| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Влюбленная женщина может все, и немного больше.
Дайте ей лишь понять, что вы ее также любите.
Подарите ей лишь свое внимание,
И увидите, счастливее будете.
Влюбленная женщина может все, и немного больше.
Просто дайте поверить, что вы ее не обманите.
Никогда ей не лгите, всегда доверяйте.
И почувствуете, что любимее станете...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400307
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2013
Вечірнім парком, взявшись за руки, гуляє пара, років 45ти.. Звільнені від буденності, обіймаються, сміються...Перехожі помічають - коханці. Бо не можуть чоловік з дружиною так безтурботно і закохано воркотати... І вони праві.
Обох вдома чекає сім"я. Але от у кожного інша.
Попрощавшись в закутку, розійшлись в різні сторони.
Жінка відкриває двері квартири, їй назустріч біжить з ростягнутими рученятами донечка. Старший син в сусідній кімнаті готується до екзамену, скоро вступати до університету. Чоловік сьогодні прийшов раніше з роботи. Скучив.
Сімейний затишок. Тільки їй не зовсім комфортно. Прийшла смс від коханця: пора вирішувати. Завтра або ніколи. Їй ніяково.
Як вона може залишити своїх дітей без матері? Як вона може зіпсувати їм дитинство, позбавити їх повноцінної сім"ї заради себе? Хіба не егоїстично?
А душа болить.Бо надто вже важко стільки років стримувати емоції і біль від того, що вона не може бути разом з коханим..
Так вийшо. І останні роки життя у шлюбі її серце належить іншому. Суцільні вагання. Приховані сльози.
ВІН стільки раз пропонував кинути все і втекти з ним на край світу. ВІН, той, кому належить її серце і душа, ким вона дихає.
І, здається, без нього не зможе....
А завтра, при її відмові, вони порвуть усілякі зв"язки..
.....
Вечірній парк. Самотній чоловік блукає алеями. У її квартирі горить світло. Там сімейна вечеря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399771
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.02.2013
большой одинокий город.
на сердце наводит стужу.
твой голос по телефону
я слышу, опять простужен.
большой одинокий город.
испытывай снова и снова...
не прячь только так внезапно
мое солнце за небоскребом...
большой одинокий город.
свет в окнах домов квартирных.
в них кто-то, может быть, счастлив.
как в фильмах любовно-ванильных......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379624
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2012
влюбленное в свой берег море...
заигрывает с ним волнами...
песок сквозь пальцы. на ладонях...
помятый нашими телами...
дыханье на горячей коже...
на дрожь похожие касания...
мы сдерживать уже не можем
давно рожденное желание...
луна украдкой освещает
изгибы тела...губы..руки..
и эта ночь нам обещает
сегодня взять нас на поруки...
сжимаешь с силою запястья.
я пред тобой бессильна от любви...
я не хочу сопротивляться...
..согласие мое лови...
одновременно страсть.. и нежность...
горячих тел соприкосновение...
О, сохранить бы безмятежность!
да не забыть бы то мгновение!...
блеск глаз.. - в неведомо окошко..
объятья твоих сильных рук..
я в них жила бы вечность...
...и еще немножко.
утро светом земли коснулось...
одевайся. нам пора.
пока солнце еще не проснулось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373389
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2012
Кому потрібні твої емоції?
Замкни подалі їх,
розбий на порції
і глибше в душу....
поки не здушиш.
поки заглушить інший біль.
крок. другий. і не стало.
розлита на підлозі кава.
уява
розігралась.
ти все мовчала.
а що якби тоді зосталась?...
заклеєна думками стеля.
в очах чи ніч, чи то пустеля.
негоже.
дощ допоможе.
так всі живуть.
пливуть
з тобою.
емоції не скромно
на скроні
виллються водою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
я пам'ятаю, коли ти поселився у моєму серці. З того часу там не залишилось місця для іншого. Ти заповнив весь мій простір. І я захворіла. Коханням..
Твій поцілунок. Ти відчуваєш, що він незвичайний? А від твого дотику "мурашки" по тілу...)
В твоїх обіймах так зручно засинати... здається, це найзатишніше і найбезпечніше місце на світі...кожного ранку я хочу тримати в руці не телефон, а твою руку..
Протягом стількох років ти не покидаєш моїх думок...
і я, напевно, стала залежною від тебе...але чомусь мене це не лякає. я впевнена, що це взаємно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369896
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.10.2012
я холону до тебе.
це все мимоволі, я не хочу цього. і я стараюсь замаскувати холодок та замість колишнього полум"я почуттів лишився якийсь недопалок.
я холону до тебе.
якось до лампочки де ти там і чим зайнятий. я не відчуваю тепла з твого боку. давно. а колись було гаряче.
пристрасть застигає...та й не тільки вона.
Не відчуваєш "морозу"? То може тобі теж байдуже?
і мені стає страшно від цього. Ми обоє втрачаємо щастя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358581
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.08.2012
твоя байдужість така болюча.
і ти не взмозі викроїти часу.
і поглядом своїм колючим
ти реагуєш на мою образу.
твій поцілунок не смачний.
ти не говориш про кохання.
і дотик став немов чужий.
тобі начхати на мої прохання.
чого ж тоді тебе дивує факт,
що я тебе більше не хочу,
що незнайомий тобі юнак
шле повідомлення мені щоночі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Відкоркуй найстаріше вино -
ти так довго мені не снився,
в очах твоїх світ забарився,
але мені вже все одно.
Запали ту святкову свічу
що амурами вся оповита.
З кришталевим вина оксамитом
я минуле при ній пом"яну.
Я із зустрічей наших сплету,
наче з перлів, на пам"ять, намисто -
та любов була ангельськи чиста,
і в долоні тобі покладу...
....
нам пора. заховаю свою запальничку.
нас чекають у різних ліжках і кімнатах.
ми продовжимо вдало так щастя вдавати,
що ввійшло вже, по-моєму, в звичку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
кашицей серо-молочной они так сегодня нарочно опять наползают на небо...и холод приносят, а мне бы..
тебя. без потери. как жалко, что мы "пролетели"...устали, пропали, нашли - потеряли.. друг друга
неуберегли. душа отболела, остыла, сгорела... замену себе обрели...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.08.2011
Больше тысячи слов,
больше тысячи мыслей,
больше тысячи фраз
прокрутить в голове...
Напридумывать снов,
толк которых немыслим,
как нелепый рассказ
о ничейной судьбе...
И не спать, и не ждать,
сны давно улетели
на луну - не вернуть их назад...
Просто думать.
Лежать на помятой постели,
вспоминая последний закат...
И крутиться, вертеться,
обнять одеяло,
сползти на пол и снова залезть.
И возиться
с нежданными ве́стями вяло,
не уставая, придумывать месть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273764
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2011
...я розбавлю прозоре життя колоритно -
чисту сторінку свою прогорну,
підберу на сьогодні теплішу палітру,
пензликом перші мазки проведу.
так старанно, натхненно малюю картину,
закладаю волосся за вухо,
обережно наводжу слої, як дитина,
не зробити щоб зайвого руху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Эх, погромче включай родной голос дарбуки
И быстрее давай, не стесняясь, в пляс!
Выбивай страстно телом все ритмы и звуки
Чтоб нырнуть с головой в танцевальный экстаз!
Выше, сильнее, несись без оглядки!
Вытанцовывай боль, что заела внутри..
Пусть хоть огнем пекут стопы и пятки -
Не останавливайся, в танце живи!
Ритма задай, сколько хватит эмоций,
Ведь столько всего накопилось в душе..
Розолей свою грусть на несколько порций
И вылей фонтаном наружу уже!
Закрутись и платком закрой тело от мира
Чтоб никто не увидел на личике слез..
Головою встряхни, ты себя победила,
И не думай о жизни сегодня всерьез.
Танцуй жизнь! Ты сейчас настоящая..
Если кто-то увидит, тогда может поймет..
Выполняя изящно движенья манящие
Никогда твое тело в танце не врет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2011
я виводила пальцями по запітнілому склі
силуети, слова ніби ті заклинання...
щоб із пам"яті стерти скоріше ті дні
і ночі наші безсонні до рання..
дощ старання мої досить швидко змивав
десь безслідно дівались творіння дівочі,
барабанив у вікна, думки заглушав,
щоби сльози не бігли на втомлені очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011
навчи мене бути байдужою.
навчи. не вагайся.
скажи, як в душі бути дужою?
серйозно. не насміхайся.
навчи, як про інших не думати.
як можна любов удавати?
як можна нелюбих голубити,
чи як там коректно сказати?..
ти ж можеш із легкістю жити,
нечуючи совісті й жАлю,
до тих, кого встиг приручити,
хто каже так щиро: "кохаю"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2011
Ці чотири безумнії роки минули,
залишилося все ж у душі сподівання.
і якими би ми ворогами не бУли -
я прошу не забудь лише наше кохання...
я наївно все вірила в справжність любові,
що так віддано Ти кожен день удавав.
я застрягла. Заплуталась у полоні,
в лабіринті. Ти давно мене упіймав.
я змінилась. прогнулась. покірною стала.
намагалась зробити як краще для Тебе.
та даремно. я просто не врахувала,
що Тобі у житті "різнобарвності" треба...
що ж, надіюсь Вона Тобі вгодить, напевно...
не як ті, що до мене були, не як я...
я бажаю не втратити Їй весь той час надаремно,
і почути правдиве від Тебе "Моя"...
я бажаю знайти в Ній нове, особливе,
все чого Ти так прагнув від мене, хотів..
Лиш скажи, як зробити насправді можливим,
щоби якось звільнити мене від тих снів?
як так легко закреслити наше минуле?
як пробачити зраду і далі іти?
як зробити, щоб швидко думки промайнули?
як із пам"яті стерти Тебе, поясни?.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2011
Я не можу так більше жити.
Ти доводиш мене до сказу,
Вечір тане у ніч відразу...
У безсонні хоч вовком вити...
Там світає. Не довго чекати.
Хоч тебе не згадати, - противно...
Налаштую себе позитивно.
І на світ так відверто начхати.
В новий день з головою вникнути.
Загубити десь всі вагання.
Я залишу одне лиш питання.
Ти не можеш нарешті зникнути?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2011
Я буду виходити з дому босоніж і тягнутиму за собою великий білий мішок зі скляними пляшками. Це простіше, ніж носити за спиною образи і спогади.
Буду розбивати їх на дрібні осколки, одну за одною, щоб йти по скляній доріжці. Тоді фізична біль заглушить моральну, а ти станеш далеко не першим об"єктом моїх думок.
Люди будуть зглядатися, що за божевільна? А коли прочитають мене по очах, то подаватимуть мені ще тари, бо простіше ходити по битому склі, аніж зрозуміти тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259935
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.05.2011
найгірше, це момент очікування.
в голові пульсує кров і, здається, тріснуть капіляри, доки так повільно пройде стрілка циферблат. тік-так.
проймає до нитки холодом, а там настирний дощ настукує свій ритм.
не можу підігнати час.
купа думок в перемішку з переживаннями і спогадами зжимають серце, викручують мене наче лимон.
година. доба. дві. здається пройшла вічнісь доки ми почали розмову.
ти ухиляєшся. той монолог такий черствий, застояний. давно носив його на серці? напевно.
(Продовжити)
сухі слова гуляють по кімнаті і я вже чую просто глухі звуки. бом-бом. вдаряються в голову і відбиваються гуляти далі.
з кожною новою реплікою розумію, що ти віддаляєшся від мене...
вже не чую. уважно вивчаю численні зміни на обличчі і лякаюсь холодних очей.
напевно звузилось біополе чи мені просто лячно поцілувати тебе в губи, бо, здається, ти відштовхнеш. і мені стає страшно.
клітини тіла починають тремтіти. чи то від холоду, чи то від страху пережити знову ту ж саму історію. кепсько.
а ти не зупиняєшся. схожий на робота, говориш нісенітниці, і на душі стає так гидко і мерзотно...
тремтіння переходить в очі, ну хочби не піддатися дитячій слабкості...перед тобою, інакшим.
але образи не змогли довго триматися всередині і фонтаном нахлинули на щоки.
твоя байдужість на обличчі додає ще одну порцію болю і я вже не можу зупинитися.
присмак солі на губах. а долоні втомилися витирати очі.
обіймаєш, так незграбно, насторожено, як ВІЛ-інфікованого. стає моторошно від втрати почуттів і близькості. необгрунтованої втрати.
жалюгідне видовище. якого дідька я впустила колись тебе в душу?!
так соромно самій перед собою.
тримаю тебе холодними руками, колись, можливо, ти їх любив, і, сподіваюсь, ти забудеш мою слабкість.
я просто так лікуюсь.
а найгірше, це момент очікування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259601
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Підбори по асфальту цок-цок..
в обличчя дощ.
по тілу алкоголем ток..
хоч-не-хоч.
вгорі сміються зорі,
буде тепло,
тягнетяся дим прозорий,
стане легко.
мокрі машини, фари,
по прямій.
ми щастя провтикали,
і ти не мій.
ну як там в іншій долі?
хоч натякни...
(Продовжити)
я приміряю чужі ролі,
а снишся ти.
Давай! Розруш даремно,
що залишилось.
тобі ж давно, напевно,
цього хотілось.
Давай! Будем вдавати
двох ідіотів,
Давай! знов уникати
долі поворотів.
На очі вийдуть сльози,
знак питання...
В душі панують грози..
і так до рання...
....підбори по асфальту цок..
переживу.
слова вбив в мозок молоток
вже не прощу....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Одного ранку я обов"язково прокинусь щасливою.
З тобою в обіймах. Десь в салатовій соковитій траві на голубих подушках. Біля них стоятиме коричнева дерев"яна тумбочка, де ми будемо зберігати різні книжки з яскравими картинками.
Ти мене поцілуєш і ми побіжимо вмиватися до он того прохолодного струмочка. Ми бігатимемо наввипередки до карусель, а потім змучені питимемо смачнющий лимонад в скляних пляшках. Ми пускатимемо, сміючись, мильні бульбашки з дахів багатоповерхівок. Будемо розмальовувати небо, стираючи непотрібні хмари.
Щодня ми плаватимемо з дельфінами. Вони нам будуть посміхатись. Ми будемо ловити кольорову рибу і фотографувати комах. Ти будеш закладати мені за вухо волосся, коли я натхненно ліпитиму черепаху з піску, а я заважитиму тобі будувати замок.
Я танцюватиму для тебе, а ти писатимеш мені картини.
Ми ходитимемо на край світу. Будемо сидіти там, звісивши ноги, спостерігатимемо за поведінкою адекватних людей. Вони такі смішні...
Ми будемо засинати на місяці. Він гойдатиме нас, наспівуючи колискову.Одного ранку я обов"язково прокинусь щасливою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258505
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.05.2011
Сонце вже покидало сонне місто.
Маршрутка мчалася щодуху, як це вміють робити київські водії пізно ввечері. Вона сиділа і дивилася в вікно, всі вогні столиці при такій швидкості руху, злилися в одну безкінечну смугу світла. Неважливо. Сиділа собі і думала. Про минувший день. Про маньяків, про незакінчений календар майя...незнаю. Про щось та думала. Головне - не про нього.
В салоні жовтого "Богдана" сиділо всього декілька втомлених пасажирів. Хтось сидить куняє. Зараз вцідиться носом в сидіння. Хтось енергійно дригає правою ногою, напевно, в такт тому дивному звуку, що виходить з його дротів у вухах. І він це називає музикою? Прибацаний.
Цікаво, хто що з себе представляє? Вона любила розгадувати людей у транспорті за одягом, рисами обличчя, який в кого характер, професія. Інколи навіть хотілось запитати: "Я вгадала?" Безглуздо.
Нарешті приїхала. Повільно волочить ноги до дому. Надіється, свіжий вітер звіє з неї всю втому. Мабуть дивно, але так повелось іще з дитинства.
Все як завжди. Пусто в квартирі - пусто в душі.... телевізор, кава - ну звичайно, як же без неї, і, повна раковина немитих чашок. Де тільки ходить той Містер Пропер?
Дістає з шухляди попільничку і Kent, зручно вмощується на підвіконні. Затягується... Це був один з тих улюблених моментів, за які вона цінувала самотнє життя. Зараз ніхто не буде порушувати її особистий спокій і капати на мозок, що куріння так шкодить здоров'ю. Задоволення розірвує гучний телефонний дзвінок. На екрані його ім'я. Від недавна це вже не теребить душу. Подумки послала нах** і закинула мобілку на ліжко. Дістає другу сигарету.
Місто засинає. Завтра новий день. Він в думки не впишеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258504
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.05.2011
Я всегда считала, что можно сделать что-то, если очень хочется...
Например, купаться в фонтане, вслух и громко послать человека на улице, соврать, поцеловать друга, ходить по городу в маскарадном костюме, не брать трубку, спать на паре, простить измену, вырывать из дневника страници с двойками, гулять босиком по городу, ходить в купальнике по улице, убегать ночью из дома, купаться в море голышом, купаться в озере одетым, смотреть Поле Чудес,исчезнуть на месяц из чьей-то жизни и купить какую-то дорогую но совершенно безполезную вещь....
Я делала все это. Давно. Недавно. Редко. Часто. Однажды.
За те вещи, которые ты очень хочешь сделать стыдно не бывает. Ни сразу. Ни через день. Ни через месяц. Никогда.
О них легко говорить. Подругам. Друзьям. Родителям. Даже ему.
Но почему-то другие за них тебя осуждают. Мне искренне жаль тех, кто неможет жить так, как хочет и совершать то, что желает. Тех, кто позже будет жалеть о том, что не сделал, а не о том, что сделал. Тех, кто вечно лезет в чужую жизнь, забывая развивать свою собственную. Тех, кто рассказывает чужые тайны, потому что у них нет своих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253405
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 13.04.2011
затягуюсь. видих... на мить закриваю очі. в голові цілий вагон незрозумілих заплутаних думок. затягуюсь. видих...білий дим розчиняється в повітрі. якби так само швидко розчинялись проблеми.
повільно пронизує табачний запах...він буде довго триматись за мене. на відміну від тебе.
затягуюсь. видих...якби так легко видихнути тебе зсередини!
осипається попіл. летить в безкінечність за вітром. якби так безслідно стиралися спогади...гашу. викидаю в смітник. якби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253400
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2011
...Щоб він був... Дарував свою любов, тепло, ласку... просто так....
...Щоб він був... Бачити щирість і запал в його глибоких, задуманих очах, коли вони дивляться на мене...
...Щоб він був... Відчувати його впевненість, силу, турботу, коли він так ніжно мене обіймає.... Відчувати дотик його теплих долонь, коли він торкається мого обличчя: чи не замерзла я часом?)...
...Щоб він був... відчувати його присутність тут, біля мене... запах його парфумів...
...Щоб він був... цілував мене...ніжно так...і відчував разом зі мною той ток, що пронизує кожну клітинку твого тіла по черзі, знизу вверх, що схоже на "мурашки по тілу", а потім перетворюється на легке тремтіння, але таке приємне....)...
...Щоб він був... таким, як я його знаю.... таким, як він був спочатку...
...Щоб він був...і любив мене так, як я його... і відчував те, що відчуваю я... щоб хоч би спробував...
...Щоб він був...а очі горіли, сяяли, світилися!...
...Щоб він був... а я була у нього єдиною, бажанною...коханою...
...Щоб він був... бути його головною думкою, бо інші думки - другорядні...
...Щоб він був... тільки моїм... а я буду - його...
...Щоб він був зі мною завжди!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253359
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2011
...а ми просто безпомічно стояли і дивились, як котиться в прірву все те, що кувалось роками. Не роблячи й кроку заради спасіння.
Як роботи.
Неусвідомлюючи втрати, що потім буде виїдати нас зсередини, наче хробак. Будемо гордо заповнювати ту порожнечу іншими людьми.
Будемо грати в щастя.
Натягувати фальшиву усмішку при зустрічі і далі безглуздо тинятись по світу, не відчуваючи з іншими того, що було лише між нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253357
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2011
Ти пішов...
Знову серце забилося в такт,
Очі сяють тепер яскравіше!
Ти пішов...
Я залишилась жити, це так,
Я люблю це життя ще сильніше!
Ти пішов...
Ти нарешті покинув МІЙ світ!
В тебе інша тепер, я це знаю.
Ти пішов...
Не важливо усе це мені,
Хоч недавно казав ти: "Кохаю!"
Ти пішов...
Іодненьким цим фактом я тішусь,
Хоч останні слова твої досі слух ріжуть...
Ти пішов...
Я нарешті уже не твоя!
Залікувалися спогади часом.
Ти пішов...
Та настала й без тебе весна,
Веселіша, ніж ми були разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
Десь дівається день, в небі місяць жевріє...
Прокидається ніч по ту сторону стін...
Десь будинок той є, де збуваються мрії,
Серед вулиць вузьких, між туманних обійм...
Куди ділось те світло, що вказує шлях?
Що ми будемо далі робити
З болем в серці, що наче той встромлений цвях,
Відбиває в нас здатність любити?...
Просто прагнути чуда - для нас вже не нонсенс,
Це вже краще ніж горе з розбитих надій.
Де ж знайти той чарівний будинок під сонцем
Серед інших, холодних, небесних світил?...
По ту сторону стін ніч продовжує жити...
День скінчився давно...прокидаюсь...зоріє...
Скільки треба ще вулиць мені обходити,
Щоб знайти той будинок, де збуваються мрії?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
Тихо гасне палаюче небо,
Забирає з собою життя...
Ну а нам хвилюватись не треба -
Ми відходимо у забуття.
Леді Ніч за вікном вже панує,
Перші зорі запалює нам.
Вітер стих, він давно не лютує,
Віддав волю свою небесам.
У кімнаті ледь вогник жевріє -
Догоряє остання свіча,
Освітити закоханих мрії
Свічі Місяць ще допомага.
Срібним сяйвом омиті тіла
Віддаються в обійми сваволі,
Забирає в полон неземне почуття,
Нас коханням пов"язує доля.
Пристрасть вже розпалила вогонь,
І крім нас вже нікого нема,
І під дотиком наших гарячих долонь,
Розтають розігріті тіла.
Ніби в мареві снів
Від двох тіл наших тінь
Розпливається наче вода,
Без ніяких затій
Чи корисливих мрій
Переплелися наші тіла.
Лиш п"янкі почуття,
Їх густий аромат
Переповнює наші груди.
Лиш незвичне тертя,
Є всередині нас
Що гріхом називають це люди....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2011
...очистить бы мозги от избытка информации,
а сердце - от ненужных чувств...
...найти бы клавишу конфигурации
и все - кэш памяти Вашей пуст...
...скачать бы новой, красивой истории,
и фотографий побольше найти...
...и избежать той плохой траектории
нами пройденного пути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252968
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2011