журбиння ранком пересій.
І в низку днів
дмухни пергу акацій,
Травневе сонце
й
спогади суниць –
Лихвацько розлетяться світлокрильці –
Провісники
купальських
зоряниць.[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
растоптаны обрывки дней
и Бог вещает серым –
застыла память на щеке
разменным колким гневом…
шагает мрак в небытиё…
мерцают искры веры…
секундомером вороньё
терзает наши нервы.
играет власть – шах наугад –
лови печаль Всевышний,
а Родине – фан-жребий – мат…
и дождь по счастью хлыщет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502525
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 01.06.2014
[color="#4400ff"]Упади в мои молитвы, Небо, —
Размонашеное Небо со семью ветрами, —
Перламутровыми снами ребус
Растревож, развевая их над днями–лоскутками.
Укради мои ненастья, Вечер,
И запри на брам сто семь под пучиной дикой власти,
Колдовскою сетью дух их млечен
Принакрой в мехах грехов спутано-игластых.
Услади мои мечтанья, Лето,
Колыханьем грёз в долине вещих повелений,
Дребезжат пусть пьяно кастаньеты
В дерзновенье сердца —
сладостные тени. [/color]
05. 11. 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502405
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2014
[color="#0d00ff"][i] Якщо ви бажаєте, щоб життя усміхалось вам,
то подаруйте йому спочатку свій хороший
настрій.[/i]
Б. Спіноза
[i]Пора змінювати апофеоз жертв у боротьбі за Україну на подвиги вбивства ворогів.
Надмір добродушности і брак агресивности до москальських тварюк не робить нам чести….
Небо потребує нашої ментальної зміни зі страдників на месників.[/i]
І.Фаріон[/color]
Забери мене, Матусю, – забери, –
Я жити хочу, а вітер віє знов дими,
А вечір вовком входить вкрадьки з-за гори
Забери мене, Матусю, – забери…
О, сирени виють… Снаряди?… чи громи?…
– Молюся, Мамо: «Господе, спаси і відведи
Від ночі, дому… хай краще холоди,
Ніж вертушки глипають з пітьми.»
Забери мене, Матусю, – забери
Я МИРУ, МИРУ хочу – на сьогодні, на завжди
О, вибух знову – чуєш, Мамо, крик?
Забери мене – благаю – забери.
p.s. Сивіють юнні матері,
А діти моляться: «Дай, Боже, миру…»
Забутим перлом угорі
Ридає ридма місяць у зневіру…
15.05.14
--------------------------------------------------------------------
Правда, тільки трішечки підримована – мама, що залишила свою 3-хлітню доню на травневі свята з бабусею і чоловіком, щоб відвідати свою маму не змогла потрапити декілька тижнів до дому і від таких от дитячих молитв посивіла за пару тижнів у свої до 30 років….
---------------------------------------------------------------
(Про фото (на фото інша дівчинка з інету) ) Нацгвардію розмішують карателями-снайперами, які випадково можуть влучити, як в мирних жителів, так і в нацгвардійців.
-----------------------------------------------------
Від себе. На істиних терористів і сепаратистів (яких завжди, в усіх гарячих точках – не більше 10-ка) в державі мають бути розвідка, закони, спецназ, а не важка артилерія, авіація, приватні батальйони і армія.
------------------------------------
У нас одна держава і влада має не сіяти ворожнечу та охороняти життя мирних громадян і дітей, як на сході так і на заході – на півночі і півдні, незалежно від етнічної, мовної відмінності і політичних поглядів.
-----------------------------
дуже-дуже хочеться вірити, що нова влада принесе мир, спокій і неділимість в Україну....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2014
[i][color="#4000ff"]В первую очередь террористические сепаратистские действия
бьют по нашим гражданам. Я обращаюсь к жителям
Донецкой, Луганской областей: надо поддержать
проведение Антитеррористической операции и вместе
покончить и с террористами, и с сепаратистами
в этих областях" [/i] [/color]
[color="#4400ff"] Турчинов.[/color]
http://vk.com/video177401247_168832372?list=8a6d1a6b0829345448
http://www.youtube.com/watch?v=X3xUOpAaqN0
http://www.youtube.com/watch?v=X3xUOpAaqN0
http://vesti.ua/donbass/51395-kto-streljaet-na-vostoke
І смерч, і плач, і біль, і гнів атак…
Наруга днини і нескореність у душі.
А світом править Бог чи вордулак?
Чи кат, що кида життя на палаші?
Гримить гроза над вічністю степів…
Кургани стогнуть під люттю мольфарищ…
Отерпло сонце в чані лихварів
І свище вовчий день – голодний кліщ.
Іде шахтар – із смертю віч-на-віч –
Щозміни лава* чорну пащу хижить.
Іде шахтар під кулі сих сторіч, –
І ловить душу скіф – в долонях зніжить.
Цвіте весна, – а нам лиш перейти
Всі пастки – перехитрити клич ловця.
Цвіте весна… О, Матір Божа – Ти
Проведи наш рід** през лабіринт безтям.
06.05.14
-------------------------------------------------
лава* - робочий пласт вугілля
наш рід** - багатонаціональний рід –українці.
p.s. – мені дуже болить нинішня ситуація на Донбасі, так як частина моєї трудової діяльності пов’язана з цим краєм і я, за багато років, не зустрічала бидла, дибілів, бомжів, тощо, а алколюбителів в Києві набагато більше… за бомжів мовчу…
народ, який не стояв на колінах – не потрібно з них піднімати?
народ, який не був у польських і австро-угорських наймах не потрібно закликати до СВОБОДИ і нав’язувати українську мову?
Народ, який не зрадив у роки ВВв, чи потрібно нащадкам бандер і СС-Галичини читати лекції про патріотизм;
Народ, який є спадкоємцями скіфів і козаків чи потрібно закликати до волі – вона в них спадкова…
Але давайте будемо милосердні краще сталінські репресії ніж АТО (є надія на життя і реабілітацію) – життя одне, а сепаратистів на Донбасі 6,5 млн і за кожну голову ціна 10-15тис $ (офіційна статистика)
і ще таке, щоб зрозуміти відмінність менталітету деяких політичних партій перечитайте «Молоду гвардію» принципи УПА, СС-Галичини і С.Бандери – період один – наслідки різні…
моє враження співпадає з думками донбасян, за те що 90% хоче жити в Україні були створені АТО, щоб за гарний кошт відсікти Донбас і потім весь Пд-Схід від України….
На Донбасі проживає приблизно10-15% вихідців із Західної України і десь такий же % росіян, які живуть між собою мирно і дружно, багато в одній сім”ї і не бачать один в одному ворогів – низький їм уклін в наш буремний час, - і вних потрібно вчитися миру і дружбі істинній – не фальшивій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499388
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2014
[img]http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1c/Order_of_the_Patriotic_War_%281st_class%29.png[/img]
[i][color="#2600ff"]поле… міни… міни…
міни… поле… поле…
від снарядів скиглить ніч
міни … поле… поле…
поле… міни… міни…
і кошлата смерть навстріч[/color][/i]
[img]http://kurgan.clan.su/_fr/4/3664216.jpg[/img]
що може розказати тиша?
відлунь, сліпих відлунь
переплетених із гримами окопів
з роїнням підлих куль
з божевільним туркотанням пильних дотів?
з медовим словом мир
з порваним в клапті серцем друга
що може розказати тиша?
війни злий поводир –
гнучка, обабічна шелюга.
[img]http://artofwar.ru/img/s/shennikow_w_w/text_0290/text_0290-5.jpg[/img]
а дощ іде* – це плачуть змолені надії,
що ось тут присіли перед боєм…
у цій жаскій завії меми скаженіють,
а гітлер сонце перекроїв.
комусь-то випаде любити вітер,
кому-то сіяти хліба…
а час – жалки́й продажновправний митар
гримливу сповідь обікрав. [img]http://falerist.org/images/Medal-Za-vzyatiye-Berlina-stoimost.jpg[/img]
1941-1945
[img]http://topwar.ru/uploads/posts/2010-11/1289664564_4.jpg[/img]
в димах твоїх – превтомлені солдати
і дзвони тужать на осонні,
і сивезно-сива землиця-мати
збирає долі у долоні…
а я Тебе, мій діду, не забуду –
спокійний сум, гордий взір…
і як травнево-сонячна полуда
забігала похапцем у двір.
(присвячено діду Мельничуку М.А. – учаснику штурму Берліна)
* - на підступах до Берліна йшли постійні холодні дощі…
--------------------------------------------------------------------------------------
- саперно-штурмові батальйони ВВв на своїх плечах і своїм героїзмом принесли перемогу над фашизмом у ІІ-й світовій війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496560
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.05.2014
– Мій прадіде?
– Ти бачиш?
як запроданно топчуть Русь
Придворенці хазарські, в димИщі басурманської нірвани???
– Мій прадіде?
О, невже твій меч від віри відсахнувсь???
Невже
бані злотоверхі
нам пороссікають ятагани???
*
Гойдає ніч
гіркі гірляндочки тривог –
трутин-сільце.
В журінні верб –
несміло-зболені розплакались моління.
А ми…
А ми…
на пласі вже –
кат здійняв топір –
і все…
– Мій прадіде,
рать вражу зупини на відстані півтіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494334
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2014
Тишина... В Небесную Реку падают последние звезды… Она их прячет в своих объятиях. Ночь — уставшая путница, всколыхнув нежные пионы, ложится отдохнуть у подножья горы Фудзи. Ветер, украдкой, собирает их благоухание и несет к озеру Сёдзи. Трель соловья первой всколыхивает и теплое безмолвие, и озеро, и солнце. Нет, оно еще не подняло ресницы, но уже и не спит.
Предрассветная мгла собирает сновидения, чтобы связать, с них, прозрачную паутину и опустить на луг, в травы — травы их прошепчут сверчкам — эхо снов зазвучит в их мелодиях.
Бледнеет небо. На озере Сёдзи, листья лотосов прячут тайны звездного неба, в свои спящие цветы.
[i][color="#ff00c4"]Ароматом пион
Колышет ветер Сёдзи
Крылья стрекозы[/color]
[/i]
Волны Сёдзи, словно цветы жасмина сброшенные богами, с небес, они тихонько резвятся, играясь с бутонами лотосов, целуют их своими прохладными устами. Первые лучи рассвета разрисовывают розовой акварелью перламутровые гребешки волн и журавлей, цветы и бабочек, которые будто невесомые лепестки магнолий кружатся в кагура между желтыми и синими ирисами.
[i][color="#ff3c00"]Солнце взглянуло
Из-за горы Фудзи
Танец журавлей[/color][/i]
Фудзин прохаживается между озерами, вдыхая свежесть утра.
Амартэрасу-о-ми-ками сбрасывает невесомое, розовое кимоно, которое поймал Фудзин, а сама ныряет в безбрежную синь неба, покачиваясь на облаках.
Утро благоухает.
[i][color="#f21191"]В лучах рассвета
Сверкает озеро
Лотосы в росе[/color]
[/i]
-------------------------------------------------------------
[color="#445c4f"]p.s. в хайку, использован традиционный японский символизм. [/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494100
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 22.04.2014
Маруся квилить
жура на вигін
на злючім гіллі
сова з похмілля
віщить свавілля
а в чварнім броді
гнів на свободі -
трюкач з ружжищем
знов сотник свище
– усім на плац
там шейх-циркач
кроїть свиту:
клапті в биту
сам у жито
Рай в кишеню
серце в жменю
жах на стражу
сонце в сажу
долар скаче
пан хап удачу…
баламута
призабута
тінь роззута
на покуту…
чи на плаху?
горупаха
дзинь у дзвони
знов безсоння
вправо-вліво
роз’яріло
ополчище
владить хвища
загребуща
лукав’юща
невсипуща
трин-пророча:
з неба глас–ОК!
– сон і пасок
затягнути
на покуття
подивитись
помолитись –
без обману
легше стане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493930
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.04.2014
[color="#000dff"]О, кревний Янголе,
в криницю срібних моїх мрій,
Стріпни росу
настояну на руті
травневого світання.
О, білий Янголе,
у понічі доріг, зумій
Зорі
прозірними пір’їнками
зігріти крони
недоспані.
О, ніжний Янголе,
в розмаченім затишші днів
Неси мене,
де в житі шепотяться
серпанки із колоссям.
О, милий Янголе,
щоб серця жар не скрижанів
Ти крила
спекотою серпня
розмалюй моїм вітрам
розкосим.
[/color]
Кревний - в контекті рідний Янгол охоронець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
[img]http://carpaty.net/wp-content/uploads/2013/06/0255-%D0%A6%D0%B0%D0%BF%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%87-%D0%92-n.jpg[/img]
[color="#ff5e00"][b]ЦВЕТЫ ЦВЕТА БЛАЖЕНСТВА[/b][/color]
[color="#ff4800"]
[i]Самое прекрасное, что мы можем испытать –
это ощущение тайны.[/i]
Альберт Эйнштейн[/color]
в бокал тишины
падают три капельки рассвета
и облако молочной грусти лугов
тает
унося с собой таинство ночи
когда
на скрещении
звёздных лучей
вспыхивали искорки
и осыпались сквозь призрачность ночи на весенний бархат лугов
с них выросли лататья — болотный фиалок
цветы цвета солнечной мечты
цвета мелодии кобзарей
они янтарьными кабошонами
россыпались по проснувшимся лугам
излучая негу рахманных снов
и только черно-белые аисты
которые собираются здесь на закате
напоминают
что мир соткан с
черного и белого
дня и ночи
гармонии и хаоса
непостижимости и озарения
и между ними прогуливается Любовь
рассевая цветы цвета блаженства
— приди в спокойствие весенней зари
вдохнуть мечты
цветов цвета блаженства
[color="#ff5500"]********************************[/color]
[img]http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/f9/Sumpfdotterblume_Portr%C3%A4t_Ausschnitt.jpg[/img][img]http://molbiol.ru/forums/uploads/a001/b006/post-5389-1156000016.jpg[/img] [img]http://rostislaw.fotoplenka.users.photofile.ru/photo/rostislaw.fotoplenka/140009702/xlarge/140084685.jpg[/img]
[color="#ff5500"]********************************[/color]
[color="#ff4800"][b]КВІТИ КОЛЬОРУ БЛАЖЕНСТВА
[/b][/color]
[color="#ff5e00"] [i]Самое прекрасное, что мы можем испытать –
это ощущение тайны.[/i]
Альберт Эйнштейн
[/color]
в келих тиші
падають
три крапельки світання
і хмарина матового смутку лугів
тане
розчиняючи в собі таїну ночі
коли
на стрітенні
зоряних промінців
спалахували іскрини
й осипалися
крізь марево темені на весняний оксамит лугів
з них виросло латаття — болотний фіалок
квіти кольору сонячної мрії
кольору мелодії кобзарів
вони
бурштиновими кабошонами
розсипались по пробуджених лугах
випромінюючи нігу рахманних снів
і тільки чорно-білі лелеки
які гуртуються тут вечорами
нагадують
що світ зітканий із
чорного і білого
дня і ночі
гармонії і хаосу
незбагненного і осяяння
і між ними блукає Любов
розсіваючи квіти кольору блаженства
— прийди в спокій весняно́ї зорі
вдихнути мрії
квітів кольору блаженства
[img]http://riysate.ucoz.ua/_ph/16/403340744.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493514
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2014
[color="#002bff"] [i] …пісня витикається тонка,
як віть оливи у долоні Бога, -
і сподіванням встелиться дорога,
і в серці зірка заболить жалка.[/i]
В.Стус
[/color]
Тремтіє
день
в міжлютті смути.
Сліди тяжбин
задмухує
жур-вій.
Золава тиша
чваром перегнута
Згортає час
в
шорсткИй сувій.
А ми ідем –
в оцім лихім
жупанні,
Де кожний крок –
обачно б –
не в петлю:
Над нами – хмари
гримно-запроданні;
Пред нами – зміїща снують…
А ми несем
молитви натщесерце
В жалкИй,
кропив’яний
день-дня дурман…
ЗдіймА
жаскі вітрила
душедерство
Над сивим сомнищем слов’ян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2014
[color="#1100ff"] [i]Крылья бабочек!
Разбудите поляну
Для встречи солнца[/i]
Мацуо Басё
[/color]
соцветья тишины
осыпаются в сны магнолий
дыхание ветров
на веточки сливы
и
просыпаются бабочки
бабочки Vanessa atalanta
в них спрятались
последние лучи ноябрьского солнца
минорные акварели осени
ноктюрны теплых закатов
в них растворились
медвяные мечты лип и кленов
вот и встретились
Осень и Весна
на белоснежные цветы слив
опускаются и опускаются Vanessa atalanta —
застывшие мгновения
вальса кленовых листочков
в темно-серых вечерах осени
и Зефир
где-то там
в сухих камышах
на тростниковой флейте
вспоминает мелодию
летних лугов
теплых рассветов
и янтарные грёзы
лютиков
----------------------------------------
На фото, первая весенняя бабочка - Vanessa atalanta (Адмирал).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492993
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2014
[color="#0009ff"] [i]Муза:
- Тронь лютню, о поэт, хмель юности небесной
играет в эту ночь по жилам Божества.[/i]
Альфред де Мюссе[/color]
симфония
из созвездия Цефея
звучит
сквозь паутинку грустную безмолвия
темно-синего
несокрушимого
хранимого
беззащитный рай
на крылья бабочек Вселенной
в серебристой неге пыли звёздной
игрой
на струнах лютни вечности
нежности аккорды
взлетают мотыльком
и сном
упавши
сквозь ветреность
закатов
гранатом
расцветают
в мгновеньях тишины
и мы
слышим эхо
тайных перезвонов звёзд
симфонией
в туманах
ладанно-желанных
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492401
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2014
[color="#0d00ff"] [i]Если голова движется,
то и фост не остается на месте.[/i]
Японская пословица
[/color]
Я уже не знаю –
хто прав? Хто ні?
В моїй корчмі ідуть дощі…
Сова латає сон
клаптям перемовин
між вітром й сивим гномом.
Не ластів’ям – огромом,
ця весна влітає в кожну душу,
Перевернувшу каламуть виковує у меч,
Роздерту тишу
в чавуні чаклунськім нацьковує шайтан
І чваром випускає між сердець...
Сновидець – міражів безумець -
В очілля упліта тривоги
Гіллячком шипшиновим…
І все нашкереберть:
і ми,
і ви,
і ти,
і я,
і день сховавсь у яр,
І між правдою й олжою – нічия
Самотньою молитвою
здіймає тугу до Стожар.
Гонорар
за степи, кургани, Борисфен,
за совість,
спокій і жита
Упав у чашу сьогодення.
І хрест важкезний,
і лукаве терня,
і дзвін гримить,
і чайка квилить…
На тОржищі – прапрадідів могили… і ми - нагі, знекровлені, безсилі
На вражі падаєм ножі…
Учора – пОбрати –– сьогогодні – ми чужі…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492182
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2014
[color="#0d00ff"] [i]Шепот, робкое дыханье.
…Серебро и колыханье
Сонного ручья.[/i]
А.Фет
[/color]
в безумье тишины
принеси мне подснежники
выращенные в тени своих грёз
и моя снежная грусть
в серебристо-белое безмолвие
окрасит их лепестки
напоминающие сердце вьюги
уснувшее в ладонях заката
и проснувшееся
робкой нежностью
белой мечтой
рассвета
которая всколыхнёт
струны арфы игривой ивы
и сны дроздов
принеси мне подснежники
в безумье тишины
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492046
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2014
[img]https://news.pn/photo/65f4e520c3540d68e1ba36bdd0739024.i800x600x561.jpeg[/img] [img]http://image.tsn.ua/media/images2/original/Jul2010/243963.jpg[/img]
Фашизм
наступає на плечі…
Мамона таврує
правотчину Русь –
Мій Київ, – я молюся за тебе –
за тебе боюсь -
За тишу,
за долю приречень…
За прадідів
упавших в боях,
Русанівські плавні лелечі,
За лаврські чаїння мовчань
Й хрещатий,
розболений шлях
За спокій Агапіта Я помолюся,
Великодній
переспів дзвінниць
Й не здригнулась щоб Господа криця,
Щоб славою
день
причастивсь.
В скаженім,
мирськім
лиховії
Де сонце чорніє в димовій олжі
Жилавії Кия надії-стрижі
Дніпра
най освятять
доли журнії.
[img]http://blogturista.net/wp-content/uploads/kiev_gorod_kashtanov_1.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491711
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2014
[color="#2b00ff"] [i]В часуплин каравані – ми слов’яни[/i][/color].
ми праві?
ми ліві? –
ми зболені тіні
в розхристаних дОсвітках часу
ми в подихах ріні
мандрІвні чаїння на примхах парнасу
здурманені смогом – ми прощені Богом
на
спраглім горбі лихоліть
ідуть скрижанілі
ідуть одичілі
на наші стримена дощі
під ревищем трансу
під мороком згасу
ми зможем не впасти
дійдем до причастя
будуть вишні вишніти
будуть виші шаліти
в чебрецевім рахманнім затишші
ружі будуть ятріти
в мерехтінні завіту
Ми – Господа діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2014
[color="#2f00ff"] [i] Замкнутый между скал
Начал таять лёд.
В это весеннее утро
Вода пробилась сквозь мох,
Ощупью ищет дорогу.[/i]
Сайгё[/color]
[color="#d900ff"]*************************************** [/color]
над урвищем самотності
сумують сни
їхні тіні зачіплюються за павутиння смутку
їхні промені гаснуть в холоді безглуздя
десь під сірезним смоком днів
що завис над льодяними скелями
на дні дОсвітків дзюрчить річечка —
то Мрія
яка хоче побачити сонце
і довгими ночами перешіптуватися із зірками
зрештою
можливо розтанцюється гроза
і сель дрібним камінням
обрушиться на липуче павутиння
і здригнеться урвище
і дощ змиє вчорашню темінь
і лелітки із хвиль кучерявих
злетять білими голубами
і два серця зустрінуться
в подиві світання
так народжуються перші промені Зорі
іскри з яких розсипаються в чар-руту
і вона вкривається квітом
[color="#2f00ff"][i]дві зірки стрілись
на перехресті див
рута розцвіла[/i]
[/color]
— тихо...
Серпень струшує наші мрії
які в зоряній колисці перетворились в зерна «Завтра»
підстав обрус витканий із райдужних ниток серця
і зернини проростуть
маками
волошками
рутою
і скеляста прірва з обледенілими скелями
перетвориться
в оазис літа
[color="#2f00ff"][i]ранкові роси
світяться у руті
зірок коралі[/i][/color]
[color="#d900ff"]
**********************************************[/color]
Утагава Хиросигэ. Ущелье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
[color="#1730eb"] [i]«Так пахне стежка до рідного дому,
так пахне надвечір'я у співі солов'я,
так пахне зілля в Святойванівську ніч...»[/i]
Ірина Калинець[/color]
Ветер роняет грусть
В робкий седой закат —
Гордой полыни куст
Горечью вех распят...
Гривами ста кобылиц,
Волфами ветренных дней,
Летним желаньем ресниц,
Верой ведунских речей
Тихо обласкан и бдит
Сизой разлётностью стрел
Против всех марьиных свит
Велеса дух рьяносмел.
Нем, но тоскует навзрыд
В чалой вуали храня
Танец сарматских копыт —
Эхо степного коня.
Рдеет над рожью Заря —
Древнее знамя полян.
Вечер где мятою прян
Ладаном веет Евшан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491437
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2014
Форма бреда – агония удачи.
Разбиты стекла. Разворован сон.
Иконы молча – плачут, плачут…
Мамоны лик – свободы капюшон…
Злой гений на паперти Христа…
Мотыльки мы в паутине сласти,
Небрежности… Бал… Чужой устав…
Двурогие в очередь к причастью…
В купели лжи – война иль доллар.
В зеркалах кривых – резвится блажь.
В зазеркалье – совесть раскололась.
Мелькает день – угрюм-мираж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491330
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.04.2014
у цім краю,
де віра
плаче навмання,
де сиві сосни
затужили спозарання –
мій прадід
вірність
не минав –
оцій росі,
оцій землі
в калин-ограні;
дивилось сонце
крізь лютуючi мечі,
мов чорна ніч
зі сходу
налітали чварні –
хазарські прелукаво-ласі коршачІ –
топтали жито…
дні чаділи у гірчанні…
хмаріють десь за подивом давнин-літа,
здвигаються яруги
в кОшланнім тумані…
о,
Русь, –
розболено праМатір пресвята
своїх дітей змири, зціли від братобрані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2014
Душа німа. Надіється на дзвін,
Що милосердям одізветься…
Дніпрові кручі – прасивий пілігрим.
Чека дощу чіпкий вовчуг…
А кров стікає по мечу,
А ладан дихає у герці.
Схилився обрій журно на поклін,
Намисто гніву на вірвечці…
Ридає ридма Лада навздогін
Вітрам: «Вірлицею злечу
Над храмом Кия – я свічу
Носитиму тайком у серці»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490728
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2014
Студеніє весна
ув осмаглих журбинням
долонях,
Вбирає світання
в білу парчу
холодів,
Кришталеві хвилини
теремкотять
в зим-передзвоні…
А так хочеться Раю
і щоб сум сей змалів…
А так хочеться щастя –
босоніж пройтись в міжтуманні,
В зачарованій тиші
розгубити печаль,
Тріпотіти,
мов жайвір
в ранковім
прозірнім
рахманні –
Там де квітень кирпатий
синь розчесав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014
І знов
посвистують завії
У цім краю,
де совість навмання
Бреде през
перегрілі,
скаженілі,
Здурманені олжищами
поля, –
І дьоготь
капле в правовірні душі;
Змішалась смирна з димищем дуель…
А може
личаки-то загубивши
Проснеться паном
пугач-менестрель…
– А завтра?
– Завтра віра розтріпоче
Рожеві, розманірні прапори…
– А ми?
– Ми мов романці на кособоччі –
Заручники чужої гри…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490275
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2014
Нанизую вітри
на відгоміння серця,
На дотики мовчань
пелюстя рясту покладу –
Розхристано-шаманний вечір
обізветься
Тремким жарінням
призабутих струн
Й
В журних світах
де заблудились
мрії,
Де сонця
затуманена мелодія
гірчить
Грайлинки райдуги
впадуть
де сон світає,
Щоб
кожну-кожну
зперламутрить мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Пітьма зімліла.
Розкрадені жоржини.
Босоніж тиша
в росисті мрії забрела…
У зваби – в’юнкі триколірні хвилини:
Сунично-сапарево-розніжена імла,
Безсонно-переспівно-теплий царич-вітер,
Приречено-багряно-райська зірна трель –
Шальні
сп’янили блискавиці в серцецвіті
Безжурним дотиком
самотніх двох пустель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
[i]Польша скоро вернет себе Галичину и Волынь...[/i]
Иван Лецович, (2011г)
[i] Ми – Русь. Із глибини тисячоліть – і західні, і східні посполиті.[/i]
І.Терен (2014р) ttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489457
[i] Украина является искусственным государством, которое необходимо держать под контролем международной общественности….
Украина является искусственным государством, которое "держит румынские территории", в частности Северную Буковину [/i]
председатель партии "Великая Румыния", депутат Европейского парламента от Румынии Корнелий Вадим Тудор (часть Черновицкой области современной Украины, которая с 1918 по 1940 гг входила в состав Румынского королевства - прим. ИА REGNUM Новости). 2014г
-----------------------------------------------------------------------------------
а правда гірчить і цикутою всмоктується в кров
пливти в однім човні нам,
а чи його розтрощити?
чи розверзти нам дах?
нехай ливень затопить чирінь.
голубінь засліпила
і тризуб вп"явся в серце Кия – Києва сина…
голосила вежа на схід сонця – голосила
голосили кручі над Дніпром і просили
- обійди печаль-журбина
розірвися павутина
відступися лих-година
ви круки крикляві – на сім вітрів розлетітся
ви лиси лисаві – на сім доріг розбредіться
ви враги іклаві – на сім замків замкніться
відріднітся
відсахніться
відвідьміться
в крижані свої пенати
хай рояться
ваші думи
ваші втіхи тай у вашій хаті
*
нам би сонце гріло жито
в свиті дощовій лиш сутулились громи
ткала Лада килими
у світлиці - МИ
цікавий збіг обставин:
http://www.capital.ua/ru/news/16247-turchinov-prosit-radu-razreshit-dopusk-inostrannykh-voysk-na-territoriyu-ukrainy
http://news.finance.ua/ru/~/1/2014/04/01/322510
http://friend.livejournal.com/864721.html?thread=34274769
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489594
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2014
[i][color="#2c0eb0"]дует холодный вихрь
все на свете тоскою
он равно напоит
всюду глядит угрюмо
осеннего вечера сумрак[/color][color="#0b18c2"][/color][/i]
[color="#280db3"]Сайгё[/color]
на развалинах мудрости
мы построили дом
и
седеющий Бог навзрыд собирает осколки тепла
и заплаты
и дожди
на пажитии дней
верность птиц
воркование сердец
солёную копоть тревог
молнии тайным охотникам бед
и мечты мотыльков на заре
я забуду – быть может забуду
ту рыжую осень
где сны опускались на ветки рябины
багровея шептались с рассветом
и ветры
косые
шальные
прятались в паруса надежд
было тепло и мягко
в тумане «Завтра»
время – седой игрок
тасует дни
пряча козыри в карман…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489313
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.03.2014
https://news.pn/ru/criminal/91204
Як нам добре і тепло ув обіймах журбини
І на наших церквах вже сваститься тавро,
В призабутім Раю, де дроздів передзвіни
Сутулиться віра під копиттям «сеньйор»,
А в долоні, у Божій визріває надія:
Може сонце зійде?
Може вир засмоктає олжу? ―
Я до тебе тулюся у цім буревії,
Моя земле дідівська, ―
мій спокій і жур.
Я до тебе тулюсь,
хай трави травневі сховають
Від прокляття чорних, чужинських маснин,
У великоднім я завтра вернусь світлограї,
Щоб трему напитись із солов’їнних долин.
Я завтра вернусь,
а сьогодні нехай Вседержитель
Розтрощить причали де хлюпочеться зло…
І моя,
І твоя,
І Господня обитель
Розпелюститься в ружах, забуяє зело.
http://romanvanko.wordpress.com/%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80/attachment/738/
http://www.un.org/russian/news/story.asp?NewsID=18672#.UzParYVufIU
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488473
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2014
[i]Українці мої! Дай вам боже і щастя і сил[/i].
В.Баранов
Розійшлися дороги?
Чи то ми розминулись?
У вихрастім безглузді
на узбіччі тернин.
І зозуля мовчить
у зажуренім лузі,
І розплакався Бог
у крижінні сивин.
Знову кліпає сонце,
а обрій гірчить тужбиною…
Хай лелеки із вирію, ―
а у вирій круки.
Назавжди, назавжди
на весні над водою
Хай лунає веснянок
спокій дзвінкий.
Хай впадуть, розіб’ються
намистини отрути,
Хай всі яструби світу
відлетять в нікудИ,
Щоб змогли, щоб змогли
ми світити, славіти
Без вражди,
без вражди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488117
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2014
[color="#1a00ff"][i]необходимо не только оторвать, но и противопоставить Украину России, стравить две части единого народа и наблюдать, как брат будет убивать брата. Для этого нужно только найти и взрастить предателей среди национальной элиты и с их помощью изменить самосознание одной части великого народа до такой степени, что он будет ненавидеть всё русское, ненавидеть свой род, не осознавая этого. Всё остальное — дело времени...
[/i]
Отто фон Бисмарк, 1865г.
[/color]
.................................................................................................................
о, мій гуцуле, за що так люто ненAвидиш мене?
за те, що прадід мій степів спокуту
і Русь забуту – не відстібне
від правнуків, від роду
від вітру того, що тріпоче хорогви,
що ми пили кроваву воду,
що ми,отут, на січі, - полягли????
о, мій гуцуле, за що навколішки
мене ти ставиш – ми не раби,-
в нас вольниця гуділа,
московія тремтіла,
коли ви ляхам славили герби…
о, оступися!...
о заступися, Божа Матір,
за кровиноньку оту, що в колисці спить.
нас-від-нас не треба визволяти
не треба виручати
бо мста прапрадідів над степом прогримить…
о, мій гуцуле,
нам обрій не замкнути
невже нам мир змілів???
і наші вишаться редути,
і наші схрещені шаблІ???
о, мій гуцуле, ти руку злагоди подай мені.
------------------------------------------------------------------------------
[color="#425752"]p.s.
– слова навіяні тим, що наші вельмишановні Тягнибок і Ляшко зі своїми компаніями у ВР показують верх інтелігентності, якщо хтось виступає із східних та південних регіонів вони дружно кричать: «окупант», «вбивця» - нагадує шаманські ритуали в джунглях…
- Корчинський та ін.. радикальні патріоти знову готують похід на схід (в рамках ІІ-го етапу революції), агітуючи при цьому жителів західних обл.. Укр.
- стало модно говорити на вихідців з південно-східних областей Укр. – окупанти (сама чула), - чи веде це до злагоди та миру ????
- історична довідка – більшість областей лівобережжя Днiпра переходячи на частину Росії – це козацька вольниця – держава в державі, з тих пір коли Російська імперія витіснила монголо-татар з терен Русі.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487483
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2014
[i] Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..[/i]
Віктор Баранов (голова НСПУ)
http://ukrlife.org/main/evshan/to_ua.htm
“Самооборона Майдану” змусила голову НСПУ Віктора Баранова
написати заяву про звільнення
http://litakcent.com/2014/03/13/samooborona-majdanu-zmusyla-holovu-nspu-napysaty-zajavu-pro-zvilnennja/
Я питаю – у тебе, у себе, у Бога:
― Де той гнів на розхрестищі жнив?...
У здичілім хмелю ледь луна осторога:
― Не зашкодь, не порань прабатьківських жил
А крилате нахабно-безглузде свавілля
Розповзається вкрадьки – шукає вузду…
Над вкраїнцями плаче Трійця* безсила
Чи діжду Я СВОБОДИ???? … Чи світла діжду???
І ятрать, і болять, і печуть мені рани,
І пульсує ледь серце смиренне моє
О безвинна, розхристана болем, Вкраїно,
Тебе вже нема? Чи Ти іще є??????
---------------------------------------------
* Отець, Син і СВятий Дух.
---------------------------------------------
p.s.- третя сторона революції - охота на відьм (інтелегенцію)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487200
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2014
[i]Розбрат — це втрата державності [/i]
Борис Патон
Багряні ліхтарики*, - вам завтра цвісти,
Вам завтра дивитись ув очі блакиті…
А в степу –
на козацьких могилах –
здригнулись хрести,
Здригнулись хрести – зрадою вампів пробиті.
Чужіє безмежжя на розхрестищі доль…
Слов ' янські роди – чи стали ми квити???
Струмкує в аортах хмільний березоль,
А серце вмоляє…а серце вмоляє: «Любити…»
І тих, хто учора сліпцем йшов у тінь,
І тих, хто упав спотикнувшись об віру
В здичілім омані жаских мерехтінь
У мороці зваби ступивши у прірву.
Борони тебе Боже: «Не убій, не продай»**
Кришталевість душі і молитви лелечі,
Смарагдові роси, прабатьківський Рай
Й Вкраїну, що дихає змолено в плечі.
----------------------------------------------------------------------
* кримські дикі піони
** - до нинішньої влади
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485811
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2014
Седая память в Бога — в народа - рьяны дни.
Ржавый гвоздь забит в сознанье веры.
И мы одни — на поле брани — мы одни…
И день наш местью чёрной свергнут.
Несется рысью век в ладони мины.
Скорбя рыдает дождь на паперти расправы.
И мы одни — на зыбкой льдинке — одни мы…
И грустью пахнут утренние травы.
Родник прозрачно-чист. Восхода светел нимб.
В душе фиалки на поляне.
И мы одни — в заложниках судьбы — мы одни …
В нас общий дом — славяне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483687
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.03.2014
http://www.youtube.com/watch?v=F9eGG4lS7Sw
Кривавий спис ― «небесна сотня»
У серце Кия жбурнув лихсват…
― Вставай! Вставай! ― і Львів, і Коломия ―
До бою знову зве ординський брат**
― Вставай! Вставай!
― Підем на Схід ―
Туди де скіфів бродять тіні,
Де козаків шаблюками дзвенить нарід
Нескорено вгляда ув очі сірі.
Сумна спалахує зоря
І мами моляться навпомаць Богу…
Сліпих прозрінь… ― чия вина?
Чия війна?... зібралась вкрадьки у дорогу?
Дзвенить лукаво вишина ―
Затишшям капле у тумани.
― О, Господе, ― Ти є?
А чи нема???
А сірий кардинал*** Майдан-флешмобом п’яний…
Підсніжник рветься до весни…
Дівча кричить: «Люблю, люблю тебе, Іванку».
В журі здригаються пісні…
Чи прощення нам буде,
коли ми кров’ю брата скропим вишиванку.
* слова із пісні «Жовто-блакитні наші прапори» http://song-pad.ru/?mode=song&id=1175093
** «ординський брат» мається наувазі лідер ордену «Братство» в Україні http://old.bratstvo.info/index.php?go=News&file=print&id=4354
http://www.unn.com.ua/ru/news/1309041-d-korchinskiy-maye-namir-gotuvati-drugiy-etap-revolyutsiyi
*** Ендрю Маршал - легендарна особистість пентагону, 92 роки – спрогнозував чи спланував розпад СРСР і др. країн.
p.s. 1-й етап революції ― «банду геь» ― гетьнули, пийшли щирі і чесні українці, завтра всі почнемо жити заможно і багато…
2-й етап революції ― «москалів на ножі» (без коментарів)
3-й етап революції ― «християн в могилу» (такий собі нерайдужний прогноз)
4-й етап революції ― бал на кістках слов’ян…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.03.2014
**http://censor.net.ua/news/268732/direktor_natsrazvedki_ssha_yanuko vich_nastroen_lyuboyi_tsenoyi_uderjat_vlast_pribegnet_k_primeneniyu
* http://glavcom.ua/news/181560.html
Чи маєм право ми на невійну?
Чи маєм право жити ми без грому?
Чи маєм право не любити зло і сатану?
В словах слащавих політичної превтоми.
Невже слов’янам готи котять бочку меду?
А чи ніж лукавий під ребро?
Невже...
Невже...
О, Боже! Ні! Нетреба..
Синів ти наших збережи, а не раба тавро.
Хмеліють збоченці, нахаби...
«Віват» - кричать – «Вкраїну геть з ПАСЕ*»
А завтра,
завтра
― в радикалів*** ракети ради зваби:
Ірак, Судан, Югославія...
...от і все...
http://www.youtube.com/watch?v=Cn3yWfLupv8
* - Питання: Чи ще існує Україна на політичній карті Європи????????
- нам не потрібен референдум по спірним питанням, задля примирення - у нас уже є гетьман Джеймс Клэппер**
*** - тактика показує, що спочатку радикалів випускають на передній фронт (в боротьбі за справедливість, дають їм зброю а потім їх знищують, в основному ракетами, як терористів)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475943
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2014
― О, світе перекроєний?
― Де спить твоя зима?
Невже... невже ...
...ти судний день...
Невже... невже....
Ти, земле батьківська, ― тюрма...
Фашистьські знов танцюють сапожища
І свастика в очах юнців
― Невже?... Невже?...
― О, Боже знов нацистська хвища
Під гаслами «свободи» і єдності братів.
***
Нехай жбурляє світ отруту межи снів.
Нехай печуть роз’ятренії рани
― нехай.
А ти почуй отой правіщий Русів спів
І не продай Вкраїни-Мами
― ти не продай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2014
[i]Идут тяжелые снега –
Словно одним дыханием соединены
Земля и небеса... [/i]
Нодзава Сэцуко
грустинка в чаше Декабря
зябко
зябко
в объятьях вьюги
и я
на перекресточках жнивья
голубей поймаю
с башни небосвода
белых-белых
как детские мечты
уснувшие когда то в позараньи
на белом соцветии герани
и ты
услышишь воркованье
сквозь пелену затмений
и знамений
о том
что в уныньи Ариадны
распутался клубок
в неведомо куда
и там
в тенистых грёзах сердца
лежит себе лежит
а вечер снова грустью сшит
закат рисует алым
желанья все
движенья
и наготу березы
и жизнь
и вечность –
проза
стоит на паперти мгновений
и просит
Вседержитель и Судья
подай три капли мёда
из чаши райской бытия
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2013
[i] [color="#001aff"]кляшася оружьемъ своим,
и Перуном, богомъ своим,
и Волосомъ, скотьемъ богомъ,
и утвердиша миръ[/color][/i]
сяга
.................................................................................
Кошлатий сон... Груднева хуга...
Чумацьким шляхом розсипав гнів батий...
В тривозі зірка:
перша...
друга...
Завзятий крадодоле:
― Ти хто такий???
― Тобі не спиться в шматті лютім?
Чи мариш сяйвом де щит свій славив Кий?
Тобі й невдОгадок збагнути,
Що Руси,
Руси Ми ―
вічності сувій.
Нам Рось освячує знаменна,
В моління віє ― стара прамати-Русь!
― І вір ― ця правда незборенна
Де мій праРусич на вірність присягнувсь.
Карчить воріння... Плачуть гиви...
І сонце ворохобить піджмурки з-за хмар...
Тут Русів
дихають
могили
Кострищем хижим
в яничар.
---------------------------------------------------------------------------------
(рядки присвячено XIIІст – наш час)
Довідка.
Руси — слов'янські племена, які жили в середній течії Дніпра, предки полян;
Руси - назва племен, які мешкали на берегах річок Рось, Росава, Роставиця, Роська та ін.;
Київська Русь — держава, що до XIIІ ст. Центр — місто Київ. Утворилася внаслідок об'єднання слов'янських племінних союзів навколо полян. Займала територію від Балтійського до Чорного морів, від Карпатських гір до річок Ока та Волга.
Сяга - присяга, що давалася воїнами полян на могилах предків - клялися самим дорогим: зброєю, своїми богами, дітьми.
-----------------------------------------------------------------------------------
p.s. - всі хто впродовж століть поневіряв чи поневіряє, фашистські і нацистські прапороносці та ідеєносці які глумляться над українським терпінням і металітетом, над культурною спадщиною нації і ті хто продав чи продає її за грош, сіє розбрат на прадідівському полі для землі України-нені є яничарами....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465650
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2013
[color="#0d00ff"][i]Небо ― прокруст....
Спалахи... Скрежети... Хруст...[/i][/color]
ЖаскЕ повіддя трима осіння ніч
У люд навпомАнець жереби жбурля....
О де Ти ―
де?
Дажбоже?
Де? ―
зовсебіч
Ростриги гецають твоє Маля.
*
Чи буде Житниця ця жито жжати?
Чи будуть весла доганяти час?
А ми...
А ми... ―
не вміємо мовчати
Під хмарами де сумував Тарас
Коли чужі гарцюють чоботища
По требах наших стомлених молінь.
І хвища...
Хугавує полем хвища
Ординських
знахабнілих
поколінь.
*
Встають...
пра..-...прадіди... зжурені, ―
встають!
Сивезні,
осмаглі
й моложаві, ―
Ту руку, що опустила обух й лють
З корінням вирвати ― без жалю.
О тіні ваші, мов шаблІ ― гострезні,
І дух ― сім сотень полум’їв гнів-ватр.
Ідуть...
Ідуть...
Прапрашури воскреслі ―
На сім доріг ―
на спрута перехват.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2013
Тремтить струна між сірими штормами,
В яремній вені трунке доброжує вино...
А може ми розгнівані й шаманні
В сузір’ї Серця заручені давним-давно.
А може ми – то тінь манлива матіоли –
Гримливих, гливих буднів – сунична суть
Чи цвіт купальсько-лельних перемовин,
В пелюстях ранків – рожева перламуь.
А може ми роса між рінню і часом
НавпОманець з міжзоряних зронилася молінь
Чи янгол в тремі ночі розігрався
Й твоє мінливе янь
сплів
з моїм
наївним
інь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2013
Переболи в мені, переболи,
Мій розпачу, гнідий, поденний;
Пересумуй, впряжи журні воли;
Засип в яруги сиві зерна.
Перепасмуй, спачось, переори
Сірезні, кволі гомоніння
І над весняним плескотом води
Скружай скуйовджене моління.
Переболи в мені, переболи
Гірким насіннячком гірчиці...
Десь там де ніч хмурніє від смоли
Зорі рум’яняться суниці...
Переболи в мені,
переболи....
2010p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
Танцює Літо на побитім склі.
— Боляче?
— Та ні...
............Тільки хОлодно в сутужній млі.
— А кров?... плямує дороги гладь...
— Ні, то не кров...
..................То пелюсточки жоржин тремтять:
Вирвані із серця скрижаніли на землі.
Ні. ...То не кров...
...............Незвані мрії неземні... ...у вогні.
Німі. Палають вогники край шляху...
У гливім небі — глива птаха
Крильми аж сонце обхопила.
— Диво...
За обрій полетіло Літа Бабиного мливо —
Пелюстям вітер зажоржинив височінь...
— Ні. То не кров, —
То кохання світанкова тінь.
Здійнялася сонце обхопити:
— Жити...
— Згорить.
— Ні. В проміння уплететься тремна нить.
— А серце, що пелюстя розгубило?...
................................................. ... йому не зимно?
— Зимно,
............та зерняточки лишилися, колючі наче біль —
Проростуть весною й запала червІнь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453656
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2013
Утюжит день заката серую вуаль,
Ленивый дождь танцует твист,
Робеющей рябины рдеет пектораль,
А ветр —
задиристо-басист...
Кругами ходят разчумные облака,
В унылом хороводе — зыбь...
— О, Вечер, —
растеряно-испуганый шакал —
Ты грусть
пергою
пересыпь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450269
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.09.2013
і буднями падає тиша
в самітні обійми душі
і проща
минулого ношу
тяжкущу
жбурля
на палаші
руда
розблюзована осінь
все сипче дощами
сіє насіння
солоних суниць
шепче
кармінними смутку вустами
― чумазий чаклунище
ти зупинись
зупинись...
―о, вересу, вересу!
охмели мене снами
в міжтінні
прохмарених днів
розчаклуй горизонт
малинного ранку медами
де жар
у вітрах
зрум’янів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
Там де мрії губляться в терпкІ́м безсонні,
Де хмеліють в мальвах матіольні вечори,
Цвіркуни торкають руни безборонні,
Виповзає полохлива темінь з-під гори...
Мов монашка, тихо-тихо йде до броду,
Вишиває снами опівнІчні килими
Опуска тумани в руту прохолодну
— О мене мій волошковий вітре перейми...
Перейми і залюляй в затишші травня —
Хай там диким градом розбивається печаль
І воскресне тиша маками кохання
В павутинках
росяних дзеркал...
[color="#e815c5"][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Переховує тиша,
у серці,
жалі...
Змалів
день
у сивій крихтиночці
часу —
Перелесником сон
випуска журавлів
Чи янголів,
мовби хмариноньку
ясну.
І ясминами мрій
попідзір’я війне
Й нежданно,
у ніч,
роздурманиться
спокій:
Соловейковий щем —
розвеснінь потайне —
З ясенів —
у вітри
синоьокі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423412
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2013
Звёзды решили
В небе свой вырастить сад –
Начали с РОЗЫ.
Евгений Вагнер
--------------------------------------
Вздохнула цитра над рассвета зыбкой
симфоньетта
резвою улыбкой
в руны русые
розовый дмухнула цвет
— привет
утро над робостью заветных снов
ветер-птицелов
поцелуи смешал с дождиночками грёз
мимоз
скабиоз
сквозь
изумруды мыслей мая
раздувает
сеть синюю
древнюю
волнения
смущения
ловит птицу-жар-Зарю
«люблю»
рисует тополиным пухом в облаках
обласкал
ресницы
маттиолу
и васильковый звон мечты
тишина с тумана
расшила небосвод
памяти куплетами и розами надежд
как прежде
вино с бокала неба разлилось
и полыхнули маки
в ржаных ступеньках на восток
в узелок
две тропиночки связав
из трав плетя корзиночки для счастья
из цветочной вьюги сладкие признанья
мирозданья
волшебными лучами
сердца сшивают
в яхнотовой прозрачной чаше
спеленали
капризных теней тайное сплетенье
мгновенье —
искорка Вселенной
факел жизни поджигает
свет
сквозь облако любви
свои
нежные желания
послания
мотыльков мельканьем
роняет
на перекрестке тайном судеб
рассыпая стразы
вырастают розы —
сквозь мириады верст
поцелуи звезд
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344406
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2012
.......................Даже бабочки
от песни соловьиной
нежно расцвели,
.......................и лепестки каштана
.......................мотыльками взлетели.
Balmy
пісня...
вона народжується із краплин райдуги
смуги
сім кольорів — сім нот
Всесвіту надчеснот
янголів пазлот
весниться горизонт
в обіймах лагідних Зефіра
зустрів Орфей небесних гуслярів
в долині олеандровій в світанні
колихали
рожеві хвилі сни і долі
ля-бемолі
розманіжили шифонову зорю
стою
на роздоріжжі трьох світів...
спів
звів у єдино душі в гливім світі
світить
небес криштальна рань...
рань
нот на крильцях Морфо аматонте
амаданти
падають з небес
на струни кобзарів-вітрів —
галайстарезних мольфарів
спів...
душі молитва
що промені народжує зорі
єднає милі кілометри і світи
— світи...
над часу прірвою
— скропи чар-рутою
чар-айстрою
із гам настою
серце у міжлітті
рахманне розмедоване зігріте
— світи, лунай!!!
у щастя сонце-грай...
p.s. народження пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
....................М.Г.В.
-----------------------------------
Твоя щирість, бабуню, свята —
Луною свічить в поміжчассі;
Крильми, тиха твоя доброта
Колихала мене, в сонячній рясі.
Тобі:
В небесному Храмі - янголів спів
І розвеснених снів медограй,
Вино та тихий шум ясенів,
Милість Господню і довічності Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332280
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.04.2012
Ти
прибийся
диким маком —
Сном травневим із пітьми,
Срібним громом,
Раєптахом —
Жур сей обійми крильми…
Щоб
упала я в безодню
розманіжених світів,
Щоб
чужі вітри -
морозні
Не торкнулись
лельних снів;
Щоб неспитеє світання
В чваннім присмерку небес,
мерехтілося
вертанням,
Зісплетінням
вабних верств…
*
Укради
у віщий вечір,
В серця
прещемку яскиню
Де Ярило
розлелечив
Незабудкову долину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012
Чи то коні срібногриві,
Чи хмарин розплетена коса,
Чи блажене біло-диво,
Чи цілують землю небеса...
То зима постукала у двері,
Зашарілась сонцем у калині,
Сповила біл-квітом верби,
В сни війнула тополинні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316979
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.02.2012