| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Пронесу крізь століття біль вічний народний,
що труїть душу в огні.
Живу й розумію,плачу й волію
знати,де правда,де ні.
Різні моменти,брехливі фрагменти
навіюють нам,мов колись.
Прошу мій коханий,друже, не п'яний
в минуле тверезо дивись!
Болюча в нас доля,
страшніша неволя,
що всіх знов веде у полон.
Стільки прожили,в пітьмі всі тужили,
боролись й вернули все знов.
Віримо в волю,живемо в недолі,
неначе вільній раби,
що покорились без битви згодились
дати задарма душі.
Маємо неньку,не маєм серденька,
що віру й бунтарність таїть.
Віримо в Бога,та й вірим в пригоду,
що лихо і зло величить.
Хочем літати та краще б поспати,
а сон він веде в небуття.
Встанемо вранці поплачемо в паніці
чи знаєдемо так вороття????
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
І сміх,і радість навкруги,
а я чомусь його не чую.
Я чую стогін лиш тяжкий
й ніяк його я не вгамую,
я бачу лиш чужі страждання
і невгамовний чужий біль,
десь музика весело грає,
а у мені лиш біль дзвенить.
І всі радіють, всі сміються,
а я крізь сльози наяву,
всі підуть,знаю,розійдуться,
лишивши знову пустоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
Бідна наша Україна стільки натерпіла
скільки сліз,страждань і зрад,вона пережила.
Скільки крові безневинної на ній пролилося,
А ми далі вірим в чудо,яке не збулося.
Бідна наша Україна,хворі й наші люди
їх лікують сподіваннями,але й тим ж катують.
Бідна наша Україна,тяжко їй жилося.
Та невже ми всі отак без бою здамося?
Чи все ж будемо боротись за нашую волю,
Ми повинні збудувати собі кращу долю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2011
Краплинки минулого стукотять в пам’яті,наче привиди граються з душею мучать її і вселяють надію,нагадуючи про те,якою ти була колись,а саме рік назад. Як ти дивилася на світ,сприймала його,вірячи у щось неймовірне та дивовижне. Сотні облич маять у спогадах,облич,які залишили надмірно багато знаків у твоїй душі,змінили щоденне буття, а потім різко пішли,розтанули,наче сніг,який завжди несподівано з’являється і згодом без всіляких очікувань тане. Сьогодні новий день перед тобою вже тисячі нових облич,які знову посилилися у твоєму серці та манять до свого нового буття і ти знову інша,така,якою хочуть бачити тебе вони. Обернешся ,а довкола сотні посмішок,які так яскраво сяють своєю підробленою щирістю. А ти далі проводиш своє життя у пошуках правди і все далі шукаєш її в серцях чужих,оточуючих тебе людей,які так і ніколи не зрозуміють,хто ти,що у твоїй душі живе насправді. Не змінилось у тобі тільки одне,вміння плакати…Так,ти завжди плачеш,зустрічаючись з труднощами,плачеш розуміючи свої помилки,а часом плачеш і просто так,згадуючи минуле,яким же все-таки прекрасним воно було. Як болісно дивитися в слід минулого,в безповоротні моменти болю і радощів,які зараз здаються найдорожчими у твоєму житті…Болісно дивитися на дорогих для тебе людей,які зараз невимушено проходять повз, кидаючи тобі в лице лише пустослівне «Привіт»…Вони йдуть,а ти залишаєшся,чекаєш,що вони повернуться і все буде,як колись в ті щирі кульмінаційні миті твого щастя,тоді навіть здавалося його так багато,що просто неможливо вичерпати. Ах,ті люди минулого дякую вам за те,що ви були тепер хоч,що ночі вам складатиму безглузді панегірики,які пропускатиму крізь всю свою сутність…Так,я тепер інша,хоч та сама довга руса коса та очі інші не такі голубі, щирі і наївні …….тепер вони віють антарктичним холодом,що мимоволі заполонив весь мій розум і серце, схолола і посмішка,бо їй вже не до сміху,а до нових,неочікуваних випробувань у далекоглядному майбутньому!!!!!!!))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234472
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.01.2011
Ні,любові не існує
Ні,любові не існує...Невже,вона колись в мені жила?
За ким я плачу не почує,любов є все ж таки сліпа.
Не зовнішність, а серце цінне - ці всі слова мовляла я,
та привела мене до болю не зовнішність,душа твоя!
Я полюбила не тебе,створила собі ідеала,
страждала я та все ж,мені і болю було мало.
Ніби в думках тобі прощала,хоч прощення у мене не просив
ти лиш брехав і я те знала,мене словами ворожив.
Ішли ті дні я забувала ...та чи забув мене і ти?
я тебе тільки покохала,а серце ти моє розбив!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2011
Я закохалася у тінь,
в промінчик світла і любові,
що полонив мене ураз
в відрізках болю і неволі.
Я закохалася у ніч,
куди не глянь вона зникає
і лиш незнаність по собі
завжди залишає.
Я закохалася у те,
чого любити неможливо,
і що люблю я так його
це,безсумнівно,для всіх диво.
Я закохалася у дощ,
що по не вольності зникає,
навзнак про свій прихід оцей,
роз’ятрені краплинки залишає.
Я так люблю його,а в тім,
навіщо це усім казати,
безглуздо це,наївно це
та в серці буду зберігати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011
Нове життя прийшло і казку нам принесло,
бо,як відомо, діти -лікарі сердець,
що здатні кожен день зігріти
крізь метушню,крізь біль увесь.
Нове життя прийшло і доля посміхнулась
дала з небес нам,наче віщий знак.
Вона до нас так ніжно пригорнулась
і змила всі страждання на ніяк.
Нове життя для нас - промінчик долі,
якого так важливо берегти
крізь бурі,хвилі і негоди
його важливо пронести.
Лиш зберегти в душі надію
і віру у наш світлий день,
що принесе нову нам мрію
й свіжих не співаних пісень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010
Я плакала тихенько уві сні,
схилившись над твоєю головою.
Та це ж не ти,наснився знов мені,
тепер ми плачем разом із журбою.
Я плакала тихенько уві сні,
тримала твої білі,ніжні руки,
що ароматами маїли знов мені,
тоді, мов тою лютою грозою.
Я плакала тихенько уві сні
і гладила твої я білі крила.
Ти ангел,ти ж на висоті,
а я,мов то загублене вітрило.
Я плакала тихенько уві сні,
крізь сльози мужньо я сміялась,
а ти, а ти дивився у вічі
і серденько моє тебе боялось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2010
Ми зорепадом покотились вниз
і ніколи тепер мені хворіти.
Життя - це біль,моя хвороба,
куди не глянеш там незгода
бездонна,тиха і сумна.
Даруй же мені ніч свободу
і навіть в цю лиху погоду
даруй мені ковток добра.
І не зважай,що є зима,
яка нас всіх заворожила
кришталиками закружила
в безликості чужих бажань
і всіх безглуздих сподівань,
які таяться десь у серці.
А завтра прийде день новий
і він обмане,наче тінь,
куди ж не глянь вона зникає,
немов ворожості чекає.
І я отямлюсь вже весною,
коли затужу за зимою
і буду споминати зорепад,
що розкидав тоді нас так не в такт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2010
Ти випив мою кров до дна,
і навіть серця вже нема
воно у суєті втонуло,
і все життя враз промайнуло,
неначе срібно-сіра тьма.
Вона мене і полонила,
і всю навмисне осліпила,
відтінком бурого багна.
Це все для тебе,знаю, гра,
яку ти виграв так класично,
брехавши всім аферистично.
Ти ж бачив,що це я слабка
та знала наперед сама,
що це не дежавю,а гра
і фінішу її нема,
бо полонила все глузлива тьма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2010
Біль.....і знову серденько болить..невже його розбудив запах кави і гіркий присмак чорного шоколаду любові до тебе?
Люблю незнаність і тебе люблю,хоч ти ворог мій, та все ж люблю.....
Люблю твої шоколадно-карі очі,які так гірко дивляться на мене пронизують та бачать всю мою душу,роздягають без вагань догола, і наспівують нестерпну тиху пісню про втому та прагнення кохання..
Люблю твої безглузді і водночас такі дотепні фрази,які перечать часом всій сутності мого внутрішнього світу..
Люблю твій запах він, як океан для мене теплий,милий,рідний,ніжний.....але такий неосяжний і далекий...
Люблю твої руки...знаю,це смішно та,справді,їх люблю..Хоч вони,такі не надійні для мене та лиш в їхніх обіймах почуваю себе в цілковитій безпеці...
Люблю твої губи,всім серцем люблю і хоч їхній смак зостався для мене незнаним,вони все рівно для мене залишаються найсолодшими..
Люблю ....і цей лист надарма полетить в незнаність,який ти так і ніколи не прочитаєш та не знатимеш,що він адресований тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231168
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.12.2010
Ковтати сліз,вже більше я не можу
помру напевно - це ж вихід з життя.
І біль весь марний я не переможу
убив мене він,випив до кінця.
Неможу я змиритися з собою
та й світу не потрібна я така.
Нема вже більше білих крил зі мною
нема нічого тільки пустота.
Летіти хочу, хочеться до раю
мені до нього так і не дійти
гріхи ті сущії лише тримають,
вони для мене,наче вороги.
Залишилась одна в своїй пустелі
і біль мій безкінечнна тьма
живе в мені не відпускає
і знов борюсь я з ним одна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010
Напевно, кожен у житті відчуває такі моменти,коли хочеться втекти від своєї нереальної реальності.Можливо,в кожного бувають такі миті,коли гіркі сльози падають по пласкій клавіатурі і хочеться кричати,кричати і бігти у небуття,щоб ніхто не бачив і ніколи вже не знайшов..І один,хто бачить твої сльози сіро-чорний монітор,який відкриває перед тобою весь світ,якогось незнаного,фантастичного життя в якому тобі й так не побувати....
.....Як же надоїло залежати від суєтливого соціуму,коритись їхній думці,і дивитися на життя крізь призму стреотипів і завчених крилатих фраз,якими так гордо користуються ці сіро-буденні люди....А хто ж я ?
Тепер,безсумнівно,одна з них....
Надягнувши сірі окуляри,крокую вперед,вперед у сіре життя разом з сірим монітором........Який знову гортає слайдами мені світлини чужого розкішного сірого життя....
Подивлюсь у вікно,а там кольоровий дощ,так весело розбризкує краплинки по рожевому асфальті...А я все тут,далі у великій,самотній,сірій кімнаті зі своїми сірими віртуальними друзями,які у сотий раз запитують:"як моє сіре життя?"
...Сиджу...і знову враз хтось нав"язує мені думку,що я щаслива....так,я знову ведусь на це...і плачу.....своїми дрібними сірими слізьми....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221838
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.11.2010
Я вже звикла вмиватись своїми сльозами
і проводити дні в самоті.
Жити у болі без правди
й не знати марно усе це чи ні .
Я звикла до труднощів сама їх створивши,
кохати в пітьмі і усе загубвши,
в іншім веселім житті.
Я звикла літати без крил
у тривозі і бажати того,
що весь світ у невзмозі,
дати за дарма мені.
Я звикла кричати
і без голосу грати,
роль дарувану мені.
Знов загубилась
і,на жаль,помилилась
з вибором я у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2010