| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Я тобі залишатиму знаки
на прадавніх фортечних мурах.
Їх читатимеш, як партитуру
незворушних пророцтв зодіаку.
Чорна кава очей дружини
не затьмарить блакиті міста
(я її намольфарила, звісно!),
не присмачить гіркого полиння.
На бруківці костельного двору
відшукаєш відлуння кроків.
І енігма готичних пророків
з мінарету обтрусить покору.
І повстане, і майже воскресне
захололе, як мармур могильний,
почуття мовчазне і сильне:
"Я -тебе-не-кохаю-чесно!?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
реінкарнація нігтів
із круглих в квадратні
відбулась успішно
фарбую
їх
лаком
якби ще й з душею
усе
так
просто!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254855
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 19.04.2011
У лютому я стану лютеранкою.
Але до лютого ще так далеко,
а я так мало ще тобою плекана
і крові клекотом так кволо кликана!
Усоте стану совістю столикою,
але цієї ночі - я коханка.
У березні я стану берегинею.
Але до березня ще треба жити,
тому зізнайся волхве-ворожбите,
якому ворон - ворог, вічність - воля,
що я байстря принесу у подолі!
Але цієї ночі - я княгиня.
У листопаді стану листоношею.
До листопада треба ще померти,
а я так мало ще була відвертою,
не налюбилась із тобою вдосталь!
Остання ніч постане, наче осінь,
але за інші ночі - перепрошую!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Зимно. Змії землі зреклися.
Зорі заздрять зайдам заможнім.
Золото зникне. Злість зледеніє.
Зрада загусне. Звідки зима?
Згіркле залізо, засіяне зрідка,
зійде зеленим. Змаліє. Замерзне.
Зась Заратустрі здригатись здивовано!
Загреб. Затемнення. Звісно - зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
Хлопчику в джинсах вузьких!
Напередодні весни
ти зрозуміти не встиг,
як розгубив свої сни.
І по бруківці столичній
наворожив на любов.
Серце, як знак окличний,
навпіл узяв й розколов.
Ти проминув. Що з того -
строфи пройшов наскрізь?
Я ж в снах твоїх, їй-Богу (!),
досі долаю Узвіз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252246
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.04.2011
Я позичу тобі свою душу.
Поверни її випрану вчасно,
бо в неділю іти до причастя,
доки осінь стоїть непорушно.
Не жалій мене, наче причинну.
Не купуй мене, наче повію.
Я всю службу стояти зумію
під розп’яттям з твоїми очима.
Я піду за тобою, бо – знаєш? –
так написано: йти з Водолієм.
Лиш відбуду причастя в неділю
на межі між стражданням і раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2011
Вона опадала, як листя – безвольно,
із жовтим до краю лицем.
Її еволюція, однодольну,
минула підступно тихцем.
У ній залишалось дітвацтво й дивацтва,
кораловий трунок для вен.
Вона, примітивна, могла дивуватись
всесутності хвилі FM.
Вона рятувала у серпні калюжі
від надто настирних зірок.
Коли випав сніг, вона занедужала
від зілля гіркого і вроків.
Її вакуолі, пластиди та ядра
ділились від болю на два.
Вона, найпростіша, вперше зрадила
себе, однодольність й дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011
Зимове сонце виїдає очі,
На голкопромені настромлює мене.
Зимове сонце – генетичний зодчий –
Мій код на тризні точно пом’яне.
І через те десь в сонячнім сплетінні
Карбую з кожним кроком «п’ять – нуль - п’ять».
Зимове сонце до Різдва нетлінне:
його стигмати доти не кровлять.
І я, як господиня, на покутті
Сповідую й спокутую кутю.
Дванадцять сонцеликих атрибутів
Прямують сонцеколом по життю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011