| Сторінки (2/174): | « | 1 2 | » |
Хіба ми не стали трішки багатші
На міріади нових віршів?
Хіба ми не стали трішечки кращі
Від пережитих - удвох! - почуттів?
Хіба ми не стали трішки добріші
Як ліпше у різнім зуміли вбачать?
Хіба ми не стали трішки мудріші
Якщо ми навчились усе пробачать?
Хіба ми не стали трішки стрімкіші
Коли ми спішили, щоб не поспішать?
Хіба ми не стали трішки рідніші,
Коли відпустили, щоб не відпускать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2011
Читаю. Мрію. Розумію.
Принаймі, так мені здається.
Я прагну бачити, збагнути
Прозорий почерк Твого серця,
Душі відверті закарлюки.
І творчості щасливі муки.
Скажи, чи це мені вдається?
Твоє: " Не смій! Не зачіпай!" -
Пройшло гостріше, чим косою
По серцевині й мого серця!..
Так де та мить нікчемна, грань
Та, за якою вже з сльозою
Благає ТВОРЧІСТЬ: " Не порань!"?
Читаю. Мрію. Сподіваюсь.
Пишу. Надіюсь. Сповідаюсь.
У кожнім вірші, букві, слові.
Їм віддаюсь
Як вперше.
З болем.
Щоб сяяла душа... Прозора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268365
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.07.2011
Із далеких країв
повертаюсь в улюблене місто,
Де на мене чекають
одвічні Софія і Брама,
Володимир на схилах,
мости в вечоровім намисті,
Рідний двір, рідний дім...
Де на мене чекатиме мама...
Я стрічатимусь з друзями,
їм розповім про далеке:
Краєвиди на Кріті,
про білі міста Санторін,
Про вогняне сіртакі,
привітність і звичаї греків,
Та нікому не скажеш,
хто в серці навіки моїм...
Чи потрібні мені
ці далекі країни і землі,
Якщо їх наяву
неможливо з Тобою ділить?
Моя рідна земля
в моїм серці живе невід'ємно.
Саме так невід'ємно
живеш в моїм серці і Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2011
Із вулканічної лави,
З розривів у серці землі -
Народжено грізно-ласкавий
Острів з ім'ям Санторін.
Півмісяцем вигнувся в морі,
Древній вулкан обійняв,
Скелі чорні й червоні
Білі підносять міста.
Храмів бані блакитні
З небом єднають просто...
Дзвінкий, величний і сильний
Бентежно-прекрасний острів!
Гармонія кольору й форми
В творіннях рук і стихій...
Серце від щастя рветься
На острові Санторін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011
Сонця ласкаву невтомність,
Моря смарагдову синь,
Храми відчинені й скромні,
Силу таємних святинь,
Схили в сріблястих оливах,
Гір і ущелин красу,
Грецькі пісні і мотиви -
В серці Тобі я несу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011
Де море Середземне -
(оспіване Гомером!) -
цілує і голубить неспішно острів Кріт,
де люди, як атланти,
або скоріш, як боги,
тримають синє небо,
а може білий світ,
- із Греції - з любов'ю,
я шлю Тобі великий,
античний, православний
і сонячний привіт!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Безмежно за Тебе радію,
За небо Твоє голубе -
Залишиш на тиждень Київ,
Європа зустріне Тебе.
У твій об'єктив поглянуть:
Вежі костелів готичні,
Бентежно-спокійний Краків,
І Праги златої вічність.
Є подорож в просторі й часі -
Ти знаєш цю тезу просту:
Я разом з Тобою у Празі
По Карловім йтиму мосту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2011
Я до Тебе ніколи не звикну.
Ти для мене завжди нови́й.
Ти для мене як вранішнє Світло.
Як Тепло.
Як Любов.
Як Дім.
Бо хіба ж до Дому звикають?
В ньому просто живуть або ні.
Звичка ж іноді набридає.
Чи дратує у дні сумні.
Я з очей Твоїх промінь вбираю,
Загорнуся у нього й пливу...
Я до Світла Твого не звикаю.
Я у ньому просто живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2011
Найкоротша ніч року.
Найкоротша ніч літа.
Захід сонця сховало під літнім дощем.
У цю ніч би не спати, а все пережите
Переважить, як рік - під прозорим плащем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2011
Коріння в росяних незайманих лугах...
А Крона до яких висот сягає!
Як віднайти цей Рай, де надихає
Із Божих Сліз такий створити Вірш,
Де Ти гуляєш вранці босоніж,
Де Ти торкаєш пагони в цвіту...
А можна я там дичкою зросту?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2011
У мальвах твоїх слів
високий стержень.
Проста краса!..
А як вона бентежить!
Де слово гріє радості крилом, -
Висока круча над старим Дніпром...
Високий Храм
на струдженім плечі...
Благословенна
справжня височінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2011
Вітрила?!...
В стислі форми трюмів?..
А як же промінь?!
Як же струмінь,
Що напинає паруси,
Що хмари ніжить для краси?
Як можна вітер приструнити?
Вітрила ним не надихать?
Як серце змусить не любити?
Чи в стислих віршах біль ховать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2011
Хай буде росяно і зелено.
В світлиці - зіллячком застелено.
Хай дихається легко м'ятою.
І півники цвітуть під хатою.
Хай серце сповниться любистком.
Святковий ранок - сонця блиском.
І липові духмяні китиці
Хай пахнуть солодко над Вами...
Вітаю Вас з Святою Трійцею -
Душі Зеленими Святами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264394
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.06.2011
Тиша. Вечір. Літо. Спокій.
Сонце сіло. Ані руш.
Сходить місяць зореокий.
Зиркає у дно калюж.
Вітер вщух. Десь пахне липа.
Дощ, напевно, буде знову.
Зав'язь яблук, зав'язь літа
Ніч зустріне волошкову.
Лиш біліє кущ ясмину...
Тьохнув соловей висо́ко.
І злякався. Змовк спізнілий.
Тиша. Літо. Ніч. І спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2011
Вже пахне літніми дощами.
І таємниці літніх злив
Вже пропливають над садами
І колосом зелених нив.
Вже пахне літніми дощами,
Що позмивають весен цвіт.
У ві́ршах лишиться між нами
Те, що не змиють зливи літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2011
Прочитай мені вірші свої перед сном.
Прочитай мені вірші свої рано вранці.
Щоб Твій голос у душу постукав крилом,
І розкрився в ній розмахом крил інтонацій.
Прочитай мені вірші свої в день весни.
Прочитай мені вірші в час літньої ночі.
Щоб почути, як голос дзвенить Твій в мені.
І почути, як голос Твій ніжно шепоче.
Прочитай свої вірші під сонцем палким,
І під час безкінечної сильної зливи.
Щоб відчуть, як співаєш Ти в серці моїм,
І сльозишся росою в його серцевині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2011
Люблю ці дні
із запахом півоній,
Де зелень соковита, росяна́,
Коли акації духмяні повні грона
П'ють цю весну... І всотують до дна.
Коли прозоро-полум'яним сяйвом
Серед городу усміхнеться мак...
А до ромашок і волошок справжню
Симпатію виказує будяк.
А півники-іриси - хлопці справні -
Змагаються так гонорово з ним...
Коли б'є сонце -
світлом! -
крізь смарагди,
І біло-ніжним вкриється жасмин.
А бузина - моторна господиня -
Тарелі розкладає в малахіт,
Поважна липа мудро і гостинно
Збирає сили на медовий цвіт.
Пух-шепіт тополиних перегонів...
Любові повна кожна мить природи...
Люблю ці дні
із запахом півоній,
Коли весна у літо переходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
Я йду до Тебе.
Навмання.
Блукаючи старим Подолом.
Зайду під арку. Іздаля
Дзвенить трамвай на Контрактовій.
А тут лишилось два стільця
З давно спочилого трамваю...
Вони живуть своїм життям.
Вони, мабу́ть, нас пам'ятають.
Я йду до Тебе.
Навпрямки.
І перестрибуючи плити.
Залиті сонцем Теремки
Висвітлюють каштани й липи.
Я йду до Тебе.
Навдогад.
З метро прямую через площу.
На Либідській змінивсь уклад.
А я все йду, немов на прощу.
Я йду до Тебе.
Назавжди́.
Я йду до Тебе.
Ненароком.
У місті, де щаслива тим,
Що Руставелі дружить з Горьким,
У місті, де живеш і Ти...
Щоб я могла до Тебе йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2011
Вони недограли в чотири руки.
І білий рояль недовизвучав звуки.
І плакали тіл незгорілі свічки
В невидимі струни німої розлуки.
Вони недограли в чотири руки.
І кожен з них свій інструмент не остудить.
А місяць, що плине в сонатах років
Той білий рояль все ніяк не забуде.
Вони недограли в чотири руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2011
Під шапку квітки кропиви собачої
Джміль приховає золоте крило.
У верболозах качка плине з качуром.
І над ставком розлилося тепло.
Цвіте кульбаба жовтим медом сонця,
Цвіте кульбаба сивим пухом зим.
І промені пронизують до донця,
І сам собі здаєшся молодим.
І равлик ріжки вистромив із мушлі,
І чайка б'є крилами по воді.
І поплавки рибалок непорушні.
І десь сміються дійсно молоді.
Над очеретом гріються стрекози.
Хмаринки пропливають над водою.
Вже відшуміли перші сильні грози,
Щоб в мріях порибалити з Тобою.
Зайшовся соловей в піснях чарівних.
Кує зозуля довгіїї літа.
І кожна жабка в цім ставку - царівна.
І кожна рибка в ньому - золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2011
Піднятись з сонцем. Збігати у ліс.
Вдихати запах дзвоників конвалій,
В промінні, що пронизує навскіс,
В буянні, у травневому розмаї.
Стрічати день в каштанових свічках.
Зануритись у пахощі бузкові.
Заплющить очі. Слухати, як птах
Співає ніжно про весну любові.
П'ять пелюсток бузкових віднайти.
П'ять пелюсток - на щастя! - проковтнути.
Як легко-легко по життю іти,
Якщо кохаєш крила, а не пута.
Вернусь у двір. Пришвидшивши ходу,
Ключі з кишені курточки дістану.
В долоню разом з ними упадуть
Плоди минулорічного каштану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
Візьми мене за руку і веди...
У ліс, у луг або в широке поле.
Я хочу пити сонячні сліди.
І разом підніматись в сині гори.
Візьми мене за руку і веди...
До Брами, у Софію, на Дзвіницю,
Де крапельки дніпровської води
Омиють мудре золото столиці.
Візьми мене за руку і веди...
До своїх фото, до світлин, до ві́ршів,
Де творчості солодкії меди -
Не гіркнуть. А лише підносять вище.
Візьми мене за руку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Як солодко від відчуттів тремтіти!..
І знати, що Ти є.
Далеко, але є.
Повітря травня випити й сп'яніти.
Любити все, що піднімає і встає.
Я маю на увазі сонце весняне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258871
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.05.2011
Почати ранок з відкриття!
Тебе...
Екранної сторінки...
З новим віршем чи з новим знімком...
Яке прекрасне відчуття!
Почати ранок...
Клас!
Життя!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258673
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.05.2011
Надіслати листа.
І чекати на відповідь.
Боже!.. А як хтось перехопить,
Зімне, прочитає, вкраде?
Чи думки мої світ адресата захоплять?
А чи просто листочок він вбік відкладе?
Надіслати листа.
Вболівати над почерком, змістом.
Кожну букву плекати.
Радіти словам, як дитя.
Ну а потім блукати
улюбленим вимитим містом.
І чекати листа.
Це так просто - чекати листа.
Як змінився цей світ!
На папері ніхто вже не пише...
Електронні шляхи
прокладають незвідану путь.
Я чекаю листа.
Я чекаю від Тебе на вірші.
Почуття не змінились.
Пиши.
Я кохаю і жду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2011
Якщо притулятися оком,
Щоб глянути в душу тюльпану -
Весняним калейдоскопом
Ця квітка у Тебе загляне.
Якщо доторкнутись руками
Уро́чистих білих магнолій -
Збагнеш, що не тане з роками
Святкова дотичність долоней.
Якщо Ти пройдеш понад схилом
З блакитним хрещатим барвінком -
Відчуєш: іде з землі сила,
Щоб відгук знайти в Тобі дзвінкий.
Якщо розцвітаючі ґрона
Дозріють ласкаво-бузково -
Побачиш життєвих мозаїк
Яскравість принадно-казкову.
Якщо цвіт квітучої вишні
Схвилює в Тобі потаємне -
Згадаєш про задум Всевишній
З насіння, що падає в землю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2011
Не зволікай, не зволікай,
Твори добро.
Не гайсь. Поквапся.
Твори добро -
лиш в цьому щастя.
Не зволікай. Не зволікай.
Люби дитинно й безпричинно,
Красиво, солодко, невпинно...
Не зволікай, не зволікай.
Твори добро, світлини, ві́рші...
Усе це на землі залишим,
І стане білий світ добрішим,
Бо тут були ми: світлі й грішні.
Не зволікай. Не зволікай.
Твори добро.
І не барися.
Спіши. Лети.
Мерщій гонися.
Далеко.
Хоч за небокрай.
Лиш йти наза́вжди -
зволікай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2011
Не йди.
Не їдь.
Не відлітай.
Давай побудемо птахами.
Удвох.
Піднімемось за хмари.
Ще раз.
Обнімемось крилами.
Прошу́ Тебе:
Не відлітай.
Не йди.
Не їдь.
Не полишай
Двох струн, що порвані навіки.
Продовж мелодію для втіхи.
Прошу́ Тебе:
Не полишай.
Не йди.
Не їдь.
Не відпускай
Руки,
Що створена для злуки.
Гірка самотності наука.
Прошу́:
Руки - не відпускай.
Не йди.
Не їдь.
Не відпливай:
З джерел ясни́х -удвох напитись,
В річках стрімких - удвох зроситись.
Прошу Тебе:
Не відпливай.
Не йди.
Не їдь.
Побудь.
Побався.
Ще раз.
Удвох.
У ритмі
Танцю.
Ще раз.
Й завжди́...
Не їдь...
Не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2011
Ліс ще прозорий,
ще деревам - ранок,
І лиш верхів'я самих верхніх віт
Торкається зелененький серпанок,
І в нім ще неба голубіє світ.
Ліс ще прозорий,
ще деревам - ранок,
Земля під ноги їм встеляє килим,
Із медуниці, рясту і фіалок
Пряде - гаптує зеленаво - синім.
Ліс ще прозорий,
ще деревам - ранок,
Іще дрімають вікові дуби,
Немов чекають дотиків весняних,
Тих, хто до них тікає від юрби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.04.2011
Жовто-гарячий ранок починався.
Розпечена зоря. Небес світлиця.
І день, як тісто, в діжці зачинався.
З печі́ виймалась сонця паляниця.
І золотаві прутики верби
Сплітались легко в золоті корзини,
Де щедрих днів піднесені хліби,
І Великоднє частування ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2011
Ввібрати сонця золотавий схід,
Ввібрати краплі молодого неба,
І нової весни брунькастий світ,
І знову йти від Тебе і до Тебе.
Ввібрати свят весняних благодать,
І радість всіх весняних благовіщень:
І журавлі до нас уже летять,
Над пролісками бджоли уже дзи́жчать,
Баранчики листочків своїх ніжних
Вже первоцвіти в лісі випасають,
І ряст цвіте, і дихається свіжо,
І кульчики вільхи до вод звисають,
Пухнасті білі котики верби
Вже від пилку зробились золотаві...
Вони вбирали сонце, як і ми.
Вони, як ми, це сонце віддавали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2011
Заграй мені мелодію любові.
На синіх струнах вечора - заграй!
І вибухнуть салютики кленові
У надвечір'ї весняних заграв.
Заграй мені мелодію натхнень
На дивних струнах весняно́ї ночі.
Каштани розірвуть на бруньках клей,
І виклюнуть долоньками листочки.
Десь соловейко душу викладав,
Туман в ярах розсіювався хутко.
Заграй мені мелодій перших трав.
Лише не грай мені мелодій смутку.
Заграй мені мелодії весни,
Заграй мені в сопілки світанкові.
Знов музикою серце осіни.
Зіграй мені мелодію любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2011
Весна - насправді - це чудово:
Земля теплішає щоднини,
В зелені цокає підкови
І добігає середини.
Піти у ліс, торкнутись рясту,
Фіалці глянуть в серцевину.
І знати, що життя - прекрасне,
Хоч, мабуть, збігла половина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253895
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.04.2011
Як Ти прагнеш тепла!
Як жадаєш весни!
Як за землю зболів,
що отруту ковтає!..
Ще далеко від нас
теплий вітер з полів,
Та вільха вже рожеву
сережку вмиває.
Білі котики верб
Свої гном'ячі шапки
Вже струсили додолу:
Весна незворотня!
І птахи повертають,
як завше додому:
Я їх бачила безліч
у лісі сьогодні...
Іще трішки терпіння:
і прийде тепло.
- Ти давно був у лісі? -
Там все уже ясно:
За вікном нашим - сірість,
Ще в душах - багно...
А у лісі гаптується
зеленню рясно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252150
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2011
Сніг станув давно.
Та лишилось у лісі
Зів'яле, зсіріле і втомлене листя.
Крізь втому і листя
минулого року
Пробивсь пагінець.
Із землі. Зелень-око.
До світла тягнулось.
Пручалось.
І пнулось.
І раптом розплющилось
І голубії
Тремтіли на вітрі
Тонесенькі вії
Шести пелюсток.
Їх збудив сонця промінь.
А з пагінця - листя,
неначе долоні
Устрімлені в небо.
Вся синь - в охороні -
зе́лені.
Ці малі оченята
Земля береже,
Як турботлива мати.
...Так голубіє ліс
Вчарівлений весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252106
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2011
Вдень я виховую думки.
Спрямовую їх в гідне русло.
Гачу їм греблю з дна ріки.
Інакше: повінь, пастка, пустка.
Вдень я виховую думки.
А сни приходять уночі.
І чисті б'ють джерел ключі.
А греблі рвуться тими снами.
І захлинаюся думками:
Чи посвітлішає мені,
Як в цім коловороті встою,
І навіть -(навіть!) - уві сні
Не зможу бачитись з Тобою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2011
Як можна виховати думку?
Коли вона – незванна гостя –
Прийшла собі без подарунків
І стала, наче Правда – гола.
Її ж не лишиш за дверима,
Її запрошуєш до хати,
Наллєш води, даси їй їсти,
Постелиш їй відпочивати,
З якоюсь треба й переспати –
Ти сам мені про це казав! –
А вранці, як одежу дав –
То можна в неї розпитати:
-Яке тобі до мене діло?
Якого дідька ти хотіла?
Якщо в мені поприбирати
І щось нове побудувати –
Тоді лишайся і живи.
Якщо ти хочеш руйнувати –
То йди-но геть з моєї хати…
Яку чекати нагороду –
Як склянку подаси води?
Усе вирішувать Тобі –
Які думки в Твоїй Судьбі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011
На жаль, я їх не виховую,
До дошки не викликаю,
Вони в білих льолях бавляться
І я їх, як діток, плекаю.
Я їх люблю і соромлюся,
Я сльози їм витираю,
Я їх ніяк не виховую,
Я їм лише потураю.
Хай буде в мені їм затишно –
Відзнаки найвищої стан –
Свята паралель гармонії,
Любові меридіан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011
Божий годинкар або перехід на літній час.
Цей день для нас коротший на годину.
І кожен з нас, мов божий годинкар,
Сміливо обирає ту хвилину,
Коли краде у себе час - небесний дар.
В весні зростає днина світлова,
Вода в Дніпрі так стрімко прибуває,
Росте зернина, квіточка, трава...
А нас все менше.
Ми свій час втрачаєм.
Ми думаємо: ми його повернем!
Зростем, зумієм, збільшим, надолужим.
Через півроку або ще колись.
Але насправді - це лише ілюзія.
В часопис сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Усі Твої вірші в мені звучать.
Вони, як діти.
І вони, як крила.
Вони, як спрага в передмить причасть.
І ця висока спрага невтолима.
Я знаю кожен вірш. Як він складавсь.
З комп'ютера чи з серця надсилався.
Як він дававсь. І як він віддававсь.
А в слів тертя - пробач - без мене бався.
Кремезний камінь не в моїй душі.
Якби він був - ним розчавило б душу.
А Ти пиши. Пиши. Пиши. Пиши.
Все перетреться. В щебінь. В попіл. В стружку.
Але щось лишиться.
Що? Оберем самі.
І вибір цей, можливо, не найлегший.
Сонцестояння березневі дні.
Сонцестояння.
І ніяк не менше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
Сьогодні знову випав сніг,
Хоч ми давно тепла чекали.
Узвіз учора стрімко біг
Струмками вниз.
Весни струмками.
Весна бруківками доріг
Шляхи розтоплює терпляче.
Сьогодні знову випав сніг...
Весна як мрія...
Вас побачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011
Я мокла під дощем весь ранок (чи життя?),
Розтоплюючи ним свою їдку гординю.
Текли потоки вниз. Униз від Кобзаря.
І падали з дахів важкі льодові брили.
Я мокла під дощем і куталась у сніг,
День літній та осінній минули без п(р)ояснень.
Шість місяців і день вирівнювала світ
Для того, щоб почути, що я прийшла так вчасно.
Це буде через мить, або через годину.
Я знаю, це - абсурд: тут мокнути так довго.
Коли розтане вщент уся моя гординя,
Із вулиці Толстого твоя поверне "Волга".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247346
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2011
Я дуже лю́блю чорний чай.
В звичайних кружках. Гріть долоні.
І швартуватись об причал
Твоїх очей. Без церемоній.
Я дуже лю́блю все пряме.
Політ стріли. І Ціль. І Погляд.
Слова, що так Тебе захоплять.
Слова, що зраджують мене.
Я дуже лю́блю білий сніг.
І чорний, чорний хліб роботи.
Щоб сірий в нас не переміг
Давай удвох чинити спротив.
І легко-легко віддавати
Вірші нічні, світлини дня.
Якщо не можна без неправди,
Щоб в ній не завелась брехня.
Якщо без шторму неможливо,
Хоч серцем - не рубай з плеча.
А колір чаю неважливий...
Спасибі, що була свіча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2011
І якось підсвідомо
Я теж жалію ткалю,
Що у ці дні весняні
Не викликає жалю,
Що ста́ранно й невтомно
Поло́тна вибіляла,
Біленькі простирадла
Легесенько встеляла.
Проклала рушниками
Вузесенькі стежини.
Пухкими килимами
Прикрасила долини.
І чисті скатертини
Полям напрасувала.
Ця сива господиня
Про все ретельно дбала.
А що прийде на зміну
Добротним цим тканинам?
Лугів веселий ситець,
Прозорість крепдешину,
І юної трави принади шовковисті,
Атла́с у переливах на молодому листі.
В саду, що зацвітає -
Батист, вуаль, гіпюр...
Весна ж не прсто краля,
А краля від кутюр!
У всьому своя мудрість,
І стиль, і час, і зміст.
Була як наречена і ця зима колись.
А юнь нехай готується
В квітчастому ходити,
Щоб ткалі цій невтомній
Вже дати відпочити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246591
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.03.2011
Я боялась, блукала, дороги не знала.
Та чомусь серед тисяч можливих шляхів -
Я єдиний, небесний цей шлях обирала,
Що до Тебе, до Тебе, до Тебе привів.
Я мовчала, німіла, інших мов я не знала.
Та чомусь серед тисяч несказаних слів -
Тільки мова Любові в мені промовляла,
Тільки промінь Кохання в мені говорив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2011
Цілком торкнутися втаємнених глибин...
Підняти з дна - найбільшу із перлин,
І віднайти червонії корали,
Такі, яких іще не діставали.
А потім - вгору, до нових висот,
Де Шлях Чумацький всіяно зірками,
Де сонце повне полум'ям щедрот.
І там горіти від жаги й нестями.
В височині торкатися крилами.
Єднатись поглядом...
Торкнутися пером...
Згоріти, спопеліти від нестями.
Дощенту, повністю, без винятку, цілком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245187
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.03.2011
Діліться щастям, радістю, добром.
Розказуйте про світле і високе,
Що в вас живе. Ділітеся теплом,
Що подарує збурення чи спокій.
На весілля́ запрошуйте гостей,
На входини, хрестини, ювілеї,
І не шкодуйте щедрості своєї,
Чи місця за столом, а чи́ грошей.
Діліться святом, щирістю душі.
Не бійтесь заздрощів, або лихого ока,
А думайте про чисте, яснооке,
А не про бур'яни чи спориші.
Діліться щастям... Бо біда сама
Біжить попереду і все про себе скаже,
А в горі-німоті язик розв'яже,
І лихо виплесне,
щоб в ночвах не тримать.
Діліться щастям...
27.02.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244965
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2011
Це вічна тема: про Добро і Зло.
Що треба нам і що не треба знати.
А що не сміти навіть і питати,
Щоб більшого ще лиха не було.
Це вічна тема: Син іде на плаху,
І страту цю Отець не відведе.
Яке з семи колін
з колін підняти
І зрозуміти в Вічності себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244710
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2011
Бог є усе! Тут я з тобою згодна.
І тут немає жодних запитань.
Переді мною ж постає безодня
Із знаків оклику моїх життєвих знань.
Чому є вади і пороки серця?!
І нирки відмовляють у дітей?!
Чому лейкозу страшніі кружельця
Синіють у малечі з-під очей?!
Бог є усе! Чому же стільки муки,
Страждань, митарств і болю на землі?!
Чом рак буває в діточок маленьких?!
Вони ж негрішні ще, вони малі...
Бог є усе! На все є божа ласка.
Є діти-сироти, одинаки-старі,
Батьки покинуті. А нас все тішить казка
Про божу справедливість на землі.
Я б не хотіла, щоби богохульством
Вважався вірш цей, чи мої слова.
Це діалог.
Питання знак.
Покута.
А потім вже осанна і хвала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244708
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2011
ПАМ'ЯТНИК ЗАСНОВНИКАМ КИЄВА
(лютий-березень 2010 року)
Пливли звідкіль-куди
три бра́ти і сестра?
Спинились назавжди
на берегах Дніпра,
Щоб заснувати місто
на схилах мальовничих...
Це потім вже нащадки
їх в камені увічнять.
В глухі роки "застою"
їм пам'ятник створили.
Літописних героїв
сприйняли й полюбили.
Традицією стало
щасливо щоб прожити,
Веселі молодята
кидали в човен квіти.
Для багатьох киян
ознакою добра
Кий, Щек, Хорив були
і Либідь - їх сестра.
Але прийшли у Київ
князьки нелітописні,
Святе і самобутнє
у місті стали нищить.
І саме найстрашніше -
їх пазури безжальні
Спотворюють навіки
ландшафти унікальні !
Де древні гори Кия -
знущання-котловани.
Земля Хорива й Щека
у забудовах-ранах.
І Києва все тоншає
зелене полотно...
А Либідь - їх сестриця
в колекторі давно.
Не витримали браття
наруги над цим містом.
Хорив і Щек упали,
і човен їхній тріснув.
А потім для безпеки
-чи щоб не дорікали?-
Вже Кия та сестричку
взяли й демонтували.
Чиновники усе
киянам пояснили:
"Конструкція стара,
і їй забракло сили.
Сніг, крига, хуртовини,
зима така сурова.
І в каменя буває,
що підгниє основа."
Але ніхто із них
ніяк не допускає,
Що в каменя міцного
і серце ще буває.
Але ніхто із них
не хоче вести мову,
Що в місті цім величнім
ніщо не випадкове.
А що на п'єдесталі?
Де звичний символ міста?
Це лодія пустая?
Чи зламана колиска?
05.03.2010
P.S. Пам'ятник засновникам Києва (щоб не дорікали) відновлено влітку 2010 року. А Київ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244535
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2011
Завтра прийде весна.
І бурульки потануть дзвінкіше...
Ще дерева у снах.
А їх тіні - від сонця - постануть - побачиш - ніжніші...
28.02.будь якого року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243962
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2011
Це шаленство, це біль, божевілля і мука -
Поруч бути - й не сміти торкнутись руки.
Як лютнево-зимово тривала розлука:
Сорок сім довгих днів, сорок сім довгих днів...
Хто сказав, що кохати - це легко і просто?
Хто сказав, що блаженство в надії чекань?
Тепла хвиля любові здіймається гостро
І катує шаленством недоторкань.
Ти в віршах почуттями зірвеш заборони.
Присмак щастя відчуєш.
Збагнеш, що хотів.
Доторкнися до мене Поезії Словом...
Якщо навіть рукою торкнутись не смів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243530
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.02.2011
Вдалось збагнути, що таке молитва -
Це коли йдеш через зимовий ліс,
А в нім - крізь тебе - і крізь білий сніг -
Ти відчуваєш - проростає квітка -
Чарівна квітка без сльози і слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243280
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2011
Колись давно-давно ти обіцяв
Звозити мене в Стайки,
Щоб побачить, як квітне сад,
Як білим цвітом огорне село,
Щоб побачить,
За крутосхилами старий Дніпро...
А, може ти не обіцяв нічого,
А просто кинув необачне слово.
Пройшли роки, літа, і знов роки.
Та знаю я, що є одна дорога -
В квітучий сад
на березі ріки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011
О, як хочеться, любий, ніде не спішить,
І ходити у трави, ходити у травах...
Але сніг білий-білий сніжить і сніжить,
І нас мчать і роки, і авто, і вокзали.
О, як хочеться сісти на ґанку з тобою,
В теплий вечір поринуть, усе розказать:
Про річки, про моря, і про шурхіт прибою,
Про далекі світи, що незнаним бринять.
О, як хочеться все це побачить з тобою,
І в очах твоїх синіх збагнути весну.
Щоб у маки червоні, в сонце-цвіт звіробою,
І в любисток духмяний, і в суницю ясну -
Поринати у трави, а бачити небо.
У некошених травах: лежать і лежать.
І не думать, не знати про вічну потребу -
Все на світі встигати і не поспішать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Де медами щедрот
Наливається літо -
В Кончі-Заспі для сот
Сік спокуси розлито.
Де у Пущі-Водиці
Шурхіт жовтого листя -
Чути чисте натхнення
Осінньої пісні.
Де з тріскучим морозом
Грає сонце Прилук -
Ще не в наших весіллях -
Танець наших розлук.
Під натомленим небом
Тане в армії сніг.
Ти тюльпановим степом
Горнеш землю до ніг.
Ці тюльпани далекі
Так зуміть донести -
Щоб я знала:
Край Світу -
тільки там -
де є Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Симфонія погляду.
Світло звучання.
Радість приструнена.
Дзвін величальний.
Ясна сопілочка.
Дримба безжальна.
Скрипка натруджена.
Струмінь мовчання.
Віолончелі біль
гострочинний.
Арфа еолова
вітропричинна.
Хвилі арпеджіо
сила нестримна.
Музика єдності
тільки очима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2011
Той, хто придумав SMS
Витримував шаленний прес
Свого нестримного бажання.
Не зміг чекати він до рання.
Хотів опівночі дзвонить.
-А що як раптом вона спить?
Тож він не смів її тривожить.
-А що як вона тако́ж множить
Словами сво́ї почуття?
То як же передать биття
Цих двох сердець, що в унісон
Ніяк не поринають в сон
На різних полюсах землі?
В здогадках він увесь змарнів.
А потім, щоби зняти стрес -
Взяв і придумав SMS.
Він класний був оцей дивак.
Своїм творінням дав нам знак:
ЛЮБОВ'Ю множте білий світ
І проживете до ста літ!
Лише не передбачив він:
Як ПОВНУ ПАМ'ЯТЬ щирих слів
-Твоїх віршів - моїх віршів -
У телефоні зберігать?
Як SMS не видалять?!?!?
Вітаю зі святом всіх закоханих в життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240931
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.02.2011
В сприйнятті ми дуже однобокі.
Бачимо чи Світло, а чи Тінь.
Хор почуто - голоси високі,
Шепіт не почуємо за ним.
Як же розказати про світлину?
Як про Творчість можна розказать?
До людей які слова долинуть?
А якими краще промовчать?
Київ. Лютий. Вулиця Мазепи.
Плине в ніч Мистецький Арсенал.
Показав світлини і портрети.
А вірші
свої
не показав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2011
Коли мені важко - я йду у Софію,
Коли мені легко - до неї я йду.
І тут біля Брами,
І тут біля Храму
Я спокій і силу душі віднайду.
У тихім провулку горить Серце міста.
Схилились над ним гіацинти небес.
Відкрилася мушля в акантове листя.
І сяють Корона, і Сонце, і Хрест.
Вздовж білого муру - під Божу Премудрість
Йду від галасливих спокус і марнот.
Велич дерев лиш підкреслює сутність
Вічного міста і справжніх щедрот.
Легко лягає проміння над тінню.
Золото бань віддзеркалиться в Слові.
Сяйво Софії спокійне та сильне.
Мудрість - це світло. Світло Любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2011
У лісі дощ. Дерева мокрі плачуть.
Туман не знає дякувать кому:
Чи цій зимі - морозами ледачій,
Чи вже весні?.. Так рано ж на весну.
У лісі дощ. Жаданої вологи
Вже гіллячко корінням напряде.
Шлях розвезло. В багнюці мої ноги.
Рука корою мокрою веде.
Гілля дерев завмерло в млі і тиші.
І сіре небо - на верхів'ях віт.
Клаптями снігу
схили ще колишуть
В колисці озера
дірявий льоду щит.
Пора додому. Під надійним дахом
Запи́шу вірш. Зварю картоплю, борщ.
Деревам весь мій біль
дано відплакать.
Туман. Зима. І йде у лісі дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239544
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.02.2011
Я вийшла подавлена, вийшла пригнічена,
Адже у цьому є щось цинічне:
Коли над дитиною палку заносять,
Коли у малечі в очах переляк,
Фотограф майстерність свою переносить,
На те,
щоб цей погляд на фото закляк.
Убивство й насильство заносять на плівки,
Щоб потім у пресі розміщувать знімки.
Кровопролиття і горе фіксують,
А потім на конкурсах це презентують.
Я вийшла подавлена, вийшла пригнічена:
Невже в головах вже настільки засмічено?
Невже нам усім вже настільки пороблено,
Що ждем лиш похвал: "Професійно як зроблено!"
Невже в наших душах так вистлалось темінню,
Щоб потім за це ще давали і премію?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2011
Коли мороз найвищого гатунку,
Коли зима нас замела снігами,
Зігріюсь давнім фотоподарунком:
Там квітнуть мальви...
Мальви під тинами.
Ранковість світла. Мохом вкрита стріха.
Прозорість і пелюстки, і стебла.
І сяють квіти для краси і втіхи.
І повно сонця. Сонця і тепла.
Ще пуп'янок чимало нерозкрито.
Розгорне світлом їх таємну сутність.
Насіння визріє. Мене зігріє літо.
І Ваша позакадрова присутність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2011
Вже дозріли слова,
Вже їх грона напи́лися сонця.
І настала пора
Вже чавити вино молоде.
Ти приходиш до мене
У сни і у ночі безсоння.
І у глеках бездонних
Свої почуття Ти несеш.
Сік дзвінкий не ховай
У підвалах і льохах.
Тільки час є знавцем
Вин добірних років.
А мені дай-но вже
напуватися сонця -
З Твоїх ясних очей,
З Твоїх віршів і слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2011
І знову сніг. І знов дитинна радість,
Що білі – горобинові плоди,
Що можна на санчатах покататись,
Фортецю білу снігову звести,
Зліпити бабу. Дати їй морквину.
Піти у ліс. Погратися в сніжки.
Кидатись ними. Мати білі спини.
Так змерзнути, щоб зашпори зайшли.
Дивитись на дерева білі-білі
І вірити, що білим є життя…
І ще нема веселості зупину,
Ще біль – не біль, ще гріх – не каяття.
Ще віриш в біле, ще не знаєш горя,
І ще нема ні смутку, ні біди.
І знову сніг. І лиш дитинна радість –
Що перші - з дому – це твої сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236792
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2011
Колись давно, на Пасху, в Голосієво,
Коли у дзвони можна всім дзвонить -
Ще монастир тоді стояв замріяний,
Творився Духом, ткався із Молитв,
Ще не було в нім пластикових вікон,
І мурів кам'янющих не було,
Ще відчувалось променисте світло
І Боже Серафимове крило,
Дзвіниця в нім була ще дерев'яна,
І сходи - вгору! - бу́ли без перил.
Там вітер жив. Там серце калаталось:
Це ж бить на Пасху у церковний дзвін!
І ось на цих вузеньких - вгору! - сходах
Стояло поруч, літ п'яти хлоп'я,
А очі - вишні - й недитячий подив:
- А Вам не лячно? - він мене спитав.
І здивувала мова українська
З дитячих вуст у цім монастирі,
І як він в очі глянув близько-близько,
І недитяча мудрість угорі.
Життя у різні дзвони калатає.
Б'є дзвін святковий і буденний дзвін.
І душу звук наскрізь твою проймає:
Про що питає і що каже він?
Все починалось дуже мелодійно:
Легкі, прості, незмушені слова
Котились гладко, іноді нерівно...
Язик із дзвону душу вибива...
Все починалось начеб-то з нічого:
Віршовані рядочки легенько задзвенять...
І ось уже про Хресную Дорогу,
Про Божу кару й Божу благодать...
На цій Дзвіниці, що веде нас вгору,
Де небо -синім -в очі заглядає:
Слова, як дзвони, б'ють,
Слова нас тво́рять.
- Тобі не лячно? - в тебе я питаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2011
Коли ми пройдемо всі кроки
по цій землі,
Й нічого від нас не залишиться -
навіть тліну -
В повітрі літатимуть наші вірші -
Прозорі, наївні, дитинні.
В той час, коли ходимо
по святогрішній землі -
Нас легко колоти
дрібними словами-голка́ми.
Нам важко знаходити
сильні слова неземні,
Щоб потім втішати
найкращими в світі віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2011
Де зберігаєш Ти мої вірші?
На цій "дискетці", "флешці", в телефоні?
У вигляді якому електроннім?
Де зберігаєш Ти мої вірші?
В блокнотах?
В зошитах, що списані чорнилом?
Листках друкованих форматом А-4 ?
У виданих книжках?
В старих листах?
На інших паперових носіях?
Де зберігаєш Ти мої вірші?
Я? В пам'яті.
У серці.
У душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
Я тримаю за руку. Тримаю в обіймах.
Я тримаю у думці, у серці, у снах.
Я тримаюся гідно. Тримаюсь на рівні.
Я тримаюся Слова. І Правди в словах.
Так тримаються в болях - невиліковні.
Так тримає і не відпускає наркоз.
Так тримаються віри - лише послідовні,
Коли їх виганяють на лютий мороз.
В полі зору тримаю. Тримаюся курсу.
Я тримаю екзамен. Тримаю секрет.
Прапор вище тримаю. І руку на пульсі.
Мій тримається в битві останній багнет.
Так метелик тримається квіток веселих.
Так тримається вранці на травах роса.
Так тримається смальта в мозаїках древніх.
Так атланти тримають для нас небеса.
Я тримаюсь...
І з місця свого я не зрушу.
Далі - прірва...
Чи сонячно-зоряний рай?
Відпусти, не тримай мою зболену душу.
Якщо зможеш...
А втримаєш?
Міцно тримай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2011
Читати вірш -це теж інтим:
Лишитись з віршем наодинці...
Віддатись голосу, сторінці,
Побуть віч-на-віч: Ти і Він.
На аркуші вбачать не букви,
Не розділових знаків суть,
А потаємний вияв думки -
Як доказ цілого - збагнуть.
Відчуть зболілими плечима
Двох дужих рук звичайні рухи:
Мені неначе ліплять крила -
А з літер виринають звуки.
Як нову зустріч - вірш чекати...
Розкрить екран, вікно, сторінку.
Потік енергії вбирати.
І віддавать.
Як Бог.
Як Жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234961
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2011
Чекати.
Спати і не спати.
Вночі, прокинувшись, - читати
Твоє Віршоване Тепло
Про те, що снилось... чи було.
Зануритись у ковдру слів,
У марево нічних снігів.
Кінчати й тихо зачинати
Нове життя старих віршів
У мареві нічних снігів.
Чекати.
Знати і не знати
Слова, події, болі, дати
З Твого небесного човна.
Це нагорода чи вина? -
Постійно серцем відчувати
Пресвітле ангела крило,
Що осяйнув Твоє чоло.
Чекати.
Грати чи не грати
В цю гру, де вірити й кохати,
Страждати, мріяти, літати -
Так безнадійно.
Й так НАДІЙНО.
А те, що буде не з Тобою -
Бог з тим...
Бо Ти - завжди зі мною.
Так що ж насмілитись обрати?
Лише одне.
Одне.
ЧЕКАТИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2011
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=18786
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=15998
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=15538
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17322
О, Господи! Прости мені, прости,
Що я пуста і повна нових віршів.
О, Господи! Пусти мене й впусти,
Туди, де кожен з нас промінням пише:
Де Кисельов приносить їжака,
І де Антонич-хрущ живе на вишнях,
Де писанка небес Римарука
Вже цокається, певно, із Всевишнім.
О, Господи! Навчи мене, навчи
Творити Слово.
Друге і Останнє.
І встояти на березі чекання
Як Симоненко. (Чи подібне просять?)
Навчи не шаблі - олівці гострить.
Старим дубам "Спасибі" говорить
Навчи... Як Ліна... дякувать за осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2011
Люблю... Коли вірші прозорі,
Легкі, як жайворонки в полі,
Як чистий світ життя сільського...
Вірш... Як любов...
-Це милість Бога?
Люблю...Коли в віршах прооре
По стомленній душі ріллю...
Де слово ніжне і суворе
Чистіш гірського кришталю.
Люблю... Щоб лагідно дощило
В найкращій всесвіту столиці,
Щоб шаленіли в серці зливи
З краплин небесної криниці.
Люблю... Не тіні, а дзеркАла,
Бо у віршованих рядках:
З віднайденого слова спалах...
Несказане - в Твоїх очах...
Люблю... Коли у небі синім
Спів птаха і літають зорі...
Коли слова прості та сильні.
Люблю... Коли вірші прозорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2011
Що таке поезія?
Це – мука:
Підступає, множиться, болить.
Іноді візьме тебе за руку,
Іноді відпустить і мовчить.
Що таке поезія?
Це – свято:
Грає в тобі музикою слів,
Молодечо, радісно, крилато
Викресає іскру з почуттів.
Що таке поезія?
Це – совість:
Бо коли несила говорить,
А вона заплаче… І говорить,
І сльозою кожною бринить.
Що таке поезія?
Це – проза,
Що до рими пнеться в лабіринт.
Вулканічна лава, що морозить.
Жар вогню, що в спеку холодить.
Що таке поезія?
Молитва.
Звернення до Бога і людей.
Це - любові невимовне світло,
Що до Тебе крізь цю ніч веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2011