| Сторінки (2/122): | « | 1 2 | » |
А в чем разница -
Отечество и Родина?
Или это как Николай и Коля?
Или это как лень и воля?
Ты назвал себя патриотом,
Почти спаситель народа!
Подарки направо - налево,
Жена - на балу королева.
"Ах, столь прекрастная пара!
Такого, как он не бывало!
Спаситель, мессия с народа,
С ним вместе шагает свобода!"
А дома...
Жена - королева
Рыдает и ходит налево.
А сын - наркоман (тсс, молчанье).
Ну что это за наказание?
Старушка - мать всеми забыта
В селе захудалом живет,
С окошка, узором покрытым,
Все сына - спасителя ждет.
И верится - вот он приедет,
От снега расчистит дорожки,
Как в детстве: "Люблю тебя мама"
И поцелует шершавые ладошки.
Напрасно ждет...
Есть Родина. Есть Отечество.
Обоих их не предают.
О люди, позвоните вашим матерям,
Они, как Бога, вести ждут.
1.03.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203987
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.08.2010
Пожалійте мільярдера!
В нього ж так багато грошей,
Що, здається, все ти купиш -
І любов, і славу й дружбу.
Та чи так? Чи все навправді
Продається, як шмат сала?
Чи любов та не захоче
І собі з пів мільярда?
Чи не згине вона раптом,
Як знайдуться ще багатші?
Чи така любов є справжня?
Чи така любов пропаща?
Славу купить він - а далі?
Де й подінуться медалі?
Папарацці йдуть по п*ятам.
Ох, і важко ж жить багатим!
Та і друзі всі шалені,
Доки є бабло в кишені,
Тільки ж грошики зникають -
Зразу й друзі пропадають.
Пожалійте мільярдера!
Він ночами вже не спить,
Все рахує і рахує -
Ну хіба так можна жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203979
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.08.2010
Нам в этой грязи есть силы еще лазить?
Барахтаться, словно лебедь,
В болоте, где черви.
Смотреть на луну
И видеть ржавый диск,
Наклонятся к розе
И затыкать нос от вони.
Разлагается общество –
Не беги, и ты успеешь
Получить свою порцию яда,
Запить ее сиропом сладким обещаний.
А после понесут куда-то,
Где 52 жили, а теперь лишь 46,
Когда-то жили, а сейчас?
Не надо гонораров, господа,
Ведь клоуну награда лучша – смех!
30.10.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203840
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 01.08.2010
Коли він помер - над могилою ридали
І несли вінки, оздоблені золотом.
А при житті говорили: "Невдаха!
Він нічого не вміє, живе порожньо"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203793
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2010
Жил на свете ёжик и еще жил ёж.
Разница какая – сразу й не поймешь.
Ёжик на самом деле девушкой была,
Что любить хотела и любви ждала.
Ёж (не путать с ёжик) - парень молодой,
Бесшабашный, смелый, резкий и смешной.
Не спеша, каждый своей жизнью жили
Страдали и мечтали, дружили и любили.
И друг друга они не знали совершенно
Пока не получили подарок от судьбы отменный.
Две недели в подарок – разве этого мало?
Для любви мало, а для раздоров времени навалом!
Они выбрали второе.
Часто сорились, мирились лишь порою,
Друг друга искренне ненавидели.
Глупцы, за ненавистью любви не видели!
Шанса друг другу не подарили
И все надежды собственноручно убили.
Она смотрела, как он обнимает другую
И говорила: «Я не ревную!»
Он смотрел, как она с другим танцевала:
«Ах, судьба, зачем ты мне ее послала?»
А когда пришла минута расставатся
Он не пришел к ней даже попрощаться…
А к чему тут ёжик и к чему тут ёж?
Ты ведь их не знаешь, всеравно не поймешь.
Это их клички только друг для друга,
Что – то наподобие замкнутого круга,
Круга, где есть только он и она,
А вокруг любовь и тишина,
Круга – единственного места,
Где они могут быть рядом,
И он для нее, и она для него
Надежда, счастье и отрада.
03.01.2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203471
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2010
Вірити й чекати? – Ні!
Сумувати у журбі? – Теж ні!
А забути? – Так! Розлюбити? – Так!
Не належати до племені невдах!
Полюбити – як уперше щиро,
Та взаємно – бо така дає нам сили жити!
Кинутись в бурхливий вир життя.
Це життя і всіх людей любити!
Вірити у краще. Бачити веселку
І нічного міста вдумливі вогні.
А хворобам, горю і печалі морю
Крикнути нещадне, непохитне : „Ні!”
Все забуть погане, пам'ятать хороше,
Бо для щастя зроблений цей світ.
Лиш розправить крила, посміхнутись щиро –
І тебе чекає зоряний політ.
Якщо ж скажеш: „Важко.
Майже нездійсненно,
Так я жить не зможу”,
То сиди, страждай,
Бо порізать вени –
Це не так вже й складно,
Набагато важче жити борючись
7. 03. 03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2010
А осінь приходить неждано –
З своїми листками – сльозами,
З своїми німими дощами,
З ночами, де хочеш померти
І більше у світі не жити.
Осіннє кохання – останнє,
Ти більше не зможеш любити.
Хоча буває грає ще листя
Свою симфонію літньої мелодії,
А серце шепотить : „Ну залишись ще зі мною
Хоч сьогодні ти...”
Даремні сподівання осені –
Прийде зима і замете усе снігами,
Та я зими вже не боюсь –
Вона – це звична пора поміж нами.
Три осені пройшло і три зими,
Чотири весни й не єдине літо.
Тобі я посилаю сонце без кінця,
А в відповідь ідуть зів’ялі й мертві квіти.
І знову осінь стука у вікно,
Уже четверта – чи ж мені радіти?
Ти десь у цьому світі є,
Але від цього менше не стає боліти?
21. 10. 04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Вони не були коханими,
І навіть друзями не були.
Жили своїми різними долями.
Один без одного жили.
Нікому й гадки не спадало
Сказать, що з них була б хороша пара
Аж надто вже вони не схожі
І майже повністю ворожі.
Він закохувався з швидкістю світла
То в ту, то в оту, то в іншу.
Вона в серці почуття з минулого ховала,
А іноді здавалось, що ніколи й не кохала.
Він кричав: ”Ти ображаєш людей!
Подивись на себе збоку – снігова королева."
А вона й справді людей ображала
Й шукала іншого життя для себе.
Він бив руки об стіни і кричав:
„Подивіться – це робить зі мною любов! ”
А вона дивилася на ці руки і думала
Як низько людина цінує свою кров.
Інколи він цілував її в губи,
Мабуть просто так, як друга.
А вона ці поцілунки забути намагалась
І боялась, щоб знов не закохалась.
Він би хотів її позбутись назавжди
І хотів би її ніколи не знати...
А вона лиш одного хотіла –
Когось по – справжньому покохати...
2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Свідомість людини буває примарна.
Бува, що сила – тільки в м’язах,
А в голову заглянеш – там порожньо,
І груди розітнеш – нема там серця.
Слабкий не той, хто зростом не доріс,
Не той хто „від вітру хитається”,
Слабкий той, хто бажаннями живе,
Мов тварина - дика, неприкаяна..
Той хто п’є – людиною не стане,
Там замість крові вже тече гаряче пійло,
Там замість серця вже стоїть стаканчик,
А замість мозку – пляшка з – під горілки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203149
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2010
Вже забули, що таке любов,
Що таке побачення
І рук ніжні доторки.
Звіриною є людська натура,
А насолода – ні, це не кохання!
Спочатку цілуєш одного,
А потім іншого –
І різниці зовсім немає.
Це не любов!
Це звірячі інстинкти,
Та навіть не розмноження –
Презерватив бо в кишені.
Не перелюбствуй – заповідь така,
Але до чого ж тут любов?
Людина перестала буть людиною.
Годинник цокає давно в зворотній бік.
16.12.2007
P.S: надто чутливим прохання музичний супровід не вмикати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Мій Бог, о як я хочу закохатись,
Заплющити на все у світі очі
І щоб у серці був отой єдиний,
Який здійснив би мрії всі дівочі.
Щоб разом полюбить плаксиву осінь,
І не боятись холодів зими,
А на весні вдихати пахощі бузкові,
Зходить зелені літа килими.
І бачити в його очах всі барви світу,
Тонути в ласкі, мовби в океані.
Забути все. Іти на зустріч долі
І розуміть, що ось воно - кохання!
О, де мій милий заблукав, хороший?
Серденьку як його пізнати?
Шепоче доля :"Щоб його зустріти
Навчись спочатку відпускать й прощати"
11.10.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010
Им любовь дарит крылья...
Ты не веришь?
Посмотри на деревья -
И они ведь летают
Белым цветом по миру.
Ты замри на секунду -
Видишь снежные стаи?
Снега, что не тает,
Снега, что весною...
Господи, зачем же
Эти две недели?!
После - как убитый,
Как упал с вершины.
А вы говорите:
"Нет любви в деревьев!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202967
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.07.2010
Тиша. Ні звуку. Один на один
Серед безлічі непомітних людей.
Рука в руці – немов сплетіння доль.
Тепло чаруюче і сила від долонь.
Очі...Сірі. та ні ж, як небо блакитні,
Бездонні і єдині у цілому світі.
В них зараз біль і невловима туга.
Очі того, найдорожчого, але – друга.
Голос... Низький і навіть хриплуватий
Але ніжний, бо і говорить з
Тією самою ніжністю
Хоча й намагається її приховати.
Людей немає – лише двоє в світі.
О, зупинися мить!
Радію, веселюсь і посміхаюсь –
А серце все ж болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010
Кольца...Кольца…Судьбы …Судьбы…
Идут по жизни чужие люди.
Чужие люди друг друга ласкают,
Чужие люди друг друга обнимают.
Чужие люди…Их никто не судит.
Никто не знает что они ЧУЖЫЕ люди.
У них чужие привычки и взгляды
И взглядов других, не своих, им не надо.
Чужая мебель, чужая посуда,
Чужие сны и чужая простуда.
И если кто-то из них говорит: «Апчхи!»
Другой не отвечает: «Здорово живи!»
Чужие руки друг друга касаются,
Чужие губы в поцелуе сплетаются.
Чужие люди по жизни шагают
Не зная, что счастья в других забирают.
Чужие люди…Чужая планета…
И кажется жизнь наша чужого цвета,
И в ней ненужные есть детали.
А нам бы счастья увидеть дали…
13. 02.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202835
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2010
Любовь - странное, редкое чувство,
Чуть похоже на удары тока,
Чуть похоже на приступ удушья,
Будто тонешь в глубоком потоке.
И, казалось бы, берег так близко,
Но все вдаль уплываешь внезапно,
и кончается воздух в легких,
С губ срывается только проклятье.
Волны бьются об острые скалы,
Разбивая в кровь нежную кожу.
Ты один. Ты один. Ты покинут.
Есть лишь Бог, но и он не поможет.
То, что грезилось счастьем, покоем
В фальшь и ложь превратится успело.
Я уйду, я хочу жить комфортно.
Будь одна - ты сама захотела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202631
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2010
Убеги от меня.
Убей равнодушием,
Жестокостью слов.
Может проснусь
От любовного сна
И почувствую жизнь,
Всю как есть -
И с тобой.
Ты прости - я ведь кошка.
Где хочу, там гуляю.
Коготки упорно оттачивая
Для тебя. Для него. Для нее.
Убей меня.
Брось, как куклу.
Ударь. Ну очнись же!
Очнись!
И опять под дверью цветы...
Я смеюсь.
Я плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202629
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2010
Я не поэт, не писатель,не критик.
Но кто я тогда?
Может клоун?
Стою лишь для смеха на поприще этом
И тухлые яйца повсюду бросают.
Они мне кричат : "Ты ничтожна!
Ты душою, как зло!
Ты, как грязь некрасива!
И талант не ищи - его нет, понимаешь?"
Я не верю вам, пьяные твари,
Я не верю, что мир лишь для вас!
Я не сдамся!
Ты слышишь, чудовище ада!
И, зубы сцепивши, порву паутину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202517
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.07.2010
Він прийшов до мене неждано,
Та частинка гріха солодкого,
Той шматочок яблука забороненого,
Те бажання, що досі десь спало.
Я кричала йому: „Я не можу!”,
Я молила: „О, ні, не треба!”
Шепотіла: „Іди від мене...”
І благала: „Залишся, любий.”.
Стукотів десь тривожно дятел
І дерева гілки хитали,
Вітер пісню сумну заводив,
Та були лише двоє в світі.
Зупинилася мить на вічність,
Сонце в небі – світило щастя.
І, здавалось, - все на завжди,
Думалося – все це справжнє.
Але вічність виявилася короткою,
Аж надто короткою, любий!
Не бути долею, якщо не доля бути.
Чужого щастя вкрасти не можливо.
9.09.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2010
Сумую за часами гільйотини,
Коли не мали права на помилку,
Коли один неточний крок –
І голова вже покотилась,
Не мало значення – чи королівська чи прислуги.
Тоді була одна для всіх розплата
За обіцянки солодкі та брехливі,
Бо ж лезо гостре – ріже, мов би масло
Пусті перуки підлих шахраїв.
Якби ж поставить гільйотину на Майдані!
Мабуть багато б хто задумався б й замовк,
Куди б і ділися всі з „чистими руками”,
Акваріумом стала б Рада –
Риби ж бо не вміють говорить.
18.12.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202392
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2010
Коли моя муза втіка –
Стає дуже сумно,
То був наодинці,
А наче із кимось,
Тут – раптом порожність
І ехо немає.
Куди ж вона? Хто зна?
Мабуть йде до інших.
Чи я її варта,
Всесильної музи?
Чи є в мене стержень?
Чи в’яле бадилля?
Ростиму до верху?
Чи вниз простелюся?
Ітиму вперед?
Чи втікатиму швидко?
Прости мені, музо!
Дрібна я комаха!
Стріляй мені в серце –
Воно ще болить...
1.03.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2010
Співав на площі одинокий трубадур,
Не восхваляв царя, не бив йому поклони.
Співа про те, що, зрештою, час змін прийде
І відпадуть всі давні забобони.
І зійде сонце в мить таку.
Нарешті зійде - після цих століть пітьми,
Спадуть кайдани, зітруться душі кордони,
Знов будуть люди, як колись - ЛЮДЬМИ.
І буде править батько справедливий,
Не править, а скоріше наставляти.
Все зникне зло із нашої планети,
Навчаться знову люди всі кохати.
На гратах розцвітуть троянди.
Брехня - і слово й зміст, - кануть в літа.
Не буде більше війн, не піде брат на брата.
Душі цінитись стане красота.
Отак співав на площів трубадур.
Кати лихі царя його не зачіпали,
Бо правди паростки й крізь цеглу проростуть.
Я вірю - щастя знову буде з нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202286
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2010
Йшли по сходам два щастя, дві долі.
Задушевна розмова тривала.
Гомоніли про те і про се.
Перша доля над іншою "ржала"
"Подивися на себе - ти мариш!
У житті не буває любові!
Знаю пристрасть, і дружбу, й байдужість,
А все інше - то сни кольорові.
І шукати щось там, де немає,
То невдячне і безглузде заняття!
Краще жити собі в шкаралупі
І ховати всі власні бажання.
Ти - дурна, ще мала, ще й невдаха,
Зрозумій - егоїстам простіше.
Це чудово - себе лиш любити,
Себе пестити й часто жаліти."
Але інша тут доля озвалась:
"Ти пробач, я не можу мовчати,
Хай в незгоді, хай в бідності. горі,
Але хочу я всеж покохати.
І нехай почуття це розтопче,
Посміється і викинене з серця,
Хай я буду страждати й хворіти,
Але знатиму - серце ще б'ється"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2010