| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Нам раю дано забагато,
Тому і боремось ненадто
За місце гідне в небесах
З благими думами в очах:
Не знамагаємось здолати
Первинне враження і хибне -
До пекла змістовий нестрах,
Допоки пекло не застигне
І нечисть вся не піде в рай,
Благаю, пекле, замерзай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228515
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2010
Панстве, вельми чи не вельми?
Розпокиданими скельми
Ізмостити інший шлях
Нову путь, в нових світах
Поповідати балади
Про тутешнії принади
Чи нема принад? Ви ситі?
Мав би носом землю рити,
Сам тримаючись за світ,
І тримаючи за дійсність
Незбагненно-вічну кількість
Що нездатна на політ
Ну а ви, прекрасні дами,
Всими вашими ділами
Стіл покрити сатані!
Потопаєте в лайні
Ви огидні, ви потворні,
Ваші душі наскрізь чорні.
Хіба бажать того не можу,
Щоб ввесь усесвіт спалахнув?
Згорів до щенту - бо не гоже
Постійно жити на сторожі -
Десь ссув - а ти й молися: "Боже".
Ким заборонено хотіти,
Щоб світ негайно спопелів?
Без жодних див,
Без зайвих слів,
одним моментом ситий,
Разом із ним, і ти, і небо й квіти
Знесло мов не було,
І не горів.
Наддомінуюча вигода
Що ні природі ні народу
Моє ліниве слово навіть
Не здатне дух піднять
Куди ж тихіш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2010
Мене нема -
А ви шукайте,
Я зник давно -
Ідіть страждайте
Разом, на самоті ви
Завжди, коли не візьми
Зробити пекло зумієте з славного раю.
Але я чекаю.
Шукаєте шляху і зранку й надвечір.
Героями стали, хто прокляв утечу,
Але нічого й ніде
Знайти ніхто не зумів.
Ваш час спливає: от день,
А от вже ніч в світлі зір.
У сяйві світила
Втопають потуги:
"У мене є слуги!"
"У мене - подруга"
Кінець вам панове,
І ще раз, і знову
Як маятник хилитесь "людям чи Богу".
То як: навіщо ця дорога?
Чи варті того ваші змоги?
Може покинете ви,
Опустите прапори?
Шукати можливо лише до труни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2010
Якщо це гра,
Тоді я, мабуть, виграв?
Ну а якщо усе-таки не гра?
Тоді програв?
Було так гарно, поки ігри
Складали враження забав.
Зненацька нове і значиме
Несе свій шлях, здійсняючись, у світ.
Твій хід.
Та з силами своїми
Спастися пізно буде вже від бід.
А раптом є альтернатива?
Так, так, ота, що спалює зірки, -
Трапляється ж навколо й досі диво,
Коли стрибки,
Лишаючи дірки,
Дають нам далі грати силу.
На жаль, талант скеровувати дійсність,
Тим рідше, ніж творити щось нове, -
Лице, болить лице за гри надійність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225078
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2010