| Сторінки (2/128): | « | 1 2 | » |
***
Я не просто…
и мне здесь место,
не любой!
Впрочем,
лбом деревянным тресни,
впейся в боль.
Хочешь, вешай свои картинки
к облакам…
мне не жалко себя растрынькать
на плакат,
шелестя лепестками рвани:
близ не стой!
каждый день здесь
меня таранят
пустотой.
Я ещё…
А когда вслепую –
камень брось,
звон стекла над тобой ночует,
песен горсть.
Я, как будто, из раны неба
Ссыплю снег
Разлетается серым пеплом
Белый свет.
|От фонаря|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220259
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2010
***
Деревья-воины,
прикованные
корнями
к собственной яме.
Вместо схваток –
песенная прохлада.
В кроне вороны,
В корнях мыши,
Под корой – короеды…
Хочется движения и победы
Над собственным монументом…
Кроме шелеста веток
Ветром –
Никаких поблажек.
Каждый
Однажды ляжет
Под ударами топора –
Парад
Смертей…
Но деревья-воины
Собственными трупами
Падают на лесорубов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219685
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2010
***
Против воли
друзья и мысли –
против…
День бесполой
нахальной крысой
бродит.
Наглой тенью
вползает темень
в храмы.
Всё плотнее
вжимает время
в камень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219669
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2010
***
Твоє «Зздрасьте!» рівно добу
пролежало у морозилці,
від цього «…др…» прозвучало як скло,
що луснуло від холоду:
не лунко, але старанно.
Ти приходила вчора заключати Угоду
«Про дружбу та співпрацю».
Відтепер я фігура «non grate», до того ж
ембарго на сумісне запроваджування часу.
Коли Холодна Війна скінчиться, ти, чи
за дорученням Барака Обами,
чи із амбіціями Хилари Клинтон, сама прийдеш
домовлятися про «перезавантаження»,
я подарую тобі тільняшку.
А що? Мало хто дарує замість квітів тільняшки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2010
***
Якщо на сороковий день ти вже не скімлиш,
Лише спостерігаєш за круками,
Що колувають над містом,
Набридло слухати співчуття та іпохондрії,
Ти візьмешся за генеральне прибирання.
Це ззовні незрозуміло, чому так сумлінно
Змиваєш пил з підвіконня,
Ретельно шмугляєш скло
Ганчіркою із розтином для миття вікон.
Прагнеш змити мій погляд, мій подих.
Повідносиш геть усі мої речи на смітник –
Бажаєш спекатися споминів.
Коли після тривалих погожих днів
Має випасти дощу, мені припаде наснитися,
Але ти подаруєш таку примху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2010
И тихо, тихо ночь текла
Трусцой, от тучки к тучке.
Б. Пастернак
Бабье лето
Под каждый стук и каждый щёлк
Сучка или ореха
Китайский ткался лёгкий шёлк
И растворялся эхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2010
***
Над полем, за лесом,
туман неестественен.
Он красен.
Там, после сражения,
стоит испарение.
Но праздник
немых
нарушает
не сбор урожая:
распухла
дорогой былинной
взбешенная глина.
И мухи,
и крысы,
и звёздные выси –
всё мимо.
Лишь солнечный бубен
в руках херувима…
Но нимбом
повисла усталость
над прахом, над сталью,
над пульсом.
И запах свободы,
вокруг распростёртый,
не вкусен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218737
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2010
***
Совращение, то есть вместе.
Враз счастливы,
Возвращаясь друг другу песней,
Письмом прощальным.
Сладко вралось, а всё иное
Домыслю сам уже.
Со-вращались…
Ну что ж так ноет:
«Замужем»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218302
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2010
***
Я приведу тебя к звездопаду,
Только не бойся, смотри…
Только прислушайся, звёзды рады
Переродиться в крик.
Голос качается, оттолкнувшись
Близких, единственных губ.
И, вместо звёзд, снегопадом закружится
Звук оркестровых труб.
Ночь поскользнется на звёздных лужах,
Делая реверанс.
Нам вместо звёзд снегопадом закружится
И перельётся в нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216332
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2010
***
Осень. Ясно. Пестреют каштаны.
Утро школьной порой верещит.
Лето, замершее нежданно.
Позаброшенные плащи,
Злые призраки Тамерлана,
Зонт, от стрел дождевых ветхий щит,
До поры. До грохочущей тучи
Чёрной тьмы на коротких ногах,
До пощёчин взлетающе-жгучих,
Обжигающе-злых. А пока –
В блузках тоненьких девичьи груди
На лету… налиты… напоказ!
Осень, лето ли? Кто рассудит?
Эти встречи тревожно желанны…
Осень. Ясно. Пестреют каштаны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215471
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.10.2010
***
Кажется, снова осень,
Кажется, вновь неожиданно…
Катится солнышко в просо,
Спрячется солнце, как жить тогда?
Ты консервируешь туфли
И обуваешь ботики
Глазки твои припухли,
Губки твои не бог весть как –
Помадкой гигиенической,
Нет на ресницах туши…
Ты себе зиму вычислила
Ткни себя в зиму, ну же!
Вечер прохладой нежит,
Вечер в прохладу прячется.
Краски ложатся бешеные
Вдоль-поперёк и кляксами.
Пьяненьким Санта-Клаусом
Солнышко предзакатное…
Можешь мне не рассказывать
Вижу, какая ты гадина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215400
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2010
***
Куклам резали их косички,
Рвали куклам ручки и ножки,
Куклам спички в их дырочки пичкали
И срезали кожу кусочками...
А они, совершенно глупые,
Любят нежных своих хозяев...
Безответно глазенками лупают,
С полок вниз головой свисая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215378
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.10.2010
***
Тебе ещё только пятнадцать,
Ты куклы бросила только вот …
А хочется целоваться,
А хочется ещё большего.
Мамочка вроде не против и…
Но потерпи два годика…
А тот, что к тебе приходит
Сплошной… сплошная экзотика…
Короче, неандерталец.
Представьте, и это ему к лицу.
А ты – уколола палец,
Когда пришивала пуговицу.
А ты укололась больно ведь
И капелька крови с пальчика…
А папа… читает проповедь…
Ну, что ты заладил, папочка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211665
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2010
Молчим и о любви, и о сексе...
О чем угодно, но только не...
Молчание внушительно весит
Ползая по кафе между столиками.
Человек подает зеленый с жасмином...
Ты вновь просила себе без сахара...
Молчание... Толстое и противное...
Молчание нас обоих трахнет.
И, кажется, абсолютно никакой тишины,
Шум и гам вокруг, кофе, прочее...
Встаю. Ухожу. Иначе стошнит...
Иначе вывернет наизнанку ночь мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211625
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2010
***
Оксанці Гаджій
Кажеш: «Очікую, коли раптово напишуть вірші мені…»,
Любиться тобі примріятися хто би тебе розпанахав:
Йдеш вся така весіння, у сорочці розшиваній,
Обабіч бігборди гігантськими буквами: «Павлік, йди на фіг!».
Це ж епатаж, як на всю країну «вибори», з глузду з’їдь…
Що головне – обирають тебе сорока процентами.
П’ять претендентів лишилось по десять відсотків, лузери!
Десять залиш на тих, хто понині про це не мріє!
Кажеш: «Так хочу, щоб хтось брав на руки та ніс алеями,
Або у слід промовляв: подивися, оце ж Дюймовочка!»
У парках сидіти на лавочці, кимось клеєна,
Чи клеїти самої хоч Лесика, хоч, наприклад, Вовчика.
Це все маячня, не зважай, от пишу ахінею цю,
Й гадаю, кому воно треба, складати віршики…
Був би молодше, чи розумніший, сам би тебе поцупив…
Таку граціозну, елегантну таку, таку вишукану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
***
Избыток внимания – дождем по глади озера,
Гроза щелкает кнутом по ушам,
Аморальные руки продолжают свое стремление…
Там, где ты кричишь и смеешься,
Наслаждаясь теплом ночной воды,
Прямо под ногами плавают молодые русалки.
Ты и смеешься только от того,
Что, попадая в объятия, не замечаешь прикосновений.
Это мои аморальные руки,
Благодаря доброму согласию русалок,
Дарят ночное наслаждение.
Дождь то усиливается, то затихает…
Новый щелчок кнута стряхивает сон.
Остаток ненастья медленно крадется по груди,
Усиливая жажду тепла,
И только аморальные руки выводят из равновесия.
– Так нельзя, так нельзя, так нельзя –
Удаляется странным криком ночной птицы…
Когда соль на губах
Перерастает в замирание сердца –
Птица смолкает.
Под утро, русалки, прощаясь,
Шлепают хвостами по озерной глади.
Их чешуя разлетается по небу,
Напоминая о ночных играх
И, рассыпается росой, растворяясь в день.
Ты боишься смотреть мне в глаза,
Догадываешься о договоре моем и русалок,
Но только наступит ночь – заходишь в воду.
04. 07. 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199626
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 06.07.2010
***
Однозначные выражения спрятаны в сливной бачок.
Уходил, уходил – дальше некуда, возвращаюсь уже.
Постоянно спонтанные торги… и – что по чем?..
И каникулы на налоги твои, чтоб не пожаловался.
Я весь в поисках до противного… Плюс незачет
За разведку мою уставшую жить многовекторно.
Мне не нужен давно флаг в руки, на грудь – значок…
Ты не пробовала ни разу еще… сама поверить мне.
30. 06. 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199623
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2010
***
на дні провалля, тицяючись писком,
нестерпно теплий вітер –
зграя псів…
якесь манаття довге та облізле…
настільки близько аж
зірвало з місця і –
втрачання голови
безліч разів
до дідька лисого
десь на горі схопився
у особистій пластиці своїй
цілком красиво
зупинився вітер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198940
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.07.2010
***
Африка – смолоскипи скрапували,
Де під мул заповзати Нілу.
Де папірус чекає запалки –
Порятунок оскаженілий.
Африка – мільйони сумнівів…
Піраміди біжать… А зблизька…
Колісниця летить красунею –
Босі ноги і гола кицька.
Шкіра вимащена в олії та
Очі сажею всім підведені.
Африка, що наболіла так,
Відіграла свою комедію.
Той, хто пил у пустелі дмухає,
Не зважає, куди знесе його…
Африка – перероджені мумії
У палацах безмежних Києва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198938
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2010
***
у травах жіночого зросту
чекаю на лук і стріли
що дарував чаклун
під сумом каміння гостро
кружляє нечиста сила
замріяного відлуння
радію не збитим пальцям
без опіків власні губи
п’ють очі нектар вогнем
стерв’ятник кружляє вальси
ще вчора він у снігу був
тепер вполював мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
***
Чуєш розмови про вічне,
Себто осінь, дощ, соплі, інше.
На розі полиць закнижані
Розбіжності порнографічні.
Гортаєш часописи звичкою,
Роковану гадку вичавив:
Оказію спраги вивчено
Під поглядом феєричним.
День стогне безсмертною релею…
Чіпляєш руками потайки
Хоругви чужі над Говерлою
До сонця, до спраги, до гойдалки.
Кіптем клоновані стяги
Вимушують до Присяги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2010
***
Ти хочеш спокою. Я бачу перший сніг,
Він півстоліття мешкає в наметах,
Він Будду схвалює і Магомета.
А ще Христа. Тож обирай із них.
Не вмієш, то облиш. В твоєму сні
По закутках розставлені тенета.
Шукають пальці клавіші кларнета
Тендітні й до нестями мовчазні.
Ще півстоліття – по воді убрід –
Мелодії Його блукає привид,
Радію голосу її відзнак.
Пробач, не слухав, знизував плечима,
Тому завжди знаходилась причина…
Чекай на Нього. Він тебе впізнав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
***
Сьогодні ти — моя Африка,
Звичайна пустеля Гобі.
Твої бархани насичені
Бажаннями, замість спраги…
Твої варани приручені
Або приречені — спроба
Вдаватися ексклюзивною
Чи віддаватися… ранку…
Замріяним в екпедицію,
Хрипкоголосим власником
Старезної цивілізації,
Перетинаю хустку…
Напруженими сідницями
Торкаєшся — маєш рацію —
Мого сексуального рабства.
То я тобі — Заратустра*
* старий верблюд (араб)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
***
навіщо мені зґвалтовані пляжі Африки
де шкіра полускана між камбалою та крабами
то хвилі пустелі довічно завмерли на змах руки
з долонь підозрілих твоїх обережно закрапали
я конкістадором вирушаю прости мені
нікчемні цілунки обійми нікчемні за звичкою…
то після пожежі трава виростає нестиглою
то вітер злітає до твого смугастого личка
там де бедуїни та кров з молоком на сніданок п’є
обличчя із глини. і слина із рота бісова
обгорнеш мене перезрілою в сонці сутаною
і вимажеш пальці. з родзинками кашею рисовою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2010
***
Твоя зелена доріжка
Не вставляє.
Бо вистилаєш її по дошці
Не для мого розуму.
Дозволяєш крокувати нею
Ногами, переповненими
Брутальними подвигами.
А потім занотовуєш
У мохнатий щоденник
Метелика махаона
Сексуальні розваги флори.
Твоя зелена доріжка
Запрошує до спілкування,
Але не з моїм розумом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2010
***
Перше враження – голуб вітає – як завше очікуване(?).
Зазиратимеш в очі – волоссям тече – все на груди їй.
Так, нагадує постріл з гармат крем-брюле, тільки байдуже,
Що гармата мала – погляд свій опускаєш… ще трішечки.
Перше враження – лепська подруга в новому реаліті:
Якось ввечері дивишся телик – і ось тобі – здрастуйте!
А у неї ще роль головна, як завжди – з вибрикосами
І весь час на передньому плані, щоб краще побачили.
Перше враження – з вишки в басейн ідеальне занурення –
Утім, хапаєш повітря, а плавки хтозна-де у бортика,
Тобто ще у воді, ще ніхто до сих пір їх не витягнув,
Повернути щоб, бо ти замерз, із води не виходячи.
…Ось такенне головне моє враження на зобаченні.
Присідаєш край столику мовчки, і доки не схибив,
Замовляєш їй сік. Ні – два соки ще й тістечко.
І шукаєш потрібні слова, що на денці у кошику.
2010-06-12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2010
***
Ну, між нами розмови не вийшло.
Чільне – вилиск порожняви,
Вирішальне – емоції,
Потім – дезидерати.
Наостанок – складають вірші,
Що відтінком породжені,
Почуття залишають міцними –
Долучатись до зради.
Порятунок твій – приступ аглосії.
Химородуєш фрази силувані
До фіналу – феєрія –
Щоб до бога втікати.
Так чому же здалось мені,
Що тобою цілований,
Поцілункам не вірю я,
Поцілунків не вартий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2010
***
по Андріївському узвозу - сніг...
шалений, теплий
і останній
у спогадах про тебе
він дійсно теплий...
він швидко тане...
на Андріївському узвозі тихо...
ні,
це тільки здається тиша,
бо сніг - ледве бачиш душі.
бо церква повільно струшує
мої зізнання колишні.
мусиш тікати по тиші.
поки... ще не калюжам...
ти повертаєшся разом
із кавою, від кіоску.
там жінка груба й дебела
але не до тебе, калічного.
сніг котиться по узвозу,
сніг посміхається ласо,
дверима кіоску гепає,
бруківку під ноги висвячує...
та не звертай уваги -
спогади задля снігу...
вітер біжить від церкви,
жінка рахує виручку.
сніг - чи осіння спрага,
сніг - чи останнє лихо,
сніг - чи сумні дерева...
хто твоє ім'я викличе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195439
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010