| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Ой, плаче люду цвіт,
Ридає гірко.
Який несправедливий світ:
Арештували квітку!
Цей день змарнів стократ,
Зима настала влітку.
Як цей жахливий супостат
Арештувать насміливсь квітку?!
Вона боролась за добро,
Трималась ціпко.
Та людям не допомогла -
Арештували квітку.
Зробити щастя на землі,
Збороти швидко
Зло вона хотіла, але ні -
Арештували квітку!
Так каже кожен з вас,
І пише у агітці.
Та чи не зараз уже час
Плоди пустити квітці?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274721
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2011
"Україно кохана, земле стражденна" -
Графоманські слова випливають щоденно.
"Кругом вороги, владарі-супостати" -
Та скільки вже можна про долю ридати?!
Сусід зазіхає на хату твою,
А мову твою вороги зруйнували?
Чому ж із колонок звучить "i love you"
І гузно твоє до стільця прилипає?
Не соромно байти дурнею марать?
І совість не їсть за роботу даремну?
Підемо державу разом піднімать?
...Що, лячно, маленький, напевно?
В душі патріот, і у серці борець,
І віршів у тебе уже мегабайти.
А груди під кулі? А вийти на герць?
Зомлієш, напевно, від першого залпу!
Тобі не набридло бороти млини?
Не бачиш впритул історичні уроки!
Не матиме щастя Вкраїна допоки
Не визнає кожен своєї вини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271257
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2011
Ти йшла у темряві, а він постукав
Жахливим кроком у імлі,
Безпомічними стали руки,
І страх розплився по землі.
Не тільки біль - приниження проріже
Свідомість, волю, почуття.
Ніхто ці рани не залиже,
Лиш млосний спокій небуття.
Пройти крізь це, залишитись в житті,
Пробігти повз дорогу в небо,
Забути вбивчі миті ті:
Лиш спогадів про це не треба.
Та друге серце у тобі
Щосили будить чорний спомин.
Той демон, що напав в пітьмі,
Живе в тобі вже несвідомо.
Невинна хоч, та частка зла в тобі
Крізь тіло проклада собі дорогу.
Пустити зло у світ в журбі,
Чи вирізати злодія з порогу?
Довічна мука - для кого?
Диявола заради чи для бога?
Ні, смерть прийме за татуся свого!
Заради інших ця пересторога.
Не стане більше в світі зла,
Не мучитимуть більш нікого
Народжені з-під чорного крила -
Зачаті проти волі бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270928
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2011
Поезія - це не потворність,
Яку малюють шмарклями на склі,
Засуньте у... шухляду вашу творчість:
Картопля ще не копана в селі!
Що не рядок - то корчі мови,
Що не строфа - то оберти в землі
Поетів, що кували слово.
Не пишуть вірші, мов народжують кролі!
Ти не поет - лиш збій системи,
Що плодить бидло тут і там.
Могили слів, а не поеми -
Показуєш щодень ти нам.
Талант - один, тобі ж лиш вчитись
Складати в формули слова.
Навчитись треба спершу жити,
Бо чує серце, пише - голова.
Без серця - голова німа
Хоч графомана серце стука.
Без розуму душі нема,
Бо вірші непроста наука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270924
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2011