| Сторінки (2/117): | « | 1 2 | » |
Ти - Зорепад зачарованих мрій...
Ти – моя Радість і Смуточок мій.
Ти – як Усмішка щаслива, ясна.
Ти – наче Пісня в гаю голосна.
Ти - моя Нічка, що пестить мене.
Ти – моє Світло, що сум прожене!
Ти - наче райдужний спалах Вогню,
Ти - моя Сталь, що дарує броню.
Ти – мій Прихисток, коли буревій.
Ти – як Розрада в печалі сумній.
Ти - як Троянда в пустелі пісків,
Ти – моя Мудрість в безодні віків.
Ти – як у квітах шалена Весна!
Ти - мелодійна Кохання струна.
Ти – наче росяний Спів солов’я,
Ти – моя Жінка.
Назавжди моя!
2008
____________________
в якості ілюстрації використано одну з робіт С.Хенкса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2019
Трояндово-пишна,
духмяно-солодка,
намріяна ніжність
бажання терпкого...
Щоб пити її -
мабуть, ніч закоротка.
В ній пристрасть волога
цвіте веселково.
Вона квітне юно -
у дотиках ніжних,
в сплетінні обіймів
любовного шалу,
у золоті знань
про кохання некнижних
для двох, котрим
ночі цієї замало.
В пелюстках троянди
ховати цілунки...
Запестивши щедро,
щоб плакала щастям щоночі -
як ніби востаннє, як трунку,
любові напившись -
святого причастя…
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564654
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2015
Хтось інеєм закрив високе небо
і ніч наслав – холодну і пусту...
Я серце заховав туди, де треба.
І я це місце снігом замету.
Зима поглине райдужні світанки,
в самотню душу сумнів заповзе.
Так хочу сонця, хочу світла зранку!...
Але темрява знов мене гризе.
Не знаю, що здобув, а що вже втратив.
Не бачу, як вперед, а де - назад.
Вгорі - неначе небо через грати,
але моїх начеб не видно грат!
Я – мов самотнє напнуте вітрило
в безумстві хвиль розбурханих морів.
Де та спокійна бухта, щоб зігріла,
де мій надійний захист від вітрів?
Я мрію віднайти свою Основу,
хочу творить картини і пісні,
а дітям сина - тихі колискові,
щоб рідно усміхались уві сні...
Розсипаний пісок вже не зібрати.
Роки пливуть і не жаліють нас!
І знову, перепилюючи грати,
торкнутись неба хочу повсякчас...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2015
[i](вірш старий, але "валентинковий") :)[/i]
*****
Трохи ніжності, спраги, кохання –
ніч напоєна запахом спецій.
Я порину у світ чаклування
стародавніх рецептів Venezia...
Тут краплиночку зваб і спокуси,
крихту сутінків запаху моря.
Ароматом мальвазії* мусим
окропити сторінки історії...
.......
У Венеції – День Валентина.
Наче квіти - фліртуючі пари.
Скрізь кохання - на фресках, картинах,
всюди – ніжної пристрасті чари!
У звабливих очах куртизанок
твій двозначний ловитиму погляд.
Підійду. Пропоную світанок
зустрічати в обіймах і поряд.
У пітьмі на Corte del Cavallo*
розрізняю вуста піввідкриті.
І, як згода - стискання долоні
в рукавичці, що золотом шита...
Ти у масці. Одвічна загадка.
Хто насправді ти - знатна сеньора?
Як вино, мене вип”єш спочатку?
Спопелиш? Чи захочеш покори?
В лабіринтах твоєї одежі
відшукав насолод діаманти.
У пурпурі, карміні і бежі
ми – кохання палкі дуелянти...
Поряд - крики нічні гондольєрів.
Між каналами - відблиски ночі.
Ти - спокусливо-горда Венера –
у полон знов здаватися хочеш...
Дзвін Сент-Марка* не будить уранці.
Ти вже зникла. Тебе вже немає.
Рукавичка... Nessuna speranza*!...
Чи побачу тебе?
Я не знаю...
.....
…у звабливих очах куртизанок
безнадійно шукаю твій погляд.
Ось Венецію скоро світанок
зафарбує у золото моря…
Запах пристрасті твій пам’ятаю...
Як забути цей голос contralto*?!
Ось проїздом в далекому краї,
завітав я в кав’ярню Rialto*.
Очі – ніби бездонні озерця.
Це не ти! Бо не вірю я в диво.
Погляд твій – наче лезом у серце!
Саме так, бо тобі це властиво.
Ти мене наче зовсім не бачиш,
бо рука – у руці кавалера.
Рукавичок на всіх не настарчиш,
правда ж, мила, зрадлива Венеро?!
Не влаштую сьогодні duello* –
це не те, що врятує кохання!
Та кохання й нема. Це - пустеля.
І Venezia в серці - востаннє…
2011 р.
_____________________________
*Мальвазія - сорт вина
*Corte del Cavallo - одна з центральних площ Венеції
*Сент-Марк - кафедральний собор Венеції
*Nessuna speranza (італ.) - нема надії
*contralto (італ.) – низький, «оксамитовий» жіночий голос
*Rialto – вулиця у Венеції
*duello (італ.) – дуель, поєдинок
[youtube]https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=VSLZIXa6hEU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2015
А хіба ти
не так хотіла?...
....
Спраглим пив
я вуста цілунком.
Доторкаючись
струн волосся,
грав мелодію
твого тіла.
.....
Стародавні кохання
знаки -
у мереживі
ліній шкіри.
Їх читав я тобі
на вушко...
....
Чом же щічки твої -
як маки?
.....
А хіба ти
не так хотіла -
запалати
в огні любові,
щоб у заздрості
цьому гріхові
наші ангели
скинули крила?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550444
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.01.2015
Чи ти мене покличеш
з висоти?...
Століття йти - але
твоїх висот мені
не досягти.
Давно вже я спалив
свої мости..
А ти?!...
....
У снах живуть
колись намріяні світи,
де ми удвох
так гарно перейшли
на «ти»....
.....
Пробач.
Це спогад-птах
у зграї наших днів –
щасливий спів
ще чистих,
незабруднених струмків...
Не треба слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2014
Вечір напрочуд затишно упав на бруківку.
Вулиці згасло завмерли в оточенні тиші...
І прогулятися звично ми вийшли з домівки,
щоб подивитись, як зорі Паланок колишуть.
Гнучко тополі стрункі нам вклоняються знову –
вітер вздовж річки, як завжди, не зна відпочинку.
Хвиля мінлива забарвлює ніч веселково
Іскрами світла з ошатних приватних будинків.
Нам до вподоби нічне, трохи зморене місто.
Погляд шукає нових, не знайомих ще вражень.
Хочеться вдвох у затишному сквері присісти
Серед весняних прозоро-пастельних зображень.
[color="#40ff00"](композитор вибрав як приспів:)[/color]
Гілочки сакур підкажуть стежину додому...
Вдома - синок, що батьків відпустив погуляти.
Десь між будинками нашу сховали ми втому,
В сутінках рідного міста, що теж хоче спати...
04.03.09р.
[youtube]http://youtu.be/OwDmixz2vaY[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014
Привіт.
Ти, знаю, любиш дощ
і вітру сум, печаль осінню
міських напівпрозорих площ...
Глянь -
вечір причаївся тінню.
Ось я пишу тобі листа.
Ми так давно не говорили
про те, що дарувало крила.
Вже я не той...
І ти не та...
Запросим до розмови ніч?
Вона нам не відмовить, звісно.
Хоча утрьох нам ніби тісно...
Але хіба у цьому річ?
Ти, відчуваю, вже не та.
І я пишу інакші вірші,
хоч кажуть –
нібито не гірші.
Та їх до цього ось листа
я не додам.
Це – не для тебе...
В них вже для нас
немає неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2014
("Мить істини" - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509071)
****
Уже зникають тіні. А цикади
під тихий шелест вже заснулих трав
співають нам з тобою серенаду...
Он верби заховались понад став.
Туман рішуче обійма калину,
її ревнує ясен... і скрипить...
Здалека я до тебе, любий, лину,
прийми мене, бо серденько болить!..
Воно тріпоче у твоїх долонях,
чи, може, квітне проліском ясним?
Мій погляд за тобою – наче сонях
за сонцем ніжним, теплим, золотим...
Прийми мене, бо квітну лиш для тебе!..
Моя любов, моє серцебиття!..
Хочу з тобою доторкнутись неба.
Щоб стати хоч на мить твоїм життям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2014
(як експромт в продовження вірша автора Kio http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504896)
*****
Ти мене не забудь,
у печалі розвіявшись вітром.
Ти мене не покинь
у пустелі, під пилом сумлінь.
Повертайся щоночі до мене.
А сльози я витру,
щоб мій погляд світлішав для тебе
скрізь марево днів.
Повертайся до мене
у чарівній красі небокраю,
через дотики рук,
через сум або радість життя.
Повертайся таким,
як тебе ще, можливо, не знаю.
Я чекаю тебе,
як найбільше своє відкриття!..
Повернись будь-яким –
може, втомленим. Або безсилим.
Я укрию тебе
від холодних дорожніх вітрів.
Будь-коли, будь-яким –
ти для мене залишишся милим.
Лиш би ти, мій єдиний,
вернутись до мене зумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014
У золото осінь ревнива
вдягається знову і знову -
бо хоче від мене чуттєву для себе присвяту.
Та як розповісти їй, що означає – кохати,
а дотиком більше сказати, ніж іноді словом?
А ти знову рада,
що в мене не пишуться вірші,
і я не загублений в римах – простих чи дотепних -
щовечора. Тепло і ніжно закутаний в тебе,
забув я про муз. Але зараз, натхнений не гірше –
творю натюрморти
із ніжності, пестощів, ласки.
Бо твій надихає малюнок схвильованих ліній.
Я вже відчуваю – в цей вечір задумано-синій
ти, люба, мене вже не випустиш
з нашої казки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454529
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2013
До наших ніг,
неначе кошеня,
що прагне ласки,
пригорнулось літо.
І вже його
несміло-тихе «няв»
в долонях заховав
осінній вітер.
Він рве із рук
нечитані листи,
що нам сумні
дерева-листоноші
роками вже не можуть
донести.
В них наші вірші!..
… теплі і хороші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
А хочешь стих?...
Пусть на ладонях лета
в твой дом, что спит
в объятиях зимней стужи
к тебе придет он -
пламенным приветом,
вишневым соком,
что сознание кружит.
А может, мой стишок –
как лист осенний.
В порыве ветра,
как всегда, шального,
тебе неосторожно
на колени
вдруг смятым упадет
конвертом снова.
Возможно,
стих мой плох
и рифмы бледны.
Письмо ты разорвешь
и сердце ранишь.
И, вопреки сюжету
жизни тленной,
Аленушкой из сказки
снова станешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396899
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2013
А витинанок білих на вікні
зима вже не майструє. Пластик в рамі
трикамерний. Та мріється мені
про візерунки холоду. Ті самі...
В них, подихом пробивши часу мур,
у дзеркало дитинства очі мружив.
Довершеності ліній і фактур
в морозу зичив – вдало чи не дуже...
Вподобав струни срібного литва,
розлогість замороженого саду.
У місячному світлі ожива
іскристі ці шедеври і принади.
Різдвяний спогад свічкою тече
по пальцях. Мамин голос гріє душу.
Ти схаменися, хлопче!.. Не втечеш
від того, що і так прожити мусиш.
Ось чарівна закінчилася ніч.
Розтанули дитинства витинанки...
Я так і не збагну, у чому річ?
Чому на скронях срібло в мене??
Мамко!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Оце й усе...
І подихом на склі
малюнок сліз і рваних мокрих ліній
нервово креслиш.
Я - уже в імлі.
А ти – в купе.
В розлуки очі - сині.
І синя буде ця безсонна ніч
у спробах щось забути...
Чи згадати?
Але так жаль!...
Хіба не в тому річ,
що нам удвох вдалося політати,
та - мало!...
Як достиглі колоски,
в життєвім полі
наші долі непомітно
і швидко так
зникають на віки...
На згадку –
лише дотик твій
тендітний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2012
В обіймах гарячих
нестримного липня-коханця
ледь чутно і солодко
стогне схвильована ніч.
У колі одвічному жаги,
бажань, протиріч
ця пара до ранку
кружлятиме в ніжному танці.
А лінії їхні тремтливі -
в краплинах роси,
у музиці місячній трав,
невловимо сріблястих.
Почувши її, серед них
просто хочеться впасти
і палко згоріти
в багатті цієї краси!..
Ледь чутно і солодко
стогне схвильована ніч
від ніжних цілунків
невтомного липня-коханця.
Ще трохи – і стомлено-сонна,
десь зникне уранці,
забравши з собою
мереживо зоряних свіч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349319
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.07.2012
Ти цілувалась з вітром на світанні.
Ховались ви обидва серед жита.
І пристрасно так, нібито востаннє,
він плечі обіймав твої відкрито.
Ось бачу гру його з твоїм волоссям,
але чомусь нітрохи не ревную.
Спокусник вміє заплітати коси?
Я в нього цю науку опаную.
І щоб він не казав тобі на вушко,
чи заглядав в блискучі оченята,
чи кликав за коханку чи подружку –
не матиме цей звабник-вітер свята.
Бо підхоплю любов свою на руки,
щоб десь у житі зникнути до ночі.
Послухай, мила – серце вже не стука.
Воно тремтить...
Бо знов кохання хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2012
За вікном - чорно-біле кіно.
Режисеру не треба овацій –
п”є байдужа зима, мов вино,
хміль кружляння ялинових грацій.
Але я - за осінній бурштин,
казку пізню сумних листопадів,
на вікні дощовому - з краплин
заримовані вітром балади.
І морозних не хочу вже днів!
Та байдужа зима-королева
візерунки на вікнах сумні
знов малює мені кришталево...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
Синьо-чорним зоряним серпанком
опустила ніч свої знамена.
Лиш невідворотним сірим ранком
з нею разом ти підеш від мене.
Трави в росах, ніжками прим́яті,
цілувати будуть їх, щасливі.
Зорі золотисті, розсипчаті
у волоссі гратимуть мінливо.
Ти - дарунок зоряної ночі
і заполонила мою душу!
Ти - лише одне, чого я хочу,
я собі признатись в цьому мушу...
Запашне, жагуче і вологе
нас вночі гойдатиме кохання.
Зникне час, а з ним - усі тривоги,
всі земні надії і бажання...
Ніч - як подарунок нам від долі.
День розставить знов свої акценти.
Ми - актори.
Гратимемо ролі.
Та не прозвучать аплодисменти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2012
А кожен вірш - як вдих і видих.
Як серця стук. Чи вже не стук -
у дзеркалах рядків розбитих,
у відображеннях розлук.
Живу неписаним законом,
життям своїх незграбних рим.
А світ навколо - в забобонах...
Та я в душі не згоден з ним -
у міражах прекрасних правил,
де аксіомою - любов,
де в почуттях палких, яскравих
віршем я оживаю знов!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
Розквітають у росі світанки,
йдуть за горизонти ночі й дні.
Вже не цілуватиму щоранку
очі, що тремтіли уві сні...
Очі, що світилися коханням,
очі, що горіли і цвіли,
як горіли ми одним бажанням
і спалили б все, якщо б могли!..
Але щастя доля відібрала,
сад кохання знищила зима,
наші квіти вмерли і зів’яли...
А тебе не видно крізь туман.
Вже у нас давно свої дороги,
поряд діти скоро підростуть.
Нас хвилюють нинішні тривоги,
суміші проблем, що в нас живуть.
Але зрозуміти і простити –
це вже щось... Це крок у майбуття.
Серед побажань щасливо жити
є і слово мого каяття.
Я бажаю, щоб тобі щастило
зберегти свого кохання сад!
Зберегти все те, що не зуміли
двоє нас...
століттями назад....
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2012
Хай плаче дощ.
І тихо стогне осінь.
Я не прокинусь рано,
як завжди.
Хочу у сні з тобою –
там, де роси,
де літня рань -
спускатись до води...
Ввійти у річку
щирими, мов діти,
що бавляться у гру
ранкових хвиль.
Щоб випадковим
дотикам радіти
і спілкуватись легко,
без зусиль.
Тебе смішну і мокру
я виносив
на берег для кохання
знов і знов.
Нам тихо так
дзвеніли літні роси,
для нас лиш квітла
сонячна любов...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2012
Я відчув, як зупинилось серце
і кудись поринула душа -
в музику незрівнянного скерцо,
океану мрій і побажань...
Водять хороводи сизокрилі
ранки-вечори і ночі-дні.
Може, знов зустріну очі милі,
зоряно-щасливі? чи сумні?...
...ті, якими ти одного разу
мимохіть поглянула в мій бік
лиш на мить.. і відвернулась зразу,
щоби не помітив чоловік.
У дочки-красуні - твої очі
і така ж усмішка чарівна.
А на щоках – ямочки дівочі.
Хай буде щасливою вона!
Ми уже не бачились роками.
Тисячі миттєвостей спливло
відтоді, як вітром з журавлями
назавжди кохання віднесло...
Та надія бачити ці очі
в серці тліє, поки буду жить.
Це – спокута.
Це - безжальні ночі.
Зранене кохання, що болить...
07.07.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012
Зоре моя
надвечірняя –
чом ти така
знов засмучена?
Тисне неспокій
на серденько,
довгим чеканням
замучене?
Доленько рідна,
заквітчана...
В тебе в очах
знов сльозиночки?
Вітер невблаганно
висушив
радості, щастя
краплиночки?
Мрія моя
зачарована -
так тебе
хочу торкатися!..
В краї чужім
щохвилиночки
прагну до тебе
вертатися.
Знов пригорну
заціловану,
рідну, від щастя
заплакану -
щоби Кохання,
як полум'я,
квітло червоними
маками...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2012
У далечінь вже стелеться дорога -
і в серці прокидається печаль.
Ось кроками важкими до порогу
я йду... Не зупинити час, на жаль.
Мене робота кличе за тумани.
Вже потяг скаламутив тиху ніч.
Газети і пусті книжки-романи
супутниками стануть віч-на-віч
у самоті далекої дороги...
Але мені згадаються не раз
твої переживання і тривоги,
вуста гарячі, що зупинять час.
Я поцілую ніжно твої очі
і присягну цілунками про те,
що в чужині далекій не зурочить
ніхто кохання наше золоте...
І ангели, котрі в купе зі мною
везуть любов твою в далеку путь,
мене врятують від журби нічної.
Шепоче голос рідний: „Не забудь...”
18.07.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2012
Замри, луч света
на заре!..
Не распугай
снежинки-сны.
Смотри - любовь
на алтаре.
Ждет возвращения
весны.
Она - мечта.
Она - права.
Она - цветы
у милых ног.
Она - заветные
слова,
которых ты
сказать не смог...
Сожги ее
на алтаре
во сне -
недрогнувшей рукой!..
Чтоб не проснулась
по весне..
И не узнала
о другой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303876
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2012
Ти, кохана, мене почекай.
Ніч простелить духмяну доріжку
під твої трохи втомлені ніжки
і розсипле зірки в небокрай.
Тільки трохи мене підожди.
Я закрию вечірні ворота,
відпускаючи день і роботу,
як, бувало, напевно, завжди…
Ти мене, золота, виглядай.
Як стрімка круговерть водограю,
наче птах, що летить понад гаєм,
я до тебе примчу - так і знай.
Не ховай ти від мене сльозу -
як росу від ранкового сонця,
як промінчик у ніжній долоньці,
як пташина дітей у грозу...
Я тобі розкажу про весну,
заквітчаю волосся зірками.
Зацілую до болю, нестями
я тебе, нагороду нічну...
29.05.09р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2012
Тобі я ніжність постелю
на ложі соннім та духмянім.
Зірками випишу "люблю"
в рубінах вуст - на кожній грані..
Хочу твого тремтіння знов -
в чеканні хвилі насолоди,
без непотрібних вже розмов,
в простому поклику природи,
в простому зові почуттів,
бажань, що стримувать несила,
в пожежі дотиків і слів,
в польоті тіней швидкокрилих!..
Не озирнувшись ні на мить,
не завагавшись ні на йоту,
ми в ніч дорогою відкрить
підем - закохані істоти.
Любов пізнаєм до кінця.
Бери ось, пий мене, будь-ласка!
Для тебе серце по вінця
налите щастям - під зав'язку.
Мене ти вип'єш - і хмільна,
заснеш до самого світанку,
квітучо-ніжна, мов Весна,
царівна днів, ночей і ранків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302811
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.12.2011
И почему так
много сожалений?
А в зеркалах сердец -
так много трещин?...
Все просто.
И не может быть сомнений:
мужчины - чужаки
в мирах у женщин.
Язык не тот. И логика другая.
Совсем другой букет
цветов-желаний.
Не те слова
в истоме нежной мая
во сне не раз
приснившихся признаний...
Но притяжение их
в одном лишь счастье -
Любви!
Что вдруг – рывком,
как шквальный ветер!
Как все перемешавшее
ненастье...
Но как прекрасен
с нею мир и светел!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302810
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2011
Ты - Женщина-река.
Быстра и глубока.
И страсть твоя безбрежна
и приятна!..
В стремительной реке
утонет пусть тоска -
печаль пускай
уходит безвозвратно.
Нельзя испить до дна
источник свежий твой.
Безумства пыл
так манит, увлекает!
Ты напои меня
своей святой водой,
и чувством, что как
капельки, сверкает...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2011
Творіть!
Хай серце пише вірші!
Хай десь не в риму,
невпопад.
Хай десь не кращі
і не гірші.
Вони - всі ваші!
Серця сад...
Вірші -
як дзеркало душевне.
Дзвенять відверто,
як кришталь,
торкнувшись іноді,
напевно, душі...
далекої, на жаль.
Сміються й плачуть,
ніби діти!
Як ваші діти -
плоть і кров -
допомагають зрозуміти,
що є Життя,
а що - Любов.
Творіть!
А Час, як мудрий критик,
надасть свою
оцінку всім -
хоч бізнесмен ви
чи політик,
або поет,
чи пілігрим...
2009
________________________
* Присвячується всім авторам, особливо початкуючим.
Творчих успіхів всім!
З повагою і щиро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302552
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.12.2011
Хай заколишуть зорі
і зацілує ніч.
Жагуча ласка - море,
що водоспадом з пліч.
Фіалково-духмяна.
І скромна, і палка,
смієшся ти рум"яно -
та наче здалекá...
Колисана так ніжно,
що пошепки кричиш.
Сріблясто-білосніжно
в руках моїх тремтиш.
Хай зорі нас не бачать
і не ревнує ніч.
Тебе вдягну в кохання -
що водоспадом з пліч...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2011
Одягнута
у місячне проміння.
Як зняти це мереживо
із тебе?
Загублені у пристрасті
нетлінній,
ми знову разом
падаємо в небо.
У всесвіті
стабільності так мало!..
Добавлю трошки
наших я означень
і правил,
що по літерах зібрали
в польотах ми під час
нічних побачень.
Нам почуттів
солодку теорему
до крапочок довести
дуже треба.
Кохання - як константа
в цій системі.
Навколо неї все
кружляє в небі.
Так в хмарах добре,
мабуть, двом лелекам,
як нам з тобою
на одній орбіті.
Долаєм кілометри
(чи парсеки),
теплом константи
вічної зігріті.
В польотах наших
чи потрібна мова?..
В твоїх обіймах,
вибач, забуваю,
як на землі
зовуть тебе, любове.
А, може, ти - Констанція?...
...не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011
Чарівність душі
дарувала мені.
Як квітку,
рятунок, надію.
Мене в небокраї
вела неземні!..
Та очі твої чомусь
ніжно-сумні -
в намисті
сльозинок на віях.
Зустрілися Долі -
мабуть, неспроста.
Як два відображення.
Мовчки...
На дзеркалі - подих.
Та час обліта.
І осінь рахує
прожиті літа
на жовтому листі -
у стовпчик...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2011
Ніч упала -
як портьєра в залі,
припинивши дня
акторську гру.
Діючих осіб
зосталось мало –
я і ти.
Сценарій весь зітру.
Ми удвох.
Нам не потрібні ролі.
Маски наші
день уже забрав.
Ми забудем
шифри і паролі
до усіх кордонів і застав.
Цю нічну солодку
нашу п’єсу
ми зімпровізуємо
„на біс”.
Хочеш - я врятую,
як принцесу,
віднесу в фортецю
через ліс?..
До твоїх колін
складу знамена
темних сил,
що в битві переміг.
І прикрашу
ніжні ці рамена
зорями, що з неба
зняти встиг.
Я тебе вивчатиму
вустами
знову - як уперше,
як колись.
І мов знак кохання
поміж нами -
дотик пальців,
що переплелись.
Прагну, щоби ніжно
і відверто
нашу ніч
прикрасила любов
і всепоглинаючим
концертом
музика її звучала знов...
07.05.09р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2011
Ця мить тремтить, як зорі у вікні.
Секунди тчуть невидимі тенета.
Я пив любов!... Я марив, як у сні,
але тепер не відчуваю, де ти.
Ти зникла так, як вмить зникає сон,
не залишивши сліду на стежині.
Хоч золотий тебе чекав би трон,
та ти не хочеш - пташкою в клітині...
Секунди-краплі колами - у днях..
Пожовкле листя стелеться під ноги.
Не бачу я майбутнього у снах,
бо загубив минулого дорогу.
Минуле і майбутнє - як туман,
як зоресвіт галактик неозорий...
Любов - це мить та біль взаємних ран.
І ми - лиш тіні, бліді і прозорі....
10.12.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2011
Вы - Женщина-мечта...
Как нежная отрада,
как теплый солнца луч,
а в зное - ветерок...
Случайной встречи миг.
Но, может, так и надо -
однажды прикоснувшись,
не прикасаться впрок.
Не задевать души
звеняще-сладкой болью,
напрасно не гореть
в неистовом огне,
бессмысленно не ждать
чудес у лукоморья,
куда любовь увозят
на сказочном коне.
Я сохраню ваш взгляд,
минутную награду -
все, что в горячем сердце
с собой забрать я смог.
Случайной встречи миг...
Но так, наверно, надо -
однажды прикоснувшись,
не прикасаться впрок....
09.04.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300816
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2011
Уравновесь
меня опять.
Я - как часы.
Вчера и завтра.
Мои секунды -
те же мантры,
иль строчки Торы,
что в тетрадь.
Верни покой.
Налей воды.
Иль "Спрайта" с водкой
пару капель.
Ты ждешь "Секрет",
а он на стапель
по воле Грея встал,
увы...
Наверно,
смена парусов
(ведь алый, знаешь,
выгорает).
Или, быть может,
отдыхает
от встреч несбывшихся
с Ассоль?
Уравновесь
меня опять!
Мгновеньем вновь
наполни рюмку.
Пойду собрать
в дорогу сумку
и с алым парусом
тетрадь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299887
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2011
Спокойной ночи,
нежная моя.
На мягком ложе
звездными цветами
луна, ничуть восторг свой
не тая,
тебе узоры
пусть рисует снами.
Приятными пусть будут
эти сны.
Пускай любовь моя
тебе приснится
и поцелуй в плену
у тишины,
как мотылек -
на милые ресницы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299879
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2011
Ти знов
приснилася мені,
як ніби йдеш
в тумані ранком -
прозора тінь
в моїм вікні,
що розчинилась
на світанку..
Пішла нечутно,
як завжди.
Лиш смак
залишила цілунку.
Коли ж повернешся
сюди
мене поїть
кохання трунком?
Я б чашу вихилив
до дна...
Життя віддати –
насолода
за тебе,
ластівко сумна,
моя прекрасна
нагорода.
Солодкий сон –
коротка мить,
приємна
золота омана.
Кохання тінь,
що пробіжить
на тлі
ранкового туману...
05.04.09р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2011
...написав зірками
вірш на небі.
Вітер струменить
посеред них.
Він – неначе
кіт-шкідник, далебі,
що стрибав, де треба
і не треба,
пустував серед рядків
німих.
Хоч, напевне, ні...
Вони говорять -
дзюркотом
вечірніх цвіркунів,
шепотять далеким
плюском моря,
радістю сміються,
плачуть горем,
кличем перелітних
журавлів...
Як великий аркуш –
простір неба.
Хмари-плями
подихом змахну.
Ось закінчу вже
рядок про Тебе,
квітку-зірку почеплю,
де треба,
місяць, як ліхтарик,
піджену...
Заповітне
маю я бажання,
щоб зірки-рядки
читала Ти.
Бо прийде
непрохано світання
(те, що обриває
Ніч Кохання)
і зітре мій віршик
назавжди...
04.03.09р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2011
Золотими нитками
рушник
ткала нам
рукодільниця-осінь.
Скверик наш -
хоч в туманах вже зник -
гріє вогником-спогадом
досі.
Там за руки
блукали удвох
в зачарованім
ми надвечір'ї...
І дерева теплом
через мох
гріли нас, наче
птах через пір'я.
Та доріжки
вже скоро зима
знов застелить
хутром-килимами.
Скверик наче і є -
та нема.
А кохання - у вирій.
Не з нами...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011
Скажи - яка вона,
любов колишня?
Забутий дотик,
погляд, ніч без сну...
Неначе та сумна,
безлиста вишня,
що от не квітне
вже яку весну,
бо не чекає
сонячні цілунки,
хоча тепло
у стовбурі ще є!..
Листки-вірші кохання -
як дарунки
вітрам осіннім
щедро роздає...
Яке це почуття,
що журавлями
в осінню даль
полинуло від нас?
Ми, певно,
заблукали між дощами...
Колишній щем на серці.
Ще не раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2011
Прости меня -
без слов и сожаления
(зачем стихи,
когда нет смысла в прозе?!),
хоть понимаю –
нет того прощения,
чтоб приглушило
боль твою и слезы.
Так больно оторвалось -
и до крови...
На сердце грузно лег
тяжелый камень.
Одну Любовь
(из тысячи любовей!!!)
я получил –
и провалил экзамен.
Ты далеко была –
но стала дальше,
мне это расстояние
не измерить.
Остаться откровенным
и без фальши
перед тобой хочу...
Хочу я верить,
что мы запомним
светлые мгновенья
прекрасных и бесценных
отношений.
О грезившихся нам
прикосновеньях
пускай у нас
не будет сожалений.
Пускай же в этот
первый день весенний
к тебе Любовь и Счастье
возвратятся.
Прости меня -
без слов и сожаления...
Прости – что не смогли мы
повстречаться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2011
Печаль вітрів, мовчання зим
і гір спокійний сон я бачу.
Я відчуваю, що за цим
є інший зміст природи наче.
Дишу я повними грудьми
на верховинській полонині.
Десь там маленькими дітьми
ми загубилися донині.
Я розчиняюся у снах,
де предки грають на трембітах.
В примарних хмарочках-човнах
пливуть казки-легенди в квітах
в краю дитинства чарівнім,
де я – замріяно-щасливий -
бродив, вслухаючись у грім,
у сміх дощу, у шепіт зливи...
А звук ранкових косовиць
щемить... і кличе знову в полі.
І запах пасок-паляниць
серця освячує і долі...
Там мама жде мого дзвінка -
від вічно зайнятого сина.
І все простить її рука,
ці рідні очі і сивини...
І я зумію, я прийду!...
Втечу з рутинного полону
і стежку батьківську знайду.
Торкну від сліз щоку солону...
02.07.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297840
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2011
Запитайте у своїх батьків –
раптом їм потрібна допомога?
Сумно їм без дочок і синів
в хаті, де неїжджена дорога.
Запитайте у своїх батьків -
щоб корисну дали вам пораду.
Щоб старенький тато знов зрадів,
з сином походжаючи по саду.
Запитайте у своїх батьків!
Щоб дочка і мати про жіноче
щастя перемовились без слів,
вдвох на призьбі виплакавши очі...
Запитайте у своїх батьків –
про нічну і стомлену тривогу
над малими вами, що без снів
плакали, бо вдарили десь ногу...
Запитайте у своїх батьків –
про невдачі, втрачені надії,
шкод і перепон глибокий рів,
там, де їх найкращі зникли мрії...
Запитайте у своїх батьків!
Що-небудь хороше запитайте!
Не жалійте добрих, щирих слів,
мудру старість їх оберігайте!...
Запитайте у своїх батьків –
хоч би подзвоніть, щоб рідний голос
їх серця не юні вже зігрів,
радості пустив достиглий колос.
Приїжджайте до своїх батьків!...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2011
Тепла ніч тече
по моєму саду.
Ось цвіркун-казкар
пісню грає знов.
Він дитячих мрій
кличе зорепади
і чарівний сон,
що давно пройшов.
Розчинюсь в траві -
небом розіп’ятий,
скупаний в росі,
золоті зірок.
Не почую, як
мама кличе в хату -
ще не повторив
завтрашній урок…
Полечу в політ
поглядом щасливим,
у глибінь небес,
зоряних світів.
Ще тоді я вмів
дивуватись дивам,
з вітерцем в саду
говорити вмів…
Кожен з нас ловив
власні зорепади.
Хай в серцях ростуть
паростком тепла
у дитячих снах,
батькових порадах -
щоб в щасливу путь
доля повела..
2010́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2011
Босиком по травинкам навстречу судьбе
Ты пошла в направлении к солнцу...
И оно безмятежно смеялось тебе,
теплым зайчиком прыгнув в оконце.
Золоченой веснушкой коснувшись тебя,
лучик вновь затаится за тучкой.
Это детство, Адель, прикоснулось, любя.
Это счастье погладило ручкой.
Скоро вырастешь ты - и веснушки уйдут,
уступив свое место слезинкам.
Повзрослев, ты запомнишь свой детский уют
и прогулку свою по травинкам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297541
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.12.2011
Утро необычно -
как всегда.
Ты, душисто-теплая,
проснулась.
Пусть уйдут
секунды и года -
лишь одно мгновенье бы
вернулось.
Миг, когда глаза
откроешь ты.
И под челкой -
удивления складка
украшает бегство
темноты
и прощание с ночью
нашей сладкой.
Ночью, зацелованной
до слез,
вихрем ласки
взорванной безумно...
В стоне наслаждения
и грез,
и звучании чувства
семиструнном.
Я к тебе тихонько
наклонюсь
и в глаза, как в бездну
обещаний,
будто бы в озера -
окунусь,
в омут наших утренних
желаний...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297196
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2011
Коли непереможне почуття
прийде до нас - і серце затріпоче,
коли вже сподіватись вороття
ні ти, ні я, тим більше – не захочем,
коли світів байдужих зникне дим,
а нам слова вже стануть непотрібні,
коли забуте стане знов новим,
а ми з тобою будемо, як рідні,
коли у споконвічному огні
ми згоримо дощенту від любові,
коли в твоєму і моєму сні
сюжет один - про роси світанкові,
тоді у книгах древніх мудреців,
даруючи надію нам востаннє,
загадка Долі в плетиві рядків
розквітне знов віршами про кохання...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2011
„Ти чому заплакана, любове?”
.....
Розірвавши снів важких серпанок,
вітер тріпотів, неначе птаха.
Німо у вікні
завмер світанок.
„Ти моя зоря, моє кохання!”
.....
У стіну холодну б’ється відчай.
Ще одна минула ніч чекання,
ще одна згоріла
в серці свíча...
„Підожди, я скоро повернуся!”
.....
Вирієм осіннім плаче небо.
Вибухом вулкану, землетрусом
знищити б любов
напевно, треба?!...
Цим птахам, що вже летять на південь,
як завзято клявся він весною?!
Обіцяв - ніколи не забуде
хвилю, що звела
його з тобою?!
Почуття розвіяні вітрами...
Доторкнувся дощ душі озерця...
Надзвичайна, та банальна драма –
він пішов.
А осінь вкрила серце...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2011
А ти мені лестиш... Ти хочеш надії.
Ти мариш купатися в озері мрії.
Ти прагнеш мене, як напою - гарячу,
щоб пити до дна і хмеліти добряче...
Щоб цвітом безумства закрила я небо.
Тебе цілувала - як треба й не треба.
У буднях щоб стала для тебе, як свято,
а свят щоб таких було щедро й багато.
Закрутиш - як настрій шампанської ночі.
Ти п'яниш словами, що щастя пророчать.
Ти ніжиш, ти пестиш, ти з розуму зводиш,
у сни мої богом кохання приходиш.
Сама хочу свята і здійснення мрії!
Та, мабуть, я душу твою не зігрію.
Ти надто звабливо-нестримно-гарячий.
Хоч ти мені лестиш - та граєш, неначе...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2011
Я прийшов.
У сутінках німих
ти мене спочатку
не впізнала.
Вирвавшись із пут
доріг земних,
я прийшов –
бо ти мене чекала.
Назавжди в пітьму
полинув час,
не одна зоря
з небес упала.
І хоча роки ділили нас,
я прийшов –
бо ти мене чекала.
Наше щастя
берегом пройшло.
Павутиння доля
нам зіткала!..
Та назавжди
зникнуть не змогло!
Я прийшов –
бо ти мене чекала!..
Ти без слів
пробачення мені
поглядом вологим
дарувала.
Як люблю я очі
ці сумні!
Я прийшов –
бо Ти мене чекала..
Ти навчи мене
кохати так,
лиш як ти одна
мене кохала.
Я прийшов –
бо це Любові знак.
Я прийшов –
бо ти мене чекала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2011
С тобой в разлуке был
почти что вечность.
Слова вдруг улетели
в бесконечность...
Смеяться и заплакать,
не краснея,
дыханием горячим
сердце грея.
Надеждой жить
и ждать минуту встречи.
Но путь к тебе
так долго-бесконечен!
Через пространство
нежно прикоснуться,
чтоб ты могла
с улыбкою проснуться...
Забыть вопросы
и найти ответы,
отбросив бесполезные советы.
И чувством
беззаветным восторгаться,
готовностью во всем,
что есть, признаться...
Я скоро вновь
возникну на пороге,
в пыли счастливо
пройденной дороги -
послом любви
в love story предназначен
судьбой тебе - лишь так!
И не иначе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296529
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2011
Я твій дотик
шукаю у снах.
Загубившись,
як в лісі дитина,
ти десь зникла -
на диких верхах,
на прадавніх
гірських полонинах.
Між дощами
тебе я знайду -
бо прикмети
шепочу краплинам.
Крізь діброви
тебе проведу,
через прірви
в долонях нестиму.
У тепло принесу
тебе знов –
заціловану,
ніжно-тремтливу,
неймовірно
жадану Любов.
Лиш мою –
і тому вже щасливу!…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2011
Я залишив мобільний у машині
десь там внизу – де суєта суєт.
Побуду вільним трохи, на хвилину,
від слів чужих, надуманих прикмет,
від зазирань безцеремонних в душу,
від заздрісних нещиростей людських...
Я тут один. І доторкнутись мушу
до тиші трав обителей старих...
Цей монастир мою приймає сповідь.
Ми тільки вдвох, хоч місто поряд теж –
воно мене і завтра перекроїть
на будній лад, по своєму... авжеж...
Та зараз - мій вівтар. Моя хвилина.
Я тут, де трохи ближче до небес -
невмілою молитвою полину
до древніх нерозгаданих чудес...
______________________________________________
Вірш було написано після зйомки панорами м.Мукачево та Мукачівського православного монастиря, що має древню історію. Панораму можна переглянути тут (дочекайтесь завантаження кольорового зображення флеш-панорами, по якій ви можете переміщуватися за допомогою мишки з натиснутою лівою клавішею. Наближати і віддаляти панорамне зображення можна за допомогою клавіш Ctrl і Shift):
http://fotomukachevo.ucoz.ru/load/krugovi_panorami/vid_na_mukachevo_z_chernechoji_gori/2-1-0-11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2011
Чи давно вам писали листи?
Від руки, від душі – на папері?
Чи давно уявляли, як вам
листоноша постукає в двері?
Чи давно підбирали слова
для близької людини - у риму?
Щоб листом заявити права
на Любов, що в рядочках полине?
Нам листи замінив Інтернет
і провалля мереж соціальних.
Чат(ування), он-лайн, forum.net,
словоблуд в блогосферах брутальних...
Та торкніться рукою листа,
що людина вам рідна прислала.
Відчуваєте?! Там теплота
пальців тих, що листочка складали!...
Там закохана ніжність і сни.
Дні чекання і сльози пророчі.
В цих рядках – візерунки Весни.
І бажання - торкатись щоночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2011
Героям осінніх
спектаклів і рим -
кленово-сюжетні
полотна і драми,
дощу декорацій
сумні панорами,
і хор, що з краплинок -
солістів і прим.
Під небом відкритим
театр я знайду,
що „амфі”... Як амфора –
ємність для чогось.
Розкинувся чашею
щедро, розлого,
що мною налилась.
Для цього я тут.
Для цього торкнуся
рукою основи
зотлілої сцени –
відчути прибій
і шал глядачів, що
в тисняві густій
артистів „на біс”
звали знову і знову!..
Це було два роки назад...
чи давно -
раніше, ніж синова
перша усмішка,
студенська на лаві позичена книжка,
раніше – як з юнкою
був у кіно...
А зараз театр -
сиротіло-пустий -
в тумані осіннім
чекає овацій,
в оточенні міста мертвих декорацій.
За роль, що зіграв.
Він – артист.
Хоч німий....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295992
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.11.2011
Дотик пальців -
як бризки дощу.
Дотик вуст -
як проміння весняне.
Я тобі
все на світі прощу,
лиш вернися,
як ранок настане.
Повернись,
як верталась завжди,
цвітом будні
прикрасивши сірі.
Ти казала -
ідеш назавжди.
Але в це я
ніяк не повірю...
Я молитву свою
прошепчу,
я єством своїм
лину до тебе!
Лиш вернись -
як краплини дощу,
як проміння весняне,
що з неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2011
Вся наша жизнь - из многоточий.
Что в недосказанности этой?
Мираж вселенских полномочий
дан людям Богом и планетой.
На самом деле - пыль и бренность.
А срок доверенности - скоро...
Что завещать? Любовь иль Верность?
Свой пост-маяк Мечты у моря?
Свой стих к тебе, что так нескладен?
Картин несмелые пейзажи?
Иль поцелуй - тайком украден
у сновидений-вернисажей?..
Один стою во мраке ночи
и на ветру, судьбой раздетый!
Вся жизнь моя - из многоточий
в печальной песне недопетой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295556
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.11.2011
Крізь прірву часу
хвилями тепла
до тебе доторкнулося
кохання.
Мій лист з’явився там,
де ти прийшла.
А твій ось...
врятував мене. Востаннє.
Години, дні -
як хижі павуки,
снують свою
підступну павутину,
заплутавши нас двох
в липкі роки
і відчаю
накинувши тканину...
Будинок біля озера –
для нас.
Склепіння світла,
храм святий любові.
Здивовано тут
завмирає час,
а захід сонця –
наче колір крові.
Тут ми удвох –
хоч нас давно нема!..
Просякнута
розлукою негода.
Знайди листи,
коли прийде зима,
та, мабуть - просто
викинь їх у воду.
Я сам -
без посередників-рядків -
прийду в наш дім
на Озері Любові
здійснити те,
що досі не зумів -
через роки тебе
торкнутись знову...
2009
* (за мотивами однойменного фільму)
__________________________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2011
Безжальна тривога.
Вечірні обійми
її журно тиснуть десь там -
біля серця.
Мене ти покличеш -
я з вдячністю прийму
твою щиру душу,
мов пісню, як скерцо.
Дзвінки телефону.
Недоспані ночі.
В самотньому ліжку
негріті світанки.
Давай я кохання
нам двом напророчу
і дощ поцілунків
до самого ранку!..
А в серці надія?
Спасибі за неї.
До тебе прийду -
хоч, мабуть, буде важко.
Я в небі не зникну
ключем вересневим.
Ти лиш не хвилюйся,
турботлива пташко...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2011
Я обниму
любимые колени,
отдамся вновь
любви шальным ветрам.
И сладкий грех -
как память поколений
пусть овладеет
нами до утра.
И опьянит меня
хмельная сладость,
твой упоенный,
сладострастный стон...
Тебе, что птицей
улетела в радость -
дарю блаженно-сладкий
нежный сон...
Тебя я зацелую,
как планету,
где вновь открою
горы и моря.
И путешествий
сладостнее нету -
чем по любимой
Женщине-Земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295120
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2011
За порогом - снежные метели
беспокоят синие снега.
Мы вернуться вовремя успели
из прогулки, где метет пурга.
Вот расположились у камина...
Блик огня застыл в твоих глазах,
а оттенок нежного кармина
от вина – остался на губах...
Красной струйкой этого напитка
я ласкал божественную грудь...
Ты мечтаешь этой сладкой пыткой
память наслаждения вернуть.
Прямо на ковре тебя целую
и вкушаю, как бокал вина.
Опьянеть наверно, не смогу я,
не допив тебя сейчас до дна...
Пусть в окно, краснея, смотрит вьюга.
Пусть замрет смущенно, не дыша,
видя, как ласкаем мы друг друга,
как в огне любви горит душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295101
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.11.2011
Руками я зберу
докупи хмари.
Дмухну легенько.
Глянь – ось піде дощ.
Хмаринкам-вівцям -
саме час в кошару.
З веселки
на вечерю буде борщ :)
Напевне, вже пора
світити зорі,
а місяць сірники
десь заховав.
Ми не знайдем їх
в місячній коморі, облиш –
достатньо світла від заграв.
Замовлю джаз
у цвіркуна-музики.
Побачиш –
я прекрасний танцюрист.
А до десерту
в ніч багатолику
- незоряного неба
чистий лист.
На ньому ми
напишемо поему -
не про любов.
І навіть не про нас!
Про це скажу на вушко
я окремо.
Ще потерпи хвилинку...
Ще не час...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2011
У височінь,
за сині небокраї,
в примарну даль
нескорених зірок
надію-птаха знову
відпускаю –
до тебе щоб наблизитись
на крок.
Наблизитись на ще
одну поему,
на ще одну
намріяну весну -
щоб із рядочків-квітів
діадему
тобі подарувати
неземну.
З віршів я простелю
тобі доріжку
на берег
жартівливого струмка,
якому цілувати
свої ніжки
дозволиш, коли
стомишся злегка.
А я – неподалік.
Не потурбую.
Я - птах-надія. Вірш.
Одна з квіток.
Щасливий, що
тепло твоє відчую.
Що я вже поряд, ось.
Останній крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2011
Розірвано вечір дощами...
А ночі нестримана суть
повзе з-під небесної брами
і в місто несе каламуть.
У хмари закутано зорі,
а душу - у чорний туман.
Я знов, опинившись надворі,
віддамся на волю вітрам.
Стихією змито невдачу,
хоч настрій намок під дощем.
Думки недоладно, ледачо
вже сплять, невдоволені днем.
Я просто крокую в негоді
і навіть не знаю - куди.
Напевне, де звуки рапсодій,
де колір Кохання
і Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2011
Не обіцяй
жагуче і нестримно,
не обіймай,
як вчора уві сні -
бо вип'ю я
без жалю, безупинно
до дна
твої джерела чарівні.
Ввійду в твій храм,
як воїн Афродіти
і заберу в полон
палкі вуста.
Я здатен нас
обох запропастити,
та нас твоя
врятує чистота...
Я можу бути ніжним.
Чи брутальним.
Ти спопелиш,
чи ляжеш біля ніг -
очистить все
твоя душа криштальна
цнотливо-пломеніюча,
мов сніг.
Я ним умиюсь,
як морозним ранком,
і, наче сіль -
у тобі розчинюсь,
щоб знов твоїм
напитися світанком,
яким, мабуть,
ніколи не нап'юсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294677
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2011
Твоїм струнким,
замріяним віршам
я пристань побудую.
Щоб ці води
несли їх спокоєм
одвічним тільки нам,
як вісників добра,
кохання, згоди…
Вірші-човни –
увагою вітрів
замучені
в далеких межигір’ях…
Чому ж я їх
ще досі не зустрів,
так довго десь блукаючи
в зневір’ї?
А може… ні?
Вони десь у порту,
під маяком, де затишок і…
доля.
Бо зрозумівши
істину просту,
можливо,
вже не захотіли волі,
щоб падати
з розхристаних небес
краплинами
чи радості, чи горя,
в долоні двох,
що під дощами десь
так мріяли
про свій причал у морі!..
Я пристань побудую
для віршів.
Вони пливуть.
Бо, мабуть, це далеко.
Маяк закінчу –
адже до снігів
щоб міг гніздо
побудувать лелека…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2011
Щоб ти прийшла -
достатньо тиші.
Простий олівчик
та листок.
Крізь час і простір
заколишеш
мій вир
схвильованих
думок.
До тебе
промовчу віршами.
І болем цих
незграбних рим...
Хай що там
було поміж нами –
згадай нас
спогадом незлим.
Щоб ти прийшла -
лиш треба зорі.
Бо в світлі їх
побачу знов,
як теплим
нас гойдала морем
не нами
зраджена
Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2011
Как найти слова
для колыбельной?
Ты со мной -
в прекрасном ожидании
простыней картины
акварельной,
танца губ
и чувственных касаний.
Пальцами тебя
я "разрисую",
поцелуем - всюду,
где посмею...
Прошепчу
мелодию простую,
от желаний страстных
разомлею...
Разве лучше
Мона Лиза, право?
Ты бесценней.
И улыбка "лунней"...
Ты - алмаз!
А я - твоя оправа.
Ты - мой праздник
в суматохе будней...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293678
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.11.2011
Я просто улыбнусь.
Можно?
С тобой поговорю...
Сложно!
Недолгим огоньком -
вечер
погаснет, а за ним -
свечи.
Ты снова где-то здесь -
рядом.
Тропиночкой - ночным
садом.
И молча нам луна
светит,
тропинку молоком
метит.
А в тишине - твои
руки,
вечерним в унисон
звукам,
коснутся нежных струн
сердца,
играя для двоих
скерцо..
И сад ночной для нас
тесен.
Не помню о любви
песен!...
Ты сердце забирай -
просто,
без праздничных пустых
тостов!
...
Но музыка любви -
грезы.
Осколки снов - твои
слезы.
Мы в этих снах с тобой -
рядом.
Тропиночкой - ночным
садом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293642
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2011
Вже дощем
заштриховане небо.
Сріблом осені
вкрита печаль.
Усміхатися
більше не треба силоміць -
через сльози і жаль.
Не дзвони,
щоб побачитись завтра.
Голос твій
розіб'є телефон.
Ми - актори
чужого театру.
Наші мрії -
омана і сон!..
Не пиши
на зів'ялому листі
нам співзвучні колись
імена.
Хай листочки
залишаться чисті -
може, вірш
перепише весна.
Не хвилюйся.
І плакать не треба.
Це - Кохання
жорстокий урок.
Ось воно -
в заштрихованім небі,
як останній
осінній листок...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
Удивленно
приоткрыв глаза,
ты проснешься
утром полусонным.
Дождик по окошку -
как слеза,
ночь прогонит
стуком монотонным.
Все растает
в дымке голубой.
Рядом только я
и кофе чашка,
поцелуй-будильник
нежный мой -
в вырез
распахнувшейся рубашки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292478
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2011
Намисто
недописаних мелодій
тобі подарувати
я не встиг.
Ось нитка
не тримається
та й годі -
то плач десь зісковзне,
то щирий сміх...
Цих намистин
у мене небагато -
коралів-слів.
А може – нот...
Чи рим.
Коли я їх збираю –
в мене свято.
А їх нема –
і я стаю нічим.
Я кожну з них
так хочу
відігріти,
відшліфувати десь
нерівну грань,
щоб їх тепло
для нас обох
відкрити
серед зими
проблем і запитань.
Пробач
за ці в долоні
намистинки.
Вони дзвенять –
прислухайся, повір!
Не добавляй
в намисто це сльозинки -
хай зникнуть краще
в росах серед гір...
А нитка
для намиста –
це надія
прийти,
щоб перемовитись
без слів з тобою,
моя Муза,
моя Мрія,
моїх Поема
зоряних світів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Мой домик - одинок на берегу.
Мой праздник – день и час ее приезда.
Надеждой ожидания жить могу
ее шагов любимых у подъезда.
Я осознаю грани бытия.
С тобой я прикоснусь к окошкам рая.
Я благодарен, Женщина моя,
что я с тобой могу так сладко таять.
Я соберу ласкающую нить
горячих слов, движений первозданных.
Когда после всего попросишь пить,
я напою тебя сверканием звезд туманных.
Ты даришь мне раскрытую себя -
цветок и нежность, страсть и пыл сердечный.
Ты настоящая - лелея и любя.
С тобой я - настоящий.
Бесконечно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292348
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2011
Щось сталося...
Поночі знов, напевне,
упав весняний, пустотливий дощ,
на скору руку штрих-пунктиром ревно
покресливши малюнок вулиць, площ.
Умивши зранку заспану бруківку,
по старовинних бляшаних дахах
побіг він у захмарену домівку -
примарний спомин у шматочках-снах.
Прокинувшись, люблю я чути місто.
Далекий дзвін - як двісті літ назад.
В повітрі зранку затишно і чисто,
на сході сяє сонячний парад.
І знову на землі настане ранок,
а ніч сховає сумніви у снах.
Я, загорнувши серце у світанок,
знов потону в рутинно-сірих днях.
Знайду себе - а може, розпорошу.
Можливо, день складеться невпопад.
А буде важко – ранок я попрошу
дзвінким дощем вернутися назад.
Хоч нас гойдає ніч під колискову,
життям, як грою, стомлених дітей,
я сподіваюсь, що вдосвіта знову
мене розбудить Ранок-Соловей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292258
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2011
Лиш місяць поглядом торкнеться
злегка заплющених очей -
твій сон квітками огорнеться
і співом фей. Чарівних фей...
Хай під подушку запашную
добро і щастя стелить ніч.
Напій кохання приготує
і нас залишить віч-на-віч.
Тебе хотіти і любити,
тебе жадати, мов життя!
Згоріти, зникнути, втопитись -
і розчинитись в небуття...
Торкаюсь подихом гарячим
твоїх заплющених очей -
і вабить зорями неначе
солодка ніч в пітьму ночей...
Але, застигнувши в полоні
твого замріяного сну,
я не торкнусь твоїх долоней
і фей твоїх не прожену.
Нехай у сні квітковим гаєм
ти пробіжишся, росяна,
бо за чарівним небокраєм
тебе очікує Весна...
16.06.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011
Пасодоблем опалого листя
закружляла засмучена осінь.
Ми з тобою - як аркуші чисті.
Свіжих віршів у осені просимо.
Ми питаємо, дивлячись в очі
в передзим\"ї завмерлій природі -
про не разом проведені ночі,
про слова, що образливо-горді,
про недбало-порожні вітання
двічі в рік - на різдво і весною,
ще недавно гарячі бажання,
що вже снігом між мною й тобою!..
Тихий шепіт - німими вустами,
що потріскались без поцілунків.
Пише відповідь осінь - віршами,
пасодоблем багряних малюнків...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011
Дотронуться
к тебе я не смогу,
лишь прикоснуться
взглядом сквозь
пространство.
Стою я
на далеком берегу -
вдали от сна,
покоя, постоянства...
Я не смогу
тебя поцеловать
и подарить
приснившееся счастье.
Хотелось бы себя
тебе отдать
как в море лодку -
тонущим в ненастье.
Но ты уже
плывешь на корабле.
С тобой -
твой шкипер.
И уют покоя.
А я, любовь
оставив на земле,
уйду в пространство -
ветром над тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291805
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2011
Чи подаруєш
ніжну насолоду -
побачити, як п'єш ти
каву зранку?
Напевно, навіть
без твоєї згоди
я зазирну
в твоє вікно
світанком.
У чашці
білим цукром я
розтану -
щоб мати змогу
вуст твоїх
торкатись.
Для тебе
найсолодшою
я стану
з усіх подій,
що вранці
можуть статись...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Розлука - біль.
Вже не колише вітер
гілками душ
в народженні чогось
такого, щоб в сплетінні
рим і літер
сховати нам
хотілось і моглось...
Чому це так?
Чому про це не знаю?...
Були ми вдвох,
де ще ніхто не був –
в садах Кохання
сонячного раю,
а світ людей
надовго нас забув!...
Віршів тобі
сріблясті листопади
я сипав на коліна
знов і знов!
У янголів питали
ми поради –
як зберегти
шалену цю Любов?!
Вони мовчали.
Ну а ми, мов діти,
що граючись, бездумно,
без пуття,
багаття захотіли
розпалити
своїм коханням –
Вогнище Життя.
Згоріло все!..
А янголи – у вирій.
У інший рай –
без наших сновидінь.
Там нас нема удвох
в розмові щирій!..
Віршів лише забутих
сива тінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2011
Темрява чорна й світло.
День і ніч.
Вода прозора,
а вогонь - гарячий.
Цнотливо-білий сніг, і
(дивна річ!)
лежить він на землі,
„брудній” неначе...
Щасливий сміх -
і горя зла печать,
любов - і ненависть,
що душу розриває.
У вічній тиші -
пісні прозвучать..
Твердиню скелі -
море підмиває.
Троянди запах -
у труні мерця...
Добро і Зло –
в китайських піктограмах.
Чужа усмішка
рідного лиця,
як „інь” і „янь”,
як біле в чорних рамах.
Мені відкрилась
раптом суть начал -
усе, що є -
утворить Протилежність.
В життя початок є –
і є причал.
В людини є свобода
– є й залежність.
Чи встигну
зрозуміти дивний зміст
таємних явищ,
сновидінь і знаків?
І чи переді мною
в повний зріст
постане суть
небесних зодіаків?...
Одним із них
„помічений” і я...
Десь і мене
хвилина та чекає –
коли стоять
буде душа моя
на тім порозі -
Пекла...
або Раю...
19.07.08 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291411
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2011
Я п'ю твій смак.
Гарячими вустами
нев'янучих
трояндових глибин
торкаюсь знов.
І знов кружляє нами
кохання дощ
сріблястих намистин.
Вдихну тебе.
І видихнуть не схочу.
Ти потечеш
по венах, наче кров -
шаленством
так закоханої ночі,
в якій нестримно
ніжиться любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291075
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2011
Віршам дощу
не скінчитись ще скоро,
бо крапель шал
розкинувся просторо.
І цим шаленством
бавиться природа,
не запитавши нас,
людей, про згоду,
не запитавши
про сердечну муку,
про те, як важко
винести розлуку.
Невдячний співбесідник
дощ байдужий –
мого вірша
він слухає не дуже…
На склі малює
він свої рядочки,
горта кленові
аркуші-листочки.
І хоч-не-хоч,
а я читати мушу -
хоч трохи заглянуть
дощеві в душу…
Знайти
у краплях-римах
конче треба
мені хоч натяк-звісточку
від тебе.
Тому байдужий дощ –
мені товариш,
якщо там був,
де ти коханням
мариш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2011
Из неосознанного сна,
из недопетого куплета,
из недопитого вина
и несогревшегося лета –
я нарисую на листе
глаза и капли на ресницах.
Как жизнь художника в холсте -
в них отражаются зарницы.
В них отражаются слова.
Какие? Вслух не произносят.
Там в них - Любовь. Всегда - права.
Она прощения не попросит
за то, что пламенем горит,
за то, что ураганом - крышу!..
За то, что ночь о ней кричит
другому сердцу... вдруг услышит?!
За то, что путая \"дела\",
без писем и предупреждений,
правее правых всех - пришла,
разбив стекло предубеждений...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291026
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2011
Ось і знов перевал –
в шумовинні замріяних гір.
Він байдужий до трепету серця
простих подорожніх.
Я на ньому стою
по дорозі до… тебе? чи зір?
чи до хмар, що пливуть
в небесах неспокійно-тривожних?
Тільки хвилю побуду,
щоб стихло сум’яття в душі,
та ім’я щоб твоє
залишити на скелі найвищій.
Едельвейс в подарунок?
Авжеж… Це не те, що вірші
на сторінках потертих юнацьких
десь там, на горищі.
Я до тебе спішу
через простір байдужий і час,
через сумніви днів
і нестримно-замріяні ночі,
що безтямно шепочуть
солодку неправду про нас,
оживаючи знову і знову
у снах непророчих.
Бачиш? Пішки я йду –
наче древній німий пілігрим,
не зважаю на заклик
попутніх швидких екіпажів.
Проводжатиму цей перевал,
як і інші – нічим.
Бо не він на рядки,
що про зустріч з тобою,
наснажив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2011
Де береги любові я побачу
і промінь почуття, що не згорає?
Чи я дізнаюсь, що для тебе значу?
Як упіймати те, чого не знаю?
Навіщо нам іти по краю долі?
Чому самотньо в серці вечорами?
Про що мовчать стурбовані тополі
і зорі, що тремтять вночі над нами?
Чому так складно мріяти про тебе –
таку близьку і водночас далеку?
Навіщо - коли треба і не треба –
моїх думок в твій край летять лелеки?
Яким би був до тебе дотик перший
і зоресвіт очей твоїх шовкових?
Чи поцілунком ніжним перевершиш
все, що у снах я мріяв кольорових?
Чи ти мені писатимеш віршами,
як я шепочу всім єством до тебе?
Чи будеш виглядати вечорами
зорю, що нас єднала через небо?
Які складні й пекучі запитання!
Якщо ми відповісти не зумієм -
ти просто поверни моє кохання.
Нехай воно зі мною спопеліє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
Торкнутися хмари маківкою мрієш?
Упасти колінами в сніг, що цнотливо
вкриває Вершину. Завмреш полохливо
і з голосу дрожем нічого не вдієш.
Відразу забудеш про стомлені ноги,
набридлий рюкзак і загублену карту.
В дорозі долав – бо воно того варте -
холодні й підступні річкові пороги.
Лиш два кілометри. Це не Аннапурна*.
Це просто - Говерла. Щороку завзято
колесами джипів в державнії свята
гвалтована в теплім комфорті безжурно.
А я на колінах стояв на вершині.
І друзі-студенти, що поряд мовчали,
здивовано душі Говерлі віддали -
до болю вдивляючись в обрії сині.
Ми - ніби над світом і ближче до Бога.
Та слави нам башт вавілонських не треба.
Тут кожному варто звернутись до себе -
очистивши душу, забувши тривоги.
В долонях тримаючи нас кам’янистих,
Вершина свої таємниці відкрила.
Не ми цю красу, а вона підкорила
нас знову – дитячо-щасливих і чистих...
_________________________________
*Аннапурна - один з піків-"восьмитисячників" у Гімалаях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290769
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2011
...і знов
печаль на сум
недбало
множить вітер.
А вир
тривожних дум -
в безодню
чорних літер.
З одним,
на жаль, крилом
у вирій
лине мрія.
Любов
твоїм листом
у полум”ї
жевріє.
Симфоніям
дощів
не треба вже
овацій!..
Ось вірш...
Дотла згорів
в багатті вечорів
осінніх декорацій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2011
Поезія - дотик,
мелодія сну.
Ти хочеш сказати,
та що – не збагну.
Я хочу торкатись.
А ти – почуттів.
Щоденно вагатись
у плетиві слів.
Романтики хочеш,
а я - лиш тебе,
щоб наче Ікари,
упасти з небес...
Ти – Жінка. І пахнеш
стихією зваб.
А я - лиш стихії
впокорений раб…
Я - просто Мужчина.
А ти - лиш Весна.
А може, ти - Повінь
чи Доля - хтозна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2011
Спокійної ночі...
Вона заколише
і бавити буде
волоссячко нишком.
Нехай покривалом для нас
стане тиша.
А небо - як на ніч
прочитана книжка.
Спокійної ночі!
Тебе приголубить
мов парубок -
місяць, забувши про зорі.
Вони приревнують.
Та хай їх загубить,
пустуючи, вітер
в далекому морі...
Спокійної ночі...
Я поряд десь буду.
Тебе я диханням
укрию, зігрію.
Цілунком накликати
сон не забуду,
в якому тобі я
приснитися мрію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2011
А давай ми з тобою втечемо далеко
на який-небудь острів, де хвилі шепочуть.
Там десь сонце у морі – як в небі лелека,
і хмаринки, що з чайками гратися хочуть.
Чи віднайдемо світ, де немає нікого –
на далекій планеті у зорянім гаї.
Там озера у спокої лісу німого
вкриті сріблом світил неземних небокраїв.
Ми присядемо поряд, торкаючись наче
непомітно руками чи поглядом ніжним…
І мовчанням образи усі ми пробачим
замість слів, що камінням вважали наріжним.
Хай без нас ненадовго Життя, наче річка -
освіжиться вода, розпогодиться небо.
Нашу знову у храмі запалимо свічку
і помолимось вдвох, бо, напевно, так треба…
А до краю здивований світ зашепоче,
коли ми повернемось, сплітаючи руки,
не згадавши, що хтось нам журбу напророчив
і розлуку під заздрісне каркання круків...
Не звучатимуть часто слова заповітні -
замість них скажуть очі про це щохвилини.
Просто ти заглядай в них, моя зоресвітна,
моя квітонько люба, кохана перлино…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011
Понесу тебе я на руках.
Щоби згодом ген за небокраї
відвезти на місячних човнах
вдалину, де світло вже зникає.
Запалю свічки тремтливих зір..
Постелю духмяні покривала
з квітів, що ясніли серед гір –
та на тлі твоєму вже зів’яли.
Я для тебе хмари розведу,
щоб змогла побачить, як світає.
Руту зачаровану знайду,
вітерець у лісі заховаю.
Хочу, щоб гойдала тихо ніч.
Щоб зірки тремтіли від бажання!..
Щоб були з тобою віч-на-віч
ми удвох на озері Кохання...
08.02.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011
Десь стежками, що там, в смерекових лісах
та вітрами овіяних плаях,
я до тебе прийду, як, бувало, у снах -
щоб сказати, як щиро кохаю.
Я вустами твій подих зустріти хочу,
у бездонні поринути очі.
Я з тобою у вирій, як птах, полечу
і всі дні проміняю на ночі.
День існує лише, щоб для тебе я встиг
едельвейс відшукати на скелі
і пелюсток троянд запашних, золотих
принести до твоєї постелі.
Я зберу воєдино премудрість віків,
у столітніх дерев запитаю,
бо хочу зрозуміти, чому полюбив
і за що я тебе так кохаю!
18.03.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2011
Синій вечір кличе за поріг.
Серцю спокій знов дарує тиша,
Розчинившись в безлічі доріг...
Перші зорі річка знов колише.
Загадково пригальмує час.
Ніч імлою наповзе зі сходу,
Нагадавши людям повсякчас
Про стійку Гармонію Природи...
Десь зникають денні кольори,
Біло-сірим сховані серпанком.
І казкам Вечірньої Пори
віритимуть люди аж до ранку...
Хтось захоче вірити, хтось – ні.
Хтось сміятись буде... Хтось – заплаче,
Як прийде з чужої сторони
І кохані очі все пробачать...
І до мене спогади прийдуть,
Народившись з першою зорею,
Про яку домовились ми тут -
Поглядом єднатись через неї...
25.06.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011
Таїна Жінки - досі незбагненна.
Як світле сяйво Космосу і Часу...
Ніколи не пізнаєш достеменно
і здивуванням житимеш щоразу.
В ній - Сила і слабка тендітна Квітка.
Провидиця - й розгублена Наївність.
Заплакана, ображена нерідко -
і Амазонка, що боронить гідність.
Тут ділова, конкретна, послідовна -
це Жінка-керівник і бізнес-Леді.
А вдома - ніжна Мати, що змістовно
розкаже на ніч казку про ведмедів...
Як Пятий Елемент, Основа світу,
носій всепереможного Кохання,
найяскравіша Барва колориту
суєтного земного існування...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011
Твої вуста - як квітів повен сад,
як медових пісень солодкі ноти,
п’янке вино – що батько-виноград
плекав і пестив... Вже не побороти
мені цей хміль гарячого вогню
твого кохання і твоїх цілунків.
Шептати „Так!..” твоєму зізнанню,
втрачати розум від палких дарунків...
Це ти моя – як небо, наче світ!
безмежна і глибока, наче море.
ясна, як зорі, чиста, наче лід,
і наче сльози щастя - ти прозора.
Твоя любов обніме як крильми,
теплом своїм зігріє від негоди...
Ти – світла острівець серед пітьми,
жаданий порятунок в темних водах.
Хоч, глянувши в глибінь палких очей,
я вже давно не хочу порятунку,
напоєний вином твоїх ночей,
гарячих слів, обіймів, поцілунків...
04.08.08р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Цілувати заплакані очі –
щоб не було ні болю, ні сліз.
Щоб не було образ тих жіночих,
що їх я, чоловік, вам приніс...
Щоб не було болючого щему
від невдало народжених слів,
від двозначності, що принесе нам
лиш не те, що сказати хотів
я насправді тоді... чи сьогодні?
Живучи (чи тоді,чи тепер?)
лиш думками – торкнутись безодні
почуттів заборонених сфер…
І хоча не вдалось оминути
цих сльозин, що блищать на очах,
я бажаю вам зіркою бути
що яскраво горить в небесах…
Зорі інші не зможуть горіти,
квіти інші не зможуть цвісти!!!
Їм надії нема - зрозуміти
ваш жіночий секрет Чистоти…
15.05.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Заплутані, нещирі, сірі дні
зів'ялим листям падають під ноги.
Природа знов в осінньому огні
зимового чекання шле тривогу.
Ми наче загубились в дзеркалах.
З одного боку, дотиком долоні
тебе хочу торкатись, наче в снах,
і цілувати рідні твої скроні.
А в задзеркалля вже прийшла зима.
В твоїй країні час прудкіше лине.
Там порожньо. Тебе давно нема.
Ти – знов на південь!.. Є тому причина.
Чарована прадавнім чаклуном,
як бранка в діамантових палатах,
зазвичай в пору цю ти мариш сном -
щоб я прийшов і встиг поцілувати.
А я не встиг! Торкнутись не зумів.
І Мить, що нам призначена, як доля,
вже стала Роком – як глибокий рів,
бездонна ніч в зажурених тополях...
Ти знову птах, та лише до весни.
В скляному мурі літо проминає.
А я - навіщо? хто б це пояснив? -
біля дзеркал знов осені чекаю...
07.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2011