| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Молодий, з протезом воїн,
Ледве, стримуючи стогін,
Йшов неквапно до метро,
Ниють ноги, ще й нутро.
Постраждав він від атак,
Зла вселенського служак,
Їм війна дорожче миру,
Мабуть побісились з жиру,
Хочуть вкрасти землі наші,
Край, лани на світі кращі.
На протезі йшов юнак,
Йшов по справам, абияк.
Ось вагон, нема де сісти,
Складно і в вагон залізти,
Напролом, летить як бик,
Здоровенний молодик,
На юрбу він як шуліка,
Налетів, шипить: "каліка,
Краще б вдома ловив гав,
Та мені не заважав".
"Люди!", - жіночка волає,-
"Кожен з нас, чудово знає,
Не той каліка, що без ніг,
А той, хто душу не зберіг".
Натовп допоміг герою,
Юнака закрив собою,
Гонить геть молодика,
У стійлі місце для бика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025