| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Ти пробач, що мовчу у тривожній журбі,
Що не можу знайти теплих слів у собі.
Може, світ заніміє, і час нас зітре,
Може, страх перед тишею серце бере.
Я б сказав, та не знаю, чи чутно мене,
Чи до твого вікна це мовчання впаде.
Скільки раз я тримав ці слова на межі,
Та боявся, що в тиші загинуть чужі.
Може, варто мовчання спинити разок,
Відпустити цей камінь із зранених строк.
Я напишу "привіт", і надія прийде,
Хай у тиші мій голос до тебе дійде.
Хай слова розтривожать застиглу імлу,
Розіб'ють мого серця безмовну золу.
Я зберу всі листи, що лишив у пітьмі,
І віддам їх тобі, як тепло у ночі.
Ти пробач, що мовчання вкорінилось в мені,
Що розбилися мрії в холодній зимі.
Та у кожному слові — надія жива,
Що розтане між нами холодна стіна.
Я боюсь, що колись, обірвавши зв'язок,
Не знайду ні шляхів, ні простих перемов.
Тож хай перше "привіт" стане вісником слів,
Де для нас не існує ні болю, ні снів.
'
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Я знаю, смішно і дарма
Шукати у очах прозріння,
В очах, де світла вже нема,
Де згасли тіні розуміння.
Чи є я поряд, чи піду,
Ті очі в сні — байдужі, сірі.
У серці відчуваю лід,
Хоч навкруги весна у вирі.
Та все ж надія пломенить,
Як іскорки в глибокій тиші,
І, може, спалахне та мить,
Що тінь печалі віддалила..
Вона заграє вдалині,
Мов тінь у променях світанку,
Й душа, забувши про пісні,
Пірне у спокій свого танку.
Але той танець — не для нас,
Він хисткий, немов зітхання ночі.
Ще трохи й стихне в гулкий час,
Згасивши полум'я охоче.
Та поки жив в мені вогонь,
Його ніхто не зможе стерти,
І хоч дощем пройшовся день,
Надія знову зродить серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2024
Збулося давнє це пророцтво
Де я, вигнанець темноти,
Раптово прагну так щосили
Лиш біля тебе світ знайти.
Та раптом ти — немов безжальна,
Зламала мур моїх оков,
Я підкорився мимоволі,
В твоїх очах знайшов любов.
Як промінь сонця в млі осінній,
Як перший сніг у забутті,
Ти стала піснею, що лине,
Що розквітає у житті.
Де кожен крок веде в безодню,
Де тіні ширяться кругом,
Твій голос — музика прозора,
Що світ наповнює теплом.
Цей бій програв я без надії,
І все ж, мов світло у пітьмі,
Ти в серці оселилась вічно,
І я знайшов себе в тобі.
Тепер, мов божевільний мрійник,
Чекаю слів з твоїх листів,
Шукаю погляд твій у людях,
Всі дні без тебе — наче мить.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2024
Цей зв'язок без обіймів і мрій,
Без тепла і без щирих надій.
Без розмов, що зціляють у тиші,
Без обітниць, що серце колишуть.
Цей зв'язок — ненаписаний вірш,
Без фіналу і без куліс.
Та тримає, мов хвилі причали,
Хоч обірвано всі ідеали.
Ми мов тіні, що йдуть без мети,
Двоє душ, що забули знайти
Теплі сни чи один спільний дім.
І розвіялись мрії, як дим
Цей зв'язок — наче випробування,
Між серцями сумне коливання.
Мов життя серед снів і розлук,
Дивний вузол між наших двох рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
В один із днів ти гори підкоряєш,
Вершини неба кличуть вдалині.
Твій дух палає, серце загорає,
І мрії сяють в ясній глибині.
А інший день, похмурий і холодний,
Лишає тіні, силу забира.
І кожен крок здається безпорадним,
Душа тремтить і крила обмина.
Але завжди, чи в радість, чи у втому,
Ти пам'ятай: ти варта перемог.
Ти сильна, сміла, світла, непоборна,
Як чистий промінь, вільна у піснях.
Хай час летить, а ти собі нагадуй:
У тебе сила, що не знає меж.
Краса твоя — це диво і відрада,
Що світло вносить в сіре полотно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024
Сон загублений в сутінках тиші,
Місто спить під покровом імли.
Хтось казав: "Є любов, мов глибини,
Де ховають розбиті човни".
Та згорять ті вітрила від вітру,
І розтануть під попелом снів.
Все, що серце тримало, як кригу,
Зникне в тінях холодних степів.
Ця любов — як міраж над водою,
Що манить, а торкнешся — нема.
Ніби спогад, що зник за порогом,
Що горить, мов остання зоря.
Лиш у снах оживають видіння,
Де палає далекий вогонь.
Я тепер у той вечір згадаю
Як вперше зустрів її очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Він десять літ її любив,
Та слів для неї не знаходив.
Всю душу спогадом палив,
Кохання в тиші самородив.
Вона була, як ніжний цвіт,
Що в натовпі ховав свій промінь.
Її краса і крізь цей світ
Його вела, немов той спомин.
Він кожен подих її чув,
Хоч був для неї просто другом.
Та знов сховався у тіні,
Бо слів для неї не знаходив.
І ось їх зустріч. Скільки літ!
А погляд — той же, що й у мрії.
Вона — маленька, мов той цвіт,
Що у юрбі сховався нині.
"Привіт. Як справи ?" — шепіт ледь,
Його уста мовчать безсило.
Її очей блискучий плет,
Знов кине в прірву його крила.
Він десять літ її кохав,
Усе життя за нею дбав.
Але сказати так й не зміг,
Й навіки тиша вкрила слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2024
І не страшно, що ми самотні,
І не боляче, що непотрібні.
Тільки сумно, що люди жорстокі,
Хоч ми лагідні з ними й привітні.
Скільки щирих сердець у безодні
Загубилося в пошуках світла.
Та чомусь у взаємах сьогодні
Теплота часто тліє, мов іскра.
Ми даруєм любов без вагання,
А у відповідь — тиша й печаль.
Та нехай наша сила кохання
Буде світлом у морі страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Ти швидко мене позабудеш,
Знайдеш інший шлях у житті.
Любов ще не раз здобудеш,
А я все лишу в самоті.
Ти світло побачиш в обличчях,
І друзів, і щастя знайдеш.
А я в тіні суму безкрайнім
Залишусь, забувши про все.
Без жалю і спокою в серці
Я далі свій шлях пронесу.
Лише моя туга озветься,
Як землю колись обійму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Чому, Боже, в серці тривога?
Чому знову зболіла душа?
Я просив хоч на мить бути з нею,
Та надія згасає, нажаль.
Ти знаєш, нам не бути разом,
Не в цій мрії, не в цій стороні.
Хоч ти дав, але доля жорстока,
Забирає її назавжди.
Ти ж хотів, щоб ми щастя пізнали,
Лише мить нас веде до мети.
Слово тихе, як спогад забутий,
Знову гасне, зникає у тьмі.
Вітер шепче забуті надії,
Тіні знову вкривають сліди.
Я у мріях своїх шукатиму,
Поки серце не зможе знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
В мені живе безмежжя двох світів —
Один спокійний, інший — вічний рух.
Один мене у небеса возніс,
А другий в тиші заховав мій дух.
Я йду між них, мов тінь, немов слідами,
Шукаю шлях, де справжній я живе,
Та кожен день, лишається за нами,
І голос тіні, крізь пітьму пливе.
Чи зможу я у спокої знайтись,
Коли вогонь у серці не згасає?
І як дві частки разом пронести,
Якщо одна весь час мене втрачає?
Та поки йду між світлом і імлою,
Шукаю істину на краю снів,
Мене веде одна стежина мрії,
І хай я змінний, та шлях у мене — свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Не повинен я більше шукати,
Забуваю про кожен твій крок.
Та чомусь знову лину в думки,
Серце прагне тебе віднайти.
Треба думкам веліти мовчати,
Залишити всі спогади млі.
Та без тебе я вчусь лише ждати,
Але серце страждає у тьмі.
Знов стираю сліди на дорозі.
Щоб не йти тим шляхом, що болить.
Та щоранку думки оживають,
Знов до серця мій спогад летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
Згасають дні, і ніч спадає,
Мов тінь, що криє всі шляхи.
Ніхто минуле не згадає,
Залишаться лиш сни глухі.
Зітруться всі слова кохання,
Розтане все, як радість мрій.
Як відблиски самотні ранні,
Розчиниться в пітьмі цей світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Тече ріка під сяйвом ночі ніжним,
Де світ і тінь злилися у танок.
Шепоче вітер про шляхи безмежні,
А місяць знов малює дивний крок.
Схиляють віти давні сиві клени,
Як вартові забутих днів і снів.
Лиш річка тишу слухає натхненно,
І кожен звук пливе в її глибинь.
Хвиляста течія пливе крізь тишу,
З'єднавши час зі світлом у воді.
Там місяць спить в обіймах непомітних,
І губить сяйво в тінях на землі.
Та день іде, несуть його до ранку
Крилаті тіні зірваних вітрів.
І ми з тобою зникнемо без жалю,
Лишивши світ у згадках почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Тиха осінь, мовчання і вітер,
Утомився від тиші і снів.
Все минуле згоріло у світі,
А тепер я на попіл зотлів.
Я не хочу нічого від долі,
Не важлива любов чи печаль,
Все що було, мов хмари на полі,
Розчинила у сутінках даль.
І не боляче більше, не тисне,
Я забув і про зради, й про біль.
Хай лиш вітер осінній колише
Те, що я вже не в силах зігріть.
Тихий світ у безмежжі застигне,
Я у ньому знайду свій спочин,
І крізь мури бетонні природа
Пронесе мій загублений крик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Розлука тінню серце огорнула,
Як холод лісу, вийшовши із мли,
Без звуку й слів у душу увірвалась,
Залишивши лише пусті сліди.
Болюча в серці пам'ять залишилась,
І тягне за собою тінь ночей,
Як незворотній, невмолимий час,
Що лине тихо в тиші без надій.
Нехай минуле в серці відпочине,
Як річка, що в морях своїх зника
Та в серці ще живе палке бажання,
Що тихо у коханні знов зроста
І навіть коли біль цей час змете,
В душі залишиться тепло прощання,
Де світло ніжне, мов весняний день,
Любов знайде і принесе натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Чому ти, мила, завжди у журбі?
Є врода, розум, щира доброта.
Чому ж у серці стільки самоти?
І день за днем лише одна журба.
"Бо він мене не любить, і тому
Моє тепло не гріє вже давно.
Чужі всі ті, що поруч день і ніч,
В душі до них вогню уже нема."
Чим серце він твоє в полон узяв?
Чим зміг він розум твій до сліз звести?
Чому надію в серці ти сховала?
"Бо не змогла я радість віднайти."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Мене обман в людському серці ранить.
Як сніг холодний, падає в долоні,
То гострий, ніби ніж, то тихий, сонний,
І в серці шрам від неї не зникає.
Мене обман в людському серці ранить.
Той, що здається зовсім невеликим,
Той, що вважають добрим, але диким,
І жодним словом я не заперечу
Мене обман в людському серці ранить.
Болить душа, і сміх вже не втішає.
І біль у серці, душу розриває.
Як темрява, що світло поглинає.
Мене обман в людському серці ранить.
Брехня залишає глибокі шрами.
Колись би меч поставив межу в слові,
Але сьогодні вже не допоможе.
Мене обман в людському серці ранить.
Залишені сліди час не зітре.
Пошуки правди туманні й марні.
І буря в серці ніяк не вщухне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Так буває, що натовп — мов тінь,
Тільки сам ти в цій тиші один.
Друг не кожен, хто поряд стоїть,
Інколи він лиш вдаваний дим.
Ти не гірший, це люди не ті,
В них серця, мов застиглі граніт.
Серед безлічі схожих облич
Знаєш ти, що важливо лиш мить.
Ти шукаєш у простому тепло,
Та знаходиш лиш холод і скло.
Не сумуй, бо у світі цьому
Ще є люди, що щирі й живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Вже сотню днів минуло,як я тебе чекаю,
В келихах вина тонув мій сум.
Десятки ночей добігли кінця,
А я все шукаю тебе у далекій імлі
------------------------------------
Я чекав тебе в мандрах безупинних,
Сотні міст пройшов у пошуках марних.
Тисячі доріг шукали твою тінь,
Зорі нічні вели мене у шлях.
------------------------------------
Чекав тебе з вітром і дощами,
Кілометри слів і тисячі листів.
Сміх твій у дощах чув вечорами,
В очікуванні мрій, що не збулись.
------------------------------------
Два серця, що б’ються, як гроза,
Три зламані пера, що згубили всі слова.
Сотні листів, що впали в забуття
Прагну знайти те, що зникло навіка
------------------------------------
І ось ти з’явилась на світанку,
Очі сяють, мов зорі у ночі.
«Вибач, я згубилась у мріях забутих,»
«Чи залишишся ти зі мной назавжди »
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Цей світ здригнувся від невдач
Колись він був квітучим раєм
Та захлинувшись кров'ю в мить
Він став жорстоким і зухвалим
Де промінь світла наче згас
Він загубився серед люду
Чиї серця закуті на віки
Всі наче сплять, ховаючись від болю
В надіях віднайти покій
І поки всі шукають миру
Там десь в пітьмі лютує кат
Його рука плюндрує все
На що впаде невтомний зір
він там де біль, страждання
Невпинні війни і журба
І всі неначе у кайданах
Чекають мить ту рокову
Коли за всі свої гріхи
Потрібно буде хрест нести
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Дві різні речі: любов і закоханість,
Перша - як вічність, друга - мінливість.
Обидві заманюють, обидві чарівні,
Але одна справжня, інша - примарна.
Любов - це світло, що радість дарує,
Закоханість - промінь, що вмить пропадає.
В одній є жар, що вічно палає,
В іншій - полум'я, що швидко згасає.
Звідки нам знати, де щастя шукати?
Між грою і пристрастю любов відчувати.
Коли в серці закоханість грає,
Любов, як зірка, повільно згасає.
Шукаючи радість в обіймах мінливих,
Ми часто втрачаємо почуття справжні.
Хай вірність і ніжність ведуть нас в житті,
Щоб не втрачати любов у боротьбі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Вона та, що завжди говорить "все добре",
Навіть коли біль серце з'їдає.
Так хочеться просто уткнутись в плече,
Та поруч його, на жаль, не буває.
Вона та, про яку всі завжди говорять,
Ті, хто справжньої її не знає.
Як багато сліз, що в тиші лунають,
Усмішку бачать, що все приховає.
Вона з тих, що все здолає сама,
І здається завжди незламною.
І Поруч є люди, а вона все сама,
Так хочеться бути для когось тією самою.
Так хочеться знайти втіху в обіймах,
Щоб не ховати сльози, коли серце кричить.
Щоб хтось помітив, що "все добре"
Так часто приховує наскільки все болить.
Щоб вночі, коли тиша огортає,
Хтось тихо шепотів, що все мине.
Щоб поруч був саме той,
Хто зрозуміє і ніколи не піде.
Щоб душу зігріти теплом доброти,
Щоб поряд була людина одна.
Хочеться знати, що хтось допоможе
Пережити ці ночі, цей біль і цей страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024