| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Я буду счастлива. Я загадала.
Я буду счастлива. Так хочет бог.
Он мне сказал.
И после ведьмовского бала
Венчает меня с святостью…
- Итог?
В итоге чверти жизни я остаюсь одна.
А рядом - только лес.
Мне в спину с укоризной глядит толпа.
Вон тот на шест залез, чтоб рассмотреть крупнее
Мои страдания и радости мои.
Огни! Давай я принесу тебе огни?
Они укажут, где мне было больно, где весело, а где - тепло
Давай, смотри! И не кричи «Довольно!».
Чвертушка жизни - сквозь витражное стекло.
Мне нужно очищение. Для нового этапа.
Я набираюсь сил, кукушка без гнезда.
Я буду счастлива и разучусь, как плакать.
Теперь друзья мои - не призраки, дома мои - не поезда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14070
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.05.2006
Я вот, что хочу тебе сказать -
Меня любить не надо.
Как мне теперь тебя спасать?
И уцелеть от твоего взгляда?
Буквальнонепонимание делает нас мудрее
Давай не будем копаться в моих словах? Давай?
Каждое прикосновение ко мне обжигает и делает тебя слабым, ведь правда?
Давай я надену халат, и ты не станешь видеть моего тела? Давай?
Я вот что хочу, чтоб понял ты -
Знать мне важно – ты есть и ты светел.
В твоем букете разочарований - цветы.
Это мои улыбки и наши (слышишь?!) наши дети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14069
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.05.2006
Менеджер з епатажу - шовковий шарф, дороге взуття.
Ані руху він не робив, ані шагу без старих галуаз.
Все життя його бачили з кимось. Цього - він цілував, ту – він бив.
А пліткарки в кав’ярнях казали, що імідж Пушкіну саме він розробив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14068
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2006
Предчувствие беды.
В теле слабость. Настроенье слезное.
Боюсь быть single и воды.
А это фобии серьезные
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14067
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.05.2006
Я її люблю.
Свою країну.
Не пелюсткову і не соловїну.
Люблю з Чорнобилями, з катастрофами із техногенними...
Я цими строками хочу освідчитись в одвічній щирості!
Завжди казатиму
Все, що вважатиму для неї користю.
Жити по совісті я вчуся крочками
З синами й дочками, що рік тому
Так мужньо зимували в жовтогарячім Києві.
Народе мій, полишмо жити мріями!
В нас доля важкая: Схід, Захід, ми - сусідами.
Одні образили - а ми до їнших з бідами.
Нас не женуть, а тільки натякають - «Не до двору ви».
Хоругви наші їх не уражають...
І крають сердце телекоментатори
«Бла, бла, бла, бла...і биються мандатами»
Бабла? Не вміємо. Політика? Ще тільки но вчимось.
Хтось вже розчарувався, хто - ось-ось.
Я засинаю з посмішкой.
Бо знаю: зле минулося. Забулося оте дурне «Окраина».
І коли наголос на першому складі у слові «український».
Й нарешті стає свійською ота гонима «Г».
Газифікація, грамота, гармата, громадянин, газпром...
Росії і Америки не треба.
Люблю її за себе. Що тут живу, тому її люблю.
Шевченко з неба посміхається такому єгоїзму. Ніяковію.
Евфемізми, метафори, крилаті вислови звільняють врешті решт мій мозок.
Я ..в Україні! ... солодко-ладно-солодко сплю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2006
У нашій традиції гроші - це зло
Для бідної нації - це дещо огидне,
Ось дружба чи музика - куди ще не йшло.
А гроші - це те, що й розмови не гідне.
Ми гнутися звикли, чекати наказу
Готові вклонитися. Тільки вкажи!
А хтось збагагатіє раптово - ми зразу
Ярлика навісим «Запроданець душі»
Фінансовий геній нам ще не під силу
Вкраїнськії школи такого не вчать
Не мозок експлуатуємо, а сокиру
Пишаючись вмінням прегарно співать.
Радянські уроки засвоєні добре
Ми досі ненавидимо кулаків
І до Біла Гейтса на боксерське поле
Ми кличем одразу обоєх Кличків.
Мораль християнська нам допомагає
Ми бідність і страх культивуємо нею.
А світ, шо обабіч Вкраїни сприймає
Нездатність - як національну ідею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2006
Зупинилася у часі
Загубилась у пітьмі
Грішна кров на божій рясі
Грішно жити між людьми
Грішно, моторошно, тяжко
Але й легко водночас
«Засинай, моя бідняжко,
Ангел просить вже за нас.
Не підводься серед ночі
Ніч для сну, не для страждань.
Зрештою, життя дівоче
Не майданчик для змагань».
Дівчинко, бесплідна чаша,
Нерухома, мовчазна.
Для кого - чужа. Де - краща.
Доля де твоя? Хтозна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14063
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2006