| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Рік і сім місяців
Дощі з тебе ідуть.
Спина як друшляк та вологі мізки.
Рік і сім місясяців.
Де наш компас, де суть?
Теплий сон, не гаси –подрімаєм ще трішки.
Обідня пора
Наче вічний пікнік,
Мов смажиться риба, мов чай з материнки.
Картава хода,
І кульгаючий крик.
Фіксуємо ціль і рахуєм сходинки.
Іржаве відро,
В ньому зоряна ніч.
Присмачена кров твоїм поцілунком.
Під фото Монро,
Я, воскресла каліч,
Лежу у відрі, розливаюся трунком.
Тут прірва вітрів,
Тут приглушує біль.
А пам`ять не хрест, а ліщини горішки.
Дитячий твій спів.
Недосолена сіль.
Реальність – не сон, подрімаєм ще трішки.
Коли сонце згорить,
Та скінчиться це шоу,
Молекули мої з твоїми знайдуться,
Згадам цю мить
І присмачену кров
На поспіх доп`ємо з розбитого блюдця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2010
Осінь схожа на день
День схожий на вечір
Під вечір дощить,
Доречі
Холодно в плечі.
Життя схоже на сон.
Сон жахливої ночі.
Боляче в очі.
Кулька бетонна в мізках
Бетонні мізки задубіли.
“Ви щось хотіли ?”
Кроками міряний шлях
Смерть наміряна віком
Чи Божим бзіком.
Вагомий антропоцентризм-
Щось кимось когось називає
-Воно собі знає.
Солодкі соплинки жалю,
Кислі сльозинки печалі.
Баби б каньчали.
Позаду й спереду тунель
Кимось замкнутий зненацька.
Вітряна цяцька.
Скурений дим до легень
Легені в дірках – то відносно.
Неголосно й злосно.
Партійна політика.страх.
Евакуатор на місці.
Печися у тісті.
Дрижаки. Дриглі. Холодець.
Желе полуничне “Надія”
Perpetuum mobile ДіЄ !
Вікно, що горить моя хата.
Намок літачок, розчинився.
Неголена пика, а брився.
Клітинка на небі одна
Спричинена типовим сміхом .
Росту під горіхом.
Осінь схожа на день
День схожий на вечір
Під вечір дощить,
Доречі
Холодно в плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198239
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.06.2010
Мої губи позбавлені крові,
Під очима синява кінця.
Моє серце ще б`єтся в долоні
Зачароване в коло яйця.
Ти лежиш незнайомо і мертво
В павутині посоння. І я
Непомітно зішкрябую з неба
Штукатурку, зірки та сміття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198238
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.06.2010
Гора вмирає. Зголене її волосся
Піде на сірники на паркани,
На дурнуваті цяцьки для дорослих
Та в основному кимось крадені дошки.
Гора не вмре у тиші. Механічний гуркіт
Оближе смерекові кістяки,
Що небу посилають скрип і шурхіт
Невизнані кістяні літаки.
Гора не вмре спокійно. Армія спітнілих
Буде вовтузитись, кричати «віра», «майна»,
Ворочити пеньки хрестів пралітніх
«Ади дивис яка у мене туфля хвайна».
Іще вовтузитись, кричати «майна» «віра»
І потечуть в її річках криваві гімна,
Бо то вже є не туфля, а кирка.
Гора помре безславно. Збайдужілий погляд
Чиновника, курортника, продажного гуцула-юди
Упаде з тліючим окурком поряд.
Ми всі недопалки. «Такі ми вже є люди».
Виправдання негідне і пусте
Гора помре самотньо. Її рідні сестри
Відвернуться, бо вже в приватній власті
Вони також приречені померти
Та ще надіються уникнути напасті
Поки під лісом ще газдує дід Федот.
Гора померла. Її плоть хоронять
Грязюкою гливкою на лопатах.
Та смерть її в статистиці виходить
Народженням курорту у Карпатах.
Рихтуйте лижі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198068
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2010
Умію бути злим, і облизнувши
Цей світ, прицмокнувши сказати, що лаjно,
Забити горло спогадом минувшим,
Продати душу тіла і душі майно.
Умію бути добрим – це погано,
Корисливий затріпає вольтаж.
Смакую власну ртуть, рахуючи догани,
Per mea culpa розчинився мій міраж.
Умію бути щирим, тихо – мовчки,
Так тихо, наче ковзають думки
Обличчям підставляючись під зморшки.
Бруківка надто вогка. Крапки три.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2010
Цей винахід забудеться незбутно,
Так само як іржава тятива
Натягнута, й відпущена нечутно,
Стрілу пускаючи в примхливе небуття.
Рогівка ока із піском торішнім,
Здичавіла ця стежка, не пройдеш.
Не в згоді із Всевишнім, тим колишнім
Ледь грішним. В решті сенсу не знайдеш.
В пірїнах весь, в пуху торішній вітер.
Присутній запах диму, - він лиш мій.
Старезний твій помолоділий світер,
І ти у ньому.-Мрій, нездаро, мрій.
Проржи іржу прошарком зашарілим,
Тримаючи на руцях немовля,
Заглянь у душу об`активом запотілим,
З близької відстані, середньої, здаля.
На гілля порозвішуєм волосся,
Затьмяний місяць ганчірками протремо,
Докрутим лямпку, оголосим її сонцем.
Проп`єм життя, і свої мрії проп`ємо.
Так шкода, що не завше чистий аркуш,
Так шкода, що душа така сама.
Так шкода, що не можна просто «плисти»,
Так шкода, що приплив, а тут –«нема».
Здивовано в весняній калабані,
Вдивлятися в свою майбутню роль.
Загинути вагомо на майдані,
Під обстрілом варених бараболь.
Задзюрить джинси і не зрадити ідею,
Закохано дивитись на хмарки,
Зійти із рельс не ждавши апогею,
Міняючи думки на цигарки.
Про що слова, про те що їх немає,
Лиш п`яний дощ і пригорща багна.
І час від часу за спиною хтось стріляє.
Туман і їжаки. І десь вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.06.2010
Крок, крок, ще раз крок.
Прийшов…
- Що ти приніс?
- Повнісінькі жмені зірок.
- А де, де ти всю ніч блукав?
- Я? Я всю ніч зірки для тебе лапав.
- І що мені з ними робити?
Розіслати родичам, чи в зупі зварити?
Чи в шафу сховати?
- Кинь у смітник! А я пішов спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
Я хотів би потрапити під протекцію лісу,
Насолоду рецепторам – смак крем-брюлле,
Чудувати тебе, шо казкову Алісу,
І утопію хочу, кращу ніж у Рабле.
Так не зле пару крил, або ні, краще три,
То – святкові, на будень, а ці треба в пралку.
Прагну в гори втекти і спалити мости,
Зняти «В класики гру», чи «Наталку-Полтавку».
Не погано б з Енштейном зіграти у шахи,
Вбити Сталіна, Гітлера чи ще когось,
В медитацію впасти буддійським монахом,
На гітарі навчитись, не палить папірос.
Мам бажання деревами світ засадити,
Засадити на місяць восковий парад,
Стати гуру у секті, під ВР навалити,
Загубити карат, десь на сотню карат.
Я волів би віткрити архідревню культуру.
Ще би пива. Весни, але все то – понти.,
Крім платівки Бітлів. Маю дивну натуру.
Дай но я запитаю. А чого прагнеш ти ?
-Зачекай, розсмішив, шестикриле створіння.
Уявляю собі, ти – буддійський монах.
Є претензія, мрія, банальне бажання
Щоб кохав ти мене, як у своїх віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010
Занурившись обличчям у кущі,
Підкований підручником з ботаніки,
Затискую емоції в кліщі
Відхрещуюсь зашкірено від паніки.
Ламаючи формальністю снаряд,
Тримаю пульс на нашій точці збору.
Закусую думки усім підряд
І запиваю всім без перебору.
Обтрушуючи з рукавів твій попіл снів,
Порох віків, цей сніг, який не по сезону,
Закутую тебе у фікцію віршів,
Лишаю у кущах, як елемент декору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010
Ну а давай! Приховані маразми
З душі, на виліт, просто в унітаз.
Твої оргазми, мої метастази
Ждуть хепі енду. Та чомусь я пас.
Ні не чомусь, мені то добре втямки,
Що за дверима кисень та вода.
Але рука тремтить при доторку до клямки.
І я тремчу, і протяг, і вона.
«О Боже»! – Бог тут ні при чому.
«Ах дідько» - теж не при ділах.
Ти..краще..пізно..спати йди додому,
Я теж додому, кожен по кутах.
А завтра що? – а завтра зійде сонце.
А потім що? – Напевно що зайде.
Філософ граний! Пірваний прідурок!
Спаскудив все. Ненавиджу тебе !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2010
Він біг крізь ніч, шарнірами скрипів.
Програма збилась, нитка розірвалась.
І розум електричний геть скипів.
І чорна кішка. Де вона тут взялась.
Сіклися іскри з під сталевих ніг
Лишаючи для перехожих лиш узбіччя.
Блював транзисторами і усім чим міг.
Смурне каліччя, ржаве протиріччя.
Творець триклятий, нащо ти творив?
Науки ради? Для нічного спринту?
Ти що в той день метеликів ловив?
Ти все наплутав. Совісті хоч крихту!
Добу назад зібралася вся знать.
Симпозіум. Світила. Він прокаркав
Що два плюс два дорівнює..десь…п`ять.
І соромно. І страшно. І заплакав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197002
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2010
Я голомозий дух бійця,
Я той, хто подає кастет з за спини,
Я той, хто доведе все до кінця.
Я дикий крик, я- бризки слини.
Я кров на кінчику ножа,
Я ніж на самім краю крові.
Я чадний газ, я смерть, іржа,
Я пістолет у дотик скроні
Я шмат цеглини у мізках.
Я хтиве дуло автомата.
Я Фреді Крюгер в ваших снах.
Я розпач болю, гірше ката.
Я підпис в вироці на страту,
Спітнілий палець на червоній кнопці.
Я збій в серцевім апараті.
Я шльопанцем по вашій попці.
Я колапс, я армагедон,
Апокаліпсис, фертик, рура.
Я біохазарда бідон.
Граната –прєлєсть, пуля – дура.
Я у майбутнім душогуб,
Та зараз се пусті балачки.
В мене на тижні виріс зуб.
Я немовля, я повза рачки.
06.01.2009 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196656
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.06.2010
Розкажіть мені як краще жити,
Їсти, пити правильно, яким
Засобом найкраще посуд мити,
Шнуруватись бабським чи морським.
Несвідомому, вкажіть докладно,
Під яким кутом робить дітей,
Як голитися : паршиво, чи на гладко,
Як ладнати ручку до дверей.
Поясніть хутшіш, вам краще знати,
Панувати має цар чи Бог,
Він, Вона, мо, інші супостати.
Чим і як мені чавити блох.
Як сушити весла, може феном?
По фень-шую лляти, під шафе?
Йти на гей-вечірку чи на пленнум?
На Великдень яйця Фаберже?
Знаю певно, ви безпомилково
Вкажете мені на вірний шлях.
Молюся наосліп, бездротово,
Будь то Крішна, Будда , чи Аллах.
Я не знаю, курде, ну не знаю:
Шворку бути білим на петлі?
В нім висіти рівно? Ну благаю
Відповідь подайте на Ті-Ві.
А ще краще, зсилку держстандарту
Надішліть, будь ласка, vip-листом,
Бо зібравсь собі спалити хату,
Та нема інструкцій,- це облом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196650
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.06.2010
Твої фотографії у стилі Ню,
В моїй голові, бо ж в картонній коробці.
Я обіцяв не писати дурню,
Та лопла спрунжина в некерованій кнопці.
Рятуєш весь світ, та рятуєш мене,
Вважаєш, що краща шамана, мольфара.
Караєш службовців, повій і т.д.
Стоїш на хмарині – це повітря плюс пара.
Під снігом торішнім майбутні сліди.
Десь, щось неодмінно, взяло та й збулося.
Очікуєм щастя в чеканні війни.
Сплітаю світи. Заплітаєш волосся.
Писала листи і палила листи,
У грунті моїм запустивши коріння.
То певно гріхи, я несу ці гріхи,
Хоч тяжко нести, то мабуть від паління.
У буднях сирих, там, зажурений мер.
Погані дороги і красивий автограф.
Сліпі цуценята прозріють тепер,
Там кільця на зрізі – мого древа біограф.
Укусом мурашки руйнуєш міста.
Товстий мародер йде вперед, худий – слідом.
Без тебе ця вулиця зовсім пуста,
Наосліп намацана скурвленим мімом.
То хліб – то є плоть, то вино – то є кров.
Ми з`їли месій тисячі. Неспростовно.
На шиї табличка, там крупним : «Любов»,
Любов не всесвітня, лиш тебе стосовно.
Бійців невідомих гвоздичний парад.вага
Ласкавих лассо недоказова гуща.
Тікаємо від настанов та порад,
Стискаєм долоні, ледь чутно,і дужче.
Як пес дворовий я шукаю твій слід,
Шукаю твій погляд, шукаю палити.
Творець сего світу був хворий на СНІД.
Тебе ж хто створив?-Двері навхрест забиті.
Ти авторське право, ти фальсифікат,
Водночас і цукор і сіль, і… з-з-з холери,
Присяжних ти суд, адвокат ти, і кат.
Вважєйте, у мене погані манери.
Зніми свої крила, бо у ліжку помну,
Незграбні цілунки, незграбно – бажано.
Я обіцяв не писати дурню,
Та як не писати про тебе, кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2010
Кохана!
Холєра, що температура
Як коньюктура ринку
підвищилася, дура.
Про що ти думаєш,
Коли лежиш під моїм деревом?
Чи се не ти? – То я зі своїм маревом
Видовбую з легень
Покору та повинну хтивість
Та миле мило
Підвищенна чутливість
На мильну милість.
Пробуджує твій голос крізь фіранки
По джалізовій рурі…
Сніданки, ранки, ранкові вавки,
Тепленькі тапки, в них кігтики і лапки
Моєї мавки
Чашка кавки, кульочок хавки.
Все в рифму йолкі-палки.
…В мені як п`єса розігралось.
-А по джазовій рурі теж не зле.
І моє Я не Я таке верзе,
Що соромно усім: сумній бабусі
Купі туристів, водію в маршрутнім бусі
До твого дому що із гір мене везе.
Прийду, поп’ю з твоїх долонь цілющу воду,
По класиці, не в ідіотську моду
Красивих слів, надмірностей
Блатних хімічних ліків,
Синтетики естетики,
Тупих формальних бзіків.
Я просто обійму
й термометр
розб`ється в друзки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2010