| Сторінки (2/127): | « | 1 2 | » |
Эти нежные руки... Они
Очень часто меня обнимали,
Даже в самые трудные дни
Были рядом и нежно ласкали.
Эти милые руки всегда
В сердце веру, надежду вселяли,
И когда приходила беда,
Они боль и тревогу снимали.
Эти добрые руки несли,
Когда силы меня оставляли,
Когда ноги мои до крови
Все избиты, меня не держали.
Тех божественных рук не забыть,
В их объятия буду стремиться,
Эти руки я буду любить,
В каждом сне будут мне они сниться.
Эти вечные руки... Они
Никогда меня не оставляли,
Были рядом и в трудные дни,
И покоем меня наполняли.
И когда мой закончится путь,
И со смертью однажды я встречусь...
Те же руки меня понесут
В Дом Отца, где я жить буду вечно.
Эти нежные руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2011
Любов ніколи не вмирає,
Вона живе і розцвітає,
Неначе квітка польова.
Любов - це не лише слова,
Не просто: "Я тебе кохаю",
Це серце, що добра бажає,
Це щирість і святе життя...
Любов - не просто почуття.
Вона сердець не розбиває,
А навпаки - лише зціляє
Усі поранені серця,
І не приховує лиця.
Любов свята лиш радість сіє,
Бо зла приносити не вміє;
Вона приносить щастя всім:
У кожне серце, в кожен дім.
Любов ніколи не згорає,
А все життя вона палає;
І не боїться ні розлук,
Ні горя, ні біди, ні мук.
Вона лукавству непокірна,
Своєму слову завжди вірна;
Й не думає лиш про своє,
А все, що має, віддає.
Любов ніколи не вмирає,
А, наче квітка, розцвітає,
І зігріває всі серця.
Це подарунок від Творця!
Любов ніколи не вмирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2011
Глазки, словно звёздочки сверкают,
В них увидел я небесный свет;
А улыбка душу согревает…
Девочке ж от роду девять лет.
Словно птичка певчая, порхает,
И кружится, будто мотылёк,
Каждого поймёт и приласкает,
Так она похожа на цветок.
Настенька, ты маленькое счастье,
Души веселишь ты и сердца…
Пусть не будет у тебя ненастья,
Будь сама собою без конца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
Над нами небо простяглося -
Прекрасні, чисті небеса...
Пташки співають стоголосо,
А на траві блищить роса.
Для всіх на небі сонце сяє,
І наші душі веселить,
Серця холодні зігріває,
Дарує радість кожну мить.
Весняний дощик поливає,
Щоби врожай родив що рік...
Це все Всевишній посилає
Для злих і добрих - для усіх.
То ж я вас, друзі, закликаю,
Прислухайтесь до слів моїх,
Давай полюбим, покохаєм
І друга й ворога - усіх.
Давайте жити в мирі будем,
Вже досить кровопролиття!
О, схаменіться, милі люди,
Нам Бог дав лиш одне життя!
Для чого ж людям марнувати
Життя на вчинки тільки злі,
А перед смертю жалкувати,
Що марно жив ти на землі?
Для чого кров, як річка, ллється,
Для чого так багато зла?
Так хочеться, щоб в кожнім серці
Краплинка щастя розцвіла!
Нехай не буде більше злоби,
А ненависть усіх мине;
І пастухи, і хлібороби,
Нехай з'єднаються в одне.
Ми всі народжені для щастя,
Добро чинити і любить,
Бо знають всі, що значно краще
В добрі ходить, ніж зло робить.
Нехай з'єднаються всі люди,
Любов розквітне між всіма;
Давайте жити з Богом будем,
Бо щастя іншого нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2011
Спішу до Тебе, Господи, я знову,
В Твої обійми ніжні та гарячі,
Щоби зігрітися в Твоїй любові,
Бо серце мерзне в світі, гірко плаче.
Навколо бурі, навкруги морози,
На мене тиснуть і зламати хочуть...
До Тебе, Спасе мій, приношу сльози,
Які я проливаю дні і ночі.
Лише в Тобі я вічний спокій маю,
Коли Ти поруч, серденько не плаче...
Тому до Тебе завжди поспішаю,
В Твої обійми ніжні та гарячі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2011
Твой свет, Господь, ведёт меня
Дорогой истины святой,
В Твоей руке рука моя,
И я иду вслед за Тобой.
Шагая тихо по тропе,
Иду, Спаситель, за Тобой.
Хоть много грёз в моей судьбе,
Но счастлив я, ведь Ты со мной.
И через грозы и туман,
И среди радостей и бед,
Метели, стужи, ураган...
Меня ведёт Твой яркий свет.
И среди скал, и средь долин
Погибнуть я уж не боюсь;
Ведь верю я, что не один -
Со мной всегда Ты, Иисус.
Твой свет, Господь, ведёт меня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2011
Много лет Бог на землю смотрел,
Видел Он, как она погибала;
И от злых человеческих дел
Кровью сердце Его обливалось.
И не мог Он так просто смотреть,
Как страдают и гибнут народы...
- Кто пойдёт за людей умереть,
Подарить от греха им свободу?
Кто на землю пойдёт, чтоб спасти
Мой народ от проклятья, мученья;
Чтобы радость ему принести,
И открыть всем дорогу спасенья?
Кто умрёт ради счастья других,
И согласен стерпеть эти муки;
Кто отдаст свою жизнь ради них,
На кресте даст пронзить свои руки?
И сказал Иисус:
- О Отец,
Я возьму на себя эти муки,
Для спасенья несчастных сердец
Дам пронзить на кресте свои руки.
Я люблю их, о милый Отец,
И желаю избавить от плена,
Положить всем страданьям конец,
И разрушить греховные стены.
И родился Спаситель-Христос
Той Рождественской ночью в пещере;
Он спасение людям принёс,
И открыл нам небесные двери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011
Проходит жизнь и мы уходим с ней,
Со временем стареем, умираем...
Наш путь лежит не среди роз, - терней,
Ведь в жизни очень часто мы страдаем.
И мы не можем дни остановить,
Заставить их вернуться мы не в силе...
Не уж-то для того нам надо жить,
Чтоб умереть потом и лечь в могилу?
Не уж-то в этом смысл жизни весь,
Чтоб только бы пройти свою дорогу?
Нет, надо жить, чтобы достичь небес,
Чтоб здесь и там - всегда быть рядом с Богом.
Проходит жизнь, летят, летят года...
И сколько мне осталось, я не знаю!
Но только бы быть с Господом всегда:
И здесь, и там, я с Богом быть мечтаю.
Когда я с Ним, то мне не страшен путь,
Мне не страшны метели и пожары...
Ведь только с Богом я пройду сей путь
И воспарю на Небе белым паром.
Проходит жизнь средь бури и огня,
И будет продолжаться бесконечно,
И поплывёт она и без меня,
Когда я перейду в святую вечность.
И будут снова сеять, пожинать
(И будут наслаждаться жизнью люди),
И что-то, строить, что-то разрушать -
Но только здесь меня уже не будет.
Проходит жизнь, и мы уходим с ней,
Со временем стареем, умираем...
Но дети Божьи после долгих дней
Найдут покой в прекрасном вечном рае.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2011
Учись любити щиро і відкрито,
Без домішок притворства й лицемірства;
Від серця чистого учись любити, -
В душі твоїй нехай не буде звірства.
Учись любить усіх людей на світі,
І не чекай від них для себе плати;
Добро чини старцям, дорослим, дітям,
Бо краще віддавати, ніж приймати.
Учись любити ворога і друга,
І навіть тих, хто зла тобі бажає;
Хто завдає тобі великі муки...
Нехай душа твоя любов'ю сяє.
Учись любити, о мій милий друже,
Бо без любові ми не зможем жити...
Нехай любов живе у наших душах
І робить нас щасливими у світі.
Навчись любов усюди дарувати,
Так, як Ісус був сповнений любові:
Що на Гологофі був за всіх розп'ятий...
Про це говорить нам Господнє Слово.
Учись любити щиро і відкрито,
І лицемірства хай в тобі не буде;
Від серця чистого учись любити,
Й добра від тебе не забудуть люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2011
Они нуждаются в Тебе,
Хоть и молчат об этом;
Так много горя в их судьбе,
И в жизни нету света.
И не кому их приласкать...
И отложив работу,
Сыночек, доченька, сказать,
Их окружить заботой.
Для них приют уж домом стал,
А няня - стала мамой,
Хоть и бранит детей всегда,
И злится постоянно.
Случается по вечерам
Сидят, глядя в окошко,
И смотрят на мужчин и дам...
И загрустят немножко.
Как хочется им за окном
Увидеть папу, маму;
Прижаться к их груди лицом,
Открыть им сердца раны.
Но нет там мамы... Там...
Увы,
Чужие люди ходят,
И не подарят им любви
Чужие дядя с тётей.
Там, за окном, не так, как здесь:
Там папа, мама, дети...
Там нету раненых сердец,
Там семьи... Здесь их нету...
Здесь нету мамы, папы нет,
Здесь холодно без ласки,
В сердцах их лёд от зла и бед,
От страха и опаски.
Кто приласкает сих детей,
Их мрак рассеет светом?
Лишь Ты, Господь, в любви Своей
Не дашь погибнуть детям...
Они хотят Тебя познать,
Хоть и молчат об этом...
Открой Свою им благодать,
Пошли им лучик света.
Пришли людей к ним, Боже мой,
Чтоб детям рассказали,
Какой Ты добрый и Святой,
Их нежно приласкали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011
Без Тебе я не зможу й дня прожити,
Бо лиш Тобою дихаю й живу...
Коли Тебе нема - життя розбите...
І день, як ніч... І я корюся злу.
Без Тебе я не проживу й хвилини,
Як без повітря людство на землі...
І я живу Тобою лиш Єдиним,
Лише про Тебе думи всі мої.
О мій Господь, о Царю Всемогутній,
Нема без Тебе справжнього життя.
Коли Ти поруч, свято навіть в будні...
Лише в Тобі щасливе майбуття.
Тобою дихаю, живу Тобою,
І навіть мрію кожну мить і час;
Я не боюся смутку із журбою,
Долину тіней перейду не раз.
Без Тебе я не зможу й дня прожити,
Бо лиш Тобою дихаю й живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011
Буває у житті: порою важко йти,
Немає сил, і ти готовий впасти,
Вже перестав і думати про щастя,
І ні кому тобі в ту мить допомогти.
Буває у житті: ночей чорніші дні,
Вони проходять наче у тумані,
В душі болять і кровоточать рани,
А навкруги гудять, палахкотять вогні.
Буває у житті: ридаєш ніч і день,
І повні сліз уже моря і ріки...
Буває у житті: немає втіхи,
І на вустах давно уже нема пісень.
Буває у житті... Але буває й так,
Коли до тебе руки простягає
Хтось ніжно-ніжно... І тягар знімає,
Й несе тебе, як мати, на Своїх руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
І знову я схиляюсь на коліна
В молитві щирій в тихий час нічний...
Молюсь за тебе, рідна Україно,
Мій рідний краю, серцю дорогий.
Як фіміам, нехай молитва лине
До Божого Престолу повсякчас;
Несу до Тебе, Боже, Україну,
Щоб ти її помилував і спас.
Шалений шквал неначе ту пір'їну
Її кидає, змучену в труді...
О, Господи, врятуй же Україну,
Стань захистом для неї у біді.
Її, нещасну, ставлять на коліна,
І б'ють усе в потилицю пани...
Постав на ноги, Боже, Україну,
Від рабського ярма її звільни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Твои глаза за мною наблюдают,
Чудесный блеск их всё ведёт меня;
Куда б не шёл, они сопровождают,
Чтоб поддержать, когда страдаю я.
Твои глаза, как звёздочки мерцают
Так ласково и нежно надо мной,
И никогда они не угасают...
Я чувствую всегда, что Ты со мной.
Твои глаза полны любви и ласки,
И их ни с чем не спутать, не сравнить...
Пред ними тает ложь, спадает маска,
Они способны искренно любить.
Твои глаза за мною наблюдают,
И день, и ночь они ведут меня;
Всегда, везде меня сопровождают,
И потому, друзья, спокоен я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011
- Життя не раз ще буде бити в спину,
Багато буде різних перешкод,
Та пам'ятай, - говорить батько сину, -
З тобою буде завжди твій Господь.
Ще посилатиме життя "сюрпризи",
І над тобою буде жартувати...
Та завжди до Спасителя молися,
І буде Він тобі допомагати.
Не залишай ніколи свого Бога,
Де б ти не був, мій сину дорогий;
Іди за Ним, молися лиш до Нього,
Бо Він Один Всевишній і Святий.
Не забувай ти Слова Пресвятого,
Що нас навчає жити і любити,
Бо Сила віковічна є у Нього,
В житті твоєму буде вік світити.
І мовив син, подумавши з хвилину:
- Я буду жити так, як кажеш ти,
Твою науку передам я сину,
Щоб він також міг шляхом цим іти.
Батьки і діти... З'єднані два слова,
І їх ніколи нам не розділити...
Ми від батьків взнаємо Боже Слово,
Щоб потім і дітей своїх навчити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011
Она, после недолгих размышлений
Вот снова потянулась за иглой,
И яд смертельный тихо влила в вену,
Прижала шприц дрожащею рукой.
Опять не справилась она с собою,
И проиграла снова этот бой,
Ведь упираться не хватило силы, -
Давно утерян у неё покой.
Не раз уже пыталась это бросить,
И жизнь свою старалась изменить,
Но каждый раз терпела пораженье,
И продолжала за теченьем плыть.
Её давно родители забыли,
И никому теперь уж ненужна...
А ведь она совсем ещё девчонка,
Она совсем, совсем ещё юна.
Отца и мать её заменил наркотик,
А вместо друга служит вот, игла,
Хоть рада была бы его оставить,
Но сколько не пыталась, не могла.
Она забыла даже своё имя, -
О героине мыслит день и ночь...
И дни проходят, тянутся, как годы,
А ночью сон бежит куда-то прочь.
А её хотелось бы немножко счастья,
И в маминых объятьях засыпать,
Хоть на мгновенье возвратиться в детство
И снова маленькой, как раньше стать.
Но мамы рядом нету и не будет,
Она оставила родную дочь!
Кому нужна ведь дочка-наркоманка?..
Собрала вещи и прогнала прочь.
Кто даст хотя бы шанс на избавленье,
И от страданий кто её спасёт,
Наполнит сердце юное покоем
И имя позабытое вернёт?
Есть Тот, Кто сможет - Иисус Спаситель,
Ведь только в Нём и радость, и покой,
И только Он все тяжести снимает,
И исцеляет Сам Своей рукой.
Как много молодых людей страдает,
И пропадает в пропасти греха...
Кто дас им мир, наполнит их покоем,
Кто снимет боль? Лишь Божия рука!
Друзья мои: мой друг или подруга,
Когда тебя пронизывает боль ,
Приди к Христу, склони пред Ним колени,
Ведь только в Нём одном найдёшь покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
Удари... Сльози... Стогони...
Відлунням
До нас з часів тих давніх пронеслись!
Коли в Христа вбивали гострі цвяхи,
Де світло й темрява в бою зійшлись.
Земля тряслась, укутана пітьмою,
А у пітьмі виднілись три хрести...
А на одному з них - Спаситель світу
Вмирав, щоб мав спасіння я і ти!
Земля була просякнута вся кров'ю, -
Стікала кров з голгофського хреста,
Її в червоний колір фарбувала...
Так ось яка вона, любов свята!
Вінок терновий на чоло надітий,
І пошматована невинна невинна плоть,
А руки й ноги до хреста прибиті, -
Це так за людство постраждав Господь!
Там відбулася найстрашніша битва,
Вирішувалась доля всіх людей,
Там відбулось відкуплення народу,
Щоб повернути втрачених дітей.
Ішов на хрест без жалю і без страху, -
А ти, Голгофо, свідок тих подій,
Ти бачила як Спаса розпинали,
І чула як страждав Спаситель мій.
Там Божий Син помер як переможець,
Він переміг лукавого в бою;
Воскрес із мертвих і здійснив спасіння, -
І нині нас чекає у раю.
Удари, сльози, стогони і крики...
Ніколи не забуду тих подій,
Вони залишаться навік в моєму серці, -
Голгофська битва в пам'яті моїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
Коли дивлюсь на небо синє-синє,
Коли вбачаю всю красу небес,
Коли ключі там бачу журавлинні...
То переконуюся, є Творець!
Коли в гаю я чую спів пташиний,
Що доторкається людських сердець,
Тоді душа вигукує невпинно:
"Хвала Тобі, хвала Тобі, Творець!"
Коли я вранці сонця схід стрічаю,
Що новий день з собою нам несе...
Тоді Творця так щиро прославляю,
І дякую я Господу за все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
- Се Человек! - Пилат сказал,
И пред людьми Христос предстал.
Толпа же злобою дышала...
- Распни Его! Распни! - Кричала.
И опьянённая от зла,
Христа на муки предала.
Ах! Если бы те люди знали,
Кого они на крест подняли...
Их обвиненья были - ложь,
Терзали душу, будто нож.
А в Нём одна любовь сияла
И ни на миг не угасала.
- Распни! - Воскликнул кто-то вновь. -
На мне пусть будет Его Кровь!
Христа жестоко бичевали
И на распятие отдали.
А Иисус им всё простил,
Любовью вечной возлюбил...
И вдоль по Вия-Долла-Росса
Свой крест понёс... И молча слёзы
За тех людей Он проливал...
Народ же радостно кричал,
Что ко кресту прибит гвоздями...
Между землёй и небесами
Висел за каждого из нас...
Средь той толпы и я не раз,
Злобою лютой опьянённый,
Его страданьем возбуждённый,
Кричал Христу:
- Тебе так надо! -
Его поил греховным ядом.
А Иисус и мне прощал.
- Прости, Отец, - он умолял, -
Ведь что он делает, не знает,
Кого на крест сей поднимает.
А я же злобою дышал,
И гвозди глубже всё вбивал!
Мы все восторженно кричали,
Когда Христова Кровь стекала...
Вдруг "Совершилось!" пронеслось,
И умер на кресте Христос.
Земля вздрогнула... Потемнело...
Повисло над землёю тело...
И тут уж понимать начал,
Что невиновного распял.
Я на колени опустился
И зарыдал...
- Прости! - Молился.
Как больно было мне тогда,
Я думал, не верну Христа.
Но как-то утром вдруг услышал
Шаги... Они всё ближе, ближе...
Воскресший Божий Сын пришёл!
Ко мне Он тихо подошёл,
И взял меня за руки нежно,
Поднял на ноги очень брежно,
И молвил тихо:
- Я простил!
Ведь я тебя всегда любил,
За грех твой умер на Голгофе,
Чтоб разорвать твои оковы.
Теперь иди и не греши,
Всему ты миру расскажи,
Что умирал Христос в мученьях,
Чтоб людям подарить спасенье,
Был похоронен и воскрес,
Открыв дорогу до небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
Для кого-то смерть - ещё начало,
Для кого-то смерть - уже конец;
Для кого-то - горе, и полна печали,
А кому-то - радость и венец.
Кто-то полон страха, умирая,
Ведь не был он с Господом знаком;
В чьих-то душах и орган играет,
Ожидая встречи со Христом.
Как чудесно жизнь прожить для Бога,
В Господе потом и умереть;
Посмотрев назад в конце дороги,
Ни о чём не плакать, не жалеть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011
Не делайте ребёнку больно...
Он чувствует, он человек.
Не ранте сердца у ребёнка,
Оно не заживёт вовек.
Друзья, с ним будьте осторожны
В словах, и мыслях, и делах;
И разговаривайте нежно,
Не причинив ни капли зла.
Из сердца вашего струится
Пускай бессмертная любовь,
Когда вы любите ребёнка,
Она понятна и без слов.
Не думайте вы лицемерить
В глазах детей. Ведь их сердца
Всё знают, видят, понимают...
Ты не обманешь младенца.
Постройте храм в душе ребёнка,
Над ним трудитесь каждый день;
Пускай любовь из вас струится
И свет небесный, а не тень.
Не делайте ребёнку больно...
Он чувствует, он человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011
Коли життя безжально б'є у спину,
І грізно дихає в лице вогонь;
Тоді до Тебе, Господи, я лину,
Щоби напитися з Твоїх долонь.
Коли я падаю і встати важко
(А навкруги то спека, то гроза),
Коли я схожий на підбиту пташку,
Мене ти піднімаєш в небеса.
Коли в душі моїй вогонь згасає,
Коли у венах вже холоне кров,
І дух молитви знов кудись зникає,
Тоді запалюєш мене Ти знов.
Коли життя безжально б'є у спину,
Коли воно доводить до плачу,
Коли мені здається, що загину,
Тоді до Тебе, наче птах, лечу.
І як би важко не було в дорозі,
Чи як на серці б добре не було...
До Тебе йду я в щасті і в тривозі,
Під тепле, ніжне, батьківське крило.
У всі важкі часи іду до Тебе, -
В Тобі Єдиному притулок мій...
І тільки те, що буду жити в небі,
Мене втішає в чужині земній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2011
"Удели мне мою часть именья, -
Молвил как-то отцу младший сын, -
Уезжаю я без промедленья
Далеко от Отчизны один.
Оставляю страну я родную,
Оставляю свой город, свой дом;
Отправляюсь в страну я иную,
Чтобы жить там уже по-другом.
Я надеждою сердце наполню,
И умчусь в дальний град навсегда;
Может быть отчий дом я запомню,
Но сюда не вернусь никогда."
И отправился сын в край далёкий...
В след отец ему грустно смотрел,
На холме он стоял одиноко,
А сынишка, шагая, всё пел.
В одном граде он остановился,
В нём нашёл и друзей, и подруг,
Пить вино и блудить научился...
Но однажды всё кончилось вдруг.
Разошлись очень быстро запасы,
Обветшала одежда его...
Раньше шла за ним целая масса,
А теперь больше нет никого.
В той стране глад великий случился,
Не где было и хлеба достать;
Пить вино паренёк разучился,
Он о нём перестал и мечтать.
Долго-долго по граду скитался...
Но однажды к работе пристал,
И со свиньями рад был питаться,
Только рожек никто не давал.
И опомнился... Вспомнил о доме,
Вспомнил и об отце, и друзьях...
И вернувшись в Отчизну, со стоном
Сын упал на колени в слезах.
А родитель с любовью, как прежде,
Парня ласково, нежно обнял,
Сыну новую дал он одежду.
"Всем готовится к пиру!" - Сказал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2011
Сонце землю обіймає
І тепло своє дарує,
Ніжно, лагідно цілує,
В білі шати одягає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011
Земная жизнь - прекрасный дар от Бога.
Как часто ею мы не дорожим,
Не ценим Богом данные уроки,
В сердцах завет Его мы не храним.
Мы почитаем часто жизнь за бремя,
Живём и стонем всё из года в год;
Не уделяем для Владыки время,
А Он отдал ведь Сына за народ.
Мы не храним в душе Его законы,
Исполнить волю Божью не спешим;
Лишь только в храме бьём Ему поклоны,
А выходя из храма, вновь грешим.
Как часто мы друг друга убиваем,
Не пожалев об этом никогда;
И на себя мы руки налагаем,
По глупости же гибнем навсегда.
А сколько не рождённых умирает
В утробах материнских малышей,
Своих малюток мамы убивают,
Бросают не родившихся детей.
О люди, люди... Вы не отбирайте
У взрослых жизни и у малыша,
Себе вы тоже зла не причиняйте,
Ведь драгоценна Господу душа.
И жизнь твоя - чудесный дар от Бога,
Поэтому ты ею дорожи,
Цени все Богом данные уроки,
Ведь велика цена твоей души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011
Вітер між дерев гуляє,
З лісом тихо розмовляє,
Сонце з неба споглядає,
Землю радісно вітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011
Одна дорога в Царство света
Ведёт средь тысячи дорог;
Легко так заблудиться где-то,
Когда её найти не смог.
Одна дорога есть на небо,
В погибель - тысячи дорог...
Людские души алчут хлеба,
Что раздаёт Всесильный Бог.
Здесь, на земле толпа народа,
Кричат и вопиют они!
А помните? Мы тоже, вроде
Блуждали, были голодны.
Кто им покажет путь на небо,
Кто им расскажет, как не мы?
Кто даст им хоть кусочек хлеба,
Чтобы насытились они?
Конечно мы! А кто иначе?
Ведь мы обязаны идти,
Святую выполнить задачу,
В мир Божье Слово понести.
Бог нас избрал, призвал из плена,
И в армию одну собрал;
Он наши укрепил колени,
Дал цель, маршрут весь рассказал.
Чтоб сами для себя решили:
Отдаться ль Богу навсегда?
Себя на жертвенник сложили
Для вечной службы у Христа.
Но ведь не слишком ли жестоко
Ходить по горам вверх и вниз?
А есть ли отпуски у Бога?
Пойти ль с Христом на компромисс?
Служить другим... То слишком строго...
А ведь себя зачем жалеть,
Когда нам послужил Сын Бога,
Сумел за грех наш умереть?
Так мы пойдём, как дети света,
И гибнущим откроем свет,
Чтобы они, блуждая где-то,
Прозрев, увидели рассвет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011
Життя б'є у спину, збиваючи з ніг,
У серце вривається злоба і гріх;
О, Боже, прости, я вже вибився з сил,
І вже простягнути не в змозі я крил.
В душі порожнеча, на серці тягар,
Мій вогник вже гасне, я тану, як пар.
А ворог все дихає в спину вогнем,
Все важче і важче стає стає з кожним днем.
Здається, мене вже покинув Отець,
І вже наближається, ніби, кінець...
Та раптом Господь мені руку подав,
І знову над світом гріховним підняв;
Він крила слабенькі мої укріпив,
У серці моєму вогонь запалив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2011
Мій Господи, о як прекрасний Ти,
Твоя краса мене чарує, Боже...
І хоч життя - не поле перейти,
Твоє Ім'я завжди у серці ношу.
Усе прекрасним Ти, Господь, створив:
Високі гори і поля, і ріки...
У тім творінні Ти Себе явив,
Бо полюбив усіх людей навіки.
Шумлять ліси, співають солов'ї...
Душа моя Тобі хвалу співає,
За всі, мій Боже, милості Твої,
Які, на жаль, так часто забуваєм.
Лиш Ти перемінив моє життя,
Ти відновив усі мої надії;
В моєму серці лиш Твоє Ім'я,
Хоч так, як Ти, любити я не вмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2011
Вся жизнь моя в Твоих руках,
О мой Господь Святой...
Я без Тебя - всего лишь прах,
Но я силён с Тобой.
О, Бог мой... Кто я без Тебя?
Не стою ни гроша!
Тобой полна вся жизнь моя,
Тобой жива душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011
Якщо вже жить, то для Христа,
Мов сад вишневий, розквітати;
І з радістю у всіх містах
Ім'я Господнє прославляти.
Ні! Не для себе тільки жить,
Задовольняти своє тіло!
А щиро Господу служить
І жертвувать на Боже діло!
Якщо вмирати, то в Христі,
І гідно: без печалі й страху;
В оселі вічні і святі
Піднятись білосніжним птахом.
Якщо горіти, то завжди,
Ні на хвилину не згасати;
І, наче квіточка, цвісти,
Все краще Богу віддавати.
Якщо світити, то для всіх,
І людям лиш добро творити...
Ненавидіти тільки гріх,
А все, що крім гріха, - любити.
Якщо іти, то лиш вперед,
Назад уже не повертати...
І хоч дорога ця - не мед,
Не варто з неї нам звертати.
Якщо вже плакати колись
Нам на землі цій доведеться,
То сльози треба, щоб лились
Не із очей, а прямо з серця.
Якщо боротися, то так,
Щоб вистояти тую битву;
І як молитися, то так,
Щоб Бог почув твою молитву.
У мене лиш одна мета -
Її сказати не боюся -
Усе віддати для Христа,
Вмирати й жити - для Ісуса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011
Я в світі, неначе в бурхливому морі,
Де хвилі кидають туди і сюди;
У світі я щастя не мав, тільки горе
І спокою не зміг я у ньому знайти.
Здається, вже скоро мій човник потоне,
Його заливає вода вже морська,
Та раптом мене Хтось бере у долоні
І враз затихає вся буря світська.
Хоч світ проти мене підняв легіони
І бурі скажені шумлять навкруги,
Я спокій знаходжу у Божій долоні,
Із Ним залишають мене всі страхи.
Я в світі, неначе в бурхливому морі,
Але не страшить мене буря світська,
Бо навіть якщо зустрічаю я горе,
Мене все тримає Господня рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Хожу, брожу я по дороге мира,
Уставший так, измученный грехом,
Я не родился для большого пира,
А на пути лишь молния и гром.
Кто в мире я? И для чего родился?
Наверное лишь маленький росток,
Что к солнышку отчаянно пробился,
Но всё же почему-то одинок.
Ещё зелёным был, меня топтали,
Но выжил я на матушке-земле,
И надо мною часто пролетали
С весенней песней стаи журавлей.
Кто в мире я? И для чего родился?
И цель какая в жизни мне дана?
Я зёрнышком лишь в землю опустился,
Чтобы кого-то пробудить от сна.
Родился я не для большого пира,
А послан Богом людям послужить.
Я выживу и выросту для мира,
Для брошенных детей я буду жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Превозмогая боль,
До цели доберусь,
Вступлю в священный бой
И тихо улыбнусь.
Скажу судьбе: "Дерзай!
Немножко подбодрись,
Меня не отпускай,
Но ты держись, крепись!"
Не стану отступать,
Пройду вперёд, пройду,
Хоть буду я страдать,
Почувствую беду.
Я верю в Новый Дом,
И лишь туда стремлюсь...
Ведь только со Христом
До цели доберусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2011
Дитячі сльози чисті, мов кришталь,
Такі солодкі і такі невинні...
А хто візьме на себе їх печаль,
Пошле свій мир знедоленій дитині?
Дитячі сльози ллються, мов дощі,
Туга за тим, що вже давно забуте,
І думка ріже серце, мов мечі,
Що матері їм більш не повернути.
Ти подаруй надію сироті,
І пригорни дитя до свого серця,
Скажи слова їй ніжні та прості,
Сльозинку витри... І дитя всміхнеться.
Прийди туди, де плаче дітвора,
Візьми їх ручки у свої долоні
(Для дива вже давно прийшла пора),
І пригорни, скажи:
"Мій сину, доню..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2011
Ты Тот, Кто есть, и нет иного Бога,
Кто мог бы так любить и так прощать;
Ты указал спасения дорогу,
Чтоб о Тебе всем людям возвещать.
Ты Тот, Кто есть, о Боже милостивый,
К Тебе иду, к Тебе, к Тебе стремлюсь,
Ведь знаю точно, что тогда счастливый,
Когда Тебе Единому молюсь.
Ты мир Свой дал и вечное спасенье,
Ты жертвой на кресте нас искупил,
И оправдал чудесным воскресеньем...
Всё потому, что мир Ты возлюбил.
Ты Тот, Кто есть, Единственный на свете,
Иного Бога люди не найдут...
Ты Тот, Кто есть, пускай земные дети
Тебе хвалу навеки воздадут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2011
Как часто грех меня калечит,
Подстерегая за углом,
Ложится камнем всё на плечи,
А сердце наполняет злом.
Овладевает мной тревога,
В душе моей страданья, боль;
И мрачной кажется дорога,
Ушла любовь, пропал покой.
Как часто падаю в болото,
Испачкавшийся во грязи;
И я уже не на свободе,
Мне снова вечный плен грозит.
Но Бог всегда освобождает,
С души моей снимает боль,
И сердцу снова возвращает
Он счастье, радость и покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2011
Слышу голос я из детского приюта,
Вижу лица обездоленных детей,
И глаза сверкают звёздочки как будто,
Чтобы привлекать внимание людей.
Слышу я молитву грустную с детдома,
Слёзы детские текут, текут, текут...
Будто слышу отчаянные их стоны...
Мама с папой ведь за ними не придут.
Мне на сердце тихо капают их слёзы,
Кажется порою боль могу понять,
Тихо взгляды молчаливые всё просят:
"Кто-нибудь придите, чтобы нас обнять".
Много малышей, оставшихся без мамы,
Вопли душ их слышу каждый день. Они
Плачут горько-горько, ведь болят же раны!
Кто же им подарит радостные дни?
Слышу голос я из детского приюта,
Взгляды вижу тех заплаканных ребят,
Я за них всегда, всегда молиться буду,
И приду когда-то, чтобы их обнять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
Заходить сонце... Попід тином,
Де почорнів підгнилий пліт,
Іде заплакана дитина,
А їй нема й десятка літ.
Голівка сумно похилилась,
Тремтить засмучена сльоза,
В безсиллі ніжки підкосились,
Звисає прутиком коса.
В обличчя люто віє вітер
(Невдало так прийшла зима),
І наче вже не бачить світу...
Куди іде? Не зна й сама.
Під ноги стелиться доріжка,
Все в'ється, в'ється, як змія,
По ній ступають босі ніжки,
Здається й котиться земля.
Нема матусеньки і тата,
Нема ніякої рідні,
І серцю дорогої хати,
Де прожила б щасливі дні.
Її Марічкою назвали
Вже люди зовсім не свої,
І прізвище чужеє дали,
Блукать пустили по землі.
Вона одна на цьому світі,
Тиняється по всіх містах,
У вікна загляда. Там діти
Щасливі граються в хатах.
Вона ж приречена навіки
Ходити по чужій землі,
Немає спокою і втіхи.
Одна потіха - журавлі.
Коли додому повертають
Із краю теплого вони,
Своєю піснею спитають
Як їй жилося до весни.
І під гніздечком ночувала,
Там бачила казкові сни,
Всі таємниці відкривала
Пташкам. І слухали вони.
А взимку... Годі й говорити...
Не мала затишку й тепла.
О! Скільки сліз було пролито!
Не раз і при смерті була.
Дівчатко люди проганяли,
І не ділилися теплом,
Шматочок хліба шкодували,
Бо поріднилися зі злом.
А їй би хоч краплинку щастя
Знайти десь посеред людей,
В чиїсь обійми тихо впасти
І притиснутись до грудей.
Але нема такого щастя,
Його не бачити повік,
В обійми не судилось впасти,
Надій букет кудись утік.
Немає радості у серці,
Немає сміху і пісень,
В устах вже висохло джерельце,
А сльози ллються ніч і день.
Журба аж розпирає груди,
Нещасна стогне, але йде...
Чи поховають її люди,
Коли зів'яне, відійде?
О, люди, люди, схаменіться,
Не кривдьте бідну сироту,
Любов'ю, хлібом поділіться, -
Згадайте істину святу.
Марічко, люба, не журися,
Твою печаль собі візьму...
Дитятко миле, посміхнися, -
Якщо ніхто, то я прийму.
Крилом батьківським я прикрию,
Своє тепло тобі віддам,
Твої всі рани я обмию,
Дам усмішку твоїм устам.
І ти знайдеш у мене щастя,
Якого не знайшла в людей,
В мої обійми зможеш впасти,
І пригорнутись до грудей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
І знов земля покрилась чистотою,
Мов наречена в білому вбранні,
Вона неначе стала вже святою,
Але чомусь так холодно мені.
Сніги лежать, холодний віє вітер,
І більш тепла, здавалося, нема,
Бо вже давно заволоділа світом
Поважна пані на ім'я Зима!
Казкові піднялися заметілі,
І стали над землею танцювать,
А потім заходились душу й тіло
Холодним поцілунком цілувать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011
Как много на земле детей
Родителей не знают,
Блуждают среди злых людей,
Слезинки всё роняют.
Как много маленьких детей
Не чувствуют уюта,
Не знают вовсе чудесных дней
И радости в приюте.
Они судьбой обделены,
Ребята из детдома,
Не видят сказочные сны...
Им счастье незнакомо.
Как много маленьких детей
Глядя в своё окошко,
Всё смотрят на чужих людей
И загрустят немножко.
А те куда-то всё бегут,
Иллюзию уносят.
К сироткам? Нет! Не подойдут,
Об их судьбе не спросят!
Не спросят:
"Помощь ли нужна?"
Зачем они так стонут?
А дети молча у окна
Слезиночку уронят.
Кто их утешит, кто поймёт,
Подарит каплю счастья,
В свои объятия возьмёт,
Укроет от ненастья.
За них я, Господи, молю
И тихо умоляю,
Ведь я же, я же их люблю,
Страданья представляю.
Свою Ты радость подари
Тем обделённым детям,
И жизни эти озари
Своим небесным светом.
Они нуждаются в Тебе,
Хоть и молчат об этом,
Так много мрака в их судьбе,
И нету, нету света.
Войди в их жизнь и засияй
Своим чудесным светом,
Пускай увидят дети рай,
Где мрака больше нету...
Как много на земле детей,
Не видели уюта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011
Они ведь тоже чувствуют... Они
И слабые, и нежные, ранимы...
Вокруг их бури, лютые огни,
Но всё-таки Спасителем хранимы.
Они ведь тоже плачут и грустят,
Хотя живут и в мире нереальном...
Всерьёз не принимаем тех ребят,
Ведь кажется их разум ненормальным.
У них свои ведь тоже есть мечты,
И искренне сердечка открывают,
Как будто бы рисунки и листы,
Хотя порой от этого страдают.
Они ведь тоже чувствуют... Всегда
Любовь даруют и чужим, и близким,
Не требуют расплаты никогда, -
Уж дети эти опустились низко.
А взрослые порою их бранят,
Рычат, как звери, как собаки лают,
И гонят прочь заплаканных ребят,
Безумными ещё их называют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Пройдуся вранці тихо по ріллі,
Вдихну повітря прохолодне й чисте,
Прислухаюсь до голосу землі,
І любуватимусь її намистом.
Погляну в очі рідної землі,
Які блищать небесними зірками,
І полечу на вірному крилі
До неба синьоокого думками.
Я пригорнуся ніжно до землі,
Тепло її прибережу у серці...
Пройдуся знову тихо по ріллі,
Прислухаюсь до голосу джерельця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Я мрію теплим вогником палати,
І зіркою світити для людей,
Та добрим гостем входити в палати,
До всіх забутих, кинутих дітей.
Я мрію бути квіткою у полі
І лити аромати по землі
Усім, у кого вже розбиті долі,
Де більш немає хліба на столі.
Я мрію бути хмаркою у небі,
Щоденно плакати дощем рясним,
Щоб люди мали все, чого їм треба,
І бачили вночі казкові сни.
Я мрію бути сонечком гарячим,
І, - неважливо, літо, чи зима! -
Промінчик посилати тим, хто плаче,
У кого вже надії більш нема.
Ранковою росою мрію бути
І зрошувать страждаючі серця,
Та повернути їм усе забуте,
Вказати шлях до Бога і Отця.
Я мрію, щоби всі щасливі діти
Співали тільки радісні пісні,
І розквітали рясно, наче квіти,
Свій аромат рознесли навесні.
І мрію я, щоби Господня злива
Полилась рясно на усіх людей...
Щасливий я, коли вони щасливі,
Коли нема засмучених дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011
Я слухав голос рідної землі,
Вона мені чимало говорила,
Свою печаль земля мені відкрила...
Це зрозумів я навіть і без слів.
Я слухав голос рідної землі...
Вона мені багато слів казала,
І в батьківському домі написала
Хлібами запашними на столі.
Я слухав голос рідної землі,
Я чув її гірке-гірке ридання,
І це приносило й мені страждання,
Як плакали у небі журавлі.
Я слухав голос рідної землі...
Вона то говорила, то співала,
І спів сумний тихенько розливала
Струмочком чистим по лиці полів.
Я слухав голос рідної землі,
Вона мені багато говорила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011
И снова где-то бьют колокола,
О будущем и прошлом возвещая,
И жизнь моя как будто расцвела,
И я как будто больше не страдаю.
О чём-то дивном рассказали мне,
Я на мгновенье в прошлое вернулся...
Не знаю даже: в явь, или во сне,
Не знаю точно сплю, или проснулся.
Я слышу, где-то бьют колокола,
И хочется мне плакать и смеяться...
Их звон пронзил мне сердце, как стрела,
Ведь миг настал мне с юностью расстаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2011
Я в мире бурном где-то затерялся,
И где же мне теперь себя найти?
Я одиноким навсегда остался...
Куда бежать? Куда теперь идти?
Вокруг шумят, бушуют ураганы,
Вокруг пылают лютые огни,
А над землёю расплылись туманы,
И тёмными, как ночи, стали дни.
И я не вижу золотого света...
Куда же не идти?! Куда бежать?!
Я в мире бурном затерялся где-то,
И как теперь мне путь свой отыскать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2011
судіть мене судом правдивим, чесним,
Хай судить Бог мене судом небесним,
І вирок ваш прийму я без вагання,
Та зможу пережити покарання.
Суди мене, о любий мій народе,
Тобі вручаю я свою свободу!
Що ж, заслужив я нині покарання,
І вирок твій приймаю без вагання.
Моє життя давно уже забуте,
На долю ж нарікати я не буду,
Бо знаю, що несу це по заслузі,
Та жити буду і ходити в дусі.
Судіть мене судом правдивим, чесним,
І Бог осудить хай судом небесним,
Я все прийму, хоч кровоточать рани,
Й тебе, народе, я судить не стану.
Судіть мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011
Мій Господи, я дякую Тобі
За те, що я ще бачу сонце в небі,
Іду до Тебе вранці у мольбі,
І щастя іншого мені не треба.
Мій Господи, Ти дав мені усе,
У чому був з народження нужденним,
Тому душа хвалу Тобі несе
І дякує Тобі, мій Бог, щоденно.
Мій Господи, я дякую Тобі,
Що дав мені ще день новий побачить,
Що допоміг мені в часи журби,
І потішаєш лагідно як плачу.
Я дякую Тобі, що дав життя,
І що зберіг в тяжких випробуваннях...
В Тобі моє щасливе майбуття...
Хвалю Тебе від рання і до рання.
Я дякую за ранки золоті,
За сонце, місяць і яскраві зорі...
Та дай же славити Тебе й тоді,
Коли я буду в темряві і горі.
Я дякую за пісню солов'я,
І дякую за крики журавлинні...
Тому хвалитиму Твоє Ім'я,
Із уст моїх нехай же пісня лине.
Мій Господи, я вдячний за вогонь,
Що і тіла, і душі зігріває,
Що можу пити я з Твоїх долонь
Цілющу воду, що весь біль знімає.
Я дякую за гори і поля,
За море, що бушує в непогоду,
За те, що ще цвіте, цвіте земля...
Чи ж є у світі краща нагорода?
Я дякую... Я дякую Тобі...
За всі дари не зможу відплатити...
Тому іду до Тебе у мольбі:
"Допоможи мені Тобі служити".
Тобі хвалу я, Боже, принесу,
Й тоді, коли життя моє розбите...
Я величатиму Твою красу,
Бо знаю певно, можеш відновити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Я в мире многого достичь хотел бы,
Но, к сожаленью, нет во мне огня...
Я в небо даже птицею взлетел бы,
Лишь только б крылья у меня.
Я б так хотел достичь заветной цели,
Желал бы я, чтобы сбылась мечта,
Чтобы душа воистину запела,
Не унывала больше никогда.
Но я не тот, кем должен быть, я знаю,
Чего-то достигать уж силы нет...
И пролетит вся жизнь моя земная,
С собою заберёт букеты лет.
Но верю я, появятся мгновенья,
И яркою звездою загорюсь,
И я не буду в жизни тёмной тенью,
Приду к той цели я, куда стремлюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Спи спокойно, малыш...
Почему ты грустишь?
О, я знаю, по маме скучаешь!
Пусть приснится она,
Пусть приснится страна,
О которой мечтал и мечтаешь.
Я тебя обниму,
Твои боли сниму,
Может быть, ты тогда улыбнёшься.
Спи, дитя, засыпай,
Ты почувствуешь рай,
И тогда даже, когда проснёшься.
Поцелую глаза,
В них видны небеса,
Почему-то залиты слезами.
Дай, стряхну я слезу,
В твою жизнь принесу
Каплю счастья... Господь будет с нами.
О, дитя, улыбнись,
И вокруг оглянись,
Есть же те, кто тебя не забудет.
Посмотри на Христа!
Ты же не сирота!
Он любить и беречь тебя будет.
Спи спокойно, дитя...
Пусть же годы летят...
Говорят, что исцелятся раны.
Жизнь проходит, летит,
Бог тебя исцелит,
Для тебя Он родителем станет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
Этот стих я посвящаю маленькой девочке, которая не смотря на свой юный возраст уже познала все горести жизни (осталась без присмотра матери, а соседи заботились о ней), а когда искренне поверила в Христа, познала гонения за свою веру от матери и отчима.
А также, я посвящаю этот стих всем детям, которые стали жертвами насилия в семьях, и всем детям-сиротам.
Однажды родилась она в аду,
Где капли слёз её текли с порога,
Пророчил кто-то девочке беду,
Казалось бы, что нет любви у Бога.
Она росла, как ласковый цветок,
Свою улыбку каждому дарила...
Не надо даже, чтоб сказал пророк,
Что целый мир, казалось бы, любила.
И вот однажды к ней пришёл Сам Бог,
Сказал: "Люблю!" - И распахнула двери,
Склонилась у Христа пронзённых ног,
И молвила вполголоса: "Я верю!"
И стал диавол гордо восставать
(Она же ведь совсем ещё ребёнок),
И в кандалы пытался заковать...
А девочка молчала, как ягнёнок.
Ведь Мирославка даже средь огня
Спасителя навеки полюбила,
Не мыслит жизни без Христа ни дня,
Хоть цепи дьявола её томили.
Она так хочет Господу служить,
Любить и быть, конечно же, любимой,
Всю жизнь свою лишь для Христа прожить,
Хотя душа по-прежнему ранима.
Я б для неё и памятник воздвиг,
Построил бы его в столице где-то,
Чтоб видел мир и помнил каждый миг,
Что за Христа страдают даже дети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
Кто без Тебя я, Боже, Царь царей?
Я лишь пушинка, только прах и пыль,
И превратится жизнь моя вся в быль,
Когда Тебя не будет, Боже, в ней.
Я немощен, а сильный Ты, Господь,
И без Тебя я ничего не значу,
Даёшь покой, когда я тихо плачу,
Когда душа страдает через плоть.
Я без тебя, как птица без крыла,
Я без Тебя не проживу и дня,
Ты дал мне в душу искорку огня,
И жизнь моя, как роза расцвела.
Ты держишь мир в Своих Святых руках,
Я ж в мире этом только лишь пушинка,
И без Тебя растаю, как снежинка,
А ветер разнесёт меня, как прах.
Кто без Тебя я? Ты же мой Творец!
А я скиталец только на земле,
И без Тебя исчезну я во мгле!...
Поэтому, держи меня, Отец!
Молю Тебя, прошу Тебя, держи,
И силы дай мне выстоять в бореньях,
Спаситель мой, услышь мои моленья,
Свою дорогу правды укажи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
В кімнаті свято. Гість прийшов.
Пора чудесна в інтернаті, -
Защебетали враз малята,
Як тільки він у дім зайшов.
Приніс краплиночку добра,
І перед гостем, наче квіти,
Враз виросли щасливі діти!
Прийшла жадана та пора.
"О Господи! Це знову він!" -
Між ними пронеслось, як хвиля,
Загомоніли діти милі
І збіглися з усіх сторін.
Яка щаслива ота мить,
Коли в житті щасливі діти,
Немає кращого на світі,
Й заради цього варто жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
Лети, моє слово жадане,
Як птиці летять навесні,
І долі людей ти старанно
Пізнаєш, розкажеш мені.
Лети, слово, та не барися...
Де є хоч краплинка краси
Й на горе людей подивися,
І вістку мені принеси.
Лети ж, слово ти синьооке,
Лети, о голубко моя.
Ти в світі вже не одиноке,
Самотнім тут буду лиш я.
Над селами і над містами,
Лети до народів, людей...
Коли ж мене в світі не стане,
Колискою стань для дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011
Прости, Господь... Ещё хоть раз прости,
Хоть я прощенья вовсе недостоин,
Но от чего-то дух мой неспокоен, -
Уж нету силы тяжести нести.
Прости, мой Бог, за то, что я упал,
Что на дороге ровной поскользнулся,
Что я уснул, и больше не проснулся,
Что сладким сном на льдинке засыпал.
Прости, Господь... Прости, прости меня,
За то, что вот постигла неудача,
Теперь во сне я тихо сладко плачу,
Не замечая бури и огня.
Прости меня, прости, о Боже мой,
Падением Тебе я сделал больно,
И от того на сердце неспокойно,
И от того не слышу голос Твой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011
Душа поэта. Кто её поймёт?
Наверняка никто не разгадает...
Никто не знает как она цветёт,
Когда и где свои плоды рождает.
Душа поэта тайн больших полна,
И эти тайны ты не отгадаешь,
Где мир её, и где живёт она,
Желания души той не узнаешь.
Душа поэта... Как она живёт?
Порой тосклива, иногда ранима...
К другим на помощь во время придёт,
Хотя она и ими не любима.
Душа поэта - чистый фимиам,
Любить умеет ласково и нежно,
Но загляни в её душевный храм,
И зарыдаешь горько, безутешно!
Душа поэта. Как её понять?
Она так часто плачет и страдает,
Но всё ж сумеет и врагов обнять,
Да каждый день живёт и умирает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011
Как тяжело дышать порой...
И жизнь не спутаешь с игрой!
Она смеётся надо мной
Коварным смехом... Боже мой!
Как трудно иногда идти,
Шипы и камни на пути,
Что раздирают ноги в кровь!
Злобятся бури вновь и вновь,
Желая погубить меня!
Но я уверен, знаю я,
В минуты те со мною Бог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011
Мене болить і серце, і душа...
Хто зрозуміє? І кому відкрити?
Усі надії вже мої розбиті,
І при дорозі десь вони лежать.
Болить... болить! Ой лихо! Як болить!
Від болю того розпирає груди!
Не сердьтеся на мене, добрі люди,
Та я б хотів пожити ще хоч мить...
Болить мене... Чому?.. Не знаю й сам...
Чим лікувати серденько і душу?
Немає ліків... Та терпіти мушу,
Але свій біль нікому не віддам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Я умираю, - ты живи
И помни Горнего всегда,
Ведь Он же в искренней любви
За мир твой жизнь Свою отдал!
Я умираю, чтоб спасти
Тебя от гибели и мук,
Чтоб за тебя Свой крест нести...
Взгляни на кровь с пронзённых рук.
Я умираю, чтоб тебя
От рабства вечного спасти...
Всё это делаю любя,
Чтоб мир тебе мой принести.
Я умираю за тебя
И на Себя беру твой грех,
Чтоб, друг, ты в мире жил любя,
Любовь Мою дарил для всех.
Я умираю, - ты живи
И помни Горнего, мой друг,
Ходи всегда в Моей любви,
Не забывай тех крестных мук.
Я умираю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Как трудно устоять
на жизненном пути...
Я падаю опять,
и нету сил идти.
Как трудно быть таким,
каким я должен быть, -
лишь Господом водим,
и верить, и любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Я відчуваю поцілунок сонця,
Він теплий, ніжний і такий ласкавий...
Стиснув промінчик у своїй долонці
І на душі так добре й любо стало.
А серце знову співом зайнялося,
Та посміхнулось усміхом ясним!
І раптом десь у небеса знялося,
Полинуло у загадкові сни.
До сонечка я пригорнуся ближче,
І лід у грудях начебто розтанув,
Та й полетів до неба вище й вище,
В краї чудесні, ще мені незнані.
І все довкола ніби просвітліло, -
Перемінилося моє життя!
Бо щось нове до мене прилетіло:
Нові ідеї, смисли і буття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Своей судьбе я благодарен буду,
Что подарила мне друзей она;
Теперь я никогда их не забуду,
Ведь в жизнь мою пришла уже весна.
Я с ними радость разделю, печали,
И улыбнусь на жизненном пути...
Пускай же между нами, друг мой, дали,
Но слышу сердца стук в твоей груди.
Мне кажется, дороже всех на свете
Друзья мои... Мои, мои друзья...
Неважно, - взрослые то, или дети, -
Но их любить всегда уж буду я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2011
Прийшла весна! Вона не забарилась!
Я так давно на неї вже чекав!
Від щастя серденько моє забилось, -
Це не така! Таких ще не стрічав!
Прийшла весна... Спасибі, Добрий Боже,
Що дав мені до неї ще дожить!
А я боявся, що уже не зможу
Зустріти цю благословенну мить.
Прийшла весна. Вже сніг помалу тане,
Душі торкнулись промені теплом, -
Вона прийшла, зцілила серця рани,
І в ньому щастя знову розцвіло.
Прийшла весна... І засміялось небо,
Воно всміхнулось усміхом ясним!
Скажіть, о люди! Ну чого ще треба?!
Я став дитям! Я знову став малим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2011
А что же, если? Я себя спрошу,
И не найду я на вопрос ответа,
Я каждый день и каюсь, и грешу,
И в жизни я давно не вижу света.
А что же, если упаду опять
И поплыву я дальше самотёком?
Тогда я буду тихо погибать,
Совсем усохну где-то одиноким.
А что же, если отступлю назад
Я пред врагом коварным, бессердечным?
Тогда я проиграю битву, брат,
И жить не буду в Царстве Божьем, вечном!
А что же, если я друзей предам?
То в жизни я не наберусь позора!
За целый век я платы не воздам
За мною причинённое им горе.
А что же, если я скажу: "О нет!
Я не хочу такой дурацкой жизни!"
Тогда увижу я прекрасный свет,
Узрю правдивый путь к моей Отчизне!
А что же, если? У себя спрошу
И соберу свои осколки жизни,
Я с ними к Иисусу поспешу,
Тогда Он поведёт меня к Отчизне.
А что же, если...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2011
Что же значит быть героем?
Это значит побеждать,
Не дрожать пред каждым боем,
Но с улыбкой умирать.
Что же значит быть героем?
Ради правды пострадать,
В мире этом быть изгоем,
Жить уметь, и умирать.
Что же значит быть героем?
Значит вовремя прощать,
Отвергать худое, злое,
Словом добрым исцелять.
Быть героем... Что же значит?
Посвятить себя другим,
Ведь так много тех, кто плачет,
И герой поможет им.
Что же значит быть героем?
Трудным кажется вопрос,
Но для нас, мой друг, с тобою
Это показал Христос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2011
(Однажды мне приснился дивный сон. Приснилось, что у меня есть дочь, которая на самом деле ещё не родилась. И этому событию я посвятил этот стих, который был написан гораздо позже - 15.02.2010 года).
Однажды мне приснилась дочка,
Похожа так на ангелочка:
Как звёздочки сверкают глазки,
Ждут от меня любви и ласки.
Девчонка улыбалась нежно,
Смотрела мне в глаза прилежно,
Тихонько: "Папочка!" - Шептала,
И с глаз её слеза упала.
Я думал, что её увижу
Когда проснусь, и глас услышу,
С любовью глазки поцелую
И плечи нежно обниму я.
И я проснулся... Дочки нету,
Как будто затерялась где-то,
Ведь это был лишь сон, я знаю,
Хотя теперь о ней мечтаю, -
О дочери своей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2011
(Стих посвящается моей бабушке)
Она страдала... И Елизавета
Всё видела как будто в страшном сне,
Вокруг был мрак и не видала света,
Шумели бури, мир пылал в огне.
Страдала страшно... Те несносны муки
Куда-то гнали от неё покой,
Но для детей была хорошим другом,
И нежно внуков гладила рукой.
И умерла теперь Елизавета,
Страданиям наверное конец,
Её душа теперь почила где-то,
Не знаю только, принял ли Отец.
И умерла моя Елизавета,
Нашёл её челнок и свой причал,
Но смерть - конец лишь для земного света,
Она начало для других начал.
Елизавета пред Христом предстала,
Чтоб Он детали жизни рассмотрел:
Что думала она, о чём мечтала,
И сколько сделала здесь добрых дел.
И смерть земных детей предупреждает,
Чтобы оставив грех, пришли к Христу;
Мы все умрём, все, кто здесь обитает,
Найдут причал в раю, или в аду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2011
Я хотел бы написать о многом,
Но так мало остаётся слов...
Я устал блуждать по всем дорогам.
Где же мой уют, покой и кров?
Я писать хотел бы о весёлом,
Но пронзила душу мне печаль,
И теперь на строчки с каждым словом
Льются слёзы, чисты, как хрусталь.
Мне о прошлом написать хотелось,
И о будущем хоть пару строк.
Но, увы! Куда-то мысли делись,
Разбросались и найти не смог.
Я писал бы обо всём на свете,
Нужно мне слова лишь подобрать,
И писал бы о счастливых детях,
С ними смог бы в мыслях поиграть.
И тогда писал бы о весёлом,
Улыбались бы мои слова,
Счастье увидал бы в мире новом,
Просветлела бы моя глава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2011
Как хотелось бы вернуться
В прошлое опять,
Детству снова улыбнуться
И судьбу обнять.
Жизнь опять начать с начала,
Не шутить с судьбой...
Оторваться от причала
И поплыть домой.
Паруса наполнить верой,
Сердце же теплом...
Чтобы всех любить без меры,
Не дружить со злом.
Летом по степи промчаться
Снова босиком,
Ветру вольному отдаться,
Раствориться в нём.
А зимою прокатиться
С горки ледяной,
И весною петь, как птица,
О стране родной.
Но, увы, назад вернуться
Не могу опять...
Но могу я улыбнуться
И детей обнять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2011
На землю небо сумно споглядає
І плачуть хмари дощиком дрібним,
А вітер все зажурено зітхає
Та стогне й стогне стогоном сумним.
А жовте листя стелиться під ноги,
Щоби востаннє людям послужить,
І покриває ковриком дороги.
А люди топчуть... А воно лежить.
Що ж, володіння осінь перейняла...
Про неї ще говорять: "Золота".
Та золото її давно зів'яло,
І вже не золота вона - бліда.
Та й не бліда... Від горя почорніла,
Що світом цим оволоділо зло.
Тому вже й не співає, оніміла,
І усмішки неначе й не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2011
Україно, люба! Ти ще жити будеш,
Бо твої таланти золоті ростуть!
Наче квіти красні, ці маленькі люди
На твоєму полі, глянь, уже цвітуть.
Посмішки дитячі загорілись ясно,
І ти ще співаєш голосом дітей.
Україно, мила! Ти вже родиш рясно!
Створюєш майбутнє із малих людей!
О, моя Вкраїно! Ти вже відродилась,
Світ новий відкрила для своїх дітей!
Глянь як твої віти рясно розпустились
Для нового щастя, для нових ідей!
Рідна Україно! Це дарунок неба,
Ці нові таланти дав тобі Творець!
І скажи, кохана, що тобі ще треба?
Вже лунає пісня прямо із сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2011
Ах странник, странник, если ты
В пути уже устал,
И дальше нету сил идти,
И ты почти упал.
Не унывай, твой Бог с тобой,
Он будет впереди,
Своей могучею рукой
Поддержит на пути.
Доверься Господу теперь,
Уверенно шагай...
Ах, путник, ты Ему поверь,
В пути не унывай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Прийшла весна... Все ожива навколо,
Побігли лісом жваві струмені.
І хоч дерева мовчазні ще й голі,
Та вже надія розцвіла в мені.
Прийшла весна... І зазирнули знову
Зайчата сонячні до всіх осель,
Щоби роздати крапельки любові
Й зігріти змучені серця людей.
Прийшла весна і сонечком яскравим
До мене посміхнулася земля.
А серденько співає: "Богу слава!",
Йому підспівують ліси й поля.
Прийшла весна, як величава пані, -
Настала нині радісна пора! -
І висипала з хати вранці-рано
Її стрічати співом дітвора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Я чую подих рідної землі,
І дихання те з піснею зіллялось,
Коли курличуть в небі журавлі,
Або дитя у полі розспівалось.
Я чую подих рідної землі,
Коли гуляє вітерець по полю,
І ним родилась пісенька без слів,
То він оспівував мою вже долю.
Я слухаю як дихає земля,
Коли в степу сміються вранці діти,
Коли збирають жито у полях,
Коли вдихаю аромати квітів.
Я слухаю як дихає земля,
Й заради цього варто в світі жити.
А в нім злилися пісня журавля,
І спів дітей, і шепотіння жита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2011
Немного солнышка и света,
Немного звёздочек и тьмы,
Немного осени и лета,
Весны немного и зимы.
Немного радости, печали,
Немного поля и дорог,
Немного близости и дали, -
Всё это нам дарует Бог.
Немного счастья, капля горя,
Немного музыки и слов,
Немного гор, немного моря,
Немного шума и ветров.
И что ещё для жизни надо?
Немного нам дано всего,
И это "всё" - с небес награда,
Чтоб славить Бога своего.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2011
Я б не хотел остаться без награды,
И жизнь прожить, как будто бы не жил;
Но в жизни мне даров больших не надо,
Какой мой дар, я сам давно решил.
Улыбки детские, - моя награда,
Подарок мой, - счастливые глаза,
Что в душу смотрят, постоянно рядом,
А в глазках этих вижу небеса.
Невинность детская, - моя награда,
Подарок мне, - их сладкая слеза...
И даже ночью звёздочки не надо,
Когда блестят их яркие глаза.
Да! Вот мой дар! Одна моя награда!
Когда детей я слышу голоса!
И в мире этом большего не надо,
Чем то, что мне вручили небеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011
Для чого розкидатися словами?
У мене мало так лишилось їх.
Словами не відкрити серця рани,
Не показати всіх страждань моїх.
Навіщо розливатися сльозами?
Давно в очах вже висохла сльоза;
Я поки ще живу під небесами,
То хай за мене плачуть небеса.
Для чого розриватися до болю?
Що біль нова нового принесе?
Бо ця, що є, не вщухне вже ніколи...
Та буду вдячним Господу за все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011
Люблю дітей і ця любов
Мені самим Всевишнім дана,
Вона, мов квіточка цвіте
Барвисто так і не зів'яне.
Люблю дітей і цю любов
Ніхто не зможе відібрати;
Вона - вся суть мого життя,
Її в собі оберігати
Я завжди бу ду у житті,
Немов зіницю свого ока...
Люблю дітей і ця любов
У серці квітне одиноко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2011
Прости, мой Бог, что был рабом лукавым, злым,
Прости меня, что я тебя не славил,
Прости, что истину Твою оставил,
Блуждал, не зная, что вся жизнь моя, как дым.
Прости, о Господи, что я не понимал
Любви Твоей и истины секреты,
Что укрывался часто я от света,
Прости, что ложь за правду часто принимал.
Прости, мой Бог, что я для маленьких ребят
Не смог открыть спасения секреты,
Что не открыл им истины и света,
Что в мраке их блуждать оставил я опять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2011
Земля - театр, ми на ній - актори,
І граємо то в щастя, а то в горе,
Ця п'єса називається "Життя".
Народжуємось, потім помираєм,
Але ціни буття свого не знаєм,
Ідем зі світу прямо в забуття.
Ми розділили між собою ролі,
Хтось у тюрмі конає, хтось на волі,
І йдемо до ганебного кінця.
Ми п'єсу розбиваємо на дії,
І в кожного живе своя надія:
Чи на скарби, чи на свого Творця.
Для багатьох життя - звичайна цяцька,
Але воно припиниться зненацька,
Підуть, коли закінчиться їх роль.
І за кулісами вони заплачуть,
Коли невдалу кончину побачать,
Що покалічено багато доль.
Земля - театр, ми на ній - актори,
І може трапитись велике горе,
Як будем жартувати із життям.
Коли зі "сцени" назавжди підемо,
Пекельні муки ми тоді знайдемо,
Підемо назавжди у забуття.
Але коли зіграєм гідно ролі,
Отримаємо в подарунок долю:
Життя у місті, що на небесах.
І там не будемо ми лити сльози,
Не будемо кричати, рвати коси,
Бо нас оточить неземна краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011
Я хотів би загорітись,
І горіти для людей,
Щоби кожен міг зігрітись,
Від старих і до дітей.
Та в мені вогонь згасає,
Похилилася душа,
Сил піднятися немає,
Рани плачуть від ножа.
Ллються з ран червоні сльози,
Стомлена земля їх п'є...
Вітер крик мій десь відносить
І безодні віддає.
Та я вірю, загорюся
Полум'ям гарячим знов,
Білим голубом здіймуся,
Щоб розносити любов.
І зрадіють знову діти
(Я б для цього все віддав),
Й більше у жорстокім світі
Не торкнеться їх біда.
З уст поллється: "Слава Богу!",
Ніжки побіжать у гай,
Стануть на святі дороги
Й на землі відчують рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011
Такою я уявляю свою старість.
У садочку в холодочку
Ллються дзвінкі голосочки:
Там є доньки і синочки, -
Наймиліші в світі діти,
Розквітають, наче квіти,
Умостившись коло діда.
В нього борода аж сива,
Довга-довга... Він щасливий:
Перед ним велика нива, -
Дрібні квіточки-малята,
Сяють зорі-оченята,
Дітки тягнуть рученята.
Борода землі сягає,
Але це їх не лякає,
Навпаки - лиш забавляє.
Туляться до рук старого,
Він сидить і хвалить Бога,
Що відкрив Свою дорогу.
Дарував йому віночок
Із синів малих і дочок,
Та ось цей в садку куточок...
Чи ж то старість не щаслива?
Хто це дідуган той сивий?
Я! Скажу вам друзі милі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2011
Спить земля... Не розбудіть!
Хай узимку хоч спочине!
Під ногами сніг рипить...
Я благаю: тихше йдіть,
Зупиніться на хвилину,
Щоб її не розбудить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2011
Мама - це прекрасне слово,
Що складається з пісень,
З ясних усмішок, любові,
Що для нас горять щодень.
В ньому ласки так багато,
Море ніжності й тепла,
Все це може дати мати,
Що, мов рожа, розцвіла.
Вона поруч завжди буде
В радості і у біді,
У тривозі не забуде,
Допоможе у житті.
Мама - це чудове слово,
Що нам Господом дано,
Створене в ім'я любові...
Невмирущим є воно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011
У світі є прекрасного багато:
Синочка у садку колише мати,
Пливуть по небу білі кораблі,
І райдуга торкається землі.
У світі є прекрасного багато:
Сестра сестру шанує, а брат брата,
Зима снігами землю покриває,
Немов нечистоту її ховає.
У світі є прекрасного багато:
Цвітуть, неначе квіточки малята...
Повітря чисте, сонце угорі,
Земля росою вкрита на зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011
Судьба учителя - то бури и дожди
На страждущей и высохшей земле;
И цель свою уверенно найти,
Её увидеть в непроглядной мгле.
Судьба учителя - тернистые пути,
Шипами ноги вечно раздирать;
Но драгоценную жемчужину найти,
И каждый день победы ожидать.
Судьба учителя - сердца учеников,
В них прочные фундаменты вложить;
Судьба учителя - священная любовь,
Готова умирать и снова жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Іде урок. У класі тиша.
І два десятка оченят,
Що, наче зірочки, горять,
Та затаїлись, ніби миші.
Вуста всміхаються весь час...
Це світ дитинства - п'ятий клас.
А сонце загляда, мов хоче
Із новим ранком привітать,
Чудовий день подарувать,
І ніжністю обдарувать,
Мов скучило опісля ночі.
Поглянь: який чудовий час!
Це ж він для тебе, п'ятий клас!
Дзвінок лунає... Й голосочки
Защебетали... В дітвори
То радість ранньої пори,
Пустують, граються в дворі,
Шумлять, неначе колосочки.
Привітно посміхнувся час!
Щасливий нині п'ятий клас.
Коли зустрівся я з тобою,
Згадав і свій дитинства світ,
Букети тих чудових літ,
Де ані горя, ані бід.
Й обнялись радість із журбою.
Побачив і себе я в вас,
Своє дитинство, п'ятий клас.
За тебе я молитись буду,
Чи хочеш ти того, чи ні,
І взимку, влітку, й навесні...
Припав до серця ти мені.
Тебе до смерті не забуду,
Тебе згадаю ще не раз,
Дорогоцінний п'ятий клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Я люблю весняні ранки:
Сонце ясно світить,
Вітер шепче на світанку,
Розквітають квіти.
Вийду в поле вранці-рано,
Побіжу у трави...
Аромати там духм'яні!
Скажу: "Богу слава!"
Назбираю у долоні
Срібної росини;
І впаде у серце промінь,
Висушить сльозини.
І почне душа співати,
Дзвінко, мелодійно,
Свого Бога прославляти,
За любов надійну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011
Когда вокруг бушуют ураганы,
Когда вокруг метели и дожди,
Когда вокруг стеной стоят туманы, -
Ты, Боже мой, веди меня, веди!
Когда слеза глаза мои туманит,
И раздирает сердце мне печаль;
Когда порою кровоточат раны, -
Пожалуйста, Господь, надежду дай.
В Тебе Одном умолкнут ураганы,
Метели прекратятся и дожди,
В Тебе Одном рассеются туманы, -
Когда идти Ты будешь впереди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011
Засмучене небо, ридають хмаринки,
А вітер в подвір'ї гуляє...
Шепоче "Чом журишся, мила дитинко,
Як хочеш, тобі заспіваю".
А дівчинка тихо сидить біля тину,
Зажурено дивиться в небо...
"О, де ж би знайти мені теплу хатину,
І більше нічого не треба".
І, склала на грудях долоньки худенькі,
А сльози з очей покотились...
Заплакало бідне дитятко маленьке
І в щирій молитві схилилось.
"О, Боже, невже прийшов час помирати? -
Сльозами вмивалась, ридала.
Невже із життям уже час попрощатись?
А я ще життя не пізнала".
Аж раптом промовив хтось ніжно: "Не бійся.
Тебе я, дитя, не залишу.
Ходи-но до мене, в обіймах зігрійся,
Ходи, я тебе заколишу".
Неначе сирітці нещасній наснилось,
Неначе почулось дитині...
Здавалося з неба бабуся з'явилась
Й на руки взяла сиротину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2011
Почему так мало говорим мы про любовь?
Почему о ней так часто умолкаем?
Говорим своим родным так мало тёплых слов,
Только мёртвые тела их обнимаем.
Почему не научились мы ещё любить,
Ведь живём не первый век на свете?
Почему хватает силы только проронить:
"Засыпай, малыш..." давно уж спящим детям?
В наших семьях мало так любви... Но почему
Мы привязаны друг к другу лишь в начале,
А потом совсем уже ненужны никому
Споры и раздоры, горечи, печали?
Почему так мало о любви мы говорим,
И тепла мы не даём отцу и маме?
Только из букетами на кладбище спешим,
Крест надгробный омываем всё слезами.
Почему так мало говорим мы про любовь?..
Ведь любовь... любовь Господняя бессмертна, -
Любит и любил... За нас пролил Святую кровь,
Слову Своему навек остался верным!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2011
Есть те, кому без костылей не обойтись;
Есть те, кто никогда не видел света;
Есть те, кто обречён жить вечно в тишине,
У многих даже рук обеих нету.
А я имею, руки, уши и глаза,
И, как у всех, имею даже ноги...
О да, конечно, я судьбой не обделён,
Но всё же редко благодарен Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2011
Великий Боже, дякую Тобі,
Що Ти, Господь, мене від смерті врятував,
Що ти, Спасителю, мені подарував
Іще одну хвилиночку життя.
Мій Господи, я дякую Тобі,
Що знову визволив мене від смертних мук,
Що можу відчувати дотик Твоїх рук,
Й тепер в Тобі я маю майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2011
Доріжки… Доріжки… Доріжки…
Їх дуже багато в житті…
Бажаю вам, щоб ваші ніжки
Змогли тільки добру знайти.
Щоби привела вас стежина
Туди, де панує весна…
Де пісня лунає пташинна,
Де горя і смутку нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2011
Життя боюсь, боюся смерті,
І ворога, що хоче стерти
Навіки із землі мене…
Так от чому життя сумне!
Та твердо я стояти мушу
І зберегти розбиту душу,
Втішати змучені серця…
Й пройти дорогу до кінця.
І після себе слід лишити,
Щоби і вмерши, знову жити.
Тому я жити не боюсь,
Тому зі смертю обіймусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2011
Ах годы, вы годы,
Куда вы спешите?
Как птицы, как птицы,
Куда-то летите!
Какая-то сила
Вас гонит и гонит…
А может и в бездну
Она вас уронит?
А колокол дивный
Вдали тихо звонит,
Как будто бы манит,
Как ветер он стонет.
Ну что же вы, годы,
Куда вы стремитесь,
От куда бежите,
Кого вы боитесь?
За вами устал я
По жизни гоняться!
О дайте мне, дайте
Ребёнком остаться!
Ах годы, вы годы,
Куда так летите?
Я вас умоляю,
Прошу, погодите!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2011
Життя – постійна боротьба
За право слова, право жити;
Життя – це честь, і це ганьба,
Серця і зцілені, й розбиті.
Життя – це радість і печаль,
Це довга і важка дорога;
Життя – і пекло це, і рай,
Каміння, що збиває ноги.
Життя – це неспокійні сни,
Які переживає мати,
Коли із дому йдуть сини…
Життя – це знахідка і втрата.
Життя – це ринок марноти,
Це вічні небеса відкриті;
Життя – це друзі: я і ти,
Народжені, щоби любити.
Це вітру подих, шум дібров,
Пташки співочі і струмочки…
Життя – то вічная любов,
Життя – дитячі голосочки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2011
Вечоріє! День минає,
Пані-Ніч свій пост приймає,
Щоби землю стерегти.
Містом вітерець гуляє,
Колоскової співає,
І навіює їй сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2011
У світі вічного нема нічого,-
Старе звільняє місце для нового.
На цій землі тече собі життя,
Роки пливуть, ідуть у небуття.
І дні нові на зміну темним ночам
Ідуть, зігріти землю сонцем хочуть…
Травиця засихає восени
І дожидає нової весни.
О так! Нічого вічного немає!
Хіба не видно? Чи не кожен знає?
Те, що учора дороге було,
Сьогодні вже в минуле відійшло.
На цій землі невічна теж людина,
Проб’є година, ляже в домовину,
Вона зів'яне, ніби в полі цвіт…
Та чи зуміє залишити слід?
Родилася у світ мала дитина,
Її ще не хвилює та година,
Смакує жадібно букетом літ…
А як зіп’явсь на ноги, - та й у світ!
- Куди ж ти помандруєш, о юначе,
Зібрався у далеку путь, я бачу?
- Таки в далеку… В розмір у життя,
Де все нове і добре майбуття!
- Не поспішай… Спинися на хвилину,
І роздивися добре ту стежину,
Яка судилася лише тобі,
Щоб не прожити все життя в журбі.
Бо люди часто, - я те помічаю, -
Усе біжать у світ, і поспішають;
Їх підганяє, наче, лютий біс,
А далі проливають ріки сліз.
Бо треба того трошки й того трішки,
Набити лоба й поламати ніжки!
До влади пнуться… І по головах
Повзуть. Красиві тільки на словах.
А другі рвуться швидше одружитись,
Бо, бачте, хочеться їм розплодитись;
І голими сирітками дітей
Вони пускають посеред людей.
Самі ж до оковитої заглянуть,
Якої у корчмі собі дістануть…
Вона запала глибоко в серця,
Штовхає їх до раннього кінця.
Але кінець один усіх чекає, -
Бо смерть поміж людьми не розбирає, -
І хто при владі, і хто хлібороб, -
Усі вони лягатимуть у гроб.
Отож подумай, дорога людино,
Не витрачай даремно ніхвилини.
Для речі кожної своя пора,
А ти родився тільки для добра.
Життя – то цінний дар із неба,
Безцільно тратити його не треба!
Допоки ходиш ти ще на землі,
Свій слід лиши хоч на її чолі.
Твори добро, ще поки серце б’ється,
Радій життю, допоки ще живеться;
І пам'ятай, що на землі ти – гість,
Тож віджени від себе всяку злість.
Щоби про тебе люди пам’ятали,
Життям таким, як ти, прожить бажали;
Та словом відзивалися незлим,
Чи ти великим був, ачи малим.
І щоби смерть зненацька не застала,
Щоб неготовими нас не піймала,
Себе з дитинства варто готувать,
Й тоді не буде страшно помирать.
Бо в світі вічного нема нічого,
А вічне те, що в небі жиє з Богом…
Та перед нами тільки два шляхи:
Один до неба, інший – у гріхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2011