| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
Мені подобається – ставлю лайк
Під записом, сторінкою, роками.
І не змінив б нічого, вибив страйк,
Говорячи сучасними словами.
Мені подобається і не всеодно.
Я не показую, у мене скрита либа!
Життя в деталях, дні – як доміно,
Складаєм в ряд до слова “риба”.
І так буває, закінчився фільм,
Остання серія, прощальна пісня,
Я впевнений: все буде алладін,
Все буде… вчора, зараз, після.
Це був момент, чи мить, чи ера –
Це правда, чи якась афера?
29.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2012
Як на качелях маятики днів
Відстукують, гойдаючись поволі,
Людей мільярди і мільярди слів –
Усі запуталися в замкнутому колі.
Хтось не встигає за потоком снів
І марить в самоті в туманнім полі,
Як не старайся - ти в могилу звів
Свої думки смішні і голі.
І хочеш викладайся не на пів,
І викликай себе на зустріч долі.
Твої вершини в пірамідах Фів,
На висоті широкій і просторій.
Ти думаєш, що сів уже заряд? –
Твій шанс один – людей мільярд!
26-27.04.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Я в невагомості і, опустивши руки,
Лише біжу, втікаю – ось вже там,
Та то все вигадка і не такі вже муки,
Коли тебе деруть на пополам
Шаблонні дії, погляди голодні,
Якби був в клітці – розтерзав в тебе.
Ви що знущаєтеся? Ви не згодні?
Я в шоці, в мене є план “Б”.
Через протяжний пішохідний перехід
Мені судилося, на мене це похоже,
За мною вибір, куди ступить слід –
Вперед… чи зупинитись може.
І перед мною промінь роздоріж,
Чому так завжди: “Цвіт і ніж”.
25-26.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Собі подумав знову: “Що за…?”
І мій комплект запасу слів
Закреслює остання доза –
У тихий сміх переростає гнів.
Моя печаль – моя заноза,
Ти мій тягар, римОваний заспІв.
Чому дереш нагОру носа,
Дивись під ноги: далі – рів.
І аура моя мімоза.
Такий собі чуттєвий ритм
Порушує тактовність, як загроза
На мій циклічний сталий алгоритм.
Мій світ – як замкнутий квадрат,
Глобальний одномісний чат!
30.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Не закривай запилені фіранки
Лахміттям вигорілих штор.
Хіба такі нестримні ранки?
Всерівно – метр й коридор.
Три на чотири – весь твій простір,
Ти головне не покидай свій пост.
Ти вже не тут, ти там, де острів,
Ти загубився в світі – Лост.
І я тебе щодень не впізнаю,
“Ніхто” вже став твоїм кумиром,
Ти ходиш тупо по однім краю,
Штовхаючись пустим поривом.
А може ти – це я – ймовірно,
Ніхто не знає достовірно.
17.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012
Напишу завтра мемуари
У меморі на довгий вік,
Коли за склом пливуть вокзали,
Не закриваючи важких повік.
Ну де ж вони, старі причали
На берегах широких рік? –
Вони намулою припали,
Шифруються під хитрий нік.
Як розійдуться сірі хмари:
І сум – не сум, він просто зник,
Попав під вплив одної фари,
Пропав, зустрінувшись впритик.
Хоч би потрапити під той приціл
У точку дотику сусідніх кіл.
17.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012
Щось неспокійно, ну і так завжди,
І ніби все тече, як крізь дозатор.
Поговори зі мною, щось скажи,
Мій відстані успішний ліквідатор.
Зі мною щось не те відразу,
І в коридорі голосне відлуння:
“Просто мені” – люблю цю фразу,
Вхідний дзвінок – телефонує Уня.
І ось поплили радісні слова,
Усі тривоги розірвала вщент
Завжди приємна і ледь-ледь сумна,
Мій найжаданніший у світі абонент.
Я мов підношу на найвищий п’єдестал
Всіх набраних імен журнал.
14.01.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
Я слухав все один репертуар:
Одвічну пісню заполОнених гармоній.
Між нотами стабільний інтервал
В життя, мільйони спалених калорій.
Я слухав, поки зупинився час –
Секундомір ще не відліченої ери,
І поки сам собі не скажу: “пас”,
Собі й дівчатам із Венери.
Ти не така, я не влізаю у деталі,
Не ставлю ультиматуми на безкінечний лік.
Я на долоні у дзеркальній залі
І поглядами заганяюся в тупік.
Все зачинилося в один замок –
Зупинка часу – нуль о’клок.
28.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011
Де твоя гордість, міс моральність?
Ти алегорію свою спочатку доведи,
бо вірити словам - не вірити у радість,
не знати, ціль не берегти.
І так всім ясно, що таке туманність -
слова без суті, подих без мети,
життя без змісту - маєм замість
з'єднання світу у світи.
Невже ти сховуєш свою старанність
від мене? - я ж такий, як ти.
Ідеш на невимовну крайність,
щоб розчинитися у краплі самоти.
Знайди мораль в моїх рядках,
не все так просто - просто так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
Короткі радості і затяжні печалі
Навіюють мене протяжністю вітрил,
Я в пошуках за ними, як у раллі,
Хватило б тільки вітру сил.
Кругом фрегати, шхуни й кораблі –
Це кожен з нас у світі Посейдона,
І всі не піддаються течії
Зимового і літнього мусона.
Вітаю, ти відправився в круїз,
В навколосвітню подорож – це не омана.
Не завжди штиль й приємний бриз
Зустрінуться шляхами Магеллана.
Ну що, моряче, викидай багаж!
Як ризикнеш, то йди на абордаж!
07.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011
Коли будеш шукати надії, не смій
Не впізнати польоти пророчі
У стожари, сузір’я значних перемін,
Що засліплюють стомлені очі.
Все лиши на місцях: свою примху і гнів,
Свій нестримний порив збий у клоччя.
Щоб не сталось, ніколи про це не жалій,
Не заплющуй від радості очі.
І якщо вже позаду часи – їм уклін.
Хай так буде, бо дні вже коротші.
Ти повір! Подивись крізь пітьму в далечінь,
Не проспи свою тінь опівночі.
Все у швидкості ігр – непідкорений ейс,
Ти відбий, потерпи, стри з лиця покерфейс.
25.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011
Я не достойний Вас по-справжньому любити,
І бОрюсь за ніщо – не значить, що борець.
Живу отак для того, щоб прожити,
Втекти, сховатись, звести нанівець.
Я не скидаю маску – граю в маскаради,
Життя – як карнавал в три дії і антракт.
Зупините мене, прошУ Вас, Бога ради –
Я не достойний просто жити так.
І вже забув для чого це придумав
І що доказую собі я кожен раз -
На рівнім місці дивні гори суму,
Картини неопізнаних гримас.
Ти впевнена, що є достойніший, ніж я?
Повір мені, це все брехня!
09.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
Спитав би в ранньої зорі:
Чому на небі ти сама
Сумуєш в темній темноті
Між відліками обома?
Твій час не вміститься в житті,
Позич мені хоч пару літ.
Я не втечу, нам по путі
У площині одних орбіт.
Бо мій годинник на нулі,
І ше чуть-чуть – й прийде зима,
Я вже не тут і вже не свій,
Бо я ніхто, мене нема!
Не встиг поповнити резерв –
Обрізався останній нерв.
02.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2011
Ти кіксом переграла трель, -
Підтримуєш свою харизму.
І зносить голову потоком сель
В життя, набите риторизмом.
Лови момент у ритмі далі,
У темних обріях – слова,
Ці мимохідні персоналії
Міняє світла голова.
А я завжди в погоні ранній,
На старті – фінішній прямій…
Ця загадкова біла пані –
Вона реальна чи вві сні?
29.10.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011
Сьогодні день шифрованих рядків –
Не розберешся, який код до реплік;
Слова пливуть ідеям навздогін-
Однаково стікаючи у септік.
Все ніби містить схований підтекст,
Коли не розумієш, - все в порядку.
Іди тренуйся, ти ж почула: “Некст!!!”,
Ти не ідея, ти - загАдка!
Для чого викликаєш тет-а-тет?
Мені байдужа складена стуктура,
І як працює твій авторитет,
Як намальована твоя карикатура.
Шо слухав радіо…) Кінець кінців –
Сьогодні день шифрованих рядків!
12.10.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
Летить в пітьму нічний експрес
Все на пориві нестандартних долей,
В глибинах самоти, немов іщез,
Наздоганяючи прогрес,
В задвірках провінційних ролей.
Лишив він точку, що фіксує час,
Порвав логічну єдність казки,
Клубок чекань, тривог, образ,
Розв’язуючи нас,
В окремі самостійні зв’Язки.
Він поскладав в шкатулки півпусті,
Як штабелями впакував надійно.
А потім випустив на всі світи,
Хоч бери падай, хоч лети,
Хоч пропадай, та тільки самостійно.
07.10.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2011
Я накручую завжди думки в голові
І тоді, коли штиль, не тривоги,
Коли тихо пливу по спокійнім житті
Течією, що ставить на ноги.
Я пливу крізь весняні ліси запашні,
Крізь осінні безсонні вокзали.
Зупинити б човна, де оті береги,
Там де Ви мене дійсно чекали.
Я вглядаюся в сірі обличчя немов
Через темні тісні окуляри:
Загубилась моя недосяжна любов,
Загубилася, втративши чари.
Ви чекайте мене в голосній метушні,
Не питайте, де був в літню пОру,
Що шукаю, що втратив, а що не зберіг,
Чому очі ховаю додолу.
Це війна.. і мене щось штовхає кудись.
Мій суперник – тривоги й печалі;
Мені збоку кричать: “Не втрачай, не журись –
Ми усі на одній вертикалі”.
Ви по сторону інь – я ні там, і не там,
Я ж кажу, живучи, шаленію.
Ніби вірю усім, всім, та тільки не Вам,
Та я сам собі часом не вірю.
Поворот не туди – і ця гра рольова
Вже виходить за рамки наружні,
Як Ви часто у сні: не дібрати слова,
Завжди всміхнені, знову байдужі.
Як написано! Я себе знов накрутив,
Знов поплив і піддався печалі,
І очікування трепетливий режим
Я порушив на соннім вокзалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2011
Оцінку всім поставить лиш життя,
Лояльно, без суб’єктивізму
На чистому листку з гори сміття
Стобальною шкалою, усім різну.
І не залежно, скільки натерпів,
Чи скільки повзав, як тварина, на колінах,
Чи вирвався у люди, чи звалився в рів –
Тебе засудить рефері Колліна.
І як погано, що себе не зупинив,
Чи зупинив? – то не моя морока!
А може не потрапив в об’єктив
Життєвого всевидячого ока!
Та вже хватає тих дурних погроз,
НаклЕпів, поглядів з-під лоба,
Тих переключень на “тупий мороз”
І клеєння собі харизми жлоба!
Так хочеться поставити крапки над “і”,
Життя топтатися на місці не захоче!
Сьогодні ти сидиш на білому коні,
А завтра, може, кінь тебе затопче.
Ти собі думай, голову суши,
Гризи собі мозги із середини,
А я спокійний в думці і в душі,
Не чую за собою гіркоти провини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2011
І ось я знов накручую будильник…
на сім нуль нуль, ше три години сну.
Так все життя намотує лічильник –
За кожен кіло-ват - плачу завищену ціну!
Нема тут пільг, дотацій чи субсидій!
Ну ти й попав - такий угоди гриф,
По нуль копійок за змарновану хвилину
Відсутня акція і не дозволений тариф.
Ти взяв білет до станції “Кінцева”,
І знижка по-студентському – процентів п’ятдесят,
Та й їхати, здається, вічність треба,
І на лічильнику напівпорожній циферблат.
Ти поки порадій, і прожени печалі ,
Ше дійсний безліміт ,часУ багато,
Бери в кредит, бо лиш в останнім серіалі
Прийде квитанція про неоплату…
23.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2011
У росяні вінки заплетені суцвіття,
Це ми тобі, Тарасе, кладемо,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І крізь століття твою славу несемо!
Бо було слово і пророчість мрій,
Бо були впевнені вогні надій…
Крізь покоління, війни і часи
Послання доручив нам пронести.
В тумані подвигів, в промінні зрад,
В ревінні закривавлених гармат.
Апостольські слова: їх світ почув ,
Вони лунають гучно, урочисто,
В серцях, думках пов’язані навмисно
Для єдності, братерства, для мети,
Що ти в посланні доручив нам пронести.
В словах пророчих сховані паролі,
Ключі, що відкривають шлях до волі.
Страждання душ: їх світ почув
Цю хаотичність подихів і звук,
Пекучий біль, нестримність мук
Усе для злагоди, блаженства, доброти,
Що ти в посланні доручив нам пронести.
Ти ніс свій хрест, будив серця,
Ти стукав словом поки не відкрили
І не з’єднались воєдину сили,
Змордовані у прагненні кінця.
Ти син народу, син надії,
Ти той, хто обріями світло сіє,
І муза хай твоя навіки воскреса,
Земним зарядом ллється в небеса.
Онуки Кобзаря, сини Франкові
Ми донесем послання щирої любові,
до всіх майбутніх поколінь!
Пророче слово, лицарську основу,
І “заповітну” мову барвінкову
Шевченків гарт, могутній чин.
У росяні вінки заплетені суцвіття,
Старий “Кобзар” і вишиване полотно.
Ти з нами вічно і через століття
Ми твою славу гордо несемо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011
Цей світ придумали не ми
І нам планету не судити,
Нехай залишимось всього дітьми,
Бо і насправді ми – як діти!
В масштабах сонячних систем,
Засипаних космічним пилом,
Шукаєм безлічі дилем,
Все заливаючи свідомість пивом!
Хтось підійшов до істини впритик,
А іншому – всього півтора кроки.
Один з лиця планети зник
На день, хвилину чи мільйони років!
У когось коїться нервовий зрив-
Нейрони вийшли в парку погуляти.
Життя несе лиш згубний вплив:
Від нього здатні помирати!
Усюди тисняви страшні:
В трамваях, вулицях і мозку,
Ти не забудь, що істина в вині,
Не пхай в життя медову ложку!
Хай хтось і носить на плечах
Вінки прославлені лаврові,
Бо не усім нести тягар
Нестерпної в душі любові!
Хай хтось руйнує…без коментарів…
Хай хтось поставив знак питання!
В юнацьких мріях чемно погорів –
Його ж-бо подвиг не для порівняння.
Залишив пам'ять і стіну,
Розписану знайомими Вконтакті
Та перейшов тонку межу
Між нотами в одному такті.
Хтось написав історію, хтось прочитав;
Така закономірність і прогрес.
Ти або пан або пропав
В таланті перенести стрес.
Комусь відкрився паралельний світ,
І добре, що не перпендикулярний!
Один шукає векторовий ікс,
А інший – добуток скалярний!
Оця нерівність рухає життя,
Бо світ – синонім до контрасту,
І хтось пливе в каюті корабля,
А хтось за бортом в вигляді баласту!
Ніхто не кине рятувальний круг,
Лиш помахає радісно рукою!
Ти собі сам і ворог й друг,
Якщо не дружиш з головою.
Цей світ придумали не ми,
Його малюють обрані із сталі.
І що ж зробити, щоб втекти з пітьми
На світло планетарних п’єдесталів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250524
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2011
Я не втікаю зараз, не ховаюсь
Від буднів сонячних в собі,
Не чую спокою навколо і вагаюсь
Змінити щось у голові.
Це відчуття постійної тривоги мов вбиває,
Потрібна точка опору швидких ідей,
Щоб та, яка вербально уникає,
знайшла той вектор світла на щодень.
Я заявляю твердо, обіцяю
Знайти параметри, ікси координат,
Бо переконаний й напевно знаю,
Вона значущий світла адресат!
Та, що вбирає і не зАвжди віддає
Моє проміння, прагнення моє!
18.01.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011
Я сам не свій - не ті турботи,
не те бажання рватися до бою;
колись хотілося осмислити висоти,
а зараз небо не над головою.
Ну ось він, апогей нестриманих ідей,
кінець-кінцем скінчиться все негайно,
прийде спасіння, а за ним і новий день
й залишить несподівано, звичайно.
Нещастям щастя не збудуєш!
Не можна бути нещасливим тільки через те,
що мить щасливу розпачем руйнуєш,
що не вдивляєшся в яскраве й золоте!
Відкину все подалі в цей момент,
розб'ю назавжди страх ущент!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208543
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.08.2010
Ми чесні були, я перед тобою
і ти була...горіла, але вбереглась,
моя нудьга, не зніметься рукою -
з журбою радість обнялась!
Я забуваю все і все втрачаю,
немов так хочу, хочу, щоб мені клялась
моя надія, я благаю,
щоб із журбою радість обнялась!
Я знаю, що гордишся ти собою,
мені ж байдужа гордість - це пусті слова,
моя надія з тихою нудьгою
живуть разОм, а чесність нежива!
У сірих барвах роздум й каяття,
але завжди зелене, друже, дерево життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208346
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.08.2010
Ну де ж ти, тиша світова?
Я чую шум різкий доволі!
Не знаю, вмерла чи іще жива
в моєму світі радості і болі.
Я намалюю, може, новий світ,
складу частини всі й аспекти
і через тиждень, через сотню літ
появляться нові персони і об'єкти.
І вже тоді розкритись треба,
відчути у собі мізерне почуття,
почути голос-тишу неба,
подумати чого вартує все моє життя!
НІЧОГО! Ні краплини! Де ж слова?
Усе, що є - це тиша світова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208087
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 27.08.2010
Я усвідомив, я не більше як краплина в морі...
Це тисне, давить і уїлося в мені!
Я часто не витримую шалених склонів
й не відчуваю під собою твердості землі.
Усе миттєво пролітає, лине і десь
втрачається в провальній глибині,
а розум лиш щодня вбирає, гине
через дурні прогалини земні!
Ти поспішай - шепоче підсвідомість,
ти спробуй і відчуй й забудь
про істинне, щоб і пішло на користь
і про неістинне забудь!
Не усвідомлюй, просто будь...
Не дай жалю на вічності заснуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207167
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 21.08.2010
Я бачив промінь крізь змертвілі мури
і все навкруг, колись заснувши, ожилО.
Історія пройшлась, зриваючи бордюри,
історія згадала, як усе булО.
Змертвілі вулиці засяяли лицем понурим,
із сірістю дахів пожовкли ліхтарі...
Те, що колись вважалося минулим,
тепер згоріло у колишньому вогні!
Минає день - майбутнє йде в минуле,
минуле губиться, минуле зберегло
лиш те, що для майбутнього стає минулим,
лиш те, що в пам'яті майбутній залягло!
Ми забуваєм: лиш за кроком крок,
існує завтра, а із вчора де зв'язок?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207163
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 21.08.2010
Для когось існувати - це страждання,
бо в ейфорії треба вберегтись!
Вогні підвалів і дорога рання -
це що побачив і засвоїв на колись.
Життя для когось - передозування,
це задоволення тепер, а мука назавжди;
ох, як набридла асфальтована дорога рання,
яка стопталась масою нужди.
Комусь подумати - це подвиг, подвиг зараз,
а неосяжність смаку назавжди!
Здається насолода, а насправді кара,
шукання й прагнення щось зберегти!
Ось, може, промінь світла у тунелі....
Та ні, це чиїсь висмішки веселі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206999
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 20.08.2010
Люблю весну і ти її напевно любиш,
Бо розцвітаєш, мов букетами троянд,
До себе світову красу голубиш,
А я перед красою – арештант.
Люблю стояти й слухати весну,
Коли в повітрі десь блукає воля,
Дивлюся і, немов, не вірю сну,
Що не кажи, весна – це моя доля.
Кругом пісні дзвенять і радо
Пройдуся полем весняним,
Пройдуся заквітчаним садом
І полечу в весняні сни.
Отак чекатиму завжди,
Чекатиму пробудження весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204518
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 05.08.2010
Хай понесуть вітри в проваллі
Той хаос захопив в полон любов,
Хай відстані – то не проблема, й не проблема далі,
Якшо душа відроджується знов.
Я знайду вулицю з мільйонів схожих,
Прийду тоді, коли зійде зоря,
Впізнаю я тебе з мільярдів перехожих,
Бо ти – той ідеал, пекуча біль моя.
Зійди на небосхилі і посли проміння!
Бо світ – як сірістю кругом пропах,
Ти просвіти його у мене на очах.
А я тоді прийду...
Як зрозумію філософію буття,
Як усвідомлю цінний скарб - життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204470
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 05.08.2010
Благословенна будь, краса!
Благословенний будь же травень й весно!
Я з вами утверждаюся, росту,
Я вам освічуюся чесно.
Нотатки, нариси, есе –
Це все моє в пору благословенну.
Хай цвіт черешні в світ несе
Весну, красу і сюїту щоденну.
Розквітла й ти серед весняних течій,
Немов черешні цвіт у темноті дібров,
Весна принесла сонце і любов.
Тому й пишу, тому і сподіваюсь,
Що у душі весна не зможе відцвісти,
Квітучим травнем володієш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204324
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 04.08.2010
Стривай, ти українець чи жертва історичних похибок?
Твоя свідомість ще не зрозуміла,
Ще не пішла на рятівний той крок.
Ти вибираєш шлях – то крок за кроком,
А чи не треба зупинитись, чи,
Можливо і Росія буде снитись,
Ти будеш їй молитись, стоячи.
Дивись, Карпати і Донбас,
Галичина і Таврія – одна держава,
А ти не розумієш, що могутня слава
Прийде тоді, коли ти станеш іншим.
Не треба говорити про брехню,
Не треба вірити у правду, хоч свою,
Потрібно просто бути іншим і тоді
Признатися мені у боротьбі,
Велично мовити: ми всі одна громада,
Що ми народ одної крові
Не будем звинувачувати в змові
Себе і нас – одних братів,
А може знаєш вже, чи зрозумів?
Твоя ознака – рідна мова,
Не смій і проголошувати слова.
Тобі не личить бути москалем.
Ти зберігаєш все російське, як тандем.
Не смій ганьбити суверенітет,
Бо, знаєш, Батьківщина в нас одна,
А ти малюєш той портрет,
І ця картина, мов сумна.
Сказати мушу, Україна – неподільна.
І не діли мене й себе,
Дніпро одне, державу вільну,
Не обміняй на щось любе.
Ти продасиш Вкраїну любу
За будь-що в світі, душу продасиш,
І принесеш цим стільки бруду,
Хоча, благаю я, залиш.
Давай пройдем землею через міст,
Побачим поле, гори, ліс,
Почуємо новини із країв
А може знаєш вже, чи зрозумів?
Ти ж не мій ворог,
Ти – мій друг,
І я на край землі з тобою
крізь труднощі всі перейду.
Ми будем йти і нести зброю,
Я скажу:”Серце в нас на двох”
І навіть вражий крик: до бою
Не зупиняє ні на крок,
Бо ми – брати до смерті, зною.
Це не твоя і не моя вина,
Що ми з тобою зовсім різні,
Але лише одна любов дана –
Коріння роду, предки грізні.
Історія біжить, не зупинити час,
Не забуває ті епохи,
Та буде слава ще не раз,
Заллє Дніпровськії пороги.
Заграє гімн. Вдихнемо вільно.
Це те, до чого прагну і хотів,
А може знаєш вже, чи зрозумів?
Учись, читай, прямуй до перемоги,
Насправді нас не двоє, а мільйони
І ще пройти далекі марафони
І перед нами відстані й дороги,
А може вже не буде змоги
Обнятися, потиснути тіла і руки,
Щоб зняти всі страждання, муки,
Зірвати з себе ті тяжкі кайдани,
Що ріжуть душу, тиснуть в рани.
Радій, ти – не один,
Ти – України вірний син,
Тому, підтримати прийдеться.
Для духу, думки, для науки
Тримати гордість доведеться.
Пробач мені за негаразди,
Я вибачив усі образи.
Тепер нема таємної відрази.
Усе, не маю більше слів.
А може знаєш вже, чи зрозумів?
Як прочитаєш це послання,
Мій висновок, моє зізнання,
Подумай над усім, що в тебе є,
Не думай про чуже, подумай про своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204248
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2010
Несправедливість є, боротися не треба;
Для чого – все пливе і ти разом із ним,
Ти просиш щастя і везіння з неба,
Втрачаєш впевненість і утікаєш в дим.
Тебе не стало – і світові мінятись не потрібно:
Ти вмер, іщез, пропав і зникнув навіки.
Де чужина, а де куточок рідний –
Втікаєш, а з тобою попелом віки!
Живи сьогодні, бо втрачаєш завтра,
Ти вчора думав, а сьогодні прогадав,
Коли стоїш тебе – тебе штовхає ватра –
Попелище палких напрямлених отар.
Живи сьогодні – завтра ти помреш,
А так хоча б “сьогодні” збережеш!
20.06.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204139
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 03.08.2010
На вітрі травня радісному, там,
Я знайду втілення у втіленні словам,
У глибині думок, у трепеті - вогонь
Вечірніх заспівах на відчутті долонь.
Потрібно витримати паузою такт
Знайти гармонію, потрібний лад
На висоті польоту й спаласі вогню,
Там де завжди шукаєш істину свою.
А потім діяти, неначе той,
Хто поспішив із висновком – герой,
Насправді він терпінням жертвував;
Одне знайшов, а іншим – знехтував!
На вітрі травня я знайшов це стан –
Немов все розумію, а кругом туман!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204098
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 03.08.2010
Вся сила – дух, а дух – то слово,
Що лине вже мільйонами рядків,
Які підкорюють всі сили,
І скелі, і каміння змили
Куплетами безмежних берегів.
Безсмертний дух руйнує біль,
Він відкриває зоряні простори,
Тумани і вогні, й корали,
Безмежні землі, ареали –
Всі погляди і лінії очей
Крізь страх самотності ночей.
Безсмертний дух
Величніший і від медалей й від заслуг,
Міцніший від надії й віри,
Він, як вірніший друг,
Захищений від негараздів і недуг,
Мов ідеальний захист, омофор,
Мов світлий теплий коридор.
Безсмертний дух малює ідеали,
Шедеври пише, золоті корали,
Але існують хитрі сили,
Вони той дух ледь підкосили.
Якби примусити ту силу,
Скоритися, змінитись її, милу,
То світ не залишився би один,
Бо зорі не зупиняться у плин.
Той дух міцніє і міцніє,
Гартується, не хилеться, не мліє,
Цвіте і розвивається, й росте –
Все інше – це, порівняно, пусте.
А ті підступні хитрі сили,
Що дух піддатися просили,
Назавжди зникнуть у момент,
Як звук, життя експеримент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203945
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2010
Ця мить, цей день – сторінка правди
З Енциклопедії Життя.
Події, факти та епохи...
І скільки б не збивавсь з дороги –
Ти не потрапиш в небуття.
“Свободу – геть!” – сказали люди...
Зневіра – перший крок до підлості.
А правда є і правда буде:
Історія помилок не забуде –
Стоїть на підмурівку гідності.
Герої! Воїни! Солдати!
Ті, хто державу мав за неньку,
А кулемета – за отця,
Пролили кров свою і вражу,
Пробили серця чорну стражу –
Ішли до бою до кінця.
Хто не забуде подвиги героя
І Хто продовжить справу воїна –
У того гідність буде гартом смілим,
У того совість буде птахом білим
І честь в борні не упокорена!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203944
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 02.08.2010
Накрила нічка землю, оповила
І простягається полями лиш своя
Самотність розкриває крила
Сумного і німого журавля.
Я не витримую потужностей польоту,
Бо у свідомості ламає все своя,
Від бур тікає, зламує вітрила,
Не підпускає близько журавля.
І добре, що на дні, десь в океані
Валяється, та тільки вже моя
Та мрія, що навіки захопила
І зберегла у пам’яті ім’я.
Я вирву з дна і донесу портрет
В новий, ще не прочитаний сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2010
Могутній дух в тендітнім тілі,
Краса душі, гармонія рядків,
Сміливий рух, що зупиняє заметілі,
Тривожність долі, як безмежність берегів.
Хто б міг сказати – така доля,
Одним – одна, а іншим так,
Одним здається волею неволя,
Комусь неволя – це фатальний знак.
Могутній дух ламає перешкоди.
І коли силу вже не повернути,
Через роки страждання, біль, незгоди
Ти жила, була, мусиш бути.
І хай все склалося фатально,
Часи пройшли, простукали хвилини.
Згоріла зірка, так згоріла моментально,
Але душа в поезії ще досі лине.
Для нас одна така з мільйонів,
Одна могутня біль гірка,
Гучніший дзвін від найдзвінкіших передзвонів,
Любов нестримано-палка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203797
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.08.2010
На грані зриву, на найвищій ноті
Зачиню двері перед помилками й вслід
Я крикну те, що записав в блокноті,
Що згасить полум’я, розтопить сльози-лід.
Тоненька нитка втримує єдине
У ланцюзі високих почуттів,
Не можна гратися із нею, бо застигне
Єдиність вдуманих світів.
І переллється кров в холодну воду,
Розірве нитку гострий ніж,
Забуду те, що пам’ятав із роду,
Відчиню двері всі навстіж.
І заголублюся від шуму на твоїх вустах,
Вже зараз злину, бо я – птах!
09.06.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203659
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.07.2010
А ти підеш, загорнеш пелюстки,
Сховаєш обриси оті від світу, на свободу
Відпустиш кроки швидкістю ріки,
Зірвеш неглядно вигадану ноту.
Я все продумав, і твою ходьбу,
І сутінки незайманих гнилих туманів,
Твоє нещастя й вічну боротьбу
З морями примх, з нашестям океанів!
Ти йди, не оглядайся, не втрачай!
Все правильно, тебе ніхто не судить!
Ось тільки все минуле не скидай з плеча,
А станеться вже так, як буде!
Широкі кроки, поспіх і печаль
Несеш, спішиш, летиш у даль…
30.07.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203658
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.07.2010
Безсонні ночі й сонні дні примарні
Я бачу, та душа моя жива -
Так прагне осягнуть небес безхмарні
Високі у поезії слова.
Можливо, тільки в роздумах спасіння:
Без них пустує голова,
І як нечуване благословіння
Прокинуться в поезії слова.
Не відчуваю болі, бо моє терпіння
Загартувалося від слів пустих,
Погода літня й вітряна осіння
Не створить у думках весняний штрих.
Як добре, що весняна мить
Натхненням новим прилетить.
22.02.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203473
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.07.2010
Ніхто не вигадав ще нових слів,
Нових цитат, історії нової,
Ніхто, і навіть ті, хто так хотів
Позбутися неприязні й любові.
Віками років й тисячами днів
Я буду списувать єдину риму,
А той, хто впевнено хотів і не зумів
Й не зрозуміє зараз істину єдину.
Так, я зробив помилку, я втікав, мій гнів
Переростав нестерпністю до всякої любові,
Але мій висновок, моє рішуче “ні”
Не визначає кореня у слові.
У світі є ненависті і зла сорти,
Так мало легкості, блаженства, доброти!
20.02.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203472
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.07.2010