| Сторінки (45/4474): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
В болотистих лісах біг вожак-одинок,
Захотілося волі старому,
А позаду його зачеканили крок,
Гнали вовка, як долю – додому.
Сіре небо було і ятристі луги,
Кожен крок плакав тихо сльозою,
Розділились на двоє прості береги,
Але долю не нашу з тобою…
Я втікав у кошмар, у ожині ховавсь,
Кожен день, як ведеться й до нині,
Заховався, а потім, я знов здивувавсь,
Що забрав на шляху небо синє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
Прокинулась поетова роса,
Холодним вересневим перламутром
І піднялись високо в небеса,
Хмаринки білі кучерявим хутром.
Поет не спав, радів своїй росі,
Ішов босоніж по траві холодній
І Музи виглядали звідусіль,
У золотому сарафані моднім.
І він писав, щось креслив і писав…
Злітало листя кленове додолу,
Роса сріблилась і поет не спав,
Він сів спочити під стару стодолу.
Залюбувався, думав, мудрував…
Берізка нову одягла оправу,
Зігрілись ноги, а поет писав,
Тиснув до серця Музу золотаву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
Приснилась молодість матусі,
Що на Купала біля річки,
Як хлопці зовсім ще безвусі,
Робили гойдалки з вербички…
Палили вогнища казкові,
Ховалось сонце за горою
І відбивались в річці зорі,
Мов відпливали за водою.
Прокинулась від сну матуся,
Взяла вербу свячену в руки,
І спомин в голові здригнувся,
Прийшли живі юначі роки…
Старенька сіла на край ліжка,
Верба, немов тоді - гаряча,
Згадалась ватра, босі ніжки,
Вінки, що сплетені на свято.
Як через вогнище стрибали,
Вінки пускали за водою
І довго долю виглядали,
Ховалися за осокою.
Зламалась гілочка вербова,
Розвіявсь сон, пішов із хати,
Сльоза скотилась чергова
І знову ненька лягла спати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Взяв я долю у руки свої,
Попросив її бути зі мною
І у час, як мовчать солов’ї,
Повернутись до мене весною.
Цілий рік тобі проліски ніс,
А медунками пахло повітря,
Я кохання у небо возніс,
Де сіяла веселки палітра.
І лунало із неба: «Люблю!»
І росли в мене крила щоранку,
І зникали хвилини жалю,
А кохання не ждало світанку.
Знов співала любов у душі
І чекала до першої зірки,
Я ніколи ще так не грішив
І цілунок не був такий гіркий…
Та нарешті і я полетів…
Крила виросли, стали міцними…
І бракує мені нині слів,
Бо ми стали обоє щасливі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Земля знов палає, орють землю «гради»,
Ридає і далі донецька земля,
По всій України дитину чекати
На курну дорогу виходить рідня.
Стривожений батько скупою сльозою,
Щоденно вмиває старече лице.
А мати хустинку бере із журбою,
По білім волоссі веде гребінцем.
Вернися синочку, вернися дитино,
Немає кому нам зібрати врожай,
Думками до тебе щоденно ми линем,
А якщо не можеш, хоч вісточку дай.
Вернися здоровим, здобудь перемогу,
Не спиться нам, сину, щодень не до сну,
Вернися, синочку, ми молимось Богу
І разом із татом клянемо війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014
Нас всюди зустрічають на «Ура!»…
Чи президента, чи просту людину,
Ми хрест несемо з берегів Дніпра,
В Європу, щоб вознести Україну!
Від нас ніколи брязкіт не лунав…
А зброя наша лише захищала,
Нікого українець не лякав,
У нас лише земля свята стогнала.
Мовчали ми, бо завжди, як раби,
Згиналися сусіду, наче «брату»,
А він весь час, що мріяв, те й робив,
Тепер рашист заліз до нас у хату.
Не брат він нам, не старший – падаль це,
Хоч росіяни теж хороші люди,
Але рашистам я плюю в лице,
Ніколи ми під ними вже не будем.
Нас всюди зустрічають на «Ура!»…
Чи президента, чи просту людину,
Хрест свій внесемо з берегів Дніпра,
В Європу, щоб вознести Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014
Темна ніч, горить багаття…
Ми не можемо вже браття,
Перейти круту стежину
Через міст…
Нехай зорі в небі плачуть,
Їхніх сліз ніхто не бачить,
Ми піднімемо Вкраїну,
В повний ріст…
Де калина квітне зрання,
Кожен день цвіте кохання,
Дозріває вже ожина
В падолист…
Місяць вигляне з-за хмари
Зажене зірки в кошару
І одягне одежину
Новий ліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Вже немає громів, блискавиці лише
По ночах ще освічують небо,
Але серце моє і донині пече,
Бо пташиний дівається щебет…
Кожен раз із небес падуть нові дощі,
Хоч хмарини ще пахнуть озоном.
Освіжилося листя зелених кущів
І садки відгукнулися дзвоном.
Усе рідше і рідше шугає тепло,
Появились жовтяві листочки…
Золотим із далеку здається село,
Що охристі вдягнуло платочки.
Золоті ясени і беріз діамант,
Скарб осінній, немов моя доля.
І мелодія літ, що заграв музикант,
Переходить на танго поволі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Поміж льонів, поміж озер,
Життя пройшло, мов пролетіло…
Та дух козацький ще не вмер
І синє небо не зчорніло…
Бо Україна ще жива,
Хоч її ділять на частини,
Та певно зайві тут слова,
Хоч «гради» нині зачастили.
Співають наші солов’ї,
Які оспівують країну,
Ми хвіст обрубимо змії
У цю складну для нас годину.
Два кольори в душі у нас
І ясне поле кольорове…
Та прийде ще чарівний час,
Ми скинемо чужі підкови…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
(Думки старої доннечанки...)
Не зібрали врожай, бо повсюди бої…
Нема вікон і даху у хаті,
Тільки добре, що поруч солдати свої,
Можна часом в кутку поридати.
Через рік буде сто, це вже третя війна,
А душа завжди миру просила,
Бо всі знають якою буває ціна,
Коли мир відстояти не сила.
Фартушком витирає очиці свої,
Білі коси сплела у косичку,
А на дворі весна і оті солов’ї,
Вижимають сльозу, що на личку.
Вам спасибі, синочки, давно я сама,
Що нам мир принесли у хатину,
Нема радості більше, давненько нема,
Мира просимо хоч на хвилину.
Ми вклоняємось Вам за тепло, що в душі,
Що мене захистили стареньку,
Мій, правнучку, до мене на мить підійди,
Будь здоровим і ти й твоя ненька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Сприйміть з усмішкою...
Гнів на землю впаде і накажуть Боги,
За сотворені людством гріхи
І тоді звідусіль принесуть їм борги,
Всі, що стали сліпі і глухі.
Хай розсудить тепер хто злочинець – хто ні,
Чарівна, справедлива Феміда…
Бути миру сьогодні, а чи бути війні,
Бог Арей розрахує в Евкліда.
Щоб Аїд в своїм царстві порядок навів,
Посейдон стишив бурі на морі,
А Гестії вогонь в кожнім домі горів,
Мойра завжди всміхалася долі.
Щоб Евтерпа й Ерато складали уклін
Аполлону, Афіні Палладі.
Щоб чарівні рядки жили сто поколінь,
Таким віршам усі будуть раді.
Афродіта з Еротом пішли у танок,
Щоб безхмарне було завжди небо,
Щоб кохання робило на зустріч свій крок,
Бо нам іншого щастя не треба.
Ну а Зевс споглядав і мовчав - не гримів
І зі зла не пускав блискавиці,
І щоб Геліос завжди світив нам і грів,
Як Венера були молодиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Після смерті прийме нас матуся земля,
У безкраї степи, чи поліські піски,
Але наша душа буде й далі кружлять,
Доки шлях прокладе у далекі зірки..
Невідомо чому рветься нитка життя,
Невідомо чому смерть буває жорстока?
І чому кожен мріє свої каяття,
Донести до небес,хоч Господь так високо.
Часто дуже болить, часом серце мовчить,
Хтось красиво живе, хтось бідує і плаче,
Та нічого уже нам в житті не змінить,
Не вернути назад, не прожити інакше…
Може хтось після нас змінить правила гри,
Інший шлях обере, обере іншу долю,
Дочекаються внуки такої пори,
Що зуміють далебі прожити без болю…
Але кажуть життя часто має повтор,
Повернеться назад ще до когось ця доля,
Усміхнеться комусь, чи сотворить терор…
Коли нова людина її це дозволить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Осінь жовтява несе павутину в повітрі,
Кидає листя, як роси кидає туман,
Хмари стоять, їх із неба ще вітер не витер,
Ліс сюртука поміняв на охровий каптан.
Вже на землі потемніла стерня їжакова,
Зелень пшенична покрила свіженькі поля,
Причарувала довкілля окраса кленова,
Казкою осені тихо про щось промовля.
Вже попід хатою сплівсь у віночок барвінок,
Чисті городи, що клаптями прагнуть до сну,
Тепле повітря змінилось на димний відтінок,
Сиві тумани будують осінню стіну.
Пахне повітря у лісі тепер опеньково
І маслючки золотисті зібрались в рядок,
Пізно на небо приходить зоря світанкова,
Бабине літо, що робить уже другий крок.
Хлинуть осінні дощі із суцільної хмари
І на розмоклому грунті нова колія,
Вітри з дощем нанесуть по деревах удари
І причепуриться в лист золотистий земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Я попрошу щастя у вітрів,
Щоб знайшли його у чистім полі,
Щоб не бракувало мені слів,
Оспівати ніжно нашу долю.
Щоб біліла проліском весна,
Журавлі верталися додому
І «курли» нам слала вишина,
Як дарунок висланий святому.
Збережімо полум’я сердець,
Щоб палало в нас, як літня ватра,
Ми підемо люба під вінець,
Бо кохання наше того варте.
І мелодію весняного струмка,
Збережімо через довгі роки,
Щоби нашого життя стрімка ріка,
При потребі сповільняла кроки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Донецький степ – він наш, чи вже не наш?
Чи варто нам вдягати патронташ?
Бо є країна, є її душа…
Вона свята нам, близька - не чужа.
Прийшлось узяти в руки автомат,
Щоб не стріляла більш система «град»,
Єдиний син пішов у військо сам,
Щоб послужити щирим небесам.
І він упав у першім же бою,
За Україну, за рідню свою,
Будинки догоряли у вогні,
Він зорі рахував у вишині.
Доставили додому у труні,
Усе село було в страшному сні,
Цвіла могила… В серці падав сніг
І батько мертвим біля гробу ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Він спотикнувся, мов зомлів…
В атаку йшов - не біг назад,
Лиш зойкнув і не стало слів,
Його накрив російський «град».
Загуркотіло в небесах…
Побіг червоний потічок…
Відбилось небо у очах,
А «гради» дули знов в сюрчок.
За двісті метрів із кущів,
Строчив російський кулемет,
Сонце пекло і степ пашів,
Холод давав лише кювет.
Як били «гради», саме тут,
Ховалися воїни в степу,
Удар цей хлопці переждуть
І думку висловлять скупу.
А він лежав і небеса,
Дивились в очі із гори,
На травах ще була роса,
Червоні маки відцвіли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Ми ходимо часто над прірвою,
Буває примусить життя.
І говоримо молитву “Вірую...”, -
Як на сповіді – каяття.
Ми ходимо над прірвою з ризиком,
З приливом адреналіну в кров.
І зціпивши зуби, з притиском,
Згадуємо першу любов.
Ступаючи крок за кроком,
Стає твердіша хода.
Але літа, рік за роком,
Біжать, як в річці вода.
Ми ходимо часто над прірвою,
Зірвемось і зникнемо в мить.
Проте живемо з надією,
Живемо, бо треба жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014
Промайнули роки, відлетіли літа,
Відбуяли юнацтво і зрілість…
І прийшла,наче сповідь, пора золота,
Сивиною з’явилася старість.
Уже рухи не ті, не той слух, не той зір,
Проте серце ще б’ється у ритмі…
Невідомо лише, до яких тільки пір,
Буде наше життя в алгоритмі.
Зустрічаю весну, що дурманить мене,
Серце прагне кохати й кохати…
Хоча вітер частенько темні хмари жене,
Рано зиму нам ще виглядати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014
«Вслухайтеся, земле і небо,
У рокіт страждань моїх -
Живу не лише для себе,
Я мушу жити й за них.»
Василь Симоненко
Знову і знову болі,
Так кожен день тепер,
Десь невідомі долі,
Знову спасе сапер.
Хтось ідучи в атаку,
Ступить останній крок…
Вчитель, що ліг в Луганську,
Не проведе урок.
Геть, чужаки – додому!!!
Прийме вас тут земля,
Скільки вас – невідомо,
Суне до нас з кремля?
«Гради» снаряди ложать,
Зорюють нам поля…
Хіба родити зможе,
Ще колись ця земля?
Але полита кров’ю,
Кров’ю батьків, синів,
Виросте ще любов’ю,
Колосом між степів.
Нам же ще жити треба,
Мир берегти в краю,
Щоб було чисте небо
І соловей в гаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
Віє осіннім холодом -
Вересень на крилі,
Клени сіяють золотом,
Змовкли знов журавлі.
Хмари в пурпурній зачісці,
Місяць неначе пан,
Зелень змінив на вивісці
На золотий каптан.
Вітер повіє холодом,
Але лише на мить,
Сяє довкола золото,
А соловей мовчить.
Поле чорніє зоране,
Вже відбулась сівба,
Небо покрите зорями,
Осінь йде золота.
Витру скупу сльозину
Вдягнутий в сивину,
Переживемо зиму…
Стрінемо знов весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
Зірвані квіти акації,
Кинув хтось людям під ноги,
Створені квіти для грації,
Просто біліли з дороги…
Квітли біленько акації,
Лише ці квіти мовчали,
Створені квіти для грації,
Свою кінчину стрічали.
Не прилітала бджола,
Запах змішався з землею…
Квітка, що вже віджила,
Ніжно світила зорею.
Та промайне певний час,
Зірвані квіти акації,
Кожен забуде із нас,
Створені квіти для грації…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Я пишаюсь, мамо, що твій син...
Ти ж мене родила, давши волю,
Може я сягну таких вершин,
Що змінити зможуть нашу долю.
Через перешкоди до зірок,
Полечу між хмар у синє небо,
Бо життя дало мені урок
І такого більше вже не треба…
Мамо, ненько – сонечко моє,
Рідна незабутня, Україно!
До цих пір любов моя живе,
Ця любов є щира і єдина!
Стану на коліна кожну мить,
Щоб тобі вклонитися у ноги,
Через те, що хочу жить і жить,
Згинуть хай незгоди і тривоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014
Зорі вкрили все небо, полягали тумани,
Час від часу з-за хмари виглядав жовтий серп,
Вже гаї повдягали золотисті сутани,
Вітер теплий, осінній від горіхів притерп.
Моя, ніченько люба, озовися коханням,
Загорни моє серце у калинові грона,
Нехай зорі сіяють нам до самого рання,
Бо ти, нічко туманна, для нас станеш казкова.
Вітерець крізь віконце всипле жменю туману
І по хаті сливовий піде запах в танок,
Я кохання нап’юся, буду пити до ранна,
Доки в шибку не стукне кленовий листок…
Вже не падали зорі і погасли тумани,
Вітерець, що піднявся збив ранкову росу,
Я не міг відпустити тебе зранку, кохана,
Ми забули за осінь, ми зустріли весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014
Якби мені зрости у житі маком
І щоб волошки змалювали очі,
Щоб зорі з неба поділились знаком,
Хай вони долю щедру напророчать…
І миті ті, що вже вросли корінням,
Отримають міцні і сильні крила,
Щоб виросло щасливе покоління,
Щоб наше горе повтрачало силу…
А мак червоний квітнув поміж жита,
Волошки очі дарували долі…
І нам хотілось лише жити й жити…
І соколом летіти в чистім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Чому сонце раненько зійшло червоняво?
Чому роси із ранку запали в траву?
Чому хмари ранкові пробігають так мляво,
Я радію світанку, бо люблю, бо люблю!
Хоч вже клени червоні, золотяться берези,
Дивна тиша під осінь лягла на крило,
Ми кохання нап’ємось, ми не будем тверезі,
Бо кохання, як ружа, знову в нас розцвіло.
Ти порадь моя доле, що я маю робити,
Я не зможу мовчати, бо злітає любов…
А я хочу кохана іще жити, і жити,
І до тебе вертатися знову і знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Розірвана нитка життя -
Лишилося дві половини,
Та перша, пішла в небуття,
А друга веде до кончини.
Лиш згадки панують в душі…
І перше кохання далеко,
Босоніж, рясні спориші,
І ранні весною лелеки.
І пролісок перший в гаю,
І очі, що дивляться в очі,
І жайвір, що пісню свою,
Почав, як кінчалися ночі.
А друга частина життя,
Це нитки ота половина,
Що робить в житті відкриття,
Де - осінь, зима, хуртовина…
Відрізок отой, що в душі,
З яким ми проходимо далі,
Він рідний для нас – не чужий,
Він нам навіває печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Розкидав роси сивиною ранок
І зацвіла рубінами трава,
Знов опустів шумливий полустанок,
І зникло все - і сльози, і слова.
Лише в повітрі хмаркою літають,
Несказані тобі думки мої,
А десь поміж дерев у нашім гаї,
Співають пісню зранку солов’ї.
Життя на двох, яке далося, люба
І я, як ти коханням нашим жив,
Пройшли роки я вже лишився чуба,
Проте тебе усе життя любив.
Прийде весна і знову спозаранку,
Кохання наше зійде на полях,
Я одягну новеньку вишиванку
І птахою злечу у небесах.
Моя любов знов прилетить до тебе,
Розтопить сніг від болю і жалю,
Голубку я зустріну в чистім небі,
Бо я люблю! О! Як тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Розлука вбила все… І сльози
Обличчя вмили, як дощі,
Осінь на серці із морозом,
Кохання вдягнуте в плащі…
Бо вже морозить вітер душу
І листя падає до ніг,
Та сльози ти з лиця не струшуй,
Бо ще тепло – не випав сніг.
Хоч в золоті буває осінь,
Зима одягне срібла синь,
Не відновити нам відносин
Від пережитих потрясінь.
Повідлітають в вирій птахи,
Безкрилий лист сягне землі
І підуть спати знов мурахи,
І ляжуть зморшки по чолі.
Озимина посходить в полі,
А кожен з нас лишився сам,
Була любов, хоч без любові,
Прийдеться далі жити нам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
Моя, хатино, отчий доме,
Дороговказ мого життя,
Тут рідне все, усе знайоме,
Тут інша пісня солов’я.
Садки цвітуть і пахне медом,
Сичі по-іншому кричать,
Неба синішого не треба,
Життя тут справжня благодать.
Тут моє серце пломеніє
І зорі мерехтять вночі…
Тут спозаранку півень піє
І хлібом пахне із печі.
Мене завжди чекала мати,
Хоч я вже сивий, все ж дитя,
Та і до нині тягне хата,
Колиска батьківська моя.
Хоч там давно вже інші люди,
Та кличе дідова земля
І я вертаюсь звідусюди,
Пройтись босоніж по полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2014
Любителям гумору
- Ти замок отой від раю, тату, поміняй,
Бо ж казав, що тобі й мамі, коли разом - рай…
І до раю в тебе, тату, чарівні ключі,
Ти відкрити замок можеш і в день і в ночі.
Тату, дам тобі пораду, вже зміни замок,
Запасні ключі в сусіда, я бачив брелок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2014
Неначе пісня з піднебесся,
Мов соловей чарує слух…
Бо барви мови стоголоссям,
Заставлять зняти капелюх.
Чому паплюжимо ми мову,
Возносимо чужі слова?
Чи рідну нашу, калинову,
Вже не сприймає голова.
Бо й «Роксолана – українка»,
Слова московії несе,
Можливо тому, що це жінка…
Від слів її мене трясе.
У нас пояснень є багато,
Та мова в нас лише одна,
Тож бережімо мову свято,
Нехай дзвенить, немов струна.
Молімось мовою своєю,
Живімо на землі своїй,
Хай мова буде в нас зорею,
Мова народу, щастя, мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2014
Любителям гумору
Конференція жіноча відбулась в Парижі.
Тут були жінки чорняві, біленькі і рижі…
І одним з питань жіночих, не варто сміятись…
Скільки раз на тиждень сексом потрібно займатись?..
Англічанка виступила не краще й не гірше –
«Я стомлююсь на роботі – один раз не більше…»
А німкеня проронила чи дві, чи три фрази -
«Мені сексу вистачає на тиждень два рази.»
Тут зірвалась француженка, як листя із гілля -
«Я рахую, що потрібно сім раз на неділю…»
Піднялася українка: «Ви вдумайтесь тільки…
У неділю зрозуміло... А у будні скільки?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
І заридало літнє небо,
Сльозяться хмари в вишині,
А над рікою плачуть верби
У самотинній тишині.
І падають сливки додолу,
Мов зорепад скида зірки,
Заглянув вітер за стодолу,
Зірвавши кленові листки.
А дощ періщить, пахне пріллю,
Немов прорвало небеса,
Лише помите з пилі гілля
У чистім листі провиса.
Уже неділю без зупину,
Природа творить цей кошмар,
Та висохне земна ряднина,
Як сонце вигляне з-за хмар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
Як у житті, так і в природі...
Дитинство, як ясна весна,
Усе цвіте і думать годі,
Дитя росте і не вина
Що мрії сипляться, як роси,
Що чуб росте, росте коса...
Сади цвітуть, а серце просить,
Злетіти в парі в небеса.
А далі літо – час зростання,
Де соловейко "тьох" та "тьох"
І з головою у кохання,
Оте єдине, що на двох.
І вже цвітуть інакші квіти,
Духмянить сіно на лугах,
Це та пора, що жити й жити...
Парити в небі наче птах.
Осінь потиху насуває
І не зогледішся – коли,
Усе життя перевертає,
А дні минулі відгули…
Пора в цей час врожай збирати
І готуватись до зими...
Озимі сіяти й чекати,
Як журавлі махнуть крильми.
А потім холод, хуртовина,
Сніги, мороз, що лід трима...
І мить остання невловима,
І вічний спокій - це зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
Вже дозрівають отави,
Вересень сушить грушки,
Сяють жоржини, мов пави,
Поле вдягає мішки…
Пахне п’янке картоплиння,
Хміль ще висить на дротах,
Вітер зібрав баговиння,
Скирти стоять по полях.
Ледь золотяться дерева,
Терен синіє ледь-ледь,
Лише вода кришталева
Берега стесує твердь.
Перевертають тумани,
Літній серпневий листок,
Довгі дощі в барабани,
Гонять з гнізда ластівок.
Сонце міняє відтінки,
Промінь вже гріє не так
І на прощання пір’їнки,
З неба скидає нам птах.
Осінь вривається в літо,
Фарби готує свої…
Нове засіється жито
І відлетять журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014
Через серце проходить та дорога додому,
Крізь ліси темнолисті, золоті пшениці,
Я іду по дорозі, як до храму святого
І ховаю тривогу на своєму лиці.
Чи стоїть наша хата, де батьківські могили,
А чи хвіртка зустріне старим скрипом мене,
Чи зайти до хатини мені вистачить сили,
А чи новий господар, наче пса, прожене?
То ж частіше додому по битій дорозі,
Повертайтеся, діти, поки є там тепло,
Щоб живими зустріли вас батьки на порозі,
Як є хата батьківська і не зникло село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519388
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.08.2014
Біленька хатина край села,
Заплелась в барвінок синьоокий…
Над вікном, маленькі із гнізда,
Ластівки порушували спокій.
Перший промінь стукав по шибках
І будив малечу до сніданку,
А на лузі довгоногий птах,
Крок робив, немов стрибав за планку…
Сонце піднімалось догори,
Корови на випас гнали люди
І неначе ранок говорив,
Вітерцем тепленьким звідусюди.
І пишалась хата край села,
Чистенька, припудрена неначе,
Усміхалась дівчина з вікна,
Щоб забрати серденько юначе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014
Переорані землі в степах…
Ні, не плугом, а «градами» зорані,
Там біжить понівечений шлях,
А дерева хтось висмикав з коренем.
Тут сіяли пшеничні поля,
Кавуни дозрівали нівроку,
Тут багато родила земля
І орли пролітали високо.
Сталось лихо. Північний сусід,
Що в брати набивається вічно,
Залишив переораний слід,
Світ обманює нині цинічно.
Та не можна здолати народ,
Який прагне здобути свободу,
Бо ніхто не закриє нам рот,
Ми здобудемо волю народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Низький уклін тобі, державо,
За те, що вже багато літ,
Ти прагнеш волі і по праву
Єднаєш нас у моноліт.
А ми пишаємось тобою,
Хоч вороги обсіли нас,
Та ми готові йти до бою,
Щоб наступив жаданий час.
Коли вдягнемо вишиванки,
Притиснем руки до сердець
І чисте небо на світанку,
Війну зупинить накінець…
А ми, твої сини і дочки,
Свіжі засіємо хліба,
Новенькі з’являться листочки
І зникне між людьми злоба.
Моя квітуча, Україно,
Мій рідний край, моя земля,
Люблю тебе, як батько сина,
Як маму любить немовля.
Не може твій народ без волі,
І так уже багато літ,
Зроди для нас щасливу долю,
Єднай і далі в моноліт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Вишиванка твоя, твої диво пісні,
Солов’ї у гаях і повітря духмяне,
Все це є наяву, а не тільки у сні,
Зустрічаємо з сонечком зрана.
Жовто-сині стяги і льонові поля,
Чорнобривці завжди біля хати,
Україна моя, моя диво-земля,
Ти зуміла усіх зчарувати.
Я беру у похід у хустинку землі,
Щоб черпав собі силу, як важко…
А у серці моєму завжди солов’ї
І любов до землі, моя, пташко!
Щоб родили завжди пшениці на полях,
Оберегом хай буде калина,
Щоб святилося ім’я твоє у віках,
Незалежною будь, Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Тихо спить очерет, ясні зорі вгорі,
Красень місяць притомлений зрання,
Дошкуляють під ранок лише комарі,
Все мовчить, бо іде полювання…
Ще хвилина і лет… Тут таке почалось…
Засіріло… Качки позлітали…
Тут «Бабах» - там «Бабах»… Скільки ж їх піднялось?
А мисливці такого чекали.
Перший промінь зійшов, над ставком тишина,
Вже поділася зіронька рання,
Перша хвиля торкнулась старого човна,
Все мовчить, бо іде полювання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Складне було життя, рвалась душа у бій,
Він вибрав власний шлях,
На цій землі святій…
Та крил не опускав, загартувавсь в боях
І він у них парив, неначе в небі птах.
Ішов завжди у бій, щоб подолати зло,
Враз потемнів весь світ…
Життя в єдину мить в його очах лягло…
Простріляне крило...
Обірваний політ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Ворогами ми стали тепер,
Хоч зріднились колись при Богданові,
Крок насильства любов нашу стер
Хрест поставив на «вашому ханові».
Стільки років жили, як брати,
Родичалися, їздили в гості…
А тепер ми під «градом» лягли…
У донецькім степу наші кості.
Ми пліч-о-пліч стояли в бою,
Коли рвались до Волги фашисти,
Захищали ж бо землю свою,
А тепер ви для нас вже рашисти.
Ви прозрієте, прийде ще час,
Ми ж бо прагнули волі віками,
Ви тоді зрозумієте враз,
Перед Богом з якими гріхами…
Вороги ми тепер – вороги,
Будем жити тепер поодинці,
Тепер різні у нас береги,
Ви ще гірші, як кляті ординці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Співала ніч - затихла перед ранком,
Ранкові роси обняли траву,
Ми розійшлися на твоєму ганку
І я сказав тобі, що я тебе люблю…
Ти вскочила, мов ласка, хутко в двері,
А я стояв і ще бурлила кров…
Ми вчора залишились без вечері,
Бо ж цілу ніч кормила нас любов.
Кохана, моя люба, обізвися,
Теплом зігрій, щоб серце пополам,
Я вже чекаю, прошу, не барися,
Для тебе,люба, я усе віддам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Плаче моя доля за життям юначим,
А сади весняні пахнуть, як колись,
Ми тепер, кохана, своє щастя бачим,
Бо тоді уперше разом обнялись!
Сяяв ясен Місяць і співали зорі,
Путь Молочний в небі вказував нам шлях,
Вітер гнав тумани, наче хвилі в морі,
Розсипались зорі зерном по полях.
Доленько щаслива, поетична доле,
Прилітай і далі на святу Волинь…
Де ліси казкові, де льонове поле,
Де хліба малюють волошкову синь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014
Літа пролетіли, прямують у вирій,
Все менше і менше – рідіє наш клин…
Та я, як і ви, мої друзі, щасливий,
Хоч часто у меді був гіркий полин.
Красуні дівчата і хлопці чубаті,
Тепер сивина нам на скроні лягла,
Та ми і донині душею багаті,
А дружба – це вічне, тут зайві слова.
Пр. Однокласники мої, однокласники,
Коли поруч, то ми молоді,
Свого класу й донині ми власники,
Пригадаймо роки золоті.
Пр. Не старіє душа – вічна молодість…
Ми наляжемо ще на крило,
Наша дружба, як озеро гордості,
Споконвічне життя джерело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014
Все Полісся туман заснував уночі,
Біжать хвилі в полях загадкові…
Лише зрідка, як постріл, кричать пугачі,
Виникають пейзажі казкові.
Підросли за цю ніч маслюки у сосні,
Вітер стиха лягає на трави,
А птахи мовчазні, сплять в солодкому сні,
Заколисані в сивім тумані…
Мій Волинський туман, моя диво-краса,
Стелиш рясно болото ночами…
Закриваєш часами ясні небеса
І біжиш перешитий клубками…
Бережи рідний край, моє диво – сивач,
Застели вранці зоряні роси,
Хай співають пташки і замовкне пугач,
В болотах очерет відголосить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Перламутрові роси і серпневі світанки,
Перші житні покоси і у осах грушки...
І жоржини ранкові, що ростуть біля ганку,
Незмовкаючі в співі до схід сонця пташки.
Хліб насушний в копицях і стерня споришева,
Синє небо у хмарах і орлиний політ,
І озерні тумани, ледь рум’яні дерева,
І краплинами крові обліплений глід…
Моє рідне Полісся, грибна земле Волинська,
Лиски, крякви пузаті у прозорій воді,
Комарня над землею, що літає так низько,
Від нестиглого льону квітки голубі.
Моє рідне Полісся – краса світанкова,
Край мисливства, грибів, карасів і ляща,
Зустрічаю цю радість я щодня спозаранку,
Одягнувши щоднини нового плаща.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
Тіла гниють в степу і дотепер,
Голандія в сльозах, Малайзія скорбить,
Російський «бук» літак із неба стер,
А люди молоді могли ще жить і жить…
Збиралася родина за столом,
Дітей ростили – «сонечко» росло…
В степу донецькім, під чужим селом,
За мить три сотні люду полягло.
Меморіал збудуйте на землі,
Щоб кожен приїздив із року в рік,
Щоб пам’ятали ті, які живі -
«На кожнім метрі, тут був чоловік».
Ті хто вбивали, щоб не знали сну,
Людські прокльони, щоб згущали кров,
Вже не спасти нам долю ні одну,
Лише почуємо молитви із церков!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
Серпанить ранок спаленим колоссям,
Земля донецька плаче у жалю…
І звідки горе на землі взялося,
Я ж Україну, як життя люблю!
Невже ви подуріли, московіти?
Бо ж росіяни з нами несли хрест…
Для нас ви стали наче паразити,
Щоб «гіркий ідол» із Росії щез…
Мовчав, молився і прорвало слово…
Гуртуйтеся до бою, козаки!
Здіймайте знову прапор малиновий,
Гостріть до бою шаблі і штики!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Москалику, кого ж ти, сука, б’єш,
По своїй крові, по своїй родині,
Чи путіна до спілки ти зовеш,
А ти ж родився, як і я у Україні…
Тут словеса, і тут нема рабів,
Тут синє небо, і яскраві зорі,
Тут обирають не з москви попів,
Поля у нас багаті й неозорі!
«Гуманітарку» залиши собі…
Ти накорми народ, який завжди голодний,
Ми здобуваєм щастя в боротьбі,
Невільником тепер у нас не буде жодний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Тепле літо…Бої…Весь Донбас у вогні…
Урожайні поля знову плачуть…
Вже замовкли джмелі, кров лягла по землі,
Мов хліба покропила неначе…
А сини рвуться в бій, наче ті козаки,
Що колись здобували свободу…
Вже минули століття, минули роки,
Українцям нема переводу…
Ворог суне на нас, не родина, не брат,
А рашист знов сміється в обличчя,
Я живу в Україні і цьому я рад,
І добра я сусідонькам зичу!
Не чіпайте мене, в мене вільна душа,
Чисте небо над нами до скону…
Хоч між нами давно смуга долі лягла,
Ви моліться й шануйте ікону!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Його чекаю, рідна моя, нене,
Він просто з війська перейшов в АТО,
Тоді ще жито врунилось зелене,
Ми мріяли купить нове авто…
Служив він не далеко, біля дому
І в нас не було зустрічі жалю,
Він мене, мамо, не віддасть нікому,
І я його, як сонечко, люблю…
Коли повернеться і засіяє сонце,
Я постелю йому яскраві рушники,
І з ними у вишиваній сорочці,
Пройдемо ще незвідані шляхи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014
Пам’ятаймо про героїв!
Зібралося на проводи село…
Він не вернувсь – вернулась домовина…
Його забрали - наче загуло…
Пішов і враз не стало в хаті сина.
А ті, що налякалися війни й тепер у нас,
Пихаті, ситі і сміються в душу,
Окремі «біженці»… Та прийде ще їх час…
За своїх хлопців я молитись мушу…
Десять мільйонів люду - це не ми…
Не варто нашу кров кропити степом,
Ми хліб зберемо влітку для зими
І коляду зустрінемо з вертепом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014
Біленька хатина, двері світло сірі,
Повернувсь додома хлопець у мундирі,
Подививсь на маму і сльоза злетіла,
За короткий термін мама посивіла.
Заламала руки - обняла синочка,
За цей час для нього вишила сорочку,
Тато пакнув люльку, підійшов до сина,
Кольором червоним сяє сорочина.
Накриває мати нову скатертину,
Як я тобі рада, мій рідненький, сину…
Добре, що не звістка, добре, що не втрата,
Що живого стріли із війни солдата.
А на тому боці, розмістили «гради»,
Родичі з Росії б’ють по наших – гади…
Може з-за кордону брат стріляє в брата,
Його теж чекає у Росії мати.
Ти прийшов додому, повернувся сину,
Доля така в тебе берегти Вкраїну…
Бо «брати» шматують на куски державу,
Ти за честь воюєш, за наш мир і славу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
Мій рідний край, усе близьке й святе,
Відбілені березові золота,
Тут рай життя, тут в корені усе,
Моє Поліссі, де мохи й болота.
Багно зриваю, щоб додати сил,
Люблю цю землю, що цілує душу,
Сприймаю радість сотнями світил,
Я тут живу і довго жити мушу.
Перегородки вічні на віку,
Громи між хмар, де б’ється блискавиця,
Поліський цар – це лісовий комар,
Від кого ми не в змозі захиститись.
Люблю свій край, де сосни й комарі,
Полісся дороге в ожині і чорницях,
Така земля єдина на землі,
Що кожен вечір наче доля сниться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Сонячне моє коромисло,
Перламутром квітуча трава,
Де душа,наче доля барвиста,
Краплю крові завжди зігріва…
Отаким я живу у родині,
Де мовчать мишенята в скиртах,
Завжди ми у своїй Україні,
Летимо у пахучих вітрах…
Розцвітай моя рідна, державо,
Лукаша хай сопілка співа,
Я тобою пишаюсь по праву,
Бо єдина у мене земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
Вже не ті вечори і не ті солов’ї,
І по - іншому падають зорі,
Росянисті краплини уже не мої,
Хвиля теж не моя в Чорнім морі.
Тільки Світязя синь б’є по хвилях веслом,
Б’ється лебідь з вугром в очереті,
Легкий човен несе свою пару разом,
В дивний шлях у вечірньому леті…
І мовчать береги і темніє роса,
Розливаються зорі , як пави,
Сяє, сяє у небі чарівна краса,
Переносить життя в піліграми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014
Полісся вкрили знов гриби,
Неначе проліски весною,
Білі - медунками лягли,
А маслюки поміж сосною…
Свічками гріють «козарі»,
Милує око пряний «рижик»,
«Польські» - наче кобзарі,
Такий, що і зимою вижив…
Їду у ліс - цвіте душа,
Гриби ростуть біля дороги,
І радість в небо вируша,
Для щастя вибира дорогу…
Поліській край – моя земля,
Вже відцвітає дика м’ята,
Це край грибний – ліси й поля,
І жити тут для мене свято…
Прошу Вас, друзі, на Волинь,
Де білий гриб сам лізе в кошик,
Дубовий ліс, озерна синь,
Ви завітайте – дуже прошу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014
Біжить стрімка ріка…
То плаче, то кричить, а то заллється співом
І лине до небес ця музика п’янка,
Що творить водоспад понад урвистим схилом.
Веселка угорі
Розвіює бальзам, там де стрункі смереки,
Маленькі крапельки - яскраві ліхтарі,
Летять у висоту, немов удаль лелеки.
Було таке не раз,
Що пісня річкова вершила норов дикий,
Та потім знову тиш, немов вертали час,
Такі гірські річки – співучі й різноликі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014
Поспішав на двір липневий вечір,
Хмари фарбував в червоний колір,
Що ховали промені від втечі
І так прикрашали древній явір…
Ластівки зліталися до дроту,
Молодняк ніяк не хтів сідати,
Готував бо крила для відльоту,
Бо не довго вже його чекати.
Душний вечір, комарі низенько,
Ластівки пішли на полювання,
Виглянув рогатий місяченько,
Наближалось зірок чаклування.
Ластівки потрохи вгамувались,
Небо вдалині охрипло наче,
Вітерець... І ластівки сховались...
Дощ пішов, липневе небо плаче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014
Навіяне віршем "Падаю в небо" автор Кульбабка
Ще відроджуся із попелу і підіймуся,
І перебите крило заживе, бо живуча душа…
Поміж зірок, я за друзів своїх помолюся,
Я ж за Вкраїну, матусю, сюди вирушав.
Стухнуть пожежі, а поле зародить врожаєм,
Сили добра переможуть розхристане зло
І ще дитині матуся не раз заспіває,
І захлюпоче очищене знов джерело…
Я повернуся, щоб друзів прикрити у раті,
Щоб відродити знівечене наше село,
Щоб, як пташки, щебетала малеча у хаті,
А поле бою пшеницею знов поросло.
Маки червоні покриють, як краплі землицю,
Ти не зривай їх, нехай відцвітуть на полях,
Маки – це пам'ять, що має віками святиться,
Їх шанувати повинна віками земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014
Падають, падають, падають зорі у простір,
Хмари зібрались летіти далеко в клини…
Крик долинає із темних небес, наче постріл…
І залягає до серця, як дзвін з далини…
Місяць цвіте перламутровим блиском у небі,
Замилувалися зорі в Чумацькім шляху,
Хмари пливуть, наче в чистому озері лебідь,
Бо не буває ніколи й нікому страху!
Кожна стежина щоранку оплакує долю,
Де спориші одягаються в роси щодня,
Теплі вітри тихо зранку хитають тополю,
Та кожен день я сідлаю нового коня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Так сталось, сину, тут моя вина,
Що ти змалечку залишивсь без тата,
Колись рідненький випила вина,
Вино, як мед і мріяла про свято…
Тоді удвох здіймались до небес,
Перелічили всі на небі зорі,
Бог подарив нам чудо із чудес,
Як результат найбільшої любові…
Я не шкодую, що живемо вдвох,
Хоч ти і нині ще не бачив тата,
Ми розійшлись бо захотів так Бог,
Та дав тебе і це для мене свято…
Роки летять, я стільки літ одна,
Буває за коханням я заплачу,
В мене є ти і на душі весна,
Бо копію кохання свого бачу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014
Проводи за душами в сльозах,
Все змінили небо і хмарини,
І тепер незнаний саркофаг,
Єство показав хто є – людина…
Люди, я Вас всіх весь час люблю
І мені давно на « брата» наплювати,
Ми слов’яни – коли проти – той…
Буду за родину воювати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Не рви волосся на собі,
Бо не вернуть назад кохання…
Так вже написано судьбі,
Таке сказала зірка рання.
Я ж тобі вишила рушник,
Коли зустрілися уперше,
Я, як запалений сірник,
Згоріла часом нових звершень.
Тоді удвох, лиш ти і я,
І зорі в небі не згасали…
На двох була одна земля
І солов’ї не замовкали.
А потім сталося – оте…
Ми обнялися на прощання,
На все життя, оте - святе,
Сягнуло смутком у кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
У минуле вертають думки,
Де купався у запинці днями,
За непослух часами від мами,
Получав у спину стусанки…
Де питльований хліб на столі,
Де пароха розлита по мисках,
Де розкішна гойдалка-колиска,
Де співучі в садку солов’ї…
І співає від щастя душа,
Цвіркуни вечорові змовкають,
І мовчить тишина понад гаєм,
Тільки роси в старих споришах.
Наймиліші, найкращі часи,
Через те, що жили мама й тато…
Кожен день у житті був за свято,
Не вернути вже тої краси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
Як кінчались часи, я приніс тобі груш,
Повних пахощів пізнього літа,
Лиш холодні дощі – освіжаючий душ,
Остудив мою душу зігріту…
На траві між дерев оси їли грушки,
Духмяніли плоди золотаві,
Ми ішли по садку, по траві навпружки,
А вітри свою пісню співали.
«Літо баби» тоді почалося якраз,
Ще отави лежали в покосах,
Я тебе цілував, мов було перший раз
І дурманили голову коси…
А на серці обох знов буяла весна,
Розривались медунками груди,
Сіли разом в човен – я один й ти одна,
Значить щастя одне на двох буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
Річка ридає, аж хлепче,
Ряска біжить в очерет,
Тільки в’юни тихо шепчуть,
З нею на двох – тет а тет…
Там де меандри на захід,
Миє обличчя трава,
Скільки прихованих ягід,
Поміж боліт ожива…
Тут синя – синя ожина,
Долею пахне багно,
Біла цвіте конюшина,
Мох застеляє рядно.
Дихає ніжно Полісся,
У комаринім раю,
Наче світанок пронісся,
У солов’їнім гаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2014
Ідуть жнива – перуть дощі,
А колос плаче під вагою,
Терзає смуток у душі
За спалені поля війною…
Зриває куля колосок,
Що мав кормити люд врожаєм,
Та хтось із них нажав курок
І поле полум’ям палає…
Засійте землі урожаєм,
Щоб виросли хліба багаті,
Тоді ми пісню заспіваєм,
Заживемо тоді при святі.
Щоб не горіли більш поля,
Щоби хліба лягли в амбари,
Щоб квітла сонячна земля,
А люди більш не воювали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2014
Вже виріс син.
Хіба я сподівався,
Що так життя миттєво пробіжить?
А я ще хочу внуків дочекатись,
Дай, Боже, хоч до них дожить.
Хай буде внук, продовжувач
родини.
Тендітна внучка, нестиме
красу.
Цього чекатиму щодня і
щогодини,
Цю теплу мрію я в собі ношу.
І сміх внучаток, як бальзам
на душу,
Для мене буде кожен день луна.
Тому я жити й працювати мушу,
Життєву чашу випити до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Туманний ранок на дворі,
Люд на пероні…
Ти знову дивишся з вікна
В своїм вагоні.
Немає сліз, лиш пустота
І очі в очі…
Знов я один і ти одна
Посеред ночі.
Під ноги падає листва,
Пісні і сльози…
Із хмари промінь вироста,
Як при морозі.
Туман забрав тебе й вагон,
А вітер злився…
І шелестів пустий перон,
Осіннім листям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Ворухнувся первісток в колисці,
Матінка гойднула немовля,
Бо тривога виникла у серці,
Наче засторогом промовля…
Не закрити материнські очі,
Як в колисці поруч спить милиш,
Не одні бувають такі ночі,
Ти ж, матусю, по ночах не спиш…
Ворухнувся – певно їсти хоче,
Теплі руки горнуть до грудей,
Радість на душі у тихі ночі,
Усмішка виблискує з очей…
Первістку, яке у мами щастя,
Хоч недоспані притомлюють часи,
Груди мами, мов святе причастя,
Ти навіки в серці пронеси!
Милиш(діалектичне) - миле дитя, радісне маля, первісток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014
На старість років захотілось тиші
І не тому, що прошуміла юнь.
Чомусь, на старість тиша наймиліша,
В ній пролітають тисячі відлунь.
Дитинство сяє зорями у небі,
Юначі роки золотом блищать.
Проходить зрілість, роки недалекі,
Старі ж літа ідуть, але кректять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
Багато літ я чую скрип,
Як відкривав під ранок хвіртку
І звук отой, неначе схлип,
До вух батьків приносив звістку…
Тікав годинник на столі,
Та мама бачила, що ранок,
Півні співали по селі,
Сріблився росами світанок…
Я тихо двері відчиняв,
Сандалі ставив за дверима,
Та тато вже давно не спав,
Лягала усмішка незрима.
Він повертався, не вставав,
Снились йому роки юначі,
Коли він хвіртку відчиняв
І думав, що його не бачать…
І сниться хвіртка та, одна,
І скрип у душу залітає,
Мов склянка терпкого вина,
Домашнім смаком огортає…
Вона по іншому скрипить,
Хтось інший зранку відкриває,
Проте, ота чарівна мить,
У серці ще й тепер співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Чую в небі вирій,
В сивині тумани,
Помах крил лелечих
І оте «курли»…
Вкотре відлітаю,
Думками до мами,
Краю мій Волинський,
Краю дорогий…
В пролісковім небі,
Повернусь додому,
В болота Полісся,
В озеркову синь.
В молодильні роси,
В краю дорогому,
Принесу з собою,
Знов лелечий клин.
Засрібляться роки,
Та зникає втома,
Коли шлях додому,
Знову на крилі,
Бо зове Полісся,
Де ожини грона,
Де льони, як небо,
Зріють на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Наведіть в Україні порядок
І женіть із землі москалів,
Це не перший відомий випадок,
Що нам в душу наводить жалі.
Козаків пригадайте на сІчі
І могили в таврійських степах,
Козаками ми будемо вічно,
Український в нас вибрано шлях…
Ну а ті, що «братами» зовуться,
Що вбивають в народу моє –
Хай в родині своїй відізвуться,
Їхня правда віддячить своє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014
Вмить пролинуть літа,
Сивиною заляжуть у скроні
І мою сивину, і мою сивину
У далекі путі візьмуть коні.
Понесуть сивину,
Наче молодість в роки юначі
І мені нагадають весну,
За якою моє серце плаче.
Ви не плачте літа,
Не п’янійте від років минулих,
Бо у кожного юність свята,
Ми й донині її не забули.
Бережімо літа,
А життя обнімімо на згадку,
Бо в нас доля завжди молода,
Сивину розпочнімо з початку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014
Не будьте байдужі, а будьте надійні,
Слова самі щирі, даруйте коханим,
Хай линуть над світом слова мелодійні,
Що радість несуть, а не болі і рани…
Щоб дрібна сльозина росою співала,
Щоб перше проміння світилося в росах,
Щоб довгих років нам зозуля кувала,
Духмяним цілунком всміхалися коси…
Не будьте байдужі, а будьте кохані,
Щоб губи від ласки співали, як птаха,
Із проліском крила зростали весняні,
Ніколи не знали ви слова –«невдаха»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Я рідній мові присвятив себе,
Напевно через те й до нині вчуся,
В народу слова, що сам Бог дає,
Поміж людей «поетом» я зовуся…
Бо кожне слово, зібране у вірш,
Складається у мову солов’їну,
Один чудовий - інший трохи гірш,
У мові вірш, як птаха в небі лине.
Моя казкова, мово, чарівна,
Єдина й неповторна в цілім світі…
Ти наче птаха маєш два крила,
Орлом у небі маєш ти летіти.
З калиною порівнюють тебе,
Із співом солов’я й блакитним небом,
Хай моя мова, поміж мов цвіте…
І для народу буде свіжим медом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Під вікном барвінком заплелася доля
І вросла калина в руті молодій…
Сині-сині квіти, як шматочок волі,
Наче синя хмарка, в небі голубім…
Рясно навкруг хати квіточки синіють,
Наче біла хатка в небеса летить,
Ягоди калини скоро зажевріють,
Мов проміння сонця зранку загорить…
Під вікном барвінком заплелася доля,
Де роса ранкова сяє кришталем…
А душа, мов птаха, лине зранку в поле,
Там де сходить сонце золотим вогнем…
Навіває смуток хата у барвінку,
Де калини гілка стукає в вікно
І гортає вітер ще одну сторінку,
Навіває спомин, як колись було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Сад на весні в білім цвіті,
Бджоли гудуть і джмелі,
Маки цвітуть в раннім житі,
Гонять хрущів солов’ї…
Мама у білій хустині,
Сіла на лавку в саду,
Їй захотілося нині,
Долю згадать молоду…
Коли удвох в цвіті вишень,
Як гомоніли хрущі,
Тихо при Місяці вийшла,
Попід вишневі плащі…
Бігла босоніж по росах,
По пелюстках, наче сніг,
Що на траву й чорні коси,
Снігом лягали до ніг…
Потім зірки рахували,
Місять ховався й мовчав…
Жодної ночі не спали,
Коли садок зацвітав.
І на щоці намистинка,
Перетворилась в сльозу
І пригадалася мамі,
Біленька вишня в саду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Покриті росами лежать покосами,
Зелені трави, що цвіли колись,
Тумани хмарами, мов трави ранами,
Летять до сонечка, летять увись…
Понад болотами в комарнім вирію,
Кумкують в злагоді боліт хори,
При зірці ранішній кохання вимрію,
У тихім затишку, де явори…
Чайка ізранечку в туманнім пір’ячку,
Летить до озера де хвиля б’є,
Проміння світиться, як роси-зірочки,
А серце радістю співа своє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Дубові гаї і сосна в міжболотті,
Ожина вплелася в туман,
І темні осики, неначе розп’яті,
Вдягнули зелений жупан.
Біжать наче хвилі льонові тумани,
Що вітер уранці жене…
Де Світязькі пляжі дрібненько - піщані,
Навік полонили мене…
Між білих берізок Поліського краю,
Зустрів я берізку свою,
Волинська земля - це частиночка раю,
Яку усім серцем люблю…
Послухайте пісню – це мавки співають,
Їм вторять в гаях солов’ї,
Тут зорі вечірні у простір злітають,
В найкращому небі землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Скільки хлопців лягло у боях за Донбас,
Скільки сліз на могилах пролито,
А ще скільки Господь від біди душі спас,
Захистив, дав ще дітям пожити…
Покалічила влада життя не одне
І немає управи на бойню,
Вітер хмари і далі із смертю жене,
Що синів забирають в безодню.
Наче мир на землі, та строчить кулемет,
Кулі знову свистять - міни виють,
В чорній стрічці на стінку чіпляють портрет,
Матусі молодими сивіють…
Їм до бою потрібний надійний жилет,
Поруч друзі і мами молитва,
Щоб замовк назавжди ворогів кулемет,
Закінчилась нав’язана битва…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Римують кроки вибиті шляхи,
До тої хати, де сховались мальви,
Ідуть косити зранку парубки,
Між них дідусь – здається, що він зайвий…
Та саме він, уже багато літ,
Розпочинає ранішні покоси,
При сході сонця, міниться весь світ,
У перламутри одягає роси.
Співають коси в ранішній росі,
Проміння перше лащиться до чуба,
Волинській край розквітлий у красі,
Несе кохання із покосів – люба…
А Стир тече і береги – брати,
До чиста вибриті, співають у покосах,
Як хочеться у сіно це лягти,
Що ще недавно положили коси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
Поле моє, рідне поле,
Де розляглися хліба,
Зерна сполохані болем,
Ти заховаєш – хіба?
Кожен любисток, чи смуток,
Що з болем в серці – перчить…
Ми ще живі й наша рута,
Дасть нам можливість любить…
Стигнуть хліба при дорозі,
Підуть комбайни в поля,
Підемо ми по покосах,
Де пахне хлібом Земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
Багато віршів у моїй душі…
І купа теплоти у кожнім слові,
І навіть вірші різнокольорові,
Лягають рідні, але не чужі…
Молюся словом і прошу – прости…
Мене мій, Боже, за вірші паршиві,
Напевно не було у мене сили,
Щоб в час зростання і мені зрости…
В моєму серці родиться зерня
І Муза обніме мене за плечі,
Не буде в серці більше холоднечі,
Як слово моє стане, як броня.
А потім пісня виросте із слів,
Чудова пісня на чарівне слово
І зазвучить не просто, а казково,
Мов парус із червоних кораблів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
Смутно пам’ятаю сині очі,
Але теплі Ваші руки і донині
І пісні. що із приходом ночі,
Колискові співані дитині…
Голос тихий, з бархатним відтінком,
Легкий подих біля мого вуха
І чоло вкривали поцілунком,
А на дворі дула завірюха.
Казочки про Оха й Кожум’яку,
Хоч малий та добре пам’ятаю,
А тепер онукам, наче дяку,
Перед сном також розповідаю…
В моїх внуків дідусі і бабці,
Я крім Вас нікого більш не знаю…
Пам’ятаю завжди Вас у праці,
Стільки літ, а я Вас пам’ятаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
Музика Віктора Охріменка
Українці, ставайте до бою,
Нас родила єдина земля,
Коли разом, то ми із тобою,
Відіб’ємо фашистів з кремля.
Наші шаблі нагостримо нині
І пістолі за пояс візьмем,
Не дамо і шматка України,
Ворогам, що так сунуть тепер.
Українці, мій любий народе,
Віра в Бога і віра в душі,
Не віддаймо нізащо свободу,
Хай сконають собаки чужі...
Об’єднайся, стражденний народе,
Від Донбасу до синіх Карпат,
Збережімо навіки свободу,
Нехай згине загарбницький гад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Музика Миколи Шевченка
Українці, ставайте до бою,
Нас родила єдина земля,
Коли разом, то ми із тобою,
Відіб’ємо рашистів з кремля.
Наші шаблі нагостримо нині
І пістолі за пояс візьмем,
Не дамо і шматка України,
Ворогам, що так сунуть тепер.
Українці, мій любий народе,
Віра в Бога і віра в душі,
Не віддаймо нізащо свободу,
Нехай згине наш ворог чужий…
Об’єднайся, стражденний народе,
Від Донбасу до синіх Карпат,
Збережімо навіки свободу,
Нехай згине загарбницький гад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Північний вітер знову огортає
І холодок вривається у душу.
І що на нас чекає, я не знаю…
Та холод з півночі я пережити мушу.
Зігрітись хочу на своїй землиці,
Вдихнути теплого повітря, що із Криму.
І подивитись на щасливі лиця,
Які не дуже поважають зиму.
Настане час, і напрям вітер змінить,
Тепло із заходу дощами нас оросить.
Земля рясним врожаєм не обділить
І стиглі ляжуть на стерню покоси.
І нам страшний не буде тоді голод,
Ми хліб свій маємо і сала у достатку.
Гуртуймося, щоб не настиг нас холод,
І в Україні буде все тоді в порядку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Не пам’ятаю віршів всіх,
Не пам’ятаю слів, що плачуть
І навіть тих, які щось значать,
Чи тих, що викликають гріх.
Бо кожен вірш - краплини кров,
Що має протекти по жилах
І я тоді лише щасливий,
Коли вшановую любов.
А в мене вірші є такі,
Яких позбутися не можу,
Із них будую огорожу,
Із слів високих і стрімких…
Щоб кожен вірш летів увись
І серце билося у ритмі,
Щоби слова були у битві,
Щоб слово й мова піднялись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Серце мліє - теплі руки
Ти поклала на чоло...
Затихають знову звуки,
Наче їх і не було…
Ніби все зібрала тиша,
Наче сніг покрив усе,
Вітер стих і вже не дише,
Лише хмара дощ несе…
Місяць ясен серед ночі,
Розігнав у далі хмар,
Теплий сон чоло лоскоче,
Додає в подушку чар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Упала ніч, моргають ясні зорі
І цвіркуни затихли у росі,
Хтось хмари розігнав, немов мишей з комори,
Птахи позбулись дивних голосів…
У діжі сплять жита, неначе дозрівають,
Закваска хлібна пахне уночі,
Дрова грабові в пічці догоряють,
Часами чути голоси сичів…
Все йде до сну…
Кохання лиш не спить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Музика Сергія Голоскевича
Мій любий синочку,
Мій соколе ясний.
З тобою по іншому сонце встає.
Я Богу молюся,
Я дякую долі,
Я радий, що ти в мене є.
Хмаринки зникають і небо ясніє,
Веселка на струнах своїх виграє.
Спасибі, синочку,
Спасибі, мій рідний,
Я радий, що ти в мене є.
Коли ти далеко,
Тебе виглядаю.
Тривога заснути мені не дає.
Я Бога благаю,
Щоб ти повернувся.
Я радий, що ти в мене є.
Коли тобі важко,
Коли в тебе горе,
Кров в жилах холоне і серце стає.
Я Бога благаю,
Щоб дав тобі сили
Я радий, що ти в мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Музика Віктора Охріменка
Мій любий синочку,
Мій соколе ясний.
З тобою по іншому сонце встає.
Я Богу молюся,
Я дякую долі,
Я рада, що ти в мене є.
Хмаринки зникають і небо ясніє,
Веселка на струнах своїх виграє.
Спасибі, синочку,
Спасибі, мій рідний,
Я рада, що ти в мене є.
Коли ти далеко,
Тебе виглядаю.
Тривога заснути мені не дає.
Я Бога благаю,
Щоб ти повернувся.
Я рада, що ти в мене є.
Коли тобі важко,
Коли в тебе горе,
Кров в жилах холоне і серце стає.
Я Бога благаю,
Щоб дав тобі сили
Я рада, що ти в мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Любуюся, яка стоїть краса,
У ранню весну, чи гаряче літо,
Я не встигаю небо розглядіти,
Бо хмарки покривають небеса.
Дощі ідуть, цвіте у полі льон,
Стоїть краса поліська, незрадлива
І ягоди ожини дивне – диво,
Зовуть людей до лісу на поклон…
Поміж беріз, в болотистій тиші,
Коли один, лише трава роситься,
Мені часами думається – сниться,
Та, ні! Це радість у моїй душі.
Зелений ліс, поля, озерна синь,
Цілую жменю темної ожини,
Й немає казки більше в Україні,
Як моя люба, чарівна Волинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Закохавсь не в красу, а у серце твоє,
Що, як пташка летіло на волю,
Ми удвох здобували єдине - своє
І тепер на двох ділимо долю.
Коли поруч з моєю літає душа,
Що готова підтримати завжди,
Коли в парі єдиній у світ вируша,
Де вони добиваються правди…
То тоді відчуваємо щастя в житті
І зозуля кує літ багато,
Ми ніколи не зійдемо з цього путі,
Бо життя для нас завжди – це свято…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Роки переплелися у літа,
Вже сонце до спочину шлях шукає,
Проте душа жива і точно знає,
Що є вона і, що вона жива…
Беруть за комір пройдені роки,
Питають часто про життя прожите,
Чи на полях родило густо жито,
Чи не спинили біг старі струмки…
І думка думку, наче дзвони б’є,
Літа черешнею солодко пахнуть,
А зорі в небі сяють, а не чахнуть
І кожна зірка блиском виграє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014