| Сторінки (13/1205): | « | 11 12 13 | » |
В густім тумані сонце заблукало,
Усі дерева тихо так стоять,
Завмерло все навкруг, позамовкало, –
Дерева листячком не шелестять.
Сердито лиш ревуть-гудуть мотори,
Пускають дим і сморід навкруги;
Забруднюють прекраснії простори
Природи чарівної вороги.
Листопад 1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Ця осінь прийшла у мій сад,
як завжди, своєчасно.
В морозом припаленім листі
дерева стоять,
Кущі хризантем усі вкрилися
цвітом прекрасним,
Листочки опалі
на травці зеленій лежать.
І хоч листопад вже настав,
але мало морозів –
Земля ще не мерзла,
й повітря голубить теплом,
Проте, незважаючи
на позитивні прогнози,
Снігами раптово
осінню красу замело.
Та снігу недовго
на травці й деревах лежати,
Розтанув за мить
і коштовним камінням блищить.
Ще тепло надворі,
та будемо зиму чекати
З святами й морозом,
тоді вже і сніг хай лежить.
13.11.2009 p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
За обрій закотилось сонце,
На землю довга тінь лягла.
Вогнями світяться віконця,
А на дворі панує мла.
Вже потемніла неба просинь...
Іду я стежкою в гаю
І чую, як шепоче осінь
Ліричну пісеньку свою.
Почула шепіт, озирнулась, –
Немов наосліп хтось бреде, –
Так страшно стало, аж здригнулась,
По стежці, може, хто іде?
Нема нікого... Знов шептання …
Дивлюсь – аж листячко летить...
Природи то осіннє дбáння:
Ночами й днями шелестіть.
Скидає свій барвистий одяг,
Шепоче і кладе до ніг,
Влаштовує для вітру протяг
І теплу ковдру для землі.
В траві лежить покров барвистий.
Стою в вечірній тишині
І чую, як шепоче листя
Прощальні осені пісні.
28.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Літо лагідне завершує свій труд...
Всюди барви соковиті і чіткі –
Сад фруктовий зеленіє пишно тут,
Там яскраві пізні розцвіли квітки.
На сумлінну працю Осінь позирає,
Злоба й заздрощі відразу зайнялись.
Холодом зимовим щедро повіває,
А з очей ряснії сльози полились.
Краплі величезні впали на палітру
І розквасили всього малюнку чари,
Фарби розпливлися із поривом вітру...
Так розпочались сумні осінні чвари.
Всю розмила голубінь небес бездумно,
Квіти із травою і багном змішала...
Стало навкруги похмуро, сіро й сумно,
Бо суцільна хмара сонечко сховала.
Так розсерджено шугає Осінь вітром
І розмащує брудні потоки сліз,
Не дерева вже – стежки укриті листом,
Вся спотворена краса, безладдя скрізь.
У саду дерева голі стали вмить,
Всюди на землі гниле болото мокне,
Брудно… нíчого вже Осені робить,
Дуже скрізь негарно, сіре все і чорне.
В пору цю Зима з’явилася якраз:
„Сестро Осене, ну що ти наробила?” –
І земельку всю й дерева щедро враз
Срібно-білим сніжним покривалом вкрила.
І так світло й чисто стало навкруги,
Все сховала те, що Осінь розмастила,
Хоч і холод повіває, як з могил,
Та й вбрання́ у неї, наче саван білий.
Нерухома вся природа за вікном,
Та вона навіки не почила, ні!
Лиш заснула тихим і спокійним сном,
Щоби відновити барви навесні.
10.10.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Полонини у осінньому вбранні
Виглядають надзвичайно гарно
Схили й плаї, наче вогнища вогні, –
Зір милують барви полум'яні.
Володіння розфарбовує свої
Так художниця, що зветься Осінь,
А погода тиха сонячна стоїть
З присмаком ранкового морозу.
Дню короткому наблизився кінець,
Сонце сіло в пагорби в’юнисті…
Аромат розносив легкий вітерець
В’ялих трав і зрілої брусниці,
Повний місяць викотивсь на небокрай…
Споглядаючи вечірній спокій,
Я, розслабившись, пила гарячий чай,
Пильно удивляючись за обрій…
Гори спали й бачили вже третій сон,
Тільки вітер вийшов погуляти,
Арчибальда Джойса вальс „Осінній сон”
На уранішній струні зіграти.
26.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Осінній спокій будить мрії,
Вони, неначе павутинки,
Снують дерева золотії,
Й сивіючих небес хмаринки.
Подвір’я осінь одягнула
В примерзлі потьмянілі квіти,
Узором дивним огорнула
Картатим листям саду віти.
Горить калина пломенисто,
Брость ягід червоніє мило, –
Мені коралове намисто
Красуня осінь залишила.
І з вітром в унісон свідомо
Звучить в душі моїй невпинно
Мелодія м’яка казкова, –
Це вальс „Осінній сон” старинний.
25.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Примерзлий пломеніє сад;
Настала тиха тепла осінь.
Почався справжній листопад,
Вже й холодніша неба просинь.
Листок осінній золотий
Зірвався раптом з гілки вітром
Й поволі вниз летить, легкий,
Погойдуючись у повітрі.
Ось ще летить листок, і ще,
І в трепетанні негучному
Вже ллється золотим дощем
Й повільно оголяє крону.
На травах килим дорогий,
Осінні пахощі в повітрі,
І полиновий сум гіркий
Розноситься по світу вітром.
15.10.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014
Сумує осінь біля паркових воріт,
На землю сльози золоті впускає.
Гойдає вітер сум самотніх віт,
Любовно пестить, щиро утішає.
П р и с п і в:
Повітря пахне мокрим палим листом...
Заснуло все спокійним тихим сном.
Заснула осінь в парку біля міста,
Щоб через рік прокинутися знов.
Дрімає осінь біля паркових воріт,
В ногах поклала гарну сукню нову.
Опалий лист завершує політ,
Шепоче з вітром пісню колискову.
П р и с п і в.
Над парком хмари сірі низками висять,
Блакить небесну й сонце затулили.
Дерев суворі стовбури стоять,
Немов на варту тиші заступили.
П р и с п і в.
22.11.1994 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523278
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.09.2014
Осіннє жовте листя вітер обриває,
Старанно замітає ними літа слід,
У кронах робить протяг – віти оголяє,
З каштана кидає додолу стиглий плід.
Зелена капсула покрита вся шипами,
Впаде, заб'ється, та голки пом'якшать біль,
Розкриється сорочка, а під нею прямо
Лежить коричневий, блискучий, глáдкий плід.
Від оболонки материнської вологий,
Холодний, лисина в основі на рубці.
Так вабить, щоб його узяти із собою,
Або хоча б потримати в своїй руці!
28.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Берізка на обочині дороги
Сумна стоїть, аж листя пожовтіло,
Тому що з лагідним теплом надовго
Вона так розлучатись не хотіла.
На вітрі жовте листячко тріпоче
І губиться – від гілок відірвалось.
Сумну берізка пісеньку шепоче
Все тихше й тихше... Голою зосталась...
Затихло все...Тепер берізку голу
Нещадно й вільно вітер коливає
І страшно завива, і гне до долу,
Струнку красиву постать нахиляє...
Не гнися й не хились, моя берізко,
І вистій мужньо ти оцю негоду.
Минеться все, хоч сонце ходить низько,
Прийде тепло й зігріє всю природу.
24.10.1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Осінь золотая за вікном моїм
Зір зачарувала одягом своїм.
У сумній задумі дерево стоїть
І барвистим листям тихо шелестить.
Жовтий лист злітає, землю порошить,
Ковдра розмаїта на землі лежить.
Дерево скидає гарний свій наряд...
Дні короткі линуть, кваплять листопад.
Ось уже й морозом землю пройняло,
Сонце рідко світить, відійшло тепло.
День стає короткий і холодна ніч,
І в домівках люди топлять жарко піч.
Осінь золотая за моїм вікном,
Вже діброви тихо сплять зимовим сном.
Горда й сумовита пишна тиша ця,
Зрідка лиш цвірчання чути горобця..
Осінь золотая за моїм вікном,
Там тріпоче жовтим дерево листком,
Ковдрою шовкова вкрилася трава,
Тихим сном заснула і вже спочива.
02.11.1994 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
На горизонте светлая полоска…
Вот засветился яркий солнца луч…
Вверху нависло небо крышкой плоской,
Как будто сотканной из плотных туч.
Полоска загорелась, алой стала,
Стал светлым, розовым и неба свод.
И медленно так солнце поднималось,
Как алый парус из далёких вод.
И будто солнце яркими лучами
Огонь дневных светильников зажгло,—
Исчезли тени, что царят ночами,
Четки уже предметы… Рассвело…
Вдруг крышка туч на горизонт осела
И погрузила небосвод во мрак,
Но солнце людям показать успело
Полоску света, что манила так.
Ведь в жизни каждый человек стремится
К подобной яркой светлой полосе,
Чтобы успехов всяческих добиться
И чтобы жизнь была во всей красе.
25.11.1998 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522562
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.09.2014
Седой туман клубится над землёю,
Спускаясь медленно у каждого двора,
А высоко за белой пеленою
Златой круг солнечный виднеется с утра.
20.11.1999 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014
Осенний лист летит, кружится,
Восторг полёта испытав,
На землю под ноги ложится, –
„Прощай”, – тихонько прошептав.
12.04.1999 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014
Темно… над селищем вранішня мла,
Промінь останній зоря посила…
Інеєм вкрита шовкова трава,
Вітер пониклий листок колива…
Сонячний промінь умить засвітив,
Спалах останній зірок погасив,
Іній засяяв в промінні яснім,
Вітер на струнах своїх забринів.
Все стрепенулося і ожило,
І навкруги розіллялось тепло…
Інею талого краплі рясні,
Як діамантики, сяють ясні.
Листя зів’яле розправилось враз,
Злива з дерев золота полилась,
Ковдрою вкрила шовкову траву
Жовто-багряною… А у гаю
Сонний горобчик очиці відкрив
І цвірінчанням усіх звеселив,
Глянув на велич прощальну дібров,
Осені щедрих врожаїв добро,
Крила розправив свої й полетів
Їсти шукати достиглих плодів:
Із горобини й калини ягід
Та із стеблинок обтрушений плід.
Осінь багата врожаєм рясним,
Одягом рідкісним і чарівним,
Ранком морозним і свіжістю днин,
Сонечком лагідним і золотим.
27.10.1994 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
І.
На небі ясне сонечко зійшло,
Полинуло на землю лагідне тепло,
А на травичці крапельки роси,
Мов діамантики казкової краси,
Засяяли в промінні золотім...
Прекрасна, осене, ти у вбранні своїм!
Ти ласкою останнього тепла
Сердець і душ надії зберегла.
Любові велич, чуйності й добра
Дарує щедра осені пора.
І кожен рік вона вертає знов
Нам літа бабиного ніжність і любов.
14.10.1997 р.
ІІ.
Крізь морок хмар у щілинку маленьку
Прорвався промінь сонця золотий,
Галявину осяяв веселенько,
Торкнутись до душі моєї встиг.
Розм’якло тіло в безтурботній млості,
Відчувши трошки ніжного тепла;
Призупинилися думки в знемозі,
І на вустах усмíшка розцвіла.
На мить одну тепло нам поверталось,
Дощів сльозливих наче й не було.
Прозорим павутинням попрощалось
Із нами літо бабине. Пройшло...
11.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Осінь настала гожа, в жовто-багрянім вбра́нні,
В сумі своїм пригожа і журавлів прощанні.
Сумно стоять дерева в золотом тканих шатах.
Тихо злітає листя, стелить покров асфальту.
Жовто-багряна ковдра вкрила траву шовкову,
Сонця ласкавий промінь світ зігріва навколо.
Тепла і різнобарвна осінь така незвична,
Як чарівна царівна, тиха, сумна й велична.
17.10.1994 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Знову осінь мене заставляє
Підбирати у риму слова,
То яскравими барвами грає,
То презенти усім роздава.
В неї повен засік, як велося,
У садах, на просторах левад:
Оберемки важкого колосся
І плодами обвішаний сад.
Всі розклала дарунки намистом
На перині із в’ялих отав.
І морозом припаленим листом
Пломенить ця краса поміж трав.
Демонструє щедроти безмірні
На городах, ланах і в садах,
Де рослини – сподвижники вірні,
Все віддавши, відходять у прах.
І вона володіє тим хистом –
По краплині життя віддава…
Осінь пахне прив’яленим листом,
Гіркотою прощання – трава.
19.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Блакитне небо… Сонця промінь…
На листі всюди сяють роси,
А під моїм вікном, як повінь,
Бутони випустили рози.
Закінчилось вже тепле літо
Розпочались осінні грози, –
Гуляє прохолодний вітер,
Пожовкли ниви і покоси.
Услід за вітром линуть хмари,
Вертаються на південь птиці…
Лиш роза розпускає чари, –
Віддасть життя нам по крупинці.
Сади з осінніми плодами,
А роза тільки розцвітає,
Розвіять смуток щоб між нами,
Прекрасні квіти розпускає.
Виблискує роса на листі,
До неба роза тягне віти,
Допоки сонце променисте
Ще рідну землю буде гріти.
04.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2014
Мені завжди подобались жоржини.
Напевно, ще з дитинства, із школярських літ,
Як діти йшли з букетами рясними
Тих квітів, що росли у кожному дворі.
Моєї мами пристрасть це й бабусі –
Яскраві різнобарвні ніжні квіточки,
Кінець канікул – літньої спокуси,
Дитинства спогад найясніший і чіткий.
Минають роки, й дивовижні квіти
Все рідше стрінеш десь неподалік житла:
Розлогий кущ, ламається від вітру
Стебло розкішної жоржини, що цвіла.
Крихкі, високі, довгі квітконоси,
Похилені суцвіття пишні і важкі…
До квітів пригорнутись серце просить,
Відчути пестощі шовкових пелюстків.
19.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2014
Проснувся ранок, і блакиттю небо сяє –
Прозора, чиста, недосяжна далечінь.
Принишк десь вітер, чи в чужім саду гуляє,
А, може, полетів в небесну височінь.
Хмаринка жодна сонцю встати не завадить,
Повітря свіже, і світанок аж дзвенить,
Завмерли сад і ліс, і ниви, і левади,
В очікуванні дня притихли і лани.
Прокинувся світанок, холод пробирає,
Прощальні вже співають пташечки пісні,
І на нараду сім’ї ластівки збирають,
Щоб вирушити в путь і не застав щоб сніг.
Сидять усі на дроті щільно, як намисто,
Готуються в далеку путь, в південний край,
Щебечуть весело і гучно, й урочисто,
Для них співають води й зеленіє гай.
Попереду їх ждуть сліпучі краєвиди:
Моря, ліси, поля і ріки, й болота…
І я у мріях теж лечу із ними в вирій, –
В своє дитинство, бо мені найкраще там.
27.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Не знаю я вагомої причини,
Чому мені подобається осінь.
Ці повні смутку прохолодні днини,
В зимових сірих хмарах неба просинь.
Чи, може, дощові рясні краплини,
Яких уже земля й ніщо не просить,
А чи пониклі і сумні рослини,
З яких листочки жовті вітром зносить.
Чи ключ останній в небі журавлиний,
Що, відлітаючи,– „прощай”, – голосить,
І звуки ці до мого серця линуть.
Чи як осінньої краси перлини
Раптово білим снігом позаносить.
Люблю я осінь, хоч нема причини.
22.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Осінь завітала в ліс, у сад, до парку,
Скрізь позаглядала пильно, в кожну шпарку.
У яскраві барви фарбувала листя,
Крону горобини одягла в намисто.
В дуба лист рожевий, жовтий лист у клена,
Вільха і тополя ще стоять зелені.
Травку від морозів гарно повкривала,
Яблучко, що впало, в листі заховала.
Як приходить осінь, скрізь краса буяє,
Краєм милуватись рідним закликає.
Жовтень 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Осень проснулась от птичьего пенья,
Листья умыла косыми дождями,
Краски раскинув палитры осенней,
Ветки деревьев колышет ветрами.
Это неправда, что осень уныла,
Сердце печалью, тоской наполняет.
Да, моросит, и земля уж остыла,
Но красотою и счастьем сияет.
09.10.2011 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520794
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.09.2014
Люблю я осінь, особливо ранню,
Коли утомлена від літньої жари
Природа прохолоді милій рада
Й тому, що скоро упірне в солодкі сни.
Порине в радісну п’янку дрімоту
Сни кольорові споглядати про весну, –
Свою майбутню неповторну вроду
Воскреслої краси і звуків новизну.
Люблю я осінь за янтарні шати,
За золото колись зеленої трави,
Як срібне прядиво почне літати,
В повітрі запах диму вогнища тонкий.
Люблю за купи хмар кудлатих білих
На синім тлі безкрайніх пахмурних небес,
Торкання теплі сонячного світла,
Й осінній прохолодний свіжий вітерець.
Люблю я восени вологі ночі,
Освітлені яскравим сяєвом зірниць, –
Насуплені і нерухомі очі,
Що тихо й загадково дивляться униз.
Люблю осінні щедрі довгі зливи,
Так схожі на невтішені думки і сни,
Які спливають в сутінки сміливо
Так ваблячої серце й душу давнини.
16.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
В бузковий вечір ми зустрілись біля моря,
Там бриз легкий нас ніжно обіймав,
Сріблóм у темних водах мерехтіли зорі,
Низенько серпик місяця звисав.
У сутінках звучало фантастичне танго,
Слабкий і ледве чутний плескіт хвиль…
Це – парний танець, танго ніжності й кохання,
Ласкава тиха музика весни.
У тьмянім світлі бірюзи і перламутру,
Що линуло крізь задум бунтівний,
Несміло раптом ти узяв мене за руку,-
Ми танго танцювати почали.
Не чути дихання нічної прохолоди…
Бентежить ніжна посмішка твоя…
І славна музика звучить, як нагорода,-
Любові розгоралася зоря.
11.02.2013 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Відійшли літні дні, вже і серпень спливає...
Наче і не було цього теплого раю,
Квіти всі відцвіли, лиш жоржини буяють,
І холодні вітри дмуть з південного краю.
Пишний цвіт віддали літу теплому рози,
Їх попереду ждуть холоди і морози.
Хоч сніги упадуть, холод візьме в обійми,
Та тепло твоїх рук душу враз відігріє.
Світло любих очей, наче неба дарунок.
Хай зупиниться час! Ніжний твій поцілунок
На кохання крилі підійме аж за хмари, –
Літо там без кінця даруватиме чари.
06.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Влітку кожен захід сонця чарівни́й,
Також неповторний літечка світанок…
Смуток в душу несподівано проник,
Бо нестримно літо вислизає, тане.
Влітку, наче подарунок, просто так:
І цикадні хори теплими ночами,
І безкрайня та безмірна висота –
Оксамит Молочний неба незвичайний.
Ніжність і тепло від щедрої душі
Ні за що даровані… та літо тане…
Прохолодні довгі ночі, і дощі,
Й літні дні коротші набагато стали.
Віддаляється, зникає і тепло́…
Сьогодення хочеться смако́м напитись,
Не встигаю, – тепле літечко пройшло,
Серпня слід дощами осені промитий.
І щемке розлуки-втрати почуття
Загніздилося уже в самому серці, –
Відвойовує собі куточок для життя,
Щоб надовго оселитися на денці.
13.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Олексій Пахотін
ДВІ КРАПЛІ
Дві краплі у келих на денце упали:
Це – вересень, жовтень…на третю чекаю…
З картатих листочків лежать покривала, –
Такий подарунок від літа приймаю.
Не гріє, відходить, кінчається осінь, –
Поміж бурих трав шарудить вже пороша.
Що далі? Але ж не важливо це зовсім!
Життя нехай буде – і буде хорошим!
24.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498804
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.05.2014
З Марини Єсєніної
Кришталевий ранок стукає у шибку,
І росинки срібний трепіт в пелюстку…
Залишись зі мною ще хоч на хвилинку
Дзюркотінням талих крапель у струмку.
Насолода ранку легко вії ніжить,
Відчуваю ніжний дотик на вустах,
Ще й цієї ночі в сон прийшов підсніжник
З крапелькою щастя в білих пелюстках.
Подих обережний і такий тремтливий,
Що аж шкода казку місячну злякать.
Я тебе кохати вічність буду, милий,
Мов перлинка світла, шлях твій осявать.
Пуп’янками лілій поцілунки-квіти
На бажання шовку заяскріють знов…
Стане грізна буря, мов ласкавий вітер,
Ластівкою в небо здійметься любов.
Як промінчик сонця, чарівливу ніжність
Ранок в золотих нам вислав завитках…
Знай, цієї ночі в сон прийшов підсніжник
З крапелькою щастя в білих пелюстках.
20.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498802
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.05.2014
Мелодія літа над парками лине,
То голосно ллється, то раптом затихне.
Її теплим вітром повсюди розносить,
Душа цю мелодію слухати просить.
Мерщій у кімнаті вікно відчиняю, –
Так літа дозрілого пісню впіймаю.
Мелодія радістю нас наповняє:
Там коник цвіркоче, там птаха співає.
Ця пісня яскравими барвами літа
Нам серце і душу спішить відігріти.
Так хочеться довго ще мати це щастя,
Бо взимку зігрітися нею не вдасться.
28.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Дивний стан природи – погасання літа:
Починає дути прохолодний вітер,
Сивиною пилу всі дерева вкриті
І стоять в задумі, наче сном сповиті;
Ще горить святково сонечко яскраве,
Ніби наостанок вилитись бажає
Вродою своєю й пишною красою
Перед дощовою осінню сумною.
Я люблю цю пору завершальну літа,
Пору міжсезоння, сонечком зігріту –
Скрізь казкові барви півтонами грають,
До роботи душі наші закликають,
Ніби вимагають їх перетворити
І життя акорди повні відновити.
Мимохіть хвилююсь, заглядаю в душу,
Сумнівів там пафос, я признати мушу.
І мені здається час цей оптимальним
Для ухвали рішень, для штрихів останніх,
Бо сама природа ніби спонукає,
Крок зробить останній знагла заставляє.
Треба розібратись у своєму стані
І не залишати душу в замішанні,
Відповідь добути на усі питання,
Щоби зрозуміти сутність існування.
07.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Вітер в листі заблудився,
Вже світанок розцвітає, –
Зорі в небі погасають…
Хоч неділя, та не спиться,–
Ранок з птицями стрічаю.
Сни розтали на світанку,
Ніжна свіжість огортає
І утоми вже немає.
У саду зелену травку
Срібні роси покривають.
Встало сонечко ласкаве,
В піжмурки зі мною грає:
То у небі ясно сяє,
То за хмарками лукаво
Лик блискучий заховає.
У мереживі зеленім
Птиця радісно співає,
Ранок барви убирає,
Свіжість сповнює легені, –
Вся природа оживає.
07.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Знову вітер поміж вітами гуляє,
То шумить, то ніжну пісеньку шепоче,
Листя звеселіле лагідно торкає,
Вітами дерев заколисати хоче,
То здіймається у небо височенько,
Бавиться, літає, з хмарами гуляє.
Піджене одну до одної близенько,
Як зіллються, – зразу блискавка засяє,
Грім розкотисто і грізно загуркоче.
Ось дрібні з хмаринок сльози тихо ллються,
Листя, і траву, і квіти, й землю мочать, –
Вже рослини досхочу води нап’ються.
Я дивлюсь крізь скло на забавки природи,
І мене крилом самотність огортає
Дощової та слізливої погоди,
Ніби вітер, я – й нікого більш немає...
Дощ закінчився, природа спочиває,
Знов повітря пахне квітами і літом,
Бадьорить мене, легені наповняє
Свіжим і веселим тихим-тихим вітром.
21.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Крізь холодні і росяні ночі
Посміхається місяць з небес,
Жду весняний світанок охоче,
Щоб побачити в ньому тебе.
Цокотить на стіні неупинно,
Підганяє годинник весну,
І дрібні дощові крапелини
Шарудять, лопотять по вікну.
Аромат відчуваю весняний,–
І до ранку не спиться мені.
Ти прийди, появись, мій коханий,
Несподівано, хоч би у сні.
Вже займається тихо світанок,
Ти не хочеш приходити в сни,
А я вперто на тебе чекаю
На порозі моєї весни.
03.05.2014 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Ти тим не журись, що весна відцвіла,
Чекає ж попереду сонячне літо,
Що виллє на тебе потоки тепла
Й навколо розсіє веселчаті квіти.
І світло, і сонце, і море тепла,
І зайчика сонячного поцілунок,
І настрій хороший, і щастя пора, –
Це літечка щедрий тобі подарунок.
Бо літо – це сонце ясне в небесах,
Це – настрій хороший, це – сонячне щастя,
Від радості свята – іскринки в очах,
Приємно, аж хочеш не йти, а літати.
Повітря улітку і свіже, й міцне,
На свіжім зеленім настояне листі…
Як мрія зими, обіцянка весни,
Як спогад осінній подій особистих…
10.05.2014 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
У ніч на Івана Купала
Всі квіти на полі і в лісі
Водити танок лаштувались
При вогнища ясному світлі.
Зберуться в танок біля світла
Троянди, конвалії, маки,
Гвоздики і айстри розквітлі,
Волошки, тюльпани й ромашки.
Прийдуть святкувати і квіти
Красавки та чортополоху,
І тихо всі будуть радіти
У нічку оцю чорнооку.
Класично підібрані гами:
Дзвіночки на дзвониках грають,
А маки у такт пелюстками,
Як крильцями, жваво махають.
Ромашки й волошки поважно
У вальсі легенькім кружляють.
І все в кольорах так доладно,
Аж зорі моргать починають.
22.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014
Прозоре денне світло погасає…
Закрався вечір… Як сльоза, тремтить ліхтар…
Із заходу так тяжко насуває
Громада грозових великих сірих хмар.
Під супровід розкотистого грому
Й миттєвих спалахів яскравих блискавиць
Пустунчик-вітер коливає крону,
Зів’яле листячко тріпоче й шелестить.
Рослинки просять плодотворну зливу,
Чекає спраглий ґрунт краплиночок дощу,
Завмерли раптом всі сади і ниви
В надії випити вологи досхочу.
Поривчасто зірвався вітер сильний,
Що із листочками у кронах пустував,
Піднявся вихором і всі хмарини
Багатообіцяльні швидко розігнав.
Дощу немає знов… Здається, мрії
За вітром з хмарами полинули у даль,
Зали́шивши розбурхані надії
І втраченого щастя непомірний жаль…
16.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014
Дивні химерні хмаринки мінливі
Форми міняють у вітру поривах,
Швидко пливуть із далекого краю
Простором чистим високого плаю.
В раї небеснім, в безмежнім потоці
Вигляд міняють на кожному кроці,
Вільно мандрують, чаруючи очі,
Вибраний напрям змінити не хочуть.
Вдень, і вночі, і увечері, й вранці
Линуть невтомно небесні посланці,
Змінюють неба блакитну палітру,
Подорожують під музику вітру.
Хмари пливуть, я стою і любуюсь,
Вічному прагненню цілі дивуюсь,
В мріях злітаю за ними далеко,
Радісно серцю моєму і легко.
24.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Люблю дивитись на хмарки,
Коли пливуть кудись за вітром
Від поштовхів його легких, –
Чи нерухомі у повітрі.
Великі, чарівні, пухкі
І на блакиті білі-білі…
Одні – як коники швидкі,
А інші – як палаци світлі.
Люблю дивитись, як хмарки
Привільно линуть в небі синім,
Здаються теплі та м’які,
Немов пір’їнки лебедині.
Міняють форми і пливуть,
Хвилюючі і неповторні,
За ними линути зовуть,
Щоб підкорити далі нові.
25.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Тихо, тихо… Ранок ще дрімає,
Світ завмер в передранковій млі.
Он на небі й хмарка спочиває
І пустунчик-вітер десь приліг.
Зовсім не ворушаться листочки
На деревах; горобці мовчать,
Тихо на гілках сидять в садочку,
Щоби сон ранковий не злякать.
Ранками повітря свіже й чисте.
Навстіж відчиню вікно своє, –
Скоро сонце встане променисте, –
Прохолода ночі розтає.
Он світлішає повільно небо,
І роса з’явилась на траві…
Ранком прокидатися вже треба,
Справи денні починать нові.
Я вдихаю свіжість, насолоду
І милуюсь тихим ранком цим:
Сонце проганяє прохолоду,
Обрій вкрився сяйвом золотим.
26.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Кришталевими сльозами плаче небо,
Важко краплі падають на щільний ґрунт,
Хлюпотять і розбиваються об землю,
Піднімають з бризками піщинок бунт.
Жадібно вбирає спраглий ґрунт вологу…
Тихо слухаю мелодію дощу, –
Втамувалися пригнічення й тривоги,
І неспокій у душі моїй ущух.
Плачуть хмари… щедро землю напувають,
Відновляють сили, – і цвіте краса.
З насолоди тануть, – і легким туманом
Знов торкають чисті сині небеса…
24.04.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
А дощ іде, іде, іде,
В обличчя бризкають краплини.
Сухих доріг нема ніде,
Уже промокла й одежина.
А дощ іде рясний такий,
Стікає із дахів струмочком,
Біжить веселий, гомінкий,
Хлюпоче, ллється прямо в бочку.
А дощ продовжує іти...
Гаї вже змокли і дороги,
Сухого місця не знайти,
Все стало темним від вологи.
А дощ надворі йде, іде...
Закрили небо сиві хмари,
Сьогодні сонце не зійде,
Закуті смутком дивні чари.
А завтра сонечко зійде,
Відкриє світу дивні чари.
Лютий 1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496808
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.05.2014
Розмиті хмарки… Неба синь
Між ними ледве видко...
Ось вже надворі дощ мрячить
Рясненький тихо-тихо.
Від поштовхів краплин дощу
Лист радісно тріпоче,
А дощ сипнув – і зразу вщух
Та й більше йти не хоче.
Сприйнявши радо краплі ці,
Розправились листочки,
Зацвірінчали горобці
На вітах у садочку.
Яскріють крапельки дощу,
Як зірок міріади,
Дерева, квіти і кущі
Цій переміні раді.
Блакить знов сяє в небесах,
Повітря стало свіжим,
І підсиха дощу сльоза,
Бо сонце гріє й ніжить.
16.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Так грізно грім у вишині гуркоче,
Похмуре небо сльози проливає:
То тихо дощ із листячком шепоче,
То в шибку барабанить, то дзюркоче,
Неначе щось мені розповідає.
І звуки ці у гармонійну гаму
Зливаються, неначе дощ співає,
То ніжно шепче пісеньку незнану,
То раптом грізно переходить в драму, –
Така мелодія дощу лунає.
Невидимо у серце проникає
Співзвуччя, сумом огортає душу, –
Вона з дощем то плаче, то співає,
А то сердечним почуттям палає
І сльози дощові миттєво сушить.
24.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
Блакитне небо… Сонячний світанок,
Голубить ніжно теплий вітерець…
Я з посмішкою зустрічаю ранок –
Турботи всі звелися нанівець.
Роса мізерна сяє веселково,
Пташки піснями зустрічають день.
І ця мені мелодія казкова
Миліша від улюблених пісень.
На вітах весело тріпоче листя,
Розправили рослини пелюстки.
Повітря ранком тепле, свіже й чисте…
Пливуть за вітром швидко десь хмарки…
А в полудень, як сонце у зеніті
Й життя немилосердно палить суть,
Таке жарке й задушливе повітря –
Зів’яли квіти, що в саду ростуть.
Та раптом хмара затулила сонце,
І темно стало, наче світ погас.
Вже й видно спалах блискавки в віконці –
Слізьми гроза на землю полилась.
Яка ж ця милість від природи вчасна!
Немає більш до суму вороття,
Бо, попри все, життя таке прекрасне –
Я п’ю і упиваюся життям!
03.06.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
Ось, гнані вітром, в небі пропливають
Рядами швидко-швидко хмарки сиві…
Мигтять листки – їх вітер коливає
Холодний, обдає лице в пориві.
Так якось лагідно громи гуркочуть,
Хмарки́ неначе басом розмовляють,
Блакить урочисто й повільно точать,
Між ними зрідка блискавиці сяють.
Спостерігать приємно в літню пору,
Як вітер легко хмари підганяє…
Ізнов перед величною грозою
В душі моїй тривога ущухає.
28.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2014
Поволі сонце котиться за обрій,
Загра́вою на заході палає,
Вже й небосхилу потемнілий простір
Сріблястий місяць злегка осяває.
Згасає денний світ, в мовчанні ниви
Й сади застигли у чеканні ночі,
Втонуло все навкруг у сні лінивім,
Листки на вітрі навіть не тріпочуть.
Блакить небесна зовсім темна стала,
Здається, ніби низько опустилась…
Та тільки-но зірниця засіяла,
Яскравим світлом небо освітилось,
Став небокрай бездонним і далеким,
Ріка повітря свіжого повніша...
Приємна прохолода після спеки,
І легше стало дихати, й вільніше.
25.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2014
Величезне чисте дзеркало води
Блискотить, переливається і сяє,
І танцює іскрами на гребнях хвиль
В золотім промінні сонця, що сідає.
Затаївши подих, догорає день,
У вечірніх променях його ласкавих
Піднімається, від пристані іде
Тихо дівчина по стежечці у травах.
Наче точена фігурка, силует
Проти світла вимальовується чітко.
Локони її, як ангела вінець,
У вінку із польових яскравих квітів.
Із розпущеним волоссям, босоніж,
Ледве чути, як ступає обережно…
Заховались сонця промені за ліс,–
На воді лише хмарки рожеві й небо…
02.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Подивися вранці у віконце,
Там картина дивної краси:
Із-за горизонту встало сонце
Й променем торкається роси.
А вона виблискує в промінні,
Кольором веселки виграва,
Мов дорогоціннеє каміння,
Там на сонці сяє вся трава.
Ось вже сонце дивиться на ґанок...
Вийди, зупинись біля дверей,
Там для тебе в ясний цей світанок
Пісеньки співає соловей.
А в садочку квіти край стежини
Цвіту розгорнули пелюстки.
Це ж для тебе там цвітуть калина
Й сонечка маленькі – нагідки.
Над квітками зграйкою літають
Бджілки-трудівниці і гудуть,
Лапками з квіток нектар збирають
І мерщій до вулика несуть.
Січень 2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Як швидко вишня відцвіла,
Відцвів бузок,
Поквапливо весна пройшла,
Вже й літа строк…
Не зволікає, лине час,
Дощем дзвенить,
Нова краса чарує нас
В наступну мить.
Алмазні краплі на траві
І на листках
Сіяють безліччю вогнів,
Як дивний скарб.
Хоча минув весни сезон,
Пори надій,
Землі краса візьме в полон, –
Кохай і мрій!
09.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Кінець весни… У другій половині травня
Пахучий цвіт бузку так прикрашає сад…
Мене розкішні квіти ці до себе манять, –
Іду, любуюся, вдихаю аромат.
І погляду від квітів відвести не можу,
Торкаю бережно лілові пелюстки,
Наповнюється серце ніжністю, і знову
В долоні хочу благодать цю зберегти.
Краса бузку бентежить душу, серце мліє,
Духмяний ніжний вабить аромат квіток,
Пробуджує прекрасні нездійсненні мрії,
Блукає тихо нетрями моїх думок.
Такий розкішний цвіт бузку – це чудо травня,
Весни-чаклунки дар, її творінь вінець.
Це – символ ніжності і чистого кохання,
Пробудження природи чарівний кінець.
03.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Природа вся у весняній красі:
Дерева,трави, квіти, спів пташок.
А ранок! Свіжість! А трава в росі!
Не можу в чарах цих ступити крок.
Стою й поворухнутися боюсь…
Пташки виспівують на всі лади.
Вслухаюся, дивуюсь, посміхнусь…
Пташиним співом повняться сади.
Весняний вітер з листям заграє.
Воно тріпоче радісно навстріч,
І сонечко у росах виграє,
Бо ясний день настав – минула ніч!
Що день прийдешній цей мені приніс? –
Природи дивну чарівну красу
Та радісні і чисті краплі сліз,
Що падають на вранішню росу.
30.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
О перша квітко крокусу, з-під снігу
Беззастережно прагнеш до тепла
І випромінюєш життя та ніжність,
Духмяні пахощі – весняний дар.
А скільки смілості в тобі і сили! –
До світла линеш крізь холодний ґрунт,
Ростком слабкої ніжної билини
Життю своєму пробиваєш путь.
Ти чиста, наче перший поцілунок,
І непорочна, як дівочі сни,
Для мене ти – найкращий подарунок
Від всевідновлюючої весни.
29.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Сонячна весна прийшла і юна, –
Ожили ліси, сади і ниви,
І блакить озвучилась в дарунок
Піснею маленької пташини, –
Жайворонок високо у небі
Голосисто сонечку співає.
На душі так радісно і легко, –
Свіжому повітрю меж немає.
Жайворонок, як зачне співати,
То злітає вгору швидко й вільно
І витком великої спіралі
Вниз спочатку планером повільно
Опускається, а потім раптом,
Склавши крильця, падає додолу
„Каменем” десь недалеко хати.
Серед трав і колосків у полі
Живиться комахами й насінням,
П'є росу із листя на світанку.
Це полів безмежне володіння
Забезпечить сили на співанки.
Неба широчінь йому потрібна,
Щоб лилась дзвінка весела пісня,
Й бачити, як світ весні радіє,
Дякувати Богу звучно й ніжно.
24.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
В білий цвіт одягнулася вишня,
Що росте біля мого вікна.
Новий одяг, ошатний і пишний
Принесла їй красуня весна.
Теплий місячний вечір травневий
З ароматом духмяним п'янким
У квітучім садочку вишневім
Зачаровує цвітом рясним.
І хрущі понад вишнями грають,
Тихо пісню вечірню гудуть…
Пелюстки ніжні вітром здуває,
Осипається цвіт у саду…
28.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Ніяк весна не може вгамуватись,
Природу будить, одягає, прикрашає…
Цим хочеться щомиті милуватись –
Міняється постійно щось і оживає.
Весна у білі квіти сад вдягає,
Вбирає в листячко зелене голі віти,
По луках килим чистий застеляє,
І всюди розсипає різнобарвні квіти.
В садах веселий спів пташок лунає,
Теплом голубить ніжно сонце променисте,
Весняний вітер вітами гойдає,
І стало вищим наді мною небо чисте.
Травень 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Сад із буйним цвітом,
Ластівка з привітом,
Теплий подих вітру,
Кольорів палітра…
Квітів скрізь весняних
Аромат духмяний.
Спів пташок веселий
Чути при оселі.
Зверху – небо чисте,
Знизу – гай барвистий.
Сонечко голубить,
Мабуть, весни любить…
І мені те сталось –
В весни закохалась.
04.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Всюди розцвіла вже черемшина,
Буйним цвітом квітнуть всі сади,
Чути скрізь весняний спів пташиний…
Вітер збурює гладінь води...
Квітів аромат пливе в повітрі,
Трунком весняним мене п’янить…
Думкою полину я за вітром
У бездонну чистую блакить.
Звідти подивлюсь на рідне місто,
На весільно прибрані сади…
Може, залишусь у небі чистім,
Щоб красу ту бачити завжди.
А як там мелодії почую,
Що блукали поміж нас колись…
Я впізнаю їх, я їх відчую!
Дуже хочу, щоб вони знайшлись!
01.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Весна іде –
Блукає сонце у туманній млі,
Тепло веде –
І розтають сніги всі на землі.
Птахи летять,
Несуть на крилах покривало мрій.
Тепла хотять,
Плекать щасливе марево надій.
Тонкий росток
До світла лине: „Сонце, обійми!” –
Трави листок
Не дасть вернутись холоду зими.
03.04.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
До Марії Ангел Божий з неба прилітав,
Діва чистая Святе Письмо читала.
„Благодатна, радуйся! – і вість благу сказав, –
Ти Благословенна між жінками стала”.
І збентежилася Діва від цих дивних слів:
Що таке вітання може означати?
Ангел же сказав: „Не бійсь, Маріє, прилетів,
Ти бо сповнена у Бога благодаті.
У своїй утробі чудом Ти Дитя зачнеш
І Маля народиш, будучи невинна.
Хлопчика малого Ти Ісусом наречеш,
Він же Бога Вишнього назветься Сином”.
„Ангеле, для мене дивно вістка ця звучить.
Як здійснитись може, мужа ж я не знаю?”
„Дух Святий зійде на Тебе з неба й осінить.
У Всевишнього безсилих слів немає”.
„Я – Раба Господня. І нехай все буде так,
Як мені звістив ти за велінням Бога”.
Вість блага – це радість для людей і добрий знак
Звільнення від смерті і гріха людського.
10.04.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Вечера таинственно прекрасны,
Посылает нежный свет луна,
Звёзды в небе так сияют ясно, –
Пробуждает жизнь во всем весна.
Набухают на деревьях почки,
Повевает теплый ветерок,
Скоро уж покажутся листочки
И в цветы оденется садок.
Птицы с тёплых стран вернутся скоро,
Щебетом разбудят тишь лесов.
И раскроют лепесточки в пору
Белые подснежники и сон.
Ночь тиха. На небе меркнут звезды,
Повевает влажный ветерок,
И луна уж закатилась в бездну...
Утро. Разгорается восток.
Вот уж солнце заглянуло в сени.
Выходи на улицу скорей!
Звонко для тебя в кустах сирени,
Распевает песни воробей.
Посмотри, как царственно шагает,
Вся в цветах и солнечных лучах,
Сказочная, нежная, живая
К нам весна-волшебница сейчас.
Пахнет свежей зеленью весною.
Солнечна, красива и светла,
Каждый день дает она обнову,
И везде звучит весне хвала!
Февраль 2002 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Лиш подивись, як сяє сніг на сонці,
Як вдень, дзюркочучи, біжать струмки
І як тепло струмує крізь віконце, –
З утіхи аж виспівують пташки.
Хай вимітає ще зима засіки,
Знаходить крихти снігу й буревій,
Від льоду майже вивільнились ріки,
В дорогу треба брать не сани – віз.
Весна крокує тихо і загайно,
Вся виткана із сонця і квіток,
Ступає сміло теплими ногами,
Де тільки ступить – там дзвенить струмок.
25.02.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Тихенько й обережно йде до нас весна;
Хоч снігом лютого стежини вкриті,
Але дорогу все одно знайде вона –
Бурхлива, вільна, сонячна, барвиста.
Іде весна – тендітна, ніжна і жива, –
Проталинки лишає за собою,
Там, де пройде, – сніг березневий розтава,
Течуть струмки, зливаються з рікою.
Дарують радість нам ці крапельки дзвінкі,
Змивають всі тривоги і печалі,
Тепло приємне поселяється в душі,
Ми танемо в веснянім ароматі.
Немов і я причетна до весняних змін, –
Їх особливостям щорік радію.
А скільки мрій народжується у ці дні!
Весна – любов, натхнення і надія.
06.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Яскраво сонце світить, та не йде тепло.
Морозно, холодно, аж леденіє кров.
Бруньки заклякли у зимових снах,
І квіти вкрила біла сніжна пелена.
Хоча, без сумніву, казковий ясний день:
Яскріє сніг, поскрипує, як хтось іде…
Причепурилось все довкола в білий сніг,
Але чомусь на серце камінь туги ліг.
Зимова гарна ця картина снігова,
Та тільки не дарують радість ці дива,
Бо бачу з сумом – гине неминуче сад,
І замерзають квіти, гине вся краса.
У відчаї я покладу на себе хрест,
Звернусь молитвою простою до небес, –
Від віри й звуків вимовлених фраз
На радість нам зросте з під снігу білий ряст.
18.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Не тріщіть, морози,
Не метіть, метілі –
Вже весна в дорозі,
Хоч простори білі.
Все одно вже скоро
Сніг увесь розтане
І водою впору
Тихо в землю кане.
Сонечко ласкаве
Землю всю прогріє,
Скрізь хай проростає
Травка й зеленіє.
Вернуться швиденько
Птахи чорнокрилі.
Листя зелененьке
Дерево покриє.
Не тріщіть, морози,
Не метіть, метілі –
Вже весна в дорозі,
Хоч простори білі.
22.02.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Міняють забарвлення крони,
Проснулась весна, ожила...
І весело носять ворони
Гіллячки сухі до кубла.
Земля ще важка від вологи,
Лиш трошки прогріта теплом,
На сонці блищить край дороги –
Розтала і сяє сріблóм.
З далекого теплого краю
Іще не вернулись пташки,
Та вже на деревах у гаї
Набралися соком бруньки.
Міняють забарвлення крони,
Проснулась весна, ожила
У квіточках проліска й сону,
У зелені юній стебла.
10.03.1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Про що співають горобці
В останній день зими, в кінці? –
Ми дожили! Чуть-жив! Чуть-жив!
Ми вижили! Жив-жив! Жив-жив!
Весна настане… Ми живі!
Живі ми! Довший буде вік!
Радіють всі: Цвірінь-цвірінь!
Тепла чекай, журбу покинь!
Шукай пір'їнки на гніздо,
Будуй собі нове житло!
Не буде більше хуртовин!
Ти зможеш мати сім дружин!
Отак співають горобці
В останній день зими, в кінці.
14.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Хоч березень вартує у садках,
Кругом біліє сніг… Як диво з див,
Промінчик сонця у моїх квітках
Теплом весняним дихання збудив.
Надворі ще зима, та все одно
Весни прихід я бачу не вві сні, –
Вже сонце дивиться в моє вікно,
Дарує весняне тепло мені.
Розтануть скоро, вірю, всі сніги,
Веселі побіжать в ріку струмки,
Трава зелена вкриє береги,
Весняні всюди розцвітуть квітки.
Гостинно двері відчиню весні,
Зустріну ранніх ластівок приліт,
Що принесуть на крилах у ці дні
Кохання юних і щасливих літ.
21.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Двадцяте березня, а скрізь лежать сніги,
Й сьогодні ще сніжинки пролітають,
Повільно розтають на сонці береги,
Струмки біжать і ріки наповняють.
Весна іде! Коротші ночі, довші дні!
Вже сонце душу так теплом голубить,
Що хочеться побачить казку в цій весні,
В проміннячку, що до життя нас будить.
Та ось вона, ця чародійниця весна!
Дивись, летять птахи он перелітні!
Тож скоро лагідне тепло прийде до нас,
Сніги розтануть – буде тепло в квітні!
20.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Коли весна в права свої вступає,
Зима її ще почекать благає,
Останній сніг з комори вимітає,
Хурделить, сіє, трусить, посипає.
На допомогу вітер закликає,
Щоб сонечко за хмари заховати.
А вітер, коли світом погуляє,
То зможе й кучугур понамітати.
Але якщо весна уже набрала силу,
То сонечком сніжинки розтопила,
Земельку нашу щедру, добру й милу
М’якою талою водою вмила.
Знов луки ожили, ліси й садки,
І соком животворним в напівсні
Набралися на дереві бруньки...
Весна, весна назустріч йде мені!
06.05.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Ось так згадалося мені
Дитинство: сонце гріє,
Стоять надворі теплі дні,
Місцями сніг біліє,
Потроху тане від тепла.
Біжать, дзвенять струмочки.
Парує, дихає земля...
Зійшли квітки в садочку.
У небі синім ґелґотить
Ключ перелітних птахів,
З країв південних він летить.
То – гуси, бідолахи.
„З далеких теплих місць вернувсь
Той ключ птахів до хати,
Приніс на крилах нам весну”, –
Мені так каже мати.
Я придивляюсь: „Де ж вона,
Та чудодійниця Весна?
І як її на крилах нам
Приносять гуси, як панам?”
08.04.2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Знов посипає землю білий сніг
Та стежечки пороша замітає,
Сніжинки тихо падають до ніг,
Пухнаста ковдра землю покриває.
Десь довго забарилася Весна,
І хоч стоїть вже Березень на варті,
Та тільки-но підходиш до вікна,
А там – Зима, ну що це ще за жарти?
Біліє сніг повсюди: й на гіллі,
І на дахах, і на парканах досить.
Та небо десь сховалося у млі,
А землю знов заметами заносить.
І ось настав один ще день Весни,
Сьогодні зрідка сонце виглядає:
То сліпить очі променем ясним,
То любий лик за хмарами ховає.
Молочно-білі хмари… Це Зима,
Неначе шторою, закрила небо.
Проте вже спокою душі нема –
Від снів зимових прокидатись треба.
Знов виглянуло сонечко з небес,
Засяяв світ святковою красою.
Вже на дахах розтанув сніг увесь.
Весна, Весна на зустріч йде зі мною!
07.03.2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486568
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.03.2014
Була весна… Сніги розтали,
І сонце гріло золоте.
Пташки із півдня повертались…
Хто ж знав, що сніг знов замете?
Бо за вікном зима, як справжня,
І сніг все йде, іде, іде,
Та й сонечка не видно зрання, –
Все біле у снігу й бліде.
А сніг іде такий лапатий
І землю пухом покрива –
Не хочеться виходить з хати,
Бо хоч і сніг, але – моква.
І страх бере: що ж далі? Годі!
Чи довго буде ще зима,
І що віщує нам природа,
Чи діла їй до нас нема?
А сніг дороги замітає,
Іде густий-густий такий…
Весна не дуже поспішає, –
Назад вертаються пташки.
08.04.2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Ніяк зима не може вгамуватись,
Все трусить, трусить снігом із небес.
Вже хочеться весною милуватись,
Змертвілий лик природи щоб воскрес!
Чому не хоче уступити трону
Замріяній красунечці весні
Зима? Морозитиме нас до скону?
Нізащо цього буть не може! Ні!
Але іще тріщатимуть морози.
То й добре – підсихають болота.
Такі вже, бач, на ближчі дні прогнози...
Та все ж прийдуть весна і теплота.
18.03.2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Далеко за гомінливим багатолюдним містом, за густим лісом і пологим, вкритим квітучими духмяними травами, пагорбком простягалася широка долина вдовж річки Топірець. Другий берег річки був окантований чорною похмурою стіною скель, що високо здіймалися над водами ріки. Долина вся сяяла зеленим оксамитом, по якому виспівуючи скакали маленькі зелені й коричневі цвіркунчики.
А річка! Вода в ній бігла чиста-пречиста, переливалася між великими валунами і дзвеніла, мов музика. Промені сонця торкали дрібненькі хвильки, виблискували, мерехтіли і розсипалися дрібними срібними осколками по воді.
Скелі ніби захищали своєю чорною непідступною стіною цей чарівний райський куточок. Сюди приходила побути на самоті, помилуватися красою і послухати чарівні звуки природи Марічка.
Одного разу вона тут зустріла прекрасного хлопця, і вони покохали одне одного. Так їм було любо та гарно вдвох у цьому безлюдному тихому місці, що, побравшись, вони вирішили побудувати собі палац на скелі. А щоб бачити чарівну красу долини і річки, то палац будували близько від краю урвища.
Ось уже будівництво підходить до кінця... Марічка вийшла на балкон, який висів просто над річкою, щоб покликати коханого вечеряти. А він в цей час закінчував покрівлю даху. Почув любий голос, обізвався, а вона нахилилась, щоб побачити чоловіка, втратила рівновагу і випала з балкону, упала в річку і розбилась на великих гострих краях валунів.
Побіг чоловік до любої дружини в долину, та побачив там її вже мертву. Підняв кохану на руки, поцілував бездиханну в уста, і поніс долиною. Серце його краялось від сильного болю і горя – втрати коханої дружини. Сльози затьмарювали весь світ і лилися, лилися непрохано з очей. З пораненого тіла коханої стікали на зелений оксамит долини великі янтарні краплі крові, змішані зі сльозами. А він носив, носив її долиною по тих стежинах, де вони гуляли разом, і кров зрошувала червоними росинками траву долини…
На тих місцях, де падали краплі крові, виростають і рясно розцвітають червоні маки.
06.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475306
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.01.2014
Через поле, засіяне житом, тягнулася довгою змійкою ґрунтова дорога до містечка. Стояла тепла суха серпнева погода. Вітер коливав колоски з налитими спілими зернами. Край дороги ріс спориш, а трохи далі – різні бур'яни. Багато рослин уже відцвіло, і в насінневих коробочках виросли та достигли маленькі зернятка.
Ось у одної рослинки найстарше зернятко так виросло, що репнула тонка оболонка коробочки. Зернятко через щілинку виглянуло на волю, а там така краса: різнобарвні квіти, золотисті жита, блакитне небо, яскраве сонце, білесенькі хмарки, свіже повітря! Йому так було незвично і цікаво, що висунувшись з коробочки, ненароком випало з неї на землю. А тут – привілля! Зернятко швидко змішалося з піщинками і подалося з ними бавитися за вітром.
Так у розвагах швидко минув час, стало холодніше, зривався холодний вітер з дощем. Вітер підхопив зернинку і поніс, поніс кудись далеко в невідомі місця. Зернинка досхочу політала в повітрі і, коли вітер ущух, приземлилася у вологому від дощів ґрунті.
Незабаром її прикрило опалим сухим листом, вона зігрілася в своїй новій хатинці і заснула.
Зверху на листя ліг товстий сніжний покров, зернинці було тепло і затишно. Там вона відпочивала аж до весни, поки не відчула якогось збадьорливого тепла. А як відкрила очі, то побачила чарівне сяюче світло. То ясно світило і пригрівало весняне сонечко.
Сніг танув і напував зернинку живильною вологою. Зернинка після довгого перепочинку спрагло і жадібно пила цю вологу і стала збільшуватися, набубнявіла; поверхнева шкірочка розтягнулася і лопнула. А в тому місці, де був розрив, показався малесенький тендітний кволий росточок. Це починалося нове життя.
Росточок сміливо і наполегливо пробивав собі шлях до сонця, чіплявся вусиками-корінчиками за землю і... почав зеленіти. А зернинка... зернинка віддавала йому всю свою силу, все надбання, щоб він виріс високим, красивим, як колись була та рослинка, на якій вона жила, кохалася і звідки пішла шукати пригод.
21.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475304
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.01.2014
Край неба ледве жевріє на сході,
А ранок свіжий обгорнув туман.
Приємний ніжний теплий вітру подих
Приніс мелодію світанку нам.
Вона над дахом лине у повітрі,
Над зеленню весняною садів
Хмаринкою казковою за вітром, –
Заполоняє душу ніжний спів.
У ній звучить, як сонце світить ясно,
Голубить промінь лагідним теплом,
Як роси вранці випадають рясно,
Яскраво сяють на траві срібло́м.
В ній чути чарівні пісні пташині
І те, як пахнуть квіти у саду.
У ній блакить небес і води сині,
І стежка, по якій до тебе йду.
Лунає скрізь мелодія казкова
Про цей великий і прекрасний світ,
Несе мене на крилах в далі нові, –
Нема миліше рідної землі.
24.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474936
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2014
Люблю природу, все, що бачать очі,
Люблю, коли весною квітне сад,
Люблю осінні прохолодні ночі,
Люблю зимовий білий снігопад.
Чарують зір сніжинок хороводи,
Їх іскорки на ковдрі із снігів,
І як біжать весняні талі води
В струмку малому поміж берегів.
Люблю осіннє листя золотисте,
І, взагалі, осінній весь наряд,
Люблю і весни, й зими, й небо чисте,
І літній неповторний зорепад.
Люблю, як в небі зорі ясно сяють
Й серп місяця яскраво там горить,
Люблю, як світить сонечко ласкаве
І зрідка хмарка біла десь біжить.
Люблю, коли навпроти ніжний погляд
Торкає струни чулої душі…
Люблю я тінь лісів, безмежність моря,
Його пінисті хвилі… і дощі.
Люблю яскравий спалах громовиці,
Люблю веселки радісне крило…
Вбираю скрізь життя я по крупинці
І хочу, щоб омріяне збулось.
04.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474935
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2014
Калинонько, подружко моя вірна,
Край стежки ти в самотності зросла,
До тебе притулюсь обличчям ніжно,
Згадаю батьківську хатину край села,
Каскад ставків, поля безкрайні, ниви,
Бабуню, татка, брата, матінку, сестру,
Бузок, високі мальви, кущ калини,
Вузьку стежину до кринички у яру.
Свій сум розвію, як в думках полину
В Оріховець, де народилася й зросла,
Пройду, як у дитинстві, по стежині,
Яка високими житами заросла.
Рослинко невибаглива, калино,
Ти завжди прикрашаєш батьківський поріг,
Ти – рідний край, моя ти Батьківщина,
Ти – щастя і благополуччя оберіг.
05.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474755
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.01.2014
На полотні різноманіття антуражу,
Природою утворена, перлина суща:
Це – край казкової краси гірських пейзажів,
Умитий щедро водами джерел цілющих.
Це – барвний відблиск вод стрімкого Черемошу,
Бурхливого Прута енергія неспинна,
Розважливий Дністер це, батько сивочолий, –
Що водами несуть відлуння старовинні.
Цей край оспіваний в поезії красиво,
Любов’ю непідкупною людей зігрітий.
Для всіх охочих долучитися до дива
Гостинно місце чарівне завжди відкрите.
Карпатські гори незвичайні, виняткові,
Одна про них лиш згадка душу зігріває,
Й бажання виникає невгамовне знову
В цих неповторних краєвидах побувати.
28.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474754
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2014
Багаття розіклала я в саду,
І розгорілось полум'я яскраве,
Тепло лилося від вогню навкруг,
Летіли вгору іскри золотаві.
В вечірній тиші чувся спів вогню,
Немов палахкотів платок шовковий,
Шипіло і тріщало в тиш нічну, –
Гарячі язики лизали дрова.
Багаття проганяло темну млу,
А танці вогнища вселяли спокій,
З душі моєї проганяли сум,
Наспівуючи серенаду ночі.
Нечутно майже вітру і димок
Помітний ледве піднімався вгору.
Мене п’янило вогнища тепло
І огортали пахощі садові.
Дим загубився десь у млі нічній…
Свою я тихо осінь проводжала:
Мої горіли мрії у вогні,
Мене частинка і душі скрижалі…
10.11.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466493
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2013
У тиші й самоті придумую слова
Про тепле літо, про зиму, про осінь,
Як навесні радіє сонечку трава,
Як сяє неозора неба просинь.
Занурююся з головою в світ краси,
В пейзажах розчиняюсь поступово,
Так біль свою я намагаюсь загасить,
Причепурѝти храм душі святково.
Не хочу бачити в траві зеленій бруд,
Пакети целофанові, бутилки,
Поламані кущі й дерева там і тут, –
Це роблять люди, наче звірі дикі.
Красі немає змоги звестись з-під сміття,
Їй не дають засяяти у славі,
Як рай казковий, для квітучого життя
Спасти наш світ байдужий і лукавий.
Тому у самоті придумую слова, –
Так очі на красу відкрити прагну,
Щоб кожен за чарівність світу вболівав
Й природи диву приділаяв увагу.
14.12.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Не зможеш мене ти забути,
Я – юність і ніжність твоя,
Хоч цього не можна збагнути,–
Носитимеш в серці ім’я.
Забути не зможеш мій погляд
За вихором днів і ночей…
Я тінню блукатиму поряд,
Тобі буду дружнім плечем.
Я ласкою теплого вітру
І ніжністю сонця весни
Зігрію тебе, стану Світом,
Приходити буду у сни.
Забути й тебе я не в силах!
Зі мною хай буде завжди
У буднях сумних і тужливих
Повсюди твій голос дзвінкий.
Ридання душі і зітхання
Ніч слухає, зорі горять…
Та пам’ятей наших вінчання
Нам свічі німії здійснять.
29.09.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
„З коханими не розлучайтесь!” –
Як заповідь, слова звучать.
Один одному намагайтесь
Любов і ніжність дарувать.
В пориві гніву здатний кожен
Багато помилок зробить
І через гордість втратить може
Коханих дорогих умить.
Захоплення всі швидкоплинні
Затьмарюють і світлий ум,
В бажанні вирватись з рутини
Зазнати можна різних згуб.
Лиш вічне серце з почуттями.
Любов, що виникла без слів
І розгорілась полум’яно, –
Сенс існування на Землі.
З коханими не розлучайтесь
І бережіть свою любов,
Даруйте ніжність і плекайте,
Щоб в жилах не схолола кров.
З коханими не розлучайтесь –
Шепоче вічність знов і знов.
Душею й серцем об’єднайтесь,
Життя сюжет діліть на двох.
Нехай печалі вас залишать,
Ви створені творить любов.
Життя свідоміше настане,
І ніжність з вами буде знов ...
Наповнить вірою вітрила
Кохання щире кораблю,
Щоб щастям очі засвітились
Й слова звучали: „Я люблю!”
29.09.2011р.
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
Бурхлива, як життя, ти - рідна мово,
Зовеш і мелодійністю чаруєш.
Немов метелик, на вогонь лечу я
В гарячі і палкі обійми слова.
Від тебе вже не можу відірватись,-
Сильнішої від тебе не існує…
Моє ти серце, кров, яка вирує,
Аби клітинку кожну напувати.
Без слова неможливе існування.
Із перших днів буття явилось слово,
А з нього народилась рідна мова,
І це не просто засіб спілкування.
Вона - душа народу, чиста й мудра,
Жива як люди, що її створили,
Це пісня мами й перший крик дитини,
Історія, традиції, культура.
О мово, багатостраждальна мово!
Яких лихих годин ти зазнавала:
Твоїх співців у тюрмах катували,-
Народ, закоханий у рідне слово.
Немов весна, щораз встає в обнові
Квітує, і не вмре уже ніколи,
Не стихне, не зів'яне у покорі
Моя кохана материнська мова!
Не згасне хай повік вогонь любові,
І щастя, й гордості, що є ще люди
І той народ, що не посмів забути
Красу співучої своєї мови.
09.08.2012року
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012
На шовку неба сонечко сіяло,
Купався в променях прозорий день,
В гаю синичка радісно співала
Весняних хитросплетених пісень.
Неначе у повільнім вальсі вітер
Кружляв, торкав крилом гладінь води,
І дзеркало ріки іскрилось сріблом,
Брижі блискучі бігли в береги.
За вітром линув аромат приємний
Від перших квітів, чи з берези сліз,
Від набубнявілих бруньок у кленів,
Чи хвої пахощі поширив ліс.
Весна прийшла, хоч поки ще незрима,-
Стають підвладні їй і мрії, й сни,
Коли вдихаєш ледве уловимий
І щонайтонший аромат весни.
24.03.2012р
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012
Ніч воістину священна і святкова,
Сяйво свічок, линуть щирі молитви,
Радісні обличчя, сповнені любові,
Зустрічають світлосяйний день новий.
Урочиста ніч - провісниця спасіння,
Веселиться і святкує світ увесь,–
Не зазнавши скверни, не пізнавши тління,
Перемігши смерть, Ісус Христос воскрес!
З нами бо правдиво обіцяв Він бути,
Переніс розп'яття, смерть Він переміг,–
І радіє небо, й веселяться люди,–
З гробу Світло сяє плоттю у пітьмі.
Воскресіння славне! Просвітімось люди!
Щиру радість піднесімо до небес,
Торжествує бо життя нетлінне всюди:
Перемігши смерть, Ісус Христос воскрес!
27.03.2012р́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012
Про жасмин є легенда красива.
Згідно з нею всі квіти колись
Були білі в садах і на нивах,
Аж незнаний художник з’явивсь.
Мав з собою він фарби яскраві
Й запросив, щоб забарвити всіх
Синім кольором, чи золотавим,
Чи червоним , – для їхніх утіх.
Кущ жасмину знаходився поряд,
Взяти колір хотів золотий
Сонця любого, й сяяти в морі
Неповторної зелені ним.
Невдоволений був живописець,
Що жасмин попереду троянд, –
За красою троянди найвище,
І немов королеви стоять.
В покарання жасмин мав чекати
До кінця, та характер зберіг.
А художник узявсь фарбувати
Квіти барвами всіх кольорів.
В результаті вподобана фарба,
Що жасмин взять для себе хотів,
Майже вся-вся дісталась кульбабам,
Та й просить більш жасмин не волів.
На вимогу щоби поклонився,
Він художнику так відповів:
«Я вважаю, що краще б зломився,
А згинатись не буду повік».
Залишився жасмин і понині
Нескоримим, тендітним, крихким,
З білим цвітом на гордій билині,
І ми любим його ось таким!
09.06.2011 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264269
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.06.2011
На заході ясніє загравою небо,
Вечірні сутінки неквапно погасають,
Темніє небосхил. У вишині далеко
Уже маленькі зірочки сріблясто сяють.
Ніч огортає землю, барви потемніли,
На небі срібний місяць та зірки палають,
І зверху ллється прохолодне дивне світло, –
Дзеркальні води річки небо відбивають.
Люблю я більше літні прохолодні ночі,
Коли згори така приємна свіжість лине,
А від землі розпеченої денним сонцем
Тепло вологе піднімається незримо.
Яскраве денне сонце вже до сліз не сліпить.
Притлумлена небесним загадковим світлом
Шовкова темрява, і місяць очі тішить.
Безлюддя…тишина…спочин від шуму міста.
При сяйві місячнім так любо погуляти,
Повітрям свіжим насолоджуючись вволю,
У літню ніч… час таємниць і чар Гекати –
Володарки над долями землі і моря.
30.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262544
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.05.2011
Ось тепер я бачила і знаю, –
Диво сталось на моїх очах, –
Як красиво роси осідають
Вранці на зволожених листках!
А як сонця промені торкнуться
Ніжно до краплиночок роси,
То вони до мене посміхнуться
Відблиском казкової краси.
25.05.2011 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261561
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2011
Немов це чудо мені снилось…
Сьогодні вранці у садку
Роса, як діамант, котилась
По виноградному листку.
Одна за одною котились
Дрібні сльозиночки роси
Й на кінчиках листка лишились
Прозорі крапельки сльози.
Красу таку я вперше бачу, –
Природи дійство чарівне.
У захваті ледь не заплачу,
Бо встане сонце – все мине.
18.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260456
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2011
Впали роси світанкові
В луці на траву шовкову.
Сонце піднялось над світом, –
Всюди сяють самоцвіти.
Я піду по травах боса
І зроблю стежину в росах.
Де пройду – трава не сяє,
Просто зеленню буяє.
Шлях оточений красою
Об’єднає нас з тобою.
І розквітне щире й дивне
Щастя світле і правдиве.
18.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2011
Зачем надежду будишь ты во мне
И тайное желанье встречи?
Вернуть нельзя былые счастья дни, -
Давно любви угасли свечи.
Хотя… надежды жар теплится пусть,
И будят жажду жить мотивы.
В моё пусть сердце не наводят грусть
Души прекрасные порывы.
Моя надежда светлая, живи!
Чтоб видеть мир и восхищаться,
Меня из мрака к счастью позови,
С печалью чтобы распрощаться.
Уныние, исчезни из души!
Надежды светлые мотивы,
Зовите к свету, жить,творить в тиши
Души прекрасные порывы!
06.02.1995г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260313
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.05.2011
Сквозь тучи мрак в ничтожные просветы
Прорвался лучик солнца золотой,
Лужайку озарил весёлым светом
И я к нему дотронулась душой.
Размякло тело в безмятежной неге,
Почувствовав немножечко тепла,
Остановились мысли в быстром беге
И на лице улыбка расцвела.
На миг один тепло к нам возвращалось,—
Заплакало слезинками дождя
И белой паутинкой попрощалось
Со всеми бабье лето, уходя.
29.09.1997г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260312
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.05.2011
Три важнейшие приметы
рожденья утра и рассвета
назови !
–Светлеет небо, звезды меркнут,
На землю падает роса,-
Вот те важнейшие приметы,
Начала утра чудеса.
-А если плотной пеленою
Закрыли тучи небеса?
Что назовешь приметой тою,
Когда творятся чудеса?
-Чуть-чуть бледнеют на востоке
И розовеют небеса,
А в тихом воздуха потоке
В траве рождается роса.
Поет петух «Зарю» с насеста,
В кустах чирикнул воробей.
-Но ты вдали от того места,
В горах, в лесах, в тиши полей!
-Какие ж это три приметы?
Как начинается рассвет?
Быть может сможешь мне ответить,
И мне подскажет твой совет.
28 сентября1999г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260124
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.05.2011
Потрібно піднятись на саму вершину...
По ґрунику вперто іду.
До неї дістанусь наступної днини,
Щоб скинуть в глибоке провалля біду.
А ну ж бо, ще трохи – і ось та вершина,
До неї хвилин п’ять іти
По ґрунику. Добре тримаюся, міцно,
Щоби попри все досягнути мети.
Якби ж по дорозі погожої днини
Мені Сонце-Руту знайти,
Здається, спливали б скоріше хвилини,
Проворніше з друзями було б іти.
А там на горі буде чистеє небо, –
В долині залишу хмарки.
Іще п’ять хвилинок напружитись треба
І з друзями весело йти залюбки.
20.05.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Розцвів бузок окрай мого вікна,
Суцвіття чарівні укрили віти.
Це з нами вже прощається весна,
В дарунок залишаючи ці квіти...
Надходить літо, і з усіх боків
Я чую тихий крок його й щаслива:
Милуюсь тихо зеленню садів,
Тим, як вкивається ростками нива.
Лунає у гаях весняний спів, –
Дзвінкі веселі пташок перемови
Наповнюють мелодію вітрів,
І я вбираю радощі віднови.
Тепла приходу тішиться Земля,
Відроджена природа аж співає, –
Подолано той незбагненний шлях
Покірністю всього земного раю.
14.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259532
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2011
Візьми, читай святую книгу Бога,
Душею зрозумій спасіння словеса.
Пройде миттєво вся твоя тривога
Благії ти побачиш серцем небеса.
Повір, коли похилий будеш віком,
В душі пройде бурхливих почуттів потік,
Цікаві кинеш книги всі, ця тільки
Одна з тобою лиш останеться навік.
І в ній знайдеш, чого ніде до того
Не віднаходив у великім світі цім.
Просити більше не почнеш нічого, –
Тут повнота всіх благ і тут усе у всім.
21.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258865
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.05.2011
Настає ранок… Місяць закінчив свою благородну справу і разом із зорями пішов на спочинок. Вони ж слухняно закрили свої, сяючі мерехтливим вогнем, очиці , погасли. Світанкове небо починає світлішати і на обрії вже зливається з засніженою землею.
Неначе в білому мареві стоять чорні стовбури дерев і, як мертві, не ворушать своїм віттям. На білому,як цукор, снігу спокійно лежить сіра тінь від дерев. Земля , вдягнута в шати білого пухкого снігу, ще спить зимовим тихим сном… Як гарно навкруги!
Дороги, наче встелені чистим вибіленим полотном оздобленим сірими смужками стежок протоптаних в пухкому снігу,здаються довгими килимами.
Тихо… Будинки ще сплять під сумною вартою чорних нерухомих дерев. Лише де-не-де заблищить веселий вогник світла в оселі дбайливого хазяїна.
Повітря прозоре, чисте й свіже. Інколи легесенько пестує обличчя тихий подих звідкись виниклого, холодного, морозяного вітерця.
Як хороше!
Січень 1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258805
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.05.2011