| Сторінки (3/204): | « | 1 2 3 | » |
В дождливом мраке день почти угас
И зыбкий ветер плечи обнимает...
Иду домой одна в который раз,
А под зонтом тебя так не хватает.
Взгляну в глаза прохожему в пальто...
Опять не ты. Опять лишь показалось.
И спрятав грусть тихонько под зонтом,
Шагну вперед,вдруг ощутив усталость.
Промчится пес,промокший до костей,
Стремясь укрыться от дождливой вьюги...
А жизнь бурлит,несется все быстрей.
Как тут найти и не терять друг друга?
Ты может где-то рядом,в двух шагах,
Быть может только-что мы разминулись:
Прошли без слов,но с болью на губах
И лишь на встречу грустно улыбнулись.
Остановись,секундочку постой
И протяни ладонь свою на встречу.
Так страшно ведь найти свою любовь,
Но в суете друг друга не заметить.
Не смоет дождь тревоги от потерь,
Ведь только тело холодит ненастье.
Остановись и только сердцу верь:
Быть может,это я есть твое счастье?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256321
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2011
Так було,так,мабуть,завжди буде
Поки час не втомиться іти:
Дні тектимуть без отого чуда,
Що для мене став віднині ти.
Будуть ранки гріти самотою,
Зорі холодитимуть вогнем,
Буде серце жити лиш тобою,
Кожним подихом і кожним днем.
Як би не хотіла я забути,
Очі знов шукатимуть тебе,
Бо від тої ніжної отрути
Серце порятунку не знайде.
Бо тобі я віддана до краю,
Бо любов свою,як воду п'ю,
З іменем твоїм я засинаю,
З іменем твоїм щодня встаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2011
Усе мине,залишиться лиш пам'ять-
Коротка мить сумної насолоди,
Зітреться часом все,що було з нами,
Все змиється дощами непогоди.
Усе мине: і радості,й печалі,
Затихне біль,повисихають сльози.
Нове життя дає нове начало,
У вірші перетворюючи прозу.
Усе мине, бо час не зупинити,
Не відвернути мить,не повернути.
Все,що дано,все треба пережити
І відпустити спогадом,забути.
І тільки раптом защемить під серцем
І виринуть картинки без порядку...
В пустелі забуття чудним озерцем
На мить коротку оживає згадка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2011
"Пробач мені"-прошепотіли губи...
І небо розлетілось на шматки...
"Пробач мені"... Так холодно і грубо,
Як дотиком безжальної руки.
"Пробач... Я йду... Не треба зупиняти...
Ти ще полюбиш сильно,назавжди..."
Пусті слова,не треба їх казати,
Ти краще помовчи і просто йди.
"Пробач мені" сьогодні забагато...
Це прірва із обірваних надій,
Це наче крила раптом обірвати
І геть жбурнути душі наших мрій.
"Пробач мені...-тепер це навіть смішно,-
Ти не турбуйся... Ти лише не плач..."
Коли душа ридає безутішно,
Нащо мені,скажи,твоє "Пробач"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2011