| Сторінки (5/474): | « | 1 2 3 4 5 | » |
[color="#1e00ff"]– Мечта вчерашняя, –
прости
мои слепые
ноты:
у кромки Рая
сон гостил –
кудесником
на эшафоте.
Штрафной
осколок декабря
вонзился
пламя разрывая –
в плену
рыдало время
зря…
Твой бал –
осиность
зашальная.[/color]
**************************************
(картина - Михаил Хохлачёв «Ноктюрн»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634813
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2016
[color="#1500ff"] [i]Ще кілька літ – і увірветься в’язь.
…………………………………….
Червона барка в чорноводді доль
загубиться. І фенікс довгоногий
перенесе тебе в ясні чертоги
від самоволь, покори і сваволь.[i][/i][/i]
В.Стус
[/color]
Десятки років замело,
засніжило…
Проковтнуться ще сотні,
без жа́лю,
штормами, –
І рватися будуть
німно-журні сухожилля.
Відбіліються зими.
Відлопотяться каштани.
Змаліють
іудо-мізерні вуми́ща –
Задернує їх пам’ять
під жменями
глини, –
А хвища,
твоїх слів хуговища
– в кострищах,
Пломенітиме в сонцезеніті
Вкраїни.
Вбиті слова,
затоптані в архібагнині –
Розцвіли незабудками
в римах й
думках:
Тільки вони,
мов зчу́лений вітер у спину,
Мов блакитно-нескорений птах
у літах.
Тільки вони
то феніксом в чалі тумани:
То у зголених струнах,
мов жайвір в жнивах, –
Мову медують пранашу –
порвану;
Мов у мареві тиші –
розжарівший
шарлах…
[color="#1500ff"][i]«…все оте, що витиснув у житті,
як рить проб’ється на плиті могильній.
О, ти єси тепер довіку вільний
в нестерпному своєму всебутті»[/i]
[/color]
***************************************************
[color="#4a210c"]Сьогодні 6 січня 1938 в с.Рахнівка Гайсинського району Вінницької області
на святвечір народився Василь Стус.
Його я вважаю своїм хрещеним батьком в українській поезії - він показав мені її красу і вишуканість, навчив любити, відчувати її глибину і багатогранність.
Вічна пам'ять і шана Василеві Стусові.
[/color]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ONT6oIO4iA&index=4&list=PL55KTen9YJN0VZOaoG7mYzafJ2udYTpTH[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=ajQvtJTiP8I&list=PL55KTen9YJN0VZOaoG7mYzafJ2udYTpTH&index=6
******************************************************
[color="#6e2e0d"]Пірнувши в глибину творів В.Стуса, я зрозуміла, що його вбила не політика, а заздрість літ.колег і те, що він підняв і оживив багато слів, які повикидали з нашої мови чи то в русизми, чи то в нестандарт.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633856
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.01.2016
Содом – перенесли в Одесу.. ..............(гей-туризм)
Сафарі – в Донбас………………………………...(військовий туризм)
В Карпатах – бандери воскресли…………(екстрім-банд-туризм)
Тарифи=голод – МВФа наказ……………….(банківський туризм)
Черкащина – бісова пристань………………(окульт-шабаш туризм)
Херсонщина – станиця ІДе……………………(іслам-ІД-туризм)
Вкраїнцям – терення гризти………………….(туризм екстрім-робінзонада)
По віру – уніатство бреде………………………(уніато-єзуїтсько-масонський туризм)
Кордон – в кишеню британців……………..(англо-саксько-контрабандний туризм)
Ворота морські – виграв Госдеп……………(сенат-США-туризм + грузино-туризм)
АТО – шаманські танці…………………………..(... + туризм на москалів)
Верховная Рада – стоси халеп…………………...(політ-туризм)
Кирилицю кажуть – на мило,………………….....(туризм інквізиції)
Латиницю, English – хай!..........................(євро-англо-сакський туризм)
Мовою Неньку – прибили.
Олігархам імпортним – Рай:……………………....(олігархо-туризм)
Совєтів заводи – у торбу,……………………….....(їмпортно-рейдерський туризм)
У торбу – всі ГЕСи і ТЕСи, і сон…
І землю, і надра… і нас у рабство тригорбе,…...(етно-демографічний туризм)
А Київ і Львів – у проект «вавілон»…………….(вандало-археологічний туризм)
Правочину нашу – пекло…
Минувшину нашу – у піч…
Засуха…
Хмари отерпли
Над полем гріховницьких стріч………………...(засуха 2014р. – Божа кара
.............................................................чи кліматичні катаклізьми???)
12.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633562
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.01.2016
[color="#0d00ff"] [i] Светлой памяти
академика Н. И. Свитальского, директора Института геологии АН УССР - исследователя Криворожского железорудного бассейна и рудоносности Донбасса.
АН УССР, проф. Б. В. Нумерова, проф. А. Е. Гутта, проф. Р.Р.Виржиковского,
канд. геол-мн. наук П.И.Василенко и И. А. Лепикаша,
док. гео-мн. н., проф. П.К.Нечипоренко и Ф. О. Лысенко,
ст. инж.-гф. Д.В.Бабиенко, кнд. гео.-мн. н. К. А. Жуковского,
академ. Е.В.Оппокова и + сотни ученных геологов, основателей
минерально-ресурсной базы страны… (968 - расстрелянных+репрессированных)
----------------------------------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------------------------------
Прогірклим медом пахне сіножать,
зелені шкла горять в зеленій хижі,
де мертві сплять, навіки впаши крижнем,
здобувши приостанню благодать.
Василь Стус
[/i][/color]
Мечется время:
то влево,
то вправо,
То в лживом безмолвии спит…
Земли перепаханы
нравы,
Жемчужины правды
свихнулись
с орбит.
Окрашено лестным
знамя
путаны*
В нирвану –
осиновый кол.
Туманы…
Туманы…
Туманы…
Вы первых проходцев храните покой.
Ми-(боли)-бемоли
в кафтанчике
скорби…
Грустят всё по вам облака,
Таежные топи,
колымские копи,
Уральской гордыни
гламурный
закат.
Пурга вам несется навстречу
В сутане ежистой –
навсхлип…
И подошвами трижды отмечен
Рудник,
что весною проснётся
с-под глыб.
****************
Зловещей юдоли
вам сужен
венец…
Расстреляно солнце.
Распорот зенит…
Эпохи свинец –
охотником в сердце…
И только
день-ночь
надгробьем несменным
стоит.
*********************
Алтая пусть снятся вам троги,
И ветр
неостывших степей,
Мерцанья
шагреневой кромки –
В таинственной ауре
дней.
------------------------------
* - синоним сл. политика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631693
рубрика: Поезія, Историческая лирика
дата поступления 27.12.2015
[img]http://art-on.ru/wp-content/uploads/2015/03/Ivar_Rodningen_20.jpg[/img]
Поэт –
монах и снайпер,
где ситуация мишень;
рычащий, вещий кратер
извержений…
и драже…
Поэт –
хирург востаний
взбесившихся гиенских сил;
рапсода,
вольный странник,
сверчочек снов
и соль
стихий.
Поэт –
вино нирваны
разлитое меж строк и дней;
в потемках мирозданья –
с т р а н н и к
с охапкой
фонарей.
[img]http://cs629307.vk.me/v629307373/1bbf5/hrhnettTiRQ.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630510
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.12.2015
Цей вік –
німий,
розповстаний розстрига –
Ялмужить вправно
на пляцищі
гріхів:
В чернечій мантії чаклун –
на мигах,
Ззиває
на заклання
лайдаків.
Чманіє сонце
ув обіймах
люті.
Дуріє тінь –
хижо так дуріє тінь.
І в ретязі чавунні
ми закуті
Надіємся на манну
з блаж-видінь.
А вік
збирає мідяки
лихвацько
Не сіяв де і не топтались коні
Виковує із них
срібля́нці, –
й псиська
На душі
полюють
безбо-
ронні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629844
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2015
[color="#ff0000"]див-колосся...
пророслося
в серцещемі
ніжнотремом
миготіли
сонце-хвилі
у тумані
незпізнані
душ сих звуки
перестуком
розлетілись
в синьовисі
тай на сповідь
там де ходить
ревне літо
зорі світять
у сьогодні
сни господні
незказанні
тихо-звані
повінчали
днів причали
де зійшлися
в шало-висі
два світи
Я і Ти
[/color]
24.06.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2015
[color="#0d00ff"][i]Надо уметь, пока горит огонь — гореть;
но когда прошло время горения — суметь быть светом.
Надо в какой-то момент жизни быть силой, а в какой-то момент быть тишиной.[/i]
митрополит Антоний Сурожский[/color]
[color="#0009ff"]-------------------------------------------------------------------------------------------[/color]
лють…
…вона народжується з пречорнозамизганої перлини гніву,
яка влітає в Душу через шпарину сліпоти
і їй так тепло, так затишно
в цій яскині мрій
рожево-винних,
невпинних,
чарівливих,
розкуто-медвяних і несполоханих громами зради й запазушного каміння.
лють
сповита в чорні ряднини сквери,
гаптовані трутин-бісером –
вона, мов маленьке зозуля,
виривається зі своєї шкарлупи –
бісер розлітається…
і…
і Душа затьмарюється чалим димищем ілюзій,
і засівається льодяними зернами хворі,
які вростають в жили,
корінням переплітаючи
думки,
дні,
весни…
і перефарбовують Душу в кольори ненависті й безрозсудства.
несамовито спалахують
хижі,
випалюючі чесноти,
блискавиці.
– а судді хто???
в цім, роз’ятренім світі
закоптилися,
потьмяніли
ліхтарики істини,
лиш феєрично блискотять повітряні кулі
лукавства,
облуддя,
нахабства
випромінюючи ɣ-згубу.
о, диво – мелодія хаосу
звучить
в кожній клітині
наповнює єство вогнями
і
спалює
спалює,
спалює голубінь…
чорно-чорний «янгол»
в рубищі
чваннохижім
своїми чорнющими крильми
хвацько
обіймає Душу,
викидаючи з неї останній пролісок теплоти…
і починається танго –
танго з дияволом
над урвищем лиха.
виє морок...
морок…
мо-
ро-
к...
[color="#0009ff"]-----------------------------------------------------------------------------[/color]
[i][color="#0d00ff"]ярость, точно гроза и упавшее на душу ненастье,
быстро делает поработившегося ей
безумным и помешанным
свт. Иоанн Златоуст[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629132
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Мамо,
мене ти навчила
В непролазних стежках –
Не топтати калину,
У ятристих вітрах –
Не повзти на колінах...
«За розкутими мріями,
За лелеками – ввись…
Та у відчаї лютому
Доню ти не зігнись –
Бо немає від себе утечі
На розпуття
олжистих
світів,
Не ступи
на поріг самозречі,
Не зрони
в світ блаженний ти гнів:
Бо нема
від гріхів сих спокути
Бо немає
назад вороття –
Ти іди,
хоч вітрища у груди,
Хоч ворони зустрічні
сичать»
Мамо,
мене ти навчила
Садити калину
Любити ніжнінь солов’я…
Й шляхами неспинно
Свічиться молитва Твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628859
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2015
І чумно,
і щемно
лягла сивина
На мрій
недостиглі
покоси:
У квітні чорніє труна –
Скорбіттям
у долю
моросить.
Зголілую душу
січуть ятагани –
Не має у прощі
проще́ння –
Стогнів
окошився
у ранок
Зчорнити
надії останньої
зерня.
Гіркотна
востаннє
упала сльоза
Зтеплити схололі вже руки…
Торкнувшись порога –
назад –
Безстежжя
у ро́сяні трунки…
*
Тремтить
спохмурніла свіча –
Мосто́вина
Всесвіту німая:
Моя душа
в чадрі
мовчань
Прощення
в Матері вмоляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628841
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2015
В чумнІм,
гірча́вім
заблуканні
Моя прарусицька земля –
Кривіють верби,
дощ гетьманить,
В міжжур’ї
сивий спокій
скляк.
– А ти чому, грімке́ світання,
Таке сполохане – аж гай?
Душа моя –
перлина
травня
Закутана в
жалки́й одча́й.
Знічнілися
шайтан-тривоги…
Кульгає збуй
у рам’ї
кобзаря…
– Чи буде блаж’я
у Сварога?
– Чи вмиється
цілющістю
Зоря?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628074
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2015
Там де Я –
вітер гріє вії
Там де ти –
туманіє
Покотилось –
сонце бруком
Замолилось –
серце стуком
Розтеклася –
біла тиша
Сивий ясен –
сон колише
Поміж нами –
мла стіною
Тво́ю тугу –
не промовлю
Відчуваю –
гірку стужу
Відчиняю –
тихо душу…
Біла ліра – сніння голубі
Білу ліру – подаю тобі
У тумані –
сива хуга
Біла ліра –
крає смугу
Сплін весни –
таїноруння
Біла ліра –
тремні струни
Прокрадуся –
на твій поклик
З рай-оаз –
вишлю вогник
Біла ліра –
благ-се-звістка –
Щаст-осяйная лелітка
За межею де туманів плач
Біла ліра –
мева помаранч
Розділю
сей білий сон на двох
Білу ліру подає то Бог.
10.06.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2015
Хочу...
за вітром…
О, росяний світе,
Летіти в шаленім,
надвишнім
ключі –
Журавлинім,
неспиннім –
за літом, –
Серпанком неспитим,
де хуга
мовчить…
Хочу...
у пісню –
в манкі́
серенади
Вдихати в міжмрії
пернатість
тремку́
Вогняніти
вином зорепаду…
Журіти баладно
у нотнім
вінку…
Хочу...
у щастя –
щаст-зорею стати,
Сопілкою в лузі
будить
солов’їв…
Осіннього чару
челеннеє
злато
Зілляти
в настій,
щоби щем
медвянів…
04.09.11
---------------------------------
p.s. уже нічого не хочу... постаріла (душа)
(вірш занадто пафосний...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2015
Сховався чорт
в гніздо синиці
Тай хвацько закликає грім:
– Суниці, солодші стануть всі суниці –
Хай блискавиця же майне у млин!
А млин собі вусищами махає…
А жорна мелють збіжжя на муку…
А грім то джаз, то польку – не вгаває…
А громовиця –
у гніздо
синиці…
ой…
«ку-ку»…
Гіллячечка із вільхи – бриньць у річку…
Гніздо пташинеє – навпіл…
А рило то? …
А рильце? … мов ярилко*
Червоніє…
А копитця? … мов 100 бджіл
Напали з переляку…
(і сказати що…)
То добре, шо в очерет притормозило
І світ ув очі знову тай ввійшов.
… лякливо …
…сиво…
…і безкрило …
*
Комиші вигинають польку.
Перунище бренька – джаз.
У болітці чорт все мокне…
– А суниці?
– А синиця?
Солод в сонце заховавсь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627037
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.12.2015
[color="#0d00ff"] [i]Ложь успевает обойти полмира,
пока правда одевает штаны[/i]
У.Черчиль
[/color]
[i]Цей спокій
зітлівший
на ґноти…
Цей камінь
влетівший
навспак…
В міжлютті
німує
супротив…
В міжтишші
співа
вурдулак…
Отухою
зветься розблуддя.
Мара
у віночку блука.
Дідівські клейноди
забуті.
Промінчики вечір –
в рукав.
Грачі
не збираються в зграї…
Не спить
порцеляновий бог...
У храмах
чортища шугають…
А нам би
благ-мрії
сніпок:
Засіяти поле –
звруніється хай,
Щоби «ЗАВТРА»
рум’янів
КОРОВАЙ.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626774
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2015
Сказилася тиша –
регоче
громами –
І вперто жбурляє
надії
в багно…
А світ бунтарює
завзятостоглавий,
А світ закорковує
Рай
у мінор.
Розбиті безсоння –
хмарини-бурлачки
З розтерзаних душ –
у жмурку́ далечінь…
…Я плачу…
– Ти чуєш, мій Вітре?
Я плачу…
(згубила від віри весня́ні ключі)
Зашорилось сонце.
Заштопалось серце.
Ґаздують тумани
в безпоміччі
днів…
То крига
здригнеться,
то тінь
розминеться
Де вчора
ще щем вередкий
медовів.
…Я плачу…
– Ти чуєш, мій Вітре?
Я плачу…
В рапіристо-зморених
жо́рнищах смут…
А вечір дрімає –
пройдисвіт ледачий…
А гами твої
все співають…
– Кому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2015
Байдужіє
саміття
в розхристанім гомоні
днів…
Перелітні тужбини —
расисти Судьби…
З’опрічнівся*
у єресі
сич —
сон змовчанів…
Паяцує безглуздя —
зорі пілігрим…
Непомітно й так вкрадно
між
досвітком, синню й грішком
Передзим’я
у серце шмигнуло
й
цвірчить…
Пристарілось десь снив’я…
— Чи Я?
(в тіні тайком)
Рожурбиненим «Вчора»
заповстую
мить?
---------------------------------------------------
*З’опрічнівся - апостроф - діалектна вимова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2015
[color="#001eff"] [i]Политика — искусство создавать факты,
шутя подчинять себе событияи людей.
Выгода — ее цель, интрига — средство... [/i]
Пьер Бомарше
[/color]
Загримована совість
пушистим,
обіленим сном
в міражах…
Заримований тартар
пречистим облуддям
зрання…
Розсіває нечистий
пшеницю,
а сходить вражда…
З’іржавілі обіти* маснин —
медоносно дзижчать…
— А чи в Рай нам дорога?
Чи в блажи?
Чи десь на обабіч тужбин?
Де рабині збирають оливи…
… а манну собі…
— О, розхристаний Вітре, — скажи?
Ти на чім ворожив?
Водевілям
десь злато горує —
мирянам же
біль…
----------------------------------------------------------------
*Обіта – обітниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2015
[color="#001eff"] [i]Не делай зла — вернется бумерангом,
Не плюй в колодец — будешь воду пить…[/i]
Омар Хайям
[/color]
Прокляття
бродить потай
поміж буднів:
Жаске,
сліпе,
без крихточки жалю;
Із тридцять другого,
з чумного того грудня
блудить,
Із лантухом заяв,
із сотнями шаблюк.
І мовчки так
нанизує
замешкане відлуння
На ниточку
німих,
пілацьких вояжів,
Розплатою (у часі каламутнім)
Збирає дань
в долоні
крижані.
Без давності,
Жалю
і перемовин,
Без дорікань,
помилувань
і прощ…
Прокляття
суд розверзує –
незримо-грімно-чорний…
І дощ змива сліди його…
Всесущий дощ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624969
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2015
Памяті Андрія Дячука (1918-1933)*
Німі,
роззлючені
вітрила…
Пречорна тиша
у вині…
І пам’ять –
розжаріла вирва,
Кручинить дати
скорбітні.
Була сівба –
хліба жнивіли,
Та
привид сказу
вже гасав:
Зима
змінила болю
відлік –
Слов’янські душі
лих-коса
Косила…
Сонце зжурбанілось,
Топтались орди
ласих мар:
«...Ми вижили... Чув? Ми вижили** –
Вітрами
ріємо з-під хмар…»
* * * * * *
Пречорних днів
пречорні
крила,
Чорніють мовчки
на ріллі –
Полоще їх
сив-сива злива,
Жнива,
щоб мріли
гомірні.
------------------------------------------------------
*молодший брат моєї бабці, мав великий малярський талант - портрет мого діда намальований олівцем http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496560
лишилося декілька портретів, хоч перемалював всіх знайомих і округу - не пережив 33-й рік...
головний виконавець голодомору 1932-33р.р. на Україні
Станислав Францевич Реденс http://www.hrono.info/biograf/bio_r/redens_sf.php
...на кого він працював? і хто був головний замовник голодомору? і куди веде ниточка замовлень? ---- Чи будуть колись досліджені, відкриті, і покарані їх імена?????
**"Ми вижили... Чув? Ми вижили" - слова невідомої старенької жінки, почуті мною на ринку, яка звертаючись до наших можновладців, у зв"язку з нинішньою фін. скрутою сказала: " ми 33-й вижили. Ми вижили... Чув? Ми вижили - ми виживемо, а вас нечистий з собою забере " ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624336
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.11.2015
...тишина…
капризные брызги рассвета
невзначай
омывают судьбу…
эта осень
в слепую забытость одета —
в чужих пилигримов парчу;
этот дождь
как вино от бессонниц
с рябиновой грустью — в рыданье тоски…
в бесконечности три беспризорности —
мелодия, ветер и я (грёз светлячки):
верностью вьюг
меряем грусть,
робостью снов
обнимаем за плечи…
на взводе курок у мечты… содрогнулсь…
— промахнусь?
— удержусь?
— или в луч, без осечки?
и шальные цвета
укутают рай таи́н-берегов
и зыбкость
растает
в рассветном тумане …
— я в ладони твои
положу блажь мотыльков —
невзначай
пусть
нирванят
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623327
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.11.2015
Скажанілася осінь…
буянить зненацька —
То місяць закриє,
то туги насіє:
Ці бурлацькі,
зжурбинені
тіні
з Відьмацька
Розтрушують хлад із бесажок
в зневір’я…
— Відмолитися?... —
— Ні.
Десь
в бестарках
мандрують хуртечі —
Зчупринені,
розбаламучені —
в ніч навпростець
(Флегматично, безпечно)
з лютневих,
забутих
приречень,
З кошлатої мли
й
очманіло-січневих
сердець.
Припорошені
спогади снив
розсивілись…
В міжденнях
кугичуть
вітри – пілігрими…
— Чи то ми спавутинені
(в рам’ї невільниць)
Розсипаємо
рими
незримо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622986
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2015
(світовий порядок)
Лінь.
Тінь.
Байдикують тумани…
Витинаночки чорт фабрикує…
Пряникує мур-рр-ли-ки… і трьохликі шамани так вправно
Щебетають про щастя: «Аз воздастя… в звір’я наклика́нні з пра-яру
Двокопиторогатохвостатого… (сто сорок проха́нок) —
Всі отари — на лаври (міткує),
На пательню — солох. Ок?! »
*
Ніч.
Сич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2015
[color="#0015ff"] [i]Когда взошла зелень
и появился плод, тогда
явились и плевелы.[/i]
Матв. 13. 24-30[/color]
схарапуджена тиша
так плаче,
так плаче
в зневірі німій
і
судомно-сліпій:
не янго́лики —
царство корша́че —
кружля маровій.
з’іуджене плем’я
дзвенькотить
срябняками.
марцюють олжища.
нічніється день.
заотар не дріма —
ятаганить,
регоче
з мішень.
— а всепрощення зІйдеться?
буде? —
не буде!
з роз’ятрених душ
скаженіє гроза —
затанцює мечем
у розблудді
де перст указав.
схарапуджена тиша
зіскніє
у вруни —
дощами,
снігами,
внадійливим сном
щоби збіжжя гойдало перлинну
росу…
і без втом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622052
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2015
Просто осінь
понад тугу
квилить…
Просто літо
заблукалось
в павутині…
Тінь перната
осріблила
крила –
В’ю́нним чаровинням
тишу
спопелила –
Трин-скажений вітер
хвацько
вдерся –
Клени замарнілись,
хмар
скудлілись
брості.
Стук дощу у шиби?
Чи
з розлестів
Твого серця
жриця-снінь?
Чи просто
осінь?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015
[color="#0000ff"] [i]Divide et impera[/i]*
девіз Др. Риму[/color]
пілатить іуда —
дзвенять срібняки
у ді́жищах
крезів…
полуда марудить
здурманює хлань,
щоби Рай
не стверезів.
підлатить облуда —
остисте безглуздя
отухою** в’ється,
щоб вотчину збути
харцизники
в ризах
снують благочестя.
на торжищі яблко*** —
«віват!!!» — газдують нетутейші і гейші…
а завтрішнє — ря́бко…
— пливти нам у чім? —
у човні
чи
у бреші?
----------------------------------------------------------------------------------------
[color="#4e4e85"]* Разделяй и властвуй («Divide et impera, разделяй и властвуй, разделяй, и ты будешь царить, разделяй, и ты станешь богат; разделяй, и ты обманешь людей, и ты ослепишь их рассудок, и ты насмеешься над справедливостью». Пьер Жозеф Прудон)
** отуха – радість
***яблко – держава
https://ru.wikipedia.org/wiki/Английская_революция
http://interneturok.ru/ru/school/istoriya/7-klass/angliyskaya-revolyutsiya-xvii-veka/angliyskaya-burzhuaznaya-revolyutsiya-i-ee-itogi
http://yspu.org/hreader/5/
http://www.stoletie.ru/territoriya_istorii/pervaja_v_mire_cvetnaja_revolucija_808.htm
p.s. – революція 17-го року з 23-24р.р. пішла не тим руслом масу народних республік позапихували в соціалістичні республіки і створили їх союз, на цьому громадянська війна вимушена була завершитися…. В Англії і др. країнах до цих пір тривають протистояння.
Оранжева і рев. гідності ніяк пока не можуть розродиться (ну і Слава Богу).
Люба кольорова революція має одну схему: революція (держ. переворот) — громадянська війна (один чи декілька етапів) — репресії, голод, епідемії (для знищення етносу) — війна — заволодіння надрами, ресурсами, територією — встановлення на постреволюційній територїї господства замовників революції (релігійних чи фінансових кланів).
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2015
[color="#0900ff"] [i]Даниил и Василько не собирались защищать
Западную цивилизацию от «восточных» варваров.
Интересы Руси им были дороже.[/i]
А. Кизим*
[i]Украина же присвоила Львов вместе с его
польско-еврейско-австро-венгерской историей.[/i]
Беларусь сегодня / СБ *
[/color]
Збомжілися ми
в трин-морозі,
Розбито
свічаддя
віків,
А дух наш
зиміє
в обозі,
А Осінь
зшельмовує
Львів.
— Чи спиться, Даниле, спокійно?
Чи туга ятриться
твоя?
На чатах
в молінні
раїни…
А чорт нам
повійок найняв…
Надії стривожені
скресли,
Мов ніч
насуває
лих-смерч, —
І Львів у торбину —
у креси.
— Даниле,
здригнувсь чи твій меч?
Чи сонце
сей чад
осліпило?
Чи спокій
сховався в пітьмі?
— Проснися,
проснися,
Даниле, —
Твій Львів
кривдять
вої німі.
-----------------------------------------------------------------------------
[color="#0900ff"]Поляки начали юридическую подготовку к реституции на Западной Украине
Страны Европейского союза могут в ближайшее время использовать свое право в соответствии с положениями Соглашения об ассоциации с Украиной.
Конрад Ренкас[/color] http://vk.com/wall187255623_375
"Я призываю всех граждан Республики Польши, вы должны быть готовы к борьбе за восстановление бывших польских территорий, где наши соотечественники все еще подвергаются преследованиям и унижениям со стороны уже нового украинского руководства" Анджей Дуда
http://dziennik-polityczny.com/index.php/swiat/3241-msz-ukrainy-andrzej-duda-wezwal-polakow-do-odzyskania-lwowa
* http://ruskline.ru/analitika/2010/7/15/knyaz_daniil_galickij_mezhdu_zapadom_i_vostokom/
СБ * - http://tv.sb.by/luchshee-iz-interneta-vybor-redaktsii-portala/article/ukraine-pridetsya-rasplachivatsya-s-polshey.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615259
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2015
[color="#0900ff"][i]Кратчайший и лучший путь добиться удачи —
дать людям ясно понять, что это в их собственных
интересах способствовать продвижению ваших.[/i]
Роберт Грин[/color]
Розтерзує розпач
століття,
Гривасте облуддя
булатить мечі…
— О, скверо,
між правду
розлита,
Твої залицянки продати —
по чім???
Столикий,
стосмугий,
стожальний,
Зачумлений привид
снує
межи днів —
Так тихо,
так вкрадно
служанить —
Чумою диміє
з приман-чебреців.
Осоння ікланять
все звістки
Гримовані райдужним
в
лже-мутизні
І
мар-вій
розкрилився низько —
У душах
їжачаться потайки
ЗМІ.
Змовчалися
зжурблені ноти,
Звовчілися тіні —
мандрують вночі…
— О, Тишо,
де спить безгримоття???
Його б мо купити??
По чім?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2015
Зрижілися сни
на морозі.
А ти…
— Малюй, мені, осінь —
Мальвовим вітром
в міжтінні
журбин,
Спалахом синім
із рун
ворожби,
Солодом снив’я
райських рапсодій —
Терції серця
сум сей
зсолодять.
Крутиться час —
дзиґою —
в’юнко.
А ти…
— Примеди мене трунком —
Цвітом купальським
звітреним в нотах,
Голосом тиші —
грішної, потай, —
Зимної
тьми
зжоржиниться
мантра.
Крилами жнив
— Малюй, мені, «Завтра».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2015
Ця
сполохана
тиша
твоїми вітрами,
Заплуталось серце
в сільце
і
безпомічно скніє…
— Подаруй мені рими в розмаченім вранні,
В кагорово-терпкій півтіні,
в кленовій завії, —
В хризантемнім раю
захмеліються
струни -
Каприззям рахманним
на денці тужбин
з’янголяться,
Розмедована інь
розпелюститься
мурно
Й
зніжнілими нотами
з’іскриться
"МИ"-перехрестя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2015
Закомизилась синь —
батіжить вітрами,
В розжурбленім гомоні
тяжбина кленова…
— Поклади мені «Завтра» в долоні —
медвяне,
Війни пелюстинням
з вечоринь матіоли,
Засвіти
сім світів
в розхрестищі туги;
В розлещенім липні
сховай,
сховай
ти мене
Де шепочуться з ранню мрійні шелюги,
Де спокій кирпатий
в ружах блажен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2015
Моє спасіння — Твоє спасіння,
В нім зойк розтрощених дзеркал,
В нім намистинки сон розсіяв
У рій розчублених заграв.
Моя Оранта — Твоя це Правда,
Зорю в журбин-безсонні тче.
Моя Любов — Твоя услада
Медвяно віється з черемх.
*
Моє Життя — незрим-Твій оберіг
На змореносвятій Землі.
Моє Життя переступа поріг
В сади премудрості Твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2015
― Дощ?...
― То не дощ, ― то русичів сни падають на зорані й засіяні поля, щоби ми змогли окраєць запашної паляниці вмокнути ув спасівський мед.
― Тінь?...
― То не тінь, ― то русичів надії повернулися з далеких походів й примостилися на вербах, ясенах, в калині.
― Біль?...
― То не біль, то русичів туга проснулася, затискаючи в кулаці день нашого роз’ятреного розбрату.
поРосся…
тут з роси й води народжуються тумани;
тут всі дороги ведуть до кам’яних криниць звідкіля руси брали воду, щоби нею зцілювати рани від вражих мечів;
тут своєю життєдайністю Рось напуває Русь;
тут колиска Русі.
Кінець ХІ століття.
Над зміїними валами свистять стріли кочівників ― половецькі полчища проривають поросську лінію оборони.
Ростовець ― відсіля починається Роставиця і вливає свої снив’я в Рось; відсіля роси (руси) разом з чорними клобуками, торками та берендеями причастившись водами із Роставиці і принісши сягу матері-землі направили свої влочні супроти половців. Поле за полем, городище за городищем, могилу за могилою* звільняють Русь від половецьких стріл, від половецьких шатрів і на далекому доні** стають на чати, і ставлять хорогву Ростовця і називають царину Ростов-на-Дону, а русичі з Неятина водою з криниць Русі окроплюють шумливу річку і називають її Нея, і наставляють свої влочини на схід, щоб матерям і дітям в Ростовці і Неятині спалося спокійно.
****************************************************
Час ― хижий яструб.
Перекотиполем, перекотигорем прикотилося лихо. Чингізханськй тризуб в руках Батия пробив Лядські ворота ― вп’явся в долю Русі, Тенгрі владарює небесами, коротконогі монгольські бахмути вигарцьовують ниви, кримські татари спалюють села і містечка Поросся, Подніпров’я, Поділля ― Русь вкривається кістками, болем, скорбіттям.
Генотип етносу ― корогва народу.
Одні по собі лишають попелище, пустир і лихо ― інших земля зве до себе, бо тут шепочуть душі їхніх прадідів, бо вона їхня Неня, бо вони її діти (бешкетні, сварливі, але рідні).
В ХІV столітті золотоординське іго випило з келиха роздробленості й розсипалося, лиш один осколок лишився на землі руській, в Тавріді.
ХV століття.
Знову лихі дзвони задзвонили…
Землі поросські, подніпровські, подільські, поліські узріли литовські феодали і польська шляхта, ― землелюби, вигнані зі своєї вотчини польськими магнатами, розболені, але не скорені вирушили в степи Донбасу і Дону, взявши собі з правотчини лиш душу ширу, води з Росі та жменьку дідівської землі, а частина воїв лишається і стають козаками.
ХVІІ століття. Вже по містечках Поросся і Подніпров’я стоять війська Богдана Хмельницького, вже крихкий мир і надія блукає попід хатами, поміж вербами понад ставками.
1711 рік, після втихомирення козацьких повстань знову із-за гір повертаються Потоцькі, Каліновські, Ружинські…. і знову на Дон і на Дунай потягнулись обози козаків і селян…
І вкотре, коли лихий вітер вщух, земля притягнула своїх дітей, - і заполовіли поля, і замріялися жайвори….
Хто вони донські козаки і козачки???
Чи сниться їм небо над Пороссям?
Чи пам’ятають смак води з прадідівської криниці?
Чи клекіт лелек приносить їм весну?
Чи та калина, що на хуторі причаїлась нагадує їм про краплини осені в Ростовці?
Чи печалиться їм, що нас знову розтинають?
Хто вони донські козаки і козачки???
Дзиґою крутиться час.
І знову на пляці історії сім’я русів ― сім’я слов’ян…
І знову:
Упало свавілля кудлате
На лати, на долю, на хату,
На свічну зажуру ікон ―
На Русь хижохвище дракон.
― Вітер?..
― То не вітер, ― то русичів думи блукають поміж століттями, поміж волошками, поміж зорепадами, поміж нами…
-----------------------------------------------------------------------------------
*могила - 1) древн.слов. культовий пагоб, 2) великий древній насип, курган.
** дон - річка скіфською (тюркською).
*** влочні - списи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
сплели волошки небо синє
нині
жайвір молиться в жнива…
сплива
хмарини із води
прийди
де літо дихає у роси
суголосся
душі й терпки́́х заграв
звав
у мрійний вечір Липень
синь сіялась у гай…
дихай
безгрішністю небес
воскрес із серця спів
звів
троянду із грозою —
спів
причастив зорю любов’ю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2015
[color="#0d00ff"][i]снег согнул бамбук,
словно мир вокруг него
перевернулся.[/i]
Мацуо Басё
[/color]
капризностью тревог раскрашены рассветы
седые мысли — вехи у дорог
распутица…
браслеты памяти…
ракеты лжи…
миражи истины в лучах надежд
мятеж разбросанных мгновений
в одеждах «Завтра»
карта
порезана
вассалами — звоном Бонапарта
за кулисами театра — рыдает чья то мать
кричать?
искать?
мечтать?
ветра́ дуют вспять
где рожь сверкает в капельках росы
где свитки снов хранимы сверчками у дверей
и чародей блаженством кормит голубей…
сопит взъерошенный ручей
и беззаботность фонарей ловит мотыльков
а мы
запутались в тени грехов
изъянов камень тянет вниз
— о, вихрь безумия —
проснись,
отрежь фривольный груз
над гладью океана
и крылья унесут
где светел день в объятьях пряных
лугов
где грусть —
уныния улов
5.04.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576801
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.04.2015
від дзвонів до дзвонів
блукає між долями
час
у гримі матроннім
із лантухом
вин й баляндрас.
вітри
до рапсодій
прикуті
розносять
то рай,
то мінор…
а нам би
в міжцвітті
забутись —
за гливою тишею
шор.
розпещені
снивом
кудлатим,
заплутані
в гомоні
днів:
Роки —
горделиві магнати —
в міжзір’ї
чупринять
богів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565284
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2015
[b][color="#1100ff"]Журчат ручьи от сердца к сердцу…
— Чьи?[/color]
[color="#bf079d"]— Весны. [/color]
[color="#7c07bf"]Вестят гонцы от сердца к сердцу…
— Чьи?[/color]
[color="#bf079d"]— Весны.[/color]
[color="#1407bf"]Шуршат волхвы от сердца к сердцу…
— Чьи?[/color]
[color="#bf079d"]— Весны.[/color]
[color="#f20921"]Звенит волшба от сердца к сердцу…
— Чья?[/color]
[color="#bf079d"]— Весны.[/color]
[color="#e009d2"]Мерцают сны от сердца к сердцу…
— Чьи?[/color]
[color="#bf079d"]— Весны.[/color]
[color="#e00909"]Клянёмся мы сердце в сердце…
— Чьи?[/color]
[color="#bf079d"]— Весны.[/color]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564599
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2015
[i]Весенний дождь
И вчера целый день до ночи,
И сегодня с утра.[/i]
Еса Бусон
[color="#0004ff"]наброски снов
над зыбкостью рассвета
в Марта-бандуриста —
спектакль волхвов:
из зазеркалья грёз дождиночки роняют облака
берёзам в раскапризье —
на кончики ресниц,
в мерцающее эхо
ажурной, с грустиночкой,
мечты…
тихонечко, на цыпочках приди
в забытые мгновенья
проказницы души
свирелью где сверчки
вершат судьбу
и звенья…
радужные звенья
дребезжат между сердцами
перезвоном томным
роз
и мелькают ливни
сквозь рапсодии дроздов
и тайны
(в междутенье)
слышен зов
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564588
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2015
Життя —
претаїнна дивина —
Тендітним проліском жаріє між снігами,
Чи тяжби́ знебожена струна
Співа баладу
між пожовклими вітрами,
То грімниці хрестять небеса,
То дощ
розмива́
роздичавленість невдач....
Життя —
препречистая сльоза,
Скотилась що на святочний калач.
1992р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563923
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2015
[color="#4000ff"] [i]Що б то нам
посовгнути — ці межигони часу,
марудні межигони живоття…
…І хочеться сягнути за крайчасу,
за прапервні.[/i]
В.Стус[/color]
позасинь, позачас,
позапекло…
поза смуту громовиць і нестерп
відкривається небо,
відкривається пам’ять,
відкривається голос
запрадавніх погреб* —
віють віщі відлуння
над захланням всечасу —
гострим вістрям гримаси,
чорним пломенем раси
над Савуром пробиті заклинань задідівських вітри;
завпокійні мовчання знов снуються в тумани
на безсонні кургани
на роз’ятрені рани
посивілих степів
розболілих степів…
у розбудженім снив’ї
грізний гомін горує:**
прапервнів то тінь владарює
(у журбинні благіїм) —
нездолима стихія
------------------------------------------------------
погреб* — погребіння, поховання,
горує* — 1. Підноситься вгору. 2. Бере верх над ким-, чим-небудь
.
-----------------------------------------------------------------------
[b]Історична довідка[/b]
за
С. Наливайко Етнічна історія України 2007р.
[b]Ранній палеоліт[/b] в Україні ( до 35 тис.рр тому)
в Донбасі, біля міст Амвросіївка й Макіївка, дослідники натрапили
на два ручні рубила ашельської доби, одне з яких, досконале
за обробкою і формою, не мало аналогів у Східній Європі.
[b]Пізній палеоліт[/b]
Епоха пізнього палеоліту (35—10 тис. pp. тому)
Та чи не найвідомішою за масштабом і кількістю знайдених предметів з-поміж пам'яток пізнього палеоліту є [b]Амвросіївська стоянка в Приазов'ї [/b](15-20 тис. р. до н. е.), біля міста Амвросіївка на Донеччині. Колекція виробів із кременю, знайдених тут, складає понад 100 тис. екземплярів. Але світової слави вона зажила завдяки величезному костовищу — залишкам близько тисячі розчленованих скелетів доісторичних зубрів і бізонів.
Це костовище унікальне — щось подібне знайдене лише в Пенсильванії (США), де розкопано поселення давніх мисливців на бізонів, датоване приблизно X-VIII тис. pp. до н. є. Проте Амвросіївська стоянка майже вдвічі старша й набагато більша.
[b]Мезоліт[/b]
Нині відомо понад 400 мезолітичних стоянок, могильників, поховань по всій Україні — у Криму, на Середньому Дніпрі, у Причорномор'ї, Приазов'ї, Донбасі, басейні
Сіверського Дінця. Слід згадати й творців оригінальноїкультури [b]кукрек[/b], що в VII-VI тис. до н. є. заселяли азовсько-чорноморські степи. Вона належить до самобутніх місцевих проявів мезоліту, аналогів якому за межами України немає: специфіка полягала переважно у своєрідній техніці обробки каменю (т. зв. вкладиші кукрецького типу),
невластивої іншим культурам Європи. Найчастіше вважається,
що українські мезолітичні пам'ятки сформувалися на базі
місцевого палеоліту й стали основою для культур наступного
періоду.
[b]Маріупольський могильник[/b] , піздньонеолітічний.
З археологічних даних відомо, що частина населення нижньодінської культури близько 5100 року до н.е. під тиском посушливого клімату перейшла у Західне Приазов'я й оселилася поруч з племенами Сурської культури. В результаті їх взаємодії з'явилася нова Азовсько-дніпровська культура, яку датують 5100 — 4350 роками до н.е. Могильник також відносять до Дніпро-донецької культури й датують 3-ім тисячоріччям до н.е. Є різні визначення доби існування могильника: пізній палеоліт або неоліт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563390
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 01.03.2015
[color="#ff00ee"][b]Моя душа на паперти ветров
Стоит…
дней четками играя —
Заря
у врат в закатов.
Стая —
Стая робких бригантин
На синих трогах режиссеров-снов…
Жизнь —
капризный пилигрим —
Дарю тебе охапку облаков.[/b][/color]
(аббсаса)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563107
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.02.2015
[color="#2b00ff"] [i]Кто уверен в получении всего,
не довольствуется половиной.[/i]
Цезарь Гай Юлий
[/color]
Под прицелом эпохи — Правда.
Под расстрелом эпохи — Жизнь.
Кто-то пьёт из чаши джихада…
Где-то балом правит — нацизм…
Пересыпаны сны солью дней,
Над распьятьем шаман метко мечет тайны,
Где-то шариком шалит иудей,
На закланье в очередь строятся страны, —
И танцует Война-гуля́ша
На расплавленном воске интриг и побед,
На знаменах бед поседевших —
Арлекинка брызжет людней кровью в рассвет.
Под прицелом эпохи — Время.
Под безумьем эпохи — День.
Ойкумены святнимб — прострелен.
Иноверца племя — мишень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561806
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.02.2015
[color="#0004ff"] [i]Лячні довжаться тіні,
дзвонять німби ікон,
і росте голосіння
з-за соснових ослон. [/i]
В. Стус
[/color]
Яремний біль світів
перекую на рала
Хай дихають жнива
в розчубленім
Раю,
І там,
де поніч
межи щастям
сновигала
Зів’ється майський солод
в пісню солов’ю.
Зітліють всі гармати
в пеклові
корша́чім,
З’іржавлена олжа
рожижиться
з мечів…
Я спокій намалюю
смаком помаранчі,
Щоб ранок радістю
зичнів.
-----------------------------------
* помаранч - апельсин, не має ніякого відношення до помаранчевої революції, а тільки до смаку апельсина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2015
[color="#f700ff"][b]Кібернетика снів…
На обвітрених скронях у Бога —
туман
Графоманить
бастоново-розмріяним вітром —
Перламутровим маревом
міст серце-серце
шаманить.
Боян
Розколисує ноти
фієричненьким ритмом…
Заплута́ли у колі медвянім
протилежність,
залежність,
хан,
Випадковість,
барвінковість,
хмаринка…
Ми блукаєм в міжснінні
сп’янілих зхуртечено-тремних жадань…
Я
в твоїй аурі мев —
вередлива росинка…
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
[color="#ff00fb"][b]Ми удвох[/b]
Тільки тиша співає нічні серенади…
Тільки серце фарбує все у колір «Люблю»…
Осінь перелесника все лестить й помадить…
Рижий, кудлатий вітрисько батіжжя забув…
[b]Ми удвох[/b]
Тільки гливий розгойданий ранок райдугу тче —
Рими сердець вплітає в чопірну́ голубінь…
— Знаєш?
Без тебе мене не буває…
Обрій вщерть
ніжним шепотом весн зашарівсь от жарінь.
[b]Ми удвох[/b]
Доля незабудками тінь вишиває,
Рутою напува твоїх-моїх солов’їв —
Мелодії сі сіються в зграї
Вином розманіжених нот,
щоб рай
змаковів.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
— Добро?
звідкІль благість у світі твоя ся?
— з душі материнської Я на крилах колись здійнялася!
— Тепло?
звідкІль навманя підкралося Ти?
— З материнських гарячих сердець мене привітріли вітри.
— Ніжність,
чому ти чарівливая така?
— Тому що, пестила мене материнська ласкава рука.
— Краса?
ВідкІль у ве́сни нестримно летиш?
— з щирого таїнства роду — з материнських вродливих облич.
— Небо,
Відкіля твої сни голубії?
— Це очі материнськії від віку й до нині синіють.
— Поле,
що хвилює твої рижі жита?
— Поденно їх пестить материнська рука золота!
— Земле,
віри Твої, що так швидко женуть?
— Вони болі наосліп материнські несуть в дня перламуть.
—Море,
твої хвилі чом солоні такі?
— Бо сльози материнські віками-віками в мене текли.
— Полин,
чому трава твоя така гірка́?
— Материнської долі мене мовчки напоїла ріка.
— Ночі
ваші чорнії очі, — чиє то творіння?
— Це з материнського горя зіснувало їх павутиння.
— Юначе?
тебе що зберегло в дикім бою?
— Палка материнська всесила мене виноси́ла з вогню!
— Любов?
чом ти трояндовосладкорясна?
— мене цілували материнські медові вуста.
— Хоробрість,
твоя звага чом крилорусява?
— Тому, що мати крила свої мені відірвала.
— Щастя?
Завсягди чому ти жадане?
— Тому, що несу материнські надії й чекання.
— Життя?
Звідкіля ти прийшло, можеш сказати?
— Мене народила найдорожчая в світі Мати!!!
— Життя?
— Допоміг пролетіть хто крізь бурі яремні?
— Материнський святий оберіг у грімнім поденні!!!
— Вічність?
Лелієш ти що в своїй скарбниці?
— Материнство, Я бережу, як ока зіницю!!!
1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2015
[img]http://img1.goodfon.ru/wallpaper/big/9/10/vetnam-bell-uh-1-iroquois.jpg[/img]
[color="#001aff"] [i]Успех в войне зависит не от оружия,
а от денежных средств при которых
это оружие приносит пользу.[/i]
Фукидит (V в. До н.э.)
[/color]
Беснуется время…
Клубится огонь…
На взъерошенных спинах
перекупщиков —
дым.
В мотыльков-палачей*
с утра
перезвон —
Поседела Земля
над ребенком
седым…
Прокушено солнце
вампира
клыком…
На развалинах правды —
трындит
вороньё
Безумством охрипши
в бреду
колдовском,
Горизонт содрагая
чумою
немой.
И горечью нот
разлетается
мёд —
Опостылые трюки
шальных воевод, —
И чёрною дымкой
скорбленье
ползёт…
…водевиль
куралесит
Фагот…
****************
[color="#001aff"][i]У политики нет сердца, есть только голова.[/i]
Наполеон І Бонапарт
[i]Бог находит виновного.[/i]
Гомер
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559844
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 15.02.2015
[color="#bf228b"] [b] 重阳节[/b][/color]
[img]http://www.sucaitianxia.com/Article/UploadFiles/200910/20091017022328559.jpg[/img]
[color="#c4195b"] [i]тримаю глечик
наливаю «вино безсмертних»
… розхлюпавши пелюстя прохолоду[/i]
Лі Бо
[/color]
[color="#ff5500"][b]хризантемно…
пахне осінь кизилом, дощем, ялівцем
ми по щастя ідемо
вгору
покірно
тихцем
Ду кан*
нам накрапле
вина з хризантем
нам накрапле
любові
нам накрапле
удачі
довголіття у чашу душі
накрапле
нам розвидниться
небо
нам розвидниться
сонце
нам розвидниться
щастя
хризантемнно…
重阳节[/b][/color]
[img]http://www.orientmuseum.ru/images/exhibitions/20130531-1bg.jpg[/img]
------------------------------------
Ду кан* - бог вина (кит.)
重阳节 чунъян - 9 день 9-го місяця (99) – сходяться 2-і 9-ки – зазвичай в цей день китайці піднімалися на священні гори, пили вино з хризантем і просили щастя і довголіття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
[color="#1100ff"] [i]Слепой шарлатан на рынке
продаёт воду предохраняющую от слепоты…[/i]
Генрих Гейне
[i]Есть два рычага которыми можно двигать людей:
страх и личный интерес.[/i]
Наполеон І Бонапарт[/color]
[color="#ff009d"][b]На листья усталые времени
Продрогший падает снег...
В славянское племя – затмение…
…печалью обветрен Сварог…
Закопчена Правда харизмою
Лукавых отцов лживых идей –
Мажорные ноты над тризною
Медвянит трубач-прохиндей.
У кромки заката метелица…
Ужалена степь адом змеи…
А жизнь на распутице пленница
И вертит распутница мир.[/b]
[/color]
[color="#aa00ff"] [b]******[/b][/color]
[color="#1a00ff"][i]Искусные льстецы
обычно не менее искусные клеветники.[/i]
Наполеон І Бонапарт
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558844
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.02.2015
Душа,
як вередливиця гітара —
Балада закоханих струн,
То щироточивожурная рана —
Пітьму розірвавший драгун.
Душа,
мов гартувальний метал,
В руках гусляра-коваля;
Як відлиск епіцентрів дзеркал —
В ній світиться сутність твоя.
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558614
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2015
Життя теорема незвично проста:
У кожної Долі — своя висота,
У кожного горя — превідміряний гріх,
Стрічає на жалки́х перехрестях доріг.
У кожного Щастя — мрія крилата
На кожну відступу — зизить розплата.
Життя теорема недоведена — жаль, —
Сьогодні - май, завтра - нерозгадана даль.
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2015
[color="#e66c15"] [img]http://www.chinese-russian.com/zd/image/hieroglyph/9152.png[/img]
[i]хочу быть вечно пьян
а трезвым – не хочу[/i]
Ли Бо
[/color]
[color="#d1134c"][b]испив酒
отшельник ветер
уснул на корнях старого клёна
укрывая их своим блаженством и мудростью
река вдыхает властность и спокойствие желтого тигра
своими водами она поит путника
подымающегося по горной тропинке
капризное время
у калитки Вселенной
брызги реки превращает
в жемчужины снов
разбрасывает их в облака
возвращая
умиротворение в酒
酒– блаженство и мудрость Вселенной в капле осени[/b][/color]
[b]---------------------------------------------[/b]
酒 - удяпи (вино)
------------------------------------
кит. Символизм:
желтый тигр – символ осени, влавствования;
река – жизнь;
горная тропа (подниматься) – стремление к совершенствованию.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557675
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 06.02.2015
Я – Жінка! Я рожде́нна для Миру
У світі баскім катаклізмів війни,
Моя Русь мені дихає в спину
Й благає: «прапор МИРУ здійми».
Я – Жінка! Над прірвою тьми – Вірлиця,
Я сонце лелію своїми крильми,
В мені біль поколінь ятриться,
В мені горе століть нутрує й гримить…
Колисана Я піснею Лади,
Я – Голос дібров і лелечих молитв,
Зберу Я земні всі смарагди –
Розсію над попелищами битв.
Я скличу дощі сотень розхрестищ,
Плачі матерів по синам й грозу
Жбурну звіру в пащеку – заливши
Вогонь, що підпалює війн комизу́.*
Я – Жінка – Богородиця роду,
Я життя сповиваю – в день віддаю,
Любов"ю розвіваю негоду.
Я – Літо у мальвовім діда краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
[color="#b00c3d"] [i]Ой гарна, я гарна
Як тая маківка[/i]
(українська народна пісня)
[i]Та нема цвіту ніжнішого, як та маківка,
Та нема ж роду ріднішого, як та матінка.[/i]
(українська народна пісня) [/color]
[color="#ff0000"][b]У пісні відірвали крила
І кров розбризкалася меж соняхами днів –
Чужих богів жаскі вітрила
Тріпочуть ранами на вишиванках вдів,
Тріпочуть маками у чварі
Гримливих спалахів прелюбниці-війни,
А відьма нове зілля варить –
Слізьми, ізгоями, щоб вдома стали ми…
*
На покуті мироточать маки,
Шукаючи прихисток в тіні образів:
«ЗАБУТІ МИ»…
«ЗАБУТІ МИ»…
... «нас гаком
Із пісні вирвали - у жертву паліїв…»[/b][/color]
[color="#781a5c"] [i] I чужому научайтесь,
й свого не цурайтесь [/i]
Т. Шевченко [/color]
--------------------------------------------------------
Мак - в слов'янській символіці символ цнотливості, краси, уособлює продовження роду.
В давнину на Русі весільний рушник найчастіше вишивали маками,
так як мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла.
----------------------------------------------------------
Мак – в сучасній українській символіці
змінили на символ убієнного солдата (його кров) – символ смерті.
--------------------------------------------------------------------
??????????? – чи стоїть нам мати маки на рушниках і носити маки на вишиванках????????????
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556854
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2015
[color="#ff5500"] [i]смотри как ветки ивы
гладят воду[/i]
Ли Бо[/color]
[color="#00ff04"][b]в тихие волны Янцзы
солнце прячет свои последние лучи
а ветер колышет длинными веточками ивы
за горой Лян идет дождь
я ветром пошлю листочек ивы
он тебе принесёт мою тоску
и облака рассеются[/b]
[/color]
[b]--------------------------------[/b]
живопись эпохи Тан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556569
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 02.02.2015
[color="#ff4000"][i] пыль с тысячи песен
кружит над землей[/i]
Ли Бо[/color]
[color="#a14e32"][b]Горная тропа
всё выше и выше тянется к вершине
серая
словно тень после заката
ладони клена слушают дыхание мха
мысли – тень отшельника
они то подымаются на Небесные Горы
то ищут успокоения в утренней росе[/b]
[/color]
[b]-----------------------------------------------
[/b]
Небесные Горы – кит. облака
[b]------------------------------------------------[/b]
[color="#612815"]картина Ма Юань (эпоха Тан)
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556559
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 02.02.2015
[color="#0009ff"][i]Ми розуміємо, що Україна буде єдиною країною в пострадянському просторі, де шокова терапія буде проводитися два рази − в 90-ті роки і зараз, в 2015-16 році. Це дуже болісно для населення, але інших можливостей ми не бачимо в нинішній ситуації,
Юрій Прозоров[/i]
http://newsradio.com.ua/2014_12_16/SHokova-terap-ja-reformi-zmusjat-ukra-nc-v-zgadati-90-t-4797/
[i]Порошенко позвал реформировать Украину
автора польской "шоковой терапии" Лешека Бальцеровича[/i]
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2015/01/31/7056994/?attempt=1
[/color]
Плач, Україно… плач…
Над своїми дітьми, над полем, що вкрилось бідою…
Плач, Україно… плач…
Великодній вже гіркне калач, вже голод на чатах з косою…
Чорних во́ронів – тьма:
На розхристаних вербах
чатують на звалище душ.
Вія тінь обійма
Образи́,
щоб забризкати лики
з розплесканих,
бруднющих калюж…
Плач, Україно… плач…
Над слов’янським – геть зболеним, перечвареним родом.
Плач, Україно… плач…
Бо не твій вже орач, завтра вспадкує прадідівські клейноди…
Плач, Україно…
плач…
[color="#1a00ff"][b]-------------------------------------------------------------------------------[/b][/color]
[color="#0009ff"]история не знает ни одного успешного примера шоковой терапии. Вопреки расхожим мифам о благотворном влиянии шоковой терапии начала 1990-х на «светлое капиталистическое будущее» Польши, именно шоковая терапия разрушила экономику бывшей социалистической страны, привела к развалу промышленности и сельского хозяйства, обнищанию населения, уничтожила высокотехнологичное производство, зачистила местный рынок для импортных товаров
http://www.ztoopro.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1523:-l-r&catid=17:news&Itemid=35
за прогнозами аналітиків в результаті «шокової терапії» в нинішніх умовах безробіття може збільшитися до 50-70%
Чи виноватий в цьому нинішній президент? Ні – він виконує волю МВФ, волю майдану, волю революції, - і що з того, що нині більшість її участиків зняло рожеві окуляри? - шокова терапія для всіх...
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556303
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2015
[img]http://www.epochtimes.com.ua/upload/iblock/149/149986f72428c79245e4a3408b83eb43.jpg[/img]
[color="#1a00ff"][i]солнце вершину Сянлу озаряет
фиалковые рождаются облака[/i]
Ли Бо[/color]
[color="#e63ad5"][b]рассвет
солнечные лучи
в цвет зари окрашивают
цветы Мейхуа выросшей на краю пропасти
тишина
туман укутывает холодные выступы скал
и клубясь спускается к речке
между землёй и небом
в розовом тумане расцветает ♥愛♥ [img]http://www.epochtimes.com.ua/upload/iblock/149/149986f72428c79245e4a3408b83eb43.jpg[/img]
[/b][/color]
[b]-----------------------------------------[/b]
китайский иероглиф -[img]http://www.epochtimes.com.ua/upload/iblock/149/149986f72428c79245e4a3408b83eb43.jpg[/img] 愛 "ай" - любовь
--------------------------------
акварель Hong Leung
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556063
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 31.01.2015
[color="#ff5900"] [i]мне небом дар отпущен
расточать его[/i]
Ли Бо[/color]
[color="#864196"][b]ветер
обрывает красные листья клёна
они
медленно, медленно кружась
опускаются в воздухе
бурный поток сверкает брызгами
наши дни словно листья в горном ручье –
неизвестно, что за поворотом[/b]
[/color]
[b]------------------------------------------------[/b]
акварель Hong Leung
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556038
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 31.01.2015
Могила. Голокост. Ружин. 10 вересня 1941. 750 євреїв ростріляних, пристрелених, закопаних заживо на Могилі*.
[color="#0022ff"] [i] *Довго-довго ворони зліталися на Могилу
І їх крик було чути далеко-далеко [/i]
(народні спогади)
[/color]
Світає, а тиша пахне горем,
А тиша пахне бенкетом вороння* –
Між сонцем, правдою і полем
Роса здригається зрання. Війна –
Кипить заобрій… чадіють зорі…
Тут кривда захід** кров’ю розп’яла:
Заплаче хто? Місяць на дозорі?
Євреї йдуть у пастку край села…
Надії ніц – мовчечки, покірно –
Кнутом шмагає доля. Кривіє тінь.
Покірно самим собі тернину –
Могилу копати задля хотінь
Чужих й несамовито-звірських;
Задля всевладдя над всевсим…
Життя одне й Бог сумує грізний
І точить спис відплатищем кривим…
*
Могила дихала і тріскалась земля
І вечір сповивав її імлою,
Могила байдужістю і житом поросла
І дикому свавіллю даниною.
Могила (власна назва) – ще з хазарських і монголо-татарських часів, де були великі битви поле носить назву Могила, там же були викопані траншеї і для холокосту.
захід** - захід сонця
-----------------------------------------------------
В ті сташні дні моя бабця спасла єврейського хлопчика якому було 2 чи 3 роки і який дивом лишився живий, діти його знайшли в заплаві Раставиці і таємно сховали дома під ліжком. А в будинку були розквартировані німецькі військові.
Вірш повернув в інше русло, але я думаю вернутися до даного факту.
В наших краях завжди до звичайних євреїв ставилися з жалістю, тому що вони жили дуже бідно в порівнянні з українцями (куркулями і міщанами) (по переказам).
-----------------------------------------------------
Зараз з вуст Корчинського випливла страшна правда – яку знав народ, але ніхто не озвучував – він сказав: «Чи вибачаться євреї перед євреями за Голокост…», - правда просочилась і всі зали, що ініціатива Голокосту єврейських сектантів, яку втілив у виконання Гітлер…
п.с. – я не люблю Корчинського, але як українського ідеолога, наставника молоді і главу «Братства» дивлюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555834
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 30.01.2015
[color="#09ff00"][b]пів кроку до щастя
пів раю – благцарство
пів грому до люті
пів туги до пісні
пів сонця у житі
пів тиші у листі
пів шалу у герцах
пів вітру до серця
пів чару з жагини
трин-тугу не спинять
надії – у зграї
пів щастя до Раю![/b][/color]
16.10.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555690
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2015
моїх молитв гІрчава сльоза
зігріє претривожну ковилу,
а біль гримить – чвар повиповзав, –
танцює біс – розхлюпує смолу…
зустрілись в ніч, - віхи чи віки?…
в долонях вітру теремкотить весна,
чадіє гнів – жилить кулаки,
примружилось затишшя. повростав
завзятий терен в лукаводні,
із пекла хмар суне ґелготіння,
ідуть дощі аконіт-німі –
між істиною й сонцем павутиння.
16.04.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2015
[color="#040b3b"] [i]В мире все единой
связаны судьбой[/i]
Се Ань[/color]
[img]http://www.chinese-russian.com/zd/image/hieroglyph/51ac.png[/img]
[color="#001aff"]в нежной, пушистой меланхолии
утонуло время
лохматое эхо Серебристой Реки
на плечи сонг легло
невесомостью
и шепотом грёз
молчаливые Небесные Странники
медленно разбрасывают пух хлопка
на вечность времени
тишина…
журавли
слушают мудрость далеких звезд
в робком шелесте
снегопада
когда проснется Мейхуа
[img]http://www.chinese-russian.com/zd/image/hieroglyph/51ac.png[/img]
превратится в журчащие ручьи
и напоит ими рассвет[/color]
[b]------------------------------------------
------------------------------------------[/b]
[img]http://www.chinese-russian.com/zd/image/hieroglyph/51ac.png[/img] - зима
Сонг – сосна (кит) – символ долголетия
Река Серебряная – Млечный Путь
Пух хлопка - снегопад
Журавль – символ долголетия, удачи, верности;
Ручей – жизнь
[b]--------------------------------------------[/b]
роспись на шелке Керолайн Янг (Caroline Young)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554745
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.01.2015
[color="#187321"][i]весна, как флейта зовёт[/i]
Ли Бо[/color]
[color="#e600ff"]утро
на розовых крылья бабочек
уснуло время
лучи восходящего солнца
рисуют на нём иероглиф [color="#ff0000"] [b]福[/b][/color] (fu)
танец [color="#ff0000"][b]福[/b][/color] на крыльях рассвета
и
бледные лепесточки орхидей
от прикосновения порхающих бабочек
превращаются в цвет зари
туман медленно опускается к речке
оставляя утру прозрачную негу росы
угрюмый бамбук
слушает шепот орхидей
напевы бабочек
шуршание тумана
перезвон росы со звездами
что бы разлиться в нежное звучание пайсяо
что бы мир окунуть в блаженство рассвета
на склоне горы Nan Yue[/color]
[color="#1b7d25"][b]----------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------[/b][/color]
кит. симвозизм
бамбук – долголетие
[b]福[/b] (fu) – счастье
порхающие бабочки – символ легкости и беззаботности
роса – символ быстротечности жизни
горы – благосостояние, вечность. Nan Yue – южная священная гора
орхидеи – гармония (их использовали для изгнания темных сил)
-----------------------------------------------------------
[color="#1b7d25"]акварель Liang Yan Sheng [/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554503
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 25.01.2015
[color="#0004ff"][i]В больших делах
мелкие недостатки не обдумывают[/i]
Японская пословица[/color]
Славяне –
мы все заложники
без правых и без левых,
Без русских, украинцев…
Век суров…
Идут…
идут полки мужчин покорно на закланье –
В объятия
взбесившихся волхвов.*
А мир трепещет
шамана обмакнув копье
в кровь русов,
На вздыбленных мечах
мерцает смерть
И поле «Родина» засеял бог печалищем и грустью,
А нам бы рожь выращивать:
«Поверь».
Рассвет…
седина и боль
в платочках приютились вдовьих.
Впрягли верблюдов в караван «Война».
В копилку Времени
летят вновь Судьбы умыты кровью…
А нам бы сон спокойный…
и сполна….
-------------------------------------------------
* - сценаристы и организаторы войн
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554083
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.01.2015
в распахнутое окно неба
влетели мелкие лепесточки
белых глициний
собранных Фудзином
на острове Авадзи
сны глициний
осыпаются на робкую обнаженность
клёнов
и горных тропинок
убаюкивая их…
позабудем ли мы
грёзы далекого острова
если растает снег?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.01.2015
молчанием
серебрится сердце вьюги:
мы – две подруги
средь зимы;
мы – пилигримы снов забытых
в годах-кибитках…
тропинки
засыпаешь ты – я иду с монистом
в бреду пушистом…
вельможный
встречает ветер-бармалей
на развилке дней...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553546
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2015
в небесном саду Сусаноо
расцвели
десять тысяч белых хризантем
Инаду загрустила от одиночества
срывая одну за другой хризантемы
начала гадать:
когда возвратится возлюбленный со странствий?
Фудзин, что бы её развеселить
дмухнул
на оборванные лепесточки
они вскружились
и осыпались
на горные гряды
покрывая грустью
и ожиданием зари
голые скалы
сосны
и уснувшие клёны
жизнь – цветок хризантемы
в саду Вселенной
на далёкие тропинки
падает…
падает снег –
Фудзин
рассыпает лепестки хризантем
улетевшие с вечерней грусти Инаду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2015
Сусаноо
возвращаясь по небесной тропе в Суга
вез сто корзин лепестков дикой сливы
укутать ими Инаду
когда грусть постучится в её сердце
Фудзин неосторожно зацепил повозку
корзины рассыпались…
превратились в 99 облаков
тихо падают…
падают…
лепесточки Мейхуа –
сокровенные желания Сусаноо
собранные в лунную ночь
в долине благоухания слив
белое безмолвие Ёсино
хранит верность Сусаноо
которую он вёз любимой
падают...
падают лепесточки Мейхуа...
в белизне снежинок хранится
99 снов для Инаду
99 тысяч объятий нежности
99 тысяч поцелуев
падает..
падает снег…
- подставь ему свои ладони
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552583
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2015
[color="#8c2b2b"][i]Цветы лиловой дымкой обвивают
Ствол дерева, достигшего небес [/i]
Ли Бо[/color]
[color="#e31d9b"][b]в розовом тумане
двум бабочкам не понять
что где –то там
за Эмэйшаньскими горами
косые дожди
обрывают лепестки глициний [/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552088
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2015
[color="#de214d"][b]сколько лет прошло
с тех пор
когда богиня Амэ-но-Удзумэ
уронила с корзины одну жемчужину
у подножья горы Фудзи???
на том месте выросла слива
знают ли её белые цветы
о чем думала Амэ
когда убегала от Фудзина?
я приколю белоснежную веточку Мейхуа
в свои волосы
– узнай меня…[/b]
[/color]
------------------------------------------------------
Амэ-но-Удзумэ – она же богиня утренней зари
Цветы сливы (яп.) – символ весны (Нового Года).
----------------------------------------------------------
роспись на шелке Керолайн Янг (Caroline Young)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552086
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2015
[color="#ff00fb"][i]Весеннее равноденствие.
Над воротами горного храма.
Плывут куда-то облака.[/i]
Ёса Бусон[/color]
[color="#3700ff"][b]на берегу
где белые гномы превращают одуванчики в облака
а мечты кузнечиков в мелодию весны
рождается эхо
в розовом тумане снов
и расцветают магнолии
над желтыми кружевами пролесков
и дрозды
– слышишь? дрозды
своими серенадами разбудили рассвет…
я тихонечко приду по призрачному мосту меланхолии
в твою ауру бледно-весенних облаков
согреться в тени объятий гиацинтовых грёз
…а где то там
покрывало воздушно-молочного шатра
морщится… не давая пробиться солнечным лучам
что бы
не рассеять радугу внутри облаков
внутри мгновений
внутри сердец[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551256
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.01.2015
[color="#ff00fb"][i]Луна в горах
Льет свой свет благосклонно
На крадущих цветы*.[/i]
[/color][color="#0000ff"]а
время
на лазурных лепесточках невесомости
записывает трели наших грез
тайны снов
мечты маков и васильков
и
незабудками вплетает их
в пряди ветров
за матово-карминным занавесом заката
колдунья-Луна
в серебряно-лукавые сети ловит их
и небрежно так – шаля
окунает
в настой приготовленный в чаше ночи
из шепота цветков папоротников и эха мотыльков
собранных в полнолунье на Ивана Купала
и тихонечко
что бы не подслушали звездочеты
выпускает ветра в странствия
слышу, как медвяно-теплый нектар
обнимает за плечи
(а за окном вьюга…)
это твой ветр прокрался
через приоткрытое окно
и зимний день
согрел
июльскими грёзами
а за окном [/color]
[color="#ff00f2"][i]«идут тяжелые снега -
словно одним дыханием соединены
земля и небеса...»**[/i]
[/color]
-------------------------------------------
*-Исса
**-Нодзава Сэцуко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550690
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.01.2015
[color="#0400ff"][i]І ось. вербу не впізнати. Білі шлейфи святкові висять на ній,
кожна галузка прибрана в іній, і діамантовий пил іскриться, грає…[/i]
Юрій Яновський
[/color]
На білих пелюстях зими
Вітер ворожить на щастя,
В смереках на арфі бринить...
З дива зоря зайнялася —
Кострище теплить голубінь,
Іній змережує мливо:
Іскринка – іскриночка – тінь —
Миті єднають мінливі...
— А може це Раю листи?
Руни прозірні літають,
Мигтять в синій аурі снив.
... Обрій багрить винограєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550344
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.01.2015
[color="#1100ff"] [i] Ноты «Есть на Свете ноты три,
Они - Создатели Любви!!!!»[/i]
Из комментариев V.
[/color]
[b][color="#f700ff"]три ноты создатели Любви –
велел Всевышний им «живи»:
ноте «[color="#ff0000"]ЛЮ[/color]» - вручил от сердца к[color="#ff0000"]ЛЮ[/color]ч,
а ноте «[color="#ff0000"]БО[/color]» - бальзам в ша[color="#ff0000"]БО[/color],
ноте «[color="#ff0000"]ВЬ[/color]» - парусник на остров я[color="#ff0000"]ВЬ[/color]
и вновь Жар-птицей – в день [color="#ff0000"]ЛЮБОВЬ[/color]
зарницы с перьев – в тень ворож[color="#ff0000"]БО[/color]й
дрозды шлют оды февра[color="#ff0000"]ЛЮ[/color]:
[color="#ff0000"] «ЛЮБЛЮ»
«ЛЮБЛЮ»
«ЛЮБЛЮ»[/color]
[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549728
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 08.01.2015
[color="#1f120a"][b]– Привет!
Опять метель колдует меж каштанов
И ветры с ней танцуют – графоманы…
А Я свой май тихонечко достану
Ей бросить
вслед… «Привет…»
– Привет!
Лови ты тень волхвующих моих зарниц
В кофейном облаке – локричных жриц –
Унёсших телеграммы тайком с ресниц
Ведь в них
запрет…«Привет…»
– Привет!
О, тише…
Закрой глаза… «Молчи…» «Молчи…»
Рапсодия «МЫ»-созвездия звучит -
В саду, где снов ручьи… Фимиам с негой свит…
Рассвет..
Рассвет…
– Привет![/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549525
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2015
[color="#ff00d9"]Зима із рукава все трусить сніг,
Співає вітер у дротах колядки...
Любов Ігнатова
[/color]
[color="#1500ff"]Коляд-коляд-коляд-колядниця
Ой до мене мій миленький приблудися
А я тобі тай з ранку
Слів дам вишиванку
А я тобі узвару
З яблук райських звАру
Ти прийди, прибийся
І яснися і світися
На покутті серця –
Я куті тобі відерце…
Хмари… хмари… хмари…
Я і вам узвару
Щоби щастя ви отари
У світлицю тай пригнали
Лопотіли й танцювали…
А ти, Місяцю вродливий,
Ой мені ти вроду вилий…
Ой ти, зірко-ясна, зіронько,
Натруси добра в подвір’янько
Щоби всі у божій хаті
Вік були щасливі і багаті!!!!!
Добривечір![/color]
-----------------------------------------------
Чомусь так заколядувалось на вірш
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549132
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
[color="#ff00ae"] [b] – О чём, ты, думаешь???
– Мерцает осень кленовой грустью меж октав…
– А тень весеннего дождя???
– Дождь? Свидетель мая – нежен и слащав…
вечер
в мохнатом отраженьи тишины
что разлетается кленовым сплином
иль сумерком осенним
а мы не верим
что мир
ухабисто-ершист
и нежность просит нас на бис
припрятав тенью
ночи от истцов
а звездочёты плен
тайком сиренево пророчат
на миг взяв разрешение в волхвов…
пройдусь я
против стрелки часовой –
по клавишам твоих надежд
пусть кружинит время вспять
перекрёстки… дни…
в мотыльковом вихре ромашковых полян
где …сверчки… одни
и закат блаженнопьян
туман… вечер… блюз…
всех ангелов я подкуплю
только
– Нарисуй мне тишину
в тонах ноты Лю[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548932
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2015
где-то там
за окраиной вьюг
где колдует Зима
лепестки все
ромашек собрав
в шляпу робкую снов
в капризность ветров их уронила:
и метель – неметель…
– угадай ???
угадай???
вьюжинка-снежиночка чья?
неспроста-неспроста
все целует уста?
чья тихонько ромашка
приоткрыла секрет?
с телеграмм-телеграмм
волнуясь украдкой
прильнула к губам?
где-то там
где-то там
с сердца вырвался май –
– угадай???
угадай???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548547
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2015
[color="#ff002f"]Білий спис
наткнувся
на бандерольку часу
Й кружля –
кружляє віща заметіль
Маг,
– лови, лови сніжинку – хай воскресне
Мелодія моїх мрійливих вій…
Смілий вітер
захмеліло
розплітає тишу
Зчаїлась в серці, що у щем.
Сім волхвів тума́нять –
вино з вишень перегрівши…
Вливають в келихи
едем…
[/color]
08. 01. 11
Картина Р.Величка «вчорашній вечір»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
[b][color="#e911ed"]Утро
Спокойное, белоснежное
Нежится, улыбается, искрится.
Въезжает робко на белой колеснице
Метель.[/color]
[color="#00fff7"]День
Вьюжный, игривый
Бледнеет, блеет, кружится –
Обнимает своей невесомой нежностью
Ангел.[/color]
[color="#f50505"]Закат
Хмельной, шальной
Мечтает, напевает, волфует…
Вино разлил в белоснежье грёз
Рапсода.[/color]
[color="#0905f5"]Ночь
Винная, звёздная
Лелеет, мерцает, целует.
Сны волшебными нитями связывает
Колдунья
[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548114
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2015
[color="#e8105c"][b]Не сплять північні коні –
Вистукують кадриль…
Вітрища забобонні
Плетуть жупанчик з миль.
Зоря – маніжить хмари,
Рум’янить щоки й лід…
Хвастких овець отари
За синню йдуть услід,
Вплетуться десь в міжтіння
Розтрушуючи сніг –
Іскринки з-запроміння –
Різдв’яний оберіг.[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
[color="#d000ff"][i][b]стою
на берегу Вселенной
где тенью облака
нас разделяют – тишь…
и ветры призабыли суету
жемчужины роняя
сквозь призрачность надежд
на льдинки бытия
в огонёк рассвета в гранатовом плаще
прорастая древом рая
с цветами похожими на
майскую метель
и ночи крылья
где-то там –
за лепетом дождей
по цепям латунным
сквозь звенящее безмолвие
на цыпочках к тебе иду
там
орхидеи розовые
мечту лелеют в лепестках
забыв
что где-то грозы
мечами делят время
там
семь колесниц
в ожидании наездницы
унести чтоб в замок
Явь[/b][/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547490
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2014
[color="#ff000d"]цыганка жизнь
в закате юбки теребя
смешала карты
нас бросила в корзину
розами обвитую и снами
грёзами и трелью бытия
часы
упали в лабиринт Вселенной
безмолвие
смешалось с августовским солнцем
на растояньи поцелуя
мерцает время
всё ближе
ближе
сжимает плетение корзины
испытывая мгновения на прочность
и рук твоих волнение
уносит
прозрачность в невесомость
растворяя
мысли
чувства
и зарю
в кагоровом закате
где искорки зарниц
резвятся забыв все мудрости творения
всё ближе
ближе –
сжимается корзина
где тень
игра
и сон
в туманном
винном облаке
сплелись…
а цыганка пляшет в беззаботной вьюге –
жизнь…[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547284
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2014
[color="#0011ff"]благая синева
льдинки падают на грусть
рассвет тревожит бриз
где-то там -
за семью изгибинами снов
твои печальные глаза
молчат…
– о чём???...
а ласточки порхают
забыв меня с собою взять
и дождь смывает тихо безмолвие души
вдруг тень
мелькнула тень
твоих взъерошенных зарниц
туман безвольно рассекая
– о, нет… о, да…
истоминой с ресниц
рождается заря
прибой резвится во глубине вселенной
украдкой обнажая жемчужины желаний
– о, нет… о, да…
сними ты с пьедестала
преробкую беспомощность
в объятия ветров
в дороги дней
– о, нет… о, да…
– о, д-а-а-а.......
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547043
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2014
[color="#00ff0d"][b]між
дзвонами і сонцем –
шептались райські ружі,
а дощ
дрімав байдужий
у келиху журби…
між
долею і житом –
багріли звабні маки…
у вечір
бігла Мавка
під затінок верби.
Між
мрією і щастям –
летіли сиві гуси…
а сич
сміявся в лузі
й вигукував: «ЛЮБИ...»[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014
Мы все повзрослели на год –
На горечь вина жадновыпитой лжи,
На смог воронья у дорог,
На сорок сомнений речушечки – жизнь.
Мы все повзрослели на тень
Слепого прицела неангела власти,
Мы все повзрослели на стон
Скорбей панихид закатов скуластых.
Мы все повзрослели на зыбь,
На семь обнаженностей селью ранимы…
Зенит наш расколот, разбит,
Но семь огоньков тихо в сердце храним мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546649
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 26.12.2014
Растроган рояль.
В раздумье
желанья.
Мы зеброй
стоим
на обочине дней.
А слева –
трель-нежность …
А справа –
терзанья…
Меж нот
расшалился
сон ковылей…
На клавиши льном –
обрывки
мгновений,
За призрачным «Завтра»
резвится прибой…
– Сентябрь, –
георгиново-ветреный пленник,
Капризных рассветов
нас тенью
укрой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546540
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2014
[color="#5e1d05"] [i]Кузнечики,
Усы по плечам распустив,
Звонко стрекочут.[/i]
Исса[/color]
[color="#00ff04"][b]Давай напишем
в изумруде трав
О чём ветра игривые
мечтали
Капризностью
в волнении октав…
Рассвет, когда шептался со сверчками.
Давай напишем
эхом тёплых нот
Рапсодию весны,
что раем в венах
Несмело растворилась…
и зовет
Упрятаться
в мгновениях
блаженных…
Пройтись
по невесомости
средь снов,
Где грёзы повзрослев
парят неслышно
На клавишах судьбы –
в шепоте волхвов –
Листая время…
– Давай напишем?!....[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546041
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2014
[color="#ff3700"][i]Пятый месяц. Дожди
Над храмом сияющим Хикаридо
Идут, идут, не переставая...[/i]
Мацуо Басё[/color]
[color="#0400ff"]терзает время
лето
и дождь стучится
в город
украдкой сновидения
шаля разбрызгивают
тень
хмельных капризниц-вёсен
что с сердца вырвались
смотреть
где грусть твоя томится
за занавеской ночи
невыпитым вином
недрогнувшей струной
а ветр-космач резвится
охапки нот бросая
в озябшее окно
в немую тишину
в стихии баловство
– ступи
унынье покидая
в ладонь реки небесной
на мокрое крыльцо вселенной
я зонт тебе…
в ненастье
где бабочки из Рая
упрятавшись
тайком танцуют твист
пыл от ветра скрыв
я зонт тебе с рассвета...
– бери-его-бери…
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545917
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2014
[color="#09ff00"][b]в круженьи забытых тревог
падает
падает эхо
– лови
ветер в пути
изнемог
робкой метелью обвит
в зоркости времени
томный туман
за паутинкою дней
цепи забвения ангел порвал
дробь безрассудства
слышней
всё слышней
за кутерьмою зимы
в белой истоме полей
эхо из лета
– лови
пушиночку грусти моей[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545766
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2014
[color="#0dff00"] [i]Ветер со склонов
Фудзи в город забрать бы,
Как бесценный дар[/i]
Мацуо Басё[/color]
[color="#ff0000"]уныние
в мерцании капризном времени
– ну и пусть…
дождинки падают на грусть
стекая молча по судьбе
и растворяясь в безмолвии зари
винным облаком
расколоты
разбиты рубины снов
о зов колоколов
в темнице сердца –
в ловца Морфея – пир
и
ветр робея
смущенье пряча от волхвов
и поднимая
над бездной суеты
всё выше
выше
выше
плеча касаясь
обнажает тень покорных грёз
превращая
мили в миг
средь зим
в вине благоухая
яблоко тебе из Рая
– возьми[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545668
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2014
[color="#2f00ff"][i] Почти во всех столкновениях
победа остается за теми,
кто отказывается подчиниться[/i]
Дэйв Волвертон «Властители рун»[/color]
Тайные знания… Кто-то их встормошил – всколыхнул
И поставил на кон. У войны нет терпенья.
Рун игрой прикрываясь галопом несётся колдун
По славянским дорогам – мечет стрелы затменья.
Тьма… Распутица… Распахнуто время – вещий блик –
Возвращается тень по обочинам вьюги
Сняв небрежно усталость. Со щитом? На щите?* Тик
Во взбесившийся лик игроков – всё по кругу…
Руны падают. Рвутся мгновенья – рьяно, на клочья –
Многоточием бремя застыло – черным мечём.
Вороном гневным возмездия фривольно несётся
В запределье границ – в мир, что встревожен ружьём.
19.12.14
------------------------------------------------------------------------------
* Со щитом или на щите - Плутарх
-----------------------------------------------------------------------------
Как пример: Гитлер для победы над СССР использовал трипольскую сваргу «Вечность»
и пришел на землю славян со злом и оружием. Итог – кульминация разгрома нацизма и взятие Берлина выпала 1-му украинскому фронту и на 10-ки лет разделение Германии – случайность… но эти случайности сопровождают все «благие намерения» черных игроков.
Это сейчас легко проследить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545528
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.12.2014
[color="#c800ff"]Доля —
Вона дивиться в небо...
Малює пензлями щастя....
Тихо, напівпошепки говорить про вічне.
Ніччю
Ловить мерехтливу зірку,
Вплітає її у коси,
Щоб осінь горіла, грілась
Кленами, липами, калиною;
Спиняє
Музику мандруючих рапсодів
Обвіває нею безхмар’я, безсоння;
Тихо і ніжно здмухує думи у жито;
Заманює палючі промені
В крижанисту річку —
Розтоплює лід, здіймає хвилі,
Розносить їх у тумани, в хмари, в океан...
Вдихає безодні, безсоння, безмежжя...
Засинає мрійно і спокійно,
Як засинає літній вечір...
Прокидається під калиною;
Дивиться у вічі сонцю
І знову летить за вітрами
Назустріч Аврорі — Східній Зорі —
Її полохливому щастю...[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545132
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.12.2014
[color="#1a00ff"] [i]Мучили глиняне серце негарні від слабкості сни…
Єва ж не йшла, а метеликом смажила крила,[/i]
ptaha
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543667
[/color]
[color="#ff2f00"]по ступенькам безнадёжья
куда – ?
где неизвестность рыжая и суета???...
мечты за горизонтом: «Да» ??...
невесомость и шальные вьюги?...
и
руки,
руки,
чьи-то руки
и безголосье слов…
из Рая
опустил рассвет
на твердь где:
глина, дождь, распутица и грозы…
неслёзы –
изумленье сквозь ресницы
в тишину упало молча –
нежноцветами пестрясь в лучах зари
подарить
всё-то
Рая ветром, что согрето…
– догони меня сквозь миражи
туманов и тревог
Бог с Рая не отрёк –
послал,
в мелочности времени посеять Рай…
– в капризье воркованья
ты меня
узнай.
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545046
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.12.2014
[color="#1a00ff"]на перекрёстке тишины и гроз
мерцает осень –
баламутица, вереск, кальвадос,
ладья без вёсел…
читает ветер время по слогам –
украдкой, тайно…
дирижер в пылу ловчит: «Аз воздам…»
я нотам стайность…
недотрога пленница вдаль бежит –
в чужое лето –
на причал, где в жасминах бродит жизнь
в тени секретов.
[/color]
-----------------------------------------------
картина Романа Величко "Увядающее время"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544624
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.12.2014
[color="#003cff"]За кулисами белых грёз –
кутерьма
И мерцанье серебристого чуда –
Потайными мечтами
взмахнула Зима:
ниоткуда–метель–ниткуда
Разгулялся Декабрь…
Расшалилась Зима:
– Мне шампанского, извольте же, сударь,
В лепестках хризантем
пусть мгновенья летят…
ниоткуда–метель–ниткуда
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544480
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.12.2014
[color="#d000ff"] [i] кружит легкий снег.
озарились радостью
даже лица звёзд.[/i]
Исса
[/color]
[color="#2f00ff"]паутинками
на бархатную невесомость января
опускаются интриги звездочета
заколдованные где-то там
за кулисами:
синих дождей
синих грёз васильков
тенью синих птиц
мы –
слепые и беспомощные
напропалую забредаем
в эти снасти
из рыжей беззаботности в винное блаженство
окунув сердца
наощупь
сквозь мелодию зари
в медвяном плену тумана
всё ближе-и-ближе
мы к перекрестку
где тишина превращается в стаккато…
на расстоянии нот
сердца блуждают
запутавшись
в паутине
звездочёта
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544184
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 16.12.2014
— привіт-привіт!
кульгнула тиша
й міжліть журбин розсипався пісок…
іду убрід
перемоловши
німих жадань жовтневий голосок
лечу-лечу
над тінню травня
дзигтять де грози танець на мечах
а мить в парчу
збира зізнання
з твоїх смуглин де досвіток мовчав…
— чому-чому?
журився живжик:
— всі дні бредуть ув осінь навмання?…
руду чалму
на біле крижмо
цибатий Грудень мовчки поміняв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Шуршит песок о время бесконечности…
Разбиты вдребезги
желанья
и мечты,
А вы – морфеи снов
шаля кузнечите,
Но жар
в чулане дней
под грозами остыл.
Кипит кощунства
своевольно-чёрный
гнев…
Лиса-молчунья
поленья –
тайком в костёр
И Хорс
исподлобья наблюдает –
побледнев, –
Вписав в анналы времени
раздор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543870
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.12.2014