Олена Куньовська

Сторінки (1/10):  « 1»

Мій

Я  буду  знаходити  його  слова  в  уривках  пісень,
В  уривках  дивовижних  творів  –  знатних  людей.
Вони  прозвучать  між  рядків  у  натхненних  віршах,
У  тиші  нічній,  у  розмовах,  в  простих  голосах.

Звучатимуть  вони  в  шумі  дерев,  у  гаю  
В  струмках  де  природа  малює  красу  
В  поемах  великих,  де  мудрість  така  ясна  
У  рядках  натхнення,  що  серця  глибша  

Його  слова  житимуть  в  серці  віків,    
У  змінах  часів,  у  душі  моряків.    
В  пульсації  серця  землі  під  ногами,    
У  вірності  тих,  хто  йде  за  словами.    

Вони  будуть  поруч  в  зенітній  порі,    
У  днях,  що  спалахнуть,  як  зорі  живі.    
Бо  істина  вічна,  як  промінь  ясний,    
Як  шлях,  що  веде  крізь  туман  в  майбутній  небокрай

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025


Воля

І  якби  важко  там  не  було  
Ми  -  пройдемо  крізь  гнів  і  гніт  і  сльози  
Ми  навчимося  милуватись  любим  синім  морем
Ми  станемо  боротись  крізь  біль,  смуток  й  печаль
Ми  є  народ  вільний  а  то  є  наш  рідний  край

Усі  поля,  моря  й  гори  то  є  наша  воля  
Волю  не  зламати  та  й  не  продати  
Чужому  люду  не  віддати  і  в  нас  її  не  відібрати  
То  є  наша  сила  наша  памʼять  й  доля  

Зігріті  сонцем,  зрощені  в  теплі  
Крізь  сльози,  крізь  втрати,  крізь  ночі  темні  
Ми  виростимо  мов  колоски  у  полі  
Не  спиниш  нас,  не  зрушиш  нашої  долі  

Бо  в  наших  жилах  воля  як  вогні  
Як  зорі  сяють,  горять  палкі  й  ясні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025


Індивід

Кожна  людина  мов  зірка  на  небі
І  має  свій  шлях,  свій  блиск  особливий  
В  безмежному  просторі,  в  сміливій  пустелі
Яскравій  мов  світло,  безмежній  і  дивній
Життя  вирує  мов  річка  в  просторі  
І  кожен  наш  день  -  новий  пейзаж
Ми  мчимо,  немов  хвилі  на  морі  
Шукаючи  правду  в  обіймах  вітраж
Скрізь  зустрічаємо  ми  горизонти
Мов  мандрівники  в  човнах  на  кайоні
Під  нами  вода  що  не  знає  зупину
Веде  нас  вперед,  крізь  луни  й  світи  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025


Вночі

Він  приходить  до  мене  вночі
Пише  листи  у  страшній  пітьмі
Немовби  хоче  поділитись  мріями
Таємними  думками  що  живуть  в  душі

Слова  летять  мов  птахи  в  небі
Крізь  темряву  і  світло  дня
І  в  кожному  рядку  -  небезпека  й  сила
І  в  кожній  пітьмі  нестерпна  борьба

Він  пише  про  сни,  що  розбиті  часом  
Про  тих,  хто  пішов  у  бездну  пітьми
Про  тіні  ,  що  стеляться  довгим  плачем
Про  душі,  що  шепчуть  в  снах  мольби  

Він  шукає  правду  серед  туману  
Нехай  знайде  хоч  краплю  світла  в  тьмі  
Бо  все,  що  є  в  душі  глибокій
Це  мрії  що  зможуть  вмерти  в  пітьмі  

Він  боїться  темряви  вночі  
Бо  в  ній  його  правда  знаходить  вільний  шлях
Відкриває  в  надії  двері  нові
І  йде  в  майбуття  де  буде  він  сам

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025


Світ

А  світ  чудовий  чи  не  так?
Світ  прекрасний,  лиш  дивись
Смуток,  горе  -  це  лиш  мить
Очі  заплющ  і  серцем  дивись
Світ  -  це  радість,  світ  -  це  казка
Світ..  яскравий  наче  мрія
Кожен  день  -  то  новий  початок
Крізь  тумани  й  бурі  зневіри
Радість  схована  в  простому  
Сміх  дітей,  тепло  долонь
Шелест  трав  і  співи  рік
Світ  -  живе  в  твоєму  серці  
Зупинись  лиш,  оглянись,
Кожен  день,  як  перший  сон  
Жити  варто  кожну  мить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025


Зорі

…а  ми  над  ними  мов  зорі
Усе  на  яву  мов  на  долоні,  ні  початок  не  страшний  нам  ні  кінець
У  нас  один  шлях,  одна  дорога.
А  чи  веде  вона  у  прірву?  В  забуття?  
Лиш  одне  я  знаю  точно,  усе  як  є,  ось  наше  життя    
усе  як  є,  отак  і  має  бути,  прописана  вже  доля  
Твоя  й  моя.  На  світі  безліч  програшних  історій,  то,  це  ще  наша  чи  лиш  твоя?
Адже  коли  є  вибір,  егоїзм-  любов  моя
Мабуть  нема  тут  перемоги  й  майбуття,
Наша  історія  складна  доволі,  адже  починається  з  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025


Зміст буття

У  тиші  світів  де  стежки  зникають,
Шукаємо  тінь  у  дзеркальних  краях.
Що  є  для  людини?  Що  в  суті  чекає?
Загадка  вічна  —  і  день  і  наш  шлях.

Життя  —  то  дорога,  що  гнеться  крізь  ночі
Ми,  наче  вітер  біжимо  в  полях.
Горизонт  мовчить,  як  втомлені  очі
Тримає  нас  мрія,  мов  хвиля  у  снах.

Чи  є  ми  володарі  власної  долі,
Чи  лише  пісок,  що  зникає  у  час?
Свобода  ховається  в  тінях  на  волі,
Чи  може,  ілюзія  в  хаосі  нас?

Кохання  —  відлуння,  чи  сила,  що  гріє,
Чи  тягне  до  неба  усіх  нас  на  крок?
Чи  просто  ілюзія,  що  не  зігріє,
Лиш  спроба  знайти  серед  хаосу  строк?

Чому  ми  народжені  вічно  шукати,
Коли  відповідь  —  в  таємниці  без  меж?
Ми  в  думах  лиш  хвилі  у  мріях  —  кімнати,
Що  тихо  пливуть  в  океані  залеж.

І  може  весь  зміст  —  у  відсутності  змісту,
У  гармонії  темряви,  світла  й  пітьми.
Ми  вічні  мандрівники  зір  що  у  тиші
Стають  тихим  сяйвом,  як  зникнуть  всі  сни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025


Батьківська весна

Вже  не  вперше  захід  сонця  загорає  небокрай
А  в  серці  лиш  тиша,  тиша  й  печаль  
Там  він  стоїть  -  суворий  між  полів
І  кожен  його  крок,  мов  пісня  вітрів.

Він  йде  крізь  бурю  й  крізь  гради  в  окопах  
В  очах  його  -  відгукується    «вона».
Він  знає,  життя  мов  тонка    натягнута  струна  
Та  він  не  схибить,  бо  в  серці  батьківська  весна.

Його  слова  мов  непохитна  скеля  є  в  мені.
Що  варте  є  життя  без  честі?  В  темряві  й  пітьмі?
І  хоч  тепер  він  десь  далеко  між  вибухів  й  зір
Та  кожен  крок  його  -  мов  серця  вічний  дзвін.

Вночі  я  бачу  сни  —  як  він  в  пітьмі  і  в  вогні
Несе  надію  цьому  світу,  втомленій  землі,
І  кожен  його  крок  мов  пісня  й  крик.
Про  те,  що  варто  жити  навіть  там  —
Де  б’є  життя  в  тупик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025


Воїни

Ви  мов  граніт,  що  не  зламати  бурям
Ви-як  вогонь,  що  запалає  знов
У  ваших  жилах  воля  й  могутність  
У  ваших  серцях  -  незламна  любов

Крізь  дим  і  біль,  крізь  відчай  і  втому  
Ви  йдете  сміло,  впевнені  в  меті  
Небо  тримають  руки  невідомих  
Що  захищають  нас  у  боротьбі  

За  кожним  із  вас  стоїть  ціла  держава  
За  кожним  з  вас  -  сімʼя,  земля  і  дім  
Ви  воїни  у  цьому  ваша  слава  
Ви  ангели  у  світлі  й  пітьмі  

Не  забувають  вас  ні  сльози  ні  молитви  
Імʼя  героя  вічно  буде  жити  
Бо  там  де  ви,  нема  страху  скривди  
Лиш  віра  й  правда,  що  ведуть  у  світи

Низько  схилимось  ми  перед  вами  
І  дякуємо  за  кожен  ваш  удар  
Ви  наша  сила  наша  слава  й  памʼять  
Наш  вільний  дух  і  нескорений  дар

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025


Солдат

В  окопах,  де  смерті  дихає  пекло  
А  серце  ще  прагне  тепла  і  життя  
Від  вибухів  глухне  земля  мов  німа
Стою,  я  прошу  каяття  

Надію  тримаю  мов  крицю  в  руках  
І  серце  палає  як  вогник  живий  
Хай  кулі  свистять  гуде  переляк  
Я  знаю,  за  мною  мій  край  дорогий

Там  мама  чекає  молитви  вночі  
І  в  очі  їй  сльози  вплітає  журба  
Там  поле,  що  вкрите  росою  вночі  
І  стежка  до  рідного  дому  сама

Там  поле  що  пахне  вітрами  і  житом  
Там  стежка  веде  до  дитинства  мого  
Там  брат  обіймав,  розмовляв  з  дідусем  
Де  мир  був  і  сонце  вставало  на  двох

Я  знаю  що  світло  здолає  цей  морок
І  ворог  впаде  як  осінній  туман
За  волю  боротись  останній  мій  поклик  
Щоб  мир  повернувся  в  родинний  тайман

І  навіть  якщо  не  доживу  до  ранку  
Якщо  не  побачу  своєї  весни  
Я  знаю  -  мій  останній  світанок
Здобуде  для  інших  жаданий  той  мир

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025