| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Думками стелиться туман
І листопад між берегами,
А ми за руки над Дніпром
Йдемо незримими стежками.
До надвечір’я - в монастир,
То нелегка дорога пішки.
Ми, з літа в осінь повернувши,
Шукаєм щастя-долі трішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Нічна подорож до площі Філармонії
Груди каміння по вулиці вниз
Повільно сповзали бруківкою.
Ковзав з підошви погляд по них –
Було вже далеко по півночі.
В ефірі розтанули звуки симфонії,
«БрістОль» врешті змовк, дрімав зал філармонії.
Крапля остання фонтану навпроти
Сонно скотилась за шиворот борту.
Бар і Квітковий моргнули ліхтарно
Й теж вмить поснули – будити намарно.
Тільки цвіт сакури в місячнім сяйві
Тихо кружляв разом з листям у танці.
Скоро прокинеться місто зі сну,
Світло відродить бажань метушню.
«БрістОль» - готель сторічної давності у Чернівцях,
тепер - гуртожиток медуніверситету
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498934
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 14.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Серж Чёрный
ДОБРОЕ УТРО, РОССИЯНЕ!
Как спалось вам, мои российские друзья?
У вас спокойно в городах?
Украинские танки не пытаются прорваться на ваши улицы?
Ваши дети не спят в подвалах, укрываясь от бомбежки?
Вы не выходите рыть окопы, чтобы защитить свои дома от агрессора?
У вас все спокойно?
А СОВЕСТЬ?
В последнее время какое-то гадливое чувство возникает по отношению к тем российским интернет-друзьям, которые, мягко говоря, дистанцировались от событий в Украине и бесконечно пишут о том, что они съели на ужин, как отдохнули или как хорошо позанимались спортом (подчеркиваю - пишут исключительно об этом).
Прочитаешь очередной такой пост и руки вымыть хочется. И ведь речь идет не об откровенных отморозках, а о вполне приличных людях, которые либо не желают особо вникать в подробности той трагедии, которая разворачивается в соседней стране по вине государства на территории которого они живут, либо.. Что?!...
Возможно они безоговорочно верят официальным СМИ? Да, нет же. Даже по их ответам на некоторые комментарии видно, что с головой у них все в порядке. А вот что с совестью, не пойму. Где человеческое сострадание, в том числе к близким тех, чьи родственники уже давно возвращается из Украины в Россию грузом-200?
Где стыд за свое государство?
Где, в конце концов, страх за будущее своей страны?
Можно конечно, прослыв неисправимым циником, прятаться за формулой "моя изба с краю, ничего не знаю", но, что на самом деле происходит с душой человека, который, зная страшную правду не только не выходит на митинги, не стоит в одиночных пикетах, как это делают те россияне, для которых честь и достоинство не стали абстрактным понятием, но даже боится ( или не желает) обсуждать эту тему?
Конечно, каждый волен сам решать,
как распорядиться отпущенным ему временем и возможно вы думаете,
что зло лично вас не коснется?
Вы зря так думаете. Зло уже прикоснулось к вам. Кто-то из великих однажды сказал: "Видеть несправедливость и молчать — это значит, самому участвовать в ней"
РОССИЙСКИЕ ТАНКИ НА ПОДСТУПАХ К МАРИУПОЛЮ!!!
Проговорите вслух эту фразу те, кто еще верит в сказку про "ополченцев", ДНР и ЛНР. Вы понимаете, эти бетонные ежи были изготовлены на днях там, в Мариуполе. Их сделали и установили МИРНЫЕ ЖИТЕЛИ. Не хунта, не западенские бандеровцы, а русскоговорящие жители Мариуполя, русскоговорящие украинцы!
Установили, потому что ждали, что со дня на день их придет "освобождать" регулярная армия РФ вместе с кадыровцами и прочими стервятниками, набравшимися опыта убивать, разрушать и грабить еще со времен Чеченской войны.
Вы, поддерживающие эту бойню, видите цветные рисунки на бетонных преградах? Это молодежь и дети постарались. Наверное надеялись, что злые дяди, увидев их, каким-то волшебным образом подобреют... Не подобрели...
Я не знаю, сколько танков смогут остановить эти белые птицы и желто-голубые цветы, но я знаю, что те, кто их рисовал, те, кто бросал работу и учебу и ехал за город рыть окопы, все они, от школьников до пенсионеров, будут сражаться за свой Город!
P.S. Вот прямо сейчас, в 1:30 ночи, погибают мариупольцы!
Их убивают российские солдаты, обстреливая артиллерией.
КАК ВАМ СПИТСЯ, РОССИЯНЕ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532420
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Проростало чарівне прощання
Десь на стику наших проблем:
Твоє "я" - з-під снігу світання,
Моє "ти" - між сумних хризантем.
Не зупинить ні сліз, а ні болю
Щедрим сонцем морозний цей день
Моє "ти" - із молитви на долю,
Твоє "я" - з незрадливих пісень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Перепост.
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість заробити нашим людям і компаніям, зокрема - надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої пропаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв'язок поколінь і безперервність культурного й історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і всі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни й усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушуватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того, ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
1. Не соромтеся того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс. Коли завантажуєте кіно з інтернету, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію, де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її.
3. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово. Наприклад, почніть спілкуватися українською в себе в родині, або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування - спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, "чего это ты вдруг по-украински заговорил?" Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми - в транспорті, на вулиці, в магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, але й сприятиме відновленню україномовного навколишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, що навіть коли людина вдома та з друзями спілкується природньо українською, то у громадських місцях та/або на роботі все одно переходить на російську (бо "так заведено"). Маємо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики, тощо. Віддайте їх до українського садочку, школи, класу. Всіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури.
5. Коли ви за кордоном, розмовляйте лише українською. Тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на "русо-турісто"!
6. Почніть писати виключно українською. Наприклад ділові листи, або у твітері.
7. Крім того, українізуйте речі навколо себе:
- змініть інтерфейс телефона, інших ґаджетів, комп'ютера, веб-сайтів і соцмереж на українську. Наприклад, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову "з коробки" й не потребують додаткового її встановлення - просто поміняйте мову інтерфейсу в налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК й Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ)
- в банкоматі, таксофоні та скрізь, де є можливість, обирайте українську. Де нема - запитуйте у власників, чому, й вимагайте, щоб було.
- коли шукаєте щось у Ґуґлі чи де-інде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Ґуґл розумний і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спершу на українську версію, а на іншомовну лише, якщо такої статті в українській нема або ж інформації в ній не достатньо. Як альтернативу зразу раджу не російську, а англійську версію - вона зазвичай повніша й об'єктивніша, особливо зі спірних питань. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика все це враховує.
- коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або оголошення в вас у під'їзді.
Гадаю, ви зрозуміли ідею. Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання. Хоча б і на змагання із самим собою. А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж із вами вже переконалися, що суспільство діє значно швидше й дієвіше за державу. До того ж, у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад.
І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) - це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд?
P.S. І дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст і ці ідеї! Можна навіть без посилання на мене. Головне - результат! А він неодмінно буде!
Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531136
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.10.2014
http://uainfo.org/blognews/409749-z-4-zhovtnya-1937-roku-ukrayinsku-movu-pochali-primusovo-nablizhuvati-do-rosyskoyi.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531135
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.10.2014
http://politiko.ua/blogpost110480#.VBBy6r6r0PA.facebook
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529776
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.10.2014
http://www.youtube.com/watch?v=BRi71V6pM2Y
http://www.youtube.com/watch?v=-jG3eKCfqUQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014
З осіннім листом, зі слізьми дощу нехай іде печаль з Вкраїни.
І більше хай ніхто не гине! нехай піде печаль з Вкраїни
Із листям, що кружля в парку...
Не прошу в осені нічого, дарів осінніх не прийму!
Як вітер розжене біду, немов пожовклий лист в парку,
Тоді піде печаль з Вкраїни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Україна в гуморі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014