| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Пока не выстыл кофе, допиваешь второй чай,
В голове вчерашние ноты и банальное: «Прощай…»
Опять задушливый поезд, десятки станций и рассвет…
Опять родной город, где меня давно нет.
Припев:
А что… давай забьём на мнения, чужие мировоззрение,
Улетим куда-нибудь в Кению,
Хотя как обычно нет времени,
Ведь два разных измерения -
Это не важно, поверь мне…
Давай будем бежать, ночь догоняя,
Хотя зачем эта ночь, ведь она догорает.
Мы успеем остановить рассвет,
Чтоб умчаться туда, где нас ещё нет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304236
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2012
Я искала причины и убивала их сразу,
Бросала на ветер остатки слов,
Пыталась собрать все в одну только фразу,
Но мне не хватило ни силы, ни снов…
Мы забросили чувства, они нас бросили тоже.
Сценарий понятен, все роли просты,
Я выберу роль смешнее й попроще:
Останусь за кадром, уйдешь только ты.
Может быть так и лучше, ведь быть лучше не может,
Я искала причины и все же нашла…
Опустевшие улицы, хотя так много прохожих,
Но я не услышу твое: «Как дела?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304229
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2012
Втратили щось, як палили мости,
Більш по очах ти мене не читаєш...
Десь буду я, десь блукаєш ти,
Не годуй обіцянками й холодним чаєм.
Порвані струни від твоєї гітари,
Зіграв останній акорд моєї душі...
А де та любов? Її, мабуть, вкрали
Чи змили холодні осінні дощі.
Втратили щось знайоме й важливе,
Загубились в мільйонах великих дрібниць...
Не співай, як завжди, до болю наживо
І я згублю тебе серед загублених лиць...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2011
Мысли просрочены,
Лица истасканы...
Жизнь убегает
Под гримом, под масками.
Вдруг обернёшься
И спросишь уныло:
"Жизнь!!! Куда ты? Постой!!!
Ты меня позабыла..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272587
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.07.2011
Я завжди мріяла побачити вогні ранкового міста, коли небо, налите рум'янцем, неначе від сорому, або від того, що хтось запалив небокрай, відкриває новий день...
Бувають моменти, коли все на тебе давить: обов'язки, нікому не потрібні слова, як завжди провальні спроби знайти своє щастя. Саме тоді, коли не рятує чашка кави і пісні Мерліна Менсона, намагаєшся знайти свій спокій, відсахнувшись від всього, що тебе зв'язує.
Тепер один з таких моментів. Вважала себе сильною людиною, яка не потребує щастя, а сама блукаю вулицями міста, хоча давно заблукала у власному житті, у якому нема світлофора, дорожних знаків, подорожніх...
Дивне відчуття, що все, що тепер роблю, вже колись робила... deja vu...але чомусь від спогадів боляче. "Ні, я не міняюсь",- часто повторювала, не розуміючи чи це життєвий принцип, чи маразм. Я не змінююсь, змінюється світ, але він, до болю продажний, змінив все, залишивши спогади, чашку кави і пісні Мерліна Менсона. Як і 10 років тому в навушниках барабанить "Sweet dream", на руці фенічка, на згадку, на пам'ять того, що втратила.
На вулиці тихо моросить дощ, він падає так ніжно, немов хоче заспокоїти. На вулиці...чи, може, в душі...Хоча... Чи є різниця для людини, яка не змінюється. Та й навіщо, адже є Мерлін Менсон, спогади і чашка кави...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2011
Попіл душі на могилі любові...
Лиш вітер розвіяв останні слова.
Замало їх було в цьому двобої,
Та вижили ми, лиш любов нежива.
Втрачали вагомість правдиві слова,
Ішли в невагомість, даруючи біль,
Бо там, де колись любов цвіла,
Тепер залишилась тільки цвіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2011
Уламки неба у твоїх очах...
З прискоренням ми рвемось у нікуди.
Що це? Любов, абсурд чи просто страх?
Чи ми уже живемо як не люди?
Смертельна доза правди і брехні...
В словах шукаєш прихистку й спасіння.
Не преба все топити у вині,
Любов уже не дасть благословіння.
Ні, не уламки, просто попіл сірий
Від білих крил, що небо дарувало.
Мій Ікар, виходить ти не вірив
Тому небу, що так тебе кохало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011