| Сторінки (8/788): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Вулканическая сила пробуждает к жизни гейзер,
Фонтанирует который под давлением флюид –
Магматизм движений в теле раскрывает сущность crazy,
Всплеск гормонов отражая, активирует магнит.
На поверхность рвутся чувства из глубинных недр природных –
Явно, встреча не случайна... ощутима связь монад –
Суть влечения и страсти в этих душах благородна,
Осознание во благо для познавших рай и ад.
Гармонирует пространство излучению созвездий,
Тех, которые совпали в гороскопе древних вед.
Две души едины духом, странствуя мирами вместе,
На одной волне веками оставляют общий след.
Вулканическая сила пробуждает к жизни гейзер,
Фонтанирует который под давлением флюид –
Магматизм движений в теле раскрывает сущность crazy,
Поэтично выражая активацию любви...
10.10.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973734
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2023
Краплі життя стікають у вічність,
Слізною цівкою краючи простір.
Зрошує розум часу магічність
Та у душі прокидається гностик.
Серце палає лотосом Будди.
Тішить обізнаність, наче перлина
Місячним сяйвом скрашує будні*,
Наче слони – ті, що пахнуть ясмином*.
Доля перстом малює у горах –
Плай* прокладає на тлі існування.
Духа коштовність бачу у зворах*
Та розгортаю сувій прочування.
Краплі життя стікають у вічність,
Слізною цівкою краючи простір.
Зрошує розум часу магічність –
Перли в долоні збиратиме гностик...
30.10.2019
*"Місячна перлина" - одна з найкрасивіших і містичних легенд про походження перлів, згідно з якою кожна перлинка - це мініатюрний Місяць.
*"Слони, що пахнуть ясмином" - згідно з індійською легендою, це була особлива порода слонів, в лобових складках яких ховалися чарівні перламутрові перлинки.
*Плай - стежка в горах.
*Звори - гірські западини, яри, провалля.
–––––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Реріх Микола Костянтинович
"Краплі життя"
–––––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Черноплодною рябиной
Ночи зреют... льют дожди...
Мой единственный любимый,
Я приду... ты только жди!
Жди меня в порыве ветра,
Перемены что сулит.
Беспощадны километры,
Но влечения магнит
Обладает силой мощной.
Зная, что меня ты ждёшь,
Сновиденьем полунощным
Я приду... одетой в дождь!
02.10.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993160
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973642
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2023
Якось на диво тихо –
Осінь така затамована*,
ледве помітно диха,
нібито хтось помірковано
згнічує* часу вихор.
Нібито тиш* перед бурею –
В серце вселяє спокій
длявою* ніччю похмурою
вдавана* сталість*, доки
павітер* змін не прокреслиться
лайкою на всі бо́ки.
Поки що котиком леститься
легіт* м'який в ніч мрячну,
Поки що поглядом стриманим
тінь не вбачаю плачну* –
Спокій відносний бо днинами...
доки його не втрачу...
25.10.2019
*затамо́ваний - стриманий
*згні́чує - не дає виявлятися повною мірою
*тиш (жін., поет.) - те саме, що тиша
*для́вий - повільний
*вда́ваний - вигаданий, уявний
*ста́лість - постійність
*па́вітер - вітер змінних напрямків
*ле́гіт - легкий приємний вітерець
*пла́чний - сповнений смутком, жалем
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
Художник кипрский, чудной ваятель
Форм идеальных прекрасной стати –
Богами щедро был одарён он,
Его прозвали Пигмалионом.
Мир форм пластичен в руках творящих.
Владеет мастер чутьём изяществ
И одержимо горит идеей
Познать объятья той Галатеи,
Что увлечённо и с упоеньем
Ваял годами. Искусный гений –
Безумец всё же неисправимый –
Влюбился в образ рукой творимый.
Вложив в скульптуру мечты и душу,
Решил, что точно не будет хуже,
Когда услышит его богиня.
"Блаженный тот, кто её чтит имя,
Ведь Афродита к нам благосклонна –
Помочь способна душе влюблённой..." –
Так размышляя предстал с мольбою:
"О Афродита! Я пред тобою
Прошу одно лишь, склонив колени:
Живой пусть станет предмет влечений
Моих глубоких и бесконечных!
Ведь изваянье так безупречно –
Никто из смертных с ней не сравнится.
Мечте позволь ты осуществиться..."
Лучом рассветным у входа к храму
Тепло проникло в холодный мрамор
И всполыхнуло вдруг трижды пламя –
То жизнь вдохнула Киприда* в камень.
Спустилась дева вмиг с пьедестала,
Пигмалиону женою стала.
Богиню славя, чудной ваятель
Форм идеальных прекрасной стати,
Был благодарен ей за участье.
И обезумев, сиял от счастья...
27.08.2018
*Киприда - прозвище Афродиты, которая, по преданию, выйдя из морской пены, впервые вступила на землю на Кипре.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkYucfc4/
У кожного свій сталевий ланець
З недоліків та пороків –
Збирає у стадо ду́ші ловець
Уже достобіса років.
Залежимо ми від того ловця,
Що міцно ланці тримає,
Вичавлює з тіла силу живця –
Тому і печаль зринає.
У кожного свій сталевий ланцюг
З недоліків та пороків –
Не має снаги зневолений дух
Уже достобіса років.
Птахами уверх зірвуться думки –
В омріяний неба простір.
Та стрижень думок доволі ламкий,
Бо сповнена тяма млості.
Чи часу пила зітре ланцюги,
Чи може страху́ сокира..?
Чи вистачить нам до волі жаги,
Чи світ докона зневіра..?
22.10.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Нездоровый духом, приходя в упадок,
От вибраций низких выпал бы в осадок*...
Ну а мы с тобою, перейдя трясину,
Световым потоком в небо уносимы...
Чистотой вибраций наполняя чашу,
Насыщаем благом запредельность нашу...
24.08.2018
*ВЫПАСТЬ В ОСАДОК — о состоянии крайнего раздражения и потери самообладания.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973447
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2023
Зімкнути коло навколо себе,
Скріпити руки у замок –
Життя суцільним стає молебнем
Та ув один кінець квиток.
Дається ноша, яка по силі,
Надлишок самі беремо.
Хитлявий настрій та звички хтиві
Впрягають розум у ярмо.
Від перешкоди до перешкоди
Стискає відстань жвавий час.
Та протидія хіба зашкодить?
Тож треба зменшити баласт.
У руки Божі я віддаюся –
Безсила проти вітру йти
Та зупинитись навряд чи змусять
Мене безжалісні вітри.
Зімкнути коло навколо себе,
Скріпити руки у замок –
Життя суцільним стає молебнем
Та ув один кінець квиток...
19.10.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Жизнь в оборотах цикличности:
В рамках воспринятых норм
Мы облекаемся в личности
Сферой создания форм.
Зрелые, как и убогие,
В мир приходя нагишом,
Каждый своею дорогою
И со своим багажом
Странствуя нитями времени
Сквозь ореолы искусств,
От возгораний до тления
Мы познаём силу чувств.
То полыхающей думою
Яро сжигаем свой груз,
То возрастаем мы суммою
В вязке кармических уз...
Истина не озабочена
Мнением нашим о ней.
И не волнуют нас склочники,
Души читая извне.
Жизнь в оборотах цикличности:
Следуя данной судьбе,
Мы облекаемся в личности
Для трансформаций в себе...
23.08.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973369
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2023
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjP2rgCr/
Бурштино́вий день, медовий
З кмином та гірчицею.
Впав осінній лист кленовий.
Час стече живицею...
Шквал емоцій крає душу –
Лоск втрачаю глянцевий.
Танго хвиль спинити мушу –
Карма сита танцями.
Чуйна вдача луком гнеться,
В долю цілить жартами.
Скоро осінь роздягнеться –
В стилі ню кружлятиме...
День не мариться нугою
З медом та корицею.
Лист іржавий під ногою –
Тлінь бере сторицею.
17.10.2019
Приспів до пісні:
Осінній лист немов пташатко,
Що розправляючи криле́чка,
Зніче́в'я спурхнуло з гніздечка
Й упало долу на брущатку.
19.09.2024
––––––––––
Ілюстрація:
Кот Валерій
"Осінній лист"
––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Покидая долину смерти,
Вновь душа возвращалась к жизни...
И бесились в округе черти...
Устилали дорогу слизни...
Гордецы в "дурака" играли,
Обличая себе подобных...
И в предательстве упрекали
Те, кто сами предать способны...
Осознав, что тянуть не в силах
Груз, который тащить не в праве,
Уходящая уходила
От того, с нею кто лукавил...
18.08.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973278
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2023
Дивлюся я у слізне небо –
Похмура мить на тьмавім тлі,
Вітри штурмують простір – се бо
Світ похитнувся у пітьмі.
Думки зіткнулись в протиріччі,
Витком напружуючи час.
Дивлюся простору у вічі –
Та той втрачає глузд нараз,
Яскравих сутінок заграви
Спімнувши* поміж хмарних зграй.
Померхлий обрій, мляві барви –
Пітьма ковтає неба край...
Підсліпувата осінь тлінна
Зірве останній з клена лист.
Життя поставить на коліна,
Примусить нас відчути тиск –
Бліда картина та убога,
Скупа на радощі буття.
Душа благатиме у Бога
Прощень в моменти каяття.
Молити буду, як за себо,
Про долю світу, що в пітьмі,
У слізне дивлячися небо
В похмуру мить на тьмавім тлі...
Втім спурх метелика на світло,
Як уповання по весні,
Що вже не за горами літо,
Надасть надію восени.
Десь у примарах небокраю
Блукає сонечко моє,
Яке здолавши хмарну зграю,
Засяє знов... Надія Є!
13.10.2019
*спімнувши - спом'янувши
–––––––––
Ілюстрація:
Кот Валерій
"Надія Є"
–––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Уходя, уходит лето... напоследок давши жару...
Слог о вечном бродит где-то... впрочем, пусть... имеет право...
Тонкой струйкой дней песчинки в никуда стекают резво...
Осознание с горчинкой у того, кто мыслит трезво...
А лукавому неймётся... рассуждает он о Боге...
Над ущербными смеётся тот, кто сам погряз в пороке...
Пазлы истин по паркету под ногами лягут сором...
Уходя, уходит лето... скоро осень... очень скоро...
18.08.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.02.2023
В руці бокал з гірким відваром,
Бо день на смак не був солодким.
Втім, користь є – то все не даром.
Хоча, турбують спліну нотки.
На серці сум... в очах знемога...
Тьмяніє думка в ніч негожу...
Тягнуся сутністю до Бога,
А дотягнутися не можу...
Та, мабуть, се хандра осіння,
Мінливий настрій – так буває.
В кулак зберу усі зусилля –
Хай сей кулак про долю дбає.
Думки у день новий полинуть.
Ущент хандра зійде помалу.
Забуду згодом смак полину
Я сьогоденного бокала...
10.10.2019
––––––––––
Ілюстрація:
Кот Валерій
"Смак Полину"
––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Сканируя объект в обзоре форм,
По внешним признакам исследуем пространство.
Синоптик предвещал на море шторм...
Всё в этом мире происходит для баланса,
Имея тем свою взаимосвязь
С дуальностью начал в стихийных переплётах.
Лишь чайками над волнами кружась,
Свободу ощутим в шальных мечтах-полётах...
Сканируя объект в обзоре форм,
Мы наблюдаем элемент прогибов явных –
Когда синоптик предвещает шторм,
Покой теряется в движениях спонтанных.
А нам с тобой дано парить душой
В мечтах над бездною стихийного альянса
И кажется реальность нам смешной,
Когда лишает нас во время бури шанса...
13.08.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973117
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2023
Если любимая женщина плачет,
Разве ты можешь быть равнодушным?
Если выходит – тогда это значит,
Что не была она тебе нужной.
Значит любил не всерьёз – понарошку.
Или казалось, что страстно любил...
Знаешь, любви не бывает немножко.
И не бывает – прошло и забыл,
Если любовь та была настоящей,
Той самой-самой, которую ждал:
Искренней, нежной и душу пьянящей.
Если та женщина – твой идеал,
Ты не допустишь рыданий в подушку,
Ту, что готова впитать море слёз.
Нет, ты не сможешь к ней быть равнодушным,
Если конечно же любишь всерьёз...
08.08.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973000
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2023
Мы с тобой больны мутуализмом* –
Симбиозом* двух начал.
На лицо недуга явный признак:
Сочетаний идеал,
Как у бабочки и орхидеи,
Чья прочна взаимосвязь.
Пылко душами недуг владеет
И не гаснет сердца страсть.
Мы с тобой больны мутуализмом –
Симбиозом двух начал.
На лицо недуга явный признак:
Сочетаний идеал...
02.08.2018
*Мутуализм (от лат. «взаимный») - взаимно благоприятный, обоюдно выгодный и обязательный вид симбиоза.
*Симбиоз (от греч. «совместная жизнь») - взаимоотношения в партнёрстве.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2023
В листячко жовтаве одяглася осінь
Та пішла у справах – заплітати коси
Вербам над ставами та берізкам в гаї,
Тім, що між степами до жалю благають,
Часу швидкоплинність щоб пригальмувати,
Зупинити тлінність, щоби змогу мати
Не скидати полог ніжно-золотавий
У зотлілий ворох млосних днів сльотавих...
Та благання марні – часу не вдержати.
Простір неба хмарний, днів марніють шати.
Листячко жовтаве скине швидко осінь
Та піде у справах – розплітати коси...
09.10.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Ночь со вкусом ежевики...
Пахнут руки мёдом диким...
Полуночно-синим пледом
Греем души этим летом.
Трав чаёвных ароматы:
Зверобоя, руты, мяты,
Карамельного лофанта,
Алоизии, лаванды,
Освежающей мелисы,
Пряной сладости аниса –
Вновь вдыхаем с упоеньем.
Шлейф волшебного мгновенья
Новой трогательной сказки...
Нежность волн морских и ласки
Бриза – чувства обнажают
В наших душах... Обожаю
Вкус ночей под летним небом
С полуночно-синим пледом...
22.07.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972882
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2023
Хай се дощ за вікном періщить,
Хай се вітер шалений свище,
Та жага до натхнень не згасне.
Намалюй на папері образ –
Карі очі та погляд ясний,
Вияв настрою, стану обрис.
Хай се в небо тополі вище,
Хай се верби до ставу нижче
Хилять віти в прозору товщу,
Намалюй на папері постать –
Вираз, сутність жіночу тощо.
Є на роздуми часу вдосталь.
Хай се буде душі проєктом
Для художника і поета...
09.10.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
На краю забытой Богом деревушки,
Покосившись, в землю пялится избушка
Без дверей без окон, с прохудевшей крышей.
Шарятся у входа на крылечке мыши,
Поточив перила и ступени тоже.
Стороной то место обойдёт прохожий,
Чтобы не предаться жалкому унынью.
Жгучею крапи́вой, горькою полынью,
Ведьминой травою и чертополохом
Поросла округа, пни покрылись мохом,
Изгородь из тёрна взята в плен омелой.
На ветру́ калитка жутко проскрипела,
Нагоняя ужас, в ступор погружая.
А была когда-то та изба́ жилая...
Говорят, хозяйка в ней слыла ведуньей –
Травы собирала в ночь под новолунье.
Некий небожитель в и́збу вхож был эту,
За стихи прозвали здесь его поэтом.
А ещё слыхала – люди говорили,
Что они друг друга трепетно любили,
Только это было не по нраву многим.
Против них восстали даже в небе боги:
На совет собрались и решили дружно,
Что любви такой им на земле не нужно.
К духу чародея, что в лесу дремучем
Проживал веками, нагоняя тучи,
Те, что поглощали звёзд полночных грозди,
Обратились боги, не скрывая злости.
Замысел коварный был по нраву духу:
Предрекал болезни, беды и разруху.
Демонская сущность овладела краем,
В души человечьи всяко проникая.
Действуя лукаво, подло и бесчинно,
Люди позабыли следствия причину –
И чернело небо им во след с укором:
Божий Храм ли – сердце, что сосуд Пандоры...
На краю забытой Богом деревушки,
Покосившись, в землю пялится избушка
Без дверей без окон, с прохудевшей крышей.
Шарятся у входа на крылечке мыши,
Где сосуд Пандоры был открыт и брошен
По́д ноги поэту, что в избу́ был вхожим...
Обратив влюблённых в крапиву́ с полынью,
Что растёт в округе с дня того поныне,
Чародей злорадно бродит деревушкой
И страшит "пандорой", что хранит в избушке...
А на дне сосуда спящая надежда
Видит сон, в котором мило всё, как прежде...
20.07.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972780
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2023
Скида каптан колючий глід... недосвіт* наступа на п'яти...
Чи нам засуджувати світ, в якому істина розп'ята?
Вервечку вірувань в ланцюг для нас перетворив пекельник*.
Душевний шириться недуг та розум наш вражає вельми.
Перечить кожен сам собі, висловлюючи точку зору.
Та краще вже на самоті... бо то знущання з кругозору.
Скида каптан колючий глід... недосвіт наступа на п'яти...
Чи нам засуджувати світ, де нами істина розп'ята?
08.10.2019
*недо́світ - ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок
*пеке́льник - за релігійними уявленнями - злий дух, житель пекла, що має людську подобу, але з рогами, копитами й хвостом; чорт, біс, диявол
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
Поэт, угодник дамский, всех любит и жалеет –
Ах, пусть не всех, лишь только с десяток милых дам –
Он каждую утешит словесности елеем,
Умело избегая сцен ревности и драм.
Пусть каждая желает его быть фавориткой
Единственно-любимой на фоне стайки муз,
Сумеет наш угодник, с игривою улыбкой,
Порадовать твореньем на цвет любой и вкус,
Ведь каждая примерить прекрасный образ жаждет,
Поверив, что творящий питает интерес
К её персоне скромной, а может даже важной –
Ей, избранной, нет равных из музо-поэтесс.
Поэт, угодник дамский, всех любит и жалеет –
Ах, пусть не всех, лишь только с десяток милых дам –
Он каждую утешит словесности елеем,
Умело избегая сцен ревности и драм...
18.07.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993563
––––––––––––––––––––––
За иллюстрацию взята фреска
Рафаэля Санти "Парнас"
Фрагмент: поэт Стаций,
музы Каллиопа (лежит),
Талия (с маской в руке),
Клио и Евтерпа (обнимаются)
––––––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972689
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2023
Гой ти, гойдалка осіння!
Дме у спину вітер дужий,
Рве вбрання – нема спасіння –
Вітру подуви потужні
Ширму сутності шматують.
Жовкне листя, відмирає...
Лиш яскрить смарагдом туя,
Мов прибулиця із раю.
Гой ти, гойдалка осіння!
Вітер змін колише долю –
Від гойдань нема спасіння.
Жовкле листя ляже долу...
08.10.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Жизнь есть
многоточие...
Смысл лёг
между строчками...
Инь... ян...
образуют ци...
Ночь-день
в бесконечности...
Я... ты...
холст раскрасили
В сон-явь...
плод фантазии...
Нам быть –
суть пророчества...
Жизнь есть
многоточие...
11.07.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972591
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2023
Задощило... осінь... справжня...
Парасолька у руці...
Знов потік енергій "ці"
відчуваю. Того тижня
дійсність вишила взірці
кольоровими нитками
на тканині розумінь.
Роль зіграла світлотінь
в сприйнятті об'єму нами
відображення видінь.
Шпилить небо думна вежа –
зводить в ціле два кінці
у жовтневому вінці.
З неба хлющ... осінній нежить...
Парасолька у руці...
07.10.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Небо свинцово-синее и громыхает гром.
Ноша едва посильная – прёмся мы напролом
Сквозь пелену туманную – ветер сбивает с ног.
Сыты в плену обманами – истины бы глоток...
Тухнут глаза усталые, плоть налита свинцом.
Как же нас всё достало-то... хватит в конце концов!
Небо свинцово-синее, пахнет вокруг дождём.
Лишь перейдя трясину, мы сча́стливо заживём...
05.06.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972502
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2023
Втома валить тіло з ніг –
змучує по колу біг.
В сон глибокий поринаєш –
кредо тане наче сніг.
Ніч малює дивні сни:
місце чарів, таїни –
місто давнє та забуте,
де зійшлися два світи.
Кожен житель має шанс
врівноважити баланс.
Споріднивши схід та захід,
ніч занурює у транс.
Па́году* та пантеон*
бачиш в просторі крізь сон.
Міст поєднує культури –
душ співзвуччя в унісон.
Так буває уві сні:
співвідношення тісні.
А наявність має кредо
Та розбіжності сумні...
02.10.2019
*па́года - буддистська чи індуїстська споруда культового призначення
*пантеон - храм, присвячений всім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян
––––––––
Ілюстрація:
Кіт Валерій
"КРЕДО"
––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса,
Выбрав жертву для забав – юных принца и принцессу,
Взялся жару поддавать, ворошить золу сомнений,
Чтобы между этих двух не сложилось отношений,
Ведь не терпит он добра – радость, счастье только бесят...
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса,
Злою силой в оборот взявши мир, стихийной хваткой
Рушил он любви устой, передряг устроив гадких:
Принца в монстра обратив, овладев его природой,
Стал принцессу убеждать в том, что принцы все – уроды...
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса
Мутит воду в озерце и, питая интересы
Мавок, вил и водяных – духов водных, стихиалий,
Сеет распри меж людьми, сотворяя муть печали.
И казалось, всё тип-топ – удалось устроить драму:
Разум с сердцем не в ладу и уже готова яма,
Только стоит подтолкнуть и мечты навек разбиты
О любви остывший труп – всё окей и карта бита...
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса,
Выбрав жертву для забав – юных принца и принцессу,
Был изрядно убеждён, что добра не существует,
Скоро в мыслях хоронил их любовь ещё живую.
Но напрасен гнома пыл и старания напрасны.
То ли сказка, то ли быль: в ней концовочка прекрасна,
Где любовь сильней всего – одолевши злые чары,
Только краше зацветёт цветом пышным, цветом ярым...
02.06.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2023
Від лестощів нудить, фудульність дратує.
Та шлях пролягає між двох берегів
Однаково хибних. Свідомість нотує:
Перелік порожній – нема ворогів
І в друзях потреби відлюдник не має.
Вздовж лінії фронту пройде пацифіст:
Любов, та, що справжня, колись возз'єднає
Світи... та в минуле зійде шовінізм...
Від лестощів нудить, фудульність дратує
І так остогидла проформа подій.
Відлюдник все бачить... свідомість нотує,
Що третій є зайвим, коли то двобій...
28.09.2019
P.S.: Вірш не стосується політики, мова йде про релігійну ворожнечу.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Смешались краски дня и ночи –
Неясный образ на холсте.
Плутают где-то между прочих
Раздумий мысли о судьбе.
Ложится тень на покрывало,
Что было соткано из снов.
И флейта счастья отыграла.
Для новых сказок нету слов.
Огонь погас в грудном пространстве.
В сердечной чаше вёха яд.
Быть может, дело всё в жеманстве?
Ну кто, скажи, нам виноват?
Золой остывшей небо пало.
Терновник чувств у наших ног:
Ветвей надломленных немало
И дышит в спину злостный рок.
Смешались краски дня и ночи –
Неясный образ на холсте.
Плутают где-то между прочих
Раздумий мысли о судьбе...
31.05.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972335
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2023
Ти наче пляма на життєвім полотні –
Така собі маленька пляма.
Тобі би цівкою стікати в німоті,
А ти віршуєш до нестями.
І ліг римований непотріб тягарем,
Мов зашморг на тендітній шиї.
Душі нетлінний скарб під тлінним вівтарем.
Тобі б співати мантри Шиві...
Та все чомусь не в змозі зупинитись ти –
Непотріб цей даруєш світу.
Чи іншого не маєш сенсу... чи мети?
Чи нікуди себе подіти?
Ти наче пляма на життєвим полотні –
Така собі маленька пляма.
Тобі би цівкою стікати в німоті,
А ти віршуєш до нестями...
26.09.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
Хочешь чая с клубничным вареньем?
А из розовых лепестков?
На меня снизошло вдохновенье –
Будто вырвалась из оков.
Я рисую, пою и танцую,
И немного стихотворю.
Хочешь, милый, тебя зацелую?
Заласкаю? Заговорю?
Может, хочешь ты новую сказку,
Где герои на высоте –
Благородны не только лишь в масках,
Но и лица при красоте?
Хочешь чая с клубничным вареньем?
А из розовых лепестков?
Мы с тобой продлеваем мгновенье,
Где любовь на веки веков!
29.05.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992865
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2023
Минає час, крокуючи за обрій
І знову осінь в дощовій жалобі
заграла сплін.
Шукає мить пристанища у вірші,
Але знайде його лише у тиші,
де вічний тлін,
Бо наша дійсність плине поза часом,
В ній день і ніч завжди крокують разом
у неба край.
Там не співає у жалобі осінь,
Весна вплітає жимолость у коси –
то справжній рай.
Хай кажуть, що то вигадка, уява...
Негода щось сумне буркоче мляво
під спів дощу.
Хай самі йдуть на вогнище чи плаху,
Бо я тримаю міцно синю птаху –
не відпущу.
Минає час, крокуючи за обрій
І тільки осінь в дощовій жалобі
все грає сплін.
Шукає мить пристанища у вірші,
Але знайде у непорушній тиші
свій вічний тлін...
25.09.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Шаг сквозь стену безразличия...
Взгляд сквозь призму понимания...
Миг глубокого молчания
Между притчами...
Мысль пронзает небо молнией...
Пыль клубится между звёздами...
Ночь под утро пахнет розами...
Крик безмолвия...
День начнётся с чая травного...
Взгляд сквозь призму осознания...
Бег сквозь знаки препинания
К смыслу явному...
Вдох и выдох – релаксация...
Ход часов ускорен к вечеру...
Цель ясна и делать нечего –
Кульминация...
28.05.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972140
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2023
Видихаю день вчорашній:
Сонце, квіти, кольори
Найбагатші та найкращі.
Мрії, наче маляри,
Фарбували світ навколо.
Казку створював казкар.
Зорі сходилися в коло
Та рядно з пухнастих хмар
Чарівниця-доля ткала,
Шлях створивши у думках.
Хвиля часу обтікала
Нашу єдність по віках.
Видих Всесвіту глибокий
Та глибоким буде вдих.
Почуттів безмежний дотик
В нескінченний часу біг:
Відчуваю лоскотання
Від пульсації буття.
Тисне груди від кохання –
З тим частіш серцебиття.
О́брус* білий та фіранку*
Бачу в низці сновидінь.
День новий почнеться зранку
В поєднанні ян та їнь...
22.09.2019
*о́бру́с - скатертина
*фіра́нка - занавіска
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Сакральная божественность свершений –
Мистичность снов и чувств интуитивных,
Блаженство связи, трепет ласк интимных,
Мгновения сенсорных ощущений,
Пьянящих фраз пленительная сладость,
Объятий жар и поцелуев нежность,
Безумий многогранных неизбежность,
Души очарование и радость...
Гармония взаимности, блаженство
Глубоких и духовных отношений –
Сакральная божественность свершений –
Единство, полнота и совершенство...
Испытывая счастья безусловность,
Ты, всей душой любя и обожая,
Эмоций ярких всплески выражая,
Судьбе скажи: "Мерси за благосклонность!"
29.03.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972070
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2023
Росте стара ліщина коло хати,
По осені частуючи горіхами...
Чи варто маятник нам колихати,
Коли життя і так хитке огріхами?
У протилежностях дуальність світу,
Де плід добра і зла на смак пізнали ми.
Свідомо ширимо думок орбіту,
Але крокуємо шляхами сталими.
А істина завжди у центрі кола –
Її пізнати не можливо в крайнощах.
Де світу сприйняття глевке та кволе –
У підсвідомості сміття на звалищах.
Росте стара ліщина коло хати,
По осені частуючи горіхами...
Чи варто маятник нам колихати,
Коли життя і так хитке огріхами?
11.09.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
За пределом стенаний и прений,
глубоко в подсознании где-то,
вожделеем этапа прозрений –
ждём инсайта*, как чукча рассвета.
Поперечные волны эфира
к сотворению фона причастны,
где единая целостность мира
не желает делиться на части.
Круг способен сомкнуться навеки,
в бесконечности знак обратиться.
Где гештальт* завершён, цель омеги –
с безупречною альфою слиться...
29.03.2018
*Инсайт (от англ. insight - озарение, прозрение) - это состояние, в котором человеку внезапно приходит решение насущной задачи или новое видение ситуации.
*Гештальт в переводе с немецкого означает - нечто целое, полное; законченная форма. Закрытие гештальта - это завершение давно прошедших ситуаций, не столько в физическом плане, сколько с психологической точки зрения.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971988
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2023
У світі променистому поринає в тишу простір...
Занурюючись в містику, миготять події поспіль...
Мить сяйвом обрамляється, яскраві́є тло космічне...
Зростає у думка́х митця розуміння потойбічне...
Дощами кольоровими розмалюю неозорість
Та фарбами медовими накраплю́ по небу зорі,
Бо сутність оновляється, золотиться тло космічне
Та квітне у думка́х митця міркування потойбічне...
У світі променистому поринає в тишу простір...
Занурюючись в містику, миготять події поспіль...
05.09.2019
––––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"У світі променистому"
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
А знаешь, ведь жизнь не сладкая...
Но даже погода гадкая
мне по́боку...
Пусть март как бы зафевралился
И кажется, будто скалится
нам облако...
Ты – солнце моё лучистое...
В меня ты сойдёшь неистово
истомою...
С тобою я буду нежною...
Я – море твоё безбрежное...
бездонное...
Друг друга насытим ласкою...
Пусть ночь эта будет сказкою
волшебною...
Мы в омут блаженства падаем,
Упившись любви усладою
целебною...
22.03.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971891
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMh9LJQcn/
Втікають по колу спіралі
слова, що позбавлені значень
в думках, що під гнітом моралі.
Подобу свою кожен бачить
навколо в проявленнях світу.
Лишаючи слід в біосфері,
додай різнобарвного цвіту –
відчуй радість духа, mon chéri!
Розриви у просторі-часі
утворюють хід між світами.
Петелька космічної траси:
мов отвір магічної брами,
Мер-Ка-Ба, портал зоресвітній,
до іншого виміру двері
й відрада у миті тендітній –
відчуй нашу єдність, mon chéri!
03.09.2019
*Mon chéri (від фр. "мій дорогий")
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
Дыхание весны в потоке трансформации...
Из почек пробивается мурамная листва.
Алхимия любви... процесс кристаллизации...
Объятий нежных магия и трепет естества...
Вновь Солнце и Луна на небе купоросовом
В слиянии мистический свершают ритуал.
Пусть многое для нас осталось под вопросами –
Миг таинства священного рождает идеал.
Порфирные огни... тепло прикосновения...
Пукетовыми вспышками пленён убогий мир.
Алхимия любви... волшебное мгновение...
Для жаждущих соития – "великий эликсир"...
13.03.2018
P.S.: Во всех алхимических системах важное значение имеют идеи, одна из которых является идеей священного брака, соития мужского и женского принципов, соединения противоположностей. В европейской алхимии идея имеет форму «химической свадьбы», «королевского брака», соития брата и сестры, Солнца и Луны... а философский камень именовался как «великий эликсир».
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971807
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSKKB2/
Димка повзе над схилом, берегом ліг серпанок.
Днями керує сила, що зачинає ранок.
Мрія... уява... мари... магія... чародійство...
Вітер гойдає хмари. Доля блукає містом.
Ніч розправляє крила. Човен думок – невтішний.
Хмари, немов вітрила, небо лоскочуть ніжно.
З голосом божевілля десь резонує море.
...Та, що біжить по хвилях, має буття прозоре:
Чайки навколо неї... погляд її – зірниця...
Мов з пелюсток лілеї щільний атлас спідниці...
Тулуб її з туману... довгі сріблясті коси...
Постать стрункого стану тане в ранкових росах...
Пише життєву прозу гул корабля морського.
...Завжди рятує розум від тягаря мирського,
Та, що біжить по хвилях, щоби тебе втішати...
Довгі хвилясті милі, часу химерні шати
Миттю кудись пощезли. Піниться синє море.
Місяць до рук взяв пензлик. ...Фрезі коли говорить,
Всесвіт на да́мру* грає... тиша співає мантри...
Чайки зібрались в зграю... Логос складає тантри...
Серце від того квітне, сяють, мов зорі, очі –
Дивним натхненням плідне лоно палкої ночі.
...Та, що біжить по хвилях, лине в думках до тебе...
Голосу божевілля вторить над морем небо.
Димка повзе над схилом, берегом ліг серпанок.
Днями керує сила, що зачинає ранок.
Мрія... уява... мари... магія... чародійство...
Вітер гойдає хмари. Доля блукає містом...
28.08.2019
*да́мру - маленький двомембранний барабан в Індії та Тибеті, має форму пісочного годинника
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
А мы с тобою лишний элемент
На этой призрачной картине жизни.
Все наши краски беспардонно выжгли,
Оставив нам горения момент.
Как утопичны мифы в лоне тьмы
Про плод безумия любви и страсти...
А время души наши рвёт на части...
Но так прекрасны сказочные сны!
Давай устроим жертвенник судьбе –
Пусть ладан с миррой будут подношеньем,
Где тьма и свет в неистовом сношенье
Зачали наше счастье на земле.
Знай, никому тебя я не отдам
И никогда тебя я не покину!
Преодолеть тягучую рутину,
Под силу вместе, верю, будет нам.
28.02.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992575
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971727
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2023
Цілющий дощ бузковий, чудовий та казковий –
утворений думками – стріччастими цівками
проллється та омиє, в шовковий крам сповиє,
зціливши душу й тіло, аби життя шамтіло,
підводячись угору, де світ не знає мору,
а доля нас кохає, де простір надихає
красу відображати та вірою стяжати...
Цілющий дощ бузковий, на диво загадковий...
26.08.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
День цвета испуганной мыши
Уже не скребёт мне душу.
Твой голос отчётливо слышу,
Тебя обожая слушать.
В объятиях а́спидной ночи
Душе не томиться вечно.
Тобой дорожа очень-очень,
К тебе проложу путь млечный.
Покуда мы живы и дышим,
Наш мир нелегко разрушить.
День цвета испуганной мыши
Уже не скребёт нам души...
16.02.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993478
––––––––––––––––
Авторский коллаж:
картинки из интернета
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2023
Рясна була учора злива.
Дощі серпневі до снаги.
Я нині майже не вразлива,
Хоч не з тієї б і ноги
Надумав встати по обідді
Хтось, зачіпаючи слівцем...
Дивлюсь крізь ві́кна на супліддя
Ожини стиглої – чи це
Насправді, чи то тільки мари? –
Я бачу, як танцює мить
Та підіймається у хмари...
Солодка думка в мріях снить:
Про небо синє та про зорі,
Що мерехтять, як ті свічки;
Про луки та ставки прозорі,
Та різнобарвні квіточки;
Про щиру усмішку вітання,
Пестливий шепіт, блиск очей;
Про поцілунки до світання
На тлі ожинових ночей...
Сьогодні знову бути зливі –
Дощу розгорнеться сувій.
Ми нині майже не вразливі –
Тим долі дячимо своїй...
10.08.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Вечность смотрит в пустоты чертога ночи,
Открывая страницу незримой книги.
Яхонт* сути таится в тылу межстрочий,
Упокоив частицы былого мига.
Гаснут свечи небесные в пуще мрака.
Обнажая реальности мнимой тело,
Осознание пишет в пространстве сагу,
Выходя за предел иллюзорной сферы.
Время странствует главами книг незримых
По следам истлевающих многоточий.
Яхонт сути богами небес хранимый –
В нём для нас отражаются неба очи...
15.02.2018
*Яхонт - старинное название рубина и сапфира.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971536
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2023
Події розгортаються, стають життєвим струсником.
Думки переплітаються, зав'язуються вузликом.
Мої понадчутливості під час стають гострішими.
Чи з Божої я милості сповита горе-віршами...
В напівпрозорім савані душа мандрує хмарами,
Пристанища у гавані жадає поміж марами.
Події розгортаються – загальні з особистими –
В думках переплітаються, чіпляються намистами
На шию сьогоденності та на зап'ястки дійсності
Кайданами нужденності у чиннику імлистості...
20.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
В глазах по-прежнему пастель –
перванш* с оттенком гри-де-перль*...
Парнасской розы* нежный позитив
на синь парижскую*... прюнель*
(французской сливы вяленой отлив)...
Коктейль игристых дум "Шампань"
уводит чувственность за грань
реальности обыденных забот.
И вновь душистая герань
за гранью той, безумствуя, цветёт.
Жантильна* речь... причудлив стиль...
Манящий душу шарм... жонкиль*...
И пепел розовый* на vip-постель...
За гранью беспощадных миль
блаженства благородного метель...
27.01.2018
*Перванш - серовато-голубой, бледно-голубой с сиреневой надцветкой.
*Гри-де-перль - жемчужный оттенок серого.
*Парнасская роза - оттенок розового с фиолетовым отливом.
*Парижская синь - ярко-синий цвет.
*Прюнель - дикий сорт французских слив, которые заготовляются вялеными.
*Жантильный (фр. gentil) - миловидный, нежный, мягкий.
*Жонкиль - разновидность нарцисса с мелкими золотисто-жёлтыми душистыми цветками.
*Розовый пепел - нежно-серый цвет, отливающий в розовый.
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992903
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971436
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2023
Сукня кольору волошок
Наче квітка поміж трав...
Томний погляд долу впав:
Боже пра́вий! Милуй, Боже!
Сум вчувається у лузі –
Стогін в просторі душі,
Що торкалася межі
Чи в здоровому бо глузді...
Хай там як, та в серці туга,
Ре́мствування та журба.
Далеч хмарна та ряба,
Вітер збільшує напругу.
Літо майже промайнуло –
Терен дав свої плоди.
Вдосталь утекло води –
Що було, вже те минуло.
Серпень згортує пожитки
Та прямує на вокзал.
Полум'ям вогонь злизав
Мотлох сподівань зужитих.
Та чомусь зазнала жалю –
Мабуть, щось не до ладу,
Щось турбує молоду –
Сльози наче із кришталю.
Сукня кольору волошок
Наче квітка поміж трав...
Томний погляд долу впав:
Боже пра́вий! Милуй, Боже!
08.08.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Когда туманы лягут гущей
Кофейной, опрокинув чашу
Первоосновы вездесущей,
Прольются Хроники Акаши
Дождями в сферу сновидений...
Цветной калейдоскоп событий
Пророчит будущность явлений
Межгалактических соитий,
Где вещий сон нисходит былью
По следу звёздных многоточий
И расправляют души крылья,
Мечту вплетая в косы ночи,
Где стаи мыслей мотыльками
Над пламенем свечи порхают,
А души странствуют веками
И веру в чудо обретают...
"Судьба благоволит идущим" –
Прочту я в Хрониках Акаши,
Когда туманы лягут гущей
Кофейной, опрокинув чашу...
05.02.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971339
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2023
Раз у десять років дивом червоніє рута,
Там, де журиться та плаче над ставком верба.
Легендарна квітка має подолати скруту –
Хто знайде її, той буде сотворцем добра.
На годиннику опівніч – не спинити часу –
Повертатися в реальність Попелюшці слід.
Може трапиться нагода якось іншим разом
Та запліднена уява трансформує світ...
Раз у десять років дивом червоніє рута,
Там, де журиться та плаче над ставком верба.
Хай минають лихоліття та пощезне скрута –
Розпочнеться Са́тья-ю́ґи золота доба!
28.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Судьба по небу тянет нить,
Играя с Солнцем и Луною
И молвит: "Ладно, так и быть,
Не зря же я зовусь Судьбою,
Магнита силу испытать
Позволю вам на расстояньи.
В руках я буду нить держать,
Устроив чувствам испытанья.
Нить шелковиста и тонка
И устоять на ней непросто,
К тому ж, натянута слегка –
Куда прочней канатный мостик.
Преграды будут на пути.
Чем ближе к цели, тем сложнее
Преодолеть, возмочь, дойти...
Готовы? Что ж, вперёд смелее!"
Луна и Солнце, в унисон
Дыша, друг к другу устремились,
Но силы зла нагнали сон.
Что было далее – то снилось.
Сперва они красиво шли,
Но Солнце в чувствах отгорело
И будто не было любви
Ни здесь, ни где-то за пределом.
Луна не спорила с Судьбой,
Хотя ей было жутко больно,
Остыв, смирилась с пустотой.
Судьба ж была собой довольна.
А Солнце что? а что ему?
Оно для многих лун Светило.
Вопрос поставлен на кону:
А было ли всё то, что было?
На самом деле, всё не так –
Не отгорело Солнце в чувствах.
И держит нить в своих руках
Судьба-кудесница искусно.
Как пробудить ей ходоков,
Которым сей кошмар приснился?
Освободить их от оков
Свободы дух не торопился.
Был лютый холод и зима
Мела зыбучими снегами.
Казался вечным сон и тьма
У них плутала под ногами.
Но пробуждения пора
Сошла цветущею весною –
Мир пробудился ото сна,
А с ним и Солнышко с Луною.
Был сладок этот чуткий миг:
Глаза открыты, шаг размерен.
Вплетались чувства в стройный стих,
Идущих укрепляя в вере.
Пора мне сказ свой завершать
На трепетном этапе этом –
Не будем любящим мешать
К мечте идти своей заветной.
Влеченье свыше суждено.
Не терпит зрелый дух инерций.
Две половинки – суть одно
Большое любящее сердце.
29.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971259
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2023
Зажура щодня павучком
Плете павутиння для дум.
Час смикає, ніби смичком,
Тендітних торкаючись струн
Буття, що палає від слів,
Які обумовлюють рух.
А вечір стліваючи, млів,
Бо сходив опівночі дух...
Життя ніби віолончель –
Час водить по струнах смичком.
Та серце скорив менестрель
Під гру на віолі щипком...
27.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Сколько ни кискай, сколько ни мявкай,
Всё по меж нами лихой лабиринт.
Где-то в болоте жаждут пиявки
Нашей хандры, зарождающей сплин.
Ноги плутают нитями судеб,
Руки не знают касания тел.
Быль или небыль... с нас не убудет...
Нам до всего было не́ было дел...
Может однажды на перекрёстке
В полураставших снегах по весне
След твой узнаю в талом наброске...
Всё может быть... наяву ли во сне...
27.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2023
Ніжно хвилі почуттів обтікали тіло –
Мить, якої він хотів, дарувала крила...
Часу обмаль на життя та у змозі воля
Відновити сприйняття й погляди на долю.
Розум серця в'яже плат - огортає плечі.
Та малює циферблат в тихій порожнечі
Зорним поглядом очей непохибна дійсність.
В низку лагідних ночей полягла навмисність.
Ніжно хвилі почуттів обтікали тіло –
Бу́ло так, як він хотів... бо вона хотіла...
24.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
То дождь, то снег в немом окне...
То ход, то бег часов во вне...
Чего-то жду и всё томлюсь...
А мысли жгучие на вкус...
Лишь сладок миг, но жизнь пресна...
Ложится блик на глянец сна...
То свет, то мрак в душе шуршит...
В зелёный фрак одет самшит...
То снег, то дождь... сюжет зимы...
По телу дрожь... у нас есть мы...
19.01.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992687
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971094
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhAPh2a4/
І тут:
https://t.me/lirychnyy_prostir/38
Місячна колиска
гасить-присипляє
дум шалених низку,
що вогнем палає.
Згорнеться в клубочок
втомлена уява –
згасне неохоче
свічечка кіптява.
Місячно-зіркова
ллється з неба просинь –
Пісня колискова
в сон занурить розум.
Пе́лехи туману
йдуть у підсвідомість –
космами дурману
вкриє ніч натомість.
Вмить поснуть хвилини
часу, що минає –
Уві сні полинуть
десь за небокраєм...
19.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
То, что случается,
случается вовремя.
Всё относительно
и всё обусловлено.
Кармою сложено,
судьбою отмерено.
Всё предусмотрено
и свыше заверено.
Каждому случаю
одно оправдание:
всё только к лучшему
и даже страдания.
Всё изживается
и всё искупается.
Ценно для опыта
всё то, что случается.
14.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2023
Від моря хтось чекав погоди –
Похмурий куншт* на довгі милі...
Солонкувато-ніжний подих
У того моря, жваві хвилі,
Які вилизували берег,
Де мало бути все, як треба.
Та мабуть, Бог, турнувши келих,
В той час пролив напій із меду –
Бо я відчула насолоду
Від того подиху морського...
Чомусь здалося, що негода
Мене кохала... як нікого...
17.07.2019
*куншт - малюнок, картинка
–––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
–––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023
Я обожаю в полусонный зимний вечер
Сбежать в себя от всяческих проблем,
Туда, где мысли полыхают словно свечи,
Едва коснувшись сокровенных тем.
Я обожаю быть наедине с собою:
Как в детстве слушать тиканье часов
И наблюдать в окне за звёздами с луною,
Не находя для восхищений слов.
Я обожаю окунуться в обнажённость
Глубоких чувств и ощущать тепло,
И погружаться от мирского в отрешённость,
Чтоб зло на нет само собой сошло.
Я обожаю трепет сотканных мгновений,
Протяжный звук пространственной игры
На струнах безупречных соприкосновений,
Где параллельные слились миры.
Я обожаю в полусонный зимний вечер
Касаться взглядом тени на стене...
Ну вот и всё... отполыхали мыслей свечи...
И я усну в безмолвной тишине...
12.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970926
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2023
Кожен вірить в те, що хоче,
В те, що ближче до душі,
Та сприймає неохоче
Уподобання чужі.
Надокучливих і впертих,
Що нав'язують своє
Невідступно та відверто,
Дав нам Бог – що є, то є.
Інтереси та ідеї
Полонили світ людей –
Вбога плутанка. І де я
Серед плутаних ідей?
Де згубилась, там знайдуся –
Тільки б знати саме де...
Як вода стікає з гуся,
Так і з мене бруд зійде,
Бо я вірю в те, що хочу,
В тім не маючи межі,
Та сприймаю неохоче
Уподобання чужі...
01.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023
Вод души́ коснулась капля грусти томной.
На губах горчинкой шёпот скудных фраз.
Холодок тревоги вновь берёт истомой,
Истощая речи смысловую вязь.
На поверхность рвутся всплески ощущений.
Сжатое сознанье уплотняет дно.
А бутоны мыслей жаждут изречений,
Только им раскрыться больше не дано.
Лепестками лилий не устлать дорогу.
Чистых вод озёрных помутнела гладь.
На губах горчинкой скудных фраз итоги.
Капля грусти томной холодам под стать...
09.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970843
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2023
Зранку плете ажурові фіранки*,
Ліпить на шибку вікна́ витинанки.
Кутає землю габою* пухкою
Та прикрашає тонкою тасьмою.
Ниці полотнища білить білилом*,
Світ аби став перламутрово-білим.
05.12.2022
*АЖУРО́ВИЙ (рідко.) - те саме, що ажурний.
*ФІРА́НКА - шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска.
*ГАБА́ (перен., поет.) - те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін.; покривало.
*БІЛИ́ЛО - біла мінеральна фарба.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Мов маленькі янголята
Хороводять біля хати
Візерунчасті створіння
В білосніжному лудінні*.
05.12.2022
*ЛУДІ́ННЯ (діал.) - одяг, вбрання.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Стрелой разит луч светоносный
гнездо духовного разврата
при чёрной ложе.
Год завершая високосный,
идём до точки невозврата...
Исход возможен...
Пройдя сквозь коридор затмений*,
мы приближаемся к альянсу
планет-гигантов*,
В потоке дней в часы смятений
стремясь к духовному балансу
среди инфантов*.
Ценой глобальных пертурбаций
преобразуются цепочки
причин и следствий.
Рок под прицелом папарацци
роняет под ноги клубочки
стихийных бедствий.
В плену безумств и наваждений
суть преломляет ойкумена
дифракционно.
На фоне мнимых убеждений
мысль возрастает постепенно...
вибрационно.
Стрелой разит луч светоносный
гнездо духовного разврата...
ведь "жребий брошен"*.
Год завершая високосный,
идём до точки невозврата...
Исход возможен...
19.12.2020
*"жребий брошен" на латыни - Alea iacta est (Алеа Акта Эст) - фраза, которую, как считается, произнёс Юлий Цезарь при переходе пограничной реки Рубикон на севере Апеннинского полуострова.
*коридор затмений - период между двумя затмениями, чаще всего между лунным и солнечным (последний коридор затмений в 2020 году был с 30 ноября по 14 декабря)
*альянс планет-гигантов - (21 декабря 2020 года планеты Юпитер и Сатурн окажутся в соединении)
*Термин «инфантильность» происходит от слова «инфант».
Из Википедии: инфа́нт, женская форма инфа́нта (исп. infante, порт. infant) - титул всех принцев и принцесс королевского дома в Испании и Португалии.
Инфантилизм (от лат. infantilis - детский) - это незрелость в развитии, сохранение в физическом облике или поведении черт, присущих предшествующим возрастным этапам.
В переносном смысле инфантилизм (как детскость) - проявление наивного подхода в быту, в политике, во взаимоотношениях и т. д.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970671
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2023
Сотни стихов написаны –
точку поставить пора бы,
в тихую гавань к пристани
чтобы причалил кораблик...
Мир – океан бушующий.
Штиль абсолютный лишь снится:
будто скользит дрейфующий
лайнер по глади из ситца.
Здесь, где душа прозревшая
больше не ищет признаний,
сущность взрастает грешная
в почве убогих сознаний.
Чёрных смешали с Белыми –
ценность души умалили.
Серостью, как плевелами,
разума семя пленили.
Правдою спекулируют
под многослойной личиной.
В вывертах превалируют
мысли над первопричиной.
Здесь кругозоры сужены
точками зрения Серых.
Почести удосужены
те, кто не чувствует меры.
Голос толпы не слышится –
в кроне тенистого сада
полною грудью дышится
овцам, покинувшим стадо...
Сотни стихов написаны –
точку поставить пора бы,
в тихую гавань к пристани
чтобы причалил кораблик...
08.12.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970669
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2023
Осіння плю́та* в листопаді,
Вологий па́вітер* та мжичка
Згола́* не стануть на заваді –
Є парасолька й черевички!
01.11.2022
*ПЛЮ́ТА, жін., діал. Негода.
*ПА́ВІТЕР, чол., рідко. Слабкий вітер; вітерець.
*ЗГО́ЛА́, присл., діал. Цілком, зовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Неначе пташечки барвисті
Кружляє у повітрі листя,
А долу золотаві ко́ци*
Сяйливо так блищать на сонці.
Лише листочок тополиний
В калюжі ніби човник плине.
01.11.2022
*Коц - килим. З другої половини XVI ст. з'являються назви «коц» і «ліжник», які .. означали окремі види килимів (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 92).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Солонуватий присмак новоріччя –
Немов сільни́цю перекинуто зумисно,
Аби звести весь помисел у відчай,
Де я збиратиму із розпачу намисто...
Гірчать й солодощі, бо забагато,
Мабуть, у тих крихких солодощах солодки...
Тягуче соло та пливке легато –
Мав навіть дощ в святочні дні солоні нотки...
07.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
Зари виднеется корона.
Редеет гибкой ивы крона,
поникли тонкие побеги.
Зима одним бедром на троне –
Её Величество не тронет
мой бред о вешнем талом снеге.
Холодный свет сквозь дымку брезжит.
Сори́ть словами стала реже.
Стою я ивою плакучей:
ветвями гладь речную нежу
и тёплым днём весенним грежу,
ловя несмелый солнца лучик.
Ступени в царство ледяное
возводит думанье иное.
Душа тревожная на стрёме –
так, будто хищник за спиною.
Суставы то скрипят, то ноют.
Настройщик лада – в полудрёме.
Под мокрым снегом, во мгновенье,
свершилось почвы омовенье –
в итоге: слякоть, грязь и сырость.
Продрогший мир пропитан тленью,
окутан призрачною тенью.
Плюс ко всему – активен вирус.
Сознанье точит духа стержень.
Сори́ть словами стала реже.
Стою теперь плакучей ивой:
ветвями зыбь речную нежу
и тёплым днём весенним грежу,
вздыхая над волной игривой.
01.12.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970493
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2023
Между звуком и цветом нет разницы принципиальной –
существуют лишь только вибраций различные уровни.
Ничего не мешает (хоть выглядит парадоксально)
взять аккорд с комбинацией звука и цвета. Лазурями
визуально ложится первичная мантра на плоскость
и струится звучание видимых звёзд мироздания,
резонируя с Ом, пробирает до костного мозга,
адаптируя генную память в преобразованиях.
Видишь звуки и слышишь цвета. Уменьшается скоро
частотою растущих вибраций пространство реальности.
Осязаешь потоки тепла гармоничного хора,
Ощущая на запах и вкус соразмерность в тональности.
Между звуком и цветом нет разницы принципиальной.
В абсолютном нуле, где подвижность частиц прекращается,
колоссальною силой энергии трансцендентальной
комбинация нот в бесконечности знак обращается...
21.11.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970403
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2023
Ця хворобливість... ці страждання... ніби кара...
Але... то є така собі звичайна карма...
Праворуч поштовх... коливання в грудях... зліва...
Біль в осередку серця... надчуттєва злива...
А вірші... символи яких пройшли крізь пекло...
У світі цьому мають виткуваті стебла,
Де у рядках напівпрозорі квітнуть мрії...
А між рядків... палке суцвіття теургії...
Оця вразливість... має наслідки пекучі...
Та благо... все у цьому світі є минучим...
07.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Взрывные процессы
Солнечных вспышек.
Крутые замесы –
Плазмою дышим.
Всё просто и сложно
Одновременно.
Несутся безбожно
Токи по венам.
Магнитные бури –
Хлёсткие плети.
Процессами рулит
Солнечный ветер.
Дыханием ветра
Мы одержимы.
В таинственных недрах
Непостижимы
Извечные ритмы
Тонких вибраций.
Обманчивы титры
Интерпретаций.
Колеблется мера
Мелатонина,
Но чувств атмосфера
Неопалима.
К небесным высотам
Движемся в трансе.
В космических сотах
Всё в резонансе.
На фоне пейзажа –
Альфа с Омегой.
Сердечная чаша
полнится негой...
15.11.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2023
Я только точка на веленевой бумаге
забавного, на первый взгляд, акварелиста,
что сущностью души находится во благе,
хотя течёт, бурлит в нём кровь авантюриста...
Его сумбурные картины безупречны
и даже мир людей слегка реалистичен –
исполнен красок, тонких форм противоречий,
но безобиден и вполне оптимистичен...
Я только точка на веленевой бумаге
средь множества таких же точек во Вселенной,
что сущностью души находятся во благе,
забыв о приходящем в жизни этой тленной...
02.11.2020
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993723
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhAPRwLN/
І тут:
https://t.me/lirychnyy_prostir/37
На вагах твої міркування... і на гойдалці почуття...
А мені скупі римування... дрібка відчаю й каяття...
Бач, не сплю, бо віршую... Зимно... що надворі... що на душі...
То гальмує... а то нестримно час долає знов рубежі...
Ніч байдужа до того птаства, що у вирій десь подалось...
Бо полює тутешніх... Пастка... Вже піймала, мабуть, когось...
Бач, не маю білої шубки... смолянисте моє вбрання...
То пригріюся біля грубки... то іду кудись навмання...
Ніби кішка прусь на верхівку, що тримає небо в саду...
Все шукаю згублену зірку... та навряд чи її знайду...
03.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Життєдайнець чародійницький на жертовнику подій.
Гомеричний образ мрійницький змерк у шепоті надій.
В паралельному проявлені на підмурку кам'янім
У розмитім віддзеркаленні слід полишив Елохім.
А в чернетці підсвідомості занотовані думки –
У вагомість з невагомості серпантинові витки...
30.12.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Округлость форм теряют сферы
И так ощутимы тупые углы...
Не знает ум пытливый меры –
Огранке придали мы всё, что могли.
Судьба – то нежит, то прессует,
А жизнь продолжает вертеть колесом.
Но дни проходят часто всуе
В осиновке* мнимой с фантомным веслом.
Шлифуя камень драгоценный,
Сдуваем осевшую пыль суеты.
Безликий Бог ушёл со сцены,
Окончив игру, где Он с нами на ты.
Пронзая острой мыслью сферу,
Имеем великое множество стигм,
Себе вернуть пытаясь веру
В разумность концепций былых парадигм...
31.10.2020
*осиновка - традиционная небольшая поморская лодка, которая делалась из цельного осинового ствола
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970077
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2023
Негода для зими властива, але і холоді́нь мине.
А я на грубощі чутлива, вони відштовхують мене.
Розчарувань, як тої хо́пти*, що глушить в полі житню рунь* –
Бери уроздріб чи то оптом й тягни собі на вищий ґрунь*.
Та краще скинути ладунок* з плечей тендітних та слабких
Й зібрати найдорожче в клунок, неначе паляницю з крихт,
Та мандрувати плаєм* вільно без негативу й ваготи́*,
Прямуючи угору цільно шляхом намолених годин...
29.12.2022
*ХО́ПТА (діал.) - бур'ян
*РУНЬ (поет.) - молоді, густі сходи посівів; те саме що, ру́на, вру́на (уру́на)
*ҐРУНЬ (діал.) - вершина гори
*ЛАДУ́НОК (діал.) - вантаж
*ПЛАЙ (діал.) - стежка в горах
*ВАГОТА́ (заст.) - вага, тягар
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Идут алмазные дожди
на Нептуне и Уране...
А ты приятия не жди,
отшлифовывая грани
ненужных миру строк души.
В алмазах небо – не твоё –
мыслеформами сияет,
определяя бытиё,
что, по сути, сущность майи.
Явь клонит души в забытьё.
Дуальность мира на весах
Иллюзорных восприятий.
Зачаты мысли... на сносях
словоплётства обладатель.
Мем образуется во снах
И люди свято верят в чушь,
возводя на пьедесталы
своих кумиров, рвущих куш,
цементируя уставы
на почве одержимых душ,
что имитируют экстаз,
пережёвывая ересь.
Чаруя радужками глаз,
словоблудиями мерясь,
вожди сплочённых серых масс
рукою липкой всуе мнут
в продырявленном кармане
пески сыпучие минут...
На Нептуне и Уране
дожди алмазные идут...
09.08.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969991
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2023
Загадане навряд чи здійсниться,
Бо не римую на замовлення...
Метафоричного провісництва
Завуальоване оголення
Вітхненно збуджує для творчості,
Де я собою почуваюся
І для душі, а не для почесті,
У віршах самовиражаюся.
Мені не вабно осучаснення,
Бо застарілих слів збиральниця –
Додинозаврового часу я.
Мені до шми́ги* лялька "Травниця"*.
28.12.2022
*ШМИ́ГА, и, жін., розм.: До шмиги - до ладу, до речі, до вподоби.
*Лялька "Травниця" - це лялька, яка наповнена запашними лікарськими травами, оберіг на здоров'я та гарний сон. Вона була однією з найдавніших ляльок-мотанок.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Поросла травою сорною
огородина...
Взята в плен алея тёрнами...
вид уродливый...
Лесть – цветущею амброзией
аллергенною –
Ежедневной стала дозою
внутривенною.
Зависть вьётся беспардонною
повиликою
По засеву поражённому
страстью дикою.
Склочность, как крапива жгучая
в огородине...
Бодяки зазнайств колючие...
вид уродливый...
Современный мир... реалии
поднебесные...
Уничтожены розарии
едкой плесенью.
Спесь толпы острее лезвия...
Как под мухою
Опорочена поэзия
бытовухою...
28.07.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969911
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2023
Сню в нічну годину лазурове небо...
Просинню барвінку квітнуть дні в роках...
Місяць обійнявши, пригорну до себе –
Наче кусень дива у моїх руках.
Сню в нічну годину загадкове місце,
Де не знають душі в каятті потреб –
Втілена ідея не перечить змісту –
Був у тій країні сонцеликий Феб*.
Сню в нічну годину таємничу долю
Світу, що мав бути за Бореєм* десь.
Там життя блаженне – люд не знає болю.
Та воно чи справжнє? Чи існує днесь*?
Сню в нічну годину лазурове небо...
Просинню барвінку квітнуть дні в роках...
Місяць обійнявши, пригорну до себе –
Наче кусень дива у моїх руках.
30.06.2019
*Феб (осяйний) - епітет бога світла Аполлона.
У країні гіпербореїв час від часу з'являється і сам покровитель - Аполлон у колісниці, що запряжена лебедями, щоб у визначений час літньої спеки повернутися до Дельфи.
*За Бореєм (за північним вітром) - країна Гіперборея - у давньогрецькій міфології легендарна країна, місце проживання блаженного народу гіпербореїв. За найбільш розповсюдженою версією, Гіперборея розташована на острові (материку), що затонув. Цей острів знаходився у Північному Льодовитому океані. Є також версія, що визначає розташування Гіпербореї на території сучасної України. На користь цієї версії виступають наступні факти: «Гіперборея» фактично перекладається, як «за Бореєм», стародавні греки вважали місцем перебування Борея древню Фракію, за Фракією знаходиться територія сучасної України. Давньоримський учений Пліній Старший у своїй «Природній історії» визначав розташування Гіпербореї за ріфейськими горами, по той бік Аквілона. Більшість дослідників вважають Ріфейськими горами Карпати. Геракл приніс оливу від гіпербореїв біля витоків Істра в Олімпію. Істр - давньогрецька назва Дунаю. Корінь Бор також зберігається у стародавній назві Дніпра - Борисфен.
*днесь - сьогодні
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMk6HLFCx/
Повний місяць...
поруч зірка...
Десь у лісі,
наче сірка,
тліє нічка
синьоока.
Ніби стрічка
з поволоки,
по́ваб* розум
огортає.
Сяють роси.
Небокраєм
спалах дивний...
таємничий...
Легіт димний
дме у вічі.
Ніби з міфу,
десь у лісі
обрис німфи
в повний місяць...
Тліє нічка
наче сірка.
В хаті свічка
мов та зірка,
що над світом
яскравіє...
Зорним цвітом
квітнуть мрії.
Гожа нічка
синьоока...
Сяє свічка...
тиша... спокій...
17.06.2019 (повний місяць)
*по́ваб - те, що вабить
P.S.: Саме 16-17 червня 2019 р. спостерігалося досить цікаве поєднання Місяця і Юпітера.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Сон-трава
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975408
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkXEtuA9/
https://vm.tiktok.com/ZMkXoJmSm/
Розпливчаста обтічність нарису...
Несвітська образність віршів...
Думкам не вистачає виразу –
Немов цеглина на душі.
Життєвий шлях простерся вирвами –
Тамую подих, ідучи
Символікою слова й римами
Повз сліпуватих глядачів.
Свідомість з мене робить скептика.
Живу надмірним сприйняттям.
Чуттєвих протиріч поетика
Відтак піде у небуття.
26.12.2022
Приспів до пісні:
В незвичні форми конвертуючи думки,
Не розраховуй на свідоме сприйняття:
Свідомість більшости поснула на віки,
Стереотипами засмічене буття.
17.01.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Усмирения молот, массируя кости,
по хребту постучит, черепушку расколет...
У окраины лет прорастёт на погосте
семя сорной травы меж цветущих магнолий,
где небесная сфера пленила магнитом,
в дни парада планет привлекая вниманье.
Но осадок в бокале, до срока испитом,
помутнеет, когда дни уйдут на закланье...
Шут прекрасен, коль резво смеёмся до колик –
нам ли знать, что шуту не до смеха под гримом...
Вопреки всем законам он множит на нолик
мир души, обречённой блуждать пилигримом,
сиротливо скитаясь туманом юдоли
в бесконечном пространстве бегущих мгновений...
Отцветут на погосте соцветья магнолий
и душа упокоится в травах забвений...
11.07.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969710
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2022
Хаотично розпорошені крапки на зім'ятім аркуші паперу...
Невиразний вислів, взятий у лапки, у безмовну лине атмосферу.
Склад аморфний розчинився наче мла у хисткому тексті порожнечі,
Бо утворює дернини ковила міркувань суттєво-недоречних.
Втім Різдвяниця сяйлива надихне на виразне мовлення душею
Іскрометно-молитовно-похідне над святочно-будньою межею...
24.12.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Вразливе сьогодення напомацки блукає.
Юдоллю покотилася пошепту луна.
Хтось падає у прірву, хтось пнеться вгору плаєм*.
Сучасності картина невтішна та сумна.
У сутінках химеристих бликає гасниця,
Лампадка у куточку мигтить мов світлячок.
В танок зійшлися тіні у бганкових* спідницях.
Полискує свічадо* від полум'я свічок.
Знеструмлена буденність пришпилена до часу –
Готує хтось вечерю з ліхтариком в руці,
Управно маневруючи в темряві мов яструб
Між тістом та пательнею й стопкою млинців.
Вразливе сьогодення у вир подій пірнає.
Ядучою пота́лою* стелиться імла.
А не́гурова будучність* бачся поза раєм,
Бо бу́дучину* сяйну затьмарила пітьма.
Здається, що лишилось піввидиху-піввдиху –
Потворник навіжений буття руйнує вщент.
Але надія квітне мов пролісок під снігом,
А мрії тішать серце флюїдовим дощем.
11.12. 2022
*ПЛАЙ (діал.) - стежка в горах.
*БГА́НКА (розм.) - зморшка або складка на чомусь.
*СВІЧА́ДО (заст., поет.) - дзеркало або підвісний свічник для багатьох свічок.
*ПОТА́ЛА - лихоліття, лихо, біда.
*НЕ́ГУРА (діал.) - туман.
*БУ́ДУЧНІСТЬ (рідко) та БУ́ДУЧИНА́ (рідко) - майбутнє.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhK31QsV/
https://vm.tiktok.com/ZMk4tUxP6/
А небо у сутінках сіяло мжею,
Краплинки у ро́змах* з очей журних хляпали.
І саме в цей час за тонкою межею
Безмовність моя з порожнечею плакали.
Той внутрішній плюскіт відновлював форми
Енергій, сприяють які трансформації,
Там, де роз'ятри́лися* зовнішні шторми,
Що створюють згубні для світу вібрації...
А небо у сутінках сіяло мжею,
Убогі думки покривалися мрякою.
І саме в цей час за тонкою межею
До Бога душа відгукнулася дякою
За те, що тримає сполоханий простір –
Усю широчінь оповитої сутності,
Де зайві емоції здійснюють постріл
В самісіньке серце, що сповнене млосності...
28.11.2022
*РО́ЗМАХ - (перен.) широкий простір, на якому що-небудь розкинулося; широчінь.
*РОЗ'Я́ТРИ́ТИСЯ - (у цьому випадку) спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву.
Приспів до пісні:
У загальних цятка́х етюду
Забагато імжи та бруду.
Де зростає журба мов ряска,
Атмосфера просякла наскрізь
Щемним плачем простого люду.
16.10.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Пружні провісники* мови, неначе
Хибні перейми* у породіллі.
У ідентичній прояві, тим паче,
Плюсклі* думки й слова пустотілі.
Зебристим линуть життям пішоходи
Пити до дна призначену чашу.
Вірю, здолаємо ті перешкоди,
Що випадають на долю нашу!
17.11.2022
*ПЛЮ́СКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди).
*Помилкові (хибні) перейми або провісники, або скорочення Бректона-Хікса – це своєрідна розминка перед пологами, яка викликана довільними скороченнями матки. Таким способом матка «готується» до початку родової діяльності. Але вони ніяк не впливають на розкриття шийки, тому і не призводять до пологів.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Не чаклунка, не відуння,
Не зурочу по ночах –
Та містичного відлуння
Чути нотки у речах.
Бачу сутність містицизму.
Відчуваю тиск глибин.
Пропускаю час крізь призму
У стрімкий потік годин,
Де на тлі буття усе-бо
Обумовлено творцем.
Огорнувши простір неба,
Світло зоряних систем
Потрапляє в піднебесну,
Де запалює серця,
Щоби наново воскресли
Наші кращі почуття.
Де подій сучасних велич
Мов розгорнутий сувій,
Розмальовок світу безліч –
Кожен з нас малює свій.
Поглинає розум прірва,
Гріх обтяжує життя
Та спасає душі віра
У хвилини каяття.
Пропускаю час крізь призму,
Поєднавши їнь і ян.
Не сприймаю фанатизму,
Навісни́х* протистоянь.
Не шаманю, не відьмачу
Та з містичністю на "ти" –
Відчуваю, чую, бачу,
Як єднаються світи.
Не чаклунка, не відуння,
Не зурочу по ночах –
Та містичного відлуння
Не затьмарити в очах...
07.06.2019
*навісни́й - те саме, що навіжений, ненависний
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
Завершая гештальт за гештальтом,
мне ль бороться за место под солнцем,
дорожа стихотворною смальтой,
где в сосуде житейском на донце
слову быть тёмно-серым базальтом –
пусть используют как наполнитель
для бетона... наружной отделки...
Мне дороже иная обитель,
где нет мыслей обыденно-мелких
и пассивен души искуситель.
Шаг за шагом иду к жирной точке
невозврата в смешную реальность,
зарекаясь, что больше ни строчки...
Завершает гештальты сакральность,
нити мыслей мотая в клубочки...
25.06.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969452
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2022
Нам вере́м'я* тільки сниться,
Заблукавши поміж хмар –
Наче дме у дощовицю*
Закликач дощу мольфар.
Закликає чвари*, зливи,
Грім і блискавку з небес –
Наче хи́мородник* сивий
Зводить крайнощі навхрест,
Поробляючи нам пута.
Та минуть часи негод.
Буде те, що має бути –
Єдність створює оплот.
Нам вере́м'я* тільки сниться,
Заблукавши поміж хмар,
Бо змиває дощовиця*
Усіляку нечисть в яр...
06.06.2019
*вере́м'я (діал.) - гарна погода
*дощови́ця (флейта дощу) - прадавній ритуальний музичний інструмент, а також те саме, що дощ
*чва́ра (діал.) - буря
*хи́моро́дник - ворожбит, чарівник
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Образ мнимый пред очами –
В нём наречий дивных смесь,
Будто звёздный микс. Лучами
Слог немой сбивает спесь.
Текста нет. Лишь многоточье...
Ни прочесть, ни внять тот слог.
Утро праной мироточит,
Нежно стелется у ног.
Вдох и выдох... Взгляд сквозь дымку
Пряной взвеси мятных чувств,
Сквозь основу-невидимку
Мысли явственной на вкус...
Текста нет. Лишь многоточье...
Стёрты символы с холста.
Утро праной мироточит...
Мысль прозрачна и чиста...
16.06.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969381
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2022
Поза двором квітує липа.
У кроні – бджілок зичний гул.
Тупцює на порозі літо,
У вікна червень зазирнув.
Дні мають клопоту удосталь,
Мов ко́лот* комашиний – час.
Та ніч шовко́ву стелить постіль,
Зірки танцюють падеграс.
Поза двором квітує липа,
В садку п'янкий коктейль з троянд –
Вдихаю аромати літа
Під шепіт просторових мантр...
01.06.2019
*ко́лот (діал.) - поспішний, безладний рух
–––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
–––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Возможен ли ход зигзагом,
Ведь линия жизни прямая?
Под гул скоростного трамвая
пространство слагает сагу.
Мелькает в окошке поросль,
Колёса стучат истерично.
В подземном туннеле ритмично
Трамвай набирает скорость.
И кажется, в бесконечность
Ныряю, глаза закрывая.
На фоне маршрута кривая
Пути отразит беспечность.
Мои не тревожит мысли
Туннеля конец неизбежный,
Где вид за окошком небрежный.
Рвануть бы... сорваться ввысь и
Лететь в никуда ракетой,
Петляя в астральном пространстве...
И век оставаться бы в трансе...
Но время разит торпедой.
Трамвай убавляет скорость –
Грамулька песчин до конечной.
Что ж, время, ты так быстротечно?
И снова в окошке поросль...
15.06.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2022
Розпогодилося днями –
Мить бурштиново-медова.
По п'ятах іде за нами
Часу витончена мова.
Про минуле та майбутнє
У теперішню годину
Докопатися до суті
Спокушає час людину.
Тільки нам воно навіщо?
Ми теперішньому раді,
Бо дістались у найвищу
Вежу в істинному граді.
Розуміння поза часом
Сяє в небі між зірками –
Ми навіки вічні разом,
Бо не скорені роками...
24.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
На тонком уровне офлайн-режим.
В объятиях сансары жизни суть.
Реальность может лихо ужаснуть
Того, кто яро плотью одержим.
Жизнь – это сон, иллюзия игры.
На сцене бесконечный лабиринт.
Животный превалирует инстинкт,
Фиксируя диффузные миры.
В чём жизни соль и чем она пресна?
Материальна мысль – и это факт.
У каждого свой темп и ритм, и такт,
Ведущий к пробужденью ото сна.
Реальность может лихо ужаснуть
Того, кто яро плотью одержим...
...На тонком уровне онлайн-режим.
В объятиях надежды жизни суть...
15.05.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.12.2022