| Сторінки (7/630): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Не знатимеш ти ніколи,
Як страждало серце кволе.
Як розум не дав поради,
І шлях був один – до страти.
Не знатимеш ти ніколи,
Як стислося мертве коло.
Порожнього слова - зрада.
Я і смерті був би радий!
Не знатимеш ти ніколи,
Як важко змінити долю.
Як важко тебе простити,
І жити, і жити, жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2012
Все менше слів по телефону,
Все менше в голосі образи.
В минулому чуття потонуть,
Іще не зірвані ні разу,
Все більше почуття спокою,
Все менше пахощі спокуси,
Достиглі яблука любові
Морози-хижаки обтрусять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2012
Я прийшла на землю за тобою,
Я - твій Ангел смерті і життя,
З мертвою й цілющою водою –
Я - розбіжність долі та злиття.
Я - твоє прокляття й божевілля.
Я - святої благості покров,
Я - ковток палаючого зілля.
І моє ім’я - твоя Любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2012
Напишу я тобі любов,
З надією, що зрозумієш ти моє бажання
звертаюся до теми знов і знов,
та бачу марність я свого старання.
Як людство із’явилося на світ-
Любов постала таємниць безкраєм.
Злетіли миттю сотні тисяч літ,
Але розгадки досі ще не має.
Одної правди не бува для всіх,
загальне не завжди для нас потреба.
Так і любов - то праведне чи гріх -
конкретно кожен визнача для себе.
Одна проблема ятрить суть мою
І закипає гнівом благородним:
чого це Бог, створивши нам сім`ю,
зробив любов страшним гріхом господнім?
Чому Адам із Євою в раю
по волі Бога мусили би жити,
забувши про сполученість свою,
яку спровокував Змій-Спокуситель?
Чому у рай немає вороття,
а людство все - то є гріховні діти?
Не Бог, а гріх чому дає життя
І визначає все на білім світі?
На пошуки до мудрості пішов –
я Біблію читав з начал до краю,
бальзаму для душі я тут знайшов,
а відповідь ще й досі десь блукає.
Здавна поети наламали дров -
для них любов - то почуття й зітхання,
любов я ж поділяю на любов,
і зовсім протилежне - на кохання.
Шукаю власний погляд на оте,
що змушує людей родитись знову,
про звичне, так жадано-золоте
я спробую сказати новим словом.
Кохання є нестерпний гіркий мед,
солодка сіль, насипана на рани.
То вічний зов, який веде вперед
в нестерпні муки, довгі до нестями.
Кохання є незнані біль і шок,
нечутна смерть всебажаної муки,
то повінь почуттів бурхливих вод
І дикий страх майбутньої розлуки.
Кохання то є буйство всіх бажань,
то синтеза небесного й земного,
то інтеграл, що переходить грань,
нестерпні жорна таїнства людського.
Кохання є природний крик душі,
Жаданий біль, що каторгою зветься.
Наркотик насолоди і гріхів
Ланцюг яких ніколи не порветься.
Кохання є цілюче джерело
свята вода із чистої криниці,
то згусток небуття, яке прийшло
з самих глибин зпресованої миті.
Кохання є вулкани почуттів
То повінь і апофеоз бажання.
Нектар одвічних мук і елексір,
цикути нелюдського поривання.
Нектар кохання п'ємо знов і знов,
як сік берези із лісів, без краю.
спитай мене - "А що ж таке любов?"
І я скажу: їй-Богу, я не знаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2012
Візьму твою руку так обережно,
Щоб навіть повітря не зрушити,
У поглядах, в щирості нетутешній,
Будемо безслівно говорити душами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Заберу той неспокій, страждання,
Напишу тобі ще про кохання.
І про те, що це справді востаннє,
Залишилося в мене бажання
Хоч на хвильку побути ще разом
Там де мрії стелили кубло...
Там де Щастя іще не жило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2012
Не питай, чому серце ще плаче,
Не читай мені вірш про кохання.
Не співай про душевні страждання,
Не кажи, дорогий мій юначе,
Про ті надії своєї весни...
Бо не сплю я ночами одначе,
Сняться й мені кольоровії сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Увійди в храм Душі на світанку,
Помолися ти Богу Іванку.
Попроси для нас Щастя і Миру.
І ти сам у молитві тій щирій,
Понад світом здіймешся у вирій.
Серед янголів будеш літати,
Маму й тата там будеш вітати.
P.S.
Всё было бы намного проще,
если бы люди внешне выглядели
также, как выглядит их душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Все найкраще - даруй!
Бог полюбить тебе
Не ганьби, не плямуй
Ти людей і себе!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
Сонечко втомилось,
Спати покотилось,
Вітерець, мабуть, давно заснув.
Поспіши, дитино,
Очі закрий,сину,
Сон в твоє віконце заглянув.
Гойда, гойда, гойдаша,
Спить кобилка, спить лоша,
Спить твій котик, сни роздивляється.
Люлі, люлі, люлі,
Вже заснули гулі,
Гусенятка сплять, а не бавляться.
Вони хочуть більше снів побачить.
Спи і ти, мій синку,
Не одну хвилинку,
Ще для тебе снів веселих буде.
Гойда, гойда, гойдаша,
Спить кобилка, спить лоша,
Люлі, люлі, люлі,
Вже заснули гулі,
Гусенятка сплять, а не бавляться.
Міцно сплять, бо натомилися.
Люлі, люлі, люлі,
Вже заснули гулі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012
Реальність та, що чую, знаю, бачу,
жить не дає ні серцю, ні уму
Коли сміюся – означає плачу,
одне питання задаю – чому?
В часи славенні князя Ярослава
коли Європа впала у пітьму,
найбільшу в світі мали ми державу
та втпратили. Питання є – чому?
В Росії – триста літ ярмо татарське
а самобутність зберегли свою.
Вісімдесят у нас, а де державність?
Хто скаже мені відповідь: чому?
Як не дивись – чи здалеку, чи зблизька
на історичну нашу давнину –
простий народ пішов в козацьке військо
а старшина – до польського. Чому?
Богдана не любили твердолобі
бо не шукав він прислужить кому
Посольства слав тоді по всій Європі,
та нас ніхто не визнав. Чому?
Як тільки впала вся царизму товща,
всі, хто хотів, покинули тюрму
Пішли з Русі Фінляндія і Польща
А ми ще рік вагалися. Чому?
Коли царя ми славили куранти,
був час на вибір – в літо чи в зиму.
Європа вся пристала до Атланти
а ми зв’язалися з німцями. Чому?
Свавілля дике і властей жадоба.
перетворили Україну на тюрму
Під ним ішли мільйони, як худоба
Зате вождів ми славимо. Чому?
В Сибір щодня летіли ешелони,
щоб знищить хлібороба, мов чуму
З голодомору вмерли сім мільйонів –
але простів не було. Чому?
Коли свобода почала світати,
і всі народи кинулись від сну,
а незалежність вже взяли прибалти
у нас застою заповідник був. Чому?
Хоч самостійність ми рекламували,
та влада не змінилась на тому,
бо всі очима кліпали й мовчали
І знов таке питання – а чому?
Щоб мати незалежності основу,
ідея мусить помагать цьому
Всі нації шанують рідну мову –
а ми чужу шануємо. Чому?
Реформи зверху і стремлінка знизу
поклали переустрій усьому
Європа Східна настала на кризу
а в нас вона у наступі. Чому?
Трагічно те, що відповіді знаю,
бо вмію відрізняти світло й тьму.
Тоді для чого серце своє краю
Кого питаю я – чому? Чому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315146
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2012
Свої гріхи ти сам спокутать мусиш,
та сумнів, наче звір, мене гризе:
О Господи, за що ти нас не любиш?
О Боже правидний, чого нам не везе?
Любов Господня – без кінця і краю,
та не дається всяким далебі
бо Бог завжди тому допомагає,
хто є не ворог і йому, й собі.
Коли я бачу нації руїну,
то відповідь влаштовує на всіх,
що Бог не любить нашу Україну
за неспокутий історічний гріх.
Карає Бог десницею своєю
і тим усяким сущим воздає
за те, що ми зневажили ідею
яка основу нації дає.
За те, що ми забули Боже слово
і волю всім гріхам дали,
за те, що ми плюндруємо рідну мову
й чужу до вжитку, як свою взяли.
За те, що тільки молимось з нагоди,
стежки забули всі у Божий храм,
за те, що ми цуралися злагоди,
яку найбільше бракувало нам.
За те ви всі терпіли супостата,
і тим самим призріли Божий гнів,
за те, що йшли з сокирою на брата
натомість разом йти і бити ворогів.
За те, що церкву зрадили екзарки
свою зреклися, а чужу дали,
за те, що всі провідники-єрархи
не тими нас дорогами вели.
За те, що до чужих вождів хилились
і їм на поміч посилали рать,
за те, що ближнім хлібом не ділились,
а прагнули як більше обідрать.
За те, що ми трималися чужинців,
а не шукали власний шлях життя
і через те мільйони українців
пішли від нас в одвічне небуття.
Не невезіння Україну губить,
а ми самі. Ми всі, до одного.
То ж не грішіть, що Бог наш
нас не любить, -
Це ми не любим Господа свого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314902
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2012
О ЭТОТ ДИВНЫЙ СОН
ПРОШЕДШИХ ЛЕТ!
В ДУШЕ СТОИТ
ИЗ ЧУВСТВ БУКЕТ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012
Душа моя - хлопча простоволосе –
Іде у світ і вірить, як дитина.
На бите скло нога ступає боса,
Іде душа вперед і не спочине.
І злива днів у безвість віділлється,
Осінній лист у небуття полине.
Душа моя ні разу не спіткнеться,
Хреста свого упевнено нестиме.
P.S.
Всё было бы намного проще,
если бы люди внешне выглядели
также, как выглядит их душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Притули мене до серця.
Раз і назавжди
Утікатиму від тебе -
Ти не відпусти
А захочу все забути –
Знов не відпускай . . .
Я без тебе мертвий буду,
Мертвий – так і знай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314627
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.02.2012
Ти починаєшся з очей
За чорним холодом зіниць,
Зухвалим поглядом покритим,
За показною пустотою
Я бачу біль, нестерпну біль
Побитої душі твоєї
Я бачу кров твоїх страждань
Нанесених тобі і безжально
У поєдинку за кохання
Там сховано од ворогів
Поранене в двобою серце.
Та вкуте у самотність темну
Воно повільно помирає
Тому-то в холоді очей
Печаль від того, що сприйнято
Тобою вихід цей, як неминучий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Душа закута тугими м'язами.
В тенетах долі ми стали в'язнями.
Земля прихована атмосферою.
Буття обмежене тільки сферою,
І розуміння зачинене розумом,
І поезія змішана з прозою..,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Хочу обжигаться снежинками первыми,
И в небо вплетаться, вливаться, безумствовать
Душою, дыханием, сердцем и нервами,
Чтоб с миром самим все единство прочувствовать.
Чтоб жилкою теплой в висках запульсировать
У сонных прохожих, озябших от холода.
И виться, кружиться, взлетать и вальсировать
На белых ладонях знакомого города.
Хочу умещать я эпохи в мгновение.
Себя раздавать – без подтекста и выгоды.
Чтоб к черту всеобщее «верное» мнение,
Чтоб в щепки всеобщие «точные» выводы.
Влюбляться опять – горячо и неистово,
Сбегать, возвращаться, быть близким и нежным,
Волшебником стать над судьбою мной избранных.
Стать теплым солнышком этим Днем снежным.
С ДНЕМ ВЛЮБЛЕННЫХ ВАС!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2012
Коли приходиш ти -
Зриваєш серця спокій
І я палю мости
Нехай згорять на попіл.
Приспів :
Немає болю, ні жалю
За тим майбутнім чи минулим
Усе, що було підпалю
Щоб з димом ввись майнуло.
Коли приходиш ти -
Приходить біль з тобою
І я біжу в світи
Шукаю там спокою.
Коли приходиш ти -
Безсило опускаю руки
Коли приходиш - то не йди,
Бо так втомився від розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Мелодія на вірш автора ютий:: Ти починаєшся з очей
Прикріплений файл: Ти починаєшся з очей.mp3
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285151
Ти починаєшся з очей –
Із двох джерел першопочатку
Із зародку святих речей,
В яких нетлінності печатка.
Ти починаєшся в собі,
Тікаєш в голосі від себе.
Луною поверну тобі
Твій подих із блакиті неба.
Ти починаєшся з тенет
Що їх твої сплітають руки,
Разом звиваючи сюжет
Від зустрічі аж до розлуки.
Ти починаєшся з очей,
В́́ них відзеркалюєшся нині
Бо серед натовпу людей
Потреба є в одній людині.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312465
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2012
Мелодія на вірш автора ютий:: Кохання мить
Прикріплений файл: Кохання мить(G).mp3
Кохання мить, єдина мить –
Усе життя твоє освітить,
Лише шалений не помітить,
Як серце вічністю болить.
Нехай впаде остання ніч
Тавром розпеченим на плечі,
Самотньо я зустріну вечір –
Люби мене, єдину мить.
Нехай спокою не знайду я –
Шукати буду до загину.
Люби мене, хоча б хвилину
Тебе в молитвах спом’яну
Життя своє тобі віддам
За єдність душ – немов одної – ,
Що наче річка у розвої,
Дарує плідність берегам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2012
Мелодія на вірш автора ютий:: Приїдь до нас в гості у Рівне
Прикріплений файл: Рівне.mp3
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288215
Якщо ти не маєш спокою,
І в дзеркалі бачиш щось гнівне
Зроби усі справи одною,
Приїдь до нас в гості у Рівне.
Приспів:
О Рівне, Рівне,
Завжди чарівне!
Завжди чарівне
Ти моє Рівне!
На світі жити,
Тебе любити,
Тебе любити
І не тужити!
По чарці ми вип`єм з тобою,
За те щоб усім добре жити.
І думкою раді одною,
Щоб там не було б не тужити.
По другій ми вип`єм за друга,
Того хто повік не продасть.
Хай згине огидная туга,
І він тобі руку подасть.
По третій у нас споконвіку,
П’ють лиш за кохання земне.
Щоб добре жилось чоловіку,
Воно допоможе одне.
Нарешті наллєм по четвертій,
За нас і за справжніх мужчин.
Щоб в справах завжди ти був впертий,
Неважно який в тебе чин.
Приїдеш до нас ти у Рівне,
І долю зустрінеш отут.
Бо те що в житті неодмінне –
Те в Рівному збудеться тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Цените тех — Кто Вами дорожит,
Храните тех — Кто Вас Оберегает.
Печальтесь с теми — Кто о Вас грустит,
и вспоминайте — Кто по Вам скучает.
Живите теми — Кто для Вас живет,
поддерживайте тех — Кто Вам опора.
Смешите тех — Кто радость Вам несет,
и слушайте во время разговора.
Заметьте - Кто заботится о Вас,
поймите — Кто ВАС сердцем понимает,
Чуть нежности навстречу, сотню ласк,
И Жизнь звездою засверкает!!!
Летять – не спиняться хвилини,
Приходить неповторна мить,
Коли вдивляється людина
В роки, що встигла вже прожить.
Було і чорне і червоне,
На рушнику земних доріг,
але любові стиглі грона –
То найсвятіший оберіг.
Хоч скроні світяться від срібла,
Добро натхнення додає.
Сердечне, щире Вам спасибі
За те, що Ви на світі є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311019
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2012
Ти починаєшся з очей,
З таких сумних, з таких бездонних
Лиш глянеш ти – я непритомний
В таємній пристрасті ночей
Ти починаєшся з ночей.
З таких великих і жіночих,
Я їх цілую так охоче
Їх погляд ніжний аж пече . . .
Ти починаєшся з очей,
Таких і темних, і яскравих
В них подих горя, подих слави
В них бачу я вогонь печер . . .
Ти починаєшся з очей . . .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310754
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2012
Відстукує серце ритм,
Відраховує кожну хвилину.
Залишаючи стільки рифм,
Через скільки я вже загину,
Залишаючи стільки слів,
Скільки встигну я ще сказати,
Залишаючи стільки днів,
Щоби душу свою пізнати.
ДЕВИЗ ЖИЗНИ:
Мечтать! Летать! И думать о прекрасном!
Во сне касаться звёзд и облаков.
И верить в то, что это не напрасно.
Что в жизни нашей, будет всё легко.
Надеяться на Чудо, верить в сказку.
Любить друг друга и тепло дарить.
И жить по-настоящему…Без маски.
Смеяться…Плакать…И судьбу творить.
Дарить друг другу радость и улыбку
От счастья плакать, от любви сгорать.
И не бояться совершить ошибку…
Весь опыт жизни в Мудрость собирать.
Не думать о плохом, не жить вчерашним,
Не злиться на судьбу, когда идёт не в масть…
Признаться в чувствах, быть немного грешным…
И НАСЛАЖДАТЬСЯ ЭТОЙ ЖИЗНЬЮ ВСЛАСТЬ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Все менше слів по телефону,
Все менше в голосі образи.
В минулому чуття потонуть,
Іще не зірвані ні разу,
Все більше почуття спокою,
Все менше пахощі спокуси,
Достиглі яблука любові
Морози-хижаки обтрусять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310452
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2012
Хай цвіте, не в’яне із роками доля,
Хай щасливі роки зозуля накує,
Із землі Вам сили, із води здоров’я
і тепла від сонця хай Вам Бог дає.
Хай мудрість літ не стане тягарем,
Хай у душі не вигасне зірниця,
Хай повниться до краю день за днем,
Добра і щастя золота криниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012
Я –син землі, люблю всі пори року:
білу зиму і жовтий листопад,
червоне літо, весну синьооку
як теплим травнем розцвітає сад.
Тягар зимовий поскидавши з себе
дерева раді, що весна прийшла,
і тягнуть руки – віти аж до неба,
і просять в Бога сонця і тепла,
Стоять поважно посивілі вишні
вглядаються в далеку синю даль
немов дівчата з вечорниців вийшли
в руках тримають скинуту вуаль.
Неначе люди, що стомились бігом
сплять яблуні, облиті молоком,
і сіють пелюстками – білим снігом
вкривають гашанем вапном.
Земля убралась килимом зеленим
нема йому ні краю, ні кінця,
про щастя мріють сливи-наречені
засватані зібралися до вінця
Вінком жовтавим світиться калина,
у гурт побігли і її кортить,
ось-ось суцвіттям вкривається малина,
весь сад буяє, квітне і пахнить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309860
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2012
Притули мене до серця.
Раз і назавжди
Утікатиму від тебе -
Ти не відпусти
А захочу все забути –
Знов не відпускай . . .
Я без тебе мертвий буду,
Мертвий – так і знай...
Т
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309175
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.01.2012
I love you
I want you
You need me.
Do you love me?
Люби як можеш тільки ти
Завжди із Богом ти ходи
Людей дарма ти не гніви
Натомість ти їх всіх люби!
Пока мы дышим – нам еще не поздно
Летать…любить…
свой день встречать улыбкой,
Поверить в сказку… совершать ошибки
И на вопрос искать ответ
по звездам.
За что мы любим???
За слова???
Да нет, слова бывают слишком лживы…
Быть может за красивые глаза???
Нет. нет, еще раз нет, ведь не всегда они красивы…
Быть может любим за дела и за поступки,
Что ради нас свершаются в пылу???
И снова нет, тогда б не продержаться нам и сутки,
Любовь поступки те развеют на ветру…
Так что же двигает любовь???
За что прощаются ошибки???
И почему же вновь и вновь,
мы, понимая, что вокруг все зыбко,
Вступаем на тропу — любовь,
порою разбиваясь в кровь…
И все равно идем по тонкой нитке…
Да потому что жизнь одна,
что в этой жизни важен тот, кто нужен,
Что забываешь все обиды и слова,
когда есть рядом тот, кто сужен…
А главное, все происходит потому,
что и во сне,и даже на яву
Мы любим ни «за что», а вопреки всему..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012