| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Вимкнути в комп'ютері самотність
З друзями у чаті зміксувати частку
Хтось колись зізнався: "З мене досить"
В світі цім нема кінця початку
Це невтомна звичка досі ниє
Кожний раз обманює вона лише
Бачиш : пам’ять стерта, пристрій діє
Там знайомства скорочасні -то твоє кліше
***
Йому дано знімати швидко втому
І цим задобрювати мляву душу
Це наче непомітна аксіома:
Екран, курсор, адреса-ти одужав
Летять один за одним без зупину
Лунають повідомлення на сайті
Як хочеться зім' яти цю годину
Із себе ви відомих виробляйте
У світі електроннім є дизайнер
Живити й милувати знову зір
Так хто ж на фото зараз ваш кумир
Від того так далеко ви в он-лайні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2024
Вот и рассвет падает вновь,
Парад декораций и города боль.
Как гниль преспелых плодов,
что все уже было давным так давно,
В метро сквозняки качнут пустоту,
прошел звездный час, чей след берегу.
Тоннель виражей ведет ли домой,
ведет ли в депо..
От цедры фонарь горько-мятный, но
стих города шторм, баюкая тепло..
(́́p.s. техника не соблюдена)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2024
Чарівний чай у чашці вичахає
Чомусь так тягне ворожити на чаїнках
Ось місяць у лимоннім сяйві виринає
Ні, принце, не пірнай у вирій, зачекай годинку!
Цілющу панацею приготуй і пророкуй натхнення
Льодинки розтопити, що всередині ще й досі
Хіба це чогось коштує, щоб потопить будення,
Для себе мало так не кожен просить.
Розчиниться на підвіконні у повітрі
Його життя як дим, не буде пахнути завжди
І багряно-оксамитною ваніллю там глибини вкриті
Від подиху байдужого бальзам свій стережи
І як рядочок за рядочком, по ковточку
Упродовж всім роздари
Бо м’якоть від зів’ялого плода вже не буває
Заварка-наче попіл від колись живих рослин,
Але на пам’ять мандрам нагадає -
На ріднім дворі духмяніє десь жасмин..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Лионский принц из стран заморских,
Что ему снится, там вдали-
Лишь миражи из облаков белесых,
небесных колесниц,
Но счастья не собрать крупицы
на всем пути и перекрестках,
былых воспоминаний тлеет горстка
И в хороводе томных лиц
Мечту свою он ищет зорко
Нет ни времен, ни расстояний, ни границ,
Лишь Рона леденеет в зимней/снежной корке -
От песни давней дремлет волка
Но вновь река-стихия как царица
Подарит возрожденье ихтиандру -принцу
От шторма миражи их не продрогнут,
Цветные сны бродяге - волку будут сниться
Хоть пристань - и не дом надолго
Вдруг берег Роны для него приютом обратится..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963637
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2022
Хрупкий стеклянный купол, снежный шар - мой сувенир- мой зимний мир в ладонях, ничуть не обжигает холод. Капель ледовая ещё молчит спросонья. И тихо согревает кого-то(тебя) плед густой пастели - сиянье северного полюса. Мягкий шепот инея с тобой. Мой снежный шар- мой сувенир- мой целый мир в ладонях, и я в ладонях зимы. Там хрупкий стеклянный купол укутает густой бахромой северных сияний. Спокойный тихий праздник, мой зимний дом родной. Вернусь к тебе, вот только былых гостей у нас с тобою нет.
Может, я здесь не случайно. Тонкие озябшие фаланги снега тянутся к гирляндам улиц. Скоро он нас приютит- спокойный тихий праздник, мой зимний дом родной. И снег- старина нас вспомнит опять и вновь повторится история. Наш хрупкий купол льда. Здесь зимний полюс - нам приют, побудем хоть недолго..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960008
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2022
Поблекнут тихо бутоны моих измерений
Про каждого сказать - Ты просто был
Надеяться, что пригодился и поверить
Скитаться и блуждать, но только пыль
Стряхнуть устало да признаться - уталили
мы жажду и пресытились нектаром древа
Всевышний автор наш и мы в сюжете-лишь отрывок
Пресытились нектаром жизни древа
Ведь мы - соцветья Бога постареем,
Так много лет пути мы просто были
Забудет Бог ли нас, когда расстаем, словно сны его?
Поблекнут тихо бутоны моих измерений
И каждый персонаж в сюжете - но его заменят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2022