| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
В осінньому Стокгольмі,
обніматиму тебе теплом я цілу ніч,
й разом ловитимемо поглядами,
морський схід сонця віч-на-віч
Шукатиму тебе серед дощів
в похмурому, зимовому Берліні,
А як знайду то, знову твої руки буду зігрівати
Ніжні і невинні...
Блукати, за твоєю тінню, буду вже
У Вільнюсі квітучім і веснянім.
Напевно вже тоді, збагну що гину я без тебе
Без погляду твого і поцілунків твоїх полум’яних
З надією я доживу до сонячного літа.
Від цього мав би я зрадіти, й далі жити.
Та що із того, коли пронизаний холодною самотністю, ходжу
Й думки свої про тебе немаю я де діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
[b]Зима. Ніч. Холод. Самотність.
Сонний. Чекаю, чи то шукаю тебе десь у вікні
Споглядаючи на зимові силуети у тіні,
І щоб хоч всередині себе трішки зігріти,
Наливаю воду в чайник, ставлю кипятити,
заварюю нам в пакетиках дешевий фруктовий чай.
Ніколи не любив його бо відчуваєш, що це сміття,
І пахне й на смак, як свіжоскошений молочай.
Але, що в таку пору можна ще пити...
Вже закипів.Зашипів.
Залив водою й запарив свій "молочай",
Тепер треба 10 хвилин щоб трішки охолов -
ну Роман сиди, бесідуй з самотністю і чекай...
Чекання іноді сильно вбиває
але не сьогодні не в цей момент...
Коли у вікно зазираєш
і небо немов кольору "цемент",
Застеляє землю кришталево-білою ковдрою
Під зимово-вітряний, акомпонемент.
Й під оплески людяних дерев
Завершує цей симфонічний елемент.
Ехх..чарівні картини виконує для мене сьогодні зима,
Люблю такі моменти...
коли на вулиці творяться такі чудеса,
Але сумно робиться, бо згадуєш,
що поряд холодно - і досі тебе нема...
Задумався. Час заколисав і я заснув....
6 ранку. Чай, покрившись білою плівкою, охолов.
Я прокинувся від холоду,й збагнув,
Що хтось нарешті постукав в мої двері,
напевно це ти, подумав я - побіг стрімголов,
Відчиняючи двері уявляв себе у твоїх обіймах...
Заскрипів дверима, але там пустота, нікого.
На порозі лишень валявся лист від "когось"....
Буде далі...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2013
Відпускаю останній твій дотик сьогодні.
Й мої руки знову пахнуть тобою,
Вони пахнуть теплом літа
і полем перед грозою.
Огорнуті твоєю ніжністю,
Пахнуть нічним, зоряним небом
й пшеничним колоссям,
Солодкими спогадами нашими,
й твоїм казковим рудим волоссям.
Й все це, в мить,
Починає зводити мене з розуму,
Не залишаючи ні хвилинки на якісь роздуми.
Змушує гарячу кров музикою мандрувати тілом,
І серце битися змушує швидше,
Немов воно під дулом смертельного прицілу.
Це відчуття,ще довго затуманює мою свідомість
наче п"янкий, приємний наркотик,
І за лічені секунди, знову з"являється бажання,
відчути на собі, твій гарячий дотик...
Але відпускаю тебе сьогодні,
В надії відчути це все колись, знову.
І далі все відбувається,
немов по сценарію простому:
Йдеш сама пустою самотньою вуличкою,
За льодові дерева ховаєшся,
й мені в слід посміхаєшся
Звук твоїх думок і кроків
з часом зникає - віддаляється,
Й тільки пристрасний поцілунок, на прощання,
на щоці моїй,
й запах "Тебе" на моїх руках
залишається...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2013
Ніхто не знає
де його застане
дощ...
Дощі - зливи
у Львові і в Ліоні
нас виганяють
з мокрих площ,
в кавярні тихі,
де нема нікого...
Я відгадаю,
що ти дзвониш
й не відійду від телефону
ні на крок...
Понад усі недолюбові
недовір"я
й ненадії -
у цьому колі
чарунковім
дощів і
сіроокого каміння -
я залишаюсь
на постійну
зустріч лиш з тобою...
лиш хочу доторкнутися
твого погляду
я дощового знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2012
Безсонні дні й безсонні ночі,
думки пусті й підпухші очі,
пусті чашки з під кави на столі,
книжки і ксерокси розкидині у голові,
у мріях лиш одне, щоб в ліжечку поспати,
тепленько захропіти і СЕСІЇ на вихід показати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315128
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.02.2012
Вуличка, бруківка - місто "Сонний Львів",
Лавочки самотні. Ми удвох,
Й гарячий дотик твоїх вуст і слів,
Зігріває в ці осінні дні,
Й не дає заснути доки ми разом - самі.
Думки, віріші - твої ліричні очі,
Осяяні сузір"ям ночі,
Так ніжать ласкою мене,
І твоє літнє, сонячне лице,
Дарує радість і надію,
ЩО щастя є, воно живе!
Що це непросто казка або мрія...
Холод, під"їзд, сходи - прощання,
Застигле на моїм лиці бажання,
Тебе в останнє,
До себе пригорнути,
І подих твій прощальний,
На собі відчути.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011
Яка легка твоя рука!
Надійний прихисток
довір"я,
що все життя в душі
тепліло,
але не сміло розцвісти.
Як просто - бути зрозумілим,
як звично - поруч тебе йти.
Як в давнім сні -
вдивлятись в очі
і доторкнутись до руки.
Як просто відчувати,
що ти поряд
є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Не бачу слів я на вустах,
Блукаю в соці власної надії,
Я не основа, я лиш страх,
Що вже не відчуває свої мрії.
І очі свої я від світу вже ховаю,
Я йду, біжу і знову у пітьмі блукаю.
На склі малюю власні сни,
Не бачу ні осені ані весни.
Думки мої вже темрява тихенько поглинає,
І в холоді вже серце замерзає й замерзає ,
Бо всюди лиш пусті розчарування,
Брехня, брехня і зі самотністю блукання.
Не маю сил вже щось писати,
Щось говорить і просто напросто мовчати,
Мене нема, я заблудився...
Сховався в голові своїй і там же утопився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Блукаю в пустотах глибокого незнання,
Незнаю хто я і чи є в мене вибір життя.
Як божевільний шукаю знеболююче щастя усюди,
Хочу приймати його щодня і не страждати як інші люди,
Аромат цього транквілізатора хочу глибоко вдихати,
І в п"янку ейфорію неважливості із задоволенням стрибати,
І не зважати на заздрісні безглузді голоса,
Нехай вони засихають і тверднуть,
як шкуринки хліба не вклавшись у вуста.
Посмішку пробую нарешті із закамянілого лиця дістати,
Але жалюгідний звір Депресія,
Колиться шприцом з кількома кубиками холодної мовчанки,
І я не можу посміхатись...
Десь чутно знову біля мене заздрісні й безглузді голоса,
Що обіймають мої вуха і вигинаються немов змія,
Що травлять своєю кислою отрутою мої думки і мрії
Не залишаючи навіть маленької щасливої надії....
Вони усюди. Їх багато.
І не можливо їх вже подолати.
Ось так я і живу в системному глобальному ярмі,
Покритому шаром глазурованої, брутальної брехні
Крізь яку голосной несамовито, мої мрії зітхають,
Бо напевно їм не судилося збутись- і вони це знають...
Безглуздо, без сенсу..без нічого....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011
Місяць купається в туманнім молоці,
Ховається за хмари й наші очі,
Він хоче відпочинку в ці осінній дні,
Замучився він нам читати казку ночі.
Ванільним сяйвом сипле він на наші силуети,
І тихо, вже сховавшись у тіні ,
Складає він ось зоряні памфлети.
І ліхтарі мигають мимоволі,
і тишина заглянула у парк,
Солодке небо вже пливе поволі,
І твої очі у моїх очах...
Та враз ти погляд свій лиш зупиняєш,
І тихо, мовчки, на мене лагідно ти споглядаєш,
Ось ми у двох вже стоїми, і світу вже нема,
Нічого більше - лиш твої і мої навколо почуття.
Ось ти мовчиш і очі мої поглинаєш,
А серце вже вискакує, і часу вже немає.
Ти не мовчи а ніжно пригорнись
Відчуй лиш нашу казку,
І щиро ти до мене посміхнись....
P.S. мої очі заздрять моєму серцю, тому що в моєму серці ти кожну секунду, а мої очі бачать тебе так рідко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
Люблю коли мерзнуть твої руки,
тоді я можу їх зігріти,
Твій сміх бо приємно з тобою радіти,
Невимушеність і багатогранність,
Бо заради цього варто жити.
Люблю, слухати твої вірші
емоційно, наповнені відкриті,
Спостерігати за твоїми словами,
Що вириваються з грудей,
Й дарують мені щастя,
Мов живі літні квіти.
Люблю, коли ти кусаєш мене за вухо,
Бо це мене рррр!!! заводить,
Це наче оргазм, якого я ще незнав,
Але він мене з розуму зводить.
Люблю, відчувати твою ногу,
На своєму коліні,
Твої рожеві колготи,
І джинси твої рвані, сині.
Люблю, бути просто поряд з тобою,
А не гуляти десь пустим сквериком,
І блукати в думках сам з собою....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
02:02:02
Ось на годиннику така конфузія.
Сиджу на підвіконнику холодному у літню ніч,
Я залишився тут з думками віч-на-віч .
Лиш чути кави, ядерний класичний аромат,
Що будить нас своїм смаком ледь не щоранку,
Ось він заплутався в холоднім затишку моїх кімнат,
І не дає мені заснути аж до пекучого світанку.
Ванільний дим від цигарок,
Захоплює в нірвану.
Він поглинає біль від всіх думок,
Що в голові моїй вже в"януть.
Усюди тиша голосно кричить,
Усіх людей вона вже повбивала,
Усі заснули - все мовчить.
Накинув я на себе тепле покривало.
Сиджу ось так від тиші я ховаюсь,
І зігріваю я себе і свої мрії.
Ось місяць вже на небі сонячно цвіте,
Й дарує капельку щасливої надії...
І десь блукають вуличками сни,
У просторі нескореної ночі.
Вони вдаряються вже в мої пусті думки ,
І змушують мене заплющувати очі...
Заснув...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290427
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2011
Ти занурюєш моє серце
у склянку з кислотою, що називається "Любов"
І воно шкварчить і пече , і в ньому закипає кров,
Згодом ще додаєш краплинку солодкої пристрасті
і воно горить і палає в своїй невинності...
Але судини в ньому згодом починають тріскати
від твоєї байдужості,
І мучуся я вже другий тиждень
від своєї нерішучості.
І в кінці-кінців перестає існувати в серці життя,
воно згоріло чорним попелом забуття,
але тобі байдуже , що відчуває воно і моє я...
Ти ідеш дальше пустим сквериком, всміхаєшся,
Й звук твоїх каблуків,
з часом, заплутується в сліпих вуличках...і віддаляється,
Й в моїй голові маленька істерика починається...
хоча кому це цікаво що зі мною ...й що дальше станеться...
Закінчиться все, напевно, як завжди... осінньою депресією,
Сидінням на даху з сумними птахами,
Розпиванням алкоголю,
який хоч не лікує від того всього болю,
але допомагає відчути ще глибше душевну рецесію...
І байдуже мені буде на всіх і на все, в цей момент...
бо в цей час я вже буду летіти,
І вітер осінній підхопить мене,
й віднесе до останнього заходу сонця,
де я буду продовжувати жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2011
Холодне тепло прийшло. Осінь .
Вона прийшла так незамітно і так швидко огорнувши наше місто і наш настрій своїми золотими і казковими обіймами. Її подих відчули всі….подих ніжної чарівності заполонив нас…наші очі і наш розум.
Час,що влітку швидко плив...починає зупинятися…
Дерева починають плакати багряно-золотистими сльозами… вони втрачають ту красу яку набували протягом цілого літа…протягом одного життя….і ще одне їхнє життя закінчилося…сумно…на наступну весну вони знову оживуть…забуяють, зарухаються і заспівають свої прекрасні, зелені , весняні пісні…подарують домівку багатьом маленьким листочкам…
Але нажаль , а може на радість… свою літню домівку вони (листочки)покидають...і знають, що вони більше ніколи не повернуться додому, не будуть більше зустрічати разом сімєю схід сонця, не будть більше купатися у теплих літніх дощах, не будуть засинати разом підспівуючи вночі казкові колискові, не буде вже більше нічого…все це закінчилося, пора вирушати в останній палкий танець…вони тепер вільні,як птахи..вільні…ніхто їх не стримує, вони можуть летіти куди захочуть, якщо їм в цьому допоможе маленький осінній вітерець, він творить їхню свободу…він творець їхнього вільного щастя…він то може підхопити їх, то може навпаки залишити...все залежить від його осіннього настрою…
Вільні, і мабуть щасливі вони кружляють і кружляють і веселяться, радіють…кружляють і кружляють, вони чекали на цю мить все своє життя, готувалися…і наршті вони летять…танцюють…. створюючи в небі чарівні осінні картини…і ніхто цього небачить…ніхто не помічає…
Їхня свободатриває недовго…тоді вони торкаються холодної чорної землі, огортаючи її багряно-золотистим теплом…земля покрита теплим осіннім щастям…і це на стільки чарівно…
Холодно. Приємний літній запах заполонив мою кімнату…гарячий фруктовий чай...Думки…Осіння самотність.
Ось вдивляюся в це осіннє щастя…і хочеться просто вибігти на вулицю…вибігтиі бігти від тої самотності куди очі бачуть…бігти туди де є хтось, а не щось…огорнутисяв це осіннє щастя, бігти …танцювати…посміхатися….обійняти когось !!!:(
Хочеться відчути себе тим маленьким казковим листочком який летить і відчуває цю свободу, це щастя тих декілька секунд, апотім дарує тепло холодній чорній землі, так хочеться відчути…. подарувати цетепло комусь!!!..…еххх :(
Але час минає….вечоріє…чай холодний вже…забув про нього…зробив його спеціально, щоб відчути кусочок літа…насолодитися ностальгією…
Думки ..холодні думки..гасять мене…і думаю..це все тільки напевно бузглузді мрії..мрії про те, що ніколи не буде того , кому можна це тепло подарувати…і відчути, що тобі хтось то тепло також подарує…
Заснув…..мрійник....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219995
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.11.2010
Так хочу цілувати зірочками уночі,
Так хочу обнімати я тебе теплом у ці осінінні дні,
І сходом сонця лагідно торкатись,
І в бажані твої обійми огортатись...
Коли ж тебе самотність буде поглинати,
я захід сонця даруватиму тобі,
і ти почнеш на небо споглядати,
а там я хмарками малюю радісні й щасливі дні...
А уночі коли беззсоння тебе буде мучить,
Попрошу місяця, обняти сяйвом у вікні..
І тут він казку начаклує ту яку ти лиш попросиш...
І ти заснеш в прекраснім і чарівнім сні...
Ось так от я живу у пісні твоїх мрій,
І так лиш хочеться відчуть промінчик твій,
Промінчик радості й здійсненної надії,
Промінчик вже реальності а не казкової лиш мрії...
Промінчик сонця твого в своїм серці,
що гріє лиш мене і не дає від холоду померти...
P.S. ромашки...:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2010