| Сторінки (3/252): | « | 1 2 3 | » |
Вогонь пекельний ранньої весни...
Ми всі його відчули вже вчетверте.
Серця і душі в кров у нас роздерті -
Національність є у сатани!
Закрийте рота про свою любов!
Не треба тут солодких маніфестів!
Немає в нього воїнської честі,
Зате є паспорт. Прізвище на "-ов".
Національність є у сатани!
Вгатив "шахедом" по сусідній хаті.
Сміються всі товариші рогаті -
Це більше ста мільйонів. Для війни.
Із рота - перегар. Щі на столі.
Дітей вбиває, ріже полонених.
А на доладних європейських сценах
Ніхто не вірить в пекло на землі.
В усіх довкола радісно плює.
Добро замовкло. Зло стоїть на варті.
Всім пропонує сморід, кров та лапті.
У сатани - національність? Є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Важка, згорьована дорога...
Та не здається Україна!
За нами буде Перемога!
Брудний сусід, свиня двонога
Зігнути хоче нам коліна.
Важка, згорьована дорога...
Але загнеться біля рога
Підступний, підлий ворожина.
За нами буде Перемога!
Ти - не знедолена небога,
А горда й праведна країна!
Важка, згорьована дорога...
Четвертий рік молю я Бога!
Це мій народ! Моя родина!
За нами буде Перемога!
Замовкне назавжди тривога,
Коли настане світла днина.
Важка, згорьована дорога...
За нами буде Перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Угу! Ага! Без палиці – нудьга!
Сюди, моя родино волохата!
Чужу печеру хочу я зайняти
Та вкрасти шмат смачного пирога.
Потрапила в капкан моя нога,
Коли я йшов трощити вашу хату.
Угу! Ага! Без палиці – нудьга!
Сюди, моя родино волохата!
Тепер каліка немічний кульга,
В дірках сорочка. Сам же й винуватий!
Та пихи в мене досі ще багато!
Я бубоню, зігнувшись, мов дуга:
"Угу! Ага! Без палиці - нудьга!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Не всім про квіточки писати!
Комусь - про вечори самотні...
Немає щирості в плакатах!
Ніхто у тім не винуватий,
Що вчора краще, ніж сьогодні.
Не всім про квіточки писати!
Я не вимірюю в каратах
Своє минуле безтурботне.
Немає щирості в плакатах!
Нема сестри, немає брата,
З ким розділити мить скорботну.
Не всім про квіточки писати!
З брехливих гасел кострубатих
Почнеться темний шлях в безодню.
Немає щирості в плакатах!
Кудись іде весна строката,
Комусь несе свій зошит нотний.
Не всім про квіточки писати!
Немає щирості в плакатах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Я забув про написи плакатні
Та закреслив номери знайомих.
Бо мене підступно та нещадно
Знищує душевна карцинома.
Я щодня втрачаю сили, худну,
Вся дорога втомою прошита.
І своє життя, бліде, марудне
Я не зможу заново прожити.
З легкістю повітряної кульки
Дихає цей світ, гнилий та скнілий.
Лікарю! Признач мені пігулку,
Щоб душа і серце не боліли!
Мій костюм - це лікарняна роба.
Познімав усі свої прикраси.
Боляче. Історія хвороби -
Рак душі. У серці - метастази.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Вітаю сердечно! Вже після зими
Пишу вам листа свого вдячного.
Ви, друзі, насправді, такі, як і ми -
Буваєте вкрай необачними!
У того, хто обраний був навмання,
Взуття чорним кремом виблискує.
У вашого лідера славне ім'я -
Х..ло... Як це буде англійською?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Я - дядько дорослий. Ти - хлопчик маленький.
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.
Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше небо.
Я дав "джавеліни". Можливо, дам знову.
На тебе напали, але ти - агресор.
Не хочеш ти миру. А ворог твій плаче.
Я мирний свій план на колінці накреслив,
Щоправда, той план так ніхто і не бачив.
В душі я - романтик. Суворий я - зовні.
Останнє питання: чому не в костюмі?
Віддай повноваження Раді Верховній,
А краще за все - це одразу Госдумі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
Безсмертна матінко Кураж!
Стирчить руда твоя чуприна.
Тут - людожер, а там - торгаш.
Тримайся, рідна Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
Роксоляна Мар'янівна пише солодкі рядки.
Міг померти цей світ від інсульту, якби не писала!
Як війна почалася - змінилися зовсім думки,
За кордоном їй сняться галушки, пампушки та сало.
Роксоляна Мар'янівна кинула рідний свій Хуст
І, розчулившись, слухає "Чардаш" Вітторіо Монті.
У Горпини Гаврилівни відчай зривається з вуст
Неримований. Жіночка втратила сина на фронті.
В однієї - над дахом зневіра та свист чорних куль,
А у другої - серце болить від оновлень на шпальтах.
Від Горпини Гаврилівни три кілометри - і "нуль",
Роксоляні Мар'янівні тепло всміхається Мальта.
Головне - це не втратити слова проникливий стиль!
Де би ми не були - не загубимось! Знай, підлий враже!
Як же важко у серці носити прихований біль,
Сумувати у ніжних обіймах лазурного пляжу!
Різні долі, полярні можливості міцно сплелись.
Для одних - ресторани, для інших - омріяна тиша.
Роксоляна Мар'янівна пише: "Приїду колись!"
А Горпина Гаврилівна - тут. І нічого не пише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
Під масками лишились тільки Маски,
Та байдуже - Ілона чи Ілон.
Тут головне - неписаний закон:
Міняти совість на космічну праску.
Сеньйору Помідору знову казку
Розповідає знаний принц Лимон.
Під масками лишились тільки Маски,
Та байдуже - Ілона чи Ілон.
Високі технології? Будь ласка!
Стрибає в гаманець новий трильйон.
Створили торгаші свій легіон.
Моралі приголомшлива поразка.
Під масками лишились тільки Маски.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Ану, Зеленський, припиняй війну!
Навіщо ти напав на Балалайню?
Моїм словам - підтримка одностайна:
Пройшла зима - тож сплачуй за весну!
Я зараз гамбургером як жбурну!
Підписуйте! Здавайтеся негайно!
Ану, Зеленський, припиняй війну!
Навіщо ти напав на Балалайню?
Усе руде замінить сивину!
Якщо цей світ, чистенький та охайний
Пробачив звірства, кров і ґвалтування -
Пробачить і мені оцю дурню!
Ану, Зеленський, припиняй війну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Я чую тут і там: "Життя прекрасне!"
Дурня солодка ллється повсякчас.
Почнеться дощ. На небі зірка згасне...
Дивлюся на дорогу без прикрас.
На тім шляху - мінорна лакримоза...
Узимку квіти я не зустрічав.
Я маю право римувати сльози,
Бо це тепер єдине з інших прав.
Для мене чорні хмари - чорні хмари.
Немає поряд брата чи сестри.
Я не ношу рожеві окуляри!
Ношу свої. Для зору. Мінус три.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
О, славний Трампе! Дякую, всесильний,
Що за добу завершив цю війну!
Я зустрічаю радісно весну,
Нарешті можу почуватись вільним!
На цвинтарі хрести солдатські щільно
Стоять, але про це не спом"яну!
О, славний Трампе! Дякую, всесильний,
Що за добу завершив цю війну!
Ми від війни втомилися вже сильно!
Міняємо на мир сировину.
Ой, зачекайте! Щось я не збагну:
Дзижчить в повітрі щось швидке, мобільне...
О, славний Трампе! Дякую, всесильний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025
Моя біда не ділиться на двох,
Прикрилась, як завжди, легким пасажем.
А діалог насправді - монолог
І зветься він моїм, ніяк не нашим.
Моя біда не ділиться на двох,
Бо це ж не радість, у якій всі поряд!
Свій біль ховаю у глибокий льох
І ароматом називаю сморід.
Інерція подовжує життя,
Я посміхаюсь на чужу вимогу.
Коли душі немає укриття,
Хіба врятує слово демагога?
Неначе у труну сталевий цвях,
Лунає гасло: "Треба бути сильним!"
Самотній силует долає шлях.
Моя біда - мов атом. Неподільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Наді мною - квіти чорнобривці,
Коло мене - темрява й земля.
Був завжди зі світом наодинці,
Наче тиха пісня скрипаля.
Наді мною - хрест, плита з граніту,
А позаду - пройдені шляхи.
Загубився крик несамовитий...
Так, напевно, я віддав борги.
Блискавка палає наді мною,
А мені вже байдуже. Ніяк.
Вже не чую відзвуків гобою
Та не подаю таємний знак.
Свій літопис так я і не видав.
Мій портрет закарбував граніт.
А в очах - презирство та огида -
Мій останній погляд на цей світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Молюся Богу. Поетичне слово,
Написане на білих сторінках,
Несе добро і силу загадкову,
Розвіюючи безпросвітний жах.
Безпосередня щирість - це основа
Та головний рефрен в палких серцях.
Від себе додаю: "Живи, любове!
Не загубися у гірких сльозах!"
Ховаю рухи втомленого ока...
Навколо середовище жорстоке
Завжди готує хибні віражі.
Чекання березневої відлиги.
Лютневий вечір. Відкриваю книгу.
Там сяє світоч Вашої душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
***
Болючу тишу п'ю. Немає слів.
Сухим пером шкребе по серцю муза.
Ридала б морем, та немає сліз.
Втікай, Пегасе! Я - твоя обуза...
В очах залишить лиш солоний слід
Любов, що в римах ув'язнити мушу.
Давно зігнив під снігом райський плід,
Спокутою зима картає душу.
Немає часу. Він загус у снах.
Солодкий відчай затуманив розум.
На вівтар болю упаде весна.
Яскравим був пролог. Та далі - досить!
Для нас ця книга темна і тісна.
У мене - танець рим. У тебе - проза.
(С) Лілія Ніколаєнко
***
У мене - проза. Кладовище слів.
Поламане крило і ніч зимова.
Принаймні, я неправильно прожив,
Бо темрява, бездушна й гонорова,
Складає некролог для почуттів.
Могилу риє маренням казковим.
В калейдоскопі - тисячі життів,
Шукав своє та помилявся знову.
А пам'ятаєш розмаїття рим
Усміхненого парку весняного?
Колись давно зачитувались ним!
Від віршів не лишилося нічого.
Змінився світ. Навічно став чужим.
До затишку немає нам дороги.
(С) Артур Курдіновський
02.02.2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я дописав усі свої рядки,
І чорна стрічка на моїй світлині.
Гниють печінка, серце і легені,
Від мене залишаються кістки.
У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я не в землі похований - в провині,
У злобних рухах власної руки.
І не дарма злітаються круки:
В холоднім світі почуваюсь нині
У наглухо закритій домовині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
ЦЕЙ СВІТ
Цей світ складається зі слів,
Бездумно кинутих на вітер.
Похмурих днів, холодних злив,
Друкованих безликих літер.
Цей світ складається з людей,
Які живуть лише для себе.
А душу, вирвану з грудей
Хтось пожаліє тільки з Неба.
Цей світ складається з хвилин,
Що тчуть на саван схожий килим.
В біді насправді ти один,
Ніхто нікому тут не винен.
Цей світ складається з журби,
Байдужості та невтручання.
І надскладної боротьби
За незрадливість і кохання.
Куди дорога привела?
Я плачу та не знаю й досі.
Ці сльози - крапельки тепла,
А світ складається з морозів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
"Шахеди" вже стали чорними,
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають каметними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
У небо рветься з грудей.
З кореї собакоїдами
Заповнює ворог фронт.
На дверях, в які ми стукали,
Табличка висить "Ремонт".
"Орєшнік" міг бути ядерним,
Про це десь почули ми.
Всі дивляться, як воюємо
Зі зв"язаними крильми.
Все змінюється у Всесвіті,
Палає підла війна.
Лише світова стурбованість -
Це стала величина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2024
Тихий спокій та мирне життя -
У минулому. Дуже далеко.
-Харків'яни, біжіть в укриття!
Дбайте про особисту безпеку!
Дав наказ шизофренік пуйло -
Залізяку пустив ворожина.
Досягти щоби "ціль есвео"
Їй потрібно приблизно хвилину.
Не лишається часу для слів,
Бо сирена гуде що є сили.
Те, що грає тут роль укриттів,
Більше схоже на братську могилу.
А ракети летять і летять.
Відбудуємо місто чудове!
-Харків'яни! Бігом в укриття!
-Де найближче?
-Найближче у Львові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
Присвячую своїм друзям поетам Ярославу Чорногузу, Станіславу Новицькому та В'ячеславу Романовському
Хай іде в небуття темна туга,
Щоб її навіть близько не знав!
Я пишаюсь: є в мене три друга:
В'ячеслав, Ярослав, Станіслав.
Вільні форми, балади, сонети...
Надихають у сяйві заграв
Самобутні та щирі поети -
Ярослав, Станіслав, В'ячеслав.
Не піддавшися хибній спокусі
Розчинитись в буденності справ,
Пишуть совістю вірш мої друзі -
Станіслав, В'ячеслав, Ярослав.
Увійшовши в зимову октаву,
Це присвячення я написав
У промінні потрійної СЛАВи...
ЯроСЛАВ, В'ячеСЛАВ, СтаніСЛАВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Тринадцяте, ще й п'ятниця!
Давайте домовлятися
Скоріше про припинення вогню!
Ми - за епоху милості,
Вже від війни втомилися,
З фігнею ми римуємо фігню.
Тринадцяте, ще й п'ятниця!
Не знаємо, що станеться,
На скільки ще затягнеться війна.
Поводитися людяно
Попросимо ми путіна,
Коли "шахед" побачимо з вікна.
Повірте в перемовини,
У чергову хріновину,
Забудьте "байрактар" і "джавелін"!
Залякані, приборкані,
Складемо оду орбану,
І радо посміхнеться кім чен ин.
"Страждання напророчені,
Бо миру ми не хочемо!" -
Живуть, не помічають буревій
Самотні та одружені,
Дурненькі та притрушені
У світі пришелепкуватих мрій.
Країна під тортурами,
На цвинтарях зажурених
Зростає кількість наших прапорів.
Яке це має значення?
Злочинців ми пробачимо,
Відпустимо усіх ґвалтівників.
"Вже стільки днів прогаяно!
До дружби закликаємо!"
А як же хлопець з фронту, інвалід?
"Настане мир до п'ятниці!" -
Хронічно сподівається
Завжди найо... обманутий "нарід".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Зігрій кохання теплою рукою!
Два серця - разом, попри холоди.
Мені не холодно, бо я - з тобою!
Зігрій кохання теплою рукою!
Завжди удвох, окрилені зимою,
А справжній холод - подих самоти.
Зігрій кохання теплою рукою!
Два серця - разом, попри холоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Врятуй від болю, янголе зимовий!
Вдихни життя нове у сутність рим!
Не дай забути добру колискову!
Врятуй від болю, янголе зимовий!
Я вірю кожному твоєму слову,
Занурений у холод білих зим.
Врятуй від болю, янголе зимовий!
Вдихни життя нове у сутність рим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.
Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром
Від брудної п"яної жебрачки.
Не поп-зірка я, не науковець.
Шлях долаю свій до магазину.
Пристрасно зітхає: "Гарний хлопець!"
Продавчиня з відділу свинини.
Ось виходжу плавною ходою,
Вимовив пароль "абракадабра".
Раптом прибиральниця за мною:
"Хлопче! Будеш мій! Набридла швабра!"
У гучній життєвій веремії
Бути Казановою непросто!
Осторонь стоїть, про мене мріє,
Стогне жіночка за дев"яносто.
Йду на сайт цікавий та великий...
Стукіт в голові - відлуння пульсу.
Хочу бути справжнім чоловіком,
А мені - "плати та реєструйся!"
Сам собі я наливаю бренді...
Завтра буде краще! Вірю слову!
Залишився в морі компліментів
З довгим носом. Справжній Казанова!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
Осене! Вже йдеш? А як же я?
Я ще не надихався тобою,
Не насолодився гіркотою
Серед почорнілого гілля...
Осене! Затримайся! Не йди!
Свій останній бал даєш сьогодні...
Залишаєш знов мене самотнім...
Скільки ще для мене самоти,
Болю, непочутих щирих слів
Ти преберегла у передзим"ї?
Вже помер на перехресті рим я,
А, можливо, зовсім і не жив.
Той омріяний займенник "ми"
Залишився тільки у баладах.
Холодно. Тридцяте листопада...
Я боюся темної зими!
Ще одне пересічне ім"я
Загубилось в темряві розлуки.
Хто мені зігріє серце й руки?
Осене! Вже йдеш? А як же я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
А речі вже дорожчі за людей.
Цінуйте слово! Тільки не брехливе -
Немає в нім ніякої ваги.
Виводьте нерозгадані курсиви
Та захищайте правди береги!
Цінуйте слово! Тільки не зухвале -
За ним - нічого. Мотлох та сміття.
Усе, про що ми вчасно не сказали,
Запишеться у книгу каяття.
Цінуйте слово вистраждане й чесне,
В якому непідробний тихий біль.
Надія замордована воскресне
Та переможе чорну заметіль.
Цінуйте слово хай просте - та справжнє,
Бо саме в ньому мудрий голос муз!
Спроможні на таке серця відважні,
Останнє слово втратить боягуз.
Слова читайте у ранкових росах,
У кольорі осінньої іржі.
Обходьте стороною безголосих!
Цінуйте слово щирої душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
У місті Івана Франка.
Озвучив бажання - та й годі,
Надія доволі крихка.
Чому народився на сході,
Не в місті Івана Франка?
Мені на світанку всміхнеться,
Підкаже ця осінь легка,
Що знайдеться місце у серці
Для міста Івана Франка!
Нехай, наче співи кларнету
Від харківського дивака
Лунають жовтневі сонети
Над містом Івана Франка.
У сні мелодійно-барвистім
Мене моя рима шука.
А я - зачарований містом
Поета Івана Франка!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Він помер, тому що українець.
У його житло влетів "шахед".
Надпотужний західний есмінець
Спокій береже чужих планет.
Він помер. Ніде немає даних.
Виявили обгорілий труп.
Смерть за смертю. Хтось комусь - коханий,
Ну а десь новий відкрився клуб.
Смородом кривавої холери,
Тхнуть москва, пхеньян і тегеран.
А в занепокоєних партнерів
Є проблема - побут марсіан.
На країну пре немита банда
Та несе імперський наратив.
Славний будапештський меморандум -
Використаний контрацептив.
Тим не менш, чекаємо на диво,
Хай згорять ворожі пускові!
У Європі буде свято пива,
В Україні - вулиці в крові.
Вільним - бомби, полоненим - страти.
А комусь - шампанське та рояль.
Поки не горить в партнера хата,
Там все добре. Скоро фестиваль.
Українці будуть помирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Я - ось такий. Та іншим вже не буду.
Виходячи на тихий променад,
Своє минуле бачу скрізь і всюди -
Я з тих, хто озирається назад.
Щоб зовсім не було провальних пауз,
На мене ллється бруд тупих порад.
Сьогодні у житті - суцільний хаос -
Я з тих, хто озирається назад.
Спізніле каяття мені властиве.
Навколо - безпросвітний сурогат.
А хочеться туди, де ми щасливі -
Я з тих, хто озирається назад.
Вже не чекаю, щоб мене почули.
Моя реальність - безкоштовний кат.
Я канонізував своє минуле -
Я з тих, хто озирається назад.
Як тільки намагаюсь крок зробити,
Все нанівець одразу. Шах і мат.
З порожніх слів моє майбутнє зшите.
Я з тих, хто озирається назад.
Зима планету холодом покриє...
Щоб я вперед ішов, у царство страт,
Мені тримають голову та шию...
А очі... Очі дивляться назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Неначе звук іржавої струни,
Впивається у серце сіра злива.
Картину, що не має перспективи,
Відтінками малюю давнини.
Таким буваю тільки восени -
Беззахисним, беззбройним та вразливим.
Почує тільки жовтень незрадливий
Мій шепіт без адреси: "Пригорни..."
Але кохання ще зберіг в тумані!
Зустріну осінь, витончену пані...
Її журі - знесилене "віват".
Зоря вечірня неодмінно згасне.
Мені зігріє руки подих власний.
Душі так зимно! Завтра - листопад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Хочеться справжнього. Що є натомість?
Гучно кричать непочуті серця.
Майже пробудження. Майже свідомість.
Наполовину та не до кінця.
Світле майбутнє. Які перспективи?
Холодом білим зустріне зима.
Майже відпущений. Майже щасливий.
Тільки інерція. Сили нема.
Я не зібрав ані крихти врожаю.
Сказано "А", вже чекаю на "Б".
Справа не в тім, що людей я не знаю,
Справа у тому, що знаю себе.
Довгий полон швидкоплинних мозаїк -
Штучні статті старовинних газет.
Я у рнальності - майже прозаїк,
А у фантазіях - майже поет.
Кажуть, на місце, де вигадав рану,
Дмухаю, наче якийсь маніяк.
Я не кажу, що усе так погано -
Майже безболісно. Майже ніяк.
Я вже до себе нікого не кличу!
Після поради "себе не жалій"
Усмішка міцно бинтує обличчя.
Майже нескорений. Майже живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Поради, поради... Корисні поради
Влітають у вуха мої звідусіль.
Масштабні симфонії, скромні рулади -
Порожні слова припорошують біль.
Безцінні поради... Досвідчені гуру
Безглузді рецепти мені роздають:
"Ти ще молодий", "Закохайся в тортури"...
А хто з них второпав життя мого суть?
Я мовчки послухаю. В серці - скорбота.
Не хочу. Не вірю я більше словам.
Скінчилась епоха розкритого рота!
За всі ці поради й копійки не дам!
Поява людини у світі - вже ризик!
Як наслідок - сповідь глухій самоті.
Не треба ні слів, ні стандартних відписок!
Ви шлях мій пройдіть у моєму взутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Мій гострий сум, осіння Зінаїда,
Яка пішла у темряву зими.
Фальшиві співчуття - в душі огида!
Мій гострий сум, осіння Зінаїда...
Запізнюватися - моя планида,
Ховатися у сніжні килими.
Мій гострий сум, осіння Зінаїда,
Яка пішла у темряву зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
Чужого у листопаді?
Заплакали жовті клени,
Зневірився парк осінній.
Ув осені - три рефрени,
Для осені - три горіння.
Всі рухи її - повільні,
Слова її - всі пророчі.
В минулому - подих вільний
І пристрасні темні ночі.
Зі спогадів знов озветься
Те літо палке, спекотне,
Де дві половинки серця
Знаходили одна одну.
А дощ пита: "Чи знайшов ти
Доданків двох вірну суму?"
У відповідь - тільки жовтень...
І запах його парфуму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Зітхає "суспільство здорове" -
Мозаїка ситих облич.
У поїзді їде військовий,
Він їде додому, у ніч.
У спогадах - темні окопи,
Пронизана вибухом мить.
Для інших це - пил в мікроскопі,
"Здорове суспільство" мовчить.
Героя чекає дружина!
Лишилося кілька годин -
Зустріне він доньку та сина
Та встигне до всіх іменин.
Він втомнений. Не помічає
Навколо всю сутність гнилу.
В окопі не грівся він чаєм.
"Здорове суспільство" - в тилу.
Везе він гарячку й застуду.
Він зброю тримав проти зла,
Щоб кожна невдячна паскуда
Тут дихати вільно могла.
Навколо - пейзажі красиві,
На фронті - страшна кожна мить.
Звернувся до хлопця хтось зліва:
"Посунься! Від тебе смердить!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2024
Стара світлина - серця спогад,
Беззвучний та солодкий біль.
Натхнення - близько, щастя - поряд,
А примха літа - вільний стиль.
Моя світлина чорно-біла...
Нема в минуле вороття...
З яких джерел набрати сили
Для кольорового життя?
Але не буде, як раніше,
Застигли вечори німі.
Давно той хлопчик посивішав
Та загубився у зимі.
Наситився осінній танець
Моїм спізнілим каяттям.
Запитую крізь жовтий глянець:
"Бабусю мила! Як Ти Там?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2024
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
До долі я звертаюся на "ви",
Веду розмови на болючі теми.
Я вже купив журливі хризантеми,
Плету вінок з пожовклої трави.
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
А сивина - осіння діадема...
Проґавив юність - більше не лови!
Покрилися туманом острови,
Де я колись доводив теореми...
Моє життя - прочитана поема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Якщо я вкраду кілограм бараболі -
Чекають п'ять років позбавлення волі.
Якщо я беззбройну людину приріжу -
Шість років в'язниці. А може, і більше.
Якщо я зґвалтую десь жінку красиву -
Довічне - це вирок цілком справедливий.
А вб'ю пів мільйона, як підла *** -
Мені за цей злочин нічого не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Я чекав на Вас, друже, на Ваші слова і на вірші.
Кожне слово - це зброя, і Ви довели це не раз.
Сподівався, Ви тут. Ну а Ви вже давно значно
вище,
Там, де вже неважливим здається крилатий
Пегас.
Друже! Тут - все без змін. Вбита щирість лежить
на підлозі,
Слово правди в конвульсіях б"ється. Безмежна
пітьма.
Тут за мотлохом різним всі ллють крокодилячі
сльози,
А не стане людини достойної - тиша німа.
Пам"ятаю всі Ваші листи. Я любив Ваше Слово.
Ваших віршів боявся підступний, огидливий кат.
Хай душа Ваша чесна летить в небеса кольорові,
Вам - одвічна подяка за праведний Ваш автомат!
Ця ганебна війна нав"язала усім чорну месу.
Знову осінь в окопах, а в місті - осінній бурштин.
Славний Воїне! Справжній Поете! Мій друже
Олесе!
Я про Вас не змовчу! Вірте, знайте, що я - не один!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
А круглий стіл сьогодні спорожнів.
У лицарів моїх важкі турботи.
Порожні крісла та нестача слів...
Скажи, як бути, вірний Ланселоте!
Сьогодні бал. Я осторонь стою.
Вже пропустив куранту і павану.
Можливо, що загину у бою,
Але не зраджу Вам, моя кохана!
Пливе перука, маска, кринолін.
Все котиться в минулого безодню.
Для інших грає ніжно клавесин,
Не помічає силует самотній.
Кладу записку на м"який велюр:
"Навічно Ваш вдівець. Король Артур".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Одесу закрили і Київ закрили.
Тепер хоч потроху там дихає небо.
Міста постраждалі відновлюють сили.
А як же мій Харків? А Харків - Незламний.
Сьогодні вночі позбивали "шахеди".
Статистика каже, усі позбивали.
В таблиці оновленій - збиті ракети.
А що там наш Харків? Нічого. Незламний.
Шматують країну брудні московити.
Палає вогнем незалежна та Вільна.
Нам треба сильніше міста захистити!
А Харків не треба? А Харків - Незламний.
Країна воює! Країна - не мертва!
Посилено захист важливих локацій!
Але хтось про Харків базікає вперто...
Тримай генератор! Тримайся, Незламний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Моя країна захлинулась кров'ю.
На тілі не загоюються шрами.
Не гинуть люди ані в підмосков"ї,
Ні в Мюнхені, ні в Лодзі, ні в Майямі.
Продажний світ, стурбований та ситий,
Спостерігає вбивства та знущання.
І думає лише, де заробити
Грошей багато за своє кохання.
Спиняє третій рік сміливе серце
Цю кляту епідемію імперську.
Моя країна за свободу б"ється,
А світ-повія ліг в місіонерську.
Це ж не на нього падають фугаси!
"Ми терпимо, і Україна стерпить!"
Робити треба щеплення від сказу,
А світ стає у позу "шість да дев"ять".
Тут наші хлопці гинуть та сивіють,
Ціна життя не згадується всує.
А світ, ця відгодована повія,
Вульгарно стогне - щось там симулює.
Старанно приховавши всю огиду,
Моя країна задає питання.
Стара повія чахне не від СНІДу -
Смертельно інфікована мовчанням.
Іде війна. Роки. Криваві версти.
Повторюється все в малюнку рондо.
Повія - це, можливо, теж мистецтво...
А ти, продажний світе, - просто шльондра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Нащадку! Пам'ятай жахливу мить,
Як вороги співали підлим хором:
"Ідіть! Ідіть! Не бійтеся! Ідіть!
Ідіть вперед зеленим коридором!"
Вони пішли. Пішли, але не вийшли.
А десь у рідних селах - стиглі вишні,
Дитинство. Мама. Дівчина кохана...
А тут, під керівництвом злих потвор
Брехнею став зелений коридор.
Земля палала, а стріляли - в спину.
Вогонь пекельний все заполонив.
Район - одна велика домовина.
Реакція країн: "Немає слів!"
А хлопці? Хлопці, янголи небесні!
Серпневий день всі плани перекреслив
Та вирвав їх з обіймів матерів.
Брудний загарбник - ниций та смердючий.
Нехай його приб"є відлуння Бучі!
Прокльон! Прокльон! Безмежний мій прокльон!
За кожний постріл - тисяча прокльонів,
А краще - десять тисяч наших куль
В довбешки "орків", "гойдів" і "дон-донів",
Брехливих зайд - вони сконають тут!
Гей, світе! Не пиши новий статут,
Де в кожнім слові - мертва справедливість,
Геть всі слова, порожню галасливість!
Земля це - наша! Наша це земля!
Зійде над нею зірка світла, вільна,
Вона спостерігати буде пильно,
Влаштує помсту зверху та здаля!
Нічого не забудеться, принаймні,
Допоки не загнеться балалайня!
Нащадку! Забувати це не можна!
На відповідь жорстку ти будь спроможним,
Не вір словам рашистської потвори
Про дружбу та зелені коридори!
Живи! Не забувай! Не маєш права!
Зеленого нема - лише криваве,
Тож пункти не згортай свої опорні!
І знищуй ворога! Вбивай щодня!
Бо там брехня. А колір - тільки чорний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
В дрібних кишенях повно дуль,
Для кожного скелету - шафа.
В болоті - тільки "буль-буль-буль",
Якщо якась не квакне жаба.
Як ухилитися від куль
Між зрадником та пофігістом?
Тут кожна бульбашка - як нуль
За формою і навіть змістом.
Як нападе зловісний тать,
Тупенькі погляди - додолу.
В болоті тихім всі мовчать,
А голос правди - то крамола.
Цінується лише одне -
Що не від мозку, тільки з рота.
Хвала - усьому, що брудне!
Пошана тихому болоту!
На місці мозку - поролон,
У кого пиха - той і сильний!
В болоті тихому закон:
Хто скаже слово - божевільний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Спливає літо, як життя моє.
Лише дощі чекають на порозі.
На скрипці серпень тихо награє
Напівпрозорі натяки на осінь.
Я знову до світанку не засну,
До краплі розчинюсь у монолозі.
На фоні мрій про радісну весну -
Лише суцільні натяки на осінь.
Холодний промінь сонця - не мені...
Завершують свій бал смугасті оси.
У душу стукають такі сумні,
Але красиві натяки на осінь.
Обравши не дорогу, а стерню,
Дивлюсь на пасма сивого волосся.
Цей білий колір я вже не зміню,
Бо розумію натяки на осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Він у минуле - каменем з балкону,
З крилом підбитим безпорадний птах.
Розбив надію пристрасно-червону
Беззвучний сум - печатка на вустах.
З крилом підбитим безпорадний птах
Не відповість на оклики зухвалі.
У спогадах, несказаних словах
Його не забували і кохали.
Розбив надію пристрасно-червону
Акорд мінорний з тонікою ре.
Що буде пам'ятати птах до скону?
Найважливіше! Те, що не помре.
Беззвучний сум - печатка на вустах...
Та спрагу не вгамують свіжі роси!
Тримає птаха на своїх руках
Остання подруга - журлива осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Я чекаю на тебе, моя поетесо!
Незрівнянна, замріяна жінка-весна...
Задля тебе життя своє ще не закреслив,
Я холодних ночей наковтався сповна.
Листувався я з тінями вчора й сьогодні,
На обличчі шар сміху - накладений грим.
Але це не завадило бути самотнім
І приходити ввечері в темний свій дім.
Я молюся за тебе, моя поетесо!
І готовий до зустрічі в будь-який час!
Пролітають повз мене нестримані весни...
Я про тебе пишу. Ти напишеш про нас.
Не сприймаю ніяких абстрактних малюнків,
Беззмістовних, порожніх, заїжджених слів.
Вже, можливо, й не час для палких поцілунків,
Та хоча б твоїм вогником руки зігрів...
Всі надії мої - мов розкидані речі,
Пошматована віра горить у вогні.
Озирнувся навколо. Німа порожнеча
Демонструє свої нагороди мені.
Я наслухався звуків безжальної меси!
Запросив на життя. Я благаю! Мерщій!
А коли вже запізно, моя поетесо,
Хай хоч разом помруть дві самотні душі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
Вже не можу дивитись на цю закарбовану мить.
Пам'ятаєте, люди, мене, легендарного Вія?
А про вії свої я казав навпаки: підніміть!
Все зруйноване. Мертве. Зламався колишній маяк.
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
Упирі - вже не в моді. Безсилим стає вурдалак,
І мене перевершили підлі й брудні лиходії.
Ну нехай навіть чорну, але навіть я мав надію!
В абсолютній безбарвності вашій - не той в мене хист!
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
Бо накреслене крейдою коло вже втратило зміст.
У кривавих сторіччях я бачив вас, люди, наскрізь!
Але досі не знаю: сумую? Чи щиро радію?
Та до вас, кровожерливі злодії, ще не доріс!
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Іду до себе. Тихо. Крок за кроком.
Та чую знову оклики юрби:
"Не зволікай! Не дихай! Не ганьби!
Не будь сумним, худим та карооким!"
Так хочу відігріти змерзлі руки!
Іду повільно, майже крадькома.
Попереду - зневіра та зима,
Позаду - все: кохання та розлука.
А я - такий, як є. Це суть вердикту,
Який собі сьогодні підпишу.
Не розчинився в крапельках дощу -
Живу у центрі вічного конфлікту
Мене й суспільства. Я на барикадах.
Рядки мої для інших - неформат.
Хоча й згубив колишній свій азарт,
Але зберіг себе у серенадах!
Життя напише неповторний опис...
Не розчиняйтесь у чужих словах!
Бо кожний, хто забув про власний шлях,
Ішов до себе, а прийшов до когось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
Поезіє! Завдячую тобі!
О, диво! Можу дихати і жити!
Реальністю я досі ще не вбитий!
Не загубився у рясній юрбі...
Поезія! Це завдяки тобі!
Поезіє! Завдячую тобі!
Моє веселе чи журливе слово
Мене у сни поверне кольорові,
Й не треба знатися на ворожбі...
Поезіє! Це завдяки тобі!
Поезіє! Завдячую тобі!
Відмежувався від хули та бруду.
А що, коли я переможцем буду
У вогняній жорстокій боротьбі?..
Поезіє! Подякую тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Ф-арисеї! Радійте та смійтесь! Вона вже нічого не
скаже!
А- в садочках дитячих не буде Марічок, затопчуть їх
маші!
Р-озчиняється в місті вечірньому серед байдужості
постріл.
І- не знайдемо винних, бо вбивство - проблема не
надто вже й гостра.
О,- голубонько біла! Лети до небес, за межу загадкову!
Н-ачувайтеся! Буде і звідти вона воювати за мову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
вона писала не для юрби.
не для більшості не для натовпу
жодного слова в бенефісі журби
без ванілі
без прикрас
без патоки
коли вона складала слова у валізи
усім здавалося що вона щось забула
а це просто була
крапка
завіса
обвуглений міст у минуле
вона не казала зазвичай до побачення
усім кому бажано пояснити
що ці пояснення не мають значення
якщо недостатньо душі відкритої
вона й зараз для більшості незнайома
долає відстані з непохитною долею
не буде доказів для аксіоми
ні сьогодні
ні завтра
ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
Стають рутиною жорсткі тортури,
Потилицю почухав ситий світ.
Летить в повітря абревіатура
ОХМАТДИТ.
Війна кривава, чорна та чавунна
Спинила сміх дитячих зим та літ.
Гей, світе! Знов не чуєш це відлуння -
ОХМАТДИТ?
Недобитки смердючі та жорстокі
Читають сатані свій підлий звіт.
Вже вислухав стурбованість глибоку
ОХМАТДИТ.
Щоб тим падлюкам згинути в безодні!
Щоб кожне лігво цих рашистських гнид
Горіло саме так, як наш сьогодні
ОХМАТДИТ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
У травні - надворі червоні тюльпани,
У червні цвіли запашні гайдамаки.
Я іноді слухав пташине сопрано,
Метеликів бачив строкаті атаки.
У липні в саду - чарівні матіоли,
У серпні - поля золотавого жита.
Зізнаюся: не забував я ніколи
Вродливу усміхнену дівчинку з літа.
Чекав я на ранок. Чекав я навмисно,
Як згаснуть на небі зіркові гірлянди.
Коли відчинялася хвіртка залізна,
У серці моїм розквітали троянди.
Ловив кожний погляд, дивився їй в очі,
Захоплений був її образом чистим.
Ой, літечко-літо! Чого ж воно хоче?
Напевно, щоб я не вертався до міста.
Минули роки. Сивина білосніжна.
Розлука. Зневіра. Війни стоголосся.
Дитячі бажання, наївні, безгрішні
У жовті обійми покликала осінь.
Тривога гуде - по минулому тризна.
Торкається спогад м'яким оксамитом.
Наснилася знову та хвіртка залізна,
А поряд - дитинство. І дівчинка з літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
Ніхто ні з ким вже не зустрінеться...
Курсують різні поїзди:
Полтава-Київ, Харків-Вінниця,
А їхати - нема куди.
І зустрічати теж нема кого,
Давно прострочені квитки.
Зима і літо - все однаково!
Дерев оголені гілки
Нагадують мені історію,
В якій ще дихав ідеал.
І, доспівавши ораторію,
Замовк сумний міський вокзал.
Я сам себе сьогодні страчую
За щирі сльози, щирий сміх.
Змиритися з такою вдачею
Не дозволяє мокрий сніг.
Над кимось висять ночі зоряні,
Неначе затишне шатро.
Мої вершини непідкорені -
Десь біля виходу з метро.
Десь біля станції кінцевої,
Де романтичні ліхтарі
Мені оманою рожевою
Освітять всі календарі.
Десь там, за площею Вокзальною,
Тих втратив, інших - поховав.
Надія стала нереальною
У скупченні чужих заграв.
Я - дядько. А мені небогою
Зневіра стала назавжди.
В цю ніч, пронизану тривогою,
Не прибувають поїзди.
Не варта спогадів обітниця,
Яка вже загнана у кут.
Ніхто ні з ким вже не зустрінеться,
Бо так прописаний статут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
На себе я давно не схожий.
В душі моїй - розчарування.
Пробач мені, Всесильний Боже!
Що в цьому світі допоможе?
Чи пізній дощ, чи зірка рання?
На себе я давно не схожий.
Хто тут поганий? Хто хороший?
Де перша нота? Де остання?
Пробач мені, Всесильний Боже!
Помітив посмішку ворожу,
Коли повірив у кохання.
На себе я давно не схожий.
В купівлях-продажах за гроші -
Тінь безкоштовного страждання.
Пробач мені, Всесильний Боже!
Сиджу у темній тихій ложі
Та сам собі пишу зізнання.
На себе я давно не схожий.
Пробач мені, Всесильний Боже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Розвелося мамчиних експертів!
Ми та ворог наш для них - це рівність.
Чисті мрії, бомбами роздерті,
Ще живі та не втрачають гідність.
Стати вільними? Облиште! Що ви!
Душу тренувати - справа панська!
Тож навіщо вчити рідну мову?
Є в них інша мова - окупантська.
Не боронять польську та французьку
Кволі підлабузники ординські.
Що ж за рівність? Ясно! Мову "узьку" -
Знати. І не знати українську.
Скривджена біленька рідна хата,
Руським матом випалені стіни.
Як ніколи, треба захищати
Україномовних - в Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Зневірені душі, розчавлені тіні...
Це буде не завтра. Це є вже сьогодні.
Проста безкорисливість - на карантині,
Давно відбувається щось незворотнє.
Листа написали. Але не рукою,
А звуками літер на клавіатурі.
Заслухались музикою ми легкою,
І замість світлин - чорні карикатури.
А ми сміємося! Та тільки не сміхом -
Яскравими смайлами, потім - дужками.
Освітлені сонцем, пригнічені снігом,
Загублені поміж пустими рядками.
Промінчик в очах - нерозгаданий бонус.
Знекровлені постаті - ніби нормальні.
Повторює мантру якийсь дивний голос:
"Ми всі - не реальні, ми всі - віртуальні!"
В руках філіжанка зеленого чаю,
Дивлюся альбом, де щасливі та дужі.
Цей день, як і той, що минув, зустрічають
Зневірені тіні. Розчавлені душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
Я нікуди не поспішав.
Ще тоді не боліла душа.
Ще достатньо було потужності
Виживати в царстві бездушності.
Надто довгі писав рядки.
Мов латина, мої думки
Щиро прагнули справедливості
В царстві підлості
Та зрадливості.
Десь далеко був ідеал.
Значно ближче - сумний фінал.
Ліки я шукав від контузії
В царстві хибності
Та ілюзії.
Перерветься сумнівний шлях...
Тільки підсумок буде в словах:
"Він загинув від необачності
В царстві тупості
Та невдячності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Життя минає. Час іде.
Все добре - потім. Зараз - туга.
Живу. Та не нажив я друга,
І ворога нема ніде.
Куди не гляну - все не те...
Чия у цьому є заслуга?
Життя минає. Час іде.
Все добре - потім. Зараз - туга.
Позаду - марне та пусте.
Прогнози - хибні й недолугі.
Я вже давно не чую фуги -
Брехливе бачу фуете.
Життя минає. Час іде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
Усім, хто серед вибухів війни
Знайшов для себе другу половину,
Бажаю я скорішої весни,
Життя без зради, пострілів у спину.
Не бійтеся сказати: "Пригорни
Мене до себе! Подаруй стежину,
Де оживають кольорові сни,
Повір, тебе ніколи не покину!"
Закохані! У цей байдужий час
Надія стала дійсністю для вас,
Але скількох вже доля розлучила!
В коханні кожний - мов палкий поет...
Напам'ять вивчіть мій простий сонет
І бережіть дорогоцінні крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Не граю більше. Вже немає ліри.
Кудись іду безцільно, навмання.
Бо абсолютно все, у що я вірив -
Це вигадана райдужна брехня.
Фортеці щастя, береги кохання...
Нічого не було. Порожній звук.
Роки минали. Це було чекання
Безбарвних поглядів, холодних рук.
Лишились перекреслені світанки.
Спиняю подих, дивлячись назад.
Позаду і попереду - уламки,
І там, і там - дешевий маскарад.
Правдиву мрію я колись позичив...
Але брехня всі сенси заглуша.
А правда - це обпльоване обличчя,
Розхристана та страчена душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
Зелений парк. Спекотно. Лавки сині.
На серці - спокій. Це було чи ні?
Питання задаю липневій днині
І відповідь шукаю в сивині.
Присвячую сонет рясній ожині...
Вінок з кульбабок буде на мені.
Коли реальність розкидає тіні -
Мене врятують небеса ясні.
Закінчений романтик, вічний мрійник
Помітив раптом зламаний годинник,
Порожній темно-сірий циферблат.
Дует - у мріях. А виходить соло.
Галявина, що мала форму кола -
Фінал моїх незіграних сонат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
ABBAcDc - мій поетичний винахід
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все, як треба!
Що ж! Розповім! Тут правила прості.
Як тільке зійде в небі зірка рання,
Світанок перетвориться на сцену,
Виблискувати будуть всі катрени
Красою кільцевого римування.
Додам терцет - і стане сім рядків.
У шостому рядку не буде рими,
А п'ятий з сьомим я у римі звів.
І музі, що всміхнеться загадково,
Не соромно мені дивитись в очі.
А рими чоловічі та жіночі
Чергуються тут теж не випадково.
Самі собою просяться слова...
Я б так хотів, щоб вам, безцінні друзі,
Сподобалась артурівська строфа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Бо я старий, а хтось там - молодий.
Скажіть мені, хіба це справедливо?
В минулому пригоди залишив.
Кивну я учню головою схвально.
А хтось там пише краще, ніж я сам.
Скажіть мені, хіба це все нормально?
Пишу яскраво я, не як усі -
Та оплесків сьогодні малувато.
Тому напише сотого листа
В усіх країнах визнаний новатор.
Листів таких - вже більше, ніж поем.
А я все не вгамую сильну спрагу.
Мене похвалить відданий лакей,
На нього я зверну колись увагу.
Талант мій вже виходить з берегів...
А в когось він - бездонні океани.
Якщо в тім океані я втоплюсь -
То буде читачам моїм погано!
У світі роблять капості давно
І зло добру, і молодості старість.
Свого листа кладу я у конверт
І ставлю власний підпис: "Чорна заздрість".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Запрошую вас, пані та панове,
До Харкова, де чорна - кожна мить.
В моєму місті бомби та ракети -
Залізна безперервність. Вічний струм.
Тут дуже важко пишуться сонети
Про котиків, троянди та котлети...
Сирена виє, і мовчать кларнети.
Ми живемо. А з нами - жах та сум.
Ви ходите по всій моїй країні,
Забруднюєте вільний простір наш.
Базікаєте про любов, святині,
Про людяність, про Бога... Ви ще й нині
Чекаєте, коли сусіди-свині
З жахливих Буч влаштують вам колаж.
Навідники, "ждуни", колаборанти!
Повторюєте всі стандартні мантри
Свого кумиру з клятого кремля.
Чуже облизувати - значно краще!
Як щиро ви ненавидите наше!
Як тільки носить вас моя земля?
Запрошую до Харкова, панове!
Тут замість молодості - сивина.
Рядкам багатослівної полови
В моєму місті - нульова ціна.
Чи вам відомо, що у нас війна,
Негідники, злочинці, лиходії?
Тут кров'ю захлинаються надії,
А ви - в безпеці, бо таке не тоне!
Шматує зло країну через вас!
І вам - нічого! В нас м"які закони.
Та не хвилюйтесь! Прийде, прийде час!
Яка різниця, кажете? Велика!
За ваші жирні та зрадливі пики
Воюють хлопці на передовій.
Ви навіть їм "спасибі" не сказали!
Для вас прихід свинячої навали -
Найвища точка ваших чорних мрій!
Тим часом віддають життя герої...
Але стривайте! Господи, про що я?
Куди я вас запрошую, куди?
В моєму місті, де щодня жалоба,
Вам теж комфортно. Хочеться вам, щоби
Мій Харків здався натиску орди.
Працюєте на ворога повсюди!
Але запам"ятайте: вас не буде!
Які ви різні! Ні! Ви дуже схожі!
Від вас усіх однаково смердить.
Як тільки Україна переможе,
Ви всі перефарбуєтесь мерщій...
Не буде вам молитв та обелісків.
Колаборант - істота без прописки,
Без совісті, коріння та душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
Побачити відтінки бірюзи.
Але життя незграбне та жорстоке,
Далеке від колишніх іменин,
Надію віддаляє з кожним кроком.
Пройшло повз мене стільки теплих днин!
Як смішно! Попри вивчені уроки
Наївний хлопчик рве собі жасмин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
Я чую голос: "Трохи зачекай,
І прийде, як колись, духмяне літо!"
Відродження крокує дивним світом,
Планету перетворює на рай.
Сьогодні оживе казковий гай,
Але до нього пізно вже ходити.
Можливо, у букет зберу ті квіти,
А може, заварю солодкий чай...
О, милий червню! Принце легковажний,
Спекотний, молодий та недосяжний,
На свіжі рани сіль мені не сип!
Давно моя замовкла серенада...
За мною залишаються позаду
Несказані слова... Дорога лип...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Танцює чергова весна,
Зелена, ніжна, запашна.
Сьогодні бачив я з вікна
Яскраві квіти.
Летять світанки молоді...
Усе найкраще у житті
Давно прожите.
Дієз - фантазія. Тягар.
Позбавитися цих примар
Сухий, безжалісний бекар
Не дозволяє.
Як міг, я будував свій дім -
Немає затишку у нім,
Надій немає.
Мізерні залишки тепла,
Уламки райдужного скла
Зібрати так і не змогла
Примхлива доля.
Чекає літа клен стрункий...
Слова, пропущені дзвінки -
Це тільки ролі.
Спекотне літо у турне
Вже не запрошує мене.
Кого тепер наздожене
Мрійливий лірик?
Давно згорів останній міст.
Усе життя - коту під хвіст!
Невтішний вирок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
Знецінені, спаплюжені слова...
Освідчення не коштують нічого.
А вчинки безкорисливі - дива!
Згасає образ лицаря сумного.
Всі почуття - опалена трава.
Світ виглядає сіро та убого.
Безбарвна доля, скривджена вдова,
Забула радість променя ясного.
Чомусь наївно вигадав часи
Легкої незрівнянної краси,
Де кожна мить була, як Божа милість.
Відчувши правду, болісну таку,
Тихенько плаче в темному кутку
Затоптана, незрозуміла щирість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Душа - повія. Рот - насос.
Щоб догодити всім потворам,
У лапті взутим, злим та хворим,
На двох стільцях із криком "SOS"
Сидить смердючий малорос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Мовчання - мов мелодія мінору,
Мереживо м"яке мінливих мрій.
Містичний морок, монохромне море...
Мовчання - мов мелодія мінору.
Минулого малинові майори
Мені малює місяць молодий.
Мовчання - мов мелодія мінору,
Мереживо м"яке мінливих мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
У дні безбарвні чорна самота
Впивається своїм байдужим оком.
Мені наснилась дівчина проста
З обличчям світлим, поглядом глибоким.
Я йшов назустріч. Вже розтанув сніг,
Дивилося на нас блакитне небо.
Тримав букет я квітів польових
І знав: троянд червоних їй не треба.
Ми недарма пройшли цю довгу путь.
Тепер - удвох. Усупереч та попри!
Дай руку! Я благаю! Тільки будь!
Скажи мені, що все в нас буде добре!
Промінчик теплий весняних очей
Мене зігрів! Нехай співають ліри!
Ми ще багато пройдемо алей!
Повір мені! Бо я тобі повірив!
Забувши про недавню сивину,
Крокуючи дорогою сумною,
Я вигадав ту дівчину зі сну
Та усмішку її взяв із собою.
Солодкий сон, цей вигаданий шлях,
Торкнувся серця запашним волоссям.
В реальності тримаю я в руках
Один квиток в мою найближчу осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
Хотілося - в майбутнє, за вітрилом!
Бажалося - вперед, назустріч снам!
Надати шанс слабким терплячим крилам
Забути назавжди останній злам.
Єдиним рухом, сильним чи безсилим,
Наперекір залізним стусанам
Перетворити на квітковий килим
Міський майдан, що посміхнувся б нам.
Ішов кудись, не дивлячись під ноги.
Перетинає радісну дорогу
Розстріляних надій сумна стерня.
Немов під впливом імпульсів магнітних,
До місць знайомих, милих, заповітних
Прийду, але це буду вже не я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Я щиро вірю: ти такий один!
З тобою - хоч підкорювати гори,
Заміниш чай, вино та шоколад.
Із захватом порину в Apple Store -
І вже не кличте ви мене назад!
Ніколи ця любов не охолоне
До тебе, мій п"ятнадцятий Айфоне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Мені сказали: "Годі сумувати!"
Але наснився старший брат журби -
Маршрут мого дитинства - номер п"ятий,
Кінцеве коло. Ввічливі дуби.
Вагон червоний, "Місячна соната"
І вечір пізній, майстер ворожби.
Запитую: "Хіба я винуватий?"
А відповідь: "Тримайся! Не зганьби!"
Колись було інакше. В темпі "скерцо"
Відтворювало ритм надії серце,
Навчила вальсу радісна зима.
Тепер мене, людину без обличчя,
Так невблаганно за собою кличе
Старий трамвай, якого вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
З реальністю зіллється залюбки!
Почути звук щасливої кантати,
А поряд подих теплий відчувати -
То не для всіх написаний статут.
Я - зламаний, але ще досі гордий!
Майбутньому - жоржинові акорди!
Минулому - каштановий салют!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
Мелодію оновлену та чисту
Почав співати квітень запашний.
Портрет весни замріяно-барвистий
Залишиться без змін у час нічний.
Всіх радує смарагдове намисто,
Прийшов до влади настрій весняний.
Крокую крізь позеленіле місто,
Почувся десь позаду оклик: "Стій!"
Але цей голос - то лише примара,
Така тендітна, витончена кара!
Неначе перед прірвою стою.
Мені давно вже треба припинити,
Тримаючи в руках засохлі квіти,
Шукати душу, схожу на мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Перетворилась раптом на туман.
Застиглою та змерзлою сльозою
Умився ранок, благородний пан.
Затерте гасло: "вірити і жити!"
Покрилося відтінками сурми.
Мінорний спомин, сумом оповитий
Блукає між байдужими людьми.
Та впали на крихкі яскраві квіти
Уламки почорнілої зими.
1
Бездонна ніч своєю глибиною
І чорно-синім кольором небес
Неначе пише: "Я тепер з тобою!
Забудь казки про принців та принцес!
Змирися вже з реальністю такою,
В якій лунає звук безжальних мес!"
А сніг, який ще вчора був водою,
Безрадісний танцює полонез.
Виходить, що ілюзій забагато
Було колись. Зазнав поразки план.
Зимова ніч, мов пострілом з гармати
Розвіяла порожній спів осан.
Відмовившись давно когось чекати,
Створила непохитний нотний стан.
2
Створила непохитний нотний стан
Рапсодія без доброї надії.
Настирливості неживих паван
Зневірившись, ніяк не протидію.
Несталий, ненадійний той талан,
Що розбиває вщент забуту мрію,
Під натиском гучних моїх доган,
Знесилений, мені опустить вії.
Я вже не той довірливий дивак,
Прикрасивший мажорною струною
Свій щирий спів. І всіх питав: "Ну як?"
Зніяковівши перед далиною,
Побачив сон. То був недобрий знак!
А сивий сніг спостерігав за мною.
3
А сивий сніг спостерігав за мною,
Дивився пильно крізь віконне скло,
Тримаючи холодною рукою
Вмираюче останнє те число.
Він тихо так кружляв над головою,
Понищив сподівання на тепло.
Вночі зникало разом із зимою
Моє минуле, все, що там було.
Заплакала на небі мила зірка,
Пригадуючи парк, весну, баян.
Земні статути мають запах сірки.
Здається, шлях пройшов, мов Магелан.
Посеред січня - болісно та гірко.
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
4
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Великий сумнів. Вічне протиріччя.
Січневий день, жорстокий, злий тиран
Потужно бив у серце та обличчя.
Земля уранці схожа на екран.
На ньому - таємниці потойбіччя,
Такі чужі для скривджених землян,
Заручників безбарвного сторіччя.
Хтось ніби каже: "Навіть не проси!
Події йтимуть звичною ходою!"
Тверда константа в будь-які часи
Сокирою махає чи косою.
У темряві заглушить голоси
Мелодія, пригнічена журбою.
5
Мелодія, пригнічена журбою -
Це те, чим закінчилися пісні.
Вона усе заповнила собою:
Холодні ночі, білосніжні дні.
Палітрою барвистою, рясною
Дитинство посміхалося мені.
Колись хотів зустрітися з весною,
Вечірніх вікон бачити вогні.
Спізнілі сльози! Ви такі невчасні!
Свідомість покриває злий дурман,
Вбиваючи фантазії прекрасні.
Я - в чорному. Прийняв від долі сан.
Скарбниця почуттів моїх незгасних
Перетворилась раптом на туман.
6
Перетворилась раптом на туман
Крилата рима. Все тепер у прозі.
Під струмом обнадійливих оман
Сприймати цю реальність був невзмозі.
Не ніжний дотик - руйнівний стусан!
Не можу ще оговтатися й досі!
Мовчить зрадливо кам'яний паркан
Про те, що втратив я на тій дорозі.
Зима зламала мій слабкий камін!
Він зігрівав надією простою,
Одвічний ворог всіх болючих змін.
І зовсім не прозорою росою
Для мене став світанків тихий плин -
Застиглою та змерзлою сльозою.
7
Застиглою та змерзлою сльозою
Оплакувала ніч мої слова.
Свого мовчання чорною стіною
Навчила забувати про дива.
Лишивши все позаду, за горою
Я знову озирнувся. Раз чи два.
Не схожий був на сильного героя,
Який ще досі має всі права.
Страшна розлука - те, що я побачив.
Тут квіти не ростуть. Лише бур'ян.
Руїни. Ось така трагічна вдача!
Так висловився січень-інтриган.
І зорями ранковими ледаче
Умився ранок, благородний пан.
8
Умився ранок, благородний пан
Беззвучністю та залишками болю.
Розрада вмерла і свистить буран,
Як прийде вечір - зовсім збожеволю!
Днів мовчазних крокує караван...
Так холодно зажуреній тополі!
Хотілося знешкодити капкан,
Прибрати маски та не грати ролі.
Але життя диктує свій закон:
Голодному дає поради ситий,
Вигадуючи власний свій канон.
Самотністю та смутком оповите,
Малюнком відіб'ється крізь балкон
Затерте гасло: "Вірити і жити!"
9
Затерте гасло: "Вірити і жити"
Не гріє душу й серце вже давно.
Хоча колись красою оксамиту
Всю дійсність маскувало під кіно.
Мій погляд був відвертим та відкритим,
День весняний, мов запашне вино.
Але сховалось щастя за гранітом,
На ньому - тільки фраза "не дано".
Не виправити вади тьмяним словом!
Самотнє "я" не буде добрим "ми"
Під сніжним недолюбленим покровом.
Просив людину рідну: "Обійми!"
Життя не стало різнокольоровим -
Покрилося відтінками сурми.
10
Покрилося відтінками сурми
Холодне небо. А остання нота
Завершила прочитані томи,
І календар скінчився у суботу.
Так шила доля з чорної тасьми
Невідворотну та страшну скорботу.
В безмежності глибокої пітьми
Таємні відчинилися ворота.
Хоча б краплинку світла віднайти,
Щоб потім цілий світ собі створити,
Не відчувати більше гіркоти!
Ми сплачуємо пожиттєве мито,
Лишаючи відлуння самоти,
Мінорний спомин, сумом оповитий.
11
Мінорний спомин, сумом оповитий
Зробив з мого майбутнього архів.
Не дихають рядочки заповіту,
Коли немає тих, хто їх створив.
У срібнім персні - чорні фіаніти.
Це - пам'яті одвічної курсив.
Сонет журливий, мною пережитий -
Увесь доробок, надбаний актив.
Я пам'ятаю спалах той червоний,
Хоча й не зарікався від суми,
В якій були плітки та заборони.
Поламане крило під чобітьми.
А вірш палкий, що скоро охолоне
Блукає між байдужими людьми.
12
Блукає між байдужими людьми
Жалоби персональної соната.
Вже грудень. Він могутніми грудьми
Не захистив від чергової втрати.
Отруйна сила злої сулеми
Мене вбивала стрімко та завзято.
Від зламаних вітрил і до корми
Мій корабель став мовчки сумувати.
Відлуння тихе срібної струни
В душі моїй нема куди подіти.
Воно змогло дожити до весни.
Не відігрілись руки. Що робити?
Зимові сльози окропили сни
Та впали на крихкі яскраві квіти.
13
Та впали на крихкі яскраві квіти
Несказані слова. Важкий тягар.
Мене завжди жорстоко буде бити
Сімнадцятого року календар.
Як холодно! Нічого не змінити!
Похмурий бенефіс небесних хмар
Затьмарив світлі рятівні софіти,
Та не приносить звісточку поштар.
З'явився дивний підпис на картині:
"Якщо не поборов - тоді прийми!"
Горять останні залишки гордині.
Зловісним візерунком бахроми
Розкидані по всій моїй стежині
Уламки почорнілої зими.
14
Уламки почорнілої зими...
Вони - де тільки можна. Скрізь і всюди.
Тепер готовий я лягти кістьми
За те, чого ніколи вже не буде.
Наказ від сьогодення: "Плащ зніми!
Стезя минулого веде в нікуди!"
Та досі йду крізь білі килими...
Геть байдуже, що скажуть сірі люди.
Від січня аж до грудня - темний час,
Пронизаний оманливою грою
Про себе нагадає ще не раз.
Минуле світить зіркою ясною.
Мені сказала правду без прикрас
Бездонна ніч своєю глибиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Останній сніг... Мінорно-білий лад...
Невже фінал зими? Не може бути!
Іду вперед. А поглядом - назад...
О, як красиво помирає лютий!
І знову йдуть в минуле холоди
Та з крапок роблять витончені коми.
До себе я звертаюся на "ти",
Хоча собі вже зовсім не знайомий.
Продовження історії рядків,
Написаних омріяним курсивом.
Останній сніг чомусь не захотів
Сказати наостанок щось важливе.
Усміхнена тендітна та проста,
Весна виходить на яскраву сцену.
Для когось чарівниця молода
Проллє промінчик теплий. Не для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
Тимофій (4 місяці)
Ліза (7 місяців)
Марк (3 роки)
Злата (8 років)
Сергійко (10 років)
Тим злодіям, що смерті чорну хмару
Несуть сюди, міцне прокляття сію.
Від Бога та людей їм буде кара!
Повір нам, янголятку Тимофію!
Наш гнів, неначе блискавка без краю
Нехай всіх спалить зверху і донизу,
Хто нам про дружбу тут розповідає!
Вони заплатять! Вір нам, люба Лізо!
Наш хлопчику, який не встиг пожити
І не побачив мирне літо в парку!
За те, що гинуть українські діти
Ми помстимося! Чуєш, милий Марку?
Холодний темний вечір березневий
Веде зворотній відлік до розплати.
Орду ми знищимо із люттю лева!
А ти дивись з хмаринки, наша Злато!
В бою зійшлися темрява і світло.
Війна світів, а не локальна бійка.
Запам'ятай, брудне болотне бидло:
Прощення вам не буде за Сергійка!
Не думайте, що стане недотичним
До вас вогонь карального багаття.
Ординці! Будьте прокляті навічно!
Хай збудеться це праведне прокляття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Ви знаєте, а я - той самий хлопчик!
Змінився тільки фон буденних справ.
Життя брудними чоботами топче
Усе, що я так щиро цінував.
У радості я був. Був у скорботі.
Простого щастя вистраждана мить
Постійно відкладається на потім,
А зараз серце ниє та болить.
Прошу, не сумнівайтесь! Я - той самий!
Але мій човен більше не пливе.
Все гіршими та гіршими часами
Вбивається в душі усе живе.
Я бачив сни зі звуками мажору,
Пробудженням я навчений сповна!
В реальності, що схожа на потвору,
Три голови - самотність, біль, війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.
Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,
Повітря пахло смутком та залізом.
Мій Харків став сумнішим на мільйон.
Його завдання - стримувати лихо.
І став порожнім спальний мій район,
А я стояв. Нікуди не поїхав.
Куди мені? Вперед, назад чи в бік?
Бо доля - замінована стежина.
Хіба я знав, що двадцять другий рік
Забрав з собою левову частину
Мого натхнення та простих пісень,
Моїх надій на затишне майбутнє?
А чорно-білий той лютневий день
Про незворотність награвав на лютні.
Іде війна. А мій сусід помер.
Минуле кличу словом недолугим.
Дивлюсь вперед. Та на душі тепер
Відбиток пожиттєвий: "двадцять другий".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.
Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку
Та подихом зігрів свої долоні.
А ґвалтували просто під будинком.
До злодіїв я не підходив близько.
Сміливо демонструючи підтримку,
Прошепотів: "Будь сильною, дівчисько!"
Що з дівчиною нелюди зробили!
Хоч їй допомогти я був не в змозі,
Але сказав: "Ти впораєшся, мила!"
Стурбований я так, що плачу й досі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Оплакуючи те, чого немає,
Я ніби сам зникаю звідусіль.
Дорога за скасованим трамваєм -
Моя планида та незмінний стиль.
Пригадуючи все святе, що втратив,
Задав собі питання: "Чи було?"
Надія вже відправлена за ґрати,
Змінились тільки місяць, рік, число.
Сумуючи за милими часами,
Так скучивши за подихом весни,
Хотів би знати: що за небесами?
Коли пірнаю в чорно-білі сни,
Ще дихаю. Але давно відсутні
Теперішнє, минуле та майбутнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
До вас війна ще не прийшла,
Байдужі покидьки та вбивці.
Ви стільки наробили зла,
Що сам диявол розгубився.
Який же ви "прастойнарод",
Коли вам в радість кожний злочин?
У смороді своїх "болот"
Вам наше небо коле очі!
У бумеранга свій закон...
Ви здивувалися, немиті,
Коли наш український дрон
Влетів раптово в "moscow-city"
"Простой народ нє віноват!" -
Почули зойки ми брехливі.
Та за безмежну кількість страт
Розплата буде справедлива!
Можливо, пожаліють вас
Якісь продажні наші гниди.
Та будете ви, прийде час,
Тонути у крові та гнити.
Ракети наші полетять
Та хоч би за каспійське море!
І мать-росія-пєрємать
Дізнається, як пахне горе.
Забігають туди-сюди
Ґвалтівники та людожери.
Вас буде нищити завжди
Лише одне ім'я Бандери.
Козацька молода весна
В нас поховає кожну зайду!
Ще не прийшла до вас війна.
Та прийде! Прийде! Зачекайте!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Горять усі мої архіви.
Їх знищує вогонь омани.
Життя таке несправедливе!
Чекання вранішньої зливи -
Чудові, нереальні плани...
Горять усі мої архіви.
Натурам підлим та зрадливим -
Зелене світло та пошана.
Життя таке несправедливе!
Дурниці зменшено-пестливі
Хіба загоять свіжу рану?
Горять усі мої архіви.
Комусь дарунок - зайве диво,
Комусь - ілюзії туману.
Життя таке несправедливе!
Творцем солодкого курсиву
Ніколи більше я не стану.
Горять усі мої архіви.
Життя таке несправедливе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Міцніє він щоразу, з кожним днем,
Нейтральне все стає таким болючим!
Долати важко непохитні кручі
З беззахисним букетом хризантем.
Між полум"ям стояв я та вогнем.
Праворуч - фюрер, а ліворуч - дуче.
Було погано, добре та ніяк...
Від долі я чекав на слово "так",
Натхненно купував осінні квіти.
Легка пелюстка... А на ній - сльоза...
Як боляче дивитись в небеса
І думати, і дихати, і жити!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
"...Волошки цвіт погас навіки
Й троянда більше не твоя.
А там, де серце ти поранив,
Навіки проклята земля."
Оксана Василець
Замовкли голоси. Фінал.
І номер відбули музики.
Ти зруйнував свій ідеал,
Волошки цвіт погас навіки.
Тепер тобі розчарування
Вповзає в душу, мов змія.
Було примарою кохання,
Й троянда більше не твоя.
Не помічав, бо не хотів...
Почуй самотності сопрано
Не там, де дзвін красивих слів,
А там, де серце ти поранив.
Забув, рахуючи розлуки,
Що справжнє бачиться здаля.
Безкрилому залишить руки
Навіки проклята земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?
Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.
Вдивлялися: живий я чи помер.
Мій Лісопарку! Я кричу щосили!
У синій килим пролісків твоїх
Стріляв не ворог. Розстріляли з тилу -
Я навіть озирнутися не встиг.
Мій літній шлях - спаплюжені надії.
Вечірній вогник так і не зігрів.
Кого мені назвати лиходієм?
Яка ціна усіх спізнілих слів?
Мені сказали: "Постулати - хибні!"
Роздарував я всі свої скарби.
Дарунки ці нікому не потрібні -
Їх не взяли й розтанули в юрбі.
Я знаю: як раніше, вже не буде...
Відпущений в самотність без застав.
Витримував я постріли у груди,
А пострілу у спину не чекав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.
Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",
Коли "русня" ракети запускає.
І знов летять. Відомо, звідкіля.
Завдати шкоди - мінімальні шанси.
Під захистом і небо, і земля -
Пильнують вірні й віддані "NASAMSи".
По Харкову - ракети. Ніч глуха.
На захист міста дуже скоро стане
Сучасна ППО. Модель - "ТХ".
А повністю - "ТРИМАЙТЕСЬ, ХАРКІВ"ЯНИ!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.
З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,
Тут колись мандрував безтурботно.
Та не знав: жодну ноту не втримаю...
Душу сховану злива полоще.
Розписався холодною римою
Я на тихій згорьованій площі.
Все минуло. Зів'яли гортензії.
А водій у старому трамваї
Оголошує: "Площа Поезії!"
Далі їхати? Вийти? Не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.
Колись, може, все було:
Відверті, яскраві рими,
Напевно, і я там був
І щось комусь говорив.
Ніхто не помітив, як
Холодні та білі зими
Сплелися в один вінок
Без квітів, без снів, без слів.
Вінок цей - немов кришталь,
Неначе застиглі сльози,
Світлина колишніх мрій
Та загадка небуття.
Рятунок - зимовий сон.
Реальність - суцільна проза.
У ніжному тому сні
Римуються почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!
Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,
Про це я прочитаю вам зухвало.
Вигадую слова нові та дивні,
Впроваджую новаторський канон.
Я написав до конкурсу квартон,
Там хибний ритм, а рими - дієслівні.
Створіть мені зручний, спокійний фон!
Спаліть свої поеми та сонети!
Зустріньте геніального поета!
Я написав до конкурсу квартон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.
Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!
Ми щиро молимося Богу.
Я знаю: буде епілогом
Для ворогів грудневий сніг.
Єдиний вихід - Перемога,
А шлях до неї - це не гріх.
По полю, серед мирних трав
Біжить дитинка босонога.
Для тих, хто рабство не сприйняв
Єдиний вихід - Перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Можливо, краще і не знати,
Що нас зупинить у житті:
Яскраве влітку конфеті
Чи взимку білосніжна вата.
Коли стрімкий застигне час,
Можливо, краще і не знати.
Хто був у чому винуватий -
Роки й віки розсудять нас!
У розмаїтті наших днин
В минуле йдуть важливі дати.
Можливо, краще і не знати,
Що нам кричали навздогін.
Сторонніх звуків так багато!
Красивих слів та рим палких!
Чи є рятунок серед них -
Можливо, краще і не знати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Труїв я тарганів, але не всіх.
Лише дорослих, жирних та зухвалих.
Комах огидних зустрічав навалу
Та розділяв на чистих та брудних.
Купивши пляшку сильної отрути,
Труїв я тарганів, але не всіх.
Я не чіпав маленьких та слабких,
Бо не хотів жорстоким катом бути.
Беззахисні, хай бігають тихенько!
На них підняти руку - справжній гріх!
Труїв я тарганів, але не всіх...
Та дуже швидко виросли маленькі.
Квартиру все ж таки продати встиг!
Новим господарям бажав удачі!
За гуманізм історія віддячить!
Труїв я тарганів, але не всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Я думав, біла... Абсолютно біла...
Без натяку на гаму кольорів...
Зима на дивний сон перетворила
Усе, про що я з нею говорив.
Колись цінив зимові подарунки -
Сніжинки, кучугури та зірки.
Як створювали чисті візерунки
Чи кольори, чи ноти, чи рядки.
Я про душі жаданий відпочинок
Прошу сьогодні зиму чарівну.
Щоб у кружлянні вранішніх сніжинок
Побачив Перемогу! Не війну!
І ось, у бірюзовому повітрі
Я бачу всі холодні кольори.
І ця зимова радісна палітра
Рятує від страждання і жури.
Тепер, як в іграшковому наборі
Сніжинки посміхаються мені
І сині, й кришталеві, і прозорі,
І ті, що не розтануть навесні.
Сьогодні чорний смуток лізе всюди,
Але недовгим буде час пітьми.
Я знаю: більше чорного не буде
В калейдоскопі світлої зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023