Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Народжений з тиші, тьмою оповитий
Несхилений, нескорений, горем не забитий
Крик з пащі безодні, як звір обездолений
Що вижив у пастці, вогнем загартованій.
Пройшовши крізь воду та мідні́ї труби
Ти кажеш собі: "Ні, я не буду
Безцільно страждати у сутінках ночі"
Дивися на них, на ті квіти співочі
Та краще ніж тихо шептати "Не хочу..."
Ти вийди у люди, розкрий свої очі
Побач всі дива, що природа створила
І тільки тоді ти розкинь свої крила
Пірни ти у прірву, крізь морок безодні
Ніхто то не знає, та може сьогодні
Знесилені крила відчують ту силу
Нескорену силу, що їх породила
І ти полетиш над горами, ланами
Розірвеш кайдани разом з ланцюгами
Ти ринешся ввись, аж до самого Бога
...і ти зрозумієш - одна ця дорога.́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204270
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.08.2010
Стою над прірвою. Униз
Дивитись страшно. Там, у полі
Блукають люди, та чомусь
Грають відіграннії ролі.
Он хлопчик поодаль стоїть
Напевно ролі не дісталось
Чи, може, щемить щось в душі
Мабуть, страшнеє щось з ним сталось.
А ось ця дівчина в толпі.
Точніше в стаді. Ненароком
Своїм малим, дитячим кроком
Дійшла до істини. Тоді
Ці оченята розтулились.
Стоїть та й молиться, небога
Адже немає в світі Бога
Нема й диявола. Одні.
Самі, однісінькі ми в світі
Як вишні, що теплом налиті
Гниєм потрошку. Я не хочу
Блукати привидом у ночі.
Піти б у день. Але й тоді
Немає правди в білім світі.
Брехня у дня, самотність - в ночі
А де ж тії блакитні очі, що дарять світло?
Нема. Немає й радості, і горя.
Сиджу собі. Один. У моря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2010
Я бачив пекло, бачив рай.
Я бачив зорі, небокрай.
Я бачив дівчину в труні.
Я бачив поле навесні.
Я бачив воду, бачив кров.
Я бачив ненависть, любов.
Я бачив злидні і багатство.
Я бачив війни, панібратство.
Я бачив тюрми і свободу.
Я бачив водоспади й броди.
Не бачив Бога. Може десь
Сидить собі він там, на небі
І дивиться сюди, униз
На царство злиднів, горя, криз
І що ж, на це все є причина?
Звичайно є! І не єдина!
Причин тих море, як і сліз
Що їх пролили ми, убогі,
Стоптавши аж до крові ноги
В шуканні правди, та чомусь
Одна лиш...
...Кривда на дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2010
Дивлюсь на блискавку і мрію:
Мабуть, колись там, угорі
Чи буде спокій?
Певно, ні.
Одразу грім загрохотав
А потім дощ накриє очі
Так ось ти є яка, гроза
Гроза у літній, тихій ночі
Та сталось диво: грім затих
Сховались блискавки у ниву
Лишилось небо. То для тих,
Хто мріяв, вийшовши під зливу
Розкинуть руки, закричать
Як тяжко в цьому світі жити
Хто так робив - в землі лежать
Та очі шовком оповиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204062
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2010