| Сторінки (2/167): | « | 1 2 | » |
Повітря дай ковток,
Жаги пекельний видих...
Хай струмом до кісток
Чуттів прониже свіжих!
Хай іскра від вогню,
Що одиноко тліє,
Жаркого пломеню
Запалить усе тіло!
Нехай усі струмки,
Що дзюркотять несміло,
У водоспад стрімкий
Пролл'ються спраглим тілом!
Всі лагідні вітри
Хай грянуть ураганом!
Печалі дум зітри
Чи виріж ятаганом!
Хай в жилах пустоту
Наповнить еліксиром!
Полину гіркоту
Посолоди інжиром!
Тропічними вітрами
Полийсь із хмар північних!
Кохання до нестями,
І душ з'в язок кармічний!
28.01.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Веселка-усмішка і бісики в очах.
Багрянець ненароком щік торкнувся.
Весна заплуталась у шОвкових косАх.
В серпанок ранку стан твій одягнувся.
Грайливий промінь бризками тепла
Чоло відкрите щедро орошає.
Ріка із трав, що хвилями текла,
Зеленим оксамитом огортає.
Ти потонула в водах трав'яних,
Немов гілляччя твої ноги-руки.
Не від себе втекла, від джунглів кам'яних.
Женеш тривоги і хвилиноньки розпуки.
Лежиш горілиць, очі осяйні,
Що віднедавна вогники пускали,
Потухли вмить, і думи потайні
Прокинулись, й мов коні поскакали.
А зілля пахощі, мов струмені води,
Заповнять ніздрі, душу заспокоять,
Розвіють хмари дум твоїх сумних,
Нутра роз'ятрені всі раноньки загоять.
Chara Vinna
25.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Подаруй мені весну в душі,
Да таку, щоб усе забуяло!
Щоби сліз не лилися дощі,
Щоби скресли льди, все розтало!
Хай розквітне мій погляд ясний!
Заспіває душа agitato*!
Зорепад хай пролл'ється рясний,
А я встигну бажання згадати...
Подаруй мені весну в душі.
Да таку, щоби слухати тишу...
Непорушно щоби комиші
Затаїлись, від вітру принишкли.
Таку весну мені подаруй,
Щоби в рай мене хвиля віднесла!
Поцілунком вуста затавруй!
Хай любов в моїм серці воскресне!
Chara Vinna
01.03.2023
Ажитато - збуджено, схвильвано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Тебе давлять димом - легені випльовуєш.
Тебе травлять єшки* - покірно прожовуєш.
Троянди із висипки буяють на шкірі
Чи ти білий, чи жовтий, а чи темношкірий.
Вакцинами колють - набивають кишені.
Повіддя тримають в окривавленій жмені.
Полюють на тебе чи не в кожнім провулку:
-Купи це для себе, проковтни цю пігулку!
У пошані тут підлість на троні царює,
А жебрак-доброчесність у клітці бунтує.
Тут ідоли зведені у ранг абсолюту,
Зійшов із п 'єдесталу - чекай на спокуту.
Твій таточко - пластик, матуся - поліестер.
Кисень з' їдають автомобільні оркестри.
Тут скоро за небо і траву візьмуть мито.
Так хочеться умерти! Так хочеться жити!
* єшки - харчові добавки
08.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
Полуничне літо на рожевім скакуні
Граціозно примчало у своє обійстя:
- Розцяткувати потрібно оксамит зелені́!
Й червонястим вибухом насіває пелюстя.
Торкнулося літечко дрібного зав'язку -
Налило плід смачно-молочною зрілістю.
Оздобило луки волошками і маками -
Комашшя над хмільними росами з' юрмилося.
Вкутало зорі в рожево-солодку вату.
Золоті підкови скувало стороже́ві
Нічки-цариці, хай в небі гарцює завзято,
На плечі плащ накинувши темнезний парче́вий.
Впорядкувало садибу ягідне літо.
Скинуло упряж з коня лавандоокого:
- Спочинь, конику, лети у златовусе жито!
Нехай розчешуть гриву русалки синьоокі!
15.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
Теплом зігрітий серпанковий ранок.
Лежать нетопкані сумуючі стежки.
Усі ще сплять і не виглядують з фіранок,
В будинках не брязчать чайні ложки.
Ліниво із-за небокраю сходить сонце,
І неохоче розсіває промінці.
Як зорепад, летять вони в віконце,
А далі зайчиком із сонця - на щоці!
Рукою Він змахнув із себе промінь.
Пішов повільно, як стікає мед,
В'юнка стежина, що ховає спомин
Всіх ніг, веде юнця вперед.
Вона, пробуджена ще третіми півнями,
Із сходом сонця уже на ногах.
Ласкає стежку босими ступнями,
Ходою легкою торує дівча шлях.
Звела докупи стежечка-в'юниця
Дівча й юнця, що йшли назустріч долі.
Палахкотить ранковая зірниця,
І перешіптують казки свої тополі...
"Привіт, дівчино, я красу твою відзначу...
І роздоріжжя нам уже нема...
Заговори, щоб я тебе побачив!"
Вона мовчить, з народження німа.
Він сам не свій, Вона не відповіла,
Приклалася долонями до вух...
Він зрозумів той жест її несмілий:
"Хоч подивись, щоб я тебе почув!"
Угору лиш звела тяжкі повіки,
Відкривши глибину своїх очей,
І пронизала серденько навіки,
Бо погляд той промовив без речей.
З тих пір вони поєднані навічно,
Як кільця на весільнім рушнику,
Він лише СЛУХАЄ, заглядуючи в вічі.
Вона лиш БАЧИТЬ, всі слова на язику.
Chara Vinna
16.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
Нашіптуй мені, вітре, нашіптуй!
Лоскочи своїм подихом вухо.
Про серйозне кажи чи жартуй ти,
Я невтомно тебе буду слухать!
Заплітай коси знову і знову!
У хмаровиння куйовдь пасма кіс.
Погладь щічку ніжненько рукою,
Ізмокрілих доріг збав із сліз.
Затавруй на губах мені сонце
Та веселку грайливую в о́чах.
Залишай свою руку в долоньці,
Не згубитися щоби у ночах.
Ти - мій друг незрадливий сердечний,
Не упускай поміж нас самоту́.
Бо злоді́йка вона небезпечна,
Краде спокій, несе скорботу́!
16.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
У темнім гаї спозаранку,
Коли у звірів час сніданку,
Розсілась Лиска за столом,
У животі, мов ріжуть склом,
Від голоду звело живіт,
Немилим став весь білий світ!
-Ну, де б дістати трохи їжі,
М'ясця, сальця чи рибки з ді́жі?
Піду до Вовчика-братка́,
Може він дасть мені шматка
І нагодує свою се́стру,
Бо в животі моїм оркестри!
Пішла до Вовка руда Лиска,
Хоч йти до нього і не близько.
А Вовчик йшов якраз до неї,
Сумний мав вигляд, невеселий.
Зустрілись на вузькій стежині,
Дорога то була єдина,
Лисичка зустрічі зраділа
І враз до Вовчика із ділом:
--Здоров був, Вовчику-братку,
Була я вчора на току,
Зловила курочок зо три,
Чубаті, гарні й кольори...
Могла б зловити трохи більше.
Я це зроблю пізніше ліпше,
Бо хочу завести я ферму.
Я для курей купила зерно́.
А хочеш, то пішли зі мною.
Улов поділимо з тобою.
Удень не варто йти на тік.
Вночі ми підемо в курник.
У той курни́к, було вже діло,
Яке давно вже відшуміло,
Лисичка вна́дитись хотіла,
Та ледь боки́ її вціліли!
Отримала і в хвіст, і в гриву!
Не розжилася на пожи́ву...
Як тільки в лісі звечоріло,
На порозі зашаруділо,
Сіренький Вовчик тут як тут!
Ось вже в дорогу вони йдуть.
Сторожі кур, мабуть, вже спали,
Бо наші друзі курей крали.
Під за́в'язку мішки напхали.
І враз п' ята́ми накива́ли!
Ділить курей домо́ва зранку.
Удвох зібралися на ґанку.
-- Ділить по правді важке діло!
Когось другого б обурила,
А ти, сіренький, мій же брат,
Тому послухайся порад.
Курей ми краще так поділим:
З мішків їх випустимо сміло,
А далі хай в курники йдуть,
Їх у нас два, курей вже ждуть...
Ось той, нехай буде моїм,
А той, що більший, хай - твоїм.
А ми з тобою просто ждім,
Чий оберуть собі за дім.
Розв'язуй, Вовчику, мішки.
- Я розшморгну́ їх залюбки! -
Сказав сіренький Лискин брат,
І виконав все в акурат*.
Повилітали всі горласті:
Чубаті, білі, попелясті, -
І що за дивне диво сталось?
Усі до Лиски поховались!
До Вовка жодна не добралась!
Чому? Ви ще не здогадались?
Як Лиска вміло ісхитри́ла,
Простачка у ду́рні пошила.
Вночі, коли Вовчок вже спав,
Зерно дістала із-під лав,
Доріжки аж до курника
Лисичка вправно насипа́.
Вовчок лиш розв'язав мішки,
Кури дзьобати почали.
І опинились водноча́с -
У курнику́ Лисички враз.
Чи ж можна вірити Лисичці,
Коли дурити в неї звичка?
Chara Vinna
05.04.2023
*в акурат - точно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Миша й Кіт колись дружили,
Грали в схованки й лози,
До Кози по сир ходили
Через хащі по хмизу.
За густим дрімучим лісом
Паслась Кізка на лузі.
Біля хліву, під навісом,
Лежав сир на гарбузі.
Того сиру було вдосталь,
Щоб Коту і Миші дать,
Та одного разу обмаль -
Одному лиш можна взять.
Горлопанить Кіт: "Мені це!"
" Ні, мені! "- Миша пищить.
Упустили - сир-кружальце
Під підлогою зник вмить.
Помирити друзів швидко
Коза залюбки взялась:
"Хто дістане втрату хутко,
Тому й сир, це ж не напасть!"
Лапи пхає Кіт в комірки,
У шпариночки сує.
Прудка Миша шмиг у дірку,
Сир з-під полу дістає.
Кіт не зміг прийнять поразку.
Хвіст трубою і погнав!
Доганяти Мишу тяжко...
Так її і не впіймав!
Коли Кіт забачить Мишу,
Через сварку до сих пір,
Доганя, аж вітер свище,
Наче лютий дикий звір!
Chara Vinna
02.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Холодні обійми, порожні слова...
Круговерть засмоктала чортовая!
Не розтану в сплетінні рук,
Не розчулить зізнання звук!
Байдужий погляд, поцілунок в чоло...
Чи було почуття, чи воно втекло?
Іскр кохання нема з очей,
Меду вуст не зіп'ю в ночей!
Хиряви́й пульс, безголосий серця стук,
Мов поглинув голодний камінний брук.
Чи заб'ється серденько в такт?
Чи я втрачу кохання смак?
Chara Vinna
05.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Зелена жабка засумувала:
"Усе болото я добре знаю!
Життя у рясці я змарнувала,
Тут на купинах я загасаю!
Від жалю-туги поросла мохом,
Грузьке багнище геть засмоктало!
Ще пару років і стану торфом!
На цім болоті повітря мало!"
Взяла валізу, все впакувала:
Дві сукні, туфлі і капелюшок...
Ошатно вбралась, і до вокзалу!
Щоб були сили, поїла мушок.
Квиток на потяг ураз придбала,
У невідомую поїде путь,
У грудях серце закалатало,
Від щастя важко аж дихнуть!
У мегаполіс прибула вчасно.
Із потяга сходів - стриб на перон.
Людищ здорових усюди рясно,
А над головою згаї ворон.
На кожній площі, вулиці, сквері
Снують навколо лиш гулівери!
Белькочуть у звичній їм манері,
Ні "ква", ні "кум" не чути в атмосфері.
Їй би зустріти, хоч одну жабу,
Разом поквакати про водойми,
Покумкать пісеньку про кульбабу,
А тут чужі всі і незнайомі!
Ось уже вечір, сідає сонце...
Ані росиночки жабці у рот!
Комашок з'їсти потрібно конче,
Махом - до кафетерію ворот.
"Глясе холодне та круасанчик! "-
У меню тикнула мандрівниця.
Умить проворний завзятий панчик
Несе на таці для жабиці.
"Що за гидота оці наїдки?
Ось мошки й мушки - то смакота!
Якісь спотворені і бри́дкі
У людей смаки! Це ж блекота!"
Піймавши облизня, жабиця
До мандрів утратила геть смак.
Вже не гуляється й не спиться,
Болотого затишку їй брак!
Валіза в лапки - на потяг хутко!
В" Болота" мчиться локомотив!
В латаття білого пелюстки
Сховатись...І від шуму утекти б!
По горло в рясці ця мандрівниця,
Грузька багнюка під животом.
Мулом пропахла уся водиця,
А щастю жаби нема запон!
Chara Vinna
21.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Я вже на дні,
Не діставай,
Тут відчува
Пекельний рай.
Тіло в вогні,
Серце мов лід,
Вже захолов
Життєвий слід.
Всі вороги
То - чортівня!
Друзі усі
То - маячня!
Я вже на дні!
Не діставай!
Не хочу йти
В солодкий рай!
Тут вже мій дім,
Мій неспокій,
Радість свою
Більше не сій!
В казан топляй,
Хай клекотить,
Нехай пече -
Вічність не мить!
Роздерта плоть
Вже не щемить,
колючий глід
В серці стирчить.
Рана живе
Міточкою,
Серце втече
Цівочкою,
Згасла моя
Зірочечка,
Душа летить
Цівочкою!
11.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Я хочу побачити твої сни...
Чорно-білі чи кольорові? Які вони?
Хочу дихати з тобою в унісон,
Коли проникливо завиває саксофон.
Затискати твою руку в своїй долоні,
Коли ми одні єдині на пероні...
Пригортатись тілом до дужих грудей,
Коли спокійно, і як грім гуде.
Тонути в твоїх глибоких очах,
І падати у вільному падінні в ночах
У легкі, наче пух, жадані дотики,
Вимкнувши усі тумблери гнаної логіки.
Хочу чути вібріцію твоїх слів,
Коли зізнаватися в коханні мені смів,
Хай знову мене прониже трепіт,
Твоїх до одуру принадних вуст шепіт...
Я хочу... Намалювати твій портрет,
Потрапить в полон і не випутатись з тенет..
Chara Vinna
25.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Виходь із кокону, дІвчИно, й живи!
Не витрачай на сум ти ні хвилини
Шовк туги, що скував, ти розірви,
Радій життю і не лякайся зміни!
Візьми хустину радощів земних
І витри сльози з носика і щічок.
Хай вітерець торкнеться вій томних,
Усмішка для зіниць вже стане звичка.
Хай стрічку вуст зім'ятих і блідих
Розгладить щастя і наповнить соком
Весняних трав оновлених живих,
Щоби полився сміх дзвінким потоком.
Відкрийся світу, він не для туги.
Не позбавляй себе на успіх шансів.
Ти усміхнися. Світу до снаги
Взаємністю за радощі віддячить.
Chara Vinna
19.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
-Стук! Стук! Стук! - ритмічно чеканю кроки.
Відлуння стиглий звук летить навтьоки.
-Стій, не тікай,- вловити хвоста хочу,
Поговорить, заглянути у очі.
Щоб не згубить, ми зчепимось руками.
Рушим вперед, заграємо ногами.
Я поділюсь з тобою таїнами.
Не розтрезвонь секрети ланцюгами.
Не смій казать, що я так одинока,
Що за шкірку́ готова впіймать вовка.
Тебе ловлю, бо ти біжиш наскоки,
Я ж доганять умію дуже ловко.
06.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
- Весь день проспав, пора вже до роботи, -
Сина торка турботлива Дрімота.
Сон молоденький парубок завзятий,
За спиною позорії крильцята,
Зівнув легенько, розімкнув повіки.
Блискіт очей, як повноводні ріки,
Накрив Дрімоту-матінку дбайливу.
- Вже Ніч все парасолею покрила,
Розвісила рядочками Зірочки,
Одягла Місяць в золоту сорочку.
У люльках Хмарочок заколисала.
Діток в колиски теплі повкладала.
Пора тобі, синочку, вилітати,
З свого мішечка сни всім роздавати.
Вдягнув на себе Сон ковпак чарівний,
На плечі почепив мішок мандрівний,
Руками обхвативши павутинку,
Із неба він спустився у хатинку.
В рожевім ліжечку Катруся спала,
Ведмедика-друзяку обіймала,
В блакитнім ліжку братик Петрик спав,
Долоньку-човник під щічечку поклав.
Сон підійшов навшпиньки до маляток,
Легесенько узявши за зап'ясток,
У жменьки сновидіння повкладав,
До вух ковпак - пісні пташинії роздав.
Щоб діточок не вкрав Бабай страшенний,
Дбайливо вкутав в ковдрочку срібленну.
А далі полетів у інші хати.
Чарівні сновидіння роздавати...
10.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Падаю на дно безпросвітної туги,
Зневіра ошпарює холодом серце,
У дисперсний пил розсипались кольчуги,
Програла собі усі можливі герці!
Надії розчинились, як цукор в чаї,
Руки упали ще нижче рівня моря,
Захлинулась душа у хвилях відчаю.
Накрилось тіло білим саваном горя.
11.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Залізний велет на такім же постаменті
Заклякнув у погрозливій холодній позі.
Мабуть, в звірячому розлюченім моменті
Закарбувавсь опісля зустрічі... невдовзі.
Металу мотлох став твоїм кремезний тілом.
Щитом від хижозубої іржі - мастило.
Даровано щелепам рало гострокриле,
А кожен пазур - це загострене зубило.
Твоє приречення - життя в оціпенінні,
Ніколи в світі не пізнати утіх земних.
Твій брат із плоті любо ніжиться в промінні,
Рибалить вправно, годує ведмежат малих.
Під деревом розкопує смачне коріння,
Солодких ягід обриває грона стиглі...
Металобрухт скульптури не підвладний смерті.
Ведмідь же бурий дикої природи тлінний.
А чи погодився б ти, велете, померти,
Щоб хоч разок вмочити лапу в води сині?
Із полотна ріки стрічать рибу-горбушу,
Що розродитись в мілководді лише хоче?
Віддав би Богу металеву свою душу -
Безсмертя - в обмін на життя тлінно-коротке?
Твоє закляття - віковічна непорушність.
Тобі дарунок - остогидлеє безсмертя.
05.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Тримайте на короткому повідді!
Женіть її, як тих корів у хлів.
Із висоти землі вам краще видно,
Як шкуру вберегти і підлу крів.
Сумління хай ніколи вас не точить,
А лиже п'яти на гнилих ногах.
Вам свою тінь непросто перескочить,
Не те, що підрости в своїх очах.
Ви - жебраки, зрадливі фарисеї..
Довіку без хребта вам плазувать!
Не ввірю вам поправить коню шлею.
В сідлі ж ніколи ницим не скакать!
07.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Ми на землі всього лиш гості
З квитком без дати на відліт.
Ми пішоходи на тлі мосту,
З котрого Хтось дозволить схід.
Мазків ми масляних основа,
Що перекриє творчий квач.
Бурулька на даху зимова,
Яка спливе в весняний плач.
Життя одне, хоч Хтось керує,
Живи наповну кожну мить!
Зерно добра сій, хай дарує
Врожай, що всіх животворить...
Chara Vinna
19.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Стікає пам'ять їдкими сльозами,
Роз' їдає серце негашеним вапном,
Розростаються синапсів зв'язками
Нейронні мережі, біллю шпигає плоть.
Тужливі сльози ніяк не витечуть,
Бо безкінечний у пам'яті льодовик.
Розтопи, Господи, хоч Антарктиду,
Дам раду іншим, не великий материк...
Закуй мене в ланцюжжя безпам' ятства,
Гамівну сорочку на тіло і у сніг!
Зроби болючу ін'єкцію тями,
Щоб могла відчувати життя рук і ніг.
Забути все, чого торкнулось життя,
Пов'язане долею одною на двох.
Ти безповортно канув у небуття,
Обколов мене пам' яті чортополох...
07.05.2023
Chara Vinna
Фото інсталяції Неле Азеведо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Загубила Зірка до сузір'я шлях.
Бо вночі гойдалась на верби косах.
Бавилась із Вітром, він пісень співав,
В мерехтливі очі любій заглядав.
Братчик-Місяць кликав та не чула слів,
Бо тоді ховалась в бородах Громів.
Кликала додому Хмарочка-сестра,
В Світлячків на балі Зіронька була.
Ніжно вальсувала, летіло плаття.
Каблучками туфель кресала багаття.
Кликала в небо тітка-Блискавиця,
В човні-листочку заснула сестриця.
Спала аж до ранку під пташиний спів.
Їй наснилось море прехороших снів.
А безжальний ранок Зірочку змінив
В квіточку біленьку Зірочник лісний.
07.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Розступилася дубочки в усі боки:
-Що за диво тут з'явилась синьооке?
Скрекотали білобокіі сороки:
-Чудо-квіточка в діброві ясноока!
Лиш вероніка дібровная мовчала,
Так у книжках оцю квіточку назвали.
Піднімала очі вгору й опускала,
Бо на війки їй роса холодна впала.
Як скотилася росичка з її очок,
Усміхнулась синьоокая охоче:
-Я сестричка ваша, братики-дубочки,
На галявинці рости із вами хочу.
06.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Я білокора одинокая береза,
Чекаю життєдайную весну.
Земля прокинулась. Сніг непривітний щезнув.
Але я так людей лихих боюсь!
Щоб "сік березовий", так кров мою назвали,
Могли ви пити, жадно смакувать,
Ламаєте гілля і нівечите тіло.
То королівство рук, не смій чіпать!
Хіба ж я не жива? Чи біль не відчуваю?
На шмаття розриває вбійча болість!
Слізьми стражденними я землю поливаю.
Бездушність убила твою совість!
Мучителю, я із тобою поділюся,
Що вчуваю, як поріжеш мене,
Прониже тіло током наскрізь, вся зіщулюсь.
Біль розпирає, лопає вени!
Ломота в усім вітті, болю місця мало!
Не може вийти з деревних кілець,
Метається, неначе устромили жало,
І б'ється в кору, начебто сліпець.
ПотОму стовбуром спускає до коріння,
Запутується в віялі із ніг.
Немає виходу і тут, нема спасіння,
Вертається по стовбуру до рук.
Здіймаються у вись ослабленії віти.
Ворушать пальцями туди-сюди.
- Врятуй сестрицю, я благаю! - кличу вітер.
Тихо.. стікають кров'яні сліди.
Страшний лихОдію, не чЕркай мого тіла,
Моя ж бо кров для тебе просто "сік",
А для мене душа, хмаринка легкокрила!
До сонця дотик! І життя потік!
Chara Vinna
01.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
Сонце стемніло.
Ступає ніч ошатно-чорна.
Душа сіріє.
Сон наповза безцеремонно.
Серце не піє.
Любов тікає світ за очі.
Думки розвіяв
Безхатько-вітер і регоче.
Слова замерзли.
Покрились настом усі звуки.
Неначе мертві
І бездиханні твої губи.
Погляд байдужий.
Летить у безвість він навтьоки.
Вирок єдиний -
Подріботіли швидко кроки.
Chara Vinna
26.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
- Не люблю я умиватись!
Можна й в бруді зоставатись!
Вода мокра, слизьке мило...
Хай залишиться чорнило!
Буду так і їсти, й спати.
Митись - час лиш марнувати! -
Міркував ось так Данило,
Хоч й чесалось в нього тіло,
Бо від бруду, бо від пилу
Геть не дише бідна шкіра!
Тож, для міцності здоров'я
Вода й мило - перша зброя!
Chara Vinna
03.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Кішечка Саку́ра оченята жмурить,
Голосно муркоче, бо їстоньки хоче.
Просить вона рибки, хвіст у неї дибки!
Треться об ніжки Настусі-Білосніжки.
- Не даси рибки, запутаюсь у нитки!
Не зв'яже бабуся светрик для Настусі!
- Їж рибку-плотицю, дам тобі й водиці! -
Настуся сказала і рибинку дала,
Бо погрози Киці можуть і здійсниться!
Chara Vinna
19.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Вона знову заглядає в люстерце,
Замруживши дивно карії очі,
Мов хоче увидіти своє серце,
Замікроскопити вправно нутрощі!
Далі морщить кирпатого носика,
Різко убік відвертає голову,
Немов жувала антибіотика,
Чи навіяв вітер в очі полову.
Ну, не може вона себе бачити
Вже цілих сімнадцять чи двадцять років!
Одне й те ж саме буде маячити,
З якого б не видивлялася боку!
- Ніс великий, я просто чудовисько!
Він на мене навіть не подивиться...
Невиразнії очі, брови низько...
А як гляне, то вже точно скривиться!
Він з портмоне дістає її фото
Затерте і задивлене аж до дір,
Немов найцінніше в світі золото,
Видобуте з найтвердіших порід гір.
Фото випросив в молодшого брата,
За світлину віддавши велосипед.
Там дівчина, на ній сукня строката,
В повний зріст знята, а не просто портрет.
- Яка красунечка! Витончений ніс,
Прекрасні дві зорі - це її очі
З відтінком зЕлені, розкосий розріз.
А брови, як сліди темної ночі.
Вона на мене навіть і не гляне!
Мені до неї, як до отих зірок!
Як тій глині до блиску порцеляни...
Ніколи не наважусь зробити крок!
Ось так і мріють одне про одного,
Засівають зерна, а виростять ліс:
Хто - нелюбов до себе єдиного,
А хто - нерішучості повнезний віз.
Chara Vinna
18.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Чарами п'янливими засліплює вино,
Кохаю до нестями у снах тебе давно!
В ігристих недозрілих сокАх тону сповна.
До бережка любовного не приб'є човна.
До чари губи тягнуться, серденько кипить.
Дозволь тебе, мій любий, в коханні утопить!
В рубіновій безодні втопає синь очей,
А рученька все тисне на кнопочку "Ріплей".
Здурів геть від любові морський солоний бриз,
А мене від хмільного п' янить у повний хмиз.
В Очах розпливається, лягає сизий дим.
В обійми сновидіння несе мене гнідий!
Проміння заглядає в розчинене вікно.
Прокинулась. Де ж чара і де п' янке вино?
Така любов наснилась, як в книжках і кіно!
Шаленого кохання хотілося давно.
04.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Пульсує кров у жилах.
Неначе й серце б'ється.
Чи ти живеш на світі,
Чи це тобі здається?
А може міцно спиш ти,
Життя тобі лиш сниться?
Очнутись хочу і йти,
Ні разу не спиниться!
Зловити подих вітру,
Теплом окутать тіло...
У відчуттів палітру
Поринути невміло.
Почути птаства хори,
Мелодію дзвіночків,
І гомонить як море,
І дзюркотять струмочки.
Веселки різнобарв'я
Впустити в свою душу,
І квітів різнотрав' я,
І смак солодкий груші.
Навчитися любити!
Узяти терпке зілля,
І еліксир відпити
Із чаші для весілля.
Хай кров пульсує в венах!
Хай серце дужче б'ється!
Вже почуття у генах...
Хай тілом розіллється!
21.10. 2022
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Продовження (епізод 5)
СЕРЦЕ ЗІТКАНЕ З ВОГНЮ
Померли всі в трикутнику любовнім.
Товариш горя не зумів стерпіть:
"Сідай в літак, любове, там красОти невимовні!"
Гора по курсу. Зіткнення. Двигун почав диміть!
Земля зустріла вже підбиту птаху.
Товариш мертвий, а Вона жива
Він вихватив з вогню криваву сіромаху.
Збідований несе... Трапляються ж дива!
Вона приречена, пита про чоловіка.
"Так, витягнув. Звичайно ж, так, живий!"
"Я знаю, мертвий він, слова твої - то втіха.
Та і для мене не настане день новий... "
"Ти житимеш! Мене ти чуєш?", -
Він витер кров, стікаючу по шиї, -
"Наперсток носиш, ти дарунок мій шануєш?"
"Тебе кохала я, кохаю і донині"
Промовила й стулилися повіки...
"Живи, живи, для нас ти маєш жити!"
Обвисли руки, у руслі кров зупинена навіки
"Без тебе, люба, я душею буду скніти!"
Поцілував чоло і впадину яремну.
Зібрався духом і поніс її в літак.
Мотор! Піке! Кінець стражданням щемний!
Мов й не було нічого і ніяк.
Багаття згасло, втратило свідомість.
Вже не зустріне сонцеликий день.
Зблідло згорьоване поліно, а натомність
Запіє вітер чуйний молебень...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Продовження (епізод 4)
СЕРЦЕ ЗІТКАНЕ З ВОГНЮ
Різдво в Каїрі, спека неможлива,
А святкування розпал, і гучний банкет:
Вітання, фейерверки, атмосфера особлива.
Він і Вона ніяк не звільняється з тенет!
В палаці цеглянім вони сховались
Лиш Він один, лише Вона одна,
І пристрасно тілами поєдналися,
Тривога в серці, як натягнута струна!
Губами притулився Він до шиї,
Бажанний ваблячий відчувши смак,
Яремна впадина її, як чорториї -
Закрутить і затягне просто так!
Вона розтане в пристрасті гріховній,
Потоне в ласках вуст його і рук.
А, накохавшись, будуть непритомно
Лежать і слухати сердечний стук.
Час поспішає кроками швидкими,
Роз'єднує стривожені серця.
Від всіх ховатись зараз і донині,
- чекає пару доля нелегка..
Банкет затих, безлюдніє поволі.
Обгортки хлопавок лиш спомин бережуть.
Підняв папір, рядки чорнил лягають кволі,
На згадку про події розкажуть.
"Недавні коханці нервові і ніжні
Руйнують навколо усе навмання.
Їх пристрасні зради не дуже і грішні,
Бо серце виткане з вогня!"
******
Зустріч за зустріччю тягнулася вервечка.
Порочне коло розірвати нема сил!
Та ж колись має скінчитись стежечка,
Облудна ковила покине крутосхил.
"Друзяки, завтра в мене свято -
Два роки шлюбу, долі два роки!
З весіллям "паперовим" привітати
Дружину хочу! За букетом допоки!"
Той чолов'яга світиться від щастя.
Жене машину втомлену вперед,
Аж раптом жінчин силует, дружини плаття.
- Стоп! Зупинись! На площі посеред!
В якусь машину поспіхом сідає:
"Добридень, ви вже знаєте куди!"
Шофер за нею двері зачиняє.
Здійнялась курява... пилинок міріади!
Дружина-зрадниця розбила серце!
А чоловік же так її кохав!
І душу випила, як буревій озерце!
Всю ніч її повернення чекав.
Chara Vinna
Далі буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Колишеться в полі зріле жито....
По башту утоплений в землю танк.
Бої відгриміли, нема атак.
Дощами кров у безвісти змито.
Колосся тяжіє, хилиться вниз.
Горлає, приклика хлібороба,
Бо розродитись пора утробі!
Дощі наступають на п'яти близ.
Поле вирвами чорно прошито,
Міни підступнії причаїлись,
Полеглі сини нивою вкрились,
Скида зерно на голови жито...
Онде маки жаріють багряно.
На сумних пелюстках запечена кров...
Плачуть бані зруйнованих церков.
Вітер дзвони несе поминальні.
Волошок житніх потускніла синь.
Оплакують утрачені життя.
Сльозних оченят погляд в небуття.
Не обніме маму ніколи син...
02.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Дозволь тобі зробити комплімент,
Чудовної природи килимкарка,
Як тільки вдалий влучу я момент,
Милую очі чарами казкарки.
Скажи-но, Весно, хто тебе навчив
Такі дивниці вправно чаклувати?
Мабуть, ніхто у світі стільки див
Не може сотворить, це ж Земля-мати
Із пуп'янку навчила чарувать:
Вкривати зелом, квітом вистилати,
Усе буденне в свято гаптувать,
Сухеє життєдайним напувати?
Ось соковиті стебельця-в' юнці
Зіткала з них нечесаний шовк-килим.
Та це ж соромязливі мокреці,
Очиці в них біленькі гострокрилі.
Насіяла ти квіточок-зірок,
У місяця забрала всіх сестричок.
Тож він тепер, щоб не було дірок,
Ліхтарики повісив у рядочок. ..
Смарагдів блискітливих набралA.
На човник намотала оксамиту
І уперед - туди-сюди снувать,
Взяла росою квіточок умитих.
Попринишкали на мушлях-листках,
Дзвіночки польові, собача м' ята,
БудрA, ще назву має у книжках.
Дрімають, ротики пороззявляли.
І сняться фіолетові їм сни
Тому, що фіалкові у них личка,
І обнімають запахом вони,
ПурпУрову кропивочку-сестричку.
Чомусь глухою кличуть кропиву,
Яка глуха, просто не вміє жалить.
Один в один із бУдрою була б,
Та личенько пурпуровеньке має.
Полонила мою душу казка.
Скрізь зоріють різнобарв'ям килими.
Ось така ти, Веснонька, знахарка.
Де торкнулась, розпашіло осяйним!
01.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
Люди, як міста, великі і малі.
Бувають молоді і, звісно, древні.
Бувають непримітні, а є звитяжні.
Безславні також є, існують і славні.
Люди, як будинки, є зручні й комфортні,
Незатишні, сирі є, нестерпно душні.
Бувають дуже світлі і ошатні,
А можуть бути темні й осоружні.
Люди, як двері, є залізні і міцні,
А є ламучі, на вигляд лиш потужні.
Є люди без прикрас, а є різьблені.
Бувають ширпотреб, а є вінтажні.
Люди бувають, як справдішні ЛЮДИ,
Наповнені чеснотами по вінця.
Узірець для всіх, завзяті життєлюби.
І люди-вади є, не варті й червінця...
Chara Vinna
31.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
На плиті горить конфорка.
Візьму чайник із коморки,
Та наллю води уміло
І поставлю, щоб скипіла.
Заварний блакитний чайник,
З порцеляни він, звичайний,
Кип'ятком ошпарю швидко,
Вкину лікарські нагідки.
Чай цілющий заварився,
Аромат квіток розкрився.
Ось який цей чай квітковий,
Хто вжива, буде здоровим!
Chara Vinna
05.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Серця вальс у ритмі авторському.
Венозна кров вином заграла.
М'язи утнуть сюїту Бахівську,
Віолончелі й скрипки мало.
На пульт хормейстер заходить плавно,
Він диригент - мозок амбітний.
Перебудує вмить хаос славно
Від увертюри до сюїти.
Помах правиці...І вольтом спраги
По усіх членах вдарить зрілих.
І руки зразу почнуть снувати
"Ню" топографією тіла.
Серце спіткнеться і вальс зупинить.
Але на мить лиш, бо диригент
Помахом палі той ритм відновить,
І враз воскресне танцю злет.
Сплетуться в косу пристрасні вдихи,
Ніжність і натиск коханих рук.
Сюїта знову набула сили -
Протяжне лагро в алегро звук.
Мозок накрила опію хвиля.
Циклам сюїти настав кінець.
Упали руки, обм'якло тіло.
Вселенська втома - любві вінець!
Chara Vinna
13.02.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Ти не плач і не сумуй за тими,
Хто зрадливо відвернувсь від тебе.
Люди приходитимуть і йтимуть,
Значить, просто саме так і треба!
Життя, то є довгая дорога
Із безкінченим потоком облич,
Розмов, зустрічей і обіцянок...
Не падай від розпачу горілиць,
Навіть, якщо пресамотній ранок!
Люди спішать " я люблю" казати,
І розвернутись, піти потому!
Приймай належним, не треба ждати,
Відпусти серцем, не зрощуй втому!
Не треба кликать, вертать до себе!
Хай розчиняться за горизонтом...
Рук не заламуй, не пій молебень!
Не дай лягати на серце гнотом.
І ні від кого ти не очікуй
Кохання вічного, що до гроба,
Бо такі різні життєві ріки,
У кожного є своя дорога!
Одні приходим в цей світ й відходим...
Ти усміхайся, що б то не стало!
У щасті, в болі, в любу негоду...
Лиш ти єдиний собі не зрадиш!
Chara Vinna
14.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Доброго раночку, сонечко привітне,
Подаруй промінчик щиро обіруч!
Хай умиє личко золота цвітінням,
Що уберігає від чорнезних туч.
Викупай дбайливо кожную клітинку,
ЗапестИ теплом ти з голови до ніг,
Щоб не став ніколи водою для сльзинки,
Полум'ям сердечка розтопи ти сніг,
Випусти у коси весеління гребінь,
Вичеше журбу хай... і розчинить сум.
Капелюшок чарів, що розсіє темінь,
Хоч немає ночі, вдягни завчасу.
Поцілунком в щоку прожени тривоги,
В сум'ятливу душу спокій посели.
Нехай від земельки відірвуться ноги,
Я на крилах щастя полечу у вись!
29.04.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Продовження (3 епізод)
Вона зайшла, постукавши у двері,
Осяяна промінням із щілин.
В одвірках стала, як глядач в партері.
А Він у ліжку сонному один.
Здалось, що сон Він бачить краєм ока,
Та промінь, що відбився від вікна,
Розсіяв сумнів, спала поволока.
Він враз схопився - в обіймах вона!
Впав на коліна, міцно обхвативши,
Зірвав сукенку з гострого плеча.
Вона розгублено, руками лице бивши,
Здалася... Розпалилась, мов свіча!
Кохались пристрасно, немов востаннє.
Лише Вона існує та існує Він!
Нехай від ніжності тіла розтануть!
І не скінчиться цей блаженний гін.
Любов гріховна пару полонила,
І засмоктала зради трясовина.
Їх зілля перелюбу оп'янило,
Хтозна на кому тут лежить провина.
"Ходім зі мною, люба, погуляєм.
Я поведу тебе у світ, де ми одні.
Любові нашої початок пригадаєм.
Дозволь з тобою розділити дні."
Пішли безлюдними знімілими стежками
Туди, де обізвалася любов.
Торгівці крамом тут стоять рядами,
А ось і ятка. Він її знайшов.
" Поглянь на це, краса яка! То правда!
Любові символ і чудесний оберіг.
Наперсток обери.. Цей із шафраном.
Нехай біду не пустить на поріг!"
Вона захоплено торкнулася наперстка,
Відчула запахи шафранові п'янкі.
Рука затисла, піднесла його до серця,
Всміхулись очі щирі, пломінкі..
Chara Vinna
Далі буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Руки твої надійні, турботливі, сильні.
Від них пахне весняним теплом.
Хочу впасти в обійми такі божевільні,
Щоби щастям мене обпекло...
Немов розлогі, кремезні заступлять дуби,
В кроні дужій сховають від бід.
Стану вмить я дівчиськом уразливим малим.
Так в гілляччі-руках стріну схід.
Обійми, заспокой, захисти від негоди.
Струмом дотику тіло стривож.
Притискай, полони, позбавляй ти свободи,
Хай в руках твоїх я заблуджу!
Пригорни до серденька, мов скарб найцінніший,
Як востаннє в своєму житті!
Я побуду в бажаних руках найрідніших,
Найщасливішим зі всіх створінь!
Chara Vinna
28.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Продовження (епізод 2)
****************************
Навколо вогнища розсілись його друзі.
Бесідують і гріються здаля.
Розмови точаться серйозні, всі в напрузі.
Аж раптом жінки силует, а звідкіля?
Все ближче йде, чіткіший її обрис.
Уже обличчя всміхнене видне.
Підвівся з кола чоловік, відклав часопис:
"Знайомтесь, друзі... Це дружина, до мене!"
Він і чолов'яга, що підвівся,
Товариші, що разом "їдять сіль"
За друга радий.. від очей її знітився...
Збентеження сховати поспішив.
"Яка прекрасна", - в голові його майнуло.
"Гордий який!', - подумала Вона.
У серці защеміло і тенькнуло...
Його чуття заповнили сповна.
В той доленосний вечір закохався,
Але гнав навіть натяк на чуття.
Весь світ великий під ногами захитався,
В солодке пекло перетворене життя.
Став тінню жінки і незримим охоронцем,
За нею слідував, її оберігав.
Вона відчула, зашарілась, мов під сонцем:
"За мною ходиш, а мене ти запитав?"
"Тут небезпечно, жінці тут не місце.
Господарі на ринках мужики.
Жінкам базари, мов для птахи сильце!
Над головою ґльоґають круки!"
"Облиш розмову, я не із лякливих.
Собі я раду дам, за себе постою!
Я ось дрібниць придбала милих,
Поповнять хай колекцію мою".
Chara Vinna
Далі буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
Ще вчора гриміла війна.
Пташині підбили там крила.
Зосталася Птаха сама.
Злетіти нема уже сили!
Вже сонце втонуло в імлі,
Бо мати утратила Сина!
Лежить та дитина в землі.
Сльозами просякла могила.
Де вчора плинУла ріка,
Оленицю спрага скосила.
Олень не повів до струмка,
Бо куля ворожа убила!
Де вчора горіла земля,
Де небо упало донизу.
У нірці забилось маля
Мишатко у попіл від хмизу.
Від холоду й страху воно,
Самотнєє й осиротіле,
Лежить, не пищить вже давно,
А поряд лиш Мамине тіло...
Ще вчора звіріла війна.
Негодою землю накрило!
Слізьми полилася вона,
І кров'ю її утопило!
22.10.2022
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
Поети, піїти, поетки верлібри гаптують словами дикоподібними, і неохоче розбавляють пристрастями соковитими людськими. Піт не тече по лобах просвітлених, не стікає по спинах, що заклякли у позі ненародженої дитини. А перехожі по будених дорогах бігають і ходять: хто підтюпцем, хто тихою ходою. Галоп підвладний лише коням... Дерева примарними постатями своїми затіняють люд деінде. Сонце ядром вогняним дивиться і наполегливо мече свої розпечені дротики в дітей адамових. Жінки шапочками з вуалями від ярила захищаються. Чоловіки баварськими напоями обдурити сонце прагнуть. Усі мовчать...
- Цвірінь, цвірі-і-і-інь! - вилетіло із дзьбика горобчика одинокого.
Лише поети, піїти, поетки втомлено верлібри у книги розумні штабелюють...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981397
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Я просто справжня, я така, як є!
Мене, як пазл, не можна вмонтувати
В пристойності придумане кліше.
Не варто навіть часу марнувати,
Вертіти клаптем, силоміць втискати...
Облиште спроби, хай буде, як є!
Я маю право бути лиш собою:
Ходити, думать, жити і любить!
Не буду забаганок я рабою.
Не стану і душею я кривить!
Схочу, заллюсь заразливим я сміхом..
Або заплачу, як весни капіж.
Неписаним всім правилам на втіху
Не зрОблю прісну міну, хоч ти ріж!
А схочу, одягнуся у коротке,
Чи в довгі шати, що не видно п'ят.
Кому є діло, що так видно ноги,
І так уже не ходять в п' ятдесят?!
Захочу, то яскраво нафарбуюсь.
Чи можна так? Забула в вас спитать!
Усе, що можна пудрою маскую,
Або ж зовсім забуду макіяж.
Хто до душі, того оберу в друзі,
Кого кохаю, в серці оселю!
Ніхто не скаже: "ВІн тобі не пара!"
Мій вибір правильний, бо я люблю!
Не варто навіть часу марнувати!
В пристойності придумане кліше
Ніхто мене не зможе вмонтувати!
Я просто справжня, я така, як є!
Chara Vinna
24.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Самотність точить, немов черви,
Собі місця знайти не можу!
І здригаються в тілі нерви,
Всі в житті моїм - перехожі!
Де знайти в цьому світі розраду?
І як вирватись з пут цього смутку?
Може слушну хтось дасть пораду:
Як заповнить душі закутки?
Мій попутник і я нарізно,
Кожен топче свою дорогу,
Чи зійдуться шляхи наші різні?
Це відомо, напевне, лиш Богу!
05.09.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Ти гарна, мов картина "Мона Ліза",
Обличчя, тіло, голос твій і стать,
Колючий погляд твій, неначе грізний,
І усмішка запуталась в вустах.
Твоє волосся золотом залите,
Очей блакить, мов глибина озер,
Гнучкий твій стан обняв грайливий вітер,
І вуха пестить мріями химер.
Трава лоскоче босі твої ноги,
Ти тягнешся до променів тепла.
Облиш свій сум, і геть жени тривоги!
Життю радій, розвіється імла!
Chara Vinna
13.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Розцвіла буйним квітом весна,
На твої завітала світлини.
Ось в солодких зефірках рясна
Рожевіє магнолій чуприна.
Все радіє, блищить, ожива...
Усміхаєшся ти так манливо!
А подивишся в очі - вкрива
Безпросвітна тужливая злива.
Я не відаю, що там в душі.
Знаю, очі кричать не так просто.
Поросли у тобі спориші,
І порвалось надії намисто.
06.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Закохайся в слово українське,
В гомінкі струмки, що ллються з вуст,
Бо це слово чув ти в лоні материнськім,
І плекать його - священний хист.
Бур'яни - осоти, геть із мовних грядок!
Мовні паростки у сад хай проростуть.
"Щедрик" Леонтовича й колядки
На весь світ уславлено гудуть.
Слово рідне - і колиска, й зброя,
Чисте небо, зоряна блакить.
Це слова останні воїна-героя!
Перше слово "мамо" - незабутня мить!
Рідне слово - гордість за Вкраїну,
За славетних предків, за козацький рід!
Тож кохай рідненьку мову солов'їну!
Дар безцінний мами, роду оберіг!
08.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Погляд пронизує цнотливу стелю.
Мовчазна білизна давить на очі.
- Ти сама з собою в своїй оселі?
- З без'язикою подругою зночі.
Хоч німа, а розуміє з пів слова,
З пів погляду ловить думки поготів.
Діалого-монологова розмова
У прострації духу, й у вирі чуттів.
Думи-павуки прядиво мережать,
Обтяжене горем чи невагоме,
Телеграфних стовпів галузки стежать,
За рухом меседжів в одну сторону.
І дротами незримими витечеш
До бездушної, з бетону подрУги.
Стелі байдуже, вона усе винесе,
Безрозбірно ковтати її заслуга!
Chara Vinna
23.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
Плаче білая тополя,
Бо зрубали дуба,
Ось така жіноча доля,
Як приходить згуба.
Як безжальная сокира
Розріза повітря.
Як вістрЯ своє встромила
В стовбур дуба й віття.
Приспів:
Ой, біла тополенька,
Вітер в полі свище.
Оплакує доленьку
Удовиці нишком.
Впав коханий на сирую
Землю непривітну.
Молодого дуба стрІла
Гибель ненаситна.
І зітліє чуб зелений,
Трава віти вкриє...
Побратима ушанують
Клени молодії.
Приспів:
Ой, біла тополенька,
Вітер в полі свище.
Оплакує доленьку
Удовиці нишком.
А тополя вже не плаче
Сльози всі пролила...
Лише віттям лист дубовий
Міцно обхватила.
Овдовіла сиротина,
Коси сумом вкрило.
Ніччю стала біла днина -
Їй відтяли крила...
Приспів:
Ой, біла тополенька,
Вітер в полі свище.
Оплакує доленьку
Удовиці нишком.
Chara Vinna
14.04.2023
P. S. Хто бажає написати музику? Чекаю пропозиції.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
Віднеси мене, лелеко, так далеко,
Що нікому в світі це не до снаги!
Нехай стане на душі спокійно, легко,
Всі тривоги відійдуть і вороги.
Принеси мене, бузько, в моє дитинство,
Посади на призьбу хати і лети!
Там бабуся шепче голосом пестливим
Про калину, рідну землю і світи...
Безтурботнеє дівча мале радіє,
Топче ніжками травичку і шишки.
А у полі коло лісу жито зріє,
А обабіч річки стопкані стежки...
Там увечері корови ідуть з паші,
Мов кораблики пливуть у забуття...
Сонце мружить оченята, іде спати.
Півник курочок веде у закути.
Вранці сонечко відкине покривальце,
Встане з ліжечка і спроквола зівне.
А бабуся візьме заполоч і п'яльця,
Голку, полотно, наперсток надягне.
І під голкою розквітне моя доля.
Нитки ляжуть на біленьке полотно:
Ружі, маки, дзвоники чудові,
І волошки засиніють ошатно.
Вишиваночку на щастя подарує.
Поцілує в щічку, міцно обійме.
Із днем ангела старесенька віншує,
Ця сорочечка теплом мене пройме...
Віднеси мене, лелеко, так далеко,
Що нікому в світі це не до снаги!
Нехай стане на душі спокійно, легко,
Всі тривоги відійдуть і вороги.
11.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Куди втекла блакить моїх очей?
За небокрай далекий незбагненний?
У синю просинь, по якій тече
Руно овече чередою нескінченно?
А може пам'яттю синіє на квітках,
Що незабудкою тендітною зоветься?
На полотні пелюсток у мазках
Атласно-синіх - морем розіллється?
Чи Маріанський жолоб проковтнув
Втікачку бірюзу з очей-мережок?
Нетихий океан і не збагнув,
Що лазур з райдужок, а не з сережок...
Що відірвав від серденька мого
Частинку, що далеко баввоніла
З надією на щастя і тепло...
Кришталь очей перетворивсь у скло
Холодно-сіре, й душу вже не гріє....
Chara Vinna
22.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Вірш народився після перегляду оскароносного фільму "Англійський пацієнт" (1996 року). Опублікую уривок.
СЕРЦЕ ЗІТКАНЕ З ВОГНЮ
Холодна літня ніч. Навколо тиша.
На небі сонні зорі мерехтять.
Горить багаття, язиками лиже
Поліна, що від пристрасті тремтять.
Поліно підкорилось, віддалося
Любовному напору полум'я.
В екстазі тіло дерева злилося
Зі спопеляючою похіттю вогня.
Тоненька шкіра вогняним румянцем вкрилась,
І швидко тане талія в вогні,
Годинником пісочним утворилась...
І спопелилось тіло, як метал в горні.
Вогненні руки, мов язик гадючий,
Шукають свіже деревце собі:
"Іще! Іще!", - тріщий вогонь пекучий,
Випрошуючи жертву у мольбі!
Він підкидає у вогнь ломаччя,
Та споглядає поглинаючий танок,
Теплом і світлом чоловікові віддячить
Багаття, що затухне під ранок...
Далі буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
"Тік - так, тік - так", - а може все не так?
Хіба ти можеш чути голос часу?
Та й час не чує нас...
Виходиш з чашечкою кави на терасу.
Із даху лине романтичний джаз.
Позаду суєта, шалений ритм життя.
Звільняєшся від переповнених думок,
Лиш кава, джаз, серця биття...
Ідилію порушує дзвінок!
Знов повернулась метушня...
Чому? Ти ж на терасі час благав
Не бігти, не заганяти в смерть коня!
А зупинитись... Та час помчав!
Чекаєш найдорожчого у світі.
Замовив столика "один на двох",
Навколо пари усміхаються привітно.
Он "той" не зводить погляд із панчох..
Ось-ось прийде, за мить побачиш постать.
Прикипів погляд до вхідних дверей.
Одні вже йдуть, приходять інші гості,
Нема від нього ніяких вістей!
Чекання тягнеться нестерпно довго.
Здається, зупинився час.
"Чому стоїш, невже залипли стрілки?
Скажи вже звичне для тебе "тік-так"!
"Тік - так, тік - так".
Хіба ти чуєш голос часу?
Та й час не чує нас!
Chara Vinna
29.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
Візьму-но я віршовий целібат!
Скину тягар нав'язливої рими.
Можливо, хтось тій римі був би рад.
Боюсь, що доведе до домовини.
- А як же хист? - спитаєте мене, -
Загнати у куток, рядном накрити?
- Облиште, то не хист, а щось дурне!
Та римувати можуть навіть діти!
- А, може, для кого оаза вірш?
Притулок в обезводненій пустелі?
- Мої вірші, як в горлі з риби кість!
Позбавишся, і враз станеш веселим.
-То, може, вірші для нащадків спадок?
- Сучасник їх не бачить упритул!
Те римування, це не той випадок...
І не достойне славних палітур.
Візьму вже точно віршовий целібат!
Chara Vinna
09.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Ти мені явився маревом.
Споглядала я тебе лиш мить.
Спалахнув яскравим заревом
Й відлетів в незвідану блакить.
І не встиг ти вимовити слова,
Повернути у мій бік очей.
Блиснув голограмою раптово,
І загас, як полум'я свічей.
Чи я сплю, чи марю я тобою?
Чи приходив ти із засвітів?
Пролилась моя душа сльотою,
Розридалася вокалами альтів.
Chara Vinna
20.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Моя трояндо! Квіточко моя!
З благословенного святого саду!
Як недосяжна близькая зоря,
Мене і маниш, і на відстані тримаєш!
Твоїми пахощами взятий у полон.
Красою обрисів милую свої очі.
Щоб ти зосталася зі мною, напролом
Через тернові хащі я пройду охоче!
Я не лякаюся трояндових шипів,
Вони хоч колють, біллю не проймає.
Без тебе, квітонько моя, я скнів,
З тобою ж, милая, лечу до раю!
Моя трояндо, серця мого квітка,
Єдиная на весь Едемський сад!
Не бачу інших - ти одна для серця втіха,
Моя кохана, це повторюю стократ!
Chara Vinna
19.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Порушивши стереотипи,
Я запросила тебе в танець,
Щоб зазирнуть в душі розсипи,
Потрібно стерти верхній глянець.
Мені протягуючи руку,
Дозволив вести у кружляння.
Улад ступав під мої звуки,
Ти не вдававсь до залицяння.
Перефарбований у білий,
Розреготався прісний танець,
Інертні кроки тяжкотілі
Збивали ритм, ти був, мов бранець.
Ти станцював і поклонився,
Танок на "потім" обіцявши,
Залишив даму, розчинився...
Сказав, що пізно, треба спати.
Бувало я тебе манила,
З'являвся знову покружляти,
Ти розбивав мої надії!
Лишалось лиш друзки збирати.
Не склалась наша доля в танці.
В пожовклім листі увесь майдан..
Провалля наша дистанція.
Вийду з полону грузьких оман!
Сhara Vinna
16.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Нав'язливий силенний рій думок
Римується в дактилі і хореї,
То ллється в огранований рядок,
А то лягає в ворох ахінеї
Чи в поле непрополотих грядок,
Яким уже не стати урожаєм...
В тій голові не наведеш ладок,
Простих зусиль для цього надто мало.
Без лікаря вже тут не обійтись.
Хай хоч припише трав'яні настої.
А якщо складно все, то захистить
Щира мольба до Діви Пресвятої.
Послухав лікар і сказав вердикт:
"Діагноз твій невиліковно хвора"-
І Діва тут безсила, й Бенедикт...
Ніколи ти не станеш вже здорова!".
Сама себе я починала гнуть:
Душила рими у зародку іще,
Як гідра, якій голову утнуть,
Вже рим пучок являвся неминуче!
Евтерпа хвора, безсила флейта...
Пісня поезії не часто звучить.
В тарілці надкушена котлета...
Оте римування голову свердлить
Chara Vinna
25.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Я пройдусь босоніж гладдю росяною,
Заквітчаю голову рутою-травою
І барвінком синім, як високе небо,
Червонястим маком і котиком вЕрби.
Заквітчаю тіло у барви веселки,
В серпанок туману, в вітерець легенький,
У тепло матусі, у засмагу літа,
В прохолоду тіней і у лоскіт жита.
Заквітчаю душу я в усі чесности.
В ній не місце лободі та траві-осоту!
Співчуття у серці нехай проростає,
Паростки байдужості нехай засихають.
Заквітчаю розум у жагу пізнання,
В безсмерні сонети, книг оповідання,
У мазки картини та у па балету,
В монологи ролей, звуки оперети.
Все, що зацвітає, вабить і милує.
Все, що засихає, скніє і марнує.
Chara Vinna
17.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Привітний день, привітні люди
Біжать в привітливі місця!
Привітно пес гавчить у буді,
Хоче злякати горобця.
Привітно бекає овечка,
Вдяглась у хмарочку м'яку.
Привітне плесо озеречка
Сховалось в вербовім тіньку.
Привітні качечки привітно
Кахкають качурам своїм.
Привітно заґелґочуть гуси,
Як почалапають в свій дім.
Привітна зустріча хазяйка,
Привітно кормить їх зерном.
- Ви їжте, гусочки, й сідайте...
Привітна ніч прийшла зі сном!
Chara Vinna
11.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Давай поп'єм з тобою кави.
Сьорбнемо, з першого ковтка
Хай розцвіте палітра лави,
Смаками прянощів накриє язика.
Вдихнемо ми з тобою аромати,
Просякнем запахом із голови до ніг,
Забудемо про стрілки з циферблатом,
Про вічну мудрість пожовтілих книг.
Послухаєм безмовную розмову,
Пірнемо в глибину наших зіниць,
Читати будем пристрасть міжрядкову,
Ловить манливі іскри блискавиць.
Давай ніколи не доп'ємо каву!
Навіть тоді, як питимем каскару, *
Зістаримось, і до землі зігне поставу...
Ми Богом є благословенна пара!
Chara Vinna
08.04.2023
*Каскара – це висушена м’якоть кавового зерна. "Кава для бідних" ще має назву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Вибачай, що тебе зачекалась,
Бач, стежина ще не зацвіла,
Що тебе думками малювала...
Утомились ждать ворота в рай.
На мольберт уяви не лягають
Неслухняні вертунці- думки,
Бо художник сам іще не знає,
Де і як покласти ті мазки?
Ти - розмите марево із мрії,
Не набудеш обрисів чітких.
Ти - зірки в далекому сузір'ї,
Які ще ніхто і не відкрив.
Вже завіси брами від Едему
Не тримають тяжкості воріт.
Вже пускає корені у землю
Хмарка мрій і виростає живопліт.
08.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Порожньо..
Без тебе порожньо в душі і домі.
Неправду кажуть, що лікує час.
Мов вовк голодний, виринає спомин,
Навіть не давши на спасіння шанс.
Мов учора вийшов ти, не прощавшись,
Залишивши відкритими двері.
Ось-ось вбіжиш так радісно ввірвавшись,
У звичайній для тебе манері.
Та спомин приведе тебе до тями.
Примарні сподівання, як туман,
Розвіються, залишать лише камінь.
Туга-журба повіє цвинтарЕм.
08.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
У вогні країна, у війні!
Хто б коли таке подумав?
Від війни не стане в стороні
Найбайдужіший за всіх байдужих.
Хтось пройшов всі Дантові круги,
І ступив у ті, що Люциферу невідомі.
Порох в формулі солдатської крові!
"Убивати" - в м'язах аксіома!
Вся країна - монолітний рій
Бджіл, що вулик свій від ворога боронить.
Кожен "свій" тримає стрій,
Доки супостата не схоронить!
Вносять лепту і старі, й малі:
Віддають на фронт навіть останнє.
Хтось свічки окопні на столі
Заливає воском з вечора до рання.
Хтось сітки плете для маскування...
Варить борщ і розфасовує в банки,
Для бійців важливе харчування.
Хтось на груди шиє ладанки...
А старесенька шкарпетки в'яже,
Щоб не застудив солдатик ніг,
У рядочки рівні ляже пряжа,
І молитва, аби воїн вижить зміг.
А дитина намалює небо,
Сонце, голуба, веселку, мир.
Ой, як це солдатові все треба!
Він задивиться малюнки ці до дір!
У вогні країна, в війні!
Та настане мир, бо перемогу
Наче сталь ми виплавим в горні!
Знаєм ми, відомо це і Богу!
15.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Моя поезія
Ти де, безсмертний вірш - шедерв?
Чому і досі не прийшов до мене?
Ти йдеш? Чи це такий маневр:
Зненацька з засідки огріть шалено?
Кожен поет тебе плекає, жде
І сподівається, що саме цей і є безсмертним...
Слово до слова - нитку віршову пряде
І витче полотно , яке не стане мертвим.
Чи треба музу кликати завжди?
Чи флейту хай кладе Евтерпа?
Хай хоч невидимі в поезії сліди
Залишить, щоб вірші не заганять до склепу.
А, може, на усе махнуть рукою,
Закинути вірші та потрощити флейту?
Віршовий целібат прийняти знову?
А чи вступити в фанатичну секту?
Ні, не поможуть радикальні кроки!
Банальщину продовжую строчити,
Хоч забиває мені памороки,
Не жду шедеврів, а продовжую творити!
Chara Vinna
16.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023