| Сторінки (13/1205): | « | 11 12 13 | » |
Навіщо ти надії будиш у мені,
Про зустріч мрії і думки таємні?
Уже не повернуть минулі щастя дні,
Кохання відійшли часи приємні.
Та все ж нехай надія душу зігріва!
Щоб жити далі і забуть страждання,
Нехай не сушить серце сум – хай ожива
В душі прекрасне чисте поривання.
Моя надіє кришталевая, живи!
Красу щоб бачити і закохатись,
Мене до щастя ти із темряви зови,
Зі смутком щоб назавше розпрощатись.
Зневіро і журбо! Пориньте в забуття.
Надії кришталевії мотиви!
До світла й творчості покличте, й до життя
Душі прекрасні чистії пориви.
06.02.1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
Дивлюсь щоденно у поштову скриньку,
Чомусь листи від тебе не приходять…
Чекаю і сумую помаленьку,
Мені і скриньці це цілком не шкодить.
Поштова скринька із скляним віконцем,
У ній надовго поселився спокій,
Туди ніколи не загляне сонце,
Чуже не потривожить тишу око.
Так затишно, що аж маленькі птахи
Звили собі у скриньці цій гніздечко
І діток вивели там, бідолахи,
Я пройнялася ніжністю; сердечко
На самоті сумує, я чекаю, –
Десь птицями листи мої літають.
22.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
Я не хочу, щоб сумніви в душу прокрались,
В мрії вірити хочу, та так, щоб збувались!
Що минуло, я знаю, назад не вернути
Й неможливо ураз, що було, те забути…
Та не можу замкнутися в тихому раї,
Бо в самотності спогад про давнє спливає.
Дуже хочеться жити і знати майбутнє,
І щасливі хвилинки ловить незабутні,
Хоч нерідко сумні почуття огортають
Й меланхолію стрімко в печаль обертають.
Як раніш – вже не буде, і марні надії
Залишають у спадок порожніми мрії.
Я дивлюся з молитвою щирою в небо,
Бо в порядок думки привести свої треба.
Вірю, зірка моя буде довго світити,
В чисте небо надія у мріях летіти.
24.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
Люблю я мріяти під шум дощу
І стежити за краплями на склі, –
В душі коловорот думок ущух,
Тягар меланхолійний в серці ліг.
Мене мелодія дощу зове,
На спритних крилах мрій своїх лечу,
Ріка надії та чекань пливе,
Немов мотиль на сяючу свічу.
Лечу, і падаю, і підіймусь,
Переплетіння звуків чарівни́х
Там, за вікном, принаджує чомусь:
Твій голос лагідний в дощі дзвенить.
Це – мрійні витвори, казкові сни,
Безглузда віра в ряд мирських подій,
В яскраві барви. Бо напівтони
Повсюди й дощовитий супокій.
05.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
Тобі зателефонувати, – є думки, –
Хоч раз один-однісінький, в неділю,
Але наважитись зробити крок такий,
Нав’язуватись ніби, я не смію.
Шаблонних кілька фраз мені промовиш ти,
Вони мені лише розтравлять душу,
У тих словах і фразах стільки пустоти,
А безвість повна мрій – чекати мушу.
Та й не сумую я, Христос – мій Друг близький,
Із Ним у плині днів веду розмови…
І телефонні не потрібні тут дзвінки,
Його святим втішаюсь кожним словом.
14.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
Прийшла зима. Сніжинки пролітають,
Надійно мрій моїх приховують сліди
І білим пухом ангельським встеляють
Весь світ: стежинки, хати, ліс, поля, сади.
На цім снігу незайманому білім
Я гілкою ім’я край стежки напишу
І намалюю квітку неуміло,
В дарунок імені картинку залишу.
Ім’я на білому снігу – це туга,
І як постскриптум ненаписаних листів
Далекого, але близького друга,
Як сяйво місяця, що уночі горів.
Ім’я на білому снігу – як світло
Зірок казкових у безхмарних небесах…
А що кохаю, – написати не посміла,
Немає сенсу у написаних словах.
Як повз пройдеш, і прочитати вдасться
Своє ім’я на білосніжній простині, –
Теплом у серці відізветься щастя…
Ім’я, немов молитва…
Квітка…
Сніг…
05.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Ступає тихою ходою осінь
Із теплими дощами і туманом,
Закрили сиві хмари неба просинь,
Природа у садах святково вбрана.
Вплітає стрічок жовтих шовк у крони,
Шепоче вітер листячком прив’ялим.
Мене причарувала знову осінь,
Без тебе я в красі цій заблукала.
На струнах вітру тихо грає осінь,
Закоханий в цю пору дощ ридає,
Кохання підхопила неба просідь,
Як ягоди калини почуття палає,
Зове і манить, і несе на крилах…
У тисняві моїх мрій нездійсненних
Я не сказала слів тобі важливих,
Втонула в вирі осені шаленім.
Осінні звуки мелодійні підхопили,
І лину вслід у області високі, –
Незчулася, як за дверима стихли
Твої такі знайомі й рідні кроки.
Крильми я б’юся об твою байдужість,
Неначе птиця зранена у горах,
Самотньо так без тебе, й серце тужить,
Бо втратила тебе в осінніх хорах.
Вернись назад, тебе я дочекаюсь,
Щоби дотла згоріти в мерехтінні
Свічі твоєї, і прости, благаю, –
Я заблукала в музиці осінній.
05.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Настала тиха ніч…Танцюють тіні
Опівночі у світлі ліхтаря. На стінах,
На гілочках росте неспішно іній…
Годинник у кімнаті шепче щось постійно…
Крізь вікна місяць в хату заглядає,
Яскраві зорі зачаровують красою…
Село в нічному світлі засинає,
Утомлене за день в трудах без супокою.
Думки розсіюються і зникають,
Неначе навесні бурхливі талі води…
Молитву я востаннє промовляю,
І тихою ходою сон у дім приходить.
І наче у житті найбільше диво:
Картини бачу кольорові і приємні
У сні… Там ти і я, і ми щасливі…
Чи розкриваються у снах думки таємні?
Навіщо ніч панно таке малює?
Чому світила неба так чарують очі?
Чому той сон тривожить і хвилює?
Про що так таємниче ніч мені шепоче?
Чому у снах я чую голос ночі,
Що кличе повернутись у давно минуле?
Можливо, почуття збудити хоче,
Що тихим сном міцним,
як я, в цю ніч заснули.
26.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
В мої ти інколи приходиш сни,
Чудові сни, і все, як наяву, –
В них я і ти, і погляд твій ясний,
І голос ніжний пестить тишину.
У снах ти, наче місяць золотий,
Вриваєшся із ночі у вікно,
Пронизуючим щастям снишся ти
І раниш серце – завмира воно.
Не хочу прокидатись від цих снів:
Співучий голос очаровує мене,
А очі, очі чисті і сумні,
До щастя погляд ніжний їх зове.
Хоч рідко ти приходиш в сни мої,
Зворушуєш у серці почуття…
Я доторкнутись прагну рук твоїх
І поглядом ловлю твої вуста.
Ти знов і знов приходиш в сон міцний, –
З глибин душі видіння постають:
Такий далекий, рідний і близький…
Забути мушу, а я знов люблю…
26.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Осінь в шати кольорові
Одягнула всі сади.
Я милуюся красою,
Це обожнюєш і ти.
Листя падає додолу
І тихенько шарудить.
А любов моя за мною,
Наче тінь, услід спішить.
Я ловлю листки в долоні,
Шелест слухати люблю…
Ти приходиш в сни ранкові, –
Прокидаюся в жалю.
Я листочків назбираю,
Збережу шасливу мить…
Листя землю покриває
Шаром тихої мольби…
17.07.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Задушливе повітря… теплий ранок…
І тихо так – не чутні пташок голоси…
Що буде вдень, коли такий світанок? –
Зів’яли квіти у саду й нема роси…
Рослинка в неба дощику благає…
Хоча і хмара сіра суне, і гримить,
Та сонце світить і дощу немає,
Лише зросив – і травка краплями блищить.
Душа сумує, та вона ж не винна
У тому, що могло би буть, та не збулось…
Благаю, як зів’яла та рослина,
Дощем щоби на землю щастя пролилось.
03.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
* * *
Знов дощик барабанить у вікно,
Прозорі чисті краплі шибку миють…
Гримить і блискає… Та все одно
Хмаринки сонечко мені відкриють.
Дивлюся, як надворі дощ іде,
Із неба ллє суцільною стіною,
І град пішов… Мабуть, жара спаде…
Сиджу в кімнаті теплій самотою.
Ось і закінчилася вже гроза…
Блакитне знову виглядає небо…
Дощу на шибці підсиха сльоза…
А я сумую й думаю про тебе…
14.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Встаю й лягаю з думкою про тебе,
Для мене ти – як зірка провідна,
Що світить уночі і вдень край неба,
І не в сузір’ї, а сама-одна.
Як подумки з тобою розмовляю,
У відповідь – лиш тишина німа…
Слова мої на аркуші лягають,
Сповиті смутком, у рядки письма.
В них навіть неозброєним ти оком
Усі помітиш порухи душі,
Всі почуття, які я ненароком
Без зайвих думок виклала в вірші.
Так сталося… Палає зірка ясна,
Холодне ніжне світло з неба ллє.
Життя для мене й світ такий прекрасний
В промінні чарівному постає.
Думки мої, бажання, мрії линуть
В безкрайню і бездонну неба вись
В надії, що, блукаючи, зустрінуть
Твої бажання і думки колись.
07.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Ніч крилом вороним огортає,
В небі зíрок і місяця блиск…
Як раніше, я знов не дрімаю,
Мої думи підносяться ввись.
Ллється з темряви світло холодне,
Гомін міста на вулиці стих,
А мені не заснути сьогодні
Через погляд очей дорогих.
Я з любов’ю дивлюся на фото,
На обличчя, на усміх очей,
Теплий, лагідний, добрий і просто
Наче казка прозорих ночей.
Так дивлюсь я у мріях непевних
На красиве поличчя твоє,
Любий образ – чіткий і відвертий, –
Як живий на світлині стає.
22.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
* * *
Дні злітають, як листя осіннє
У моєму саду опадає...
Тільки ж листя опале не винне,
Що лежить на землі й не зникає,
Як прожиті години й хвилини
Проминають, у безвісті тануть;
А за ними думки мої линуть...
Я скучаю... я дуже скучаю...
Я не гніваюсь, я просто гину...
Що робити із цим – я не знаю...
Цьому ради немає, ні спину...
22.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Коханий мій, не залишай
Мене саму, як пеленою
Навкруг закрила світ печаль,
Прийди, порозмовляй зі мною.
Не покидай мене, як сум
В своїм тяжкім огорне лоні,
А підійди і приголуб
Теплом і ніжністю в долонях.
Не залишай, коли смутна,
Розваж, розвій журбу давнішню
І покажи, як край вікна
Співає сіра пташка пісню.
Коли непрошена сльоза
В очах заблискотіла сріблом,
Утіху поверни назад, –
Любов твоя мені потрібна.
Коханий мій, не залишай
Мене, як скрізь біда й нещастя,
Круг рятівний мені подай,
Закрий мене від цих напастей.
Самотньо й страшно так мені
Без тебе, нині все байдуже…
Кохай і поряд будь всі дні,
Не покидай мене, мій друже.
31.03.1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
Хоч і зима, а на душі понура осінь,
І серцю тяжко від хмурного неба, –
Моя заплуталася думка в міжсезонні
Про тепле ніжне сонце і про тебе.
Як в міжсезоння, на душі –
то дощ , то сонце…
Такі ж мінливі часом і стосунки:
То серце оживе і радісно тріпоче,
А то ридає й відчуває муки.
Самотні довгі вечори, вночі безсоння…
Чому душа моя так знемагає?
Можливо, залишать не хоче міжсезоння,
Бо від життя нічого не чекає…
Як і в природі, у душі усе змішалось…
Я відповідь не знаю на питання…
До мене крізь вікно ніч зоряна сміялась,
Холодне місяць посилав сіяння…
23.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
В словах твоїх тепер немає значення, –
Закінчилась мелодія кохання,
Не буде романтичного побачення,
Для нас з тобою зустріч ця остання.
Сховала ніч мій розпач і збентеження,
Та гірко усвідомити розлуку,
Чекала довго на твоє повернення,
Тебе забути не ставало духу.
Мене запевнював, що не обманюєш.
Я вірила, і дні пливли, як весни.
Чому ж тепер моє серденько зранюєш?
Ти не кохав, якщо сказати чесно.
Пройшли роки, усе давно минулося,
І серце так до тебе вже не лине.
Як в пам’яті спливе те, що забулося, –
Тріпоче серце у такі хвилини.
І ніби сон щасливий я дивилася:
Пливе по небі місяць, сяють зорі…
Думки щасливі раптом зупинилися,
І давнє відізвавалось в серці болем…
10.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Сьогодні знову дощ іде,
Похмуре небо плаче…
У душу смуток западе́,
Який багато значить.
Хоч мучилась від спекоти́,
Та сонечка бракує, –
Багряний сум в душі застиг,
Вітри осінні дують.
Але не дощ завдав жалю,
Він лиш підсилив смуток, –
Не поряд той, кого люблю,
З ким хочу поруч бути.
24.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Дощ за вікнами падає сірий…
Не дає мені знову заснути
Відчуття якесь незрозуміле
І дощу монотонний в скло стукіт.
Дощ шумить, барабанить у вікна,
В казку кличе мене, припрошає,
Та не хочу до нього я бігти, –
Меланхолію він навіває.
А він краплями б’ється у шибку,
Ніби в душу жадає попасти,
Проникає в відкриту кватирку,
Хоче щось мені розповідати.
Б’ється, стукає в шибку і ллється,
Дій ніхто його не розгадає
І не слухає. Він до нас рветься –
Від самотності, мабуть, страждає.
Розумію, що дощик цей хоче,
Тихо слухаю шум… Щось чекаю?
Так самотні стихії дві мовчки,
Я і дощик, про щось розмовляють.
Дощова це лунає соната,
Миє вікна душі, гоїть рани;
Прополіскує сірість завзято
Повсякденну осінній посланець.
Ось останні краплини спадають
На обвисле, важке, мокре листя,
На дахи … Поступово вщухає
Дощ… Спокійно скрізь стало і чисто.
26.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Крапає дощ…
Я тебе не побачу, на жаль.
Крапає дощ, –
Серце стискує туга й печаль.
Наче кришталь,
Всюди краплі прозорі дощу.
Пахмурна даль, –
І небесних сліз жалісний шум.
Відчай кричить:
Я тебе не побачу… як жаль!
Дощик мрячить –
І безпристрасно мочить асфальт.
Дощ крапотить…
Не зустріну ніколи тебе.
Дощ крапотить, –
Наче плач непогожих небес.
Холод і сум,
Та застиглі у краплях слова…
Затишок дум, –
І самотність щемка дощова.
Настрій смутний:
Вже ніколи не стрінемось ми!
Дощ проливний
З неба ллється рясними слізьми.
07.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Я дивлюсь на фото в самоті,
Що прислав мені в часи розлуки…
Розпачу й жалю останніх днів
Не умію висловити муки.
Знаю, не почую ніжних слів
І ніколи вже не поцілую,
І від ласк твоїх не буду мліть…
Цим печалюсь і за цим жалкую.
Назавжди лишились смутку дні, –
Не зустрінемося вже ніколи.
Боляче звучать два слова ці:
Вже ніколи, милий, вже ніколи.
Не побачу я твоїх очей, –
Відійшов… як важко усвідомить…
Не прийдеш у мареві ночей
Сном чи думкою, уже ніколи!
Будеш лиш у спогадах моїх
Ти відлунням жити бур забутих.
Ти один для мене був усім!
Вже ніколи того не вернути…
12.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
* * *
Осінь – час езотеричних мрій,
Підсумку нездійснених надій.
Осінь – тужна і сумна пора,
Як елегія річних утрат.
Восени життя рахуєм плід, –
Ще один прожитий плідно рік.
Смуток з думкою переплелись –
Шарудить сухий опалий лист.
Загалом прекрасний смуток – це
Мрії, плани в різнобарв’ї сцен
І очікування білих снів
Зимови́х морозів і снігів.
14.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Люблю в селі своєму восени
Пройтись по вулицях повільно,
Відчути дотик теплий незначний
М’якого сонечка проміння.
Осіннє сонце лагідне таке
І не сліпуче, хоч яскраве,
Воно вже до знемоги не жарке,
А оксамитове, ласкаве.
Люблю вечірні вогники вітрин
І парків непорушну тишу,
Які чекають наче тих картин,
Що заморозки їм напишуть.
Осінній спокій, ніби дивний сон,
Наводить спогади і мрії, –
Крізь жовтий одяг в осені сезон
Побачу давнішні події.
Згадаю до дрібниць, що відбулось,
Неначе це було недавно,
Подумаю, що бути би могло,
Якби…Так лине думка плавно…
18.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Покрила землю ніч своїм крилом,
Втонуло все у снах, все нерухоме…
Ти в мареві нічному поряд йшов,
Хоча й такий далекий, незнайомий.
І я злетіла в мріях до небес,
Але в реальність згодом повернулась,
Спустилась нижче від зіркових плес,
На тебе в мріях знову озирнулась.
Та під ногами тільки болота,
Хоча і ковдрою зеленою покриті.
Надійний міст зруйновано до тла,
Сліди стежини водами розмиті.
Круті нас розділяють береги,
Ріка бурлить внизу несамовито,
Живе в душі лиш спомин дорогий,
Пов’язаний з тобою й пережитий.
Ти – наче казка, і немає слів,
Я розгубила їх, немов примари,
Лишилась ніжність і весняний спів
В моїй душі від незбагненних чарів.
28.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
З тих пір багато відбулось подій.
Бурхливо долі вирував потік,
Людей багато різних зустрічала,
Втопити сум в турботах намагалась.
Подія невесела нас звела…
Сумна процесія… печаль була…
До мене раптом підійшов несміло, –
Причина суму швидко десь поділась.
І кольорові квіти розцвіли,
Що край доріг, немов для нас, росли,
І сонечко так лагідно світило,
А на душі так непристойно мило.
Ти посміхався ніби й без причин, –
Від губ троянди запах чула плин,
Приємний аромат весняних квітів
І смуток погасаючого літа.
А голос винувато так звучав, –
Ти щастя на прощання побажав…
З тобою поруч в юність повернулась, –
Пройшла образа й зрада вмить забулась.
І так хотілося повірить знов,
Що ще не пізно повернуть любов,
Хоч і печаль, та сяють щастям очі,
Й сердечні струни радісно тріпочуть.
Вир почуттів узяв серця в полон, –
Реальність перервала дивний сон…
Хотілось бути в цій дорозі довго,
Але в розмовах кінчилась дорога.
25.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Роздумую про майбуття…
На все, що маєм – Божа воля,
Якщо не склалося життя,
То десь чекає інша доля.
Ось ніч уже… Лягаю спати…
Не спиться – зорі у вікні...
Та тільки почала дрімати,
Як знов наснився ти мені:
Ми містом їдемо в трамваї.
Пора виходити мені,
А ти немовби не бажаєш
Розлуки й бути вдалині.
Встаю, виходжу, й ти услід
Виходиш із трамваю чемно,
Мов хочеш захистить від бід.
Мені і радісно, й приємно…
Тобі раптово стало зле,
Присів на сходинку трамваю
В знемозі і поник, але
Я все молю тебе, благаю:
„Вставай, ходім”, – тягну за руку, –
„Нехай вагон іде собі”.
І бачу очі повні муки:
„Навіщо я такий тобі?”
Тягну за руку: „Треба, треба!..” –
Проснулась… Марево пройшло.
Лиш за вікном шмат в зірках неба
Й твоє в руці моїй тепло…
04.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Чому являєшся у сні,
Навіщо рій думок тривожиш?
Ти ж робиш боляче мені…
Невже забуть і ти не можеш
Цілунки ранньої весни
І дні травневого параду…
Травневу ніч…А восени –
Твою гірку нестерпну зраду.
Невже і ти забуть не зміг
Всі ті місця, де ми бували,
Кохання часу скорий біг,
Тополю, де зорю стрічали?
Оті щасливі вечори,
І гру баяна, й дзвін гітари,
І ті пісні, що до пори
З тобою разом ми співали…
Невже і ти не зміг забуть?
Невже жалкуєш за признання?
Чи, може, хочеш повернуть
Хвилини ласки і кохання?
Щоб знову Сонечком тебе
При зустрічі я називала,
Щоб кожний день я щось нове
У погляді твоїм читала.
Тебе не буду я винить,
Не можу лиш забути зраду,
І плину часу не спинить,
Та й ніде діти наші вади.
Благаю, не приходь у сні
І не стрічайся на дорозі,
Бо все ще боляче мені,
А щось змінити я не в змозі.
З тобою зустріч лиш на мить,
Чи в дійсності, чи як дрімаю, –
В минуле думка знов летить,
Знов серцю спокою немає.
Мені допоможи лиш біль
Пронести крізь життя смиренно,
Щоб рідні й друзі звідусіль
Оцей вік прожили блаженно.
Чому являєшся у сні,
Навіщо рій думок тривожиш?
Ти ж робиш боляче мені…
Невже забуть мене не можеш?
Благаю, Боже, дай відради!
Прости любов без каяття,
Забудь гріхи, хай щезне зрада
І серця біль на все життя.
Літо 1982 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Неминуча наша доля:
Розлучився ти зі мною.
З стогоном страшним і з болем
Я прощалася з тобою,
Обливалася сльозами…
На душі така скорбота,
Що не виразить словами –
В серці рана преглибока.
Неможливо усвідомить,
Що з тобою більш не буду,
Сил нема, немає змоги, –
Вік тебе я не забуду.
Ця розлука час від часу
Свіжим вітром повіває,
Як слабка любов – загасить,
Сильна – дужче запалає.
21.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Букет ромашок у блакитній вазі
Нагадує мені про тепле літо.
Вони такі тендітні і прекрасні,
Твоїм теплом і ніжністю зігріті,
Немов світанок, чисто щойно вмитий
Прозорою криштальною росою.
Дурманиться свідомість, оповита
Їх пахощами, свіжістю й красою.
Вони нагадують мені кохання
І першу нашу зустріч із тобою,
А потім – розпач, марні сподівання…
Прекрасні й квіти літньою порою,
А холодом повіє зимній вітер –
Не збережуть красу і свіжість квіти.
04.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Ясно світить місяць в небі вечоровім,
І яскраві зорі зграйками зійшлись.
Ніжне світло лине на траву шовкову
І на стежку, де ми стрілися колись.
Аромат весняний голову дурманить,
І співають птахи про любов пісні.
Все таким здавалось чистим, бездоганним,
Наче сон приснився чарівний мені.
Блідне місяць, зорі світло пригасили,
Трелі перестали птахи вигравать…
Від вогню кохання тільки залишилась
Пом’ята у лузі молода трава.
На спочин за обрій місяць закотився,
Зорі погасили вогники свої,
І гіркий лиш трунок в серці поселився
Й пісня, що співали вранці солов’ї.
15.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Розцвіла калина край дороги,
І не спиться в ночі місячні ясні, –
Квітнуть ніжні почуття й тривоги,
Бо весна зігріла серденько мені.
Смуток в час вечірній налягає...
Сплуталися долі нашої стежки:
Йдуть рівненько, раптом повертають…
До картин весни вертаються думки.
Срібний місяць, зорі сяють ясно,
Лагідне повітря, ніжність у серцях,
Мрії, передбачливі й прекрасні,
Линуть в простір, і не видно їм кінця…
Та згасає вже, проходить літо
Й зорепад серпневий – холоднечі жди.
Ніжність подалася десь за вітром,
Лиш на серці залишилися сліди.
20.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Сьогодні втома не дає заснути,
І ніч прозора манить до вікна.
Воно відкрите, шумів же не чути, –
Панує всюди мертва тишина.
Таке красиве небо в білих купах
Хмаро́к, що затулили небосхил,
Немов прозорий величезний купол
Покрив нерівномірно білий пил.
В прогалинки поодинока зірка
Яскравим вогником замерехтить,
І місяць дивиться крізь хмари зрідка,
Щоб землю хоч би трошки освітить.
А я милуюся красою неба,
Стою тихесенько біля вікна,
Дивлюсь на зорі й думаю про тебе,
Зі мною Всесвіт, ніч і тишина…
25.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Хвилює душу ранок загадковий:
Хмарки рожеві дивної краси,
Блакитне небо й промінь веселковий,
Що сяє в чистих крапельках роси.
Я знову й знов милуюся красою,
Вже й розмаїттю загубила лік.
До чарів би торкнутися рукою
Й запам’ятати ранок цей навік.
Красу землі і неба я вбираю,
Ловлю просту і щиру щастя мить,
І світлу ніжність в серці відчуваю,
Яка до тебе в мріях знов летить.
Нехай світанок свіжий, загадковий
У долі моїй тлінній оживе
Стежиною у росах світанкових,
Що травами у світ твій попливе.
22.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Тебе немає… В хмарах сонце,
Надворі знову сніг іде,
А я дивлюся крізь віконце –
Не видно ще весни ніде.
Скрізь купи снігу, так здається,
Ще й свіжий землю прикрива…
Але як сонечко всміхнеться,
Відразу сніг цей розтава.
Пісень весняних вже співають
В садочках пташечки малі,
І на дорогах виглядають
Місцями лисини землі.
Потроху непомітно тануть
Брудні залежані сніги,
Біжать струмочки, в річці кануть,
Вода вкриває береги.
Весна іде тихеньким кроком,
Вона пройшла й моїм двором
І мою душу ненароком
Торкнула ангельським крилом.
12.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Спить над річкою сивий туман,
Тихі води застигли у сні.
„Жде кохання мене чи обман?
Розкажіть, чисті води, мені”.
Різних квітів нарву польових
І сплету собі гарний вінок
З кольорових, яскравих, живих,
Одягну і піду на ставок.
Подарую віночок воді,
Хай спокійно по ній попливе,
І покаже повільний потік
Край отой, де коханий живе.
Я на березі тихо стою,
Мій віночок пливе по воді, –
Звідти ждатиму долю свою:
Знаю точно – не бути біді.
23.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Все – як завжди: те ж небо вечорове,
І ніч прозора… З неба лине світло,
Холодне, таємниче, загадкове…
Співають пта́хи за вікном привітно.
Та ось раптово відчуття з’явилось,
Якесь незрозуміле і приємне:
Здалося, що з тобою я зустрілась, –
Це в пам’яті відбилось достеменно.
Обличчя, очі, стан – усе так явно!
Крилом торкнула ніжність стиха душу
І обняла теплом; такому стану
Я здивувалася, признатись мушу.
На мить, немов міраж, сплив образ рідний.
Сама не знаю, як оте все сталось,
Що в ніч оцю прозору, тиху, світлу
Я, мабуть, випадково закохалась.
04.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Прозорий ранок…Он вже й сонце сходить…
Легенько повіває свіжий вітерець,
А під вікном гучні свої заводить
Пісні веселенькі маленький горобець.
Рожевим сяйвом світяться хмарини…
На листя, трави й квіти випала роса, –
Виблискують на листячку краплини
Звисає із трави перлиночка-сльоза.
Світанок сяє, а повітря свіже,
Дощем вночі промите, чисте, аж дзвенить,
І почуття зароджується ніжне
В душі, немов кохання ранньої весни.
Співає ранок і душа співає,
Щасливі мрії вихром в небо піднялись,
Бо кришталевий ранок сповіщає,
Що з мрією своєю стрінусь я колись.
22.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Прохолодний ранок, світанкові роси,
Щебетання пташок жваве у садку…
Вже береза біла розпустила коси,
А сади вишневі – наче у вінку.
Посилає сонце навскіс ніжний промінь,
Вітерець ласкавий гілку сколихнув…
Ти прийди до мене в сни передранкові
Променем, що вранці в шибку заглянув.
Вітерець пустує, листячком тріпоче,
Пелюстки гойдає квітам у садах,
До мого обличчя доторкнутись хоче,
Та лиш залишає роси на очах.
Прохолодний ранок і роса прозора…
Жваве щебетання залило гаї…
Мелодійну пісню з вітром цим бадьоро
Принеси в світанок і у сни мої.
02.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Як вдень погляну в небо синє,
Побачу там очей блакить,
А поночі на небосхилі
Твій погляд зіркою горить.
Як вранці сонечко засяє
В прозорих чистих небесах, –
Неначе посмішка заграє
На чарівних твоїх вустах.
Дивлюсь я довго в небо синє,
В прозору чисту далину,
До тебе думкою полину
В небесну широчінь ясну.
01.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Не самітність це, коли цілодобово
Телефон, як зачарований, мовчить.
Це – погані друзі, люди випадкові,
Не прикмета це твоєї самоти.
Як в твоїй хатині тиша поселилась,
І лише годинник будить тишу ту,
Це не означає, що ти самотина,
Лиш багато маєш вільного часу.
Як, тобі здається, нікого чекати,
Це не самотина, це вже песимізм.
І як викрадаєш шмат чужого щастя –
Не самітність, це невпевненість в собі.
Як тобі немає з ким порозмовляти,
Гомониш з собою, – це не самота.
Це – хвороба, котру треба лікувати,
І відступить зразу хворобливість та.
Як в пустій квартирі цілий день ридаєш,
Не самітність це – депресія, на жаль.
Думаєш, ніхто тебе вже не сприймає, –
Не самітність, егоїзму це деталь.
Від безвиході як хочеться кричати, –
Не самітність, це тяжкий душевний біль.
Що нікому не потрібна, може здатись,
Не самітність, це – самообман, повір.
Самоти немає, є свій час усьому:
Час прийшов – гніздо лишає пташеня.
Самоти немає, є лиш світ самотніх,
І, ще поки, сплячі – до пори – серця…
А, насправді, самотою називаєм
Те, що ми самі придумуєм собі,
Як ніхто прості слова не промовляє:
„Я тебе кохаю!” – послані тобі.
14.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Чи має для ніжності місце цей світ?
Значущість у неї якась незвичайна:
Її не купити, не взять силоміць,
Не вкрасти її, не добути обманом.
Не сплутаєш ніжність з якимсь почуттям –
Клубок це малий в черевному сплетінні,
В нім лоскіт пестливий нам для сприйняття
Не дасть вільно дихати, мучить томлінням;
Задумлива посмішка тепла в очах,
Душевний і лагідний погляд на фото;
Як ти десь мандруєш в неблизьких світах,
Про тебе думки заповняють самотність;
М’якого це дотику твого чуття,
Коли ти не поруч, а десь там далеко;
І ти зрозумієш – є в світі місця,
Тебе де чекають прихильно і тепло.
14.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Яка веселка гарна появилась
В промінні сонця, в вечоровім небі!
По сфері недосяжній простелилась
З моїх країв далеко, аж до тебе…
Одне крило веселка опускала
В моїм саду, немов рушник яскравий,
А потім піднімалась, розтавала,
Й спускалась, як відбиток семибарвний.
Веселка ця, немов місток між нами,
Дарує радість, в щастя світлу віру…
Та тільки мрія, мов туман, розтане,
Лише подує світанковий вітер.
16.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Який сріблястий сніг злітає!
Я снігу цього так чекала.
Лежатиме, чи знов розтане?
Без нього і зима невдала.
Сніжинки, як казкові квіти,
Хоч кришталеві і холодні,
З небес спускаються, щоб сісти
В мої теплесенькі долоні.
Сніжинка поки не розтане,
Їй прошепчу своє бажання,
І збудеться воно, я знаю, –
Її й моя маленька тайна.
Цю таємницю сніг сріблистий
Запнув ажуром білокрилим…
Мереживом криштально-чистим
Зима уже всю землю вкрила….
Я на сніжинках ворожила…
05.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Мороз прозорим крашталем мереживо плете,
В зимовім забутті нічне село застигло,
Огорнуті цим спокоєм, пливуть думки про те,
Як гарно в небесах влаштовані світила.
Зі сфери неба ніжний полиск місяця і зір
Мені картини вимальовує так зримо,
Аж зазвучав ноктюрн у глибині душі; повір,
В цю мить до тебе серце рвалось незборимо.
Не знаю я, чому оця морозна світла ніч
Спровокувала в серці почуття подібні:
Так захотілося з тобою бути віч-на-віч,
Твою прихильність відчувати, рідний.
Бо в самоті я обернусь холодним кришталем,
Немов морозяний прозорий візерунок…
Як встане ранок, і промінчик сонечко
пришле,
Хай твій мене розбудить ніжний поцілунок.
05.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Для нащадків любов бережи,
Сповивай її поглядом ніжним,
Словом лагідним заколиши,
Бо для неї це дуже утішно.
Приголуб ще теплом своїх рук,
Спрагу губ утамуй поцілунком,
Й розбуди до кохання жагу,
Потім спокій хай буде рятунком.
05.01.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Подивись на небо, там, де сиві хмари:
Дві пташини білі поміж них летять…
Це – лебідка й лебідь, що завжди у парі,
Бо вони уміють тільки раз кохать.
Пара лебедина все перемагає, –
Разом вони в щасті, разом і в біді.
В лебедів розлучень зовсім не буває,
Бо вони кохають тільки раз в житті.
От якби й людина мала таку ніжність,
Не було б розлучень, не було б образ,
Все перемагала б лебедина вірність,
І в житті кохали б вірно – тільки раз.
05.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Єлизавета Мішина
Ще вчора розкидала, зимо, ти сама
Пух лебединий із подертої перини,
Ну, а тепер упевненості вже нема,
Чи це тобою зачаровані рівнини,
Чи задля тебе одягнулися в сріблó
Берізки білі і червоні горобини,
Старий ставок сховав усе своє добро
У глибині під крижані товсті сивини.
Ти постаріла, моя матінко, дивись:
Тепер не так яскраво вранці сніг сіяє;
Як починає підніматись сонце в вись,
То він влягається, темніє і зникає.
А лиш почнуть злітать з захмарених небес
Такі малесенькі кришталики-пилинки, –
Всміхнеться тихо ліс, наповнений чудес,
Почне пригадувать з минулого картинки.
Тоді зима також сердитою була,
Сварилась, мучилася марно та конала
І всі права свої законні віддала, –
Цю гру свою вона достойно програвала.
Я вчора бачила, як тихо ти пішла,
Дорога слідом шлейфом лютого стелилась,
Ти озирнулась і така сумна була…
Але завіса за тобою опустилась.
Я глядачем стою зворушеним, хмільним,
Бо пересвідчилась й признáю без вагання:
В природі є закон, що не було би зим, –
То ми не звідали б весняні хвилювання.
06.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546862
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.12.2014
Світлана Пугач
Я сонце намалюю на снігу,
Порушивши легенько білосніжність,
Кумедну сонця посмішку-дугу,
В очах веселість, пустощі і ніжність.
Пройде людина повз, не поспішить,
Забуде швидко прикрощі недолі,
Розтане серце від знегод на мить
І сонцю посміхнеться мимоволі.
Хтось вигляне уранці із вікна,
Малюнок дивний на снігу помітить,
Кімната стане враз така ясна,
Здаватиметься кращим все у світі.
Нехай його побачить на бігу
І той, що до коханої мандрує.
Від сонячної посмішки в снігу
Хай він себе окриленим відчує.
І навіть, як малюнок замете, –
На жаль, не вічні радісні хвилини, –
Грайливо підморгне нам сонце те,
І настрій підніметься у вершини.
Я сонце намалюю на снігу…
04.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546860
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.12.2014
Любов Сирота-Дмитрова
Ось знову проступає непомітно
За темінню нічлігу
Якесь яскраве, ніжне, дивне світло
Від неба чи від снігу.
Іще простори білі напівсонні
За шибкою в цю пору,
Як в спальні на своєму ми віконці
Відслоним тихо штори.
Там білий вид, пустий і нерухомий, –
Дивуємось картині,
Як гарно кущ окреслився там чорний
На світлім тлі рівнини.
Й на кожній гілочці, що вгору пнеться,
Оперення чарівне,
Аж нам і світ новішим видається,
Ніж в перший день творіння.
Щемливі тиші звукові потоки
Нам враження складали,
Що в темну ніч оцю з землі раптово
Населення пропало.
Але як вийдемо на денне світло
Із сутінків квартири,
То на стежинах свіжий слід помітим, –
Це стоп людських пунктири.
А як пройдемо сонний тихий дворик,
Минем границі тину,
Почуємо знайомий поруч говір
Й далекий шум машини.
І світ увесь, оновлений снігами,
Розписаний і звучний,
Населений, на щастя, густо нами, –
Він, може, тим і вічний…
31.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546695
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.12.2014
Вадим Странник
Сріблястий серпик місяця звисає,
На небі Козерог несе дозор…
Химерними квітками зображає
Мороз на полотні вікна узор.
Січневий ранок, вкритий снігом, сонний,
Різдво вже скоро – радісні святки;
Ковчегом білим місто спить бетонне
В обіймах кришталевої ріки.
Хустиною із пуху прикриває
Хрести золотоверхих куполів
Сніжок і у промінні сонця сяє,
Насичує поезію цих слів.
Світанок в січні... і гаряче серце,
Як зірка, світить на шляху мені.
В душі сопілки грають в ритмі скерцо…
Сріблястим снігом сіє по землі…
01.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546694
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.12.2014
Марина Легкунець
Люблю дивитись, як злітає тихо сніг…
Неначе в вальсі він повільному кружляє
І, забуваючи про свій короткий вік,
До ніг нам падати не дуже поспішає.
Неначе чую я мелодію зими
В його прекрасному тремтливому кружлянні,
А ліхтарі, оті пестунчики пітьми,
Йому освічують дорогу для спадання.
І тиша скрізь, немов молодшая сестра,
Замре на хвильку, боячись поворухнутись...
Та зрозуміє раптом сніг, що вже пора
Давно йому на землю грішну повернутись.
19.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545977
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.12.2014
Іван Демидов
Зима все ще бажає
Двір снігом засипáть
І хугою кружляє,
Щоб в біле одягать
Берізки, в’язи, рози,
Ялини за вікном,
Закутувать морозом,
Тонким вкривать льодком.
Та є весни початок:
Оновиться кругом,
Розквітне всюди вчасно
Природа, і теплом
Прогріє сонце всюди
Землі тверді лани,
Повітря скрізь набуде
Чарівності весни…
30.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545973
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.12.2014
Тетяна Волкова
Спускалися з неба легенькі сніжинки,
Лежав на землі білий сніг, наче пух,
І в кронах гіллячки, немов павутинки,
Ловили у сіті свої білих мух.
Люблю я гладінь озерець яснооких,
Люблю я мовчання бундючних птахів
І погляд печальний беріз чорнооких,
Природу у білім убрáнні снігів.
Шість місяців довгих до зустрічі з літом
Прожити не просто, та можемо ми
Зігріти домашнім м’яким теплим світлом
Жорстокий морозяний подих зими.
12.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545513
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.12.2014
Федір Тютчев
* * *
Чарівницею зимою
Заворожений, стоїть
Ліс. І з снігу бахромою,
Нерухомою, німою,
Він чудним життям блищить.
І стоїть ліс, заворожений, –
Ні мертвець і ні живий, –
Сном магічним зачарований,
Весь обплутаний, закований
Легким цепом пуховим…
Тільки сонце посміхнеться,
Промінь кине свій косий,
Ліс нітрохи не здригнеться, –
А засяє весь, займеться
Сяйвом дивної краси.
01.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545511
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.12.2014
Іван Демидов
Розцвів бузок у мене під вікном,
Суцвіттям ніжно-фіолетовим буяє.
І це природи чарівне панно
Замріяно всміхатись закликає.
Дерева всі від весняних принад
Затріпотіли листям, вимитим росою.
Подвір’я стало, як квітучий сад,
Мене своєю зачаровує красою.
Принада і загадка є в бузку:
Коли жара пекельна, віти вгору тягне
І неба просить дощ у мить таку,
Суцвіття в нього враз темнішає і в’яне.
Як накрапає дощ, чи як гроза,
І небо спалахом освічується новим, –
Стає яскравіша бузку краса,
І він рум’янцем заливається ліловим.
30.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545287
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.12.2014
Тетяна Лаврова
В саду троянди пахнуть так приємно,
Бентежать наші душі і серця,
І будить мрії аромат таємні,
Розбурхує нам душу без кінця.
А скільки ніжності, краси і вроди,
І скільки сил в величній квітці цій!
Лише шипи, як захист їй від шкоди,
Лишають слід кривавий на руці.
Букет троянд, такий прекрасний, свіжий,
Захоплює й хвилює нашу кров,
Але квітковий аромат їх ніжний
Лише в саду дарує нам любов.
28.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545286
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.12.2014
Марина Легкунець
Мені снилась весна
у таночку із квіток тендітних,
Дзвінкі хори пташок,
диригенти-дерева в саду,
Світлі обриси хмар-парусів
на тлі далей блакитних
І стежина у лісі,
якою до сонця я йду.
Мені снилась весна…
Мабуть, довго я, довго тужила
За повітрям весняним,
чекала краплинок дощу.
Я від себе самої
й від холоду надто втомилась,
Бо снігами й морозом
натішилась вже досхочу.
Мені снилась весна…
Це така була дивна пригода –
Аж, прокинувшись вранці,
змахнула сльозинку з лиця.
Ранок пісню співав…
Певно, пісню – мені в нагороду
За чарівний той сон,
що побачила я до кінця.
21.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545176
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.12.2014
Федір Тютчев
* * *
Неда́рма сердиться Зима,
Її пора минає –
В вікно вже стукає Весна
І з двору проганяє.
Заметушилося усе,
Зиму́ йти вимагає –
І жайворонки в небесах
Вже щебет починають.
Іще клопочеться Зима
І на весну буркоче.
Сильніше гомонить Весна
І в очі їй регоче…
Роздратувалась відьма зла, –
Схопила снігу трохи,
Втікаючи, ним замела
Малій Весні дороги.
Весна-краса у цім снігу,
Не розгубилась, вмилась,
Лиш стала краща на виду,
Зимі не покорилась.
17.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545174
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.12.2014
То дощ, то сніг, а то густі тумани
Молочною імлою сповили.
Здається, що ніколи більш сонечко не гляне
На землю і теплом не звеселить.
Сьогодні знову дощ про землю дбає –
Змиває бруд залежаних снігів.
А, може, це Весна вже оселю прибирає,
Природу будить від солодких снів.
Соромлячись, прикрилася туманом,
Мов наречена дивної краси,
Йде тихою ходою, несе з квіток серпанок...
Пташок неначе чути голоси...
Нехай в права вступає спозарання
І землю прикрашає раз на рік.
Зимо, ти не борися за власне панування,
Бо кожному одміряно свій вік.
23.02.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Зимове сонечко так лагідно яріє, –
В його промінні веселково сяє сніг.
Вдягнули світ біленькі чисті сніговії,
І в такт ході мороз поскрипує з-під ніг.
Пейзаж чарує зір своєю білизною:
Дороги і стежинки снігом замело,
Тонкі галузки дерева й зелена хвоя
В ошатному вбранні виблискують сріблóм.
А у саду червоні ягоди калини,
Немов рубіни, із-під снігу пломенять.
І звідусіль полакомитися пташини
Мерщій до кущика нарядного летять.
Алмазів розсипом, покровом самоцвітів –
Пухнатим снігом вкрита матінка-земля.
Здається, що вдягнулася вона у квіти,
Щоби зустріти день Христового Різдва!
03.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Іще зима, та йдуть дощі,
Залежані сніги змивають,
Дерев застиглих і кущів
Дощу краплини віти обмивають.
Дощі приваблюють мене,
Розбуджують думки весняні, –
Зима швиденько промине,
Весна настане ніби на світанні.
Та зараз дощ не йде, йде сніг,
І холод плечі огортає…
А час не припиняє біг, –
І завтра день хвилинку прибавляє...
26.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
Почищені асфальтові дороги,
А по боках сніг купами лежить,
Сумне, самотнє, голе і розлоге
В тих купах снігу дерево стоїть.
Що бачить там воно, коли дрімає:
А чи достиглі осені плоди,
Чи в спеку прохолоду відчуває,
Чи як весною квітнуть всі сади?
Чому в мороз, в таку зиму холодну
Скидає всю одежу догола?
Чи тільки влітку під зелену крону
Ховається від спеки і тепла?
26.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
* * *
Гарно так, коли зима приходить,
Як кружляє падаючи сніг,
Ніби в вальсі легкім хороводить,
І лягає тихо біля ніг.
Я люблю, як в сонячнім промінні
Ці сніжинки сяють на землі,
І світанками сріблястий іній,
І морозу витвори на склі.
В сонячну морозяну погоду,
Як рипить і промениться сніг,
Чарівну люблю оцю пригоду,
Тішусь нею, як в казковім сні.
Місячні люблю зимові ночі,
Зір яскравий блиск у вишині, –
Долю бо вони мою пророчать,
Радість будять у душі моїй.
Все вкриває білий сніг – як мрія,
На річках блищить прозорий лід,
В серці поселяється надія,
Сумнівів моїх пропав і слід.
12.08. 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Уж утро... Медленно светает...
Высо́ко птица в небесах парит
Да изредка снежинки пролетают,
Хотя средь дня капель звенит.
Светает... Белой пеленою
Густой туман округу всю укрыл,
А на востоке розовой каймою
Луч солнца небо озарил.
Мрак ночи солнце прогоняет,
По следу тьмы уж ясный день бежит.
Вуалью из тумана прикрываясь,
Безмолвно голый лес стоит.
21.02.2000 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544540
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2014
Вдень під пісню вітру ніжну
Одягалася земля, –
Сукня пишна білосніжна
Вкрила і ліси, й поля.
В чистій сніговій пустелі
Потонули стежечки,
На дахах у всіх оселях
Срібнії лежать шапки.
У вінчальнім білім вбра́нні
Вздовж доріг дерева сплять,
Сніжна віхола старанно
Прикрашає їх наряд.
Я в захопленні сприймаю,
Наче свято, білий сніг,
Чуда ждати починаю
Із моїх дитячих снів.
Відчуваю в серці радість.
Чисте світло в душу ллють
Ці зимові снігопади,
Мов очищення дають.
25.02.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
В повітрі сніг м’який пухнатий пролітає,
І на гілках закляклих бахрома висить.
Сніжинок білих хоровод в танку кружляє,
Старається всю землю снігом притрусить.
А я любуюся зимовою красою
І, як дитина, в свята щастя жду й чудес.
Немов душа знов стала зовсім молодою, –
Потрапить в казку чарівну я хочу десь.
Чудес отримать прагну зовсім невеликих:
Нехай кружляє снігом біла заметіль,
Щоб все покрили ніжні і легкі сніжинки,
Срібло́м яскраво сяяв щоб на сонці сніг.
21.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
* * *
Надворі знов зима панує,
Під дахом вітер завива,
А з неба снігом віє, дує…
Все біле вже, але моква…
07.04.2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
Тьмяно місяць сяє,
Десь зірок нема.
З неба сніг злітає,
Бо ж тепер зима.
Тропи засипає
Білий сніг кругом
І хатам вкриває
Дах пуховиком,
Дерево вдягає
В срібний омофор, –
Іскрами засяє
Вдень оцей узор.
24.01.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
* * *
В передранковій млі дрімають хати,
Біліє сніг у світлі ліхтарів,
Під теплим дахом мирно сплять хлоп’ята,
Спішать кудись лиш татки й матері.
26.01.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014
Я в поїзді… ще темно за вікном…
Попід засніженими кронами дерев
Містечко все дрімає мирним сном.
Кружляє, падає сніжок під ліхтарем.
Мій вправний поїзд швидко мчить у ніч,
А за вікном моїм світлішає панно.
До мене мчаться ліхтарі навстріч,
І сніг повільно хороводить за вікном.
Хатини вже видніють вдалині,
Повз них постійно люди стежечки снують,
А сніг собі кружляє у вікні,
Засипав, зарівняв доріжки й всяку путь.
19.01.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014
В передранковій млі блукає сонце,
Дрібненьким снігом з неба посипає,
Мороз замалював усі віконця,
Закрив весь світ – щілиночки немає.
Свою я притуляю теплу руку,
Зігріту у шерстяній рукавичці,
До цього чарівного візерунку, –
Розтанув лід, і потекла водиця.
В автобуснім салоні людно й тісно,
Та холод пробирає і морозить.
Мотор гуде, і мчить машина, звісно,
Людей же за призначенням розвозить.
В проталинку всі хочуть подивитись,
Побачити на мить жадану волю,
Щоб не проїхати і вчасно вийти
На тій зупинці, де чекає доля.
Січень 1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
Білий пух кругом літає –
Пада сніг,
Він кружляє і лягає
Біля ніг.
По протоптаній стежинці
Я іду
І ламаю ті сніжинки
На ходу.
Під ногами чути крики:
„Рип” та „рип”, –
То невинної сніжинки
Лункий схлип.
От якби їх позбирати
Із доріг
І ялинкам поскладати
Біля ніг,
Щоб вони там розтавали
В тихім сні
Та дерева напували
Навесні.
31.11.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
Вранці вийшла я із хати:
Снігу, снігу як багато!
Всі дороги замело,
Стежки вже як не було!
Гарно Сніжна Королева
Вбрала і кущі, й дерева,
І паркани, і хати;
Снігу – в лікоть висоти!
Снігом трусить, вітром дує,
Даром часу не марнує,
Замітає путь старий.
Буде свіжий в Рік Новий!
29.12.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
В повітрі, як метелики пухнаті,
Сніжинки білі весело кружляють,
Спускаються на пелюстки троянди
І холодом байдужим обіймають.
Троянда у снігу вогнем палала,
І аромат п’янкий прощальний линув,
Коли удень сніжинки розтавали
Й спливали краплі з пелюстків ліниво.
Під ранок квітка, пойнята морозом,
Неначе срібним кришталем сповита,
Як нежива…У дорогім облозі
Краса приречена загинуть швидко.
Візьму її і диханням зігрію, –
Тепло кайдани льодяні розтопить.
Троянда ніжним цвітом завесніє,
І серце хвиля почуттів охопить.
25.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
За Миколою Огарьовим
(з Людвіга Рельштаба,
до музики Франца Шуберта)
Пісня ця летить з мольбою
В тишині нічній.
В гай легенькою ходою
Вийди, друже мій.
Місяць світить, шум тужливий
Листя в пізній час,
І ніхто там, друже милий,
Не почує нас.
Чуєш, як співають в гаї
Пісні солов’ї,
Звуки сповнені печалі,
Як в душі моїй.
Зрозуміле в них томління,
Весь кохання жаль,
Зникла, мов за їх велінням,
Із душі печаль.
Дай сприйняти їх прохання
Ти своїй душі,
На побачення негайно
Милий, поспіши!
Спіши, спіши…
04.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529902
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.10.2014
Євгенія Ренар
Тобі я за байдужість дуже вдячна,
Вона від нерозважності мене спасла,
Хоч боляче й в душі ятриться рана,
Здолати божевілля це я все ж змогла.
І вдячна, що не зрозумів чекання,
Усіх думок моїх, надій і почуттів,
Не згадував мене, не знав бажання
І, шкода, не зі мною зустрічі хотів.
Не дав мені нагоди сумніватись
У тому, що даремний, марний потяг мій.
Мудрішала й змогла угамуватись,
І на самоповагу здати іспит свій.
Із серця почуття, немов кропиву,
Я викинула, спалюючи нерви вщент,
Моє кохання перше, мовчазливе.
Ти щирої любові не відчув момент.
20.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529900
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.10.2014
Мені так самотньо без тебе, –
Дивлюсь у вікно і сумую.
Зоря поглядає із неба,
І місяць із мене кепкує.
Нудьга і ніч темна навколо,
А думка про тебе спасає,
Бо всюди лиш тиша і холод
За плечі мене обіймає.
І я в самотині страждаю, –
Мені тебе не вистачає…
Ти зараз далеко, та знаю:
Про мене ти не забуваєш.
Дивлюсь у вікно і рахую
Яскраві зірки небосхилу…
Я знаю, мій сум ти відчуєш,
Самотність і тугу, мій милий.
27.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Я сумую за тобою в самоти́ні,
Аж мені здається, ніби час заснув,
І, до зустрічі рахуючи хвилини,
Час поквапить хочу, швидше щоб минув.
Не заснув він, просто тягнеться повільно,
Проживу, здається, тисячу життів.
Цокає собі годинник рівномірно,
Знав якби, як я сумую, то б летів.
За вікном пливуть хмариночки у небі,
Поміж ними бачу рідний образ твій:
Ти всміхаєшся мені так м’яко, ледве
Очі мружиш під густим покровом вій.
Відчуття мої завмерли в півдорозі,
Простягаю руку до хмарин малих,
Та торкнутися щоки твоєї зовсім
Не вдається, – хмарки швидко розповзлись,
Тінь лиш спогадів зі мною в час розлуки.
Я скучаю... хочу міцно обійнять
І тримати, не розтискуючи руки,
Доки сили буде вистачать.
Павутинкою кохання оповити
Й захистити від чужих тебе очей
Хочу; серце тихо-тихо буде битись
Поруч із тобою в темряві ночей.
Я сумую, за тобою так сумую,
Хочу взяти й притулитись до руки, –
У долоню теплу ніжно поцілую,
Прикладу її легенько до щоки.
Заглядаючи в твої ласкаві очі,
Поцілую всміхнені уста твої,
Поцілую голос лагідний охоче,
Бо до тебе рвуться ніжності мої.
Щоб з тобою бути поруч, мій коханий,
Віднайду чарівну паличку й змахну, –
Більше відстані не буде поміж нами, –
Розпливеться, як хмарки, у мить одну.
Дощ твоє ім’я на склі сльозою пише,
Барабанить, заколисує мене...
Я на склі вікна спітнілому залишу
Напис: Я скучаю, я люблю тебе!
11.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Напиши мені лист, адресате,
Напиши його променем сонця,
Буде ранками він поспішати
Заглянути до мене в віконце...
Напиши мені вітром у полі.
Піду в поле листи відшукати
І у кожнім пориві поволі
Буду слово твоє впізнавати...
Напиши хоч край неба зорею,
Що летить і миттєво згоряє,
Полечу я думками до неї,
Там листа твого теж прочитаю...
Та щось вітер не віє… і тиша...
Заснувалося хмарами небо...
Я благаю тебе: Ти ж напишеш?
Бо у мене є в цьому потреба.
Не втомлюсь я благати… Чи зовсім
Ти не хочеш до мене писати?
Лист отримать надіюся й досі…
Напиши, а я буду чекати…
Напиши мені лист...
13.09.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
Я відчиню вікно у морок ночі
І прохолоду з втіхою вдихну,
Зведу в бездонний простір неба очі,
Яскравим зорям тихо посміхнусь.
Вони мигтять – це на розмову схоже.
Хоча на скронях срібна сивина,
Я поцілунком вітру розтривожусь,
Бо у душі завжди цвіте весна.
Тебе кохаю, ти мені потрібний!
Я в темряві багаж розвію дум,
Мені слова твої так необхідні,
Як сонечко для квітів у саду.
21.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
Осінній дощ танцює за вікном,
Радіє він, сміється, а не плаче,
Світліший і чистіший став кругом
Весь світ, грайливо заяскрів неначе.
Бо часом тішать душу кілька слів,
Проказаних при зустрічі, між іншим,
Прості слова, а перевернуть світ
В тобі, й стаєш відразу щасливішим.
У тих словах таїться більший зміст,
В них зібрані самотності страждання
Дочасного й невловний компроміс,
Відвертий прояв щирого кохання.
Як часом тішать душу кілька слів!
Любові крихта подарунком стала, –
Маленька фраза, сказана тобі:
„А знаєш, за тобою я скучала…”
10.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014
У світі є багато різних почуттів,
Та є серед такого розмаїття
Кохання, як жива вода для нас в житті,
Як сонце, свіжого ковток повітря.
Коли кохаєш, на душі завжди весна,
Хоч на подвір’ї дощ, негода, холод,
З коханням живемо ми, як в казкових снах,
Нам душу гріє це магічне слово.
Для нас кохання – це як щедрий Божий дар:
Існує в світі лиш одна людина,
Що подарує серцю той безцінний скарб,
Із ним і час спливає як хвилина.
Ми маємо своє кохання берегти
І цінувати, що кохати можем,
І з гідністю його крізь роки пронести,
У цьому хай Господь нам допоможе.
29.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014
Надворі знов звучить осіння серенада:
Пожовкле листя за вікном шепоче,
Прощальні линуть у повітрі аромати,
І дощ дрібненький із небес хлюпоче.
Природа поступово тихо засинає,
Дарує неповторні фарби, спокій,
І теплі спогади про почуття весняні –
Кохання чисте щире і високе.
З осіннім спокоєм зливаюсь мимоволі,
З пожовклим листям світлим, невагомим,
І новий світ творю на мудрості й любові –
Осінній сон, солодкий, неповторний.
В душі утихомирено і трохи сумно
Від поринання в сьогочасні думи…
Листок кленовий, як осінній поцілунок,
Торкнувся до чола… і впав у руки…
13.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014
Вітер ледве коливає листя
В росяних краплиночках води,
Сяє в небі сонце променисте,
Шелестом озвучені сади.
Сонячне тепло у тілі бродить,
Серце сповнює солодкий сум,
Лине, наче у струмочку вóди,
Нескінченна низка різних дум.
Не утримать швидкоплинність часу,
Не спинить появу самоти.
Вже байдужість маревного саду
Не покличе линути в світи,
Щоби дві душі із світу марень, –
Ти і я, удвох, за вітром вслід
Зринули за мрією під хмари,
Високо й далеко від землі.
10.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014
Кохання – це прекрасне почуття,
Безхмарне, світле, незрівнянне, щире.
В нім смуток є і радощі життя,
Воно нам душі зігріває мило.
Незримо проникає у серця,
А потім непомітно десь зникає,
Спустошуючи душу до кінця,
Глибокі рани в серці залишає.
Так хочеться нам відчувать його
І розуміть, що ми не одинокі,
В холоднім світі віднайти тепло,
Близьке щось, рідне і… високе.
Кохання, наче срібний звук струмка
Прозорості і чистоти кришталю…
Так лине думка в просторі швидка,
Наповнена словами: „Я тебе кохаю!”
29.09.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Я хочу про кохання написати,
Що в мріях і надіях ожива.
Кохання щастям хочеться назвати, –
Без нього, мабуть, і життя нема.
Кохання святом я признати мушу.
Всесильне ніжне чисте почуття
Чарує наші розум, серце, душу, –
Щасливим, радісним стає життя.
Така чаруюча любові сила
Закоханих підійме до небес
Аж у вершини духу, так красиво,
Що навіть не впізнаєш сам себе.
В очах закоханих аж сяє ніжність!
Кохання – дивовижне почуття,
Приносить в серце й душу вітру свіжість,
І розмаїття радощів життя.
Там, де взаємність, – там цвіте, як рози,
Захопленість і потяг до життя,
А де немає – ревнощі і сльози,
Мольба, приниження і каяття.
Кохання, що вривається в твій спокій,
Тебе на пік вершини підійма,
Вервечка нездійсненних мрій високих
Твій розум непомітно обійма.
А від кохання, – я напевне знаю, –
Пізнáє світ увесь таких подій
І відкриттів вражаючих розмаю,
Прекрасних помислів і чистих мрій!
Ми прагнем сенс узнати існування,
І є логічна думка, чи знаття:
Можливо, в пошуках свого кохання
І є весь сенс безцінного життя.
05.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Люблю природи розмаїття,
Як шепче щось листок листку,
Шугає вітер поміж віття
І як дзюрчить вода в струмку.
Люблю хмарки пухнасті, чисті
І сяйво сонця в небесах,
Пісні чудові голосисті,
Що ранками співає птах.
Люблю, як квіти розцвітають
В саду розкішної краси,
І пелюстки на сонці сяють
Дрібними краплями роси.
Люблю прозорі тихі ночі,
Блискучі зорі в небесах,
І кольорові сни пророчі,
Люблю казкові чудеса.
Люблю, коли мороз химерні
Малює квіти на вікні…
Люблю, коли життя щоденне
Приносить радощі мені.
01.06.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Згасають хмари над селом,
Ніч крила розпрямляє,
Ще сонце променем тепло
Останнє посилає.
Хоч скоро темна ніч прийде,
Огорне прохолода,
На душу смуток не впаде,
Потішить ночі врода.
Смеркає, а уранці знов
У небі сонце сходить
І несподівано любов
У серденьку відродить.
24.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Пізнáю світ через красу
Добра, і розуму, й любові,
Вберу її, себе збагну,
Творця відкрию блага нові.
Краса пробуджує чуття,
Які несуть в собі страждання,
Жагу любові і життя,
Яка є сенсом існування.
Чуття заполоняють світ, –
Рушійна сила перетворень
Всіх видимих речей землі
І потойбічних, невідомих.
В висо́ти душу підійме
Краса всесильна і блаженна,
Цю мудрість ти не осягнеш, –
Любові потяг нескінченний.
Звеличує любові сплеск,
Хоч почуття – не тільки світло,
Краса врятує світ увесь,
Бо житиме кохання вічно!
02.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014
Чомусь мені не спиться знов…
Он місяць заглядає з неба
І ніч шепоче за вікном
В безсонницю мою про тебе.
Це ніч шепоче про кохання,
Що розцвіло, та не збулось,
Як і те – перше, й це – останнє,
Лиш біль відчути довелось.
А ніч шепоче про любов,
Мої у безвість кличе мрії,
Що серцю повертають знов
В безсонницю мої надії.
В танку спокійному кружляє
Он місяць з зорями на небі
І крізь віконце заглядає
В безсонницю мою про тебе.
На небі тисячі зірок,
Та їм один лиш місяць сяє.
Багато гарних є жінок,
А долі для усіх немає.
Тому мені й не спиться нині.
Сміється місяць у вікні
І зорі у небесній сині
Ведуть танок з ним в вишині.
24.11.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014
Марина Легкунець
Ні! Нічого не сталось… Просто падає сніг,
А недавно спокійно з нами осінь прощалась.
Збережеться у душах золотий оберіг,
Що дощами на щастя нам вона вишивала.
Відійде в небуття все: і дівоче завзяття,
І веселі й красиві різнобарвні листки,
Як погасне під снігом кольорове багаття,
Й володіння захоплять вже зимові казки.
Підсвідомо сумуєм, що кінчається осінь,
Що прийшло міжсезоння –
час віршів і питань,
Бо зима розпустила вже свої білі коси,
Хоч продовжують птахи ще безладно літать.
09.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526417
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.09.2014
Федір Тютчев
Я знаю, в осені казковій ранній
Є чари швидкоплинної пори –
Весь день стоїть немов криштальний,
І променисті вечори...
Де жвавий серп гуляв і падав колос,
Тепер вже порожньо і простір скрізь, –
Тонкий лиш павутини волос
Блищить на вільній борозні.
Не чути більше птиць, повітря стихло,
Не скоро буде снігова пурга, –
Тече блакить і тепла, й чиста
На поле, що відпочива...
01.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526415
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.09.2014
Катерина Соболєва
Осіннім проходимо лісом,
І лист шарудить під ногами,
То ельфи співають нам пісню,
Неначе ми в казку попали.
Берізка ось тут золотая
Милується тихо собою,
А лист опадає, лягає
На трави лісні красотою.
Останні листочки зірвались,
Повільно під віттям кружляють.
Душа це осіння, здавалось,
Так мучиться, тане й згасає.
Це – осінь… Давно уже осінь,
А небо так само блакитне…
Останнього сонця вже просить
Червоная брость горобини.
Повітря прозоре і чисте,
І голос летить у висоти, –
За ним ввись відлинули миттю
Дитячі безклопітні роки.
26.09.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526280
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.09.2014
Сумує осінь за змарнілою красою,
Сиви́ни вій розкішних вкрили небосхил,
Дощу рясні великі краплі на вікні сльозою
Застигли й змили на землі весь літній пил.
Промита, мокра осінь сяє чистотою.
Відходить листопад, неначе в небуття.
Голосить, тужить, плаче осінь самотою, –
Гудіння чути в кронах, а в дротах виття.
Терпким сповиті сумом ліс, сади і ниви,
А тиша дощовими краплями бринить,
Не чути більше у гаях пісень пташиних,
Не виглядає сонце душу звеселить.
Але чомусь приємна ця пора прощальна:
Волога, свіжість, вітру невгамовний гнів.
Вже скоро вдягне саван погребальний
Зима, прикрасить землю пухом із снігів.
23.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Пізня осінь. Прохолодно й сиро.
Над землею стелиться легкий туман,
І висять над містом хмари низько,
Як суцільний сірий дах із полотна.
Під ногами скрізь брудні калюжі,
Голі всі дерева і кущі стоять,
Світ на чорно-біле фото схожий,
Лиш подекуди сухі листки тремтять.
Перші заморозки на світанку,
І вкриває воду чистий лід тонкий, –
Та удень він швидко-швидко тане,
Тільки б сонечко пробилось крізь хмарки.
Сонячно – повітря кришталеве,
На землі химерні тіні від дерев,
Острівцями бурі всохлі трави
Зрідка зеленіють поблизу джерел.
В цих місцях в осінній день погожий
Зелень молода нагадує весну,
Лиш пташок відсутність співу може
У реальний вимір мрії повернуть.
Рано сонечко сіда й не світить,
День короткий, темна і холодна ніч,
Сильний дощ, пронизуючий вітер, –
Хочеться в кімнаті у теплі сидіть.
Хай би вже зима скоріш настала
Із легким морозом, випав срібний сніг,
Щоб картина сіра помінялась
І пухнастий білий пласт на землю ліг…
31.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Вечірні сині сутінки густіли, –
Розшитий зорями світився небокрай,
І піднімався місяць ввись повільно.
За оксамитовою даллю день розтав.
Осінній сад дрімав, пташки мовчали…
Я розпалила вогнище в своїм саду
Нарізаними з яблуні дровами,
Легким поривом вітер полум’я роздув.
Багаття зайнялось вогнем блакитним,
Враз розлилося світло і тепло навкруг,
Розсипався вечірній морок сизий,
Слабке потріскування чулося вогню.
Угору вився сивий дим хвилястий,
Прозорі язики вогню лизали жар,
Злітали вгору іскорки зірчасті,
В повітрі гасли на льоту, на жаль.
Огонь до рук і до обличчя ластивсь,
Аж серце замирало з втіхи і тепла,
Тривоги й сум в душі десь подівались,
Печаль і біль згоріли в вогнищі дотла.
Безодня ночі над осіннім садом…
Розноситься дурманом аромат терпкий…
Давай посидимо до ранку, Ладо,
Побіля вогнища у день оцей святий…
28.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Різні настрої наводять різні пори року.
Хтось захоплюється білосніжною зимою,
Теплим літом мріє хтось купатись у ставочку,
Хтось обожнює квітучий сад весною.
Я люблю найбільше ранню золотисту осінь,
Осінь-мрійницю, красиву, тиху й різнобарвну:
Стали в парках верби і берези жовтокосі,
Клени одягнулися в рум’янець віднедавна.
Тихо, ніби в задумі, стоять усі дерева,
Наче журяться про те, що осінь наступила.
Іноді вони скидають жовте листя з себе, –
Бо зірвав безжально раптом вітру подих сильний.
Як же ніжно золоті берізки виглядають
Серед цілорічно зеленіючої хвої!
Схожі на могутніх велетнів, що спочивають,
Ось дуби розкрили гілок жовті парасолі.
Високо у небі журавлі курличуть дзвінко, –
Зграями вони збираються й летять на південь.
Гуси десь далеко перегукуються чітко,
Через холод вимушені в теплий край летіти.
Осінь мріє… Неминуче наступає холод.
Птаство емігрує в землі, де і тепло, й ситно,
Тільки горобці й синички цвірінчать навколо, –
Відлітати їм нема вагомої причини.
Листя тихо шарудить у травах золотисте,
Зрідка чути горобців веселі перегуки…
Споглядаю візерунки осені із листя
І захоплююсь гармонією барв і звуків.
21.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Люблю я осінь… як пожовкле листя,
Зірвавшись з гілок, падає повільно,
Торкається долоні бархатисто,
Прощаючись зі мною, мов навічно,
Прощаючись з життям своїм безпечним,
Недавно де воно було веселим,
Живим і ніжним, теплим і зеленим, –
Тепер холодним, жовтим є і мертвим.
Опалий лист лежати залишаю
Самотньо на пожовклій стежці парку…
Самотній кожен в світі, тут немає
Різниць в житті і смерті геть ніяких.
Самотністю своєю я втішаюсь,
В ній незалежність відчуваю, свіжість, –
Осіннім парком залюбки гуляю,
Ногами ворушу осінню ніжність.
Люблю бурштинові принадні краплі
І, взагалі, всі кольори осінні,
М'які, пестливі сонця промені останні, –
Себе лиш восени я почуваю вільно.
Люблю я осінь, волю й самотину,
Її моє лиш серце не сприймає, –
Я думкою щомить до тебе лину
І прагну бути разом, бо кохаю.
Милуюсь осені вечірнім небом,
Розмитими і теплими тонами,
Дивлюсь на павутинки тонкі, ледве
Помітні у повітрі між гілками.
По парку йду алеєю повільно,
Лунають кроки, лист шумить на вітрі,
Зірвався, пурпуровий, запізнілий,
Гойдається, кружляє у повітрі.
Впав на плече і по руці спустився
В мою долоню осені дарунок…
Вже й вечір вересневий опустився,
У сутінки сповив осінній трунок.
Природа ще в собі тепло тримає, –
Минуло лиш недавно тепле літо…
Немов кораблик, листя пропливає
Руде струмком в малому парку міста.
Люблю я вільний вітер, що танцює
У кронах з листям різнокольоровим,
Коли птахів прощальний голос чую,
Що залишають золоті діброви.
А ви, ви осінь любите? – Люблю я…
09.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
„Знов осінню дихає небо…”
Вдень сонечко майже не сяє…
Дощу вже й просити не треба…
Ніч довшає, день убуває…
Так осінню пахне в повітрі!
Блакиті хмурнішають перли…
Останнім теплом відігріті,
Цвітуть у саду хризантеми.
„Про осінь ще що пам’ятаю?”
В дібровах листочки останні
Із голих гілок опадають,
Долини вкривають тумани...
На південь ключі журавлині,
І гуси, й качки відлітають...
Північні вітри дують зимні,
І всюди вже ґрунт промерзає.
Світанки панують холодні...
На нивах роботи немає...
„Із лісу вовчиця голодна
Шляхом до села шкандибає…”
22.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014