| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Як виховать людину - от питання!
Сяга воно вже не один десяток літ.
"Саме собою вийде" - марне сподівання,
Хіба розтане без тепла весь лід?
Щоб виховать людину, треба нею бути,
Така от істина проста як світ.
Тут не потрібні зайві атрибути,
Подай лиш руку на шляху у Дивосвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Я молю: не забудь, пам'ятай, я благаю,
Як кати розтоптали тяжкий колосок.
Та для них навіть пекла замало, не те, що вже раю
За опалий з голівки дитини м'який волосок.
Подивись скільки горя, розрухи і болю
Залиша після себе проклята орда.
Я нізащо й ніколи собі не дозволю
Вбити пам'ять, хоч час і біжить, як вода.
Ти забув бідність, голод, режиму наругу,
Заслання шістдесятників, Стуса арешт,
Вбивства мови й культури імперські потуги...
Крим,Донбас теж забув, врешті-решт?
Ти ще досі речеш всім про "братські народи",
Яких люто зненацька роз'єднала війна.
Знай, тут мара комунізму давно вже не бродить.
Перетерли її сильні жорна мирського млина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023
Я стану гарячішою за сонце,
Мов спритний вітер обкручу планету,
Лиш прочини для мене ти віконце -
Заллю я світлом твого серця кабінети.
Пройдись зі мною. Політаєм може?
А як ти думав, ми ж вві сні, дурненький.
Це так красиво: два створіння божих
Ширяють в небі, ніби янголи маленькі.
Спинись, поглянь мені у вічі.
Хіба не чарівна сьогодні мить-примара?
Так ніжно, затишно і таємничо...
О, світла ніч! Глибока і безхмарна!
Зійшла роса, яка світанок наближає.
Невже усе? Закінчилась мара?
Промінчик перший нас з тобою розлучає.
Ще буде час, продовжимо. Пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Зіткана з журби і сподівань
Оздоблена любов’ю, надією, ласкою.
В ній хочеться великих поривань
Сорочка вишита завжди була окрасою.
Хай збереже від злого ока тих,
Хто серцем любить неньку-Україну,
Й немов аркан на тілі, що застиг
Для тих, хто хоче повернуть добу Руїни.
Орнамент, мов обітниця свята
”Написаний” на полотні як пісня.
У вишиванці швидше серце калата
Та так, що в грудях йому мало місця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Хіба така вже безталанна,
Що вітра в полі не знайду?
Якесь закляття нездоланне,
Що накликає страх, бриду.
Так хочеться забутись, стерти
Все те, що вмить блокує почуття.
Злетіти вверх, зігрітися, завмерти
І чути лиш твоє серцебиття.
Невже я як Ікар? Розстануть мої крила?
Я розіб’юсь об скелю протиріч
Впаду розтрощена, слабка й безсила
Розсиплеться моя надія увсібіч.
Чи наздогнав тебе маленький хлопчик,
Який тріпоче крилами і стріли випускає?
А може ти зарився десь в вузесенький окопчик
І робиш вигляд, що тебе немає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
В поета є підводний камінь,
Який вода постійно точить.
Давно придумано, не нами:
Краще за слово мовлять очі.
Надрив у серці, взір у корінь,
Любов до рими, погляд в душу...
Поки горить в мені цей пломінь,
Писати клятви не порушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Ти думаєш про мене, правда?
Твоя печаль така буденна і німа...
Я - сон. Я - спокій. Я - твоя розрада.
Зі мною не страшна нічна пітьма.
Я як отрута! Горда і безжальна.
Холодна, ніби скеля. Владна і п'янка.
Якби ти знав, що я не ідеальна,
То вже давно б розтиснулась рука.
Тверда, як кремінь, думка розлюбити.
Гаряча, наче лава, гадка відійти.
Усе це промайнуло, мов транзитом.
З перону вже не хочеться зійти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Славен той, хто в полі воїн
На щиті та зі щитом,
Хто надбань моральних повен
Немов мудрості Платон.
Зрадник той, хто ніж у спину.
Попри вірність і любов
“Не залишу, не покину”,
Та зненацька взяв й пішов.
Рідний той, хто не по крові,
А за покликом душі
Хто шукає сонця в слові,
Й не чекає бариші..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
Ти міг би ростити сина,
А може, ще навіть й дочку...
Та слава твоя нетлінна,
І свічка - в темнім кутку.
Ти міг би зростити ниву,
А краще - вишневий сад,
Щоб пахощі після зливи
І гомін нічних цикад.
Співати “Червону калину”,
Читати вірші Кобзаря...
Та маєм тепер лиш світлину
Того козака-бунтаря.
Вмирають герої, вмирають!
І меркне вогонь в очах.
А пам’ять про них згасає
В байдужих людських серцях.
Вкраїнська земля від болю
Волає, стогне, кричить!
Чотириста років неволі
Ще й нині не час відпочить.
Вмирають герої, вмирають!
Та линуть вони в небокрай.
Там Бога невпинно благають:
“За нашу державу подбай!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Вони люблять смачно поїсти,
Дороге шардоне і бордо.
Потрапляти у вир розпусти,
Перетнувши моральний кордон.
Не страшний їм голодний Мамона,
Не чіпляє ніщо за живе.
Образ взявши собі Аполлона,
Кожен в річці з презирства пливе.
Одягнувши на шию розп’яття,
Проклинають за щирість весь світ...
Загасивши душевне багаття,
Виглядають крізь морок зеніт.
Полюбивши себе всеціло,
Зненавиділи подих тепла.
Не чекаючи доки стемніло
Спопеляють сумління дотла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Я крізь терен зірку дістану,
Покладу її скраю стола
Й почекаю, допоки каштани
Доторкнуться цвітом чола.
А як травень коси розпустить,
То візьму свою зірку ясну
Й понесу в край, де Місяць мій блудить.
Перед тим кращу сукню вдягну.
Віднайду своє щастя в зеніті,
Обійшовши могутні Карпати.
І зрадіють, заграють трембіти:
“Досить, люба, вже годі страждати!”.
Не повірю я, вмиюсь росою,
На зорю у кишені погляну:
А вона засіяла красою
Й зникла геть, ніби зору омана.
Місяць блимне й промовить ласкаво:
“Впала зірка - бажання здійснилось.
Нині серце твоє запалало.
Склею те, що давно вже розбилось”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
А нам би жити, творити, плекати,
Навчатись сумлінно і ревно навчати...
А нам би кохати, як лебідь лебідку,
Бездумно ловити метеликів влітку...
Співати пісень восени обжинкових,
Вести за вечерею світські розмови.
Як морозно стане, кутатись в пледи,
В афішах шукати до свята концерти…
Радіти весняному подиху вітру,
Ховатись у тінях березових вітів...
І знов так по колу: пора за порою,
Та східний сусід раптом взявся за зброю.
Хоча ні, не раптом! Злим своїм оком
У сторону нашу дививсь сотні років.
Історію й мову, церкву й культуру
Затисли в лещата лихі самодури.
Ознаки росії - розруха і смерть.
Де чобіт рашиста, там все шкереберть.
Лиш сморід наживи і дух мародерства,
Насилля у них як ознака “братерства”.
Настав час розплати. Самі забажали!
Імперії крах, безхребетні вассали!
Апостол Петро не відкриє вам Раю,
У наших полях русскій мір догниває.
Ви просто царя неосвічені жертви,
Нікчемні життя, мов розмінні монети.
Воздасться за горе псам юродивим:
Двоголовую курку на тризуб наживим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023