| Сторінки (2/109): | « | 1 2 | » |
9.ПИСЬМО
Шлю тебе
Письмо жгучее,
Да нет, всем:
Прекрасным, слепящим,
Желанным, пленящим,
Красивым женщинам.
Тебя судьба к другим всегда влекла,
Но ты всю жизнь была со мной
И хоть уйти в любое время ты могла –
Хотела быть со мной любой ценой.
Но почему? Тебе чего-то не хватало?
Тебе всю жизнь чего-то было мало?
Чего? В чем нуждалась в жизни ты?
В деньгах, сладких винах, страсти, любви?
Нет, вокруг тебя все это было и царило,
Просто ты черства была, совсем не было
Души в тебе и была ты тем светилом,
Которое всегда светило, но не грело.
Ты – блеск луны! Приливы и отливы
Безграничных, страстных чувств любви
Везде, вокруг и всюду влечёшь,
Не отдавая даже теплого луча надежды.
Зачем желать? Зачем тебе все это было?
Это есть потребность всей твоей души?
В том случае с самого ада ты восстала
И хотя неимоверно ты прекрасна и нежна –
Ты пришла из пламени и ты грешна.
И всех, кого б не увлекла, не обласкала –
С собою завлечёшь у бездну мрака ада,
Потому, что жизнь твоя – обманная игра.
Хоть боль любви терзает душу иногда –
В безрассудстве от тебя ради мгновенья
Готов отдать до дна всего себя всегда.
Я пью бокал любви
Пленящих, томных глаз
И бью бокал любви
В блаженстве страсти,
Нежности и ласки.
Весь в твоей власти.
* * *
Мираж.
А говорит журчаньем ручейка
И как на иконку смотришь,
Светятся страстные глаза
И утонуть в них можешь.
Чувствами нежности полна,
Да как бы словом не ранить,
Рог любви испил бы до дна,
Но боишься видение тронуть.
Как мираж – такая желанная,
Когда в пустыне жажда сильна,
Кажется – от дуновения дыхания
Исчезнет неестественная красота.
. . .
Ах, лирика, лирика! Кому ты нужна?
Где же романтика? Реальность одна.
Её упоение – в грёзах мечта,
Теперь информатика – всем жена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259429
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.05.2011
8. ШКАРАЛУПА /гумор/
Що натворили бідні люди!?
Треба, чи не треба -
Міцні паркани повсюди
До самого неба.
Навіть не найдеш щілини
В тому паркані,
Щоб не бачили й не чули,
Що всередині.
На вікнах – міцні замки
У тій шкаралупі,
А в дверях – слухавки одні,
Вуха наставлені.
Бачиш, там в замку зі шпари
Око аж вилазить,
А у тої слухавки з дири
Вухо крутить,
Як локатор того полігона.
Воно в яйці сидить,
А хто – не знаєш, бо шкаралупа,
Бо воно її ліпить.
Добре, якщо тільки є одна,
А там, де пустота -
Тверда, надійна і міцна.
Навіщо вона?
Та природа все-таки її дала.
Як без неї бути?
Коли її нема – не буде яйця.
То що робити?
Мій паркан -
Імідж мій.
Моя шкаралупа -
Кредо моє.
Хата – моя.
Шкаралупа,
Моя,
Шкаралупа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259088
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2011
7.ЛІТ
. . .
Дерево палає, пристрастю горить,
Займається друге, що поруч стоїть,
А третє – від нього. Бушує багаття.
Там велич, істина, любов, знання,
Абсолют там, віра, самопізнання.
Свобода блаженного льоту п’янить,
Льоту душі в блаженнім тім світі.
Там краще. Причина – два раї в тобі.
Ще більше грошей, жінок, влади,
Емоцій, пристрастей, азарту, слави.
О, земна насолода! Ілюзорна вона,
Бо обумовлена матерія – тінь істини,
Все в ній і сама вона – відносна,
В рабстві умовностей завжди була.
На нові страждання приречена вона.
Яка в ній свобода?! А істина сама?
Не має границь, незалежна, свобідна.
Тінь свободи духа – свободі матерії,
Відносно матерії істина – реальна,
Що в тіні – ілюзорно до тіні самої.
Злетів уверх і знань набрався,
Створив нове – блаженства взяв,
Від тих знань душа піднялася,
Енергію дала, збагатила життя.
Достойне, вагоме життя творця.
Перший рай – блаженство душі,
А другий рай – блаженство тіла.
Проснись пізнання трансстану суті!
Розв’яжеться вузол матерії й духа –
Зникнуть сумнів, неспокій, тривога.
Блаженство – в єдності душі і тіла.
Твоя жива істота –
Суспензія твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259086
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2011
ТЕЧІЯ
Спокійна вода, легка течія,
Вниз по воді пливуть човни,
В такт опускають весла гребці,
Дрімають, бачать солодкі сни,
Тепло розслабило, легко іти,
По течії не треба сильно гребти.
Трапилось щось в одному човні,
Чогось збунтувались його гребці.
Їм захотілося рибку ловити,
Самим, як хочеться, плисти і жити,
Весла опустили, стали тормозити,
Течію річки захотіли спинити.
Не сподобалось ріці, змінилась вода,
Небо потемніло, почалась метушня,
Закрутило, забурлило, у вир потягнуло,
Скінчилося тихе, спокійне життя.
Роботу зробила гегемона рука,
За борт її викинула сама ж ріка.
Може все вирішити легка вода,
Якщо не мішати – затихне вона.
Треба рівнятись сусіднім човнам,
Розкидало, розвіяло їх по сторонам,
А кожен гребе і мучиться сам,
Хоч течію не можна змінити гребцям.
Появились пороги, які трощать все.
Хто ж ті човни докупи збере?
Сама ж ріка розділиться на рукава,
Кожному човнові – рукав, течія.
Скільки човнів
На тій Землі!?
Завжди знайдеться
Хтось у човні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258894
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2011
ХВИЛЯ
Хвиля твоя -
У морі життя,
Де бурлить, бушує,
Спокою нема.
Коли на гребні -
Дальше від дна,
Несе на хвилі,
Спасіння вона.
Втриматись треба.
Під нею - біда,
Не бачиш далеко,
Дорога одна,
Де може накрити,
Дихнути не дати,
Де світло прикрите,
А зір треба мати.
Несе! Та куди?
Там одні скелі,
Там море відкрите,
Там темнії хмари,
Штормовий вітер.
Вже тануть сили,
І хвиля не та.
А вона – твоя?
То на долині,
То на горі
Або на дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258892
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2011
Що то за життя?
Куди не глянь -
Повсюди діри:
Діра в кишені,
У пам’яті вона,
Діра в Бермуді,
Земля у дірах
І чорна є діра.
Все кудись зникає,
Все діри латаєш.
Що туди попадає -
Того вже не має
І життя іде кудись
В тунель якийсь.
У кого дір менше,
А у кого – більше,
Але у кожного діра
Одна – кінець життя.
Без дір не можна,
Тому - живи, діра.
Дір не буде -
Буде Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258717
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2011
На шабаші життя правда ллється
З келихів фальші у підлі горла
Грошиків, які п’яніють, п’ють, сміються
Над горем влади і багатства, бо в гирло
Страху те життя тече і б’ється
В конвульсіях останніх в обіймах прірви
Жадності своєї. Танцюють, сперечаються
На кістках свободи, вірності, любові:
Хто з них править світом? Цілуються
В цупких обіймах шлюбу, бо гроші
Страхом й страх грошима править.
Страх п’яніє від грошей,
Для яких страх – гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258716
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2011
Часом різане лице,
Життя до долу гне.
Гадати руку вже бере
І дивиться у глиб тебе
Очима, що горять вогнем.
Час закрутила і сама
У мить молодша стала.
Тепла хвиля обгорнула -
І ти - її. Що хоче – робить,
Десь струм енергії бере,
Усе говорить і говорить:
Що є, було і буде ще.
І непотрібні вже слова,
Бо в тобі всі її чуття,
Бо очі її – тунель, де доля
В кінці, де шлях життя.
Як кинув: “А доля твоя?” -
Вона раптово зупинилась,
Відкрито в очі подивилась,
Ніби вперше чує, бачить,
Нічого більше не сказала,
На очах у мить погасла
І сама собою стала.
Тихо, тихо вже пішла.
Потягнула легка прохолода,
Осінь на серце лягла,
А всюди бриніли слова
Про життя.Читала вона.
Ворожка долю всіх читає,
Та свою – не знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258560
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2011
Суть життя. Чи є вона?
Якщо її ти знаєш –
Її не буде у житті
І більше істину пізнаєш,
Бо суть – в відсутності її.
Суть життя не має сенсу.
А хто шукає тої суті -
Не має спокою в душі,
По колу ходить у пітьмі,
Шукає сенс і суть у суті,
Бо тільки є одне життя.
А як була би суть у ньому,
То не було б йому кінця.
Суть життя у тім, щоб жити.
Це вже є не суть, а є життя.
Суть є тільки плід думок,
Щоби постійно ти шукав
Проблему суті. І рішав.
Бо мозок робить ту роботу,
Щоб сам роботу завжди мав,
Не застоювався, в русі був,
Інтелект на місці не стояв.
То його життя і хоче жити.
Тому для себе він створив
І парадокси, і проблеми.
А їх, фактично, не існує.
Нічого не бери до голови,
Не муч її, щоб не боліла.
Хоч вона для того тільки є,
Щоб думала собі й боліла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258558
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2011