| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Простуючи по набережній часу,
У сонячну, ледь вітряну добу,
Обличчя собі посмішкою красив
І бриз горнило гумору роздув.
Збирав з піску і прикладав до вуха
Співучі мушлі; образи зринали,
Сплітали візерунок милозвучний,
З нічого поставали мрій титани.
І ось зустрів в одну погожу днину
Принадливу подобу в капелюсі.
Її волоссям русим вітер линув,
А тіло вбране в білосніжній блузі.
Свій лик вона спокійно повернула,
Обдарувала поглядом ясним.
І та печаль, що всілась брудним мулом,
Пожбурилася, мов спросоння сни.
Вкропила трунок у потік щодення,
Тлінь просту і сіро-нецікаву.
Розкинула ті мішуристі терни,
В які втрапляєш знову, і тікаєш.
Ідеал ножем полоснув душу,
Клекоче рана і стікає тушшю
Тієї самотини, що у серці
Гниє віки, мов в домовині здертій.
***
Якщо душа — полотно, її рубці — мазки маслом,
Ти — моя Фріда, мій п'янкий Караваджо.
Полонений страхом, мій бондаж — муки.
Розпали знов пристрасть, відчувати змушуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Я мріяв зріти зорі у мансарді,
Ловити оком слід чудних комет,
Від зір живих подалі, в світлі лампи
Натхнення зупиняти срібний кеб.
"Агов, постій! Візьми мене з собою
У височінь золочених небес!", —
Гукав чимдуж в душевному соборі,
Мов кола на воді, мій голос щез.
Він розчинився, потонув у знуді
Між офісів, картелів і кафе.
Собор душі змінив підрядник злуді,
Оповісник зроговілості й афер,
Того шахрайства, що пізнали люди,
Скуштувавши плід масних спокус.
Мовби ґулі, зазнавши біль укусів,
Простують в забуття з вампірських блюд.
***
Давно не світить лампа в абажурі,
Смалить, натомість, очі телефон.
Сліпець лежить в мансарді, його журить
Безодня неба — чисте полотно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Тоне горизонт у смутку
Присмеркового пейзажу.
У руках лиш білі жмутки,
Квіти ідеалу мутні.
Захід сонця знов покаже
Болю спогад на прощання.
Проблиск ностальгійний
Зрине світлом, мов світанням.
З тугою в очах востаннє
Вип'ю мрій снодійне.
Сутінь-панна, вся у шатах
Оксамитового чару.
Барви теплі тьма крилата
Прагне спішно розігнати.
Вечорова лине мара —
Меланхолія поета.
Сам-один серед просторів:
Небо в зорях, літ комети.
Шлях — мільярди кілометрів.
З тугою в очах... і сльози.
21.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
Піднебесся, що заслане сльотою
Усміхається прикро мені.
Буревісник леліє польотами,
Мов глашатай зболених змін.
Пробиваюся в нову реальність —
Горизонти метафор палких.
Інфернальність мого ідеалу
Обпікає. Знов світ нагадали,
Що на голову впав — божий кий.
Я повитий ликом Трагедії,
В маскараді веселих облич.
Полонений у тілі, мов литий
З сіроднів. Мене в тиші облиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023