| Сторінки (8/788): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Душу заворожує чарівна півонія –
Пелюстки сатинові гойної краси.
З неба розгортається дощова симфонія –
кришталево-крапельні ллються голоси.
Спокій переповнює, серце гоїть флегмою
На межі з байдужістю до дрібниць буття.
Часу щоб не тіпати, ла́манкою* нехтую,
Без жахіть бажаючи світу сприйняття.
Тиші не порушує крапельна симфонія –
Кришталевим лоскотом ллються голоси.
Душу заворожує чарівна півонія –
Пелюстки сатинові гойної краси.
23.05.2019
*ла́манка (те́рлиця, те́рниця) - ручне знаряддя, призначене для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.
–––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
–––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
День прожи́т – и слава Богу!
За полночь уходят стрелки...
Мыслей разных очень много.
Пишет повесть шрифтом мелким
Ночь скупым холодным взглядом
Под напиток винный "BIANCO",
Но горчит полынь и ядом
Жжёт в груди, где сердце Данко.
Слайды памяти зависли...
Дышит ночь трактирным смогом...
Прочь гоню ночные мысли,
День прожи́т – и слава Богу!
26.04.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969107
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.12.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMk1sQkmA/
В садку щебечуть солов'ї,
Пахтять суцвіття валер'яни –
П'янить насичена духмяність
І думи наче не свої.
Так ніби у минулий час
Повергло душу провидіння –
Уява створює видіння,
В легкий занурюючи транс:
Квітучі луки... тихий став...
Вербицю вітер колисає...
Пастух худобу випасає
З привітним словом на вустах...
І якось мріється і снить
Не так, як зараз мріють люди.
Незвична благодать усюди
Подовжує чуттєву мить.
Краса та й годі! В пастораль
Повергло душу провидіння.
Уява створює видіння –
Малює часу вертикаль...
21.05.2019
––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Батурин Віктор Павлович
"Квітучий луг"
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Блёстками звёзд небо усыпано.
Лунного диска магический свет
в луже скользит медными бликами,
будто бы горстка латунных монет.
Будто бы вновь мелочь разменная
под ноги брошена щедрой рукой
лунных волхвов образу тленному,
что воплощается в ночи покой.
В сфере небес тихой истомою
дышат пустоты межзвездных пространств.
Магия снов... далью влекомая
сущность души погружается в транс...
04.02.2020
––––––––––––––––––
За иллюстрацию взята
картина Жозефины Уолл
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969021
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2022
Китиці акації ваблять погляд кожного –
У полон захоплюють душу подорожнього,
Де у хвилях подиху прояв життєздатності
З дійсністю примирює в рамках делікатності.
У полоні пахощів білої акації
Надихає солодко днів травневих грація,
Шепіт оксамитовий вітрового голосу
Емоційним па́тосом резонує з логосом...
17.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
К познанию культур имеем доступ –
всё для духовного обогащения.
Но, где сознанье лишено вмещения,
своё с чужим согласовать непросто.
Несоответствие в картинах мира,
лишив коммуникантов адаптации,
дисгармонирует поток эфира.
Материя пространственной субстанции
по швам трещит... прожоги от накала
в процессе межкультурного общения –
прорехи эти от несовмещения.
Не по размеру обуви лекала...
иной покрой пришёлся не по вкусу...
фасон не тот... не тот эскиз обличия –
где есть лаку́ны, там не быть союзу.
Ну, разве... понарошку... для приличия...
19.01.2020
*Лаку́на (от лат. lacuna углубление, впадина, провал, полость, фр. lacune пустота, прорехи) - в общем смысле - отсутствие, пустое место.
Лакуны могут проявляться как: языковые, речевые/текстовые и культурологические.
*Интеркультурные лакуны - отсутствие синтеза между культурами.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968936
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.12.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMh9dmyc1/
І тут:
https://t.me/lirychnyy_prostir/39
Наші душі Небесами
Все мандрують ніби снами...
Зорі сяють – квітне небо.
Зупинитися б де-небудь
У галактиці далекій...
Тільки ж... вдома в'ють лелеки
На даху гніздо зазвичай.
Подивись мені у вічі –
Бачиш, світло в них палає,
Що пітьму душі долає?
Має час незламну волю.
Вимальовує нам долю
Подих Всесвіту ритмічний.
Десь у просторі космічнім
На зірки гадає вітер,
Там, де небо зорно квітне –
Що вбачає те й говорить.
Та яка нам з того користь?
Передбачення не треба –
Не для того квітне небо
І мандрують Небесами
Наші душі ніби снами...
11.05.2019
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Пейзаж Тонкий Світ"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
Рассекает Мысль пространство
Спрессовавшихся объектов –
Для духовного баланса
Эту Мысль направил Некто...
Но пройдя, как луч сквозь призму,
Преломившись, разложилась
Эта Мысль на символизмы –
Смысла цельного лишилась.
Результат дисперсий Света
Сквозь туманы восприятий
В мир явил палитру цвета –
Композицию понятий
В разногласиях субъектов.
Мысль в пространстве раскрошилась –
Видно, кто-то этот Некто
Проверяет нас на вшивость...
Мы в искусстве будто боги –
Колоритна наша сущность,
Но собрать не в силах крохи
Во единый хлеб насущный.
10.01.2020
*Дисперсия [лат. dispersus - рассеянный, рассыпанный] - 1) рассеяние; 2) хим., физ. раздробление вещества на очень малые частицы.
Д. света - разложение белого света с
помощью призмы в спектр.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968859
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2022
Время замирало, сердце пламенело,
Плавилось пространство чувственной игрою...
Душу обнажая, станет таять телом,
Лишь взгляни в глаза ей и коснись рукою.
Гущу накаляя плотной атмосферы,
Яро ощущайте искры под ногами.
Вас влечёт друг к другу – в том вина Венеры.
Зрелого бутона ты коснись губами.
Сладость феромонов... химия... флюиды...
Голову теряйте от любви в процессе
Близости всецельной, той, что под эгидой
Двух начал творящих в судьбоносной пьесе.
01.01.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968785
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2022
Розірви ланцюг тягучий,
Розбери на ланки,
Бо проблеми дійсно штучні,
Для душі – обманки.
Відпусти птахами в небо,
Хай летять на волю
Хворобливістю від тебе –
Досить... досить болю!
Віднови свою свідомість,
Сприйняття змінивши –
Полотно життя натомість
Розгорне Всевишній,
Променитися де має
Зірка шляховодна.
Хай же кве́стію* долає
Сила живородна!
Хай в душі зростають мрії –
Квітнуть барвінково!
Досить мерти... треба діять,
А не гратись словом!
11.05.2019
*кве́стія - проблема
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Мабуть, має тужну вдачу –
Йде та йде травневий дощик...
Ясний день сховавсь під горщик –
Вже йому не до побачень
У весняному садочку –
Задрімав та мари бачить.
Тільки небо журно плаче
Над дівчиною в віночку,
Що прямує шляхом волі
В час дощавий, в час вологий:
Сукня змокла, збиті ноги,
Плоть тремтить та руки кволі –
Бездоріжжями блукає
Поміж степу... між тополі...
Їй бракує щастя-долі –
Десь згубила та шукає.
Ясний день у марах бачить,
Як життя вирує в травні:
Всюди квіти різнобарвні –
Так немов би в казці наче –
Всюди радість, мир та згода,
Супроводжує удача.
Ну а небо плаче... плаче,
Бо в її душі негода.
Хай небесними сльозами
Омивається природа –
Розквітає серця врода!
Пам'ятайте, Бог є з вами!
А дівчина відсумує –
Все минається з роками –
Віднайдеться між зірками
Краща доля... й запанує!
09.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Ветер разносит перья –
Кто-то вспорол подушку,
Там, за закрытой дверью
Сплетню шепнув на ушко.
Перья разносит ветер,
Их не собрать руками.
Интерпретации сплетен...
Брошенный в спину камень...
Перья... повсюду перья...
Кто-то вспорол подушку,
Там, за закрытой дверью
Сплетней пороча душу...
30.11.2019
Притча о сплетнице (эпизод из фильма Сомнение / Doubt [2008])
https://youtu.be/475NQHeeMbg
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2022
Хмарний сьогодні був ранок,
Вечір на смак ніби згірклий...
Білий бузок у паркана
Біля скрипучої хвіртки.
Хміль від бузкового тру́нку*,
Терпко-солодкого чаду*.
Вщент спопеляючи думку,
Вітер гуляє по саду,
Там, де відцвілої вишні
Цвіт пелюстки нині скинув.
Господи Боже Всевишній,
Від негативного впливу
Погляду, дум чи то слова
Нас борони – від усього
Того, що цілодобово
Ходить по сліду убого!
Білий бузок у паркана
Біля скрипучої хвіртки.
Хмарний сьогодні був ранок,
Вечір на смак ніби згірклий...
08.05.2019
*тру́нок - п'янкий запах; пахощі
*чад - міцний, густий, п'янкий запах, що його виділяють рослини, особливо під час цвітіння
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Горсть в руке – проверенная мера,
Сверх неё ни дать ни взять нам.
По крупице собирая веру,
Исполняюсь благодати.
Новый день жемчужиной в ладони
Перламутром золотится,
Возродясь на чистом неба фоне,
Как из пепла Феникс-птица.
Лёгкой солнечной пыльцой сквозь пальцы
Этот день пройдёт неспешно.
Сновидений кресельные пяльцы
Ночь к себе придвинет нежно,
Взяв иглу и нити впечатлений,
В унисон дыша пространству,
Вышьет гладью лепестки мгновений
Для букета вечных странствий.
Звёздный ветер образует звуки –
Будто бы играет в кости.
Опускаю на колени руки:
Нет нужды, сыта́ я горстью...
22.11.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968601
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2022
У мікрокосмі нетямущого,
Що прагне втішного оздоблення,
Є макрокосму уособлення.
Монада – першопринцип сущого.
Безмежні втілення Єдиного
Не світу сотворінням здійснені,
А розгортанням Бога в мисленні
У струмінь світла інтенсивного.
Монада – Абсолютний Максимум.
Гудуть коловороти Всесвіту.
Ієрархічну чути бесіду,
Яка впливатиме на я́кість дум.
Така бурхлива самовідданість –
Світи просипані мов гранули –
Ми розгортання цього прагнули,
Аби відчути душ спорідненість...
06.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Вновь краски дней иссякли...
поблёкли акварели...
лишь бусинами капли
дождя бьют по аллеям...
Пейзажа фон янтарный
смывает дождь осенний...
и в лужицах хрустальных
следы былых сомнений,
что сорною травою
вдоль тропок прорастали,
но зрелою порою
редеть и никнуть стали...
Сомнения увяли...
сменив пароли-коды,
уйдёт по лужам вдаль и
фантом, что ныне бродит
унылым голым сквером,
что был прекрасен летом...
Отщекотали нервы
трав сорных пустоцветы...
и краски дней иссякли...
поблёкли акварели...
лишь бусинами капли
дождя бьют по аллеям...
Пейзажа фон янтарный
смывает дождь осенний...
по лужицам хрустальным
уходит тень сомнений...
14.11.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968544
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2022
Наші душі мають крила ніжні та вразливі надто.
Звідки ж та потужна сила, що так стійко та завзято
протидіє у негоді голосам вітрів стихійних,
безпощадних ще відтоді, як з'явились перші війни
у космічному привіллі? Вітер змін ламає стебла,
штормові здійнявши хвилі. Та метеликом у небо
розум думку споряджає. Звідки ж та потужна сила,
що містичністю вражає, зберігаючи нам крила?
22.04.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
"quod licet Jovi, non licet bovi" (с)
Утверждаться в превосходстве –
тактика стратега.
Убеждаться в благородстве
искушает эго.
Равных нет и быть не может
для богоподобных –
нашептал им голос божий
приземлять негодных.
В тонком теле цепень бычий
надцать с лишним метров –
на правах, конечно, птичьих,
но сознаньем вертит.
И гордыня поглощает
сущность человечью...
Ничего, что дух нищает –
паразиты вечны!
29.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968432
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2022
З ниток брехні реальність виткана.
Суцільна лжа* сповила світ,
В якому істина загикана.
Життя облудний має цвіт.
Омана карти підтасовує,
Складає дійсність ігрову.
Та мабуть, нас той блеф влаштовує,
Бо ми продовжуємо гру.
Тяжіння до брехні уроджене –
Палає витівками ґніт.
Коли та ким воно узгоджене?
Концепт впливає, як магніт,
На байці споконвіку живиться.
У прірву, що не говори,
Прямує людство. Божа житниця
Куко́лем* вкрита догори.
Гіркі плоди – невтішні наслідки.
Сліпа свідомість наче кріт.
А як на світло чути натяки,
То очі лізуть із орбіт.
Хай часу дуже швидко плинного
Нам не піймати у сильце,
Тяжіння до буття нетлінного
Сансари смикає кільце...
Хай відчуття олжі́* хронічної
Малює хибний заповіт,
Та думка тягнеться до вічної
Краси, де квітне зорецвіт...
15.04.2019
*ЛЖА (заст.) - неправда, брехня.
*ОЛЖА́ (книжн., заст.) - брехня.
(о)лжа - давньоруське слово
*КУКІ́ЛЬ - бур'ян
–––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Тяжіння"
–––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Шёл старик дорогою туманною
далеко от мира суеты.
Жизнь скитальцу не казалась манною:
знал на вкус он горечь нищеты,
Ведь была дорога жизни длинною,
оставалось малость до черты.
А туман сгущался над долиною,
сеял мрак сплошной на полверсты.
К Богу шёл старик душой смиренною:
были помыслы его чисты,
А любовь была самозабвенною,
сердца намерения честны.
И была молитва в духе краткою,
бессловесною – слова пусты.
А душа небесною крылаткою
ощущала негу высоты.
Шёл старик походкой твёрдой, ровною,
нёс он крест условной немоты
Вечным странником с нуждою скромною
далеко от мира суеты...
28.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968343
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2022
Юпітер.
Весна завжде́нна*.
Тремтіти
душею денно
від пещень
ясно́ї миті...
Та дещо
не так у світі –
у нашім
на цій планеті.
Все ж, кращих
не знаю злетів,
ніж разом
у мріях спільних.
Екстазом
в падіннях вільних
сягнути
висот шалених,
відчути
весну завжде́нну,
де в губи
цілує вітер.
Мій любий,
то наш Юпітер!
11.04.2019
*завжде́нний - який завжди буває; повсякчасний
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Юпітер. Вічна весна"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Осень стала обнажаться –
во хмелю ли? подшофе?
Листья под ноги ложатся...
Стая мыслей в голове...
Разве осень виновата,
что на убыль дни идут?
Время ли манипулятор
в том, что круг годичный сдут?
Лапти дней поизносились –
от того ли ум спесив?
Может боги поглумились,
в лоне мир не доносив?
Крутит чувств манипулятор
чёрно-белое кино...
Разве серость виновата,
что другого не дано?
27.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968245
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2022
Усе обернутися має внівець –
Для кожного дня є ніч у нащадок.
Якщо був початок, то буде кінець,
А там, де кінець, знов буде початок.
В минуле, говорять, нема вороття,
Майбутнього теж за хвіст не піймати.
По колу спіралі гуляє буття –
Теперішній час лиш змінює дати.
У пошуках істини серце тремтить,
В потилицю дме мара безталання,
А Зірка у плині осяює мить –
Висвітлює час мого існування.
Кінці та початки – чи варто про них
У світі, де дні мінливістю згіркли...
Душа не бажає оманливих втіх.
Життя – то є плин Небесної Зірки.
04.04.2019
––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Зірка у плині"
––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
В напускном тумане приговор в потугах –
Обличать в обмане нелегко друг друга.
Ожидать чего-то от кого-то можно,
Только этот кто-то ничего не должен.
Притязаний семя прорастает в вечность,
Ожиданий бремя возложив на плечи.
Вензеля́ ногами нам писать*, блуждая –
Виноваты сами, своего желая...
27.10.2019
*Писать вензеля́ (устар. ирон.) - идти нетвёрдым шагом, шатаясь, заплетающейся походкой; двигаться зигзагами.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968159
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2022
Свідомістю у зміненому стані
Доступною стає Небесна Брама.
Віршується чуттєва епіграма*
На іншому буття тонкому плані:
"О Господи, Єдиний Боже Правий,
В руках Твоїх світобудови доля –
Хай скрасить милосердя нашу Яву!
Хай буде завжди всюди добра воля!"
На іншому буття тонкому плані
У сяянні, що ллється з Серця храму,
Сприймалась відповідь на епіграму
Свідомістю у зміненому стані:
"Якщо до Вищих Сил довіру маєш
Та віруєш в космічну справедливість,
У святість Духа та Душі цнотливість,
То будеш мати те, чого бажаєш..."
02.04.2019
*епіграма (первісно) - віршований напис на храмах і постаментах статуй
––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Небесна Брама"
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Флегматичное утро... туман оседает...
Осень в трансе, как будто... и вечность седая
Безразличием дышит, роняя мгновенья
На двухскатные крыши кирпичных строений,
Осеня́я пространство, ложится вдоль трассы...
На канве постоянства мелькающий транспорт
И куда-то спешащий случайный прохожий...
И туман моросящий, на утро похожий –
Всё такой же флегматик, такой же инертный,
Мягок и деликатен, в душе интровертный –
Флегмой сердце шлифует... и в трансе осеннем
Без эмоций рифмует туманности гений...
23.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968056
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2022
Не за тридев'ять земель,
Не у потойбіччі,
А де інша паралель –
Сам собі у вічі
Зазирає цільний дух,
Бачить свою сутність.
Досконалий зір та слух
Божу має чутність.
Там журчить чудес струмок.
З вечора до ранку
Від тяжких не мре думок
Розум в забаганках...
Не за тридев'ять земель,
Не у потойбіччі,
А де інша паралель –
Непідробна вічність.
Не буває там зими,
Ллється спів весняний.
В тому співі справжнє "МИ"
Наче цвіт духмяний.
Чорних там нема дірок,
Не псують вік бганки*,
А у небі між зірок
Райдужні альтанки...
23.03.2019
*бганка - зморшка
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Райдужна альтанка"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Забродили миражи... пахнет алкоголем...
Птицу в клетке не держи – не томи в неволе.
В небе полная луна с мраморною крошкой
Звёзд истлевших добела... Лунною дорожкой
По волнам гуляет ночь в платье из бифлекса.
Горесть дней сбежала прочь, поимев без секса.
Кошкой ласковой у ног трётся призрак лета –
Жаль беднягу, занемог, простудился где-то.
Чай масала* с имбирём выпьем с ним на пару.
А в пространстве временном в зрелую опару
Мысль изюминкой легла... И хмельная осень
Раздевает догола... мир в метаморфозе...
04.10.2019
*Чай масала (букв. "чай со специями") - согревающий напиток родом из Индии. Основные ингредиенты: чай, молоко, подсластитель, специи.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967949
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhPWYBJP/ґ
І ось вона – чудова мить
в натхненні...
Розщеплюються та зникають хмари...
Під зводом брами силует Апсари*,
що ніби статуя стоїть
на сцені.
На плані задньому немов
у небі
слабкий зорі народжується сполох,
який свою веде передрозмову,
занурюючи в глиб основ.
Мов лебідь
повільно у колисці хвиль
озерних,
небесна танцівниця урочисто
полине сценою, зійшовши з місця,
висловлюючи рухом квиль*,
що певно
підмісячний тримає світ
у спазмі...
Та пальці рук продовжують неспішно
її цнотливу розповідь утішну,
глядач щоб міг вловити зміст
у фразі.
Танок нагадує віршів
читання,
написаних гекзаметром античним.
Щоб глибше нас пройняв сюжет епічний,
ті жести збуджують душі
вчування
і стверджують чудову мить
в натхненні –
бо не буває рухів дійства всує.
Така вона – Апсара, що танцює
і подихом життя струмить
на сцені...
22.03.2019
*Апсара - небесна танцівниця
*квиль - стогін, жалібний крик
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Апсара, що танцює"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Нет веры в искренность посыла,
Нет веры пафосным словам –
На вид всё мило и красиво,
На самом деле снова спам.
Слащавые смущают речи,
Когда ты не приемлешь лесть.
Коль карта бита и крыть нечем,
То ничего... была бы честь...
Зачем напрасно тратить силы –
Воде ли быть меж двух огней?
Нет веры в искренность посыла,
Хоть мёд из уст рекою лей.
30.09.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967868
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.12.2022
Ходить квола думка осторонь
Неприкаянкою млявою...
Кришталевий міст у просторі
Позамежною уявою
Створить геній обездолений,
Щоби скрасити миттєвості,
Щоби втілити намолений
Образ горньої місцевості:
Позахмарної, небесної,
Що існує в підсвідомості,
Там де хвилі світла плескають
У космічній невагомості,
Де сріблястою мережкою
Зірочки яскраві сіються,
Там, де місячною стежкою
Особливо якось мріється...
Йде, хай, квола думка осторонь
Неприкаянкою млявою –
Кришталевий міст у просторі
Позамежною уявою
Геній створює і втілює
Образ горньої місцевості,
Де віршована ідилія
Має скрасити миттєвості.
І коли в садку вишневому
Соловейко щебетатиме,
На мосту тім кришталевому
Щастя долю обійматиме...
14.03.2019
––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Кришталевий міст"
––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Обнажает осень,
как деревья, душу.
Вид претенциозен...
говорит, ей душно.
Говорит, курьёзный
приключился случай –
мир амбициозный
нагоняет тучи.
Говорит, несносен
весь итог прогноза –
не познает вёсен
дух в анабиозе.
Говорит, стервозность
проявить ей впору
к плоти одиозной
с пяточною шпорой.
Обнажает осень,
как деревья, душу.
Час апофеозен...
говорит, так нужно.
25.09.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967789
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2022
Вдягнувши шати* з орнаментом висот,
Землі торкнулась Істина Всесвітня.
У резонансі з проявленням красот
Думок вервечка стелеться тендітно.
І досконалі сюжети вітражів
Із різнобарвних стекол філігранних.
Прийму, як даність, стрімчастість віражів
На тлі нічному вогників шафранних...
12.03.2019
*шати - багате, розкішне святкове вбрання
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
Бредёт сентябрь по лужам с кислой рожей
И видит мир ценою в медный грош.
В толпе дистанцию держать не сможешь –
Своё пространство не убережёшь.
А у окна тилландсии* колосья
Цветут трёхлепестковой синевой!
И нет на сердце ни обид, ни злости –
Редукция* системы корневой.
Классическим наземным эпифитом*
От грунта независимо цвести
В пределах биотопа* форофитов,
Вращая мир вокруг своей оси,
Возможно ли? Наверное, возможно...
Но лучше бы дистанцию держать.
Бредёт сентябрь по лужам с кислой рожей,
Желая всюду серость отражать...
21.09.2019
*Тилландсия - род травянистых эпифитных вечнозелёных растений семейства Бромелиевые.
*Редукция (биология) - уменьшение, упрощение строения или исчезновение органов в связи с утратой их функций в процессе эволюции.
*Эпифиты - растения, произрастающие или постоянно прикреплённые на других растениях - форофитах, при этом не получающие от форофитов никаких питательных веществ. Эпифиты не являются паразитными растениями.
*Биотоп (от греч. - жизнь и место) относительно однородный по абиотическим факторам среды участок геопространства (суши или водоёма), занятый определённым биоценозом.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967702
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2022
Навколо всюди відчуття весни –
Як за́вжди, життєдайно-чарівної.
Стікають в забуття зимові сни,
Які єство тримали в супокої.
Та ще не час скидати пуховик.
Зима не розродилась – ще в потугах.
Хоча її вже майже зчухнув вік,
Ще будуть скипень* та лютнева хуга*.
Але навколо відчуття весни
Життєво-чарівної – так, як за́вжди –
Що має зародок у кожному єстві.
Вона вже поряд: гарна, ніжна... справжня!
22.02.2019
*скипень - лютий мороз у тиху погоду
*хуга - сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Я – зеркало твоей души...
Что видел ты в глазах моих,
когда над бездною кружил
эмоций вихрь?
Я – зеркало твоей души...
Я – зеркало твоей души...
Спонтанно отражаю нрав –
его присвоить мне спешишь,
но ты не прав.
Я – зеркало твоей души...
Я – зеркало твоей души...
Что видишь ты во мне – твоё!
Читай меж строк и не спеши
мне быть судьёй.
Я – зеркало твоей души...
13.09.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967631
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2022
Розірвавши міркувань зоряне монисто*,
В небі жевріє світань яро, променисто.
Смужка обрію жахтить, кров'яніє ранок –
Одягає жвава мить мантію багряну.
Розгортає дня бутон пелюстки привітні,
Розганяє мрячний сон ув імлі всесвітній.
Маковіє небосхил, далеч рум'яніє.
Вітер віє, що є сил – змін навкруг воліє.
Розірвавши міркувань зоряне монисто,
В небі жевріє світань – яро, променисто!
19.02.2019
*СВІТА́НЬ - те саме, що світа́нок
*МОНИ́СТО - те саме, що нами́сто
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Бог милосерднее в отличие от нас –
Лишён предвзятости в суждениях.
Не всё то истина, что видимо для глаз,
И относительны все мнения.
Нам часто кажется, что мы творим добро –
Со злом мы боремся отчаянно.
Нам часто кажется, что нам не всё равно,
Но это духа неприкаянность
Туманит разум, искривляя зеркала,
Душой в которые мы смотримся,
Где в отраженьях искажённого стекла
Пренебрегаем цветом Лотоса...
Мир искривлённых затуманенных зеркал
Нам извращает восприятие.
Мы в предрассудках прозябаем, но финал
Неотвратим для психопатии.
Нет, не теряю я надежды на рассвет –
Грядёт Майтрейя! Просветление! –
Светило Истины прольёт на землю Свет
И прекратится духа тление!
07.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967535
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMk8Mv2XC/
У тужну годину речей силуети
складалися в пазли для створення фобій...
Зійшов зі сторінки старої газети
зажурливий привид в жіночій подобі.
Пронизливий погляд прискорив ритм серця –
вогнем крижаним пломеніли зірниці
очей, що блищали неначе люстерця
від слізної течі струмками Срібниці*.
Щось трапилось там у минулім столітті,
чого не знайти на сторінці в газеті.
Душа відгукнулася полиску миті –
чуття вирували в бездоннім беске́ті*.
І навіть здалося знайомим обличчя...
і грація рухів... і постать тендітна...
в завершені форм позаземне величчя...
і шовкова сукня сріблясто-блакитна...
П'янка поволока квіткових парфумів
в ряхтливому сяєві ніжної аври
ціною впізнання розвіяла сумнів –
світлішими стали потьмарені барви.
Північних відвідин містична суттєвість –
з'явилась нізвідки, пішла у нікуди.
Лишилася тільки поснула миттєвість
поміж статуетками сплячого будди*...
29.12. 2020
*Срібниця - річка у Турійському районі Волинської області, права притока Турії (басейн Дніпра),
формується з багатьох безіменних струмків.
*БЕ́СКЕ́Т - круте урвище, провалля.
*Зображення сплячого будди називається "Будда в нірвані".
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Кошка гуляет сама по себе...
серою мышкой –
маленькой очень, но шустрой вполне...
даже уж слишком...
Кошка гуляет, а дождик стучит –
капельки мечет
в окна и крыши. Потухли в ночи
звёздные свечи.
Кошка гуляет – ей всё нипочём...
даже погода...
Просто сама по себе под дождём
у перехода...
06.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.12.2022
Заміна декорацій
на пе́дженті* подій...
Руда чекає за лаштунками на Білу...
А змінниця – до праці
не в дусі, хоч убий –
марнує тільки час в годину розімлілу.
Марудяться та скніють
миттєвості у днях
і майже знидів світ в потертостях буденних.
Хапаючи надію,
збирається на дах
скелет віджитих мрій у образах трансгенних.
З пухнастим білим снігом
так хочеться зими...
І щоб кубло чортяче кригою скувало...
Обставин певних збігом
стикаємося ми
із купою ідей, що втілені невдало.
В полоні деформацій
не маючи надій,
шліфуємо в думках матерію згрубілу.
Заміна декорацій
на пе́дженті подій...
Чекають глядачі у сутінках на Білу...
23.12.2020
*Пе́джент - пересувна сцена у вигляді великого воза в середньовічному театрі.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
Не искажай словами мысль –
Она в словах невыразима.
Для нас простёрта неба высь,
Там в тишине все мысли зримы.
Там взгляды вглубь и кругозор
Намного шире... и не скушен...
А бессловесный разговор
сближает родственные души.
Там я и ты... там наше "МЫ"...
И знаем всё мы друг о друге –
До глубины обнажены...
Мысль горяча в сакральном круге.
И мы горим огнём Любви,
В ней созерцая сущность Бога.
Сердец пылающих огни
Не затушить. Словам убогим
Мысль Запределья велика –
Она в словах невыразима,
Когда влечёт за облака,
Где в тишине все мысли зримы.
Не искажай словами мысль...
06.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967367
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2022
Маятник долі хитається,
настрій від того мінливий.
Місяць за дахом ховається
в час опівнічно-мрійливий.
Зорі байдуже полискують,
скипень напружує простір.
Висне півсон над колискою,
тіло в обіймах у млості...
Мить сновидінь наближається –
стислі думки вже спочили.
Півночі південь ввижається –
буцімто їх сполучили.
Доля розхитує маятник –
настрій буває потворним.
Лиш не вихляється пам'ятник
в час невблаганно-поборний...
07.12.2020
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Из сложного узора на ковре
возник и развивался постепенно
сюжет забавный... и дождя амбре,
которым был надушен вожделенно
промокший плащ фантазии моей,
меня пленило с ночи до рассвета.
Ложился сон на душу как ел́ей,
реальность жизни растворивши где-то.
И мне казалось будто я не я,
и жизнь моя принадлежала мигу,
в котором иллюзорность бытия
листала для меня чудну́ю книгу.
Из сложного узора на ковре
сюжет формировался постепенно...
ночная глубина... дождя амбре...
и тихий ритм пульсации Вселенной...
Иллюзия покоя и тепла –
иллюзия смирения с душою,
сжигавшая реальный мир до тла,
где я сама себе была смешною...
04.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967262
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhoGEn41/
https://vm.tiktok.com/ZMk4tNnKQ/
І тут:
https://t.me/lirychnyy_prostir/49?single
Оголена й одягнута водно́час
Спочила Папері́вка* у снігу.
Природа снів виразна та пророча,
але є те, чого я не збагну.
Можливо, я чогось не розумію...
Можливо, щось надумала собі...
Але мару́ в обіймах не зігрію,
бо ма́ри вислизають із обі́йм.
Думки́ не ті, були якими влітку,
крокують день за днем у холоди.
Та все ж тримаю стислу часом нитку
впродовж годин космічної доби.
Ймовірно, світ уяви мальовничий
в очах зіркатих креслиться дарма...
Ймовірно, вирази́стість їм не личить...
Либо́нь і сенсу в тій красі чортма́...
03.12.2020
*Папері́вка - сорт літньої яблуні.
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Черепаха, Че Гевара, чёрт, Чернобыль, человек,
Чупакабра, чакра, чары, чемодан, червь, чебурек,
Чресла, череп, член, чекушка, чмур, чечётка, чих, чадра,
Чрево, чудо, чин, частушка, чум, чесотка, чехарда,
Челядь, челюсть, чечевица, чоп, чернильница, чело,
Чукча, чача, Чичен-Ица, чай, черника, чтец, чеглок,
Чаша, чайник, чарка, чурка, час, часовня, чуб, чалма,
Чернобровка, чайка, чуйка, чан, чулан, чабан, чума...
Кто же я на самом деле?.. Помню, что на букву "ча"...
Вот сижу уже неделю – весь извёлся... жизнь – печаль!
03.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967167
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2022
Часом інстинкти тваринні
гостро свідомість вражають.
Схильність до звірства в людині
імпульсом хибним вважаю
прояву мислень космічних,
тих, що сприяють Магніту.
В купі понять протирічних –
сутність природного світу.
Видима недосконалість
у недоробках проєкту,
втілену маючи сталість,
не досягає ефекту.
Лабрис* (сокира двосічна)
стесує крайнощі вчинків –
дія сакральна одвічна
за для нових розпочинків
матріархального культу
злагоди, миру, гармоній...
Слово із префіксом "ультра"*
у материнські долоні
сіяч кладе обережно.
Часом інстинкти вражають...
Нива життєва безмежна
всякого має врожаю...
25.11.2020
*ЛА́БРИС - подвійна сокира із двосічним лезом
(Американський археолог Марія Ґімбутас бачила в грецьких лабрисах відгомін доіндоєвропейського матріархального культу Великої Богині. З точки зору Ґімбутас та її послідовників, критський лабрис, повторюючи форму метелика, символізує материнський початок.)
*ультра (лат. ultra - далі, понад, по той бік) - префікс, що означає "над", "крайній", "за межами"
P.S.: Щодо ілюстрації, хочу звернути увагу на голову бика, яка схожа на жіночу репродуктивну систему... а сокира у формі метелика нагадує втілення душі (здавна душа уявлялася в образі метелика)... можливо в цьому і є сакральна символіка знаку...
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
Оно, конечно, можно и в окно...
Но дверь – она всегда надёжней.
Жизнь – экспериментальное кино,
Что с элементом непреложным:
На фоне кадров мелкие штрихи –
То не царапки на экране –
Возможно, то расплата за грехи...
И мысль шлифует духа грани.
Оно, конечно, можно и в окно...
Но дверь – она всегда надёжней,
Ведь выход там, где входу быть дано.
Не ошибись... будь осторожней...
02.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2022
Тримаючи кульбабку у руках,
не те що дмухати,
я дихати боюся,
бо вбачаю
мінливість днів
та часу швидкоплинність...
Тримаю обережно,
хоч розумію,
що утримати летючки,
які підвладні вітру –
неможливо...
Одна за одною зірвуться в простір...
летітимуть, кружляючи в повітрі...
допоки
не пощезнуть з поля зору...
Раніше то було на радість...
Чому тепер
не тішить дійства неминучість?
Роки так схожі на оті летючки,
яких назад не повернути...
Тримаю у руках кульбабку...
Звісно,
Летючки є пристосуванням
для розповсюдження плодів...
У тому й сенс...
на то вона й сім'янка...
Треба дмухать...
Можливо
і моя душа-стеблинка
оголюється недаремно...
Нехай летять роки,
аби на користь...
Дмухай, Боже... дмухай!
Але стеблини
з рук не випускай...
14.11.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Зимы предстоящей премьера,
Увы, вдохновляет не очень.
События лупят по нервам –
Прицельный удар многоточен
В плену повседневности серой.
И сердце в прохладе ментола
Под пряную изморозь стынет.
А вечер без света так долог...
Душа, как фитиль в парафине,
Имея парфюмные смолы,
Лишь тлеет, коптит и "плюётся".
Но дух, проходящий сквозь призму
Живительной влаги с колодца,
С говейным теплом к поэтизму
Стихами наружу прольётся,
В которых надежда и вера,
И стигмы святых мироточат.
Туран, Афродита, Венера,
Увы, вдохновляют не очень
В плену повседневности серой...
29.11.2022
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966989
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2022
Пада долу золотаве листячко жерде́лі,
Стійко висне у повітрі дійсності імла...
Ніжно па́морозь* яскриться, начебто зі скла –
Перший о́зимок* торкнувся простору парце́лі* –
Вкрились трави шовковисті розсипом срібла́*.
Тисне за́морозь* ранкова – сонячне проміння
Сліпить очі та не гріє – стужа до кісток.
Думка в'яла чимчикує в поле за місток.
Ну а пічка надихає хмизу тріскотінням,
Клуби диму споряджає в небо до зірок...
12.11.2020
*ПА́МОРОЗЬ - іній
*О́ЗИМОК - заморозок
*ПАРЦЕ́ЛЯ - маленька ділянка
*СРІ́БЛО́ - слово з подвійним наголосом
*ЗА́МОРОЗЬ - те саме, що заморозок
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Не льсти себе, на публику играя,
Владея мастерством искусной лжи.
В угоду тьме пришельцами из рая
Рядятся одержимые пажи.
Не льсти себе... не яблоком – огрызком
Твоя душа на капище легла.
Богиня лжи Апата* пала низко...
Не льсти себе, сжигая честь дотла.
29.07.2019
*Апата - в древнегреческой мифологии богиня лжи и обмана, дочь Нюкты, рождена без отца. Перед её кознями были беззащитны как люди, так и божества. Овладела разумом Зевса, за что впоследствии была сброшена им с Олимпа на землю. В мифе о ящике Пандоры Апата выступает одним из злых духов, выпущенных на свободу.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966903
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2022
А мысли как птицы... расправили крылья...
Им всё бы кружиться над призрачной былью.
Курлыкают тихо, воркуют о чём-то...
И этому мигу хватило экспромта,
Где рифмы как перья в расправленных крыльях.
Звучанье свирели... душистость жонкили...
И синее небо, где мысли как птицы –
Неважно, быль-небыль – им всё бы кружиться...
27.07.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966824
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2022
Вже визрів плід осіннього світила
І майже впав за обрій днів.
З дерев пташисте листячко злетіло,
Навколо степ ущент змарнів.
У сни зійшла бувальщина казкова –
Поснули луки та гаї.
Птахи крилаті образу та слова
Летять у вирій – у краї,
Де сонце сяє, пестячи промінням,
В обіймах теплих мліє світ,
Який не знає мороку та тління,
Де листя не спадає з віт.
Країну ту я бачила уявно,
Коли пірнала в глиб думок,
Які мов хмари рухалися ставно
Та зникли в небі мов димок...
Вже визрів плід осіннього світила
І майже впав за небосхил.
З дерев пташисте листячко злетіло,
Але не мало льотних сил...
09.11.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
дощ мрячи́ть*
дрібни́ми краплями
мов крізь сито...
час дзюрчить,
а лан під граблями...
вже аби́-то*...
ко́ци* мли
землею стелються
десь у річки –
в мить, коли
без вітру мелються
сталі звички...
дощ мрячи́ть,
вкриває ко́цами
степу плоскість...
час дзюрчить,
мандрує кльо́цами*
ле́гіт* млості...
довга ніч...
вже дме морозами
денна прірва...
звісна річ,
зігріє роздуми
в краще віра...
05.11.2020
*мрячи́ть - падає дуже дрібними краплями (про дрібний густий дощ)
*аби́-то - як-небудь
*коц - вкривало
*кльоц (діал.) - брус
*ле́гіт - легкий приємний вітерець, або те, що нагадує віяння легкого вітерця
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Пока миры плодит Вселенная
И жизни в ней мерцает свет,
Мы верим, что Любовь нетленная
Духовный ткёт иммунитет.
Огни энергий фейерверются...
Салютизирует поток...
И нам, как прежде, свято верится:
В искринке каждой – Сущий Бог.
Бутоны мыслей распускаются...
Струится дивный аромат...
А нам с тобой безумно нравится
Любимых глаз цветущий взгляд.
Во благо дней мир акварелится,
Насытив красками рассвет,
Когда мечтается... и верится,
Что ничего прекрасней нет!
21.07.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2022
Добре світу хай буде –
Тиша, спокій усюди!
Розум Серця хай квітне,
Думка лагідна плідне –
Дбає долю урочу!
Наче мантру торочу:
Добре світу хай буде...
вересень 2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
Клеточка чёрная, клеточка белая...
Серые будни, сойдите на нет!
Делаю ход, как всегда, неумело я
И получаю такой же в ответ.
Вряд ли шаги наперёд не просчитаны...
Искры азарта нам не потушить.
Многие вещи нечаянно считаны
С Хроник Акаши в чертоге Души.
Клеточка белая, клеточка чёрная...
Серые будни, сойдите на нет!
Позы изящные... жизнь плодотворная...
Мы продолжаем судьбы менуэт*...
21.07.2019
*менуэт - старинный французский танец
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2022
Життя попри все триває –
В цілому воно тривке.
Під гуркіт коліс трамвая
Виразне чуття тремке
В обіймах міцних тримає
Задумливого тебе.
А там за вікном вже осінь
Пожитки свої збира...
Химерники голі й босі
Дають хватком драпака.
Ще й нявка в одній панчосі
Спрожо́га* у вир стриба...
Вже паморозь на підході,
Клуби́ться дим з димаря
І начебто все у згоді
З циклічністю календаря –
В замряченій прохолоді
Обвуглений рік догоря...
17.11.2022
*СПРОЖО́ГА (рідко.) - те саме, що спрожогу.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Тот, кто курит для Вас фимиам*,
Совершает медвежью услугу*.
Похвала как душевный бальзам.
Фимиам Вас хвалящему другу
Вы придёте в ответ покурить:
Оба счастливы, на позитиве.
Сто́ит ли... мне для Вас говорить
Об услугах таких в перспективе...
19.07.2019
*В ироническом значении фраза «курить фимиам» означает льстиво восхвалять кого-либо.
*Медвежья услуга - фразеологизм, обозначающий услугу, повлёкшую, в конечном счёте, за собой негативные последствия для того, кому она была оказана.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966545
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2022
В небыль и быль
каждения дым –
сжигая живицу, дыши!
Звездная пыль
песком золотым
осядет на берег души.
Тихая дрожь
по телу скользит –
пространство пленит нагота.
Ты приумножь
ночной реквизит
и просто скажи: "От винта!"
Близится даль –
воронка любви
миры поглощает собой.
Дымная шаль
в кристальной пыли
растает, как пенный прибой.
Нежится явь
в сплетении ног,
в слиянии душ возродясь.
До́рог мне сплав
"инь-ян" – он же Бог,
хранящий духовную связь.
В небыль и быль
каждения дым –
сжигая живицу, дыши!
Звездная пыль
песком золотым
осела на берег души...
19.07.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966487
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2022
Праворуч схил пологий...
Ліворуч крутояр...
Не дивлячись під ноги,
блукає поміж хмар
істота загадкова
фантомністю стежин,
що в'ються серпанково
поверх ламких крижин
в життєвім океані –
світ кригою надій
дрейфує ув омані
приречених подій...
Пологий схил праворуч...
Ліворуч... як завжди...
Хтось має бути поруч –
на мене ти зажди,
істото загадкова!
Мережками стежин
йдемо невипадково
в розквітлий сад жоржин,
де час складає повість
про днів шляхетний рух,
високу принциповість
та наш незламний дух...
19.08.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
Дзюркотіла цівка часу
у колодязь порожнечі
та доводила до сказу
нетерплячу спраглу нечисть.
Дзюркотінням дратувала
мракобісів несвідомих –
поетапно датувала
низку звершень послідовних...
А навколо зріли трави –
віддавали силу плоду.
Палахтіли від заграви
хмари, сходячи у воду.
Жвава річка вилась степом,
оминаючи криницю,
віддзеркалюючи неба
пурпурову багряницю...
21.07.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
"Любите друг друга – жутко разъединение."
Листы Сада Мории. Зов
Мы укором на укор
Дни до тла сжигаем.
И война как приговор.
Боль в тиски сжимает.
К сожалению, увы,
Не хватает силы
Нам держать удар судьбы
Стойко и красиво.
Нити, что срослись давно
Рвутся по-живому.
Видно, нам не суждено
Как-то по-иному...
Хочешь смейся, хочешь плачь,
Но не прост иуда.
Он – судья и он – палач
Для простого люда.
Над сплетением топор –
И навеки порознь.
Где рассудку приговор,
Там безумства морось...
27.04.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966287
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2022
В непостоянстве ощущений
На фоне праздной маеты –
До боли дисковых смещений
Мы демонтируем мосты.
И есть на то у нас причины –
У каждого они свои:
Свой мир... свой взгляд... свои личины –
Притворств искусные слои.
Мне очень жаль, что так сложилось,
Но карма ли тому виной...
Я тыщу раз в душе божилась
Идти дорогою иной –
Не той, которой ходят люди,
Что возомнили о себе,
В духовном пребывая блуде
И бесконечной суете.
А ведь расплата неизбежна.
Кривым путём опасен ход,
Но мудрым мнит себя невежда
И свято верит: пронесёт!
18.04.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhK3psJ6/
https://vm.tiktok.com/ZMkRdeuJA/
У ковилі́ квітують маки
червоні.
Таємні символи та знаки
на скроні
ночей малюють дні похилі.
В обіймах
тримає простір часу хвилі.
Крізь більма
хмарин зоріють неба очі.
Видіння
у млі свідомості пророчі.
Падіння
у ніжну постіль шовковисту
до раю,
де роси перлами в намисто
збираю.
Ранковий промінь пестить мрії
медові,
а серце полум'ям ятрі́є
любові.
Життя вирує у полоні,
клекоче,
а мить мов птаха у долоні
тріпоче.
Думок колиску непохитну
в облозі
без руху колисати гідно
у змозі
рука незрима у тумані
життєвім.
Снить нами дійсність ув омані
миттєвій.
Кліток буття примарні грати
згорають
та час мінливий не зібрати
у зграю.
У ковилі́ квітують маки
яскраві –
на сивім тлі неначе знаки
криваві...
09.06.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Фата-моргана
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015417
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
Бгаєш* в руці порожнечу
буцім шматок пластиліну.
Грати в митця небезпечно
в світі духовного тліну.
Та чи тебе це бентежить...
В'язкість пластична скорила.
Глузду втрачаючи межі,
ліпиш надумані крила.
Тільки вони ілюзорні,
створені з лат порожнечі,
як і світи неозорні,
що спонукають до втечі.
Доля гуляє по колу
зжатої часом спіралі...
Тиша зривається долу
гучно на склепи моралі...
Світ має вдачу грайливу –
гратися з ним небезпечно.
Ходячи краєм обриву,
міцно тримай порожнечу...
01.05.2020
*бга́ти - стискаючи в руках, м'яти
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Понять стараемся напрасно
Пути, что неисповедимы –
Давным-давно предельно ясно,
Как представления все мнимы.
Зачем мы ищем совершенства
В несовершенном этом мире?
Создать иллюзию блаженства
Зачем пытаемся в эфире?
Чем обладаем, тем и дышим.
Ты так же, как другие, волен,
В определённых рамках свыше,
Своей распоряжаться долей,
Где каждый за свои в ответе
Реализации по жизни.
Ну а мечты – они как дети
Милы, наивны и капризны.
Зачем мы ищем благоденствий
Там, где судьба неумолима?
Нет в этом мире совершенства.
Пути же – неисповедимы.
Но мы искать не перестанем.
Нас ищет то, чего мы ищем.
Оно, возможно, рядом с нами,
Лишь ждёт, когда мы станем чище...
04.03.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966081
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2022
меня больше нет...
для кого-то... чего-то... и где-то...
тает дымкой в мирах параллельных
пространный ответ...
погружаюсь ночным силуэтом,
утопая в мазках акварельных,
в холодный рассвет...
наяву ли во сне... или между
сном и явью... беседует с Богом
душа тет-а-тет...
мне не быть никогда тою прежней...
осознанье подводит к итогу
в потоке сует...
13.11.2022
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSokPQ/
І тут:
https://t.me/lirychnyy_prostir/59
По́вів* ніжної троянди відчуваю уві сні –
ніч напахчена тобою, ангел мій.
Сон п'янкий... солодкий тру́нок*... раювання по весні...
чари душу обвивають наче хміль*.
Поміж квітів у шовковім простирадлі з пелюсток
пещу поглядом оголений твій стан.
Ти – мій Всесвіт... чарівниця із омріяних казок...
в них пірнаю у космічний океан.
У міжчасі між світами розчиняюсь в почутті
самовіддано до тебе, ангел мій.
Ми небесну насолоду в нашім маємо злитті –
єдність ду́ші обвиває наче хміль...
28.04.2020
*по́вів - запах, пахощі
*тру́нок - сильний, п’янкий запах
*хміль - витка рослина
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
🎧 Песня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkQSJu3L/
Запомни мою улыбку –
Всё реже теперь улыбаюсь.
А знаешь, я повзрослела на несколько сотен лет.
Устроено всё так зыбко...
Всё больше молюсь я и каюсь...
С цветами в саду всё чаще беседую тет-а-тет.
Бывает, с ветвистой ивой
Делюсь сокровенной мечтою.
А знаешь, душа не птица, скорее, она – цветок.
Запомни меня счастливой
Стекающей воском свечою...
Запомни меня той прежней... И пусть сохранит нас Бог!
27.06.2022
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995743
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965900
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSxnsA/
Доля своя у кожного...
Вільним є кожен
снити в собі безбожника
з прорисом божим.
Час заварив кукі́ль* для сну...
ніч роздягає...
Марячи, бачиш ці́ль ясну –
тиш поза гаєм.
Вітер здирає листячко –
створює осінь.
На́віч* мене не вистачить...
марити досить.
Зібрано в оберт цілісний
днів послідовність.
Птахою маєш кі́ль* міцний –
у підсвідомість
подорож не припиниться,
снитимеш доки.
Сонце зійде, розвидниться –
матимеш спокій.
Вітер збирає листячко
наче у зграю.
Навіч мене не вистачить...
в "дурня" не граю...
26.04.2020
*Кукі́ль - рослина (має снодійні властивості).
*На́віч - явно, очевидно; цілком.
*Кіль (біологія, лат. carina) — виріст кістки груднини у хребетних тварин, слугує для додаткового прикріплення сильно розвинутих грудних м'язів. Зазвичай добре розвинутий у летючих тварин (літаючі ящери, більшість птахів, кажани), рідше в риючих (кроти). У нелітаючих птахів кіль відсутній (наприклад, страуси, какапо), але зберігається у птахів, що плавають за допомогою крил (пінгвіни).
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
У тонкому тілі
стану абрис ніжний...
має крила білі,
саван білосніжний,
коси золотаві
та думки прозорі
наче води в ставі...
мов у небі зорі
сяють ясні очі
сповнені любові...
серце мироточить...
У вінку терновім
йде по стежці боса
ангел долі степом –
квітнуть трави в косах,
що спадають з неба
сонячним промінням
у твої долоні
чистого сумління.
Пуп'янки півоній
щиро надихають
долю шанувати.
Ду́ші, що кохають,
мають з квітів шати –
мріяння рожеві,
наміри блакитні
серед справ тижневих
сіють вшир у квітні.
Ангел долі з ними –
їх оберігає
сходами земними
між степами й гаєм...
21.04.2020
––––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Дорини Кострас
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Пространство плотностью событий грузит –
Игра во тьме не стоит свеч.
Пройдя сквозь стены мировых иллюзий,
Сумей фитиль души сберечь.
Идя сакральною тропой ко благу,
Незримый оставляя след,
Не расточай росы небесной влагу,
Что дух питает энно лет.
И возвращаясь в первозданный образ,
Оставив позади астрал,
Познаешь, как животворящий Логос
Пылает в чешуе зеркал.
15.02.2022
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965823
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2022
Свідомість явища вміщає
та палахкоче,
бо кожен щось своє віщає,
як то́го хоче.
В полоні мислень обережних,
в обіймах тління,
шукаю я у днях бентежних
мить просвітління.
Зшиваю клаптики просто́ри* –
втішає се бо –
та сходжу думкою у гори...
душею в небо...
Там сяють місяць, ясні зорі
та тиха плинність
годин в космічнім синім морі –
до ладу схильність.
Малюю фарбами в уяві
картину світу,
де в лісопарку квітне явір...
Життя сюїту
знов чую я в садку вишневім
під спів пташиний
та бачу в спалаху рожевім
гірські вершини.
Світанок персиковим цвітом
рум'янить хмари,
але... хтось тягне мов магнітом
цей світ на ма́ри*.
Свідомість явища вміщає
та палахкоче,
бо кожен щось своє віщає,
як то́го хоче...
До чорних дір ми світ зносили –
не залатати.
Дай, Боже, розуму та сили
мару́* здолати!
16.04.2020
*просто́ра (діал.) - простір
*ма́ри - ноші для перенесення мерців
*мара́ - уособлення нечистої сили
–––––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Фрейдуна Рассулі
–––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
🎧 Песня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjmLtQrM/
Рек бушующих неистово
стремя*,
Водопадами рождаются
брызги.
Так отчётливо пульсирует
время,
Резонируя с ритмичностью
жизни.
Но зачем-то в невесомости
вещи
Разлагаются на атомы
мыслью.
Суть волною атмосферною
плещет,
Сочетая с разрежённою
высью.
И в потоке восхождения
пыли,
При распаде пустотелого
слога,
Символические образы
плыли
Гениально-экспрессивного
бога...
11.02.2022
*стремя - быстрое течение реки перед водопадом
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995253
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2022
Хвилі ефіру
сплітаю у коси.
Маючи віру,
марудити досить.
Всі балачки ці –
пусті марнування.
Світло гасниці
в імлу існування
мусять додати
проречисті вчинки.
Нитку мотати
життєву в починки
діями треба,
а не балачками.
Щупати ребра
не слід рогачами
гострого слова.
Мовчати я мушу –
криє від злого
обітниця душу...
03.04.2020
–––––––––––––––––––
За іюстрацію взята
картина Фрейдуна Рассулі
–––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Уцепились за букву Закона
Обделённые разумом овцы,
Блеют гордо в пределах загона,
Возомнив, что они правотворцы.
Прикрываются верою в Бога
Духом тлеющие фарисеи.
И таких, к сожалению, много,
Кто раздоры и ненависть сеет.
В активации стадных инстинктов
Ничего нет страшней фанатизма,
Где толпа в исполнении финтов*
Суть низводит до идиотизма.
Ксенофобией** овцы болеют –
Разжигая конфликты в инете,
С нетерпимостью дикою блеют
Эти якобы божии дети...
31.10.2021
*финт (от итал. finta «притворство»)
**ксенофобия – нетерпимость к чужому, незнакомому, иностранному и т. д.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2022
"Ом Таре Туттаре Туре Соха"
Ранкова авра сяйвом золотавим
бере в полон початок дня. Навколо
лунає спів... сопрано в три октави...
Цвіт, ніби конфетті, скидає долу
жерделя, що над хатою схилилась,
а слива квітне наче навіжена.
Немов останній раз душа молилась,
зростала крізь лушпиння, мов блаженна
тягнулася до сонечка у небо –
смарагдом паросту вражала Всесвіт.
Гул бджілок у садку немов молебень
за жваву мить життя під чуйний лескіт.
Мінливий час в руках тримає чотки
та мантру зцілення читає долі.
На арфі грає вітер... гойні нотки
поширюються простором поволі.
Ранкова авра сяйвом золотавим
в душі долає досвіткові мари.
Лунає спів... сопрано в три октави...
Та Лотос Серця квітне під "Ом Таре..."
01.04.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
"Нет мудрости без Сатсанга, и нет Сатсанга без Его милости." Рамаяна
Перелистнув страницу за страницей,
Я всматриваюсь в книгу жизней –
В пробелах тает суть всего, что снится,
А между строк глубины мыслей.
Рождая образ в недрах подсознанья,
Касаюсь сокровенной темы,
Где мир – агнец, что предан на закланье
Для профанации Системы.
Переписать страницы очень сложно,
На чистый лист всё те же знаки
Ложатся, где инъекцией подкожно
Нам вводят смысловые шлаки.
И сердце обрастает шелухою.
Владеет миром импульс страха.
Но Мысль, что НАД словесною трухою,
Способна возродить из праха...
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
!!! ...Владеть собой... духовно прорастая,
От шелухи очистить сердце...
Души покой сатсангом обретая
По ритму внутренних инерций...
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
22.10.2021 (доработка давних набросков)
*Сатсанг – дословное значение в переводе с санскрита – «сат» (истина) и «санг» (общение).
Главная цель сатсанга – это единение с внутренним Богом, когда, очистив себя от желаний и успокоив ум, человек обретает осознание собственной внутренней Божественности. А именно это и является главной целью жизни Человека.
Сатсанг – это ворота, ведущие к внутреннему покою и новым горизонтам.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2022
Скануємо поглядом внутрішню сутність чуттів
По зовнішнім обрисам світу проявлення.
Ти маєш у зв'язці нелічену кількість ключів,
А я... наче зонд... стравоходом у травлення...
Рентгеном очей до кісток добираючись вдень,
Вночі проявляючи знімки свідомості,
Я бачу стан нутрощів тіла і навіть легень –
Чим дихає кожен в наявній умовності.
Це дар чи прокляття... чи може то жарти богів,
Яких я пізнала іще до народження...
Хоч бачити наскрізь не завжди мені до снаги,
Але... підсвідомість нотує узгодження.
Згортаюся в кулю, складаючи руки в замок,
У сфері перезавантажень відновлююсь
Та знов активуюсь в системі чуття і думок –
Зондуючи світ, обережно висловлююсь...
20.03.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Словами судят, словами ранят,
Пугают, жалеют, внушают, льстят...
В флаконе одном антидот и яд.
Любое слово как многогранник.
Неважно, что говорят другие,
Бросаясь словами в кругу невежд.
И сколько бы кто ни имел одежд,
Пред взором Господа все нагие.
06.10.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2022
Паралелі не мають перетину,
Але якось усе переплетено...
Мабуть, певна перпендикулярність
Компонує життєву реальність.
Імовірно, таке призначення.
Трансформуючи зміст і значення,
Паралелі зближаються долею.
Для споріднених душ є потолею
Інсценівка таких перетворень,
У якій ми чуттєві актори.
На одній площині попід стріхою
Паралелі єднаються віхою.
11.11.2022
Паралелі - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983702
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Дней цвета влюблённой жабы*
осталось не так и много...
А мысли предельно сжаты,
ведь близится час итога,
где в небе редеет просинь
и травы легли валетом –
по ним ухожу я в осень,
прощаясь с любимым летом...
Но осени лето бабье
сезонного не заменит.
Глубокое чувство жабье –
козырное вне сомнений.
14.08.2021
*Цвет влюблённой жабы - название одного из оттенков зелёного.
–––––––––––––––––
Авторский коллаж:
картинки из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965392
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2022
Не піснярка... не казкарка...
віршувальниця скоріше...
а до того ще... квіткарка...
та і те, мабуть, що трішки...
Паки й все на що я здібна!
На уділ не нарікаю...
маю те, чого я гідна...
недоангел недораю...
10.11.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Песик наш – кмітливий хлопчик.
І до праці він охочий.
Вирив ямку, сунув кістку,
Загорнув, нюхнув, притиснув.
Поруч ліг й солодко марить:
Ніби в купу збіглись хмари,
Незабаром дощик линув
І щось схоже на рослину
З-під землі з'явилось миттю
Та й до сонця, де блакиттю
Посміхались неба очі
Передсвітні та урочі.
Швидко чудо те зростало
І кущем великим стало –
Ні калина, ні малина,
А химериста рослина.
Бро́стки* цвітом вибухають,
Свічечки́ немов палають.
А метелики яскраві
Палахтять у тій заграві.
Висять вже й плоди рясненькі –
Кісточки́ такі смачненькі.
Час збирати цей врожай.
Ну-бо, друже, не зважай!
30.10.2022
*БРО́СТКА - листкова або квіткова брунька.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Недомо́вленість*
в рисах да́ності –
невира́зність слів
бездога́нності.
Розгуби́лися
безумо́вності
поміж і́ншого
в підсвідо́мості.
Відцвіта́є ніч
синім про́ліском.
Сходить со́нечко
ніжним по́лиском.
Недомо́вленість
мліє в про́сторі.
Думи су́тінків
линуть о́сторонь.
Весняни́й шифон
ізумру́дних трав
вкритий ві́дблиском
багряни́х заграв.
Зачаро́вує
сяйво ла́скою.
Розпоча́тий день
здався ка́зкою.
Світ проки́нувся
від пташо́к гучних –
в тім відчу́женість
від думо́к нічних.
Недомо́вленість –
сокрове́ння плід.
Мить пробу́дження
полиша́є слід.
Розквіта́є день,
Надиха́ючи,
Обійма́є світ
він, коха́ючи.
Там, де кві́тла ніч
синім про́ліском,
пестить со́нечко
ніжним по́лиском.
Сутність до́свіду
не завжди́ в роках.
Доля гли́няна
у міцни́х руках.
Обрис со́нячний
у палки́х сердець.
Недомо́вленість –
чистоти́ вінець.
16.03.2020
*недомо́вленість - неповнота висловлювання
Недосказаность (2017 г)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976661
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
В книге жизни все записи на́бело...
Что же жизнь как сплошной черновик?
Будто птицу за хвост ловим миг,
создавая Perpetuum Mobile*.
Вечный поиск... Напрасны старания,
где мечта остаётся мечтой,
разжигая порою ночной
угли мыслей до чувств возгорания.
Мироздания токи пульсируют,
мир идей до дна не испит
и пытливое сердце не спит,
продуцируя образность сирую.
Третий час как двенадцать раз про́било...
Звёзд истлевших редеет мгла
и сгорает мышленье до тла
от вибраций Perpetuum Mobile.
21.07.2021
*Perpetuum Mobile (перпе́туум-мо́биле) - вечный двигатель
––––––––––––––––
Иллюстрация:
Robert Bodson
"PERPETUUM MOBILE"
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965203
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2022
Уявний світ правдивіший за дійсність достеменну,
Яку ми звикли відчувати у пітьмі,
Сприймаючи фактичність хибну за справде́шність денну.
Та стрижень істини стухає ув імлі –
Брудної муті, що з частинок пилу, диму, гарі...
Зжирає сіру масу мозку каламуть.
Властивість світу сприйняття ґрунтується в примарі,
Яка спотворюючи існування суть,
Блюзнірством опановує простори розуміння.
Мара́ вібруючи на певній частоті,
Приспала внутрішнє знання, уроджене сумління,
Які сприяти мають духа чистоті,
Щоб думи квітли відображенням долин небесних,
Де гнізда ластівками в'ють в серцях чуття,
Прозорі сутності краси обрали форм тілесних
Для втілень обрису сакрального буття...
Уявний світ цнотливіший за дійсність, ілюзо́рна
Яка насправді в нашім світосприйнятті.
Свої уявлення про світ складаючи сенсорно,
Ми певно справжні у своєму мріятті́...
13.03.2020
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
"Закон сохранения энергии гласит, что энергию нельзя создать или разрушить, ее можно только преобразовать из одной формы в другую."
Высшую форму энергии нужно беречь.
Оджас* – эссенция в чистом виде.
Чтобы свободно энергии творческой течь,
преобразуется фон либидо*.
Суть сублимации*: выявить потенциал,
реализуя его в искусстве.
Кто красоту запределья хоть раз созерцал,
форм безобразия не допустит...
17.07.2021
*Оджас - концентрированная жизненная энергия, которая даётся человеку уже до его рождения.
*Либидо - желание, страсть, стремление.
*Сублимация - защитный механизм психики, представляющий собой снятие внутреннего напряжения с помощью перенаправления энергии на достижение социально приемлемых целей, творчество.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965106
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2022
Народження вулкана почуттів
Нестримною жагучою уявою:
Пашить душа... стікає думка лавою
Та плавить серце променями слів.
Барвистістю розцвічує буття
Потік у розмаїтті кольоровому.
Висвітлює на дні душі приховану
Жадань скарбницю сутність мріяття.
Пестливістю просяк малюнок днів
Та плавляться тіла кохання лавою –
Нестримною жагучою уявою
В народженні вулкана почуттів...
14.02.2019
––––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Народження вулкана"
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
За каждым закатом следует новый рассвет,
А ночь как приходит, так и уходит ко времени.
В движении брошен под ноги опыта след –
едва ли поможет он уберечься от бремени...
Законы реинкарнаций нам не изменить –
путь перерождений кармой прописан... причинною...
И тянется вечно жизней безмерная нить...
Мы в круге сансары... крепко объяты пучиною...
16.07.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2022
Упірнає у міжчасся сновидінь
Ніжний легіт дихання тривкого...
Між світами розгортається плеті́нь,
Вздовж якого обрано дорогу.
Серединний шлях... оновлення душі...
Плескіт хвиль космічних доокола...
Потонули в снах умовності межі,
Що клонитись змушували долу.
Розчиняє барви в просторі думок
Тиха мить, де спокій раювання...
Там весна... повітря свіжого ковток
Враз втамує спрагу існування.
У міжчассі сутність нуриться у сни,
Всесвіт квітне в зоряних рабатках,
Надихає в дусі творчістю весни
Та лишає враження в нотатках,
Де уява стелить в ноги палантин
Рясно вкритий жовтим горицвітом...
Між світами чезне вигаданий тин
Та весна єднається із літом...
09.03.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Если утро, то тихое, свежее...
Если вечер, то добрый и ласковый...
Если море любви, то безбрежное,
чтобы жизнь нам казалась лишь сказкою...
Если кофе, то сладкий со сливками...
Если чай, то с лимоном и мятою...
Если камень, то с лунными бликами...
И не чуять беды точкой пятою...
Если небо, то с яркими звёздами...
Если мысли, то только лишь светлые,
чтобы верить в Того, кем мы созданы,
окунаясь в желанья заветные...
08.07.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964919
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2022
Бузковий місяць йде за хмари,
Але за мить їх омине.
Грайливі дійства мають чари,
Які в полон беруть мене.
Дива небесні таємничі –
Магічна сфера володінь.
Дивлюся простору у вічі
І бачу низку провидінь...
Бузковий місяць небом плине
Та пестить зоряний квітник.
А я для тебе та єдина,
Яка в душі твоїй навік.
Та що той вік... на віки вічні! –
Сердець глибинні почуття.
Дивлюся простору у вічі
І бачу наше надбуття...
09.02.2019
––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Бузковий місяць"
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Уснувший лес дышал ночной прохладой,
в природном лоне вызывая резонанс.
Кружила в танце юная дриада*,
под ритмы бубна погружая души в транс.
Движенья символичной чередою
пленили разум, сотворив воронку грёз.
И где-то за условною чертою
дарило небо нам букет из ярких звёзд.
Кружила в танце юная дриада,
под ритмы бубна погружая души в транс.
Но тают сны... реальности бравада
пред явью вынуждает делать реверанс...
19.04.2021
*дриада - лесная нимфа
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964814
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2022
Спалах уяви п'янкої
Заполонив просто́ру*.
Сяйво вздовж річки в'юнкої –
Сіф* посміхнулась Тору*,
Снить велетенський де я́сен*
Вічним життям небесним
В світі міфічному а́сів*.
Космогонічні весни
Слайдами вмить промайнули.
В ціле зійшлись фрагменти,
Опанували минуле,
Згладили рудименти
Світобудови глевкої –
Дійсність про долю дбає.
Квітнуть барвисті левкої...
А́сґард* в думках буяє...
Спалах п'янкої уяви –
Мліє хмільна просто́ра.
Часу вбачаю рух длявий*.
Сіф обіймає Тора...
25.02.2020
*просто́ра (діал.) - простір
*А́сґард - у скандинавській міфології небесне місто, світ богів-асів.
*А́си - раса богів у скандинавській міфології.
*Тор - бог грому та блискавки у скандинавській міфології.
*Сіф - богиня плодючості, дружина Тора, мешканка Асґарда, відома своїм чарівним волоссям.
*Велетенський я́сен - Іґґдрасілль - світове дерево (дерево життя), у вигляді якого скандинави уявляли собі всесвіт.
*длявий (розм., рідко) - який здійснюється повільно, без поспішності
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
С натуры пишет грубый реалист,
а я, скорее... мистик-фантазёр,
местами сумасбродный иронист,
сама себе актёр и режиссёр.
Я не пишу с натуры так как есть,
скорее, вымышляю свой сюжет.
По амфибра́хию мне анапе́ст.
Возможно, даже... я и не поэт.
Играю словом, излагая мысль
и ощущенью образ придаю.
Скорее, я... безликий символист,
принадлежащий инобытию...
28.03.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964723
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2022
Зорі долю віщували
на полотнищі небес:
певно сили вищі дбали –
мали в тому інтерес –
щоби все було, як треба,
щоби все було, як слід,
бо для квітів є потреба
розквітати, мати плід.
Віщувала Стріча* долі
у лазу́ровій юзі:
брала сіно зі стодоли,
розкидала по стезі;
вишивала візерунок,
розгортаючи сувій;
шила кожному свій клунок,
зміст якого також свій.
Віщували долю зорі,
ворожили ув імлі
невигадливо-прозорій,
що пливла уздовж землі –
там, де мрії розквітали
на життєвих килимах,
квіти щастя росту дали
у барвінкових думках.
06.02.2019
*Стріча — слов'янська богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят всіма чеснотами, пророкує їм майбутнє.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Не люблю, когда мне лезут в душу,
ковыряя образность стихов.
Я других не лучше и не хуже –
все причастны к матрице грехов.
Быть имеет право жизней опус,
отразив нюансы все в стихах.
Не люблю, когда повысив тонус,
рушат за́мки на чужих песках.
Кистью чувств и разума рисую
на холсте пространственных стихий.
Отсекая мысли, те, что всуе,
обрамляя нужные в стихи,
создаю сюжет картины мира,
где всё чаще речь не обо мне.
Извлекая ритмы из эфира,
формирую образность извне.
Ощущая сердцем жизни градус,
чую ритм пульсации в висках.
Не люблю, когда натужив анус,
лепят башни на чужих песках...
25.03.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964637
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2022